Послух як християнська чеснота

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 26 листопада 2009, 15:28

romanm писав:Щодо постанови 2ВС приймати стоячи Причастя... а є така постанова?Можна було би прочитати? Може намарно дискутую, якщо є , ну тоді немає резону щось говорити.

є завдання, дане КЦ помісним Церквам повернутися до джерел своєї духовності. Є помісна Церква (УГКЦ), яка звернула на це (практика причащання) свою увагу в контексті повернення до джерел своєї духовності. Є єпископ, який вчить довірену йому Богом паству. Є "я" грішний, що слухаю або не слухаю єпископа, що провадить мене - одного з народу Божого.
така от логіка
Особисто мені дуже шкода, що людина (будь-хто) не використовує данного їй шансу (послухатись голосу Церкви) плекати святість. Розумію, що за умов сучасного плюралізму думок (відповідно - проблема, кому довіряти, а кому ні) гріх на такому "неслухові" мав би бути мінімальним, але не знаю, як це отак здаля виміряти, особливо, якщо згадати, що історія потім має своє продовження, в якому єпископа мішають з усім, на що око впаде... Покора непопулярна була завжди, а у сьогоднішньому світі тим паче. Важкий хрест. Саме розуміючи важкість цього хреста не наважився б чогось такого вимагати в людини. Владика - наважується. Плюс це? Мінус? В кожному разі - точно не перевершує владика свого уряду.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

danus
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 24 квітня 2008, 19:21
Контактна інформація:

Повідомлення danus » 26 листопада 2009, 15:29

Ще позволю собі один офтопчик, поки Роман з отцем Олегом не розпочали нової теми. Я насмілюсь не погодитися з о. Олегом, що iнквiзиція і хрестові походи, були святими започаткуваннями Церкви, я не берусь стверджувати, що вони були гріхами, але на мою думку в обидвох випадках Церква взяла на себе права і обов'язки світської влади, а це не відповідає Її покликанню, проповідувати і провадити людей до Царства Божого.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 26 листопада 2009, 15:38

danus писав: але на мою думку в обидвох випадках Церква взяла на себе права і обов'язки світської влади, а це не відповідає Її покликанню, проповідувати і провадити людей до Царства Божого.


Інквізиція була різна, як світська так і церковна. Тому не варто висловлюватися однозначно.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 26 листопада 2009, 15:40

danus писав:А тепер що до послуху. Літургія на скільки мені відомо, це спільна справа, тобто справа спільноти, в конкретному випадку церкви; священик на парафії, здається також наділений владою від якої залежить, щоб все відбувалося благочинно і згідно певного порядку. А деякі особи при цьому стверджують, що вони вправі чинити як їм заманеться, і до це послуху не має ніякого відношення, бо питання мов другорядне. Ще й приводять аналогію з керівником тираном. На мою думку, тут правильною б була аналогія, коли ви на роботі після того як начальник вам сказав зробити якусь роботу так, а не інакше, а ви, в свою чергу, відповіли, що я не буду бо вільна людина, і взагалі в нас демократія. Ну тоді не дивуйтеся, що вам в такому випадку на роботі зроблять копензідупен, і будете ви тоді ходити і доказуавти всім які ви гарні, добрі і красиві, а всі на світі одні „сво…“ .

все так - священик невисить в повітрі, а саме через єпископа пов`язаний з Церквою Христовою. Через єпископа Зсилається Благодать Таїнства Рукоположення і єпископ, хоч не може забрати Благодать Священства, може забрати право чинити Таїнства. Можливість "тиранії" Церква не упускає з виду: рішення єпископа може бути оскаржене (з різною успішністю), якщо його не вважають правомірним. В кожному разі - питання покори складне, бо кожен окремий випадок потребує окремої мови.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 26 листопада 2009, 16:43

danus писав:Ще позволю собі один офтопчик, поки Роман з отцем Олегом не розпочали нової теми. Я насмілюсь не погодитися з о. Олегом, що iнквiзиція і хрестові походи, були святими започаткуваннями Церкви, я не берусь стверджувати, що вони були гріхами, але на мою думку в обидвох випадках Церква взяла на себе права і обов'язки світської влади, а це не відповідає Її покликанню, проповідувати і провадити людей до Царства Божого.

це гідна для окремої дискусії тема. Якраз про нашу здатність розрізнити святе і грішне. В цій темі лише скажу, що КЦ як називала, так і називає Інквізицію Святою (і я грішний свідомо з цим погоджуюся). Не знаю, чи потягну (час) це викласти. Просто питання обросло такою кількістю міфів, що розгребти це - великий труд.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 27 листопада 2009, 11:54

Якраз про нашу здатність розрізнити святе і грішне.


http://newsru.ua/world/27nov2009/cerkof.html

Ось що буває, коли хочуть розрізнити, забуваючи, що Церква це і ми, грішні ,також. Це щодо того, що послух має бути розумним.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 28 листопада 2009, 13:51

А тепер що до послуху. Літургія на скільки мені відомо, це спільна справа, тобто справа спільноти, в конкретному випадку церкви; священик на парафії, здається також наділений владою від якої залежить, щоб все відбувалося благочинно і згідно певного порядку. А деякі особи при цьому стверджують, що вони вправі чинити як їм заманеться, і до це послуху не має ніякого відношення, бо питання мов другорядне. Ще й приводять аналогію з керівником тираном. На мою думку, тут правильною б була аналогія, коли ви на роботі після того як начальник вам сказав зробити якусь роботу так, а не інакше, а ви, в свою чергу, відповіли, що я не буду бо вільна людина, і взагалі в нас демократія. Ну тоді не дивуйтеся, що вам в такому випадку на роботі зроблять копензідупен, і будете ви тоді ходити і доказуавти всім які ви гарні, добрі і красиві, а всі на світі одні „сво…“ .


літургія спільна справа, але священик не начальник, який на свій розсуд може кОпати кого хоче і куди хоче.

Дальше, давайте не будемо забувати, що Церква це також і ми. Неможливо ,як на мене пропагувати теорію, що ось святі речі, то Церква, а погані, то ми. Бо тоді, Церква щось окреме і ми окремі. Отже, якщо ми є також Церква, ми також грішні = можемо помилятися, усі!!!!
В РКЦ можна приймати причастя як хочеш, у нас же йдуть на принцип. Це ще раз підтверджує, що це всього лиш питання обряду, і чергового єпископа чи священика, якому більше подобається Москва, чи Греція. Навіть "повернення до своїх традицій" я, не завжди розумію що це. В нас не московський і не грецький обряди, а візантійсько-український, отже НАШ обряд, а не хто зна звідки. А якщо наш, то може і розвиватися, в одну чи іншу сторону. Імхо.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 01 грудня 2009, 12:02

romanm писав:літургія спільна справа, але священик не начальник, який на свій розсуд може кОпати кого хоче і куди хоче.

так.
romanm писав:Дальше, давайте не будемо забувати, що Церква це також і ми. Неможливо ,як на мене пропагувати теорію, що ось святі речі, то Церква, а погані, то ми. Бо тоді, Церква щось окреме і ми окремі. Отже, якщо ми є також Церква, ми також грішні = можемо помилятися, усі!!!!

не зустрічав пропоганди такої теорії в Церкві. Говоримо про те, що Церква і Свята, і грішна. При чому, до контексту піднятого Вами, і в одне і в друге (теоритично) попадають як миряни, так і клир, тобто святість не залежить від "свячень" чи їх відсутності.
romanm писав:В РКЦ можна приймати причастя як хочеш, у нас же йдуть на принцип. Це ще раз підтверджує, що це всього лиш питання обряду, і чергового єпископа чи священика, якому більше подобається Москва, чи Греція. Навіть "повернення до своїх традицій" я, не завжди розумію що це. В нас не московський і не грецький обряди, а візантійсько-український, отже НАШ обряд, а не хто зна звідки. А якщо наш, то може і розвиватися, в одну чи іншу сторону. Імхо.

все так і зле, якщо когось хочуть мавпувати (навіть, якщо це РКЦ). Тут думаю важливо розуміти і те, що наш обряд дійсно розвивається і все те, що Ви/я приймаємо чи не приймаємо - все це є його (українського обряду) розвиток.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість