Роль батька у сім'ї (духовний вимір)

[viter]

Колись на проповіді священик казав, що молитва батька має велику силу.
Також важливим є благословення батька.
Як батько має благословляти своїх дітей?

Прошу поділитися своїми думками.

[o.Mykil]

Ну, наприклад, коли його син-дочка ступає на відповідальний шлях подружнього життя-буття...


( Розпочинає батько або мати) Дорогий сину (дочко),

у цю святу хвилину для цілої нашої родини, коли ти стаєш на дорогу подружнього життя, до якого Господь покликав тебе, ми, твої батьки, згідно зі святим переданням наших предків, з цілого серця уділяємо тобі наше батьківське благословення.

Пам'ятай, що дорога ця не є легкою і опираючись тільки на силу людську неможливо пройти її. Однак ті, які уповають на силу і милосердя Боже, проходять цей шлях непохитно.

Тож і ми, як ті, через яких Господь покликав тебе до життя, бажаємо тобі, щоб ти своє сімейне подружнє життя будував завжди з Богом, щоб і ми на схилі нашого життя отримали благословення і радість від тебе, твоєї дружини (твого чоловіка), яку (якого) приймаємо як свою рідну дочку (свого рідного сина), твоїх любих діточок, а наших внуків, а коли Господь нам дозволить, то й правнуків.

Нехай з нашим благословенням Господь обдарує Вас щастям, здоров'ям та всякими благами, небесними і земними.

Тоді син (або дочка) підходить до кожного, хто його має благословити (починаючи від батьків), клякає на коліна і каже: «Благослови мене тату». Тато кладе руки на його голову і каже:»Нехай Бог благословить Тебе, мій сину (моя доню)». Опісля батько дає синові (дочці) цілувати ікону, а потім сам цілує його (її).

Потім син (дочка) підходить до мами і робить так само, до бабці, діда, прабабці, прадіда, хресного батька, хресної матері і т.д. Вони відповідають на взір батька і роблять те саме.

**********

Взято раніше в соборі св. Юра (Львів) під час передподружньої катехизації.

[о.Олег]

Христос Раждається!

Колись на проповіді священик казав, що молитва батька має велику силу. Також важливим є благословення батька. Як батько має благословляти своїх дітей? Прошу поділитися своїми думками.

мислю сім`ю, як церковну спільноту ("клітину Церкви", якщо хочете офіційності, чи, моє - церковцю ) і, як і у кожній церкві, у сім`ї має бути священик. Ним і має бути батько. Звичайно, що можемо говорити про силу благословення батька вже і через факт родительства... Однак, згодіться, батьки є різні: і родину покидають (не склалося сімейне життя або, часто, через легковажність...), і не живуть, а існують... Тому, думаю, щоб те батьківське благословення дійсно мало велику силу, важливим є не так кровне родство, а те, чи став батько у своїй сім`ї священиком: чи втримав сім`ю - не покинув, чи вимолював довірених йому Божих, чи вчив їх Богоугодно жити, чи освячував своєю життєвою поставою... Чи батьківство батька несе у собі Образ Батьківства Отця Небесного...

[ксюша]

Не тільки батько,але й мати повинні благословляти своїх діток,як написано:"Благословляйте,бо ви на те покликані,щоб успадкувати благословення" (1 Пт 3:9б).Я,наприклад,роблю знак св.Хреста,кажу:я благословляю тебе в ім"я Отця і Сина і Святого Духа.Хай Господь вас благословить!

[о.Олег]

Не тільки батько,але й мати повинні благословляти своїх діток,як написано:"Благословляйте,бо ви на те покликані,щоб успадкувати благословення" (1 Пт 3:9б).Я,наприклад,роблю знак св.Хреста,кажу:я благословляю тебе в ім"я Отця і Сина і Святого Духа.Хай Господь вас благословить!

так, звичайно.

[andrivovk]

Є така цікава книга Паісія Святогорця "Сімейне життя"("Слова" том4) : http://www.truechristianity.info/paisiy/paisiy_content_volume_04.html Ось уривок із неї про батьківське благословення :http://www.truechristianity.info/paisiy/volume_04_053.html.В цій книзі розповідається про обов'язки дітей, батьків, про виховання та багато іншого.

[andrivovk]

Ось ще про благословення. "Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець Слова. Том 1.
З болем та любов'ю про сучасну людину" : http://www.truechristianity.info/ua/books/paisiy/paisiy_ua_01_008.php

[kristik]

мислю сім`ю, як церковну спільноту ("клітину Церкви", якщо хочете офіційності, чи, моє - церковцю ) і, як і у кожній церкві, у сім`ї має бути священик. Ним і має бути батько.

А що робити, коли батько сім'ю не покинув і навпаки дуже опікується (маю на увазі матерільні цінності ) своїми дітьми, а його не те, що священником не можна назвати, якщо він зовсім не має, або не хоче мати поняття, про Бога, Церкву?..

[viter]

А що робити, коли батько сім'ю не покинув і навпаки дуже опікується (маю на увазі матерільні цінності ) своїми дітьми, а його не те, що священником не можна назвати, якщо він зовсім не має, або не хоче мати поняття, про Бога, Церкву?..

Молитися за його навернення. А що ще можна порадити?

[о.Олег]

мислю сім`ю, як церковну спільноту ("клітину Церкви", якщо хочете офіційності, чи, моє - церковцю ) і, як і у кожній церкві, у сім`ї має бути священик. Ним і має бути батько.

А що робити, коли батько сім'ю не покинув і навпаки дуже опікується (маю на увазі матерільні цінності ) своїми дітьми, а його не те, що священником не можна назвати, якщо він зовсім не має, або не хоче мати поняття, про Бога, Церкву?..

важко, звичайно... Загальної відповіді, окрім: молітеся - не бачу. Точно знаю, що так не має бути. Але так буває. І є випадки, коли з поміччю Божою батько, дивлячись на те, як живе Богом його дитина, навертається. Думаю, що тут просто треба день у день жити з Богом і, якщо Зволить, навіть такий батько переміниться.

[kristik]

І я знаю, що так не має бути!!!! А ще важче коли дитина це розуміє, а батько зрозуміти не хоче. Настільки важко, що інколи зневірюєшся: чи справді він навернеться, чи то може така Воля Божа,якій треба підкоритись?!

[viter]

Божа Воля така, щоб усі спаслись. Тому, можливо, Бог і поєднав Вас з Вашим чоловіком, щоб він через Вас, вашу дитину прийшов до Бога. Тому не переставайте молитися за навернення свого чоловіка, маючи за приклад маму св. Августина, яка молилася за навернення свого сина 17 років. І як каже о.Олег "тут просто треба день у день жити з Богом".

[о.Олег]

І я знаю, що так не має бути!!!! А ще важче коли дитина це розуміє, а батько зрозуміти не хоче. Настільки важко, що інколи зневірюєшся: чи справді він навернеться, чи то може така Воля Божа,якій треба підкоритись?!

мені дуже шкода, що Вам важко... Не може бути Божою Волею, щоби хтось жив без Нього. Те, про що Ви пишите - це лише людська воля. А значить - може бути подолана Вашою людською Волею. І точно - особливо, коли Ваша Воля буде відповідати Богові. Тримайтеся. Якщо є потреба - пишіть мені у ПП. З повагою, о.Олег Жаровський

[kristik]

Дуже дякую за добрі слова!!! Може то якраз те чого мені зараз найбільше пртрібно для того, щоб не здаватись, а молитись і вірити, що і в моїй сім'ї чоловік і батько буде прикладом для наслідування. Дякую!!!

[ієром. Діонисій]

Кожна людина має свою історію, свій досвід, свої страхи, власні добрі риси й недоліки.
Якщо людина інтелігентна й вихована, ісповідує моральні цінності і живе ними, але ще не осягнула розуміння, що віра і мораль мають іти в парі, не мала можливості, не використала нагоди або не хотіла пізнати Бога, -- не біда. Потрібно виходити з того, що є на даний час.
Ісус Христос нам радить: сіяти слово, щоб воно западало в душу і принесло плід у свій час; молитися і не сумніватися; та що не наша справа знати час і пору.

[Йосип Вісаріоноаич]

В сучасному світі появилася мода у жіночок після розлучення (найчастіше, коли вони були ініціаторами розлучення) позбавляти батька спілкування з власними дітьми. Коли батько є алкоголіком чи наркоманом таких проблем він не має (принаймні я з таким випадком не стикався). Проблеми найчастіше є у тих хто добре усвідомлює своє батьківство. Досягається це розлученими жінками найчастіше з допомогою наклепів, формально підтверджених державними органами опіки, міліцією, судом і психіатрією. Послуги останьої у цій справі є найдорожчими і сягають (чи сягали) аж 250 у.о.(сучасна ціна людини)
У 2006р. у Львові був випадок, коли одному батькові (силами двох райвідділів міліції) оформили привід за те, що він завів на 15 хв. своїх дітей до церкви без дозволу їх матері.

[Олена12]

Як повинна ставитися дитина, щоб спастися, до батька чи матері, який (яка) реально (не по документах) відмовив(ла)ся від неї?

[о.Олег]

Як повинна ставитися дитина, щоб спастися, до батька чи матері, який (яка) реально (не по документах) відмовив(ла)ся від неї?

як Христос на Хресті: "Прости їм, бо не відають, що творять", як каже Господь у Заповіді Любові: "люби ближнього, люби ворога, як самого себе..."
Чим довше живу, тим більше розумію, що той "ближній" і той "ворог", про яких говорить Господь, найчастіше - одна і та сама людина. При цьому - найрідніша, найближча... Батько, мати, яких ми маємо шанувати ("шануй!.."), мали б бути батьком і матір'ю, але, нажаль, часто бачимо, що не є або є надто мало... Однак... "бути", виконувати своє покликання за когось "я" не можу - можу ("повинен") сповнити своє покликання за "себе". Колись, напевно, - бути хорошим чоловіком чи дружиною, батьком/матір'ю... Сьогодні ж... Покликання дитини - бути доброю дитиною. Божою дитиною. Бути людиною, що молиться, людиною, що особисто знає Бога, людиною, що зі всіма тяготами співжиття з такими от (про яких пишите) батьками, чи свідомості того, що "мене покинули"... але - вимолює у Бога своїх батьків, намагається пробачити і зичить Божого Щастя
Дай Боже сил кожному з нас витримати до кінця - бути Твоїми
З повагою, о.Олег