Що для нас означає піст?

[Michail]

Слово про їжу в піст не пусте, особливо коли хтось хоче утвердитись у постанові на піст. Відколи себе памятаю священки в греко-католицькій Церкві давали майже завжди постанови на піст і говоили про їжу те чи інше, але говорили.

Матвія 4. це ж Біблійний такст. Про нього в любий момент можна згадувати, його читати, його старатись розуміти...

[ShMariam]

Чому, коли мова про піст, саме навколо їди стільки розмов.

Звичайно, піст - це стриманість не тільки в їжі. Але Церква дає мінімальні (досить легкі) правила посту, невиконання яких - гріх. Розмов про їжу є стільки тому, що в окремих церквах вони можуть різнитися. Я серйозно: останній раз, коли я чула, як священик на проповіді говорив про правила посту, вони дещо відрізнялися від того, що описано в статті, поданій вище. Так путаються люди, які щонеділі ходять до церкви, не кажучи вже про не дуже практикуючих...

[Yur]

Але Церква дає мінімальні (досить легкі) правила посту

Так, Церква розуміє нас, вона ставитися до людей як і наш Божественний Відкупитель. Знає слабкість людей, вона має милосердя до мас, вона турбується про грішників. Але й ми повинні розуміти Церкву й виростати з коротеньких штанців.

Самі подумаймо, шо то за піст, коли на умі лише, аби бороньбоже не впав/піднявся цукор. Тоді треба самому собі зізнатися, що в першу чергу дбаємо про тіло, а потім про душу. Тому найкраще просто не афішувати отого всього, не виносити на люде. Бути щирим і відвертим перед собою і перед Богом і сумління підскаже, - задовільнитися церковним мінімумом, а чи більше того.

[Michail]

Дівчина запитала про їжу не тому, що боїться падіння цукру, а тому що має досвід такий, що може їй бути погано без пеіної кількості їжі. Вона спитала, священик відповів. Принаймні для мене це було чітко і ясно зрозумілим.

[ShMariam]

Самі подумаймо, шо то за піст, коли на умі лише, аби бороньбоже не впав/піднявся цукор. Тоді треба самому собі зізнатися, що в першу чергу дбаємо про тіло, а потім про душу. Тому найкраще просто не афішувати отого всього, не виносити на люде. Бути щирим і відвертим перед собою і перед Богом і сумління підскаже, - задовільнитися церковним мінімумом, а чи більше того.

Цукор тут ні до чого. Якщо за станом здоров'я маю їсти часто, хоч і маленькими порціями, то кому потрібна така жертва: Богові? Моїй душі? Може для душі корисно вбивати тіло? Може краще я з'їм трохи їжі, яку не люблю, але яка мені корисна (або відмовлюся від їжі, яку люблю), буде й корисно для душі?

[Michail]

Самі подумаймо, шо то за піст, коли на умі лише, аби бороньбоже не впав/піднявся цукор. Тоді треба самому собі зізнатися, що в першу чергу дбаємо про тіло, а потім про душу. Тому найкраще просто не афішувати отого всього, не виносити на люде. Бути щирим і відвертим перед собою і перед Богом і сумління підскаже, - задовільнитися церковним мінімумом, а чи більше того.

Цукор тут ні до чого. Якщо за станом здоров'я маю їсти часто, хоч і маленькими порціями, то кому потрібна така жертва: Богові? Моїй душі? Може для душі корисно вбивати тіло? Може краще я з'їм трохи їжі, яку не люблю, але яка мені корисна (або відмовлюся від їжі, яку люблю), буде й корисно для душі?

Теж піст (в плані їжі), звичайно. Вегетаріанці-християни якраз так і постять мабуть. А то в них все життя був би піст, якби справа у їжі була. Як казав Ісус Христос, їжа нас не забруднює...

[Yur]

Якщо за станом здоров'я маю їсти часто, хоч і маленькими порціями, то кому потрібна така жертва: Богові? Моїй душі? Може для душі корисно вбивати тіло? Може краще я з'їм трохи їжі, яку не люблю, але яка мені корисна (або відмовлюся від їжі, яку люблю), буде й корисно для душі?

Не люблю давати поради, але тут зроблю виняток.
Якщо проблеми зі здоров'ям і здоров'я потребує відповідної їжі і відповідного режиму, так ви повинні це робити регулярно. І нехай вас не турбує питання їжі у час посту, зосередьтесь у своєму пості на чомусь іншому.

[Michail]

З Церковного календаря на рок 1930 Опубліковано в Народному ілюстрованому Календарі. Книгопечатня "Уніо". 1930 р. Ужгород. С.2-3

Постити необовязані:

1 Діти, що не мають єще літ.
2. Старші люди, котрі уже зачинають тратити силы;
3. Ті, що тяжко слабують, або по великой хвороті вертають до здоровля;
4. вагітні (беременны) і ті, що самі плекають дітей;
5. Роботники, котрі тяжко працюють;
6. ті, що не мають иншої стравы, як приміром жебраки, слуги, подорожні.

В тих всіх выпадках не треба і не є обовязку просити о звольнення от посту тому, що Церква вже сама таких звольнила. (Ять замынена на і, всі інші церковно-словянські букви старався зберегти)

[andrivovk]

Офіційні правила посту в УГКЦ

Останнім часом з’явилося дуже багато різних церковних календарів та статей у друкованих та інтернет-виданнях стосовно правил посту в Українській Греко-Католицькій Церкві. Ці приписи дуже часто кардинально різняться між собою і вносять дезорієнтованість серед вірних. Пропонуємо увазі читачів список посних днів в УГКЦ, так як вони розміщені в офіційному «Благовіснику Верховного Архиєпископа УГКЦ». Це ті приписи стосовно посту, які дійсно зобов’язують вірних УГКЦ. Усе решта є виявом самодіяльності окремих осіб, а не церковними постановами.

Витяг з «Благовісник Верховного Архиєпископа УГКЦ(1966 р. Б.)»:

Посні дні в УГКЦ є наступні:

1)До стриманости від вживання м'ясних страв в усі п'ятниці цілого року, за вийнятком загальниць і припадаючих у ті дні Господських і Богородичних празників. В ці дні дозволяється вживати молочні страви.

2)До стриманости від м'ясних і молочних страв у перший день Чотиридесятниці, тобто Великого посту і у Велику П'ятницю.

3)До стриманости від м'ясних страв і до посту, тобто до здержливости в кількості їди: в навечір'я Різдва Христового і Богоявлення а також у наступні свята: Воздвиження Чесного Хреста і Усікновення Чесної Голови св. Йоана Хрестителя. Дозволена кількість їди у ті дні обмежена до одноразової їди досита (страви з молоком чи без молока) з додатковим скромним підкріпленням відповідно до місцевих звичаїв.

4)Церква зобов'язує: до стриманости від м'ясних страв дітей, які закінчили 14-ий рік життя, а до посту тих усіх, що закінчили 21-рік життя аж до закінчення 59-ого року життя.

5)Вийняті від цього закону: недужі душевно і тілесно, матері, що кормлять, а також ті, що не розпоряджаються вповні своєю особою задля прийнятих на себе обов'язків.

6)Єпископи, Отці парохи і сповідники можуть уділювати в потребі диспензи від цього закону, згідно із нашим обрядом.

7) Звільнені від посту є:

a. Убогі, які живуть з милостині.

b. Хворі і немічні, що повертаються до здоров'я.

c. Вагітні жінки і матері, що кормлять грудьми немовлят.

d. Важко працюючі.

e. Ті, які не можуть легко дістати пісних страв

f. Люди, що закінчили 59 років життя.

http://catholicnews.org.ua/ofitsiini-pr ... gkts#point

[Just_me]

Прочитала заголовок теми і зрозуміла, що є дуже мало дописів, які йому відповідають )
Піст для мене означає час випробувань, часом неабияких. В народі кажуть "нечистий при святі товчеться", а мені здається, що найбільше зазвичай товчеться в піст. Отоді вже зазвичай приводів до сварок, агресії, розбрату - хоч греблю гати. Слава Богу, цього року поки ще не так, але як згадую попередні - жах, що коїлося.
Попри все піст для мене так само і час приготування до великого свята - Воскресіння. І досвід показує, що чим ретельніше готуватися, тим більш піднесено потім сприймається святковий день. І найбільш значним елементом тої підготовки є праця над власними недоліками, які маю мрію понад усе перебороти. Може за наступні 45 днів мені вдастся стати хоча б на крок ближчою до мети Принаймні маю до цього натхнення

[Georgij]

Піст для мене - це експедиція в середину себе,щоб відшукати, що ж в мені є образом і подобою Божою ??? Що там ще лишилося правдивого, про яке я читаю, і кому належатиме Царство Боже.... Відшукати це, відчистити, подібно як археолог, радіє чомусь такому старовинному, ледве тримаючися купи.... ось таким себе розпізнаю в цій мандрівці - нагим, без прикрас, грішний,грішний,грішний.... І якщо вдається відчистити бодай одну детальку мене, радію, що хоч щось віднайшов і зберіг.
Ми каємося, покутуємо, трудимося духовно, працюємо(над собою)...А Бог нас любить. Наш Бог!

[галичанка]

Щороку, в час Великого посту, досвідчую щось про себе.
Якщо раніше більше прислухалася до думки, що піст - то не стільки утримання від їжі, як утримання від зла, то зараз все більше думаю, що без обмеження себе в матеріальному( та ж їжа), важко протистояти гріху.
Допоміг мені в цьому Ансельм Грюн і його книжечка " Піст".
Несподіваним було те "відкриття". Але не даремно наша давня християнська традиція посту, таки приділяла велику увагу власне цьому аспекту - утриманню від їжі, або хоча б значне обмеження в споживанні.
До всього людина приходить поступово і з Ласки Божої.
Не варто лякатися, як щось не виходить відразу. Наполеглива молитва і витривалість у намірі - обов*язково принесуть свої плоди.

Піст для мене - спроба хоч трішки віддалитися від суєти, побути в тиші молитви.

Хай Господь допомагає кожному в його добрих намірах!

[brat Martyn]

Зараз модним є говорити, що піст - то більше молитися і більше творити милостиню, але піст - то не молитва і не милостиня, хоч і одним і другим супроводжується.
Піст для мене - то відкриття в собі внутрішньої пустоти, Богом не наповненої. Як так стається? Дуже просто: піст - то час, щоб перестати себе наповнювати ложно - так і виявляється, що ще багато місця у нашому нутрі Богові не віддано. "Свято место пусто не биваєт" - каже народна мудрість - і каже то дуже добре.

Як собі усвідомлюю з власного досвіду - боюсь цієї духової пустоти, бо пережиття її - то самотність у повному і якомусь дуже глибинному значенні того слова. І у звичайних умовах життя стараюся хоч чим-небуть її заповнити: смачно поїсти - цілком навіть підходить, поговорити з кимось ні про що, вкотре полистати тести фототехніки в неті чи судорожно слідкувати за новинами чи якоюсь дискусією у фейсбуці, милуватися дівчатами чи машинами на вулиці, окунутися в роботу, побутові клопоти чи мрії, дивитись фільми без розбору... - скільки ще може бути засобів, щоб тільки не зустрічатися з тишою і з власною реальністю внутрішньої пустоти.

Але саме зустріч з цією реальністю і стає найкращою нагодою і спонукою до щирої молитви, більш наповненої, не шаблонної, яка вже у цьому пережитті - не зовсім і подвиг, не нав'язана собі ж самому розумом практика, а просто потреба душі.

[Michail]

Піст не може бути просто боротьбою проти гріха, наприклад. Для цього є у християнина кожен день життя.
Я провожу аналог між постами християн і постами солдат (ну оскільки християни є також воїнами Христовими). Солдати стоять періодично на постах. Тобто тренують свою бадьорість, вміння спостерігати і виявляти порушників своєї території і все таке. А потім мають періоди відпочинку і інших служб. Так і християни - періодично мають присвячувати час "бодрствуванню". Ну і цей час дає на можливість тренувати своє спостерігання, виявляння навіть тих ворогів (пристрастей), які можуть порушувати порядок єднання з Богом.

Якщо це спостереженні і виявлення "пустоти", не заповненої Богом, то теж підходить.

[ShMariam]

Ось так:
Про шматок м’яса, який варто з’їсти задля збереження посту

А ви як думаєте, якщо в п'ятницю в гостях запропонують м'ясо, необхідно таки відмовитись (з досвіду - по п'ятницях ліпше в гості не ходити, але різні бувають обставини...)? Бо один раз відмовилася і мене зрозуміли, а іншого разу на столі більше нічого не було, крім м'яса...

[Emanuella]

Піст - це переміна. Переміна свого особистого життя. Богові непотрібний піст,чи скажімо сповідь, чи молитви. Все це потрібне для нас. Для спасіння нашої душі і також для того, щоб нам було добре і легко жити тут на землі. В часі посту стараємося більше молитися, тобто перебувати у тіснішому св"язку з Творцем, а молитва - це розмова, будь-яке спілкування зближує осіб. Сповідаємося - якщо є сповідь, значить є каяття і осмислення гріха, відповідно мала б бути поправа на майбутнє. Чинимо діла милосердя - "коли беремо - наповнюємо руку, коли даємо - наповнюємо серце". При милосерді - наповнюємо серце і нам вже добре, бо в такий спосіб ми вже перебуваємо з Богом, бо виконуємо те, що Він нас вчить робити. Перебуваємо в радості і любові. А хіба може бути що кращим за перебування в любові та відчутті Божої присутньості поруч? Думаю, що ні. Маємо ще півтора неповних тижні для зміни свого життя і віднайти спокій своїй душі, мир, радість, гармонію із самими собою та люблячим Батьком.

[andrey s.]

Для мене піст це знаряддя. І важливо для мене вчитись ним користати для Душі .., з усіма витікаючими.
Весь " сміх " у тому.., що все відбувається якось дивно, аж часом плакати хочеться. Багато колишніх уявлень набувають зовсім іншого сенсу чи ваги. Те що раніше рахувалось архі важливим стає зовсім маленьким, а те що було маленьке - стає нереально великим і важким.
Бог впокоряє людину, показує її справжню ціну, що вона є коли сама, і в той самий час робить її сильною через Себе, додає мені ..., щоб коли настане небезпека забути на хвильку про Нього, загордитись чи просто розслабитись.., забрати що Дав й навіть більше того .
Думаю, підозрюю, що якщо у людини два чи більше постів пройшли однаково .., то це свідчить про багато що , про поступ це свідчить.
Боже..., прости мені мою хиткість і слабкість, душевну кволість.., і Дякую Тобі за все що Ти зволюєш показати.
Не покидай мене, пробач.., коли я сліпий й глухий в часі коли Ти Промовляєш.
...........
Ну це якщо коротко і за себе .
Дякую.
............
Як часто я прошу того чого навіть не розумію, вправляюсь в тому від чого далекий, а в момент коли Він Дає, хочаб прилизне, розуміння чи відчуття того про що я просив...., то вже і просити те стає моторошно. Думаєш собі.., ОГО-ГО, ні, ні ні, краще не треба, обійдусь. В ті моменти робиться соровно і страшно, кепсько робиться.
Так Він показує мені мою справжню вартість, порох я і тільки коли хочу бути " Кимось ". Не мені обирати, мені приймати. Взагалі треба забути про перебирання чи виберання чогось з поміж решти .., саме того.., що як мені видається є конче необхідним для мого Спасіння.

Від чого я більше залежний, від себе чи від Бога ? І як то дозволити Господу Спасти себе від себе ? Грішний світ тут ні - до - чого, це є виправдання своєї немочі..,вся справа у мені який залежний від себе, а не від Бога.
....
От таке розважання .., присутність якого і є тією слабкістю, спокусою від якої втікаєш чи борешся з нею. Я би сказав навіть.., що приречений впасти в неї.., головне щоб Він був при мені, щоб я не загубився в часі цьому .
Важливо є зараз, а не завтра.
Дякую .

[Michail]

Дуже важливою після посту є проповідь Івана Златоуста, яку читають вночі наПасху: там сказано, щоб раділи усі, і ті що змогли піст витримати і ті, які не постили (або видно не змогли витримати досконало), бо Христос воскрес!. І ця проповідь радує душу, бо мало коли вдається витримати добрепіст. Якщо вдається на тілесному рівні, то далеко не завжди на духовному. І переміна з нами стається не тільки в піст а цй до кінця життя (принаймні в християнині має ставатись). Піст, мабуть, це просто більше зауваження на цій переміні, більша кнцентрація уваги... бодрствуванння, як я вже писав...

[ShMariam]

А по п'ятницях дозволено їсти желатин (його ж роблять з кісток)?

[Just_me]

А по п'ятницях дозволено їсти желатин (його ж роблять з кісток)?

Мар"яно, по п"ятницях рекомендовано утриматися лише від вживання м"яса, хіба що це строгий піст (Страсна п"ятниця, перший тиждень посту і т.д.) Не шукай якихось крайніх підходів Ти мені нагадала одну річ: я переглядала розділ "Запитання священику" на одному порталі, там часто трапляються варті оскара питання, але одне мені запам"яталося найбільше, передаю з пам"яті: "Отче, я працюю на пошті, одного дня наш кур"єр забув віднести листа за однією з адрес і приніс його назад до офісу, а мені у випадку повернення листа слід вибрати з запропонованих пунктів причину, чому лист того дня не доставлений. Пункту "забули" не було, тож я вибрала найбільш, як тоді мені здавалося, підходящий - форс-мажор. Тепер мене мучить совість, чи я таким чином не звинуватила Бога у тому, що лист не доставлено вчасно?" Я коли це прочитала, довго сміялася, думаю, відповідаючий теж. Нмсд, не слід все настільки прискіпливо аналізувати на "відповідність", інакше можна такими темпами і з розуму зійти

[ShMariam]

А по п'ятницях дозволено їсти желатин (його ж роблять з кісток)?

Мар"яно, по п"ятницях рекомендовано утриматися лише від вживання м"яса, хіба що це строгий піст

Це запитання до священика. Сало також заборонено їсти в п'ятницю, хоч його м'ясом ніяк не назвеш. З цього я зробила висновок, що в п'ятницю заборонено їсти саму тварину , а як строгий - то ще й продукти її життєдіяльності.

[Just_me]

в п'ятницю заборонено їсти саму тварину, а як строгий - то ще й продукти її життєдіяльності

Продукти життєдіяльності - це те, що утворюється в результаті життєдіяльності - перетравлена їжа, вуглекислий газ і т.д. Таких продуктів не раджу їсти в жоден день тижня )))))

[ShMariam]

в п'ятницю заборонено їсти саму тварину, а як строгий - то ще й продукти її життєдіяльності

Продукти життєдіяльності - це те, що утворюється в результаті життєдіяльності - перетравлена їжа, вуглекислий газ і т.д. Таких продуктів не раджу їсти в жоден день тижня )))))

Не занудствуй . А як сукупно назвати молоко і яйця? От мед напр., названо "продуктом життєдіяльності" навіть в Законі України .

[Just_me]

А як сукупно назвати молоко і яйця?

Набілом, здається

[ShMariam]

А як сукупно назвати молоко і яйця?

Набілом, здається

Воно то так, мала на увазі по відношенню до того, якого воно походження.

[Just_me]

То просто кажеться "продукти тваринного походження". Тебе цікавить, чи желе - продукт тваринного походження?

[ShMariam]

То просто кажеться "продукти тваринного походження". Тебе цікавить, чи желе - продукт тваринного походження?

Та власне, що серед продуктів тваринного походження вирізняють ті, що роблять безпосередньо з вбитих тварин (м'яса, жиру, кісток - і їх заборонено їсти в п'ятницю) та інші. Отже, логічно, що желатин також підпадає під цю заборону (я знаю, що ще існує т. зв. вегетаріанське желе, але на упаковках цього не пишуть).

[Just_me]

я знаю, що ще існує т. зв. вегетаріанське желе, але на упаковках цього не пишуть

Робиться із агар-агару, тепер агар-агар можна багат де купити. Але все ж не бумаю, що вживання желе порушує навіть строгий піст. Це як із медом - він теж продукт життєдіяльності бджіл у прямому сенсі слова, але ж ми його їмо навіть на Святвечір.

[ShMariam]

я знаю, що ще існує т. зв. вегетаріанське желе, але на упаковках цього не пишуть

Робиться із агар-агару, тепер агар-агар можна багат де купити. Але все ж не бумаю, що вживання желе порушує навіть строгий піст. Це як із медом - він теж продукт життєдіяльності бджіл у прямому сенсі слова, але ж ми його їмо навіть на Святвечір.

Це не так, як з медом, бо, по-перше, ми не їмо саму бжолу , а по-друге, бджола - не теплокровна тварина. Коли йдеться про піст, то йдеться про продукти з/від теплокровних тварин (тому і їмо рибу).

[vitalko]

я знаю, що ще існує т. зв. вегетаріанське желе, але на упаковках цього не пишуть

Робиться із агар-агару, тепер агар-агар можна багат де купити. Але все ж не бумаю, що вживання желе порушує навіть строгий піст. Це як із медом - він теж продукт життєдіяльності бджіл у прямому сенсі слова, але ж ми його їмо навіть на Святвечір.

Це не так, як з медом, бо, по-перше, ми не їмо саму бжолу , а по-друге, бджола - не теплокровна тварина. Коли йдеться про піст, то йдеться про продукти з/від теплокровних тварин (тому і їмо рибу).

Йой, та навіть зупу помащену смальцем можна їсти, до вашого відома. Тому желе - тим більше.

P.S. Так мені виглядає, що вас трохи заносить в сторону скрупулянства , але то тіко моя приватна думка.