Що для нас означає піст?

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 26 червня 2014, 09:10

Олег_373 писав:ну не про те ви о.Олеже-я не тільки про саме м ясо ,але м ясо -як складову нашого посту в слідуючій християнській традиції. Тобто я маю на увазі великий піст (ну і не тільки) -наголошується ж там про м ясо-і це до наш прийшло з минулого ,від часу народження церкви. не казали ж всі 40 днів християнам нічого не їсти ,але утримуватись від вживання м яса. або взагалі як історично виник "великий піст" для чого ? :wink:


У пощенні, якщо про їжу, історично (адже Ви саме в цьому контексті питалися, тому і відповідав) наголошується не лише про м`ясо - там багато рівнів/складових тілесного утримання.
Так - читав якось про те, що відмова від м`яса є намаганням повернутися у Рай, де м`яса не їли, намагання наслідувати Ноя, який цього не їв... Зрештою - тут можна багато понарозмірковувати і знаю людей, які вважають, що в Раю взагалі не їли (за цим твердженням - жили Святим Духом :) ) і Заповідь "не їж" і її порушення природньо привело до вмирання тіла. Однак - це окремі теми для роздумів і тут про це лише до слова.
З мого досвіду священика повністю погоджуся з Вами - люди дійсно асоціюють Піст з невживанням м`яса (якщо говоримо лише про тіло). І так - зазвичай в Церкві у пасторальному провадженні вірними приписи завжди згадували про їжу тваринного походження. Але поряд із їжою, від якої поправляємося: хліб із білої муки, наприклад, чи взагалі - йшлося про "наїдання досхочу" або дозволялось наїстися лише один раз на день - думаю неважко знайти в мережі про різноманітні приписи постів.
Говорив я про повний піст - відмову від їжі зовсім, про що читаємо у Ісуса Христа перед Галілеєю (40 днів), у багатьох Подвижників чи деяких Старозавітніх Пророків - саме тому, що це найбільший вияв Посту, а Ви взяли до уваги лише... гм... найпопулярніший (відмова у м`ясних стравах). При цьому стверджуючи, що саме це хоче від людини Бог. З цим у Вас не погоджуюся і тому саме на це я відповідав. Бо Піст, його конечність у відносинах між людиною і Богом, дуже гарно описується ще в Пророка Захарії (7?): людина їсть для себе, а постить для Бога і це не про раціон, а про певну дію свобідної людської волі, напрямлену від себе до Творця, про відмову від служіння собі, своєму тілу, якщо хочете; про "мою жертву Богові".
Так ось: повністю статистично погоджуючись з Вами, скажу лише, що нмсд такий наголос на м`ясі пов`язаний із тим, що відчуття ситості, набирання ваги/оргядності і, природнього задоволення від їжі, історично був пов`язаний із вживанням у їжу м`яса. Святі Отці навіть якось так писали про набирання ваги, що це "обтинає крила душі". А тепер, коли акценти нашої щоденної їжі дещо змістилися і людина (наприклад - на моїй парафії) отримує задоволення і набирає тіла від дуже різних продуктів, Церква акцентує вже не так на продукті - м`ясі - як на обмеженні себе, на жертві Богові. Хоч про м`ясо і далі йдеться, адже воно і в нинішніх обставинах насичує люд Божий.

А про історію формування Посту... тут поки подам з о.Катрія, наприклад http://www.truechristianity.info/ua/boo ... ion_09.php . Там подається і думка про те, що в приписах пощення наслідуємо монахів-пустельників:
"Піст це не новітній винахід, але скарб по батьках.
Усе, що давнє, гідне похвали.
Пошануй же стародавність посту!
Він такий давній, як саме людство"
(Святий Василій Великий. Про піст, 1).

Святий Великий піст, який називають також Чотиридесят­ницею, це одна з найдавніших і найбільш священних установ хрис­тиянської релігії. Історія Великого посту має довгу й багату тра­дицію. Вона сягає апостольських часів. Передпасхальний піст нази­вають Великим не тільки через його тривалість, але й через його важливість і значення в житті Церкви і кожного християнина.

Святі Отці Церкви мають до встановлення святого посту най­більшу пошану й найкращі похвали. Святий Василій Великий (329-379) про давність встановлення посту каже: "Нехай буде мені вільно знову звернутися до історії і пригадати, що піст дуже давній і те, як усі святі дуже берегли його, наче яку спадщину по батьках, що її переказував батько синові. Так то цей скарб через безпе­рервне передання дійшов аж до нас" (Про піст, І). — Тож поглянь­мо на розвій і час тривання цього духовного скарбу нашої Церкви.

ЯК ТВОРИВСЯ ПЕРЕДПАСХАЛЬНИЙ ПІСТ?

Уже апостоли й перша християнська громада почали заміняти день жидівської Пасхи днем поминання Христових мук і смерти. Роковини Христової смерти були для них дуже сумним днем. Тож, щоб його належно відсвяткувати, вони зберігали піст у цей день. І так первісна християнська Пасха почала існувати у вигляді посту. Це була хресна Пасха. За свідченням святого Іринея (к. 125 — к. 203), про яке говорить історик Церкви Євсевій (к. 260 — к. 340), перший зародок нинішнього 40-денного посту в той час обмежу­вався одним-двома днями посту, який не вважався передпасхаль­ним, а таки самою Пасхою. Пасхального посту, за тим свідченням, одні дотримували один день, инші — два дні, инші — ще довше, а ще инші — 40 годин. (Історія Церкви, 5, 24).



У післяапостольських часах Церква II-III віків починає звертати увагу не тільки на сумні роковини Христової смерти, але й на радісні роковини Його Воскресення. Так, отже, попри хресну Пасху помалу приходить і воскресна Пасха із відміною пасхального посту. Ще в апостольських часах одні перестають дотримуватися посту у сам день жидівської Пасхи, а инші — наступної неділі. За свід­ченням історика Сократа, (к. 379-440) ті, що святкували Пасху разом із жидами, тобто 14 дня Нісана, твердили, що це їм передано від святого апостола та євангелиста Йоана; а ті, які святкували празник Пасхи наступної неділі після жидівської Пасхи, доводили, що свій звичай одержали від святих апостолів Петра й Павла. "Але ні одні ні другі, — зауважує історик Сократ, — не можуть довести це писемними доказами" (Історія Церкви, 5, 22).

Так виникли пасхальні спори між тими, які святкували Пасху разом із жидами і тими, що святкували її наступної неділі. Ті довгі спори полагодив Нікейський Собор 325 року.

У канонічних пам'ятках III сторіччя говориться також про час, коли закінчувався пасхальний піст. За канонами Іполита врочисте закінчення посту відбувалось у воскресну ніч на зорі, за Дидас­каліями — о 3-ій годині ночі, а за Апостольськими постановами — коли почали співати півні.

ТРИВАЛІСТЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

У III столітті передпасхальний піст у деяких Церквах триває цілий тиждень. Це той час, який сьогодні звемо Страсним тижнем.

При кінці III століття Великий піст уже сягає 40 днів. Від IV віку маємо перші свідчення про 40-денний передпасхальний піст. Перше свідчення дає нам Нікейський Собор, котрий каже, щоб помісні собори відбувалися "один перед Чотиридесятницею (далі вжива­тимемо скорочено 40-ця — Ю. К. ), щоб після усунення всякого неладу чистий дар приносився Богові, а другий під осінній час" (Правило 5).

Хоч у IV столітті 40-ця стає вже відомим введенням, усе-таки вона ще не є точно означена і не має загального визнання. Поде­куди все ще існує 20-денний піст, що триває в період між давнім коротким і 40-денним. Він був передусім у практиці на Заході, куди 40-ця прийшла дещо пізніше, ніж на Схід.

Про різну тривалість посту перед Пасхою у різних краях істо­рик Сократ пише: "Посту перед Пасхою в різних місцевостях дотримуються по-різному, а саме: в Римі перед Пасхою постять без перерви три тижні, крім суботи й неділі. В Ілірії, по всій Греції й Олександрії зберігають піст шість тижнів до Пасхи й називають його Чотиридесятниця. Инші знову починають свій піст за сім тижнів перед празником Пасхи" (Історія Церкви, 5, 22).

Важливим свідченням поступового переходу від короткого пос­ту до 40-ці в Єгипті є пасхальні послання святого Атанасія Вели­кого (к. 297-373). У першому з них (329 р. ) він ще не згадує про 40-цю, тільки говорить про початок "святого посту", який пов'я­заний з понеділком Страсної Седмиці. Зате в 11-му пасхальному посланні, писаному з Риму 340 року до Тмуїського єпископа Сера­піона, який за час відсутности святого Атанасія мав наглядати за єгипетською Церквою, святий Атанасій дає таке доручення: "Пода­ти до відома братам про 40-денний піст і при тому повчити про нього, щоб тоді, коли ввесь світ постить, ми одні, що живемо в Єгипті, не виставляли себе на сміх за непощення і за те, що в ті дні віддаємося радості". А в 19-му посланні з 346 року святий Ата­насій уже говорить про дотримання 40-ці як про необхідну умову для гідного святкування Пасхи: "Хто нехтує 40-ею і хто наче без уваги й нечистим серцем входить у святая святих, той не празнує празника Пасхи".

Де був у звичаю 6-тижневий піст, там його починали в поне­ділок другого тижня нашого теперішнього посту. За цією практи­кою наша перша седмиця 40-ці ще не входила до посту.



За давньою традицією Східної Церкви суботи й неділі не вважа­лися посними днями. Отже, щоб мати число 40, то піст із шістьох продовжено до семи тижнів. При кінці IV століття передпасхальний піст, званий 40-ця, є вже у практиці як Східної, так і Західної Церкви.

ЧИСЛО 40 — РЕАЛЬНЕ ЧИ СИМВОЛІЧНЕ?

Хоч говоримо про 40-денний піст, але у Східній Церкві він триває тільки 36 з половиною днів. Сім тижнів посту без субот і неділь — це 35 днів. До цього числа треба ще додати Велику суботу і половину ночі перед празником Пасхи, що також ува­жається посним, і тоді наша 40-ця матиме 36 і пів дня, що стано­вить одну десяту цілого року.

Латинська Церква має 6-тижневий піст, бо вона й суботу зачисляє до посних днів, тобто у практиці й на Заході 40-ця мала тільки 36 днів. Та щоб мати повних 40 днів посту, латинська Церква в VII сторіччі додала ще чотири дні на початку посту. Тому Захід починає тепер свій піст у т. зв. "Попільну середу", тобто в середу нашого першого тижня посту.

Число 40, як числа 3, 7 і 9, з давніх-давен мало символічне значення. Тому воно ввійшло і до передпасхального посту радше в символічному, аніж буквальному значенні. У Старому Завіті читаємо про 40 днів потопу (Буг. 7, 4), про 40-літню мандрівку Ізраїля пус­тинею {Чис. 14, 33), про 40-денний піст Мойсея, поки він дістав від Бога таблиці закону (Вих. 34, 28), про 40-денну подорож пророка Іллі до гори Хорив (1 Цар. 19, 8 ). У Новому Завіті святе Євангеліє гово­рить, що 40-го дня Йосиф і Марія принесли Дитятко-Ісуса до святині, про 40-денний піст Ісуса Христа в пустині (Мт. 4, 2), про 40-денне перебування Його на землі після свого воскресення (Ді. 1, 2).

Свята Церква від самого початку освятила число сорок. У перших сторіччях в практиці були 40-денні покути, а відтак при­йшов 40-денний піст перед Пасхою. У нашому обряді 40-го дня після народження приносять дитину до церкви, щоб її уцерквити, а також 40-го дня поминаємо померлих.

МЕТА СВЯТОГО ВЕЛИКОГО ПОСТУ

"Тому, що ми не постили, то нас прогнано з раю.
Отже, чинім піст, щоб вернутися до нього"
(Святий Василій Великий. Про піст, І).

Хоч наші часи принесли багато змін щодо церковних законів, традиції й дисципліни, і хоч після Другого Ватиканського Собору прийшло значне злагіднення всіх постів взагалі включно з Великим постом, все-таки й сьогодні час Чотиридесятниці має своє велике значення для нашого духовного життя. Може сьогодні через різні причини ми не можемо так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні над нами тяжить обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими нахилами, обов'язок молитви, практики чеснот та добрих діл. І якраз ця наша духовна обнова є властивою і найважливішою метою святого Великого посту.

У попередній статті ми говорили про встановлення і час три­вання, а тепер про мету Великого посту. Щодо мети святої 40-ці, то можемо розрізнити три періоди:

1. Апостольські часи

Для апостолів і перших християн день жидівської Пасхи був сумним спомином смерти Ісуса Христа, тому вони проводили його в молитві, смутку й пості. Лучення поняття Пасхи з поняттям посту тривало довго. Ще в письменників II сторіччя можна заува­жити вживання слова "Пасха" у значенні "піст". Це було наче

відгомоном тих часів, коли святкування смерти й воскресення Ісуса Христа відбувалося в один день. Зв'язок сумної події смерти з радісною подією воскресення Христа Господа відобразився на на­ших богослуженнях Великої суботи, де служба посна лучиться зі службою воскресною.

2. Пасхальний піст і катехуменат

III-IV століття — часи найбільшого розквіту катехуменату. Катехумени, або оглашенні — ті, які готувалися до святого таїнства хрещення. Приготування звичайно тривало три роки й закінчу­валося врочисто в 40-цю. Основні акти цього закінчення були такі: надання імени оглашенному на початку 40-ці, щоденне заклинання його від злих духів протягом цілого посту, остаточне поучення його в правдах святої віри, кінцевий іспит та саме хрещення у Велику суботу. Деякі з тих актів входили в уклад щоденного богослу­ження.

Стати через святе хрещення християнином і членом Церкви — небуденна подія в житті новохрещенців і Церкви. Тому ця радісна подія звичайно лучилася з великими празниками, як Пасха, Зелені свята, Богоявлення. У III сторіччі обряд хрещення пов'язували передусім з празником Пасхи. Оглашенні готувалися до хрещення постом і молитвою. Під впливом катехуменату передпасхальний піст продовжився до 40 днів. З часом й инші вірні почали дотриму­ватися посту разом з оглашенними. Про звичай вірних постити разом з катехуменами говорить святий мученик Юстин († 167). Він каже, що тих, які навертаються до християнської віри, "вчать, щоб вони молитвою і постом просили в Бога прощення минулих гріхів, і ми молимося і постимо разом з ними" (Апол. 1, 61).

3. Великий піст — подвиг душі й тіла

Запровадження катехуменату не тільки продовжило Великий піст до 40 днів, але також причинилося і до того, що з часом усі вірні перейняли його від оглашенних і він став для усієї Церкви передпасхальним. Потім, коли катехуменат втратив дещо своє значення, то 40-ця стає самостійною практикою. Тепер вона стає для всіх вірних часом особливої молитви, посту й покути та духов­ної підготовки до празника Пасхи. Це наставлення Церкви найкра­ще втілене в наших посних богослуженнях, звичаях і практиках. Згадаємо деякі з них.



Посні богослуження



Вони різняться від зви­чайних богослужень тим, що мають більше молитов, біль­ше псалмів і більше читань, передусім зі Старого Завіту. Увесь Псалтир під час пос­них богослужень перечиту­ють два рази щотижня. Головне тут, що з усіх пос­них відправ пробивається ве­ликий дух покути й жалю за гріхи. Посні стихири на ве­чірні чи утрені своїм змістом або оплакують гріхопадіння людини, або закликають до покути й жалю, або підно­сять користь посту й добрих діл, або поручають пануван­ня над змислами чи практику чеснот. "Постімося постом милим і приємним Господеві, — каже стихира на стиховні вечірні першого понеділка посту, — правдивий піст це відчуження від злого, здержання язика, відкинення ненавис­ти, відлучення похотей, обмови, неправди і ламання присяги, — усе те залишити — це справжній піст". А на стиховні утрені понеділка першої седмиці посту співаємо: "Настав піст, мати чис­тоти, викривач гріхів, проповідник покаяння, життя ангельське і спасення людей: вірні закличмо: "Боже, помилуй нас!".

Посні покути й поклони

У перших сторіччях християнства в Церкві була практика при­людної покути за різні гріхи чи провини. Багато з тих каяників, ідучи за бажанням Церкви, відбували свою покуту в часі Великого посту. І так, як вірні перейняли піст 40-ці від катехуменів, так також усі вірні під впливом покутної дисципліни з часом почали вважати себе за каяників і чинити різного роду покути у Великому пості. Звідси і глибоко покутний дух наших великопосних богослужень.

З нашими посними відправами тісно пов'язані поклони. Вони бувають або тільки до пояса, або доземні і практикуються на всіх посних богослуженнях від понеділка до п'ятниці.

На особливу увагу заслуговує молитва святого Єфрема Сирина († 373) з поклонами. Ця молитва повторюється на кожному бого­служенні. Її можна б назвати офіційною великопосною покутною молитвою нашої Церкви. Вона є змістом і метою Великого посту. Наводимо її повністю:

"Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів'я віджени від мене (поклін). Дух же доб­рочесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, не­достойному рабові Твоєму (поклін). Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благосло­вен єси на віки віків. Амінь" (поклін).

Київський митрополит Георгій (1072-1073) у своєму Білеческім Уставі приписує для всіх вірних по 300 великих поклонів денно в часі 40-ці (§ 7).

Літургія Передосвячених Дарів

Питома посна відправа — це Літургія Передосвячених Дарів. Ще в перших сторіччях був звичай, щоб під час посту 40-ці не від­правляти святої Літургії, бо в тому часі вона ще лучилася з агапою, тобто братолюбною гостиною, що суперечило духові посту. Крім того, святу Літургію вважали за радісне таїнство, тому її відправ­ляли лише в суботу й неділю. В инші дні тижня, щоб дати вірним нагоду прийняти святе причастя, святу Літургію замінювали инши­ми богослуженнями, з яких з часом розвинулася Літургія Перед­освячених Дарів. Вона не є Літургією у прямому значенні слова, бо не має освячення, це радше вечірня, злучена зі святим причастям, хліб якого був уже перед тим освячений. Звідси й назва Літургії.

Лаодикейський Собор (канон 364) приписує: "Не можна в 40-цю приносити святий Хліб (тобто правити святу Літургію), крім суботи і дня воскресного" {Правило 49). Трульський собор (692 р. ) постановляє: "В усі дні святої 40-ці, крім суботи й неділі і празника Благовіщення, треба правити Літургію Передосвячених Дарів" (Правило 52).

Коли ж помалу остигла перша християнська ревність і скасо­вано звичай щоденного й частого святого причастя, то 40-ця стала також часом приготування до гідного пасхального святого причастя.

Посні проповіді

Колись вірні в часі 40-ці бували в церкві на відправах навіть по два рази денно. Під час відправ виголошували проповіді. Святий Василій Великий під час одного посного тижня дав у 9 гоміліях гарний виклад про Шестиднев (про шість днів створення світу). Він тоді проповідував два рази денно, вранці й увечері. Від нього маємо також дві гарні науки про значення й користь посту.

ПРАКТИКА СВЯТОГО ВЕЛИКОГО ПОСТУ

"Початок посту — це час покаяння, це день спа­сення.
Душе, чувай і зачини входи похотей, взираючи до Бога"
(Канон утрені першого понеділка посту).

Великий піст — це для кожного християнина час духовної боротьби, у якій беруть участь і душа, й тіло. Душа бере участь через ревну молитву й розважання, через чування над змислами, практику чеснот і добрих діл. Це внутрішнє наставлення душі проявляється назовні через піст і покутні діла нашого тіла. Без умертвлення тіла нема духовного посту. "Наскільки відіймеш тілу, — каже святий Василій Великий, — настільки додаси своїй душі блиску духовного здоров'я. Бо не збільшенням сили в нашому тілі, а витривалістю душі й терпеливістю в прикрих досвідах здобуваємо силу проти невидимих ворогів" (Про піст, І).

Традиційна практика посту в Церкві відбувається двома спосо­бами: або через повне утримання від усякої їди й пиття до якогось означеного часу, і це є властивий піст, або через відмову від деяких страв без огляду на час їди, що звемо абстиненцією.

Після того, що ми сказали вже про розвій, тривалість і мету Великого посту, варто сказати дещо про сам спосіб посту.

ПЕРВІСНИЙ ПІСТ

Первісно, як щодо часу тривання, так і щодо способу і прак­тики Великого посту не було якоїсь означеної норми чи приписів Церкви. Усе залежало від доброї волі вірних, тому постили по-різному. Історик Сократ (к. 379-440) так говорить про спосіб посту в його час: "Розбіжність полягає не тільки в числі посних днів, але й розумінні здержливости від страв. Тому що одні утримуються від їди різних тварин, другі з усіх живих створінь їдять тільки рибу, а инші разом з рибою їдять і птиць, кажучи, що птиці, за словами Мойсея, також постали з води. Одні не їдять навіть овочів і яєць, другі живляться тільки сухим хлібом, деякі і того не приймають, а ще инші постять до 9-ої години (це 3-тя година пополудні) і потім їдять усяку страву" (Історія Церкви, V, 22).

Останні слова Сократа свідчать, що істотним у пості за його часів не був вид страв, а тривалість повного утримання від їди. Иншими словами: важливим у пості було те, що протягом дня їли тільки один раз, звичайно по 3-ій годині пополудні або після заходу сонця. "До вечора чекаєш без їди, — говорить святий Василій Великий, — а цілий день пересиджуєш у суді" (Про піст, І). А святий Йоан Золотоустий каже: "Ніхто з нас не буде думати, що одного утримання від їжі до вечора вистачить нам для спасення" (На Книгу Буття гомілія, 4).

У монастирях, де цілий рік приймали поживу тільки раз на день, у 40-цю монахи не їли й по кілька днів. Паломниця Сильвія (IV ст. ) говорить про єрусалимських монахів, деякі з яких у 40-цю, "прийнявши поживу після Літургії в неділю, не їдять аж до суботи" (§ 28).

ЗДЕРЖЛИВІСТЬ-АБСТИНЕНЦІЯ ВІД ДЕЯКИХ СТРАВ

По цілоденному пості первісно вірні їли ввечері усяку страву. Та вже десь у V ст. входить у звичай обмеження і щодо роду страв.



Це сталося під впливом практики пустинників-монахів, які не тільки приймали поживу один раз на день, але також обмежували і види страв. Звичайна їда в пустинників — це хліб, вода й овочі. Паломниця Сильвія каже у своїх споминах, що єрусалимські мона­хи в часі 40-ці "не їдять ні кришки хліба, ні оливи, ні овочів, а тільки воду і трохи мучної юшки" (§ 28). Помалу така суха їда монахів стає загальною і серед мирян під час 40-ці. Лаодикейський Собор (к. 364) наказує: "Через усю 40-цю постити зі сухою їдою ("сухояденієм")" (Правило 50).

СУБОТИ Й НЕДІЛІ В ПОСТІ

У Східній Церкві суботи й неділі в пості не вважаються посни­ми днями, у ці дні нема повної відмови від їди до означеного часу, але і в ті дні з часом стали їсти тільки означені види поживи, як хліб, овочі, риба, подекуди й молоко. Це значить, що в суботу й неділю не було посту, але була абстиненція.

Київський митрополит Георгій дозволяє в часі 40-ці всім миря­нам в суботу й неділю вживати рибу тільки два рази денно. (Біле­ческій Устав, § 7). Львівський Синод (1891), говорячи про 40-цю, зазначає: "що після теперішнього звичаю народу, також суботи й неділі яко посні дні заховуються" (Титул, XI). А звертаючи увагу на різницю між стислим постом і здержливістю, Собор каже: "Од­наче в тій справі треба пам'ятати про звичай і потребу місцевос­тей" (Титул, XI).



ВЕЛИКИЙ ПІСТ У НАШІЙ ЦЕРКВІ

У нашому народі святий Великий піст завжди дуже шанували і строго його дотримувалися. Київський митрополит Георгій (1072-1073) наказує такий піст у 40-цю: "Першого тижня посту: суха їда ("сухояденіє"), цебто хліб, вода й овочі, раз на день й нічого не пити. В инші тижні посту — понеділок, середу й п'ятницю: суха їда раз на день; у вівторок і четвер: каша (сочевиця) з олією оливковою або маковою раз на день; в суботу й неділю: риба два рази денно, на празник Благовіщення: риба (Білеческій Устав, § 7).

Святий Теодосій Печерський (к. 1035-1074) у своєму Києво-Печерському монастирі, йдучи за правилами святого Теодора Сту­дита, запровадив такий піст: упродовж шести перших тижнів посту 40-ці: їда раз на день, а саме, першого тижня: суха їда (хліб і овочі). В инші п'ять тижнів у середу й п'ятницю — як першого тижня, а в инші дні — ярина і каша без оливи. Першого тижня посту, а потім у середи й п'ятниці инших тижнів не дозволено було пити вина, хіба хворим і старим. Замість вина на той час готували окремий напій з перцю, кмину й анису. У дні дальших тижнів дозволялось по одній склянці вина. У суботи й неділі дозволялось їсти два рази на день і пити вино. У Страсний тиждень піст ще строгіший.

Наші Собори, спочатку Замойський (1720), а потім Львівський (1891) злагіднили дещо той колись дуже строгий піст у нашому народі. Замойський Синод дозволив споживання набілу під час 40-ці. У цій справі він дав такий припис:

"Почавши від понеділка по неділі сиропусній до дня святої Пас­хи і перед тим постом один тиждень тільки з набілом" (Титул, XVI).

Львівський Синод, крім набілу, у часі 40-ці дозволяє також у деякі дні м'ясні страви під умовою проказання певних молитов.

Найбільше злагіднення всіх постів у цілій Католицькій Церкві прийшло після Другого Ватиканського Собору. Йдучи за вказівками цього Собору, українські католицькі єпископи разом з Верховним Архиєпископом Йосифом одобрили для нашої Церкви злагіднення всіх постів, і 40-ці також. З окремої постанови про піст, яку видав Верховний Архиєпископ Йосиф 1966 року, виходить, що тепер наші вірні зобов'язані утримуватися від м'яса в усі п'ятниці цілого року, а в часі 40-ці, крім того, ще в перший день посту і Велику п'ятницю відмовлятися від м'яса й набілу.

Поза тим ця постанова пригадує всім вірним про постійний обов'язок молитви, аскези та плекання духовного життя. "Нехай ці великі полекші, — сказано вкінці згаданої постанови, — будуть одночасно і сильною спонукою та заохотою до покаяння та оми­нання гріхів і ображування Бога. Нехай пам'ятають вірні хрис­тияни, що в родині, в якій затихла молитва й заникла практика посту, а навіть забута пам'ять на нього, ледве чи ще живе хрис­тиянський дух. Тому злагіднені пости нехай скріплять ревність у молитві, у розважанні і богослужбах, у даванні милостині, у праці і в частих святих сповідях і святих причастях" (Благовісник, Рік II, Кн. 2-4).

З повагою, ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Ігор В
дописувач
дописувач
Повідомлень: 106
З нами з: 27 вересня 2012, 10:33
Звідки: м. Тернопіль

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Ігор В » 26 червня 2014, 09:45

III-IV століття — часи найбільшого розквіту катехуменату. Катехумени, або оглашенні — ті, які готувалися до святого таїнства хрещення. Приготування звичайно тривало три роки й закінчу­валося врочисто в 40-цю. Основні акти цього закінчення були такі: надання імени оглашенному на початку 40-ці, щоденне заклинання його від злих духів протягом цілого посту, остаточне поучення його в правдах святої віри, кінцевий іспит та саме хрещення у Велику суботу. Деякі з тих актів входили в уклад щоденного богослу­ження.

Стати через святе хрещення християнином і членом Церкви — небуденна подія в житті новохрещенців і Церкви. Тому ця радісна подія звичайно лучилася з великими празниками, як Пасха, Зелені свята, Богоявлення. У III сторіччі обряд хрещення пов'язували передусім з празником Пасхи. Оглашенні готувалися до хрещення постом і молитвою.
[/quote]
не порівняти з теперішнім хрещенням, читаю, що тоді це було величне дійство для людини, яка охрещувалась, тепер церква все для нас спрощує і полегшує, чи це на краще не знаю, хоч з другої сторони треба довіряти церкві, іншого варіанту нема

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 26 червня 2014, 09:51

погоджуюсь з Вами :( Правда... раніше хрестили дорослих і це природньо, що мали готуватись. На наших парафіях зараз вводять підготовку для Хресних :) - моя дружина якраз проходила в ц.Михаїла. Стосовно ж самої людини, що готується, сьогодні щось подібного переживаємо у підготовці дітей до першої Сповіді
принаймі - мали би щось подібного переживати. Доречі - часто приурочуємо це Торжество до Великих Празників
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Олег_373 » 26 червня 2014, 22:05

Але східна традиція ще й по цей день наголошує на відмові у вживанні м са в п ятницю ! І що це дає сучасній людині ? От у мене є такі прості роздуми (признаюсь чесно-не мені це в голову прийшло) на рахунок м ся. Давайте перенесемось на пару тисяч років назад : який об єм робіт потрібно було виконати ,щоби скуштувати м яса ? По-перше : забій тварини (хто хоч раз це робив-знає скільки там роботи біля туші). Дальше : заготовити дрова та розпалити вогнище .Третій пункт: напевне все потрібно було з їдати-бо ж холодильники придумали пізніше ,а в Ізраілі було досить спекотно. В результаті виходить так ,що з їсти м яса тоді-це треба було бути сильно зайнятим та насиченим до "відвалу"(щоб не спортилось %) . Просте питання : буде в процесі всього того і після , час на молитву ? Інша справа-риба : ну скільки там часу піде на її очищення та приготування ? І дров так багато не треба . Сучасною мовою-швидка їжа. От і вся логіка ,як на мене. А зараз -яка різниця що в супермаркеті брати ? І так все наполовину або майже готове ! Часу на приготування йде обмаль ,у порівнянні з минулим -ну і холодильник є ,мож залишити на завтра що залишилось. Як на мене-дуже просте пояснення. Ну яка може бути молитва,коли переївся м ясом (ну і запивав для травлення напевне не водою ) ,а перед тим весь день працював біля туші та бігав за дровами ?

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення ShMariam » 26 червня 2014, 22:16

Олег_373 писав:...
:D А якщо м'ясо було просто куплене на базарі?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 27 червня 2014, 17:31

Олег_373 писав:Але східна традиція ще й по цей день наголошує на відмові у вживанні м са в п ятницю ! І що це дає сучасній людині ? От у мене є такі прості роздуми (признаюсь чесно-не мені це в голову прийшло) на рахунок м ся. Давайте перенесемось на пару тисяч років назад : який об єм робіт потрібно було виконати ,щоби скуштувати м яса ? По-перше : забій тварини (хто хоч раз це робив-знає скільки там роботи біля туші). Дальше : заготовити дрова та розпалити вогнище .Третій пункт: напевне все потрібно було з їдати-бо ж холодильники придумали пізніше ,а в Ізраілі було досить спекотно. В результаті виходить так ,що з їсти м яса тоді-це треба було бути сильно зайнятим та насиченим до "відвалу"(щоб не спортилось %) . Просте питання : буде в процесі всього того і після , час на молитву ? Інша справа-риба : ну скільки там часу піде на її очищення та приготування ? І дров так багато не треба . Сучасною мовою-швидка їжа. От і вся логіка ,як на мене. А зараз -яка різниця що в супермаркеті брати ? І так все наполовину або майже готове ! Часу на приготування йде обмаль ,у порівнянні з минулим -ну і холодильник є ,мож залишити на завтра що залишилось. Як на мене-дуже просте пояснення. Ну яка може бути молитва,коли переївся м ясом (ну і запивав для травлення напевне не водою ) ,а перед тим весь день працював біля туші та бігав за дровами ?

щоб не повторювати вже раніше сказане, зосереджусь на двох названих у Вас тезах: про затрачений час і про потребу все обов`язково доїсти.
просто - спроба пороздумувати разом. Не прийміть за зле чи спробу всеохопної відповіді. Лише мої реляції на Вами сказане :oops:
Ви, погоджусь, точно :) близькі до правди про поєднання пощення з відсутністю праці. Принаймі для Старого Завіту. Там чітко наголошується на тому, що день/час "умилостивлення Бога" є часом, в якому робота забороняється. Наприклад перечитайте Кн.Левіт 14 або 23. Якщо треба - знайду ще, бо точно зустрічав. От лише... :) ... у них і продавати, і купувати заборонялося. Тому, якщо вже цю ситуацію і проектувати на християнина, то він і накупити мав би усього ще до посту, купувати мав би лише у Христових :) і їсти мав би лише так, як дозволено Богом, а не відповідно до своїх уподобань. Нагадаю - найперше йдеться саме про повний піст (відсутність їжі), а не лише від м`яс. Якщо ж розглянути Вашу ідею про походження заповіді "не їсти м`яса", бо "за відсутності холодильників залишити на потім не зможуть" (я вірно прочитав вашу/запозичену думку?) і, відкинувши мудрствовання про можливість висушити чи засолити, зауважу, що приписи Мойсеєві і, відповідно, народові на споживання м`яса чітко говорять про те, що м`ясо треба завжди споживати з Богом (наприклад Левіт 17) і практично це означало, що нутрощі (обов`язково) викидалися за межі табору (їсти це все, у українському приготуванні - смаковидло, заборонено), а найкраще м`ясо/велика його частина приносилось на Жертовник для всепалення. Небезпеки "поправитись" за таких умов, згодіться, не було, або її можна було уникнути і із користю для віри, а не шляхом заборон. Якщо ж ще й до того згадати звичайну в ізраїльтян величину сімей і, відповідно - ротів-претендентів попоїсти м`ясця.., навіть не знаю, чи вартує про "кількість м`яса" і небезпеку огрядності навіть згадувати - наврят чи вона була навіть без можливості покласти більшість туші на Жертовник.
Поряд із цим, у пощенні християнському назагал наголошується і на обов`язку працювати.
Святі Отці говорять, що ми постимося, щоб отримати ясність розуміння, збудити і розвинути відчуття, підштовхнути до благодіяннь волю і на цьому шляху людині заважають (тут вони цитують Луку 21) об`їдання, п`янство і - так! - клопоти житєйські. І тут дійсно правда Ваша: якщо є якась робота, яку немає необхідного обов`язку робити, а вона може заввадити молитві, то її краще уникати. Тим не менше, історично так склалося, що (якщо про довші проміжки часу, як от Великий Піст) звичайна для наших недавніх і давніх предків по вірі робота - це не про натискання кнопок чи ходіння в магазин, а про важку працю "з раннього ранку до пізньої ніченьки" (с). Але всеж обов`язок молитви/посту в жодному разі не забирав у християнина відповідальності за ведення щоденних робіт і піст/молитва не для нероб. А те, що Ви тут говорите про час, затрачений на бавлення з тваринною тушею - за правильного навику це вимагає не так багато часу та сил, як, наприклад, роботи польові.
Тому, підсумовуючи, можу сказати, що назване/запозичене у когось Вами у формуванні вимог до посників якщо і має, то не одне із перших місць.
Тим більше, що у монастирях, де творився погляд на Піст і звідки ми його перейняли, йшлося про не менше 8-годинну працю. Добу ділили/лять на три частини по 8-8-8 і молитва та праця надолужували собі потребу в часі коштом сну, а не молитва - коштом праці.
Ідея із забороною м`яса наврят чи в названому Вами. Все глибше. Не про практичні моменти часу-псування. Про діло для Бога. Зрештою - про це вже писав.
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Олег_373 » 27 червня 2014, 20:42

З повагою о.Олеже-але написали ви багато ,та так і не зрозуміло чому в "східній традиції" ще й дотепер радять утриматись в п ятницю від м яса , а не риби . Хіба там йдеться про відмову від їжі взагалі чи про "напівголодну " п ятницю ? Хіба ж не можна пересититись ,скажімо рибою ? Ну і відразу видно ,що в розділюванні туші тварини від початку і до кінця ви ,напевно ніколи не брали участь . А ,що в Ізраілі кожну тварину ,яку споживали,мали наполовину спалити на жертовнику ?-це де написано так ?

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення ShMariam » 27 червня 2014, 20:55

Олег_373 писав: А ,що в Ізраілі кожну тварину ,яку споживали,мали наполовину спалити на жертовнику ?-це де написано так ?
В Біблії
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 28 червня 2014, 11:11

Олег_373 писав:З повагою о.Олеже-але написали ви багато ,та так і не зрозуміло чому в "східній традиції" ще й дотепер радять утриматись в п ятницю від м яса , а не риби . Хіба там йдеться про відмову від їжі взагалі чи про "напівголодну " п ятницю ? Хіба ж не можна пересититись ,скажімо рибою ? Ну і відразу видно ,що в розділюванні туші тварини від початку і до кінця ви ,напевно ніколи не брали участь . А ,що в Ізраілі кожну тварину ,яку споживали,мали наполовину спалити на жертовнику ?-це де написано так ?

1. - Не думав, що такий мій досвід :) знадобиться, але особисто забивав домашню птицю і кролів (з подальшими роботами) і брав участь у розділюванні туш свині, кози, барана, бичка (від початку до кінця). Я виріс в тісному стосунку до села. Так - достатньо довгим є бавлення із тим м`ясом, якщо для подальшої обробки/зберігання (проте дуже недовго, порівняно із іншими сільськими роботами із збиральництва, кошення, копання, заготівлі дров...), але якщо для приготування на вогні - хвилин 10-15 від забою овечки до ставлення її на вогнище. Це про час.
2. - Стосовно ж Жертовника - там така історія була (я цитував Кн.Левіт, перегляньте текст/коментарі до Старого Завіту, наприклад Лопухіна), що в Єгипті, звідки Господь покликав Свій народ, був звичай жертвувати м`ясо "духам пустелі". Щоб ізраїльтяни не поклонялися таким божкам, Саваот дає приписи про споживання тварин з Богом. Звичайно, що наврят чи йшлося про "наполовину спалити" (але чітко - нутрощі викинути, бо "нечисте"), однак я відповідав Вам на ідею обов`язкового поїдання (яка у Вас веде до огрядлості, якщо Вас добре розумію) всієї туші і, якщо навіть припустити, що від баранця в величезних зазвичай сім`ях ізраїльтян дійсно хтось міг об`їстись (а нмсд це дуже сумнівне припущення), подаю можливу, іншу від заборон, релігійну (але не "забороняючу", а позитивну) ідею-розвязку: більше жертвувати Богові.
3. - Пересититись можна будь-чим, однак це Ви твердите про те, що в Пості забороняється лише м`ясо, а я говорю Вам про те, що це розповсюджена/популярна помилка - у Східній Традиції пощення має багато ступенів від легкого посту з дозволом на рибу до цілковитого посту без їжі і води. Однак всі благословення на те, щоб в піст щось їсти, виключають можливість переїстися/наїдатися до схочу. Лише по потребі, для підтримки тіла, по слабості людській. Подібно - може бути дозволеною і їжа тваринного походження. Для болящих чи людей, що важко працюють тощо. Однак також - завжди з нагадуванням про те, щоб не наїдатися, а лише по найменшій межі потреби. Тобто пощення - це відмова собі в основній тілесній потребі (згадайте "піраміду Маслоу"). Свобідна відмова від служіння собі. Свобідне жертвування себе Богові. Відповідно до того, наскільки здатен "вмістити", наскільки "відкрито". М`ясо тут вторинне. А ідея цілковитої (на загал) заборони саме м`яса нмсд точно не пов`язана з озвученим Вами припущенням, про що вже писав і в попередніх листах подав напрямні можливого виникнення цієї заборони.
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Олег_373 » 07 липня 2014, 01:04

ShMariam писав:
Олег_373 писав: А ,що в Ізраілі кожну тварину ,яку споживали,мали наполовину спалити на жертовнику ?-це де написано так ?
В Біблії
уважно все почитайте-тоді можете тут "грузити таким"...
P.S.ну з дуже супер повагою це пишу-просто кланяюсь. але перестаньте писати "..."...
Востаннє редагувалось 07 липня 2014, 01:08 користувачем Олег_373, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
Олег_373
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 30 жовтня 2011, 20:51
Звідки: м.Калуш ,Івано -Франківської обл.
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Олег_373 » 07 липня 2014, 01:07

так й нічого конкретного про шкоду мяса духові не написали. то шкодить в 21 столітті м ясо духові чи ні ? а я брав участь у забої та розділюванні поросяти-багатенько роботи скажу я вам. ну і з дровами не було проблем.але поки розпалив вогнище ,поки приготував...по вашій логіці о. Олеже-то я постійно пощу : харчуюсь ,щоби просто поїсти ,як людина ,що багато працює. то чому ж мені дорікають якимось м ясом ? маю йти до роботи ногами ,що трусяться від голоду-і це добре ? може ,пора закінчити нас у храмах "грузити" м ясом ? я -то все розумію-але на проповідях говорять інше про "їду"...

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 07 липня 2014, 06:12

Олег_373 писав:так й нічого конкретного про шкоду мяса духові не написали. то шкодить в 21 столітті м ясо духові чи ні ? а я брав участь у забої та розділюванні поросяти-багатенько роботи скажу я вам. ну і з дровами не було проблем.але поки розпалив вогнище ,поки приготував...по вашій логіці о. Олеже-то я постійно пощу : харчуюсь ,щоби просто поїсти ,як людина ,що багато працює. то чому ж мені дорікають якимось м ясом ? маю йти до роботи ногами ,що трусяться від голоду-і це добре ? може ,пора закінчити нас у храмах "грузити" м ясом ? я -то все розумію-але на проповідях говорять інше про "їду"...

ну... якщо труситеся від голоду... Не знаю, хто Вас грузить тим м`ясом - маємо в УГКЦ стільки послаблень для тілесного пощення, що навіть не знаю, що до написаного можна додати. Хіба... - радьтеся із своїм духівником. Радячись тут отримаєте лише загальну інформацію, не більше :pardon:
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Michail » 07 липня 2014, 11:03

Це точно що якщо так людина до посту ставиться, то краще порадитись з духівником і виконати хоч те що він порадить.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення ShMariam » 09 липня 2014, 00:12

Олег_373 писав:так й нічого конкретного про шкоду мяса духові не написали. то шкодить в 21 столітті м ясо духові чи ні ? а я брав участь у забої та розділюванні поросяти-багатенько роботи скажу я вам. ну і з дровами не було проблем.але поки розпалив вогнище ,поки приготував...по вашій логіці о. Олеже-то я постійно пощу : харчуюсь ,щоби просто поїсти ,як людина ,що багато працює. то чому ж мені дорікають якимось м ясом ? маю йти до роботи ногами ,що трусяться від голоду-і це добре ? може ,пора закінчити нас у храмах "грузити" м ясом ? я -то все розумію-але на проповідях говорять інше про "їду"...


Мінімальні правила посту:
Без м'яса: усі п'ятниці року
Без набілу: 6 і 18 січня, на Воздвиження Чесного Хреста, Усікновення голови Івана Хрестителя, понеділок першого тижня Великого посту, у Велику П'ятницю, а до вирішення ситуації в Україні в наступні дні по єпархіях:
ShMariam писав:Синод єпископів УГКЦ оголосив безперервний строгий піст:
- Понеділок – Київська архиєпархія, Донецько-Харківський Екзархат, Одесько-Кримський Екзархат;
- Вівторок – Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;
- Середа – Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;
- Четвер – Тернопільсько-Зборівська архиєпархія, Бучацька Єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
- П’ятниця – Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький Екзархат, Мукачівська єпархія.


Звільнення від посту у загальниці, у господські і богородичні свята та в інших випадках, коли сповідник дасть дозвіл. Єдиний нюанс - щоб не було згіршення для ближніх через різні послаблення (а то була в мене ситуація, як раз їла м'ясо в п'ятницю в загальницю,.. :shock: :sorry: )

Невже то так тяжко? :shock:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 09 липня 2014, 09:39

Олег_373 писав:... то шкодить в 21 столітті м ясо духові чи ні ? ...

сказано вже багато всього, лише може, для чіткості, скажу: пропоную сприймати піст від м`яса в якості такої-собі загальної для всіх (і у 21 столітті також) "руханки". Про доцільність її у Вашому випадку чи доцільність інших "руханок" зверніться до свого "тренера" (духівника)
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Michail » 09 липня 2014, 09:42

"так й нічого конкретного про шкоду мяса духові не написали."

Стоп. Що саме може зробити духові мясо, то не науковці мають написати, бо вони неосліджують дух. А от святці, християнські філософи щось може і писали. Ну скажемо так, безсмертю духа воно нічого не вчинить, а от розслабити людину може. Мясо це розкіш і якщо жити в розкоші щоденно т оце може розслабити дух і душу людини так, що вона помалі перестане уповати на Бога, буде вважати що всім забезпечена і інше. Ну але то може статись а може і не статись в залежності від того наскільки заглибилась людина в християнство. Ну але щоб такого не ставалось так ершеого, щоб людина не ставила матеріальне на місце, яке може стати анти (замість) божї благодаті, Церква приписала в піст (за древнім єврейським звичаєм піст теж був для духа корсиним) утримуватись вді розкоші: привселюдних веселощів і гулянь і в тому числі мяса, оскільки це теж розкіш. Згадайте притчу про блудного сина. Там зарізали теля, це розкіш з нагоди знайдення втраченого і це нормально. Але старший син зауважив що все життя заради нього навіть кози не зарізали (тобто ніби то батько його обділив такою увагою).
Ну тому і приписано для того щоб духовно міцніти хоча б мінімальний піст (середа, пятниця без мяса ну в строгий ще і без яєць та молока, зовсім не тяжко). Це повністю логічно і прийнятно. НУ а по своїй мірці можна утримуватись і ще від чого самі постановите.

У неопротестантських спільнотах (бабтисти, пятидесятники) теж є піст. По іншій схемі але є. Наприклад одноденні тоді, коли вірник за когось молитьсья і просить щось у Бога, то повністю на воді і хлібі лише. НУ або пару днів. У нас це називається строгий піст і є він у пару визначених днів у році приписаний.
НУ але саме головне в посты добровільність. В католицькій Церкві ніхто людину не примушує, це собі запамятайте на все життя. Якщо хтось таке робить, то на власну помилку (є різні люди). Церква дала вказівки для вдосконалення вірників, а вони стараються слухати і впроваджувати в житті свому. Ну не все виходить звісно. Але ж для того і покаяння - усвідомленняя того, що не вийшло, усвідомлення свої частки вини, жаль за те що не зміг виконати навіть те, що собі постановиів (наприклад), постанова виправитись, Сповідь.
Востаннє редагувалось 09 липня 2014, 16:14 користувачем Michail, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 09 липня 2014, 10:04

Michail писав:"так й нічого конкретного про шкоду мяса духові не написали."
Стоп. Що саме може зробити духові мясо, то не науковці мають написати, бо вони неосліджують дух. А от святці, християнські філософи щось може і писали. Ну скажемо так, безсмертю духа воно нічого не вчинить, а от розслабити людину може. Мясо це розкіш і якщо жити в розкоші щоденно т оце може розслабити дух і душу людини так, що вона помалі перестане уповати на Бога, буде вважати що всім забезпечена і інше. Ну але то може статись а може і не статись в залежності від того наскільки заглибилась людина в християнство. Ну але щоб такого не ставалось так ершеого, щоб людина не ставила матеріальне на місце, яке може стати анти (замість) божї благодаті, Церква приписала в піст (за древнім єврейським звичаєм піст теж був для духа корсиним) утримуватись вді розкоші: привселюдних веселощів і гулянь і в тому числі мяса, оскільки це теж розкіш. Згадайте притчу про блудного сина. Там зарізали теля, це розкіш з нагоди знайдення втраченого і це нормально. Але старший син зауважив що все життя заради нього навіть кози не зарізали (тобто ніби то батько його обділив такою увагою).
Ну тому і приписано для того щоб духовно міцніти хоча б мінімальний піст (середа, пятниця без мяса ну в строгий ще і без яєць та молока, зовсім не тяжко). Це повністю логічно і прийнятно. НУ а по своїй мірці можна утримуватись і ще від чого самі постановите.

У неопротестантських спільнотах (бабтисти, пятидесятники) теж є піст. По іншій схемі але є. Наприклад одноденні тоді, коли вірник за когось молитьсья і просить щось у Бога, то повністю на воді і хлібі лише. НУ або пару днів. У нас це називається строгий піст і є він у пару визначених днів у році приписаний.
НУ але саме головне в посты добровільність. В католицькій Церкві ніхто людину не примушує, це собі запамятайте на все життя. Якщо хтось таке робить, то на власну помилку (є різні люди). Церква дала вказівки для вдосконалення вірників, а вони стараються слухати і впроваджувати в житті свому. Ну не все виходить звісно. Але ж для того і покаяння - усвідомленняя того, що не вийшло, усвідомлення свої частки вини, жаль за те що не зміг виконати навіть те, що собі постановиів (наприклад), постанова виправитись, Сповідь.

перепрошую - цитуйте коректно. Кніпочка така є - цитата - тицяєте і між двома службовими фразами "quote" прибираєте зайве. Прошу поправитися :) Це важливо - у Вас це неодноразова проблема і важко читати
а до теми - про це все вже було і не знаю, чи варта наново
зацитую ще хіба вчорашній Апостол:
Ап.: Рим. 114 зач.; 14, 9-18.

9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати. 10. Ти ж чого судиш брата твого? Чого погорджуєш твоїм братом? Усі ми станемо перед судилищем Божим, 11. бо написано: «Як живу я, – каже Господь, – кожне коліно схилиться передо мною, і кожний язик визнає Бога.» 12. Так ото, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові. 13. Тож не судімо більш один одного, а радше вважайте на те, щоб не класти нічого перед братом, об що він спотикнувся б або й упав. 14. Я знаю, я переконаний в Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто думає, що щось нечисте, тому воно нечисте. 15. Коли твій брат сумує з-за їжі, то ти поводишся не за любов'ю. Не губи твоєю їжею того, за якого вмер Христос. 16. Не виставляйте вашого добра на зневагу. 17. Бо царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі. 18. Хто так служить Христові, той Богові вгодний і людям довподоби.

З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Michail » 09 липня 2014, 16:15

Та ні, наново починати не треба. Достатньо було закріпити пройдений матеріал.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 15 липня 2014, 16:55

згадалося з Глазового :)
НЕРВОВИЙ БОГ
Раз бабуся в Піст Великий
Сиділа сама.
"Ніхто, _ дума, - не побачить,
Нікого ж нема.
Відламаю шмат ковбаски
Та тихенько з'їм".
Раптом блискавка як блисне!
Як торохне грім!
Затряслися стіни й стеля,
Загойдався світ.
В хаті смаленим запахло -
Загорівся дріт.
- Боже, Боже, — шепче баба,
Хати не спали!..
То ж до чого, бузувіри,
Бога довели:
Милосердним був, ласкавим
У старі часи,
А тепер готов убити
За шмат ковбаси.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення ShMariam » 30 листопада 2014, 21:57

Ісаї, 58, 6-7 писав:Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись.

А як у вас це вдається? :oops:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Michail » 30 листопада 2014, 22:23

Ну хоч частину з цього виконати з Божою допомогою вдається. Нажаль не завжди :( (через мої немочі)
Наприклад є жебраки. Ми можемо їм просто кинути монетку, а можемо з ласкавою посмішкою і добрим словом.
До речі Євангеліє сьогоднішнє було саме про це.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення ShMariam » 30 листопада 2014, 22:34

Michail писав:Ну хоч частину з цього виконати з Божою допомогою вдається. Нажаль не завжди :( (через мої немочі)
Наприклад є жебраки. Ми можемо їм просто кинути монетку, а можемо з ласкавою посмішкою і добрим словом.
До речі Євангеліє сьогоднішнє було саме про це.

Жебракам якраз не даю viewtopic.php?f=31&t=1645#p16630 , але не кажу, що це правильно. Це моя особиста позиція, як і Віталіка. :) Хоча, всяко буває - десь за часів Майдану гуляв по нету пост, як жебраки жертвували на Майдан....
Відносно "вдягнути" - ще й як актуально, в нас в центрі постійно збирають на армію. Як почнуться в солдатів обмороження.... (((((

Як щодо вього іншого?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення о.Олег » 30 листопада 2014, 22:42

Michail писав:Ну хоч частину з цього виконати з Божою допомогою вдається. Нажаль не завжди :( (через мої немочі)
Наприклад є жебраки. Ми можемо їм просто кинути монетку, а можемо з ласкавою посмішкою і добрим словом.
До речі Євангеліє сьогоднішнє було саме про це.

це Ви стосовно притчі про Доброго Самарянина? :oops:
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Michail » 30 листопада 2014, 22:42

Я якраз про те, що не просто давати жжебракам монетку, а можна їжею поділитись, за руку поздороватись і вестись з ними як з людьми. Інколи легше саме монету дати, ніж признати що ти нічим не вищий за них, от в чому саме справа. А інше це по ситуації. От тепер треба солдатам одяг. У нас на парохії збираютимуть на наступну неділю, треба буде приєднатись до спільної справи. Так крає серце що держава з ними витворяє, насилу заюрали туди і не забезпечили необхідним.
Та й усе інше по ситуації треба робити, наприклад прийшли до тебе газовики счетчик провіряти. Коли впевнився що то справді газовики, то не лиши їх в підїзді, а запроси почекати за поріг (особливо якщо зима, трохи відігріються, поки провірятимеш показники). Ну і все таке. Доборе було б у вязниці вяязнів відвідати, але то справа більше парохії в цілому. Колиьс у нашій апарохії священик з молодд. таке робив, проповідував вязням...

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення Michail » 30 листопада 2014, 22:43

о.Олег писав:
Michail писав:Ну хоч частину з цього виконати з Божою допомогою вдається. Нажаль не завжди :( (через мої немочі)
Наприклад є жебраки. Ми можемо їм просто кинути монетку, а можемо з ласкавою посмішкою і добрим словом.
До речі Євангеліє сьогоднішнє було саме про це.

це Ви стосовно притчі про Доброго Самарянина? :oops:

Так. Недарма ж її в першу неділю Адвенту поставлено для читання.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що для нас означає піст?

Повідомлення ShMariam » 01 березня 2015, 17:39

Презентація на Великий піст:
https://www.youtube.com/watch?v=fYmoblQ8Jdc
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: ПРО ПІСТ

Повідомлення Омельян » 25 березня 2015, 11:09

Доброго всім дня. Перечитав цю тему і виникло запитання: чим всі ці різні послаблення в пощенні відрізняються від того, що робили деякі єзуїти (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0 ... 0%B7%D0%BC лаксизм) і, відповідно, чому ми, живучи в послабленнях, не підпадаємо під церковний засуд?
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: ПРО ПІСТ

Повідомлення ShMariam » 25 березня 2015, 11:40

Омельян писав:Доброго всім дня. Перечитав цю тему і виникло запитання: чим всі ці різні послаблення в пощенні відрізняються від того, що робили деякі єзуїти (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0 ... 0%B7%D0%BC лаксизм) і, відповідно, чому ми, живучи в послабленнях, не підпадаємо під церковний засуд?
Слава Ісусу Христу.

Слава навіки! Вітаємо на Форумі! :Rose:

Ця тема для мене зараз є дуже актуальною. Справді, вимоги Церкви до посту зараз послаблені до крайності. Це нижня межа, за якою - точно гріх (нмд, важкий або близький до того). Відчуваю, що повинна постити більше, але... встановивши собі певне правило посту (яке ще далеко не дотягує до того, як в православних), я відчула, що такий піст не дозволяє мені виконувати мої обов'язки. Відтак - останнім часом трошки послаблюю суто для того, щоб залишатися повністю працездатною (в мене робота, яка вимагає великого зосередження). Чи є тут гріх? В моєму випадку, на даний час, думаю, не великий... Але хочу дійти до такого, щоб "справжній" :) піст не заважав обов'язкам.

Щодо позиції Церкви, то, нмд, є суттєва різниця між послабленням правила посту і тими послабленнями, на які Ви послалися. Хоча б тому, що правило посту хоч і дуже важливе для християнського життя, є церковною заповіддю - саме тому Церква може його змінювати так, як вважає за потрібне. На відміну від Божих заповідей. Як там - "Сила гріха - закон". Тобто, від такого ослаблення з одного боку - точно менше гріха, з другого боку - менше духовної користі. :pardon: Ну і також потрібно чути, як наголошують про важливість духовного посту :) , навернення, що може бути значно складнішим за обмеження у їжі.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: ПРО ПІСТ

Повідомлення Омельян » 25 березня 2015, 12:50

ShMariam писав:
Омельян писав:Доброго всім дня. Перечитав цю тему і виникло запитання: чим всі ці різні послаблення в пощенні відрізняються від того, що робили деякі єзуїти (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0 ... 0%B7%D0%BC лаксизм) і, відповідно, чому ми, живучи в послабленнях, не підпадаємо під церковний засуд?
Слава Ісусу Христу.

Слава навіки! Вітаємо на Форумі! :Rose:

Ця тема для мене зараз є дуже актуальною. Справді, вимоги Церкви до посту зараз послаблені до крайності. Це нижня межа, за якою - точно гріх (нмд, важкий або близький до того). Відчуваю, що повинна постити більше, але... встановивши собі певне правило посту (яке ще далеко не дотягує до того, як в православних), я відчула, що такий піст не дозволяє мені виконувати мої обов'язки. Відтак - останнім часом трошки послаблюю суто для того, щоб залишатися повністю працездатною (в мене робота, яка вимагає великого зосередження). Чи є тут гріх? В моєму випадку, на даний час, думаю, не великий... Але хочу дійти до такого, щоб "справжній" :) піст не заважав обов'язкам.

Щодо позиції Церкви, то, нмд, є суттєва різниця між послабленням правила посту і тими послабленнями, на які Ви послалися. Хоча б тому, що правило посту хоч і дуже важливе для християнського життя, є церковною заповіддю - саме тому Церква може його змінювати так, як вважає за потрібне. На відміну від Божих заповідей. Як там - "Сила гріха - закон". Тобто, від такого ослаблення з одного боку - точно менше гріха, з другого боку - менше духовної користі. :pardon: Ну і також потрібно чути, як наголошують про важливість духовного посту :) , навернення, що може бути значно складнішим за обмеження у їжі.

Дякую за відповідь, прошу пані. Розумію про що Ви і, читав цю тему, тут на сайті багато говориться про вільний вибір способу постити в їдлі. І ніби все вірно. Але питання моє про те, що Церква строго осуджувала. Був такий собі Denzinger http://www.pravenc.ru/text/171707.html - зібрав і видав церковні постанови з віри і моралі. На сторіночці 519 французького видання читаємо серед списку думок (вибираю до теми), заперечених Папою Олександром 7 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0 ... %D1%80_VII
- Той, хто не тримає призначеного Церквою Посту, не має смертного гріха, якщо він не робить цього з презирства або непослуху, наприклад, не бажаючи підкоритися припису
- Всі посадові особи і ті, що працюють фізично в суспільстві звільнені від обовязку посту і вони не мають виясняти, чи їхня праця сумісна із постом
- Повністю звільнені від обовязку постити ті, що подорожують верхи, незалежно від причини подорожі, навіть, якщо ця подорож не була необхідною і, навіть, якщо подорож триває один день
- Не є очевидним, що звичай не вживати яйця і молочні продукти в піст є обовязковим

Такі погляди серед інших у лаксистів Папа засудив, а ми на це дозволяємо, адже пощення у нас залежить від праці і поїздок, "установлені пости постити" (в їдлі) практично не обовязково
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: ПРО ПІСТ

Повідомлення ShMariam » 25 березня 2015, 15:59

Омельян писав:... тут на сайті багато говориться про вільний вибір способу постити в їдлі. І ніби все вірно. Але питання моє про те, що Церква строго осуджувала.

Обов'язок постити маємо і сьогодні. І Церква визначає мінімально необхідні приписи (отже, аж такого вільного вибору нема).

Омельян писав: На сторіночці 519 французького видання читаємо серед списку думок (вибираю до теми), заперечених Папою Олександром 7 https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0 ... %D1%80_VII
- Той, хто не тримає призначеного Церквою Посту, не має смертного гріха, якщо він не робить цього з презирства або непослуху, наприклад, не бажаючи підкоритися припису
- Всі посадові особи і ті, що працюють фізично в суспільстві звільнені від обовязку посту і вони не мають виясняти, чи їхня праця сумісна із постом
- Повністю звільнені від обовязку постити ті, що подорожують верхи, незалежно від причини подорожі, навіть, якщо ця подорож не була необхідною і, навіть, якщо подорож триває один день
- Не є очевидним, що звичай не вживати яйця і молочні продукти в піст є обовязковим

Такі погляди серед інших у лаксистів Папа засудив, а ми на це дозволяємо, адже пощення у нас залежить від праці і поїздок, "установлені пости постити" (в їдлі) практично не обовязково
Слава Ісусу Христу.

Тут маються на увазі послаблення існуючих на той час приписів посту, а зараз вони змінилися. Це по-перше, а по-друге, - навіть з нашими дууууже ослабленими приписами видно, що йдеться про явні зловживання. То як в анекдоті: ходить дядько в п'ятницю навколо воза і їсть ковбасу. "Куме, та ж сьогодні п'ятниця!!!" - "А що? Я в дорозі!"
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 23 гостей