Олег_373 писав:ну слава Богу !-радий зустріти розумних та тверезомислячих християн. я ,от терпіти не можу молочні продукти-хіба це для мене піст ? а м ясо та тваринні жири сприймаю просто як харчування-енергію ж потрібно звідкись брати !-ну не досяг я ще такого рівня щоб жити тільки Святим Духом- просто хочу їсти . може хтось тут зможе пояснити ,звідки ця вся історія з м ясом у піст появилась ? я маю деяку інформацію та роздуми-та перше хотілось-би почути когось мудрішого за мене . дякую
та ми Святим Духом лише і живемо - незалежно від того, їмо чи не їмо
Все навколо нас і ми самі - Божі. Тут не справа у Вашому досягненні вправляння в пощенні від м`яс. Важливіше Бога не поминати до слова. Перепрошую - за собою також таке зауважую і не прийміть за моє якесь "вивищення" - якщо у мене чогось такого зауважите, то дуже прошу поправити і мене грішного.
Ось... А Піст. Святі Отці, роздумуючи і навчаючи Церкву Христову про Святий Піст від/розрізняють
ціль, яку осягаємо у Пості від
засобів, які допомагають цю ціль осягнути. Це як... наприклад - бігун (Апостол Павло дуже гарно пише в 1Корінтян,9 "... ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але ..."): контролює кількість спожитої їжі, бігає щоденно тощо... для чого? І навіть, якщо ми з вами не спортсмени, але чуємо від людей знаючих, які чогось у цьому досягнули, що контролювати себе необхідно, інакше не досягнеш вершин - довіряємо, правда? Так ось - від людей знаючих (ми їх ще називаємо святими Божими угодниками) чуємо про важливість тримання своєї плоті в пості. Це - засіб. Для досягнення чого? Щоб стати одним із нагороджених.
А інакше... дійсно «Марно ти радієш, душе моя, стриманню в їжі, якщо від пристрастей ти не очищена: якщо стримання в їжі не стане причиною виправлення твого життя, то гидкою будеш в очах Бога» (Великопосні молитви).
он - декілька трапилось мені на очі думок гідних довіри "спортовців"
Йоан Золотоустий: «Значення посту полягає не у стриманості від їжі, а в усуненні гріхів. І хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той, властиво, безчестить його. Ти постиш? Доведи мені це своїми ділами! Якими, скажеш, ділами? Коли побачиш бідного, дай милостиню. Коли маєш ворога, примирися! Коли побачиш свого друга щасливим, не заздри! Хай постяться не тільки уста, але слух, зір, ноги, руки та всі члени нашого тіла... Що за користь, коли ми стримуємося від страв, а гриземо і з’їдаємо братів».
З повчання Св.Отців: «Щодо посту дійте з повною свободою, скеровуючи все до головної цілі. Коли посилити, а коли послабити можна, зважаючи на потребу. Піст не ціль, а засіб! Краще не зв’язувати себе у цьому якимись незмінними постановами, ніби путами; коли так, коли інакше – тільки без поблажок та саможалю, але й без жорстокості, що призводить до виснаження. Піст – не їсти досита, а трохи залишати себе голодним, щоб ні думки, ні серце не були обтяжені...»
Теофан Затворник: «І попостити, і в церкву походити, і усамітнюватись, і духовні книги почитати, і подумати над прочитаним, і собою зайнятись – усе потрібно. Але всі ці справи необхідно спрямувати для однієї мети – достойного причастя святих Христових Тайн. А щоб гідно причаститися, слід душу очистити щирим покаянням, для чого, власне, й призначені всі інші подвиги говіння: церковна і домашня молитва, стримання в їжі, земні поклони та все інше».
Ігнатій Брянчанінов: «Від надмірної стриманості людина виснажується й стає нездатною до духовних подвигів. Наскільки шкідлива нестриманість, настільки шкідливий (а можливо, ще більше) надмірний піст. Ослаблення тіла, що буває від недоїдання, не сприяє молитві в необхідній кількості та з необхідною силою...»
А взагалі... тема про піст дуже складна, бо є частиною цілісного поняття "аскетизм/аскеза". Нажаль... у нас часто почуєш, як на худого від природи чоловіка кажуть - аскет. Принаймі, я таке переживав неодноразово, бо худий
А аскеза - це не про боротьбу
проти тіла, а про боротьбу
за нього. В єдності всієї духовнодушевнотілесної істоти людини. А значить - і всі сфери цієї нашої істоти повинні братися до уваги. І душевне і тілесне стримання, і пам`ять про те, що "без Мене не можете нічого робити" (Ів.15)
З повагою, о.Олег