o.Mykil писав:Молитва про душевний спокій
Господи, дай мені зустріти з душевним спокоєм усе, що принесе мені нинішній день. Дай мені цілковито здатись на Твою святу волю. Веди мене Господи в кожній хвилині цього дня та підтримуй мене в усьому. Усі вісті, які б я дістав сьогодні, навчи мене їх прийняти зі спокійною душею та твердим переконанням, що в усьому проявляється Твоя свята воля, Господи Боже мій. В уciх ділах i словах керуй моїми думками. В усіх непередбачених випадках не дай мені, Господи, забути, що це Ти їх послав. Навчи мене просто й розсудливо ставитись до всіх людей, нікого не ображаючи aнi засмучуючи. В yciх ділах i словах моїх керуй моїми думками. Господи, дай мені силу сьогодні витримати в доброму. Кеpyй моєю волею i навчи мене молитись, вірити, сподіватись, витримувати, прощати i любити. Нехай буде воля Твоя, Господи, наді мною! Амінь!
Це молитва Оптинських старців.
А для подолання тривоги може ще й це поможе
Чи залишає нас Бог? Катехиза Бенедикта ХVІ
Катехиза Святішого Отця Бенедикта ХVІ під час загальної аудієнції, що відбулась 8 лютого у залі імені Папи Павла VІ у Ватикані, була зосереджена на молитві Ісуса, розп’ятого на хресті, як вона записана в Євангеліях від Марка та Матея.
У євангелістів читаємо, що після шести годин страждань на хресті, серед знущань та образ, і темряви, яка вкрила всю землю, близько дев’ятої години, тобто, третьої пополудні, Ісус вигукнув сильним голосом: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мк 15,34; Мт 27,46). Цей вигук Ісуса зроджує запитання: чи Господь міг покинути Сина Божого? Чи Бог залишає людину, яка страждає? Що означає цей вигук Ісуса Христа?
Відповідаючи на ці запитання, Папа Бенедикт ХVІ наголосив, що Ісус молиться словами 23 псалма, в якому псалмоспівець висловлює не тільки почуття залишення Богом, але також і впевненість у Його присутності серед Свого народу. Ісусова молитва не є вигуком людини, яка з відчаєм іде назустріч смерті, ані не є вигуком зневіреного, що відчуває себе покинутим. Ісус бере на Себе терпіння вибраного народу та всіх людей на світі, пригнічених злом і, одночасно, віддає все це Божому серцю із впевненістю, що цей крик буде вислуханий у Воскресінні, із впевненістю, що Господь приймає Його жертву за гріхи світу, із впевненістю в таїнстві спасіння. Молитва Ісуса вміщає повну довіру і відданість у руки Господа, навіть тоді, коли Він здається відсутнім, навіть тоді, коли здається, що Він мовчить, а Його воля є незрозумілою. За прикладом Ісуса, «у найважчих та найболісніших ситуаціях, коли здається, що Господь нас не чує, не треба боятись довірити Йому весь тягар, який несемо у серці» – сказав Бенедикт ХVІ.
«У молитві несемо до Бога наші щоденні хрести, впевнені у тому, що Він присутній і нас чує. Нехай же молитва Ісуса, вмираючого на хресті, навчить нас з любов’ю молитись за стількох братів і сестер, які відчувають тягар щоденного життя, переживають важкі хвилини, страждають, не мають жодного слова утіхи. Несімо це все до Божого серця, щоб також і вони змогли відчути Божу любов, яка ніколи нас не покидає. Господь ніколи нас не залишає, якщо ми так, як Ісус на хресті, віддамо Йому свої страждання» – мовив на закінчення Папа.
За матеріалами: Радіо Ватикан
http://www.credo-ua.org/2012/02/58529
Для подолання тривоги (в кого ж її не буває
) використовую кілька методів.1."Метод порівняння".Можна використовувати не тільки при душевній тривозі, а й коли та ж невиліковна хвороба чи щось подібне.Просто треба собі пригадати, що багато людей терплять чи терпіли ще більші муки і порівняти зі своїми.Наприклад, коли нам дуже холодно і ми мерзнемо, то, замість нарікати, можна собі пригадати, що багато людей замерзло чи повідморожували кінцівки або згадати коли за совєтів людей везли в Сибір у вагонах і при 40-градусних морозах їх викидали у полі без засобів на існування.І потім "вибираємо" що б ми хотіли : їхати в Сибір, бути на місці тих людей, які мають обмороження чи теперішній свій стан.Або коли болить рука чи нога, то можна згадати, що деякі люди не мають рук і ніг (як Нік Вуйчич з Австралії, до речі повчальний фільм за його участю "Цирк метеликів" http://www.youtube.com/watch?v=q6s8iRsqLVs).І знову "вибирати" : щоб нас трохи поболіла рука чи бути на місці Ніка Вуйчича.Або взагалі можна згадати бідних людей у пеклі і тоді взагалі ніщо "не буде боліти" або терпіння Ісуса.
2.коли мені недобре, то сам собі кажу "ти ж не в пеклі", але щоб занадто не радіти кажу собі "ти ще не в Небі".
І трохи помагає.