Re: Явління у Джублику (Закарпаття) можна вважати за правдиві?..
Додано: 21 лютого 2011, 05:25
До слова, ця сама тема є теж... і тут http://djublyk.at.ua/publ/6-1-0-156
forum.ugcc.org.ua
http://forum.ugcc.org.ua/
Міра писав:Вже люд гуде - Об"явлення Матері Божою в Стрию вчора. Я бачила фото https://plus.google.com/u/0/111289815495611114286/posts
Що скажете?
Міра писав:Вже люд гуде - Об"явлення Матері Божою в Стрию вчора.
Just_me писав:Що вистачить комусь щось десь побачити, як вже то місце вбирають в білі квіти, сходиться люд і поклоняється...
пілігрим писав:ми конче хочем "знати ", а не "вірити"
Чи нині ще потрібні Знаки і Чуда?
Щоправда, Ви можете подумати, що всі ці вислухані молитви й зцілення було наперед призначено лише для часу земного життя Ісуса, щоб започаткувати процес поширення Євангелія й успішно заснувати Церкву.А сьогодні ми, очевидно, мали б задовільнитися чистою вірою й щиро та твердо вважати, що Бог вислуховуватиме наші молитви-прохання тільки духовно, без будь-яких видимих знаків, а тим паче чудес.
Важлива еволюція Святого Августина
Саме так упродовж тривалого часу думав один із найбільших латинських Отців Церкви святий Августин (354-430). Приблизно до 415 року він уважав, що Чуда були потрібні лише для сформування Християнства. А пізніше сама Церква стала перманентним Чудом. Ба більше, цей великий інтелектуал із недовірою ставився до ілюзій, які могли дискредитувати християнську віру в очах поган. Отож волів бути критичним і брати сучасні Чуда - свідчення про які до нього все-таки доходили - у лапки. Однак після того, як було знайдено тіло святого Степана й привезено частину його мощей до Африки, на очах в Августина відбулися Чуда, які змусили цього великого святого змінити думку. Ця історія, зокрема - цінне свідчення того, яке значення мають молитви-прохання до святих. До цієї теми ще повернемося наприкінці книжки.
Певна річ, св.Августин ніколи не ставив на одну площину сучасних йому Чудес і Чудес Євангельських, однак після детального аналізу фактів записує перші з них у книги, цілковито довіряючи тому, що трапилося, і вбачаючи в цьому промовистий прояв тої тривкої й потужної дійсності, якою є Воскресіння Христа...
vitalko писав:
Хоч смійся хоч плач з тих бабусь і місцевого священика. А уявіть собі скільки на дорогах тріщин у вигляді хреста, може і їх всіх перекрити?
пілігрим писав:"... але блаженні, що не бачили, а увірували" (Ів. 20.29)
ShMariam писав:пілігрим писав:"... але блаженні, що не бачили, а увірували" (Ів. 20.29)
Ну але це значить, що раз побачили - вже не блаженні.
Код: Виділити все
60 років тому, у церковці італійського містечка Монтіхіарі, від 24 листопада до 8 грудня 1947 року, Пречиста Діва Марія 11 разів появлялася сестрі кармелітці Пєріні. Під час першої появи Мати Божа заявила, що хоче бути знаною як „Містична Троянда,, і що година її ласк пови¬нна бути установлена восьмого грудня опівдні кожного року — у празник її Непорочного Зачаття за григоріянським церковним стилем.
16 листопада 1947 року, коли сестра Пєріна закінчува¬ла своє благодарення після прийняття св. Причастя, по¬бачила вона велике світло, а відтак — Появу Матері Божої Містичної Троянди. Сестра Пєріна була настільки звору¬шена красою Пречистої Діви Марії, що почала до Неї говорити. Тоді несподівано вона відчула немовби поштовх клякнути перед появою. Мати Божа промовила: „Мій Син дуже ображений гріхами людей, особливо — гріхами нечис¬тоти. Він уже планує зіслати кару на людство, щоб його знищити, але Я випросила у Нього милосердя і запобігла кари. Тому Я тут прийшла — просити покути і каяття за гріхи нечистоти". Тоді Пречиста Діва забажала акту по¬кори від монахині, щоб сестра Пєріна зробила знак хре¬ста своїм язиком на чотирьох каменях у Святилищі. „То буде пригадка для людей, що я тут була, і щоб люди на оці камені не ставали". Відтак Матір Божа ступила на кож¬ний з цих чотирьох каменів. 22 листопада 1947 року с. Пєріна відчула велику потребу піти до церкви о 4-ій год. пополудні. Тоді мати-настоятелька і четверо сестер піш¬ли разом з нею. Коли всі відмовляли вервичку, з'явилася Пречиста Діва Марія. Вона звеліла зробити знак хреста на кожнім із чотирьох каменів і їх відгородити. Мати Божа знову просила покути і сказала: „Покута є нічим іншим, як добровільним прийманням усіх наших щоденних хрестів. Незалежно від того, які вони замалі, їх треба приймати з любов'ю".
Пізніше попросила, щоб сестра Пєріна знову прийшла 8 грудня опівдні і додала: „Це буде Моя Година Ласк". Монахиня запитала, як має приготуватися на цю годину. На це отримала відповідь: „Молитися і покутувати, від¬мовляючи тричі 51 (50) псалом із розпростертими вгору руками. Під час цієї Години Ласк буде роздано багато духо¬вних благодатей. Найбільш затверділі грішники будуть ді¬ткнуті ласками від Бога". Мати Божа обіцяла, що все буде прощено в цю Годину, навіть неможливі випадки будуть вислухані, якщо на це буде воля Предвічного Отця.
7 грудня 1947 року, коли сестра Пєріна відчула потребу піти до церкви, то мати-настоятелька і священик пішли з нею. Мати Божа з'явилася з малими дітьми, хлопчиком і дівчинкою, вбраними у прекрасні білі шати. Сестра була певна, що це ангели: такою була їх неземна краса. Пре¬чиста Діва заговорила: „Завтра Я тобі покажу Моє Непо¬рочне Серце, котре так мало знане людьми", — і додала: — „Є так багато людей, що вже довгі роки сидять у в'яз¬ницях, про котрих їхні родини нічого не знають і не чують. Молися за навернення Росії і за вояків, що страждають: їхні жертви і мучеництво принесуть Італії спокій. Тих двоє дітей — це Франциск і Якинта (з Фатіми). Я їх даю тобі за товариство. Ти будеш багато терпіти задля мене. Я від тебе хочу скромності і доброти, як від цих малих дітей". Після цих слів Мати Божа всіх поблагословила.
Вже на світанку 8 грудня 1947 року до церковці зблизь¬ка і здалека почали сходитися люди. До полудня зібра¬лось близько 10000 осіб. Церковця була виповнена вщерть, а решта людей стояло надворі. Сестра Пєріна прийшла зі своїми рідними мамою і братами, з матір'ю-настоятелькою і начальником поліції. Усі відмовляли вервичку, як раптом з'явилось блискуче світло на стелі і показалися сходи від світла до підлоги церкви. Вони були чудово прибрані червоними, білими і жовтими трояндами. Пре¬чиста Діва Марія появилася у сяючо-променистому біло¬му одязі, склавши руки до молитви. Вона стояла на ки¬лимі, який покривав сходи, і також був витканий з чер¬воних, білих і жовтих троянд. Усміхаючись, Мати Божа промовила дуже лагідним і люблячим голосом: „Я — Не¬порочне Зачаття, Мати усіх ласк і Мати Мого Улюблено¬го Сина Ісуса. Моїм бажанням є, щоб кожного року 8 гру¬дня опівдні була відбута Година Ласк. Багато духовних бла¬годатей і фізичних благословень отримають ті, які безпе¬рервно будуть молитися цієї години".
Сказавши це, Мати Божа почала сходити додолу, розкидаючи троянди, аж поки не дійшла до половини сходів, і тоді знову промовила: „Я дуже задоволена, що бачу нині таку численну присутність людей як доказ їхньої віри". Сестра Пєріна просила про прощення гріхів грішникам, а Мати Божа відповіла: „Мій Божественний Син покаже стільки свого Найбільшого Милосердя, скільки люди за ньо¬го будуть просити і молитися. Я хочу, щоб це було знаним, і щоб переповісти усе Папі (Пієві XII). Скажи, що я хочу, щоб ця Година Ласк була установлена по цілім світі, і щоб навіть ті, що не можуть прийти до церкви в цю годину, могли отримати ласки, молячись удома".
Пречиста Діва тоді побажала, щоб виготовили її статую і поставили на місці, де Вона зараз стоїть. Фігура повинна мати назву „Містична Троянда" і її треба нести в процесії по місту, бо в той час буде роздано багато ласк. Тоді Мати Божа помолилася за хворих, багатьох оздоровляючи на місці. Відтак заявила, що востаннє прийшла сюди, і просила: „Моліться, плачте і покутуйте на оцих каменях, і ви одержите опіку Мого Материнського Серця ".
о.Олег писав:а от чи в кожній гарній плямі/зрізі/тіні варта видивляти Об`явлення: скажу ні