Про батьківську відповідальність

[Just_me]

До обговорення цієї теми мене надихнула звичайна телепередача, котру мала можливість переглянути вчора ввечері. Випадково, перемикаючи канали телевізора, натрапила на програму "Міняю жінку". Наче б-то трохи обурлива назва, але коли переглянула, зрозуміла, що передача, як на мене, розкриває досить глибокі проблеми в суспільстві, навіть, якщо її мета - розважальна. Думаю, той, хто мав можливість бачити її, підтримає мене, хто ж ні - просто висловить думки з приводу.
Сенс в тому, що 2 сім"ї на тиждень обмінюються жінками. Нові пари ділять все: побут, виховання дітей, крім спальні. І тут розкривається різниця чотирьох людей в підході до побудови сім"ї, а особливо виховання дітей. Якщо жінка, котра має 1 дитину, вельми доглянуту, з живим характером, відкриту до пізнання світу, то інша - мама трьох дітей, закинутих напизволяще, самотніх, зі згаслим поглядом і якоюсь приреченістю на обличчі. Отож, коли такі різні матері на тиждень здобувають нові сім"ї, вони відкривають найбільші недоліки сімейних стосунків.
Направду, мене так вразили ті діти, котрі жодного разу в житті не бачили турботи, свята, ласки від своїх батьків, а лише розчарування і злидні. Яке в них може бути майбутнє, якщо сім"я живе на 2000 (!) гривень в місяць, маючи ТРЬОХ (!) дітей. Дивлячись на те, яка вдячна була малеча, коли "нова" мама вділила їм увагу, почилала з ними дитячу книжку, влаштувала невеличке свято на день народження найменшого, зробила дітям подарунки. В мене в той момент на очах виступили сльози. Повинна сказати, що обидві жінки були приблизно ровесниці, але це я зрозуміла аж тоді, коли маму трьох дітей "новий" чоловік відвів до перукарні.
Дивлячись на це все, у мене виникає тільки одне питання: ЧОМУ люди ТАК БЕЗВІДПОВІДАЛЬНО народжують дітей??? Чому перед тим, як зачати дитину, не думають, чи зможуть їй дати освіту, повноцінне харчування, належну увагу? Коли кілька дітей народжуються в сім"ї, яка ледве зводить кінці з кінцями, то це свідчить радше не про те, що це міцна християнська сім"я, а про те, що в співжитті подружжя повних хаос, люди не бажають відповідати за майбутнє своїх дітей. Дуже сумно, бо діти - це насамперед відповідальність, шкода, що це не всі розуміють...

[ієром. Діонисій]

На жаль, існує велика пропасть між заможними і бідними. Чи та мати трьох дітей сама не могла піти до перукарні? Могла, але за що? Культура має відношення до добробуту. Якщо хтось ледве зводить кінці з кінцями -- тут не до краси. Хоча...
Але тема про інше. І тема актуальна. Про батьківську відповідальність, але також, думаю, -- про соціальний захист дитини. Батьки відповідальні за дітей, але і вони самі, батьки, були дітьми, і їхнє дитинство було щасливим і безхмарним або ж нещасливим і безпросвітнім. І виховання могли отримати або й ні. З таким-от "багажем" починають власне життя. Та й перші кроки далеко не завжди бувають вдалими.
Але вихід який? Заборонити мати дітей? Заборонити мати сім"ю?
Багато залежить від самої людини, але багато залежить і від тих, серед кого вона живе. Взагалі, це споконвічні питання, чому хтось може мати і має дітей, хоч не може забезпечити їх виховання, а інші хотіли б мати своїх дітей і дали б їм добре виховання, але не мають.
Одне певне, сім"я не може бути полишена на себе саму зі своїми проблемами. Завдання суспільства в цілому, держави, Церкви -- сприяти і підтримувати сім"ю на різних рівнях. У тому числі це відноситься до формування батьківської відповідальності у подружжі.

[Just_me]

Але вихід який? Заборонити мати дітей? Заборонити мати сім"ю?

Заздалегідь перепрошую, якщо моя думка не співпадає з наукою Церкви, проте думаю, що майже кожна сім"я здатна народити і виховати хоча б одну дитину. Якщо не свою - то принаймні прийомну. Проте тут йдеться про бездумність батьків у плануванні сім"ї, точніше повну відсутність будь-якого плану. Дитина - це не якась там помилка, зробивши яку, можна сказати "Ой, вибачте!", та й "виправляти" в даній ситуації просто неприпустимо. Але ж більшість одружуються і виходять заміж (особливо, якщо це практикуючі християни) вже в тому віці, коли можна робити висновки наперед. Навіть підлітки поінформовані, що невпорядковане сімейне співжиття має наслідком народження дітей, то що вже говорити про подружні пари?!
То чому ж двом людям не сісти і не подумати разом: що, окрім життя, ми можемо дати своїм дітям? Відповідно "Скільки дітей МОЖЕМО ВИХОВАТИ ?" А не просто народити... Якщо ж подружжя не віддає собі звіту в цих питаннях, то, на мою думку, воно не краще за тих людей, котрі покидають своїх дітей в дитбудинках, адже єдина їх заслуга в тому, що вони не позбавили життя маленької людини.

Та й хлопець чи дівчина, вступаючи в шлюб, думаю перед такою важливою подією мали б обговорювати такі питання, щоб кожен з них знав, на що йде, щоб вони навчилися знаходити спільні точки дотику ще до того, як пообіцяють "Не покину аж до смерті..." Бо потім хтось може отримати своєрідний "сюрприз": "Ой, а я не планував мати стільки дітей!"

[donatanvova]

Питання батьківської відповідальності зараз є дуже актуальне у звязку з збіднінням людей.
Багато знайомих сімей розпалося саме через матеріальні проблеми.
Батько чи мати хоче дати дитині освіту і матеріальний статок,тут на Україні до цього доробляються одиниці,основна маса їде у пошуках кращого життя за кордон.
Здобуваючи гроші батьки є відрізані від своєї сімї,діти є забезпечені матеріально та морально вони бідніють,
залишаючись на виховання вулиці.

[Олюнька]

Я не згідна з тим, що спосіб виховання дітей на 100% залежить від добробуту сім'ї. Є безліч таких сімей, що живуть в достатку, а на дітей їм наплювати. А є такі, що бідно живуть, але діти ростуть всебічно розвинутими.
Та й на заробітки за кордон не завжди їдуть через гроші, а часто втікають від відповідальності - легше дати гроші і не мати мороки.

[Igor]

Я бачу основне питання у вихованні людей звелось до заможності?

Це не правда, для цього досить згадати як росли і виховувались ми і наші батьки, наприклад мому дідові щоб купити макаронів до хати треба було пів дня лісовозом їхати, або день пішки йти. Але це не зхавадило йому виховати свого гідного сина, і відповідно сину виховати уже мене.

Насправді ця проблема чітко перекликується з проблемою медицини і навчання. Тобто Ви нам дайте більше грошей і ми будемо краще лікувати. Це неправда! хороший педагог (лікар) як лікував без грошей так може лікувати і з грошима.

Точно так само і батьки, є такі що можуть виховати гідно дітей, а є такі що не можуть.

[Just_me]

Власне, зауваження останнього дописувача дуже слушне. Хочу в свою чергу наголосити: мова не про те, скільки заробляє сім"я, хоча, безумовно, матеріальне забезпечення да-а-алеко не на останньому місті. Питання в тому, що на КОЖНУ дитину зокрема слід витратити певну кількість духовних й моральних зусиль, щоби її виховати. І батьки повинні ставити собі питання "На скільки дітей нас вистачить?" Моя бабуся народила 6 дітей, виростила 5, бо одна дитина померла. Вони з дідусем хоча й були бідні, але їх діти ніколи не були голодними. Проте внаслідок того, що все життя їм треба було важко працювати (утримання 5 дітей цього вимагає), між ними і їх дітьми не було того взаєморозуміння і тепла, яке, на мою думку, мало б бути.
У нас в сім"ї троє дітей. Я - найстарша. Батьки виховали нас усіх добрими людьми, я впевнена, що колись їм не буде соромно перед Богом за це, вони справді можуть нами пишатися і постійно це повторюють. Проте я, як найстарша в родині, повинна сказати, що поки мої бітьки важко заробляли на шматок хліба з 7 ранку до 10 вечора, молодших виховувала я. Я була відповідальна, чи вони пообідали, прийшовши зі школи, чи вчасно спечений хліб, чи малі були слухняні. Я не бачила дитинства, батьки не мали сил для того, щоби вирішувати мої проблеми. А вони в мене в підлітковому віці були ой, які! Так я навчилася не перенавантажувати нікого тим, що в мене накипіло, як наслідок, стала дуже замкнутою. Зараз, коли я вже доросла, ті дитячі комплекси не зникли нікуди, крім того, я повністю взяла на себе усі обов"язки по господарству і вирішенню УСІХ побутових проблем. Я не така вже й стара, недавно закінчила університет.

Не знаю, добре все це було, чи ні, але молодші практично не сприймали мене як подругу, лише як наглядачку, тому часто конфліктували зі мною, додаючи до моїх тоді ще недитячих обов"язків додаткову порцію психологічного тиску. Внаслідок я навчилася до всіх ставитися як до дітей, котрі потребують настанови і контролю, перетворившись на юного тирана. Як ви думаєте, чи воно відображається на мені? Очевидно, так. Мушу сказати, що так і не навчилася сприймати маленькі радощі життя, бо не знаю, що таке безтурботність. І тепер, коли мої "діти" вже не потребують опіки, відчуваю тільки якусь порожнину. Друзів дитинства, як і дитинства, у мене немає, з батьками стосунки ділові, і людини, яка би взяла на себе частинку мого тягаря також. Тому й герої тої передачі, ті маленькі дітки, виявилися для мене дуже близькими персонажами. Я не знаю, чи думають батьки, що маючи багато дітей, перекладають величезну частину тягаря на їх плечі.

[Олюнька]

У нас в сім"ї троє дітей. Я - найстарша.

Нас теж троє і я теж найстарша, причому від сестри я старша на 16 років. Тому в дечому я вас розумію. Я теж всюди тягала свого молодшого на 4 роки брата (і дотепер часто тягаю, хоч йому вже 20 ). Але я уже щаслива від того, що вони в мене є. Звісно, часто закрадається спокуса бунту, тягар відповідальності здається несправедливо важким. Так само можуть висвітлити свою позицію молодші: "не досить батьків треба слухатись, то ще і старші напрягають" чи щось таке.
А я вже не говорю про те, з якими комплексами ростуть діти-одинаки. Отже, палка з двома кінцями.

[Олюнька]

Хотіла почати нову тему про виховання дітей, але думаю, що і ця підійде.
Наштовхнула мене на цю думку суперечка щодо Поттера.

Але чи винен в тому саме Поттер? Можливо ті люди і так мають тягу до зла?

До зла??? Діти??? Вони думають, що є на боці добра

А коли Потером захоплюються діти з характером св. Терези від Дитятка Ісуса: ті, які вміють любити до кінця, поринати з головою... і

надзвичайно

вольові - без християнського виховання вони стають слугами диявола і навіть не помітять.

Ви думаєте в дітей нема тяги до зла? О, ви помиляєтесь. Деколи дитя з личком ангела може бути таким жорстоким!Я бачила таких діток і те лихо, яке вони коїли і без читання книг, бо ще не вміли читати. А в школі? Дивишся - невинне ягнятко, а щось як витворить тихенько й підленько, бо то вже натура така, безбожна, без книжок. Батькам туману в очі напустить, а ті кидаються тоді на всіх - моя дитина хороша, то всі навколо - вчителі, церква на дитину нападають...
Якщо наші діти будуть такі, як св. Тереза, їм нічого не загрожує А щоб діти не стали слугами диявола, батьки з моменту їхньої появи на світ мають дбати про їхні душі і виховувати у вірі до Бога.

Мала нагоду цими вихідними "побавитися" з дітьми. І от, я помітила, що ті найзапекліші шибеники з найбільшим завзяттям тягнуться до чогось доброго, головне зацікавити їх.
Запобіжна система Дона Боско рулить.

[Just_me]

Мала нагоду цими вихідними "побавитися" з дітьми. І от, я помітила, що ті найзапекліші шибеники з найбільшим завзяттям тягнуться до чогось доброго, головне зацікавити їх.

З власного досвіду скажу, що діти від народження переважно добрі. А злі через те, що їх псує виховання, суспільство і ті життєві труднощі, з якими вони стикаються в процесі дорослішання та й протягом всього життя, бо після них часто приходить розчарування. А розчарований не може бути добрим...

[kristik]

Батько чи мати хоче дати дитині освіту і матеріальний статок,тут на Україні до цього доробляються одиниці,основна маса їде у пошуках кращого життя за кордон.
Здобуваючи гроші батьки є відрізані від своєї сімї,діти є забезпечені матеріально та морально вони бідніють,
залишаючись на виховання вулиці.

А є й такі, що за кордоном доробляються і забирають дітей (чоловіка,жінку...) і продовжують жити в достатку і матеріальному і духовному
Це вже в кожній сім'ї індивідуально і якраз залежить від відповідальності перед її членами.

[о.Олег]

А є й такі, що за кордоном доробляються і забирають дітей (чоловіка,жінку...) і продовжують жити в достатку і матеріальному і духовному Це вже в кожній сім'ї індивідуально і якраз залежить від відповідальності перед її членами.

так, проте (може це лише моя проблема?) переважна більшість відомих мені випадків, це - розбиті сім'ї, за живих батьків - діти сироти. І грошей не заробили, і те, що мали, втратили. і сім'я розлетілася, і діти виросли безбатченки... Вибачте, що так сумно - це я не вигадав... Ще одне: знаю людей з середини (розмови, Сповідь) і, коли будете давати приклади хороших (щастливих) випадків, де хтось розповів Вам про те, що був на заробітках і там ЩАСТЯ - зробіть "поправку на вітер": переважно люди якщо і не вигадують, то... недоговорюють, заакцентовують на позитиві, забуваючи, що їх будні - праця раба... Ще раз вибачте. Але саме це - правда про 99,9% заробітчанства.

[прочанка]

А є й такі, що за кордоном доробляються і забирають дітей (чоловіка,жінку...) і продовжують жити в достатку і матеріальному і духовному Це вже в кожній сім'ї індивідуально і якраз залежить від відповідальності перед її членами.

так, проте (може це лише моя проблема?) переважна більшість відомих мені випадків, це - розбиті сім'ї, за живих батьків - діти сироти. І грошей не заробили, і те, що мали, втратили. і сім'я розлетілася, і діти виросли безбатченки... Вибачте, що так сумно - це я не вигадав... Ще одне: знаю людей з середини (розмови, Сповідь) і, коли будете давати приклади хороших (щастливих) випадків, де хтось розповів Вам про те, що був на заробітках і там ЩАСТЯ - зробіть "поправку на вітер": переважно люди якщо і не вигадують, то... недоговорюють, заакцентовують на позитиві, забуваючи, що їх будні - праця раба... Ще раз вибачте. Але саме це - правда про 99,9% заробітчанства.

Де є неповна родина, для дітей - це вже проблема. Скільки надивилась на ті і заробітчанські родина, і розбиті...
Ті діти, ніби й ситі, й при грошах, а ОЧІ? Пустка й біль... Нема нічого гіршого від покинутої або недолюбленої дитини... Наші батьки ненавчені демонструвати свої почуття у простих людських проявах: погладити дитину по голові, поцілувати, приголубити чи просто вислухати-поспілкуватись. Вважається, що грошима можна відкупитись. Вседозволеність і розпущеність не замінює справжньої ласки і любові...

[donatanvova]

НЕВПИННО ЧАС МИНАЄ І ЗЛІТАЮТЬ ІЗ ШЕСТЕРЕН ГОДИННИКА РОКИ
КОЛИСЬ МИ БУЛИ МАЛІ І НЕ ЗНАЛИ ЩО САМІ БУДЕМО СТАРЕНЬКІ ЯК БАТЬКИ
МАЛЕНЬКУ ПОСТАТЬ ВИДНО БІЛЯ ФІРТКИ,СТАРА МАТУСЯ ДИВИТЬСЯ У ДАЛЬ
ЧЕКАЄ МАТИ ДІТОК ЩЕ З ВІВТІРКА ,ТА ЇХ НЕМА ЗАБУЛИ ОТ ПЕЧАЛЬ.
ЗАБУЛИ ВСЕ КОЛИ ПІШЛИ У ЛЮДИ ,ЗАБУЛИ ТУ БАТЬКІВСЬКУЮ ЛЮБОВ-
ЯКУ ОТРИМУВАЛИ ЗАВЖДИ І НІКОЛИ ВОНА НЕ ЗГАСНЕ ,БУДЕ З НИМИ ЗНОВ.
ЗГАДАЮТЬ ВСЕ ТА ВИДНО ПІЗНО БУДЕ НЕ БУЛЕ ВЖЕ МАТУСІ Й ТАТУСЯ
ПІДУТЬ КОЛИСЬ І ЇХНІ ДІТИ В ЛЮДИ І ЗНОВ ПОВТОРИТЬСЯ ІСТОРІЯ ОЦЯ.
НАМ ТРЕБА ВСІМ БАТЬКІВ СВОЇХ ЛЮБИТИ І ВІДДАВАТИ ЇМ ДОБРОМ , ТЕПЛОМ ,
СТО РАЗ,ЩОБИ ВОЗДАВ З НЕБЕС СПАСИТЕЛЬ ЛЮБОВ СВОЮ БАТЬКІВСЬКУ І ДО НАС.

[kristik]

переважно люди якщо і не вигадують, то... недоговорюють, заакцентовують на позитиві, забуваючи, що їх будні - праця раба... Ще раз вибачте. Але саме це - правда про 99,9% заробітчанства.

Так заробітки медом не помазані і багато приходиться пережити і "проковтнути" до поки чогось доб'єшся. І робота може не з найкращих ( хоча є люди які добиваються добрих робіт ). І можливо з мовою важко - почуваєшся ніби неповноцінним. Але по при те все - приходить кінець місяця і людина знає, що їй заплатять і, що зарплати їй вистачить, щоб прожити місяць, а може й відкласи, що медицина дійсно [b]безплатна, що продукти на поличках магазинів свіжі і без зайвої хімії і багато ще такого про що в нас тільки мріють, або може вже й не надіються, що колись таке буде. Створені асоціації українців, які дбають про культурний і духовний розвиток людей. Є недільні українські школи, різноманітні гуртки для дітей і т.д.
Проблема не в заробітках, а в кожній людині чи сім'ї зокрема. Якщо сім'я міцна, якщо вона насправді благословенна Богом, якщо вона релгійна, то не розпадеться, а перенесе труднощі, які їй випали і можливо в такий спосіб ще більше загартується.

Я ні з ким не сперечаюся, що є тьма і розбитих сімей і дітей сиріт при живих батьках, але не потрібно все звалювати на заробітки, бо в більшості випадків люди їдуть з нужди, а не за новими враженнями. Якби це все так погано виглядало, то не було б таких масових еміграцій і не залишалося б так багато сімей на постійне проживання.

[прочанка]

біда гонить на заробітки... Але є сім"ї, які виїжджають разом і разом долають труднощі, є окремо їдуть і повертаються, але частіше так, що в каращому випадку відкуплюються від власний дітей грошовими подачками, а діти - неконтрольовані, ті гроші добра не приносять, а сприяють породженню пороку.

[kristik]

але частіше так, що в каращому випадку відкуплюються від власний дітей грошовими подачками, а діти - неконтрольовані, ті гроші добра не приносять, а сприяють породженню пороку.

Ото якраз і є батьківська безвідповідальність перед власними дітьми. Але хіба то тільки заробітчани так роблять - матеріально осипають дитину з надлишком, а духовно і культурно не збагачують зовсім - часу нема треба ж по-більше заробити, щоб моя дитина ні в чому не нуждалась, а вона (дитина) і потребує найбільше уваги бвтькіської і вияву любові не тільки через гаманець, а справжньої, жертовної, батьківської... тої яку вона більше ні від кого не зможе отримати.
Печально але факт - сучасні діти ситі, вдягнуті, обдаровані всім чим потрібно і ні - насправді залишаються бідними - духовно бідними.

[прочанка]

але частіше так, що в каращому випадку відкуплюються від власний дітей грошовими подачками, а діти - неконтрольовані, ті гроші добра не приносять, а сприяють породженню пороку.

Ото якраз і є батьківська безвідповідальність перед власними дітьми. Але хіба то тільки заробітчани так роблять - матеріально осипають дитину з надлишком, а духовно і культурно не збагачують зовсім - часу нема треба ж по-більше заробити, щоб моя дитина ні в чому не нуждалась, а вона (дитина) і потребує найбільше уваги бвтькіської і вияву любові не тільки через гаманець, а справжньої, жертовної, батьківської... тої яку вона більше ні від кого не зможе отримати.
Печально але факт - сучасні діти ситі, вдягнуті, обдаровані всім чим потрібно і ні - насправді залишаються бідними - духовно бідними.

Якщо батьки на перше місце ставлять добробут(хоч це теж дуже важливо), а дітей, ради яких вони цим і займаються, десь на ... надцяте місце, то так і виходить. Парадокс!
Турботи, кар"єра затягує як трясовина і найцінніше втрачається. Адже час летить так швидко,діти ростуть - годі встигнути, опустиш момент і втрачається щось дуже важливе: і для батьків, і для дітей, а якщо розділяють ще тисячі кілометрів, то про втрати навіть говорити важко. Сина однокласник теж з категорії заробітчанських дітей. Хороший хлопець, жаль, що нікому не потрібний. Не знаю, чи часто та мама з"являлася за десять років. Ті дитячі сумні очі так і залишились сумними...

[о.Олег]

Ото якраз і є батьківська безвідповідальність перед власними дітьми. Але хіба то тільки заробітчани так роблять - матеріально осипають дитину з надлишком, а духовно і культурно не збагачують зовсім - часу нема треба ж по-більше заробити, щоб моя дитина ні в чому не нуждалась, а вона (дитина) і потребує найбільше уваги бвтькіської і вияву любові не тільки через гаманець, а справжньої, жертовної, батьківської... тої яку вона більше ні від кого не зможе отримати.
Печально але факт - сучасні діти ситі, вдягнуті, обдаровані всім чим потрібно і ні - насправді залишаються бідними - духовно бідними.

Якщо батьки на перше місце ставлять добробут(хоч це теж дуже важливо), а дітей, ради яких вони цим і займаються, десь на ... надцяте місце, то так і виходить. Парадокс!
Турботи, кар"єра затягує як трясовина і найцінніше втрачається. Адже час летить так швидко,діти ростуть - годі встигнути, опустиш момент і втрачається щось дуже важливе: і для батьків, і для дітей, а якщо розділяють ще тисячі кілометрів, то про втрати навіть говорити важко. Сина однокласник теж з категорії заробітчанських дітей. Хороший хлопець, жаль, що нікому не потрібний. Не знаю, чи часто та мама з"являлася за десять років. Ті дитячі сумні очі так і залишились сумними...

нмд описуєте одну і ту саму річ... Гарно описуєте. Дуже дякую - відчув проблему набагато глибше
kristik
прочанка
З повагою, о.Олег Жаровський

[прочанка]

Одна занадто вразлива дівчина заговорила з учителем про дуже болючу для неї проблему. Вчитель порадив їй звернутися до батька-матері. Дівчина так і вчинила, та, попри її страх і душевне сум'яття, батьки злегковажили проблемою, недооцінивши її гостроту, - намагалися змінити тему розмови, казали, що дочка перебільшує, що все владнається само собою, що просто потрібен час і таке інше. Вони не бажали продовжувати розмову, вважаючи, що тільки нехтуючи справою, можна допомогти дочці.
Коли ж вона спробувала була накласти на себе руки, то дуже здивувалися й питали її:
- Чого ж не сказала нам, що маєш якісь проблеми?
А інша дівчинка написала таке: "Увечері, коли я вже у ліжку, то відвертаюся до стінки й розмовляю сама з собою, щоб мати змогу вислухати себе".

Б.Ферреро. Збірка "Звуки арфи"

[прочанка]

сумна історія із реального життя.
Зустрічались молоді люди - любилися, кохалися, планували майбутнє. Дівчина завагітніла. Хлопець одружився... з іншою. Вагітна молода жінка була на грані, ніяка дитина їй відповідно не була потрібна. Але дівчинка народилась,її виховувала бабуся й тітка. Дитина ще з утроби запрограмована на смерть... Вона - фаталістка - відчайдушна і безстрашна. Два трагічні випадки могли б бути смертальними, але над тою дитиною є ангел-хоронитель і Бог її тримає при життю. Її малюнки - в темних тонах, трагічного змісту. Після останнього випадку, після якого вона відбулася легким переляком і синцями, її спитали, чи розуміє чим можуть закінчитись "такі забави", вона спокійно відповіла - так, третього разу може не бути, я можу померти... 12 років - гарна, розумна дівчинка

[прочанка]

Тези для Всеукраїнського громадського форуму

«Важливість ролі батька в сім'ї та суспільстві»,

Київ, 18.09.2008 р.Б.

І

"Я згинаю свої коліна перед Отцем, від якого бере ім'я все отцівство на небі й на землі" - говорить св. апостол Павло у посланні до Ефесян (Еф 3,14-15). Підставу, щоби могти це стверджувати, має св. апостол Павло (а разом з ним - і ми) на перших сторінках Книги Буття:
На відміну від усіх інших живих істот, які Бог творить, (Бут 1, 1-25), стосовно Адама Бог діє подвійно: і творить його тілесність «з пороху земного», і вдихає йому в ніздрі віддих життя (Бут 2,7), тобто - будучи Самим Життям і Джерелом життя, передає Адамові Самого Себе. Це значить, що передаючи Самого Себе, Бог стає Адамові Батьком. Це вже виразно розуміє євангелист Лука, звучи Адама сином Божим (Лк 3,38). І будучи сотвореними на образ Божий, перші люди були сотворені також здатними передавати далі цей дар життя, отриманий від Бога, а у ньому - самих себе, як і Бог передав Самого Себе їм. Це значить - передавати своїм нащадкам Боже Самодарування, Божественне начало Життя. У світлі цих роздумів заповідь, яку ми зустрічаємо на перших сторінках Книги Буття: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю» (Бут 1,28) є не чим іншим, як запрошенням до участі у Божественному отцівстві, якого відображенням - у спосіб, відповідний для чоловічої та жіночої статі - є людське батьківство та материнство.

(Доказом того, як глибоко - незважаючи на брак знань з фізіології - розумів св. Тома Аквінський передавання Божественного життя в акті зачаття, є його твердження зі «Суми проти язичників», що сперма батька, як «щось пінисте», передає у цій піні «подих життя» [той самий, що його Бог вдихнув у ніздрі Адама - П.Г.], який є «формуючою силою» для зачатої дитини [Summa contra gentiles, II, 89]. Не можучи інакше пояснити передавання Божественного життя в акті зачаття, св. Тома Аквінський робить буквалістське і хибне з точки зору фізіології твердження, і все ж - яким глибоко істинним є його намір, що лежить в основі цього твердження!).

Таким чином, чоловік та жінка реалізовують вповні свою чоловічість та жіночість, свою особовість - сотвореність на образ Божий - тільки тоді, коли вони передають далі отриманий від Бога дар життя, стаючи батьком та матір'ю і тим беручи участь у Божому отцівстві.

ІІ

Сьогодні у світі стає дедалі помітнішою деградація чоловіків: психічна, духовна, суспільна і також фізична. Дехто вважає такий стан справ «нормою», пропагуючи для її означення «гендерні вислови», такі, як, наприклад, «метросексуал» (не говорячи вже про «гендерні ролі», такі як трансвестит, транссексуал і т.д.), що по суті означають втрату чоловічості, але намагаються цей сумний факт замаскувати. Інші ж дійсно бачать цю деградацію, б'ють на сполох і наводять для її пояснення цілий ряд причин: втрата чоловіками «керівної і спрямовуючої ролі» в суспільстві, через те, що при сучасних суспільних відносинах й технологіях їхні чоловічі якості мисливця, воїна-завойовника і воїна-захисника, та годувальника вже більше не користуються таким попитом, як раніше: за м'ясом не потрібно полювати, його можна купити в супермаркеті; завойовувати, згідно з міжнародним правом, нікого не можна (замість воїнів це роблять економісти й бізнесмени, завойовуючи ринок праці і збуту); захищати країну проживання покликані сучасні військові технології та професійні найманці (серед яких, до речі, можуть бути і жінки); захист своєї сім'ї та житла від нападників чи грабіжників можна передоручити поліції й тілоохоронцям; емансипована жінка може отримувати достатню платню, аби прогодувати своїх дітей й не потребує для цього чоловіка; жінки-заробітчани за зароблені на трудовій еміграції кошти утримують своїх дітей і чоловіків... - цей перелік можна продовжувати. Через те, згідно з цією версією, чоловіки не бачать своєї потрібності, втрачають сенс свого чоловічого буття, вдаються до деструктивної поведінки, стають залежними від алкоголю й наркотиків...

Однак ці причини деградації чоловічості, хоча й дійсні і слушно помічені, - не єдині і не основні. (Деколи й вони самі є наслідками далеко глибшої причини, про яку зараз піде мова). Я стверджую: основною причиною деградації чоловічості в сучасному світі є масова відмова від батьківства - масове заперечення власного батьківства у контрацептивній та абортивній ментальності. Якщо чоловіки вважають себе «крутимі» та «прадвінутимі», коли їм вдалося уникнути зачаття дитини, викинувши власне насіння у смітник разом із використаним презервативом, або ж спонукавши свою партнерку їсти гормональні таблетки, то вони не лише заперечують своє батьківство і деградують як батьки - вони деградують і в усіх інших аспектах чоловічості: якщо Адам, вдихнувши Божий «подих життя», не бажає «видихнути його далі», то він задихається і вмирає.

Але найрадикальнішою деградацією чоловічості в усіх її вимірах та аспектах є пряме відкинення, знищення власного батьківства - причетність чоловіків до аборту власної дитини (примушення пратнерки до аборту, порада зробити аборт, фінансування аборту, згода на аборт, байдужість/незаперечення аборту...). Беручи до уваги, що наслідки абортів для усіх осіб, які були до них причетними - т.зв. постабортний синдром (ПАС) - набув в Україні (та і у всіх тих країнах, які легалізували аборти до чи після/внаслідок сексуальної революції 1968-72 рр.) розмаху національної епідемії, ми можемо також і зрозуміти причини деградації чоловічості як такої, яка є ознакою наших часів: небажання і невміння брати на себе відповідальність за інших, навіть за найближчих; самоусунення від виховання вцілілих дітей; нездатність укладати шлюбні стосунки на все життя; розпад вже укладених сімей внаслідок аборту (сторони, які були причетні до аборту, не можуть собі взаємно простити вбивство власної дитини); складність соціалізації (нездатність подбати про себе та сім'ю в економічному/фінансовому плані, важкість тривалого працевлаштування...); алкогольна та наркотична залежність стількох чоловіків - ось далеко не повний перелік ознак глибокої деградації чоловічості внаслідок причетності чоловіків до абортів. Зрештою, і той факт, що у світовій політиці - особливо европейській - спостерігаємо чоловіків, про чию «чоловічість» свідчить лише їхня біологічна стать, чоловіків, позбавлених «хребта», нездатних серйозно відстоювати правду і протистояти злу, нездатних по-чоловічому «гримнути кулаком по столу» й чітко висловити свою позицію та непохитно її дотримуватися, а спроможних лише винувато викручуватися й шукати спокою за всяку ціну, не гидуючи компромісами зі злом, аби у їхніх країнах й надалі процвітало сите та безтурботне споживацтво, - свідчить, як глибоко проникло у суспільства, вихідцями з та легітимними представниками яких ці політики є, почуття вини, породжене постабортним синдромом (у більшості европейських країн аборти легальні), та наскільки зруйноване у цих краях «постмодерного раю» само поняття чоловічості.

Лише прийняття власного батьківства (потенційного чи актуального) як Божого дару, як дару, у якому Бог поділився з людьми Своєю Батьківською Сутністю, може зцілити сучасних деградованих чоловіків та допомогти їм віднайти свою чоловічість. А для цього потрібно в першу чергу відмовитися від абортивної та контрацептивної ментальності та практики - все інше, включно з присутністю батькі в сім'ї та його участю у вихованні, буде набагато легше осягнути. У цьому напрямку повинні працювати Християнські Церкви (я вважаю, що в Україні та світі Християнські Церкви недостатньо «pro-life», принаймні, рішуче недостатньо працюють у цьому напрямку). Також і держава як форма організованого суспільного життя, покликанням якої є дбати про «спільне добро», повинна докластися до оздоровлення чоловіків шляхом пропагування відповідального батьківства, належного статевого виховання та приготування юнаків до подружнього стану. Але держава повинна також поставити поза законом аборти та контрацепцію як основні чинники руйнування батьківства та деградації чоловічості. Я про це неодноразово говорив у багатьох моїх доповідях та статтях.

Петро Гусак, д-р філос.,
Інститут родини і подружнього життя
Український Католицький Університет

[vuspetro]

Слава Ісусу Христу!
Цікавий сайт для наших діток http://ditky.at.ua/

[o.Mykil]

Слава Ісусу Христу!
Цікавий сайт для наших діток http://ditky.at.ua/

Цікавий, та не цілком корисний з погляду християнський основ: мультики про вампірів (можуть навіяти страх), матеріали про "еволюцію" (мавпа-людина) тощо...

[прочанка]

не могла зрозуміти, чому молодь, особливо дівчата підліткового віку так захоплюються сагою"Сутінки". Справді... вампіри, перевертні... Але як можна про щось судити, коли не знаєш про що говориш. А переглянула фільми... Зрозуміла..., чому молоді дівчата вибрали собі такого кумира... А все просто. Вампір виявився порядним, сильним, надійним і навіть старомодним. Він віддає перевагу чистим почуттям, він благородний і вміє боротися з власними проблемами, але не за чужий рахунок.
Цей "неправильний" вампір виявився на всі 100 кращим ніж його "правильні" однокласники, яким в голові п"янки-гулянки і вільні сексуальні відносини...

Ось таке бракує нашій молоді, бо вільна мораль Заходу вже пустила коріння у наш благодатний чорнозем.

[о.Олег]

батьки старшають, хворіють... Робляться як діти... І вже їхні діти мають бавитися з ними, як колись батьки...
дуже торкнуло і дало наснаги на день http://www.youtube.com/watch?v=MijRS7myeBY
це грецькою з англійським перекладом
не знаю, чи варта перекладати (якщо потрібно - напишу або Ви напишіть)
З повагою
о.Олег

[kristik]

батьки старшають, хворіють... Робляться як діти... І вже їхні діти мають бавитися з ними, як колись батьки...
дуже торкнуло і дало наснаги на день http://www.youtube.com/watch?v=MijRS7myeBY
це грецькою з англійським перекладом
не знаю, чи варта перекладати (якщо потрібно - напишу або Ви напишіть)
З повагою
о.Олег

повчальне відео!!!!!
Мені здається, що діти, які вже виросли так само відносяться до своїх батьків, як і вони відносились до дітей коли ті були малими

[Олюнька]

Діана Луманс: Як би я заново виховувала дитину

Я б використовувала палець на те, щоб ним малювати, а не забороняти.
Менше б виправляла, а більше б спілкувалась.
Замість того, щоб постійно дивитися на годинник, я б дивилася на дитину.
Може я б менше знала, зате могла б більше показати свою любов.
Ми б більше мандрували, пускали б повітряні змії.
Я б перестала грати в серйозну дорослу і почала б серйозно бавитися,
Пробігла б багато полів і оглянула тисячі зір.
Я б більше пригортала дитину, замість того, щоб її шарпати,
Я б менше опиралася, а більше б підтримувала сама.
Будувала б почуття власної самооцінки,
а вже потім пильнувала б хати.
Я менше вчила б про любов до влади,
а більше – про владу любові.

(З книги «Революція у навчанні»)

[галичанка]

батьки старшають, хворіють... Робляться як діти... І вже їхні діти мають бавитися з ними, як колись батьки...
дуже торкнуло і дало наснаги на день http://www.youtube.com/watch?v=MijRS7myeBY
це грецькою з англійським перекладом
не знаю, чи варта перекладати (якщо потрібно - напишу або Ви напишіть)
З повагою
о.Олег

Слава Ісусу Христу!
Отче,дуже хочу почути той переклад.
Дякую.

[о.Олег]

Слава Ісусу Христу!
Отче,дуже хочу почути той переклад.
Дякую.

я з пам'яті, якщо можна (може хтось детальніше зробить)
тато декілька разів питається: "що це", а син: "горобець; я вже казав - горобець; тату - для чого ти це робиш: я ж тобі сказав го!- ро!-бець!!"
тато встає і приносить свяй щоденник: "вголос читай!", каже синові і той читає:
"одного разу я з моїм молодшим сином сидів в парку на лавці і біля нас на кущ сіла пташка. Син 21 раз підряд запитався: "що це?" і я йому 21 раз відповів (пауза, син перегортає сторінку)
- горобець. Відповідав спокійно, без нервування, щоразу пригортаючи сина до себе і цілуючи..."