Сторінка 3 з 3

Re: Релігія та психологія

Додано: 28 грудня 2011, 23:10
Georgij
luksander писав: :sorry: нмпд.. "християнскість" любого "професіонала" зобов*язує його до виконання все ж тільки своїх суто професійних обов*язків згідно християнських переконань...
то в чому ж відмінність психолога-християнина від психолога?
чи є така наукова школа - християнська психологія?
:oops:

Школа не знаю, а от посібник є -Святе Письмо :)

Re: Релігія та психологія

Додано: 28 грудня 2011, 23:39
andrey s.
Georgij писав:Я знаю психологів жінок......

Я також помітив, що жінки якось виділяються у психології.(материнский інстинкт, чи що????Чоловіки менш помітні, осоюливо у якихось доброчинностях. І доречі, я думаю психологам також деколи їсти хочиться, що само по собі є ознакою того, що вони люди, виявляється. :) )
То психолог пройшов, а слід люцкий :D :wink:
А решта, то :pardon:

Re: Релігія та психологія

Додано: 29 грудня 2011, 19:04
ljubomyr_ps
andrey s. писав:То психолог пройшов, а слід люцкий :D :wink:

Чи пройде священник чи сам Ісус Христос а слід такий же людський буде!!! Саме в цьому й мета - зрозуміти людськість в людині -через життя, пізнання, страждання..., як пізнав Христос - це і є мета й досконалість кожної людини й священника та психолога зокрема. В цьому й полягає досконалість священника, монаха, духівника чи психолога, до якої треба усім нам прагнути.

Re: Релігія та психологія

Додано: 29 грудня 2011, 19:16
ljubomyr_ps
luksander писав:то в чому ж відмінність психолога-християнина від психолога?
чи є така наукова школа - християнська психологія?
:oops:

Такої наукової школи нема і бути не може, як і нема школи християнська психіатрія, християнська хірургія, чи фізика. люди добрі - християнин - це щось внутрішнє, духовне, це не є професія чи щось завчене, штучне це просто є СПОСІБ, МЕТА І СУТЬ ЖИТТЯ!

Re: Релігія та психологія

Додано: 30 грудня 2011, 06:45
andrey s.
ljubomyr_ps писав:
andrey s. писав:То психолог пройшов, а слід люцкий :D :wink:

Чи пройде священник чи сам Ісус Христос а слід такий же людський буде!!! Саме в цьому й мета - зрозуміти людськість в людині -через життя, пізнання, страждання..., як пізнав Христос - це і є мета й досконалість кожної людини й священника та психолога зокрема. В цьому й полягає досконалість священника, монаха, духівника чи психолога, до якої треба усім нам прагнути.


п.Любомире, насамперед Ви зрозуміло висловлюєтесь, і я не намагаюсь виправляти Вас, чи щось доводити.Ні. (просто балакаєм. Чому так обережно висловлююсь??? Бо Ви згадали за свою професію, і судячи з дописів, трішки сприймаєте на свій рахунок. Так мені здалось, що звісно не факт, що воно так :pardon: )
Розумієте, якщо роздумувати у такому руслі, як Ви зараз, то можу якось пояснити суть деяких моїх дописів.

Я насправді не знаю яким має бути той супер-класний психолог, ну от не знаю. :pardon:
А тому я сприймаю це як і більшість всього решта, тобто намагаюсь дивитись на то через Божу науку, і повірте тут без фанатизму(як мені здається).

На превеликий жаль я не ідеаліст, і розумію, що в цій(як і в більшості професій) існує не тільки покликання, а й просте бажання жити, яке диктується світом, і тут з усіма витікаючими. Звичайно саме поняття "професіоналізм" в любій професії нікуди не дівається, і звичайно його здобування є звичайною річчю.

Розумієте, взагалі то, особисто я балакаю в цій темі, бо психологія безпосередньо торкається люцкої душі, розуму, волі, і решта всякого такого.
Тобто то не в космос літати, чи цеглу класти, чи будь що інше, що можна поправити в разі невдачі.(хоч можна списати на нещасні випадки :pardon: )
От тут і розуміється саме слово покликання. Бо думаю, що і тут, і будь в якій іншій професії, це не є загальний критерій, мовляв всі практикуючі психологи до цього покликанні, до цієї праці. Я виділяю психологію з решти професій, тому що в процесі здобування досвіду, чи тої професійності...ну одним словом це робиться завдяки практиці, і практиці на Людях. А тому це дуже такий момент.(тут на котах не потринуєшся :D )

Якщо глядіти суто з боку Християнських цінностей, і насамперед глядіти на це через Святе Письмо, чи через подану Вами мету(те що виділив і цитував), то , що би ми не казали, но це круто змінить існуючу реальність, тобто я би не сказав, що у навчанні психолога в інституті тим сильно переймаються, тим, про що ми балакаєм.
Хоч в принципі Гіпократа з його "НЕ НАШКОДЬ" ще ніхто не забув, але всеж,....всеж всі поступи в медецині чи психології зокрема, є за рахунок практики на інших людях, а навіть на невдачах, на людях. Це саме і відбувається у зростанні кожного психолога зокрема, так набувається професійність, досвід.
А покликання до цієї(чи лікарскої, чи інших) професій, рахую саме " НЕ НАШКОДЬ", коли у людини це на першому місці, і не дивлячись на то, на присутність такого досить незручного для професійного зростання правила, це не заважає, а навіть сприяє тій Професійності(яка ніяк не йде у конфлікт з Божою Наукою).

Хочу доповнити поданну Вами мету Саме в цьому й мета - зрозуміти людськість в людині -через життя, пізнання, страждання..., як пізнав Христос - це і є мета й досконалість кожної людини й священника та психолога зокрема.
Ще це називається Служіння, тобто пізнання цієї істини через служіння, як в принципі і Христос заповідав.(Служіння людям, ради Бога. Це якщо навіть самі про це, так, не балакають. Тобто це є норма, тим що само-собою ясно, це і є покликання, яке доречі ого-го)
Якщо психолог саме цим журиться, то він крутий психолог, якщо навіть з нього колеги сміються коли він зичить у них гроші, у них, які більш успішні і продвинуті, но ніяк не розумніші чи професійніші(з точки зору знаннь).
Які мають свою практику, і роблять все, все щоб бути успішним, а фахова професійність, а тим паче Християнські цінності, то з категорії гумору і тільки.
Я ніяк не хочу перечисляти негативні моменти, професійні нюанси :( , які я знаю від першого лиця, ні, ні і ні. Я не для того пишу, і то залежить, як і годиться, від самої людини зокрема.
Але якраз і проблема у тому, що при такому розкладі професія не залишає шансу утримуватись в тій "ЛЮДЯННОСТІ", і при цьому гідно утримувати сімю.

Скільки понаписував, а толком і не виклав суті, того що хотів сказати :pardon:
Якщо буде цікаво, то можливо якось згодом, у процесі спілкування.(якщо звісно Вам то цікаво, бо то тільки мої думки, і нічого більше. Тобто не АРХІ важливе :D )
Дякую.

Re: Релігія та психологія

Додано: 12 лютого 2012, 22:45
о.Олег
о.Олег писав:
ljubomyr_ps писав:На жаль є отці, які не радять людям ходити до психолога...

... не відішлю, бо на превеликий жаль надто часто стикаюся з психологами, які не дозволять собі оцінювати поведінку клієнта (на предмет добра/зла), а навчають жити так, як живе, почуваючи себе комфортно...

Порада психолога, як зняти напругу, стрес, агресію:
Уявіть, що Ви біля річки.
Тут холодне гірське повітря, Ви чуєте пташиний спів.
Ніхто, окрім Вас, не знає про це таємне місце.
Ви повністю заховані від безумного місця, що зветься "світом".
Заспокійливі звуки водоспаду наповнюють атмосферу спокоєм.
Вода чиста, як сльоза.
Ви можете з легкістю роздивитись обличча людини, яку дусите своїми руками під водою...

:D

Re: Релігія та психологія

Додано: 08 січня 2013, 00:28
Олена12
Чи існує в нас така наука і практична діяльність як "Пастирська психіатрія"?

Re: Релігія та психологія

Додано: 12 березня 2015, 21:36
andrivovk
Олена12 писав:Чи існує в нас така наука і практична діяльність як "Пастирська психіатрія"?


В УКУ є кафедра психології http://ipz.ucu.edu.ua/