Питання статевого життя подружжя

[Mirik]

Я зрозумів... Не буду писати. На рахунок чи знає дружина - скоріше за все ні... Хоча я не приховую того що пишу. Я з нею майже не розмовляю, боюся зробити ще гірше. Не хочу щоб було, як вона сказала, подам в суд і заберу дітей та будемо жити окремо. Вибачте, якщо комусь зашкодило, те що я писав. Я у відчаї... Надіявся знайти бодай якусь допомогу, підтримку, хоча б на словах... Бачу всіх тільки роздратував. Прошу модераторів потерти тему і видалити мої дописи.

[о.Олег]

Я зрозумів... Не буду писати. На рахунок чи знає дружина - скоріше за все ні... Хоча я не приховую того що пишу. Я з нею майже не розмовляю, боюся зробити ще гірше. Не хочу щоб було, як вона сказала, подам в суд і заберу дітей та будемо жити окремо. Вибачте, якщо комусь зашкодило, те що я писав. Я у відчаї... Надіявся знайти бодай якусь допомогу, підтримку, хоча б на словах... Бачу всіх тільки роздратував. Прошу модераторів потерти тему і видалити мої дописи.

це зайве. Мені дуже шкода, що Вам важко. Дуже надіюсь, що зможете втримати Святість Шлюбу спільністю у переживаннях за діточок.., у діленні з дружиною своїми успіхами і невдачами на роботі.., у даруванні квітів... просто так - бо люблю.., у ходінні в гості, кіно.., у спільному часі молитви, у... Так багато всього є, на що потрібно звертати увагу у Шлюбі чоловікові...
Нехай Господь допоможе витримати
перепрошую, якщо десь Вас погано відчув
З повагою і проханням про молитву за мене грішного і мою сім'ю - о.Олег

[Mirik]

Я розлучаюся, всім дякую за молитви.

[viter]

Я розлучаюся

А як же дітки?

[о.Олег]

Я розлучаюся, всім дякую за молитви.

Церква уневажнює Ваш Шлюб?
З повагою, о.Олег

[andrey s.]

Я розлучаюся, всім дякую за молитви.

Мені нічого сказати, самі все знаєте, і це останній допис, можливо і писати не слід було, а тільки помолитись.
Нажаль взнаєм справжню ціну чогось, коли то втратимо, а коли безповоротно втратимо, то справді стаємо експертами і можимо по справжньому пізнати вагу втраченого, буде справжнє розуміння, сльози, бажання все направити...але пізно...все..капец...і навіть усвідомлення своєї провини не поможе... і навіть сказане дитиною;"Тату я тебе люблю не дивлячись ні на що", Не буде втішати, розражувати, а зовсім навпаки, буде ярити рану, як ножем по тілу, по свіжій рані.
Я прошу Господа щоб позбавив Вас такого досвіду.
Господи помилуй нас грішних, поможи нам, бо Ти Благий і Чоловіколюбець.

[Володимир85]

Я розлучаюся, всім дякую за молитви.

розлучившись часто буває люди знову сходяться, буває і по 3 рази розходяться і сходяться.
Бажаю вам зійтись раз і назавжди!

[brat Martyn]

Шкода. Просто сказати: я розлучаюся, але реально жодних причин для уневажнення я не бачу і максимум, що Церква може запропонувати - це сепарація.
А сепарація ще не віришила статевих проблем жодного чоловіка.

Самі описані проблеми в подружньому житті на половину відомі і мені цілком особисто, а інші тільки частково.
Вина за жіночу холодність лежить однозначно далеко не тільки на плечах жінки. А щодо гріх - не гріх і сексуальних фантазій, то коли причащаєтесь іншої людини, то все таки її причащаєтесь, а не власних мріянь з нею у головній ролі. А іншу людину доводиться сприймати такою, якою вона є у всіх сферах, зокрема у статевій, якщо Ви хочете будувати справжні стосунки зі своєю половинкою, а не комфортно перебувати у своїх власних уявленнях про подружнє статеве життя. Пробачте за грубість, але для суто чоловічих фантазій існують борделі, де працюють люди мало свідомі своєї гідності, які готові віддатися Вам в руки, як речі. Але не думаю, що Ви саме задоволення своїх сексуальних фантазій найбільше шукали у Шлюбі, як Таїнстві. І мені дивно, що це питання для Вас стало клином.

Жінку треба завойовувати, звісно, у кожній ситуації стосунків це буває по-різному, але нема ніякої гарантії, що це буде треба робити тільки один раз перед Шлюбом, щоб отримати на нього згоду. Можливо, поможе уявити себе ще неодруженим і поводитись відповідно до цього?

Ясно одне, що якщо Ви бачите проблему у стосунках, то починати треба з себе і зовсім не тому, що інший не мав би так само щось робити у відповідь і згідно обітниць, які давав у Вінчанні... Просто "почати з себе" - це все, що Ви впринципі можете зробити, бо не можете зробити крок за іншого, але тільки свій власний крок так само, як не могли до Шлюбу притягти наречену на мотузку до храму вінчатись, але тільки прийшли вінчатись самі. Кожна людина залишається вільною і не тільки до Шлюбу, але і після. З доброї волі людей Шлюб утворюється, нею ж триває і зростає, іншого немає.

[ShMariam]

Християнський погляд на статеві стосунки в подружжі
http://www.kyrios.org.ua/literature/sek ... zhzhi.html

[НаталочкаTernopil]

От читала я цю тему, і стало мені якось лячно. На мій превеликий жаль мій чоловік не "воцерковлений" як то кажуть, тобто хрещений, ми в шлюбі, до церкви він ходить тільки ради мене, але сам не має потягу до Христа, а тим більше церкви. Тому будь-які аргументи про гріх і мотивація моїх вчинків "гріх-не гріх" на нього абсолютно не впливає. АЛЕ... Я свідомо його обрала, і моєю умовою шлюбу було християнське виховання наших дітей і його намагання розділити мою релігію, церкву. На сьогодні в чому в чому, а в статевому житті в нас проблем немає, бо ми любимо один одного і намагаємося розуміти потреби іншого, шукаємо гармонії. При цьому намагаємося уникати гріховних ситуацій. А ще я завжди пригадую слова, що тіло чоловіка не йому нележить, а дружині, і тіло дружини належить чоловікові, а не їй. І ще, найкраще жити "в целібаті", бо це наближає до Бога, але краще мати подружжя, ніж "розпалятися".

Як співала моя прабабця "Де згода в сімействі, там мир і тишина, щасливії там люди, блаженна сторона, їх Бог благословляє, добро їм посилає і з ними Він живе.."
Видаліть мої слова, якщо це недоречно, але в усьому нам дав Господь свобідну волю і розум, і треба шукати в подружжі злагоди, тоді й задоволення буде від простого поцілунку більше, ніж від камасутри в постійних стресах.

Я категорично відкидаю можливість статевих стосунків поза подружжям, як і вчить наша церква, але коли молоді люди засліплені пристрастю, то можуть бути тяжкі потім наслідки. Мої друзі в франції наприклад взяли шлюб по народженню старшого сина, а могли взяти й ще пізніше, бо до того моменту їх священик не був впевнений, що вони створені одне для одного і не міг взіти на себе відповідальність вінчання (католицька церква). І ще коли ми проходили науку, то наш отець казав про 2 сімї яких він просив молодят не одружуватися, вони не послухали його і наслідки дуже сумні (знаю ці сімї). То може часом варто послухати батьків, священика чи ще кого і подумати, чи пара ви чи ні.

Можливо я не права чи зміню з часом думку, але все таки перш ніж брати шлюб людям потрібно максимально тверезо оцінити свого обранця, а потім вже, коли впевнишся що це твоя половинка, брати церковний шлюб, родити дітей. Навіть взяти цивільний шлюб (в загсі), якщо не можна на словах попередньо обговорити всі питання, зокрема і побут і статеве життя і обовязки подругів. Розумію що це неправильно, що треба молитися за добру долю і терпіти коли вибрав не те, але чи матимемо силу не скаржитися, не спонукати ближніх щоденно до гріха.

Я знаю що мого мужа від розлучення не відверне ніщо, якщо він вже так вирішить, такий характер, і тому я як жінка і християнка маю не допустити в ньому такої думки заради нас всіх, особливо дитини.

[о.Олег]

... якщо не можна на словах попередньо обговорити всі питання, зокрема і побут і статеве життя і обовязки подругів...

а... чому "не можна"? Навпаки: підготував вже до Шлюбу не один десяток пар і свідчу - питання статевості є важливим пунктом у праці з молодятами.
З повагою, о.Олег

[ShMariam]

... якщо не можна на словах попередньо обговорити всі питання, зокрема і побут і статеве життя і обовязки подругів...

а... чому "не можна"? Навпаки: підготував вже до Шлюбу не один десяток пар і свідчу - питання статевості є важливим пунктом у праці з молодятами.
З повагою, о.Олег

НаталочкаTernopil , мабуть , має на увазі, що на словах - одне, на практиці - інше. Ну і тому пари розпадаються, біда, якщо були в Шлюбі... Однак у важливих питаннях в житті, таких як Шлюб, вважаю, варто особливо покладатися на Бога, бо різні виникають ситуації (Ів. 2: 1 - 11) - це якщо підходити навіть з чисто егоїстичних намірів.

[НаталочкаTernopil]

НаталочкаTernopil , мабуть , має на увазі, що на словах - одне, на практиці - інше. Ну і тому пари розпадаються, біда, якщо були в Шлюбі... Однак у важливих питаннях в житті, таких як Шлюб, вважаю, варто особливо покладатися на Бога, бо різні виникають ситуації (Ів. 2: 1 - 11) - це якщо підходити навіть з чисто егоїстичних намірів.

Так, дякую, я маю на увазі що для таких пар частиною якої була я (коли хоча б один ато й двоє вирішують жити статевим життям лише одруженими) зараз серед прихожан не надто багато, погодьтесь отче. А одне діло уоли ти собі щось мрієш, думаєш як має бути, а друге діло в житті. Особливо коли справа включає декількох людей. Коли люди вже живуть разом або проводять разом день\ніч, стає легше зрозуміти чи пара це тобі, бо притворятися легше коли ходиш в кіно-кафе, а в поході чи на городі притворитися важче . Ну але можливо.

... якщо не можна на словах попередньо обговорити всі питання, зокрема і побут і статеве життя і обовязки подругів...

а... чому "не можна"? Навпаки: підготував вже до Шлюбу не один десяток пар і свідчу - питання статевості є важливим пунктом у праці з молодятами.
З повагою, о.Олег

можна питання в цьому ключі, чи були у вас пари, які (не тільки в плані даної теми), а взагалом по поглядах на життя на вашу думку не підходили один одному, не готові були до шлюбу і якщо так чи говорили ви їм про це?

Однак у важливих питаннях в житті, таких як Шлюб, вважаю, варто особливо покладатися на Бога, бо різні виникають ситуації (Ів. 2: 1 - 11) - це якщо підходити навіть з чисто егоїстичних намірів.

Абсолютно так. В ідеалі ми би мали справитися з усім, адже ще 100 років тому ніяких розлучень практично небуло, і жили люди і дітей виховували, ну частина мучилася з нелюбами, але таке життя, правильно казали вище, тут ми лише заробляємо на вічність. Зараз суспільство зовсім інше. Нам всім бракує віри і християнського виховання з дитинства. До прикладу я, як каже моя мама, "дружила" з хлопцями і чесно їм говорила (коли виникали питання-моменти), що до весілля ні-ні. На що чула різні відповіді, в тому числі і від "християн". Але що цікаво, жоден не сказав мені "до побачення" через це. І от з одним ми мало не одружилися, благо що за пару місяців до весілля розійшлися. Пристрасть засліпляла очі і йому і мені, і ми бачачи, що зовсім різні люди, не могли все ж наважитися розійтися. Найстрашніше, що я усвідомлювала чим далі тим імовірніше, що ми таки не зможемо жити разом, але шкодувала втаченого часу, жаліла його бо всі мені казали як він мене любить, і сама думала, що люблю його, коли не бачила. А як тільки він приходив - не знала яку роботу собі придумати щоб втікти від нього. Але була остання соломинка з його боку, яка зламала верблюдові спину і ми розсталися (я молилася до Матері Божої і відчула таку благодать і спокій в своєму рішенні, що передати не можу, тому я сьогодні всім розказую цю ситуацію і кажу, що Богородиця спасла мене ). І Слава Богу, хоч як я боялася і сумнівалася перед тим. Це момент для роздумів...

А ще: сьогодні зранку мій чоловік зготував мені сніданок (я вчора підготувала продукти,але все ж),бо я хвора з маленькою дитиною, а сам навіть чаю не попив, добре що я мала для нього що кинути в сумку і він поснідав вже на роботі. Але якби я й не мала, він щось би купив собі. От зараз вариться обід і я маю пару хвилин в інтернеті поки маля спить. Таким чином я відпочиваю і можу приділити більше часу йому ввечері. Така ситуація в нас не щодня, але щодня він дбає про сімю, як і я. Бувають сварки, але немає відрази один до одного.Доречі мій чоловік далеко не підкаблучник, просто любить мене і розуміє нащо важливо для нього щоб я тратила сили, а на що - ні. Я розумію, що я не ідеальна дружина, але яка вже є, я стараюся бути кращою. То як можна відмовити йому навіть коли і сил нема, сили зявляються в процесі (не хочу зводитися до їнтимних подробиць, це не важливо):oops:

[vitalko]

Так, дякую, я маю на увазі що для таких пар частиною якої була я (коли хоча б один ато й двоє вирішують жити статевим життям лише одруженими) зараз серед прихожан не надто багато, погодьтесь отче. А одне діло уоли ти собі щось мрієш, думаєш як має бути, а друге діло в житті. Особливо коли справа включає декількох людей. Коли люди вже живуть разом або проводять разом день\ніч, стає легше зрозуміти чи пара це тобі, бо притворятися легше коли ходиш в кіно-кафе, а в поході чи на городі притворитися важче . Ну але можливо.

Так дійсно не дуже багато, але кількість - не завжди показник(в даному випадку точно ні).

А щодо того, що легше зрозуміти чи твоя це людина, коли проводиш з нею день/ніч(я так розумію, маєш з нею статеві стосунки) - то тут все в точності до навпаки. Засліплюють очі людям статеві стосунки до шлюбу(бо закоханість підсилюють), і здається їм, що живуть як у раю. Тільки такі речі після короткого часу(а деколи відразу) в подружньому житті зникають як роса, відкриваються людям очі і починають розуміти, що з цією людиною крім фізичного потягу(який вже пропав) нічого спільного нема і не буде. Тому і розлучаються і сім"ї руйнують.

[НаталочкаTernopil]

А щодо того, що легше зрозуміти чи твоя це людина, коли проводиш з нею день/ніч(я так розумію, маєш з нею статеві стосунки) - то тут все в точності до навпаки. Засліплюють очі людям статеві стосунки до шлюбу(бо закоханість підсилюють), і здається їм, що живуть як у раю.

Чесно кажучи мала на увазі більше спільний побут і проблемні життєві ситуації, як то: мозолі, втома, без косметики і офіціантів, хто готує їсти, а хто по дрова...

А якщо про дошлюбні інтимні стосунки, то як казав один чоловік (не мій) , вибачте за грубість, "до того як думати про одруження треба так "насититися" один одним, щоб всякі потяги відпали, і тоді думати головою, що на плечах". Але цікаво - саме з причини, що його дівчина з ним не спала, він з нею розійшовся, перепробував всякого і вернувся до неї через пару років, і вони одружилися і вже багато років в щасливому шлюбі. Але вернувся саме з тверезою головою і намірами одружитися (зустрічалися вони дуже недовго, пару місяців перший раз і до місяця другий). Благо що вона не знайшла собі за цей час нікого достойного. Бо мала дуже багато претендентів на руку і серце Думаю тут якраз є та половинка і воля Божа, якщо ми знаєм собі ціну і невідступно тримаємося Закону Божого, то нагорода може бути не лише на небі, а й тут на землі.

До чого це я - не думаю, що статеві стосунки засліплюють, з часом і морозиво приїдається. Але одружуватися в тому числі ради того, щоб заволодіти іншим, а при найменшій проблемі розвестися, хіба не найгірша ситуація? Християни не мали б так поступати...

[Just_me]

він з нею розійшовся, перепробував всякого і вернувся до неї через пару років

Вибачте, не мені судити, але якби всі так діяли, було б сумно. Знаю в житті таку ситуацію, то скажу, що мені неприйнятним видається після того одружитися, бо яка ціна жінки в такому шлюбі? Пробачити треба однозначно, і мови нема, але при спробах налагодження контактів продемонструвати неможливість такого повороту подій. Бо починає говорити елементарна самоповага, можливо, збоку це видається як надто висока самооцінка, але як вже є.

[НаталочкаTernopil]

він з нею розійшовся, перепробував всякого і вернувся до неї через пару років

Вибачте, не мені судити, але якби всі так діяли, було б сумно. Знаю в житті таку ситуацію, то скажу, що мені неприйнятним видається після того одружитися, бо яка ціна жінки в такому шлюбі? Пробачити треба однозначно, і мови нема, але при спробах налагодження контактів продемонструвати неможливість такого повороту подій. Бо починає говорити елементарна самоповага, можливо, збоку це видається як надто висока самооцінка, але як вже є.

Може я занадто узагальнила ситуацію і ви не так мене зрозуміли. Він - красень-мачо, забезпечений і тп - мрія кожної дівчини, і цим завжди активно користався, вона - красуня і розумниця, мрія кожного чоловіка. Стосунки в них спочатку не складались не тільки через ліжко, а ще й через проживання в різних містах, різницю в віці (він старший) і тп. Але оскільки обоє були дуже ревниві (і залишились такими), то він не вірив, що вона така прекрасна може нікого не мати, а прсто що його не хоче. Вона ж думала, що йому одного тіки треба, а сама його полюбила. І може й добре , що така була, як я думаю, Божа воля, що вони розійшлися, тихо і по-дружньому і дуже стримано спілкувалися, бо якби побралися вони тоді, хтозна що б було, окрім задоволення пристрасті. А з часом вони переосмислили один одного на тверезу голову і таки побачили, що вони є тими полвинками. А статеве життя додалося вже в подружжі, і поки що як я знаю обоє щасливі, переживають разом злети-падіння, навряд чи зраджують, бо як писала, обоє ревниві дуже. Казка...

А цей чоловік сказав наведену мною фразу про дошлюбні стосунки колись мені (ми родичі), вже по одруженні зі своєю жінкою, а я була ще незаміжня, але якраз розказувала про чергову пропозицію мені ....

Ну і ще раз - ціна жінки в саме цьому шлюбі дуже велика, як в інших не знаю. Єдиний раз, коли я розходилась з хлопцем по його ініціативі, бо він "не бачив нас разом", через пару тижнів обернулась його перепрошеннями, і вже моїм "не бачу нас разом" зовсім не через повагу-неповагу. Якраз він проявив до мене повагу не тягнучи вже і без того "загниваючі" стосунки. Це була просто хороша дружба для мене, я б хотіла мати такого брата, і все. Але ми не сварилися, спілкуємось досі, а моя мама вважала довгий час, що то був би ідеальний чоловік для мене

Всетаки чоловік і жінка ніколи не мають бути байдужими один до одного, і в плані фізичних стосунків теж. Повторю свою думку - коли отримуєш задоволення від того, що іншій людині з тобою добре - це складова любові." В упор " не розумію як можна відмовити чоловікові чи дружині яких любиш, окрім взаємної згоди (піст, планування вагітності і тп).

От тільки турбує мене аспект гріховності, про який йшлося в повідомленні автора теми, і для чого я власне її і читала...Все ж таки як я думаю, природнє планування вагітності це теж спроба корегувати Божий задум, бо як відомо вагітніють навіть зі спіраллю (лежала в гінекології на збереженні, надивилася ), але церква не вважає це гріхом...

А можете навести місце в Біблії де крім гріха онана і мужеложства можна прочитати, що саме є гріхом? Дякую наперед.

[vitalko]

"до того як думати про одруження треба так "насититися" один одним, щоб всякі потяги відпали, і тоді думати головою, що на плечах".

Чи підпадає під це насититись і сфера статевих відносин, на думку цього чоловіка?

До чого це я - не думаю, що статеві стосунки засліплюють, з часом і морозиво приїдається. Але одружуватися в тому числі ради того, щоб заволодіти іншим, а при найменшій проблемі розвестися, хіба не найгірша ситуація? Християни не мали б так поступати...

Тільки статеві стосунки - не морозиво, не сподобалося - в смітник не викинеш. І хоч останнім часом весь світ з піною в роті намагається переконати тих людей, які думають по іншому, що викинеш без проблем, а сам/сама знайдеш інше, краще "морозиво", і більшість людей саме на це і ведуться і таки викадають . І з часом не те що до інших ставляться як до сміття, але й самі себе такими вважають.

Читав розмови декількох американців(що мали багатьох сексуальних партнерів) з психологами, і скажу вам, що люди, не те що нормальної сім"ї побудувати не можуть, чи відчувають відразу від статевих відонисин з тепершнім чоловіком/жінкою, а й взагалі вважають себе сміттям. І абсолютно кожен жаліє за те що втратив цноту не з тою людиною, що хотів би подарувати себе вповні своїм чоловікові чи дружині, а вже зробити цього не може. Ось де біда, бо травма на ціле життя. Як каже наш блаженніший(не дослівно): "статевість, то не та сфера, якою можна торгувати як булочкою на розі"

Бо шлюб для того щоб дарувати себе іншій людині в повноті, а не якусь частинку себе. Як говорив якось один мій знайомий отець на зустрічі з молоддю: "Що подаруєш своїй дружині чи чоловікові, коли ти собою керувати не можеш?"

Направду дякую Богові за те, що свого часу мене зупинив від тої страшенної помилки, і що я можу належати своїй дружині вповні. Тому з всіх цих розмов типу: "треба перше нагулятися до одруження, всього спробувати", можу хіба що посміятися, бо то позиція необізнаних і незрілих людей, яким треба очі відкрити, поки не пізно. Бо люди самі собі шкодять, а потім Бога у всьому звинувачують, сім"ї руйнують і дітей лишають без нормального батьківства.

[о.Олег]

...А можете навести місце в Біблії де крім гріха онана і мужеложства можна прочитати, що саме є гріхом? ...

напевно Ви питаєтесь саме в контексті теми цієї гілочки дописів (інакше це дуже велика/широка розмова, яка не може розкриватися в цій темі), тому, наприклад, зацитую слова Апостола Павла (1Кор.6,9): "блудники, ідоляни, перелюбці, рукоблудники, гомосексуалісти Царства Божого не успадкують" чи далі (там само, 15) "хіба не знаєте, що тіла ваші - члени Христові? Відіймеш члени в Христа і віддаси їх блудниці? Чи не знаєте, що той, хто грішить з блудницею, стає з нею одним тілом?" (перепрошую - цитую з пам'яті)
З повагою, о.Олег

[НаталочкаTernopil]

Чи підпадає під це насититись і сфера статевих відносин, на думку цього чоловіка?

власне тільки ця сфера і пыдпадає, він вжив інше слово, яке я не вживаю, а я замінила на насититися але я це навела до того, що так вважає багато людей, а цей чоловік сам же не послідував своїй рекомендації з власною дружиною, і щасливий в шлюбі

напевно Ви питаєтесь саме в контексті теми цієї гілочки дописів

дякую, так, тому тут і питалась

[brat Martyn]

Так, дякую, я маю на увазі що для таких пар частиною якої була я (коли хоча б один ато й двоє вирішують жити статевим життям лише одруженими) зараз серед прихожан не надто багато, погодьтесь отче. А одне діло коли ти собі щось мрієш, думаєш як має бути, а друге діло в житті. Особливо коли справа включає декількох людей. Коли люди вже живуть разом або проводять разом день\ніч, стає легше зрозуміти чи пара це тобі, бо притворятися легше коли ходиш в кіно-кафе, а в поході чи на городі притворитися важче . Ну але можливо.

Ну що це за дитячі розмови? Ну що Ви? Ну як можна за пару раз попробувати і зробити якісь висновки? Ну брєд все це.
Хороший секс - це те, чому треба вчитися. Ну як можна взяти отак забігти на урок в першому класі школи і зробити висновок, що десятирічне навчання не принесе бажаного результату?

До Шлюбу треба знайти людину, яку у Шлюбі потім десятиліттями розкривати, як найціннішу книгу, вчитися обдаровувати її і робити щораз щасливішою.

Ну смішно це все, тим більше, що кожна людина унікальна. А раз людина кожна унікальна, то і кожне спілкування виходить унікальним, і практичні порівняння йому тільки шкодять.

[brat Martyn]

Прочитавши тему,хочу і я щось добавити та запитати.
В мене потреба в близкості є природньо більша ніж у жінки,то перше

Це, про що Ви пишете, я б не назвав потребою близькості, а потребою розпружитись, чи скинути сперму. Потреба ж у близькості у жінок по-людськи є ніяк не менша, ніж у чоловіків, просто чоловіки і жінки є різними істотами і психосоматичні механізми в них діють ну дуже по-різному...
Одною конкретною, хоч, на жаль, загальною порадою напевно є кохатися частіше, бо чим більше проходить часу, тим більшим буде Ваш фізіологічний перегрів, і тим більше буде холонути Ваша дружина. Але УВАГА! Одна суттєва інформація для розуміння: для чоловіка статевий акт виконує також функцію підзарядки акумуляторів (Вас покохали і Ви повні сил можете рватись у новий бій), а для жінки все навпаки, і втома - це те, що їй найбільше завадить Вам віддатися. Тому чоловікові, якому хочеться романтичного завершення вечора краще подбати, щоб у жінки на цей вечір лишилось якнайбільше непотрачених на домашні справи і догляд за дітьми сил. Ось чому чоловіки, які приходять додому і сідають дивитися телевізор на цілий вечір чи залазять подібно в інтернет тільки мучать своїх жінок у ліжку, та й самі лишаються незадоволені, оскільки отримують хіба що "доступ к тєлу". А в той час жінки відчувають, що їх використовують для "сброса сперми" і вони у даному випадку, на жаль, праві. Чоловіки можуть в такому випадку казати, що жінки не розуміють їхніх потреб і відмовляються від своїх "подружніх обов'язків", але в жінок просто не лишається на це сил. А для того, щоб сили і бажання у жінки були, то чоловікові пасує знати, що жінку треба А) розгрузити від рутини і Б) емоційно настроїти (налагодити з нею добрий емоційний контакт), звичайно, наскільки це вдастся чи взагалі є можливим, щоб потім не чекати від жінки неможливого.

[Sputnik]

Властиво у тому уся суть, що Церква не входить у деталях у справи інтимного життя подругів, оскільки це не була б тоді моральність базована на вірі, але юриспруденція. Є основні принципи:

1) інтимне життя повинне базуватися на взаємній любові і пошані до гідності людської особи
2) воно повинно бути спрямоване на народження дітей і на збудування взаємного щастя подругів.

Право - є регулятором зовнішньої людської поведінки. Внутрішній світ - не підвладний праву. Це вже більше сфера моралі, релігії.
То ж право просто не в змозі регулювати цю сторону відносин, адже, вона знаходиться на глибшому рівні, а ніж це може собі дозволити
пізнавальна інтенсивність права.

[Олег_373]

а... чому "не можна"? Навпаки: підготував вже до Шлюбу не один десяток пар і свідчу - питання статевості є важливим пунктом у праці з молодятами.
З повагою, о.Олег

от розумієте ви реалії отче Олеже !!! а то все воцерковлений/не воцерковлена пишуть ,а потім і розлучуються !

[о.Олег]

... якщо не можна на словах попередньо обговорити всі питання, зокрема і побут і статеве життя і обовязки подругів...

а... чому "не можна"? Навпаки: підготував вже до Шлюбу не один десяток пар і свідчу - питання статевості є важливим пунктом у праці з молодятами.

...можна питання в цьому ключі, чи були у вас пари, які (не тільки в плані даної теми), а взагалом по поглядах на життя на вашу думку не підходили один одному, не готові були до шлюбу і якщо так чи говорили ви їм про це?...

перепрошую - так виглядає, що не побачив і не відповідав: якщо не були готові до Шлюбу - Шлюб не був даний. Але словосполучення "погляди на життя" дуже всеохопне і тут лише скажу, що при підготовці до Шлюбу лише ті "погляди на життя" стають на перешкоді, які є самі у собі гріховними. Інше - долається, якщо заявляється "люблю тебе". Інша справа, що не кожен, хто каже "люблю" - любить. А це вже може виявити лише час спільного життя у Шлюбі
з повагою, о.Олег