Культура поведінки в церкві
Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor
- donatanvova
- дописувач
- Повідомлень: 140
- З нами з: 10 грудня 2009, 21:55
- Звідки: Львів
Культура поведінки в церкві
Не раз будучи у церкві спостерігаю багато речей,які суперечать моралі і показують неосвідченість людей які вадвідують Божий храм.
Сама їхня поведвнка викликає хоч-не хоч негативні враження.
Не навчили,чи не вміли навчити як потрібно поводитися у храмі,як потрібно вдягатися і навідь хреститися.
Так як сказав мені один знайомий священник:"Подивись як людина робить на собі знак Хреста і ти побачиш яка у неї віра".
В дечому я погоджуюся з ним,хочу почути вашу думку на рахунок цього.
Сама їхня поведвнка викликає хоч-не хоч негативні враження.
Не навчили,чи не вміли навчити як потрібно поводитися у храмі,як потрібно вдягатися і навідь хреститися.
Так як сказав мені один знайомий священник:"Подивись як людина робить на собі знак Хреста і ти побачиш яка у неї віра".
В дечому я погоджуюся з ним,хочу почути вашу думку на рахунок цього.
Володимир
Re: Культура поведінки у церкві
На те в прихожан і має бути сила волі, щоб не відволікатися на подібних людей під час Служби. Бо ж не завжди і їхня вина, що поводяться так, як Ви описали. От із концентрацією в навколишніх в такому випадку, буває, й виникають проблеми viewtopic.php?f=7&t=1693
Тому з усіх сил, я думаю, треба старатися просто цього не помічати, а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади
Тому з усіх сил, я думаю, треба старатися просто цього не помічати, а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.
- Олюнька
- старець
- Повідомлень: 1445
- З нами з: 23 січня 2008, 10:42
- Звідки: Львів
- Контактна інформація:
Re: Культура поведінки у церкві
Just_me писав:На те в прихожан і має бути сила волі, щоб не відволікатися на подібних людей під час Служби.
Воно то так, але дуже важко не лише молитися, а хоча б залишатися спокійним, коли поруч з тобою людина на повний голос розмовляє по телефону чи щось подібне.
Я б сказала, що це не лише проблема в церкві, а загалом суспільства - низька культура, мало поваги до ближнього.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ
Re: Культура поведінки у церкві
donatanvova писав: "Подивись як людина робить на собі знак Хреста і ти побачиш яка у неї віра".
нажаль сьогодні можемо побачити гарне зовнішнє вираження Богопочитання у той час, коли у нутрі пусто... Думаю, зовнішнє скоріше свідчить про воцерковленість, навченість людини і ще зарано говорити про віру. Звичайно це (зовнішнє і внутрішнє) - речі пов`язані, але нмд не самоочевидні...
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).
- o.Mykil
- старець
- Повідомлень: 3456
- З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
- Звідки: Galicia
- Контактна інформація:
Re: Культура поведінки у церкві
Чому ходиться до храму? viewtopic.php?f=3&t=1076&start=45
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!
- donatanvova
- дописувач
- Повідомлень: 140
- З нами з: 10 грудня 2009, 21:55
- Звідки: Львів
Re: Культура поведінки у церкві
Шновний Мукіл у нас зовсім інікше ,читаючи одного разу стару книженцію православну ,стареньку і трохи потріпану часом,підчерпнув дуже багато речей яких я не бачу в безлічі книжок які друкуються зараз.
Там пояснено як людина має поводитися у храмі,не буду розкладати все по поличкам,але потрібно.
Катихизм є , а от на нам треба ще попрацювати над ним.
Там пояснено як людина має поводитися у храмі,не буду розкладати все по поличкам,але потрібно.
Катихизм є , а от на нам треба ще попрацювати над ним.
Володимир
- Романко
- дописувач
- Повідомлень: 55
- З нами з: 07 грудня 2011, 23:31
- Звідки: Знам'янка Кіровоградської области
Стояти чи сидіти в храмі?
На запитання "Чому ми в храмі стоїмо, якщо можна сидіти?" православний священик відповів: "Коли ми сидимо в храмі, стаємо рабами свого тіла". Чому в католицьких церквах сидять ? Наскільки мені відомо, слухаючи нагірну проповідь Христа, люди стояли. Дякую за відповідь. З повагою Роман.
Бог! Україна! Свобода!
Re: Стояти чи сидіти в храмі?
Романко писав:На запитання "Чому ми в храмі стоїмо, якщо можна сидіти?" православний священик відповів: "Коли ми сидимо в храмі, стаємо рабами свого тіла". Чому в католицьких церквах сидять ? Наскільки мені відомо, слухаючи нагірну проповідь Христа, люди стояли. Дякую за відповідь. З повагою Роман.
на скільки пам'ятаю, використовується там не слово "стояли", а "було там стільки-то народу". В кожному разі, про Тайну Вечерю (Євхаристія) можемо твердити, що всі вони "возлежали" (такий там був звичай) і це наврят чи значить, що були аж так глибоко "рабами свого тіла" , якщо ж продовжити думку в сучасний контекст традицій постав на молитві в храмах, побачимо, що в православних, наприклад, на коліна (досить важка і незручна справа) не мали б ставати на Літургії, а в Латинській Традиції - стають досить часто... і також могли б закинути щось про "раби свого тіла". В кожному разі - пильнуймо власну молитву і, якщо відчуваємо, що сидіння - "моя" слаба сторона: "встаньмо гідно, встаньмо зі страхом Божим, будьмо уважні..."
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).
Re: Стояти чи сидіти в храмі?
Православний священик не знає,що православні греки, та ін - раби свого тіла. Бо там всі сидять в храмі під час Літургії. Ну нащо придумувати "теологічні" пояснення там, де їх ну зовсім немає?
- andrey s.
- старець
- Повідомлень: 2624
- З нами з: 13 січня 2011, 19:40
- Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
- Контактна інформація:
Re: Стояти чи сидіти в храмі?
Романко писав:На запитання "Чому ми в храмі стоїмо, якщо можна сидіти?" православний священик відповів: "Коли ми сидимо в храмі, стаємо рабами свого тіла". Чому в католицьких церквах сидять ? Наскільки мені відомо, слухаючи нагірну проповідь Христа, люди стояли. Дякую за відповідь. З повагою Роман.
На ррахунок проповіді Христа...то мусите якось самі розуміти, що ніхто не знає, чи стояли всі чи сиділи, чи лежали..(можливо хтось і спав )
Цим хочу сказати, що вся спава у нас, і не потрібно тут зайвих поглядів на когось....(в сенсі, всі сидять, а хтось клякнув)
Є на загал, згідно якоїсь традиції, місця в Літургії де ми якось особливо, не так як решта часу, виявляєм покору...
Коли наприклад в Західній традиції сидять під час Літургії, то у відповідні моменти вони встають..
Тут справа у іншому, треба зрозуміти чому саме це робиться...Тобто не буде зайвим ознайомитись з поясненням до Літургії, в якій кожний момент щось символічно означає...і в принципі, не тільки символічно...(звичайно мова йде не про якісь особисті постанови, які я рахую не буде зайвим виявити священнику чи духівнику, так би мовити отримати Благословення для них, щоб краще скористати з якихось своїх постанов)
А я розумію про що сказав той отець, звісно як я це розумію, і тут без якихось конфесійних порівняннь...(я про раби свого тіла)
І скажу, що воно всетаки діє, і має користь для тіла, і для душі теж..
Хоч тут є і інша сторона, при такому відношенні варто подумати про інших, а не тільки за своє прагнення чи намірення....
Всетаки Літургія це СПІЛЬНА Жертва, і коли та спільнота є справді однодумною , то і Бог у спільності відчувається якось повніше, ніж коли сам для себе і краще всіх.....
Це широка проблема, тобто не те щоб проблема, бо самі робим ту проблему, а точніше...Актуальне питання в Українських Церквах, яке для того і є, щоб його подолати і зробити це спільно, щоб спонукати до пошуку тої відповіді, яку всі приймуть(або зрозуміють) і будуть користати нею, на Славу Божу..
От точно знаю, як відрізнити звичку від чогось набагато досконалішого...
Якщо Ви прийшли в Храм де інша традиція чи звичаї, і ну ніяк не можите Славити Бога в такий самий спосіб як в цій спільноті(наприклад, коли Приймають Причастя стоячи, а Ви ну ніяк так собі не дозволяєте. Чи коли на Читанні Євангелія всі клякнули, а Ви себе незручно почуваєте, але стоїте. Чи коли всі сідають у відповідні моменти, а Ви стоїте постійно...ну варіантів купа, і коли при цьому є якась впертість, що мовляв хай стіни валяться, а я зроблю правельно, як навчиний)
Ну так ось, коли Вам це заважає, якось відволікає, то це звичка...( це я за себе, у себе таке підмітив)
Бо якщо Ви прийшли в якісь Храм, то повірте, що люди які там нічим не гірше Славлять Господа, а Ви не краще...( а суть у тому, щоб це було спільно)
Або просто чините(Славити Господа) як навчені і ніяк не відволікаєтесь на інше, або просто долучаєтесь до Спільноти , чините як вони, без якихось напрягів, знаючи, чому саме в ці моменти Літургії чинять саме так.
Якщо я не на своїй Парафії, то розумію що в гостях на іншій але в Домі Господньому, де всі ми Улюбленні Богом.
Дякую.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ
-
- дописувач
- Повідомлень: 128
- З нами з: 18 червня 2010, 14:41
- Звідки: Удеч
- Контактна інформація:
Re: Культура поведінки у церкві
Just_me писав:..., а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади
Боляче про це писати, але...
Неодноразово доводилось чути від різних знайомих про те, що у відповідь на таку пропозицію від парафіян, душпастир відповідав: "А хто мені за це буде платити?!" Тобто, як на мене, якщо священик має глибоку віру й відчуває відповідальність за реалізацію свого покликання перед Всевишнім - то працюватиме над удосконаленням ситуації виведеної в заголовок без винагороди! Хоча матиме у відповідь чималі проблеми!
Re: Культура поведінки у церкві
євдоким писав:Just_me писав:..., а завдання священника в проповідях і науках після Богослуження виховувати в прихожанах ту культуру поведінки, котрої годиться дотримуватися, не переходячи при цьому на чиїсь особисті вади
Боляче про це писати, але...
Неодноразово доводилось чути від різних знайомих про те, що у відповідь на таку пропозицію від парафіян, душпастир відповідав: "А хто мені за це буде платити?!" Тобто, як на мене, якщо священик має глибоку віру й відчуває відповідальність за реалізацію свого покликання перед Всевишнім - то працюватиме над удосконаленням ситуації виведеної в заголовок без винагороди! Хоча матиме у відповідь чималі проблеми!
так... це, власне, одна із складових служіння священика...
взагалі не розумію тієї полеміки про "платити"
з тим, що коштів у мене грішного не надто...
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).
Re: Культура поведінки у церкві
А в мене така ситуація, що маю малі діти і хочу їм змалечку прививати християнське вихбовання. Ходимо до Церкви, ну а діти, то є діти. Вони переважно сплять на Службі, але одного разу синочку щось не спалось ну і він вирішив поближче з церквою "ознайомитись"..., після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути? Як пояснити дитині, якщо їй навіть 2 років ще нема? Чи то варто не ходити до Церкви поки не повиростають ( я все ж би хотіла, щоб привикали до обов*язку виконання 3 Божої Заповіді з дитинства )? Хто як думає з цього приводу?
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн
Жильбер Сесброн
Re: Культура поведінки у церкві
kristik писав:після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути?
Та як бути... Напевне, не звертати уваги, а дитину брати на руки і постаратися тримати, щоб усе бачила, пояснювати. Не дивуйтеся, але я вже доросла тьотя, і то можу почути зауваження, що мені краще стояти не посеред церкви, а ззаду, бо іншим нічого не видно (через мій зріст). А коли стаю під стінкою, і то зле, бо хтось хоче спертися, а я місце займаю То просто люди...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.
Re: Культура поведінки у церкві
kristik писав:А в мене така ситуація, що маю малі діти і хочу їм змалечку прививати християнське вихбовання. Ходимо до Церкви, ну а діти, то є діти. Вони переважно сплять на Службі, але одного разу синочку щось не спалось ну і він вирішив поближче з церквою "ознайомитись"..., після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути? Як пояснити дитині, якщо їй навіть 2 років ще нема? Чи то варто не ходити до Церкви поки не повиростають ( я все ж би хотіла, щоб привикали до обов*язку виконання 3 Божої Заповіді з дитинства )? Хто як думає з цього приводу?
просіть вибачення, але пояснюйте, що дитина має бути/зростати в Церкві - це і її, і Ваш, і громади (і того, хто до Вас підходив) християнський обов`язок. Просіть допомоги з дитиною, яка хоче походити - те, що визнаєте свою власну слабість часто зробить людей чутливішими до Вашої ситуації, аніж, якби Ви процитували Ісуса: "не бороніть дітям приходити до Мене..."
Правда... в кожному разі не думаю, що обов`язково Вас зрозуміють і Дай Вам Боже терпеливості і до діточок, і до тих, кому вони заважають, лише: не відступайтесь - будьте в Церкві. Я це пережив із своїми дітками і свідчу - це того варта: дитина має рости в Церкві, на хорошому Божому грунті
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).
Re: Культура поведінки у церкві
kristik писав:А в мене така ситуація, що маю малі діти і хочу їм змалечку прививати християнське вихбовання. Ходимо до Церкви, ну а діти, то є діти. Вони переважно сплять на Службі, але одного разу синочку щось не спалось ну і він вирішив поближче з церквою "ознайомитись"..., після закінчення Служби Божої до мене підійшла одна людина і сказала, що ми б мали стояти десь позаду в куточку і нікому не заважати, бо люди відволікаються і не можуть сконцентруватися на молитві. Як бути? Як пояснити дитині, якщо їй навіть 2 років ще нема? Чи то варто не ходити до Церкви поки не повиростають ( я все ж би хотіла, щоб привикали до обов*язку виконання 3 Божої Заповіді з дитинства )? Хто як думає з цього приводу?
Та це велика радість, дитина в церкві!
Моя вже друга доця ходить з нами на Літургію. Їй 4 роки, а почали брати її ще у візочку, коли було 1.5- 2 роки, спочатку стояли на вулиці, по черзі причащалися. Дитина виросла, на літургії вона переміщується по всій церкві, і ми ходимо з нею на найкоротшу літургію, читану, але все ж дитина звикає, що її родина ходить в церкву, і це вже привито. І вона запамятовує як себе поводять дорослі, навіть з ляльками собі "служить", відображає молитву церкви. Нам подарували Хрест, то вона ходила по хаті з високо піднятим хрестом, виголошувала єктенії
Ясна річ, що вона не молиться весь час, можливо навіть собі десь "бавиться", і на мою думку, це є доказом того, що дитині добре в Божому домі, як у себе вдома. Навіть з двох рочків діти закарбовуюь в памяті де вони бувають. Старша дочка вже сама відвідує Літургії, а почали з 4.5 років, теж таким чином ....
Не зупиняйтесь, ходіть з дітьми при любій нагоді, і діти ще самі будуть водити вас до церкви . Люди якщо роблять зауваження, то переважно не з любові, бо коли любиш, то тішишся навіть тим, що в церкві бачиш вчорашнього грішника, владу, а що говорити про дітей! Їх шумне поводження - мабуть теж нам незрозуміла молитва до Бога, який певна річ тішиться, бачачи вашу повну сімю на Богослужінні. Будьте терплячими! Це вкладання найважливіших дивідентів у наших дітей!
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.
- andrey s.
- старець
- Повідомлень: 2624
- З нами з: 13 січня 2011, 19:40
- Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
- Контактна інформація:
Re: Культура поведінки у церкві
kristik писав: Хто як думає з цього приводу?
Та тут нема про що думати, все написане вище є правда. Тут справа скоріш торкається кожного зокрема, тобто це більше наша проблема чим чиясь. Що Вам порадити, я навіть не знаю, краще за вищенаписане нічого і не скажеш.
Я думаю (раз питаєте), що Ви можите бути вище цього всього, але не наскільки щоб впасти самому у цю спокусу по відношенні до того хто з таким звернувся до Вас.
Послухайте : Коли Ваша дитинка по свому незнанню чи навіть просто по бажанню показати себе, виразитись в якись дивний спосіб , щось скаже чи зробить (це приклад, і звісно це на загал) , то Ви приймите це нормально, з розумінням.
Ну так от, з дорослими те саме, тільки ще простіше. В такому випадку "підіграйте"(це образно- символічно) людині, зробіть це в доброму дусі й з обережністю не образити її, як омога лаконічніше, коротко і зрозуміло (не думайте тільки за свої відчуття, і зважте що це Літургія, там особо не поясниш. Добре після неї це пояснити лагідно, і закрити, забути це питання).
І як на мене, то порада отця сама мені близька, я переконався що це справді діє , не суть чому (це оффтоп), але діє .
просіть вибачення.... Просіть допомоги з дитиною, яка хоче походити - те, що визнаєте свою власну слабість часто зробить людей чутливішими до Вашої ситуації, аніж, якби Ви процитували Ісуса:
Бо справді, людина яка зробить таке зауваження з мотивом що це заважає молитись (можуть бути і інші мотивації, можливо навіть і слушні, тобто ситуації різні і деколи варто просто це розглянути у собі, але це є особливе і решти не стосується), ну так ось, така Доросла (часто вже за 40 ) людина мало чим відрізняється від дитини. Так що проявіть розуміння і не дозвольте собі її якось образити , нехотячи, просто по факту того що Ви мати і реакція мами є нормальною.
Тій дорослій дитині потрібне розуміння, але надмірне впадання у такі дискусії, вияснювання, дорослій дитині також є шкідливими.
Щоб там не було, Ви нічому цьому не повинні завадити Вам і Дитинці відчувати Божу Присутність на Літургії (а про заваду йти на Літургію з дитиною..., і мови нема ), тут навпаки, можна навіть скористати з цього, і Він буде краще помітний, і Вам й Вашій Манюні , яка це може невольно бачити чи чути.
Дякую .
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ
Re: Культура поведінки у церкві
andrey s. писав:.....Бо справді, людина яка зробить таке зауваження з мотивом що це заважає молитись ........
А скільки зауважень щоб "тихіше співали", "ви не самі", "ви дяк?", "хорист?" і т. д.
не суть, чи то зауваження батькам за поведінку дитини, чи "щирим співакам", чи модницям, суть в тому, що завжди крім/без отця є хтось, хто хоче навести порядок в храмі. Скажіь будь-ласка, що-чи хто насправді заважає молитись? , невже ближній? який з наміром молитись теж прийшов до храму? Папа Йоан Павло 2 казав, що як спить бомж на вокзалі, серед шуму і гамору, і ніщо не заважає його спанню, так і ми незважаючі ні на що маємо бути спроможніми до молитви. Ясна річ я не про "нездорові" завади, типу "Pussy Riot" і іже з ними....
Щось подібне про телефон в церкві в темі "Добре Слово"
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.
Re: Культура поведінки у церкві
З усім вище написаним погоджуюсь. Бо моя думка така сама, хотілось почути і ваші. Хто хоче молитися, то йому ніхто і ніщо не буде заважати. А тоді ми дійсно "екскурсію" провели - і на хорах були і чуть коло отця не стояли... звісно я все, що можу, роблю для того, щоб це не повторялось, але всяке буває
Дай Бог нам всім бути такими як діти, тоді й жити стане легше! І я переконана дитяча молитва, може й не завжди зрозуміла нам дорослим, найщиріша і наймиліша Богові!
Дай Бог нам всім бути такими як діти, тоді й жити стане легше! І я переконана дитяча молитва, може й не завжди зрозуміла нам дорослим, найщиріша і наймиліша Богові!
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн
Жильбер Сесброн
Re: Культура поведінки у церкві
kristik писав:З усім вище написаним погоджуюсь. Бо моя думка така сама, хотілось почути і ваші. Хто хоче молитися, то йому ніхто і ніщо не буде заважати. А тоді ми дійсно "екскурсію" провели - і на хорах були і чуть коло отця не стояли... звісно я все, що можу, роблю для того, щоб це не повторялось, але всяке буває
Дай Бог нам всім бути такими як діти, тоді й жити стане легше! І я переконана дитяча молитва, може й не завжди зрозуміла нам дорослим, найщиріша і наймиліша Богові!
а - і до отця підійдіть: багато від нього залежить у ставленні парафіян до перебування на Службі маленьких діток
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).
Повернутись до “Життя християнина”
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 58 гостей