Культура поведінки в церкві

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
donatanvova
дописувач
дописувач
Повідомлень: 140
З нами з: 10 грудня 2009, 21:55
Звідки: Львів

Культура поведінки в церкві

Повідомлення donatanvova » 09 березня 2010, 11:29

Не раз будучи у церкві спостерігаю багато речей,які суперечать моралі і показують неосвідченість людей які вадвідують Божий храм.
Сама їхня поведвнка викликає хоч-не хоч негативні враження.
Не навчили,чи не вміли навчити як потрібно поводитися у храмі,як потрібно вдягатися і навідь хреститися.
Так як сказав мені один знайомий священник:"Подивись як людина робить на собі знак Хреста і ти побачиш яка у неї віра".
В дечому я погоджуюся з ним,хочу почути вашу думку на рахунок цього. :Rose:
Володимир

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення Just_me » 09 березня 2010, 11:41

На те в прихожан і має бути сила волі, щоб не відволікатися на подібних людей під час Служби. Бо ж не завжди і їхня вина, що поводяться так, як Ви описали. От із концентрацією в навколишніх в такому випадку, буває, й виникають проблеми viewtopic.php?f=7&t=1693 :P

Тому з усіх сил, я думаю, треба старатися просто цього не помічати, а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади :Bravo:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення Олюнька » 09 березня 2010, 12:23

Just_me писав:На те в прихожан і має бути сила волі, щоб не відволікатися на подібних людей під час Служби.


Воно то так, але дуже важко не лише молитися, а хоча б залишатися спокійним, коли поруч з тобою людина на повний голос розмовляє по телефону чи щось подібне. :o
Я б сказала, що це не лише проблема в церкві, а загалом суспільства - низька культура, мало поваги до ближнього.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення о.Олег » 09 березня 2010, 12:59

donatanvova писав: "Подивись як людина робить на собі знак Хреста і ти побачиш яка у неї віра".

нажаль сьогодні можемо побачити гарне зовнішнє вираження Богопочитання у той час, коли у нутрі пусто... Думаю, зовнішнє скоріше свідчить про воцерковленість, навченість людини і ще зарано говорити про віру. Звичайно це (зовнішнє і внутрішнє) - речі пов`язані, але нмд не самоочевидні...
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення o.Mykil » 09 березня 2010, 17:17

Чому ходиться до храму? viewtopic.php?f=3&t=1076&start=45
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
donatanvova
дописувач
дописувач
Повідомлень: 140
З нами з: 10 грудня 2009, 21:55
Звідки: Львів

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення donatanvova » 09 березня 2010, 21:58

Шновний Мукіл у нас зовсім інікше ,читаючи одного разу стару книженцію православну ,стареньку і трохи потріпану часом,підчерпнув дуже багато речей яких я не бачу в безлічі книжок які друкуються зараз.
Там пояснено як людина має поводитися у храмі,не буду розкладати все по поличкам,але потрібно.
Катихизм є , а от на нам треба ще попрацювати над ним. :Rose:
Володимир

Аватар користувача
Романко
дописувач
дописувач
Повідомлень: 55
З нами з: 07 грудня 2011, 23:31
Звідки: Знам'янка Кіровоградської области

Стояти чи сидіти в храмі?

Повідомлення Романко » 27 січня 2012, 02:14

На запитання "Чому ми в храмі стоїмо, якщо можна сидіти?" православний священик відповів: "Коли ми сидимо в храмі, стаємо рабами свого тіла". Чому в католицьких церквах сидять :) ? Наскільки мені відомо, слухаючи нагірну проповідь Христа, люди стояли. Дякую за відповідь. З повагою Роман.
Бог! Україна! Свобода!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Стояти чи сидіти в храмі?

Повідомлення о.Олег » 27 січня 2012, 06:41

Романко писав:На запитання "Чому ми в храмі стоїмо, якщо можна сидіти?" православний священик відповів: "Коли ми сидимо в храмі, стаємо рабами свого тіла". Чому в католицьких церквах сидять :) ? Наскільки мені відомо, слухаючи нагірну проповідь Христа, люди стояли. Дякую за відповідь. З повагою Роман.

на скільки пам'ятаю, використовується там не слово "стояли", а "було там стільки-то народу". В кожному разі, про Тайну Вечерю (Євхаристія) можемо твердити, що всі вони "возлежали" (такий там був звичай) і це наврят чи значить, що були аж так глибоко "рабами свого тіла" :) , якщо ж продовжити думку в сучасний контекст традицій постав на молитві в храмах, побачимо, що в православних, наприклад, на коліна (досить важка і незручна справа) не мали б ставати на Літургії, а в Латинській Традиції - стають досить часто... і також могли б закинути щось про "раби свого тіла". В кожному разі - пильнуймо власну молитву і, якщо відчуваємо, що сидіння - "моя" слаба сторона: "встаньмо гідно, встаньмо зі страхом Божим, будьмо уважні..."
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Стояти чи сидіти в храмі?

Повідомлення romanm » 27 січня 2012, 10:38

Православний священик не знає,що православні греки, та ін - раби свого тіла. Бо там всі сидять в храмі під час Літургії. Ну нащо придумувати "теологічні" пояснення там, де їх ну зовсім немає?

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Стояти чи сидіти в храмі?

Повідомлення andrey s. » 27 січня 2012, 18:53

Романко писав:На запитання "Чому ми в храмі стоїмо, якщо можна сидіти?" православний священик відповів: "Коли ми сидимо в храмі, стаємо рабами свого тіла". Чому в католицьких церквах сидять :) ? Наскільки мені відомо, слухаючи нагірну проповідь Христа, люди стояли. Дякую за відповідь. З повагою Роман.

На ррахунок проповіді Христа...то мусите якось самі розуміти, що ніхто не знає, чи стояли всі чи сиділи, чи лежали..(можливо хтось і спав :pardon: )
Цим хочу сказати, що вся спава у нас, і не потрібно тут зайвих поглядів на когось....(в сенсі, всі сидять, а хтось клякнув)

Є на загал, згідно якоїсь традиції, місця в Літургії де ми якось особливо, не так як решта часу, виявляєм покору...
Коли наприклад в Західній традиції сидять під час Літургії, то у відповідні моменти вони встають..
Тут справа у іншому, треба зрозуміти чому саме це робиться...Тобто не буде зайвим ознайомитись з поясненням до Літургії, в якій кожний момент щось символічно означає...і в принципі, не тільки символічно...(звичайно мова йде не про якісь особисті постанови, які я рахую не буде зайвим виявити священнику чи духівнику, так би мовити отримати Благословення для них, щоб краще скористати з якихось своїх постанов)

А я розумію про що сказав той отець, звісно як я це розумію, і тут без якихось конфесійних порівняннь...(я про раби свого тіла)
І скажу, що воно всетаки діє, і має користь для тіла, і для душі теж..
Хоч тут є і інша сторона, при такому відношенні варто подумати про інших, а не тільки за своє прагнення чи намірення....
Всетаки Літургія це СПІЛЬНА Жертва, і коли та спільнота є справді однодумною , то і Бог у спільності відчувається якось повніше, ніж коли сам для себе і краще всіх.....
Це широка проблема, тобто не те щоб проблема, бо самі робим ту проблему, а точніше...Актуальне питання в Українських Церквах, яке для того і є, щоб його подолати і зробити це спільно, щоб спонукати до пошуку тої відповіді, яку всі приймуть(або зрозуміють) і будуть користати нею, на Славу Божу..

От точно знаю, як відрізнити звичку від чогось набагато досконалішого...
Якщо Ви прийшли в Храм де інша традиція чи звичаї, і ну ніяк не можите Славити Бога в такий самий спосіб як в цій спільноті(наприклад, коли Приймають Причастя стоячи, а Ви ну ніяк так собі не дозволяєте. Чи коли на Читанні Євангелія всі клякнули, а Ви себе незручно почуваєте, але стоїте. Чи коли всі сідають у відповідні моменти, а Ви стоїте постійно...ну варіантів купа, і коли при цьому є якась впертість, що мовляв хай стіни валяться, а я зроблю правельно, як навчиний)
Ну так ось, коли Вам це заважає, якось відволікає, то це звичка...( це я за себе, у себе таке підмітив)
Бо якщо Ви прийшли в якісь Храм, то повірте, що люди які там нічим не гірше Славлять Господа, а Ви не краще...( а суть у тому, щоб це було спільно)
Або просто чините(Славити Господа) як навчені і ніяк не відволікаєтесь на інше, або просто долучаєтесь до Спільноти , чините як вони, без якихось напрягів, знаючи, чому саме в ці моменти Літургії чинять саме так.
Якщо я не на своїй Парафії, то розумію що в гостях на іншій але в Домі Господньому, де всі ми Улюбленні Богом.
Дякую.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

євдоким
дописувач
дописувач
Повідомлень: 128
З нами з: 18 червня 2010, 14:41
Звідки: Удеч
Контактна інформація:

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення євдоким » 23 червня 2012, 16:24

Just_me писав:..., а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади :Bravo:

Боляче про це писати, але...
Неодноразово доводилось чути від різних знайомих про те, що у відповідь на таку пропозицію від парафіян, душпастир відповідав: "А хто мені за це буде платити?!" Тобто, як на мене, якщо священик має глибоку віру й відчуває відповідальність за реалізацію свого покликання перед Всевишнім - то працюватиме над удосконаленням ситуації виведеної в заголовок без винагороди! Хоча матиме у відповідь чималі проблеми!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення о.Олег » 23 червня 2012, 21:12

євдоким писав:
Just_me писав:..., а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади :Bravo:

Боляче про це писати, але...
Неодноразово доводилось чути від різних знайомих про те, що у відповідь на таку пропозицію від парафіян, душпастир відповідав: "А хто мені за це буде платити?!" Тобто, як на мене, якщо священик має глибоку віру й відчуває відповідальність за реалізацію свого покликання перед Всевишнім - то працюватиме над удосконаленням ситуації виведеної в заголовок без винагороди! Хоча матиме у відповідь чималі проблеми!

так... це, власне, одна із складових служіння священика...
взагалі не розумію тієї полеміки про "платити" :(
з тим, що коштів у мене грішного не надто...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення kristik » 13 серпня 2012, 19:05

А в мене така ситуація, що маю малі діти і хочу їм змалечку прививати християнське вихбовання. Ходимо до Церкви, ну а діти, то є діти. Вони переважно сплять на Службі, але одного разу синочку щось не спалось ну і він вирішив поближче з церквою "ознайомитись"..., після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути? Як пояснити дитині, якщо їй навіть 2 років ще нема? Чи то варто не ходити до Церкви поки не повиростають ( я все ж би хотіла, щоб привикали до обов*язку виконання 3 Божої Заповіді з дитинства )? Хто як думає з цього приводу?
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення Just_me » 13 серпня 2012, 19:18

kristik писав:після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути?

Та як бути... Напевне, не звертати уваги, а дитину брати на руки і постаратися тримати, щоб усе бачила, пояснювати. Не дивуйтеся, але я вже доросла тьотя, і то можу почути зауваження, що мені краще стояти не посеред церкви, а ззаду, бо іншим нічого не видно (через мій зріст). А коли стаю під стінкою, і то зле, бо хтось хоче спертися, а я місце займаю :crazy: То просто люди...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення о.Олег » 13 серпня 2012, 19:19

kristik писав:А в мене така ситуація, що маю малі діти і хочу їм змалечку прививати християнське вихбовання. Ходимо до Церкви, ну а діти, то є діти. Вони переважно сплять на Службі, але одного разу синочку щось не спалось ну і він вирішив поближче з церквою "ознайомитись"..., після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути? Як пояснити дитині, якщо їй навіть 2 років ще нема? Чи то варто не ходити до Церкви поки не повиростають ( я все ж би хотіла, щоб привикали до обов*язку виконання 3 Божої Заповіді з дитинства )? Хто як думає з цього приводу?

просіть вибачення, але пояснюйте, що дитина має бути/зростати в Церкві - це і її, і Ваш, і громади (і того, хто до Вас підходив) християнський обов`язок. :Rose: Просіть допомоги з дитиною, яка хоче походити - те, що визнаєте свою власну слабість часто зробить людей чутливішими до Вашої ситуації, аніж, якби Ви процитували Ісуса: "не бороніть дітям приходити до Мене..."
Правда... в кожному разі не думаю, що обов`язково Вас зрозуміють і Дай Вам Боже терпеливості і до діточок, і до тих, кому вони заважають, лише: не відступайтесь - будьте в Церкві. Я це пережив із своїми дітками і свідчу - це того варта: дитина має рости в Церкві, на хорошому Божому грунті
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення Georgij » 14 серпня 2012, 09:35

kristik писав:А в мене така ситуація, що маю малі діти і хочу їм змалечку прививати християнське вихбовання. Ходимо до Церкви, ну а діти, то є діти. Вони переважно сплять на Службі, але одного разу синочку щось не спалось ну і він вирішив поближче з церквою "ознайомитись"..., після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути? Як пояснити дитині, якщо їй навіть 2 років ще нема? Чи то варто не ходити до Церкви поки не повиростають ( я все ж би хотіла, щоб привикали до обов*язку виконання 3 Божої Заповіді з дитинства )? Хто як думає з цього приводу?

Та це велика радість, дитина в церкві!
Моя вже друга доця ходить з нами на Літургію. Їй 4 роки, а почали брати її ще у візочку, коли було 1.5- 2 роки, спочатку стояли на вулиці, по черзі причащалися. Дитина виросла, на літургії вона переміщується по всій церкві, і ми ходимо з нею на найкоротшу літургію, читану, але все ж дитина звикає, що її родина ходить в церкву, і це вже привито. І вона запамятовує як себе поводять дорослі, навіть з ляльками собі "служить", відображає молитву церкви. Нам подарували Хрест, то вона ходила по хаті з високо піднятим хрестом, виголошувала єктенії :)
Ясна річ, що вона не молиться весь час, можливо навіть собі десь "бавиться", і на мою думку, це є доказом того, що дитині добре в Божому домі, як у себе вдома. Навіть з двох рочків діти закарбовуюь в памяті де вони бувають. Старша дочка вже сама відвідує Літургії, а почали з 4.5 років, теж таким чином ....
Не зупиняйтесь, ходіть з дітьми при любій нагоді, і діти ще самі будуть водити вас до церкви :) . Люди якщо роблять зауваження, то переважно не з любові, бо коли любиш, то тішишся навіть тим, що в церкві бачиш вчорашнього грішника, владу, а що говорити про дітей! Їх шумне поводження - мабуть теж нам незрозуміла молитва до Бога, який певна річ тішиться, бачачи вашу повну сімю на Богослужінні. Будьте терплячими! :Rose: Це вкладання найважливіших дивідентів у наших дітей!
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення andrey s. » 14 серпня 2012, 17:46

kristik писав: Хто як думає з цього приводу?

Та тут нема про що думати, все написане вище є правда. Тут справа скоріш торкається кожного зокрема, тобто це більше наша проблема чим чиясь. Що Вам порадити, я навіть не знаю, краще за вищенаписане нічого і не скажеш.
Я думаю (раз питаєте), що Ви можите бути вище цього всього, але не наскільки щоб впасти самому у цю спокусу по відношенні до того хто з таким звернувся до Вас.
Послухайте : Коли Ваша дитинка по свому незнанню чи навіть просто по бажанню показати себе, виразитись в якись дивний спосіб , щось скаже чи зробить (це приклад, і звісно це на загал) , то Ви приймите це нормально, з розумінням.
Ну так от, з дорослими те саме, тільки ще простіше. В такому випадку "підіграйте"(це образно- символічно) людині, зробіть це в доброму дусі й з обережністю не образити її, як омога лаконічніше, коротко і зрозуміло (не думайте тільки за свої відчуття, і зважте що це Літургія, там особо не поясниш. Добре після неї це пояснити лагідно, і закрити, забути це питання).
І як на мене, то порада отця сама мені близька, я переконався що це справді діє , не суть чому (це оффтоп), але діє :) .
просіть вибачення.... Просіть допомоги з дитиною, яка хоче походити - те, що визнаєте свою власну слабість часто зробить людей чутливішими до Вашої ситуації, аніж, якби Ви процитували Ісуса:

Бо справді, людина яка зробить таке зауваження з мотивом що це заважає молитись (можуть бути і інші мотивації, можливо навіть і слушні, тобто ситуації різні і деколи варто просто це розглянути у собі, але це є особливе і решти не стосується), ну так ось, така Доросла (часто вже за 40 :wink: ) людина мало чим відрізняється від дитини. Так що проявіть розуміння і не дозвольте собі її якось образити , нехотячи, просто по факту того що Ви мати і реакція мами є нормальною.
Тій дорослій дитині потрібне розуміння, але надмірне впадання у такі дискусії, вияснювання, дорослій дитині також є шкідливими.
Щоб там не було, Ви нічому цьому не повинні завадити Вам і Дитинці відчувати Божу Присутність на Літургії (а про заваду йти на Літургію з дитиною..., і мови нема ), тут навпаки, можна навіть скористати з цього, і Він буде краще помітний, і Вам й Вашій Манюні , яка це може невольно бачити чи чути.
Дякую :Rose: .
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення Georgij » 15 серпня 2012, 09:02

andrey s. писав:.....Бо справді, людина яка зробить таке зауваження з мотивом що це заважає молитись ........

А скільки зауважень щоб "тихіше співали", "ви не самі", "ви дяк?", "хорист?" і т. д.
не суть, чи то зауваження батькам за поведінку дитини, чи "щирим співакам", чи модницям, суть в тому, що завжди крім/без отця є хтось, хто хоче навести порядок в храмі. Скажіь будь-ласка, що-чи хто насправді заважає молитись? :) , невже ближній? який з наміром молитись теж прийшов до храму? Папа Йоан Павло 2 казав, що як спить бомж на вокзалі, серед шуму і гамору, і ніщо не заважає його спанню, так і ми незважаючі ні на що маємо бути спроможніми до молитви. Ясна річ я не про "нездорові" завади, типу "Pussy Riot" і іже з ними....

Щось подібне про телефон в церкві в темі "Добре Слово"
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення kristik » 15 серпня 2012, 18:40

З усім вище написаним погоджуюсь. Бо моя думка така сама, хотілось почути і ваші. Хто хоче молитися, то йому ніхто і ніщо не буде заважати. А тоді ми дійсно "екскурсію" провели - і на хорах були і чуть коло отця не стояли... звісно я все, що можу, роблю для того, щоб це не повторялось, але всяке буває :pardon:
Дай Бог нам всім бути такими як діти, тоді й жити стане легше! І я переконана дитяча молитва, може й не завжди зрозуміла нам дорослим, найщиріша і наймиліша Богові!
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Культура поведінки у церкві

Повідомлення о.Олег » 15 серпня 2012, 19:26

kristik писав:З усім вище написаним погоджуюсь. Бо моя думка така сама, хотілось почути і ваші. Хто хоче молитися, то йому ніхто і ніщо не буде заважати. А тоді ми дійсно "екскурсію" провели - і на хорах були і чуть коло отця не стояли... звісно я все, що можу, роблю для того, щоб це не повторялось, але всяке буває :pardon:
Дай Бог нам всім бути такими як діти, тоді й жити стане легше! І я переконана дитяча молитва, може й не завжди зрозуміла нам дорослим, найщиріша і наймиліша Богові!

а - і до отця підійдіть: багато від нього залежить у ставленні парафіян до перебування на Службі маленьких діток
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 58 гостей