Воля Божа, фаталізм та марновірства...

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 18 травня 2009, 19:39

Думаю, що важливо, щоби батьки дитинки дбали про стан благодаті для себе, тобто сповідалися, причащалися, жили в мирі з усіма, наскільки це можливо, тоді й у дитини, напевно, буде відповідний "імунітет".
Молитва - це ж не магічний прийом: помолився - полегшало... :wink:



Та ні при чому тут батьки. Логічне заключення тодітаке, що за гріхи батьків, дитині щось там хтось врік. Я рахую це не можливим. Ви????


А ще. Звідки відомо, що дитині саме наврочено? І взагалі-то, яка природа вроків, по-вашому?


Теж питання
, на рахунок вроків. Зрештою, пробачте мені панове, але я би не таким лихим оком дивися на цілителів. Не всіх звичайно, але.... В первісній Церкві були люди при Церквах які не бувши священиками , лікували народ. Потім це втратилося. Як пише Мень, теперішня церква відноситься з великою підозрою до таких людей. Але не факт що всі вони від чортів.

Цим я не закликаю їхати до бабок чи дідів, але може бути і така ситуація.

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Re: Якщо вам наврочили...

Повідомлення ljubomyr_ps » 18 травня 2009, 20:44

viter писав:Буває так, що хтось комусь наврочив, чи то навмисно чи мимоволі. Як з цим боротися по християнськи, а не скидати вроки народними методами?


"Така людина повинна перш за все посповідатись і запричащатись, а також обмитись свяченою водою, бажано покликати священника, щоб він посвятив хату свяченою водою і олією (сіллю). Дявол тікає від свяченої води, кадила й екзорцизму , яким священник його заклинає. Він також боїться посвячених релігійних предметів, але найбільше його лякає посвячений хрест.
На вечірні співаємо: "Як непереможну зброю дав Ти нам Христе, Свій Хрест, ним перемагаємо ми підступи ворожі....
..Я часто раджу людям які мають таке горе в родині, посповідатись з цілого життя і запричащатись. Потім вони повинні в продовж 9-ти днів кропити хату свяченою водою, і висипати свяченою сіллю хрестик під порогом.
Найкращим захистом для віруючих людей проти слуг дявола є життя в Божій Благодаті - тобто виконання божих заповідей, часте приймання Святих тайн і практика посту та молитви". (О.В.Вороновський
(Не бійся тільки вір. Життя і служіння ієромонаха Студитського Уставу О, В.Вороновського Львів. 2009.В-во "Покрова")
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 18 травня 2009, 21:03

Дякую усiм за вашi вiдповiдi.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
ola
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 211
З нами з: 21 серпня 2007, 01:27
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення ola » 18 травня 2009, 21:20

Та ні при чому тут батьки. Логічне заключення тодітаке, що за гріхи батьків, дитині щось там хтось врік. Я рахую це не можливим. Ви????

добрий вечір, як то кажуть :)
Може, у мене, звичайно, й жіноча логіка, але батьки до дитини навіть зовсім "при чому". На душевний (а іноді навіть соматичний) стан дитини впливає сімейне оточення, чи не так? Маю на увазі той вимір, який досліджує психологія :) Батьки сваряться - у дитини астма, наприклад. І то така задуха, закономірну причину якої неможливо діагностувати просто медично (немає алергій, вона не виникає внаслідок інфекційних захворювань тощо).
Я розумію, що не все так одноплощинно залежне, проте існує взаємозв'язок душевного стану батьків і дітей. Підозрюю, що і в духовному світі (якщо пороблення, вроки чи щось, до речі, не зовсім чітко у цій темі окреслене, вважати духовною, а не психічною проблемою) існує такий взаємозв'язок.
Наприклад, мама не може пробачити своїй свекрусі. Живе із нерозкаяним серцем у цьому грісі, тобто не є в стані благодаті. І вважає, що сверкуха врікає її дитину, коли приходить у гості. То що тут, на Вашу, romanm, думку, важливіше зробити: відмовити молитву над дитиною чи висповідатися мамі дитини?
Цілком можливо, що зустріч зі священиком у справі "дитячих вроків" спровокує Сповідь :)
Вернися до дому свого, і розкажи, які речі великі вчинив тобі Бог! (Луки 8, 39)

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 19 травня 2009, 07:23

Звичайно, на мою думку тут звязок є, але треба відрізняти ситуацію від ситуації. Коли батьки сваряться - проблеми в сімї, ясно що дитина реагує.

Але не можу зрозуміти звязок, мама - свекруха??? По перше , я не спец , правда в цих питаннях, але на мою скромну думку вроки і ця ситуація(як приклад), 2 різні речі. Тоді і вправду праві ті, хто говорить, що діти страдають за гріхи батьків. Хоча, чи це так???? Не думаю.

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 19 травня 2009, 13:47

romanm писав:Тоді і вправду праві ті, хто говорить, що діти страдають за гріхи батьків. Хоча, чи це так???? Не думаю.

Мабуть таки страждають. В Старому Завіті Бог каже, що за гріхи карає на кілька (не памятаю точно на скільки) поколінь, а за праведне життя благословляє нащадків на багато більше поколінь.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 19 травня 2009, 14:11

viter писав:Мабуть таки страждають. В Старому Завіті Бог каже, що за гріхи карає на кілька (не памятаю точно на скільки) поколінь, а за праведне життя благословляє нащадків на багато більше поколінь.


Книга Вихід, гл.20:
5. Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене,
6. і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої.

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 19 травня 2009, 14:17

Точно.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 19 травня 2009, 14:38

viter писав:
romanm писав:Тоді і вправду праві ті, хто говорить, що діти страдають за гріхи батьків. Хоча, чи це так???? Не думаю.

Мабуть таки страждають. В Старому Завіті Бог каже, що за гріхи карає на кілька (не памятаю точно на скільки) поколінь, а за праведне життя благословляє нащадків на багато більше поколінь.


А ще згадайте про сліпородженого, що Ісус відповів апостолам? Що ні він, ні батьки його не грішили, але він народився сліпим, щоб на ньому виявилась слава Божа.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 19 травня 2009, 14:48

Книга Вихід, гл.20:
5. Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене,
6. і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої.


Дякую п. Іро, це саме те. Тут також проблема в тоолкуванні Біблії. Любий, мало мальски освічений батюшка, скаже, що це не трактується дослівно. Цим, автор показує милосердя Бога. Увага йде на 6 стих.

А може п Іро знайдети цитату про оскому і виноград??? Непамятаю де, здається в Єзикііла!

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 19 травня 2009, 15:20

Шановний romanm, а Ви священик?
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 19 травня 2009, 15:48

viter писав:Шановний romanm, а Ви священик?


Для тих хто вчив теольогію: я цар , пророк і священик :)
як і всі ми.
Нє, не священик. Перекладач.

ПС, щоб не оффтопити. Хтось може в курсі, ци питання, напевно стосується Львівських відвідувачів, або Отців. Чи часом нема на укр мові книжок о. Габрієля Аморта??? Екзорцист, цікаво булоби прочитати, там і про вроки. В мене є, але на італ мові, на жль.

Аватар користувача
ola
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 211
З нами з: 21 серпня 2007, 01:27
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення ola » 19 травня 2009, 15:58

вибачте, що не зі Львова і не отець :oops:
Є книжка "Визнання екзорциста" Аморта українською. Вислати?
Вернися до дому свого, і розкажи, які речі великі вчинив тобі Бог! (Луки 8, 39)

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 19 травня 2009, 16:02

ola писав:вибачте, що не зі Львова і не отець :oops:
Є книжка "Визнання екзорциста" Аморта українською. Вислати?


Якщо в електронному форматі маєте, то був би вдячний. А якщо ні, то не треба, дякую.
Просто мені здається, що там є глави на цю тему. Можна було би подивитися, він все таки авторитет, як зрештою і о. Вороновський.

П.С. перепрошую. Франківськ тоже гарне місто, ослобливо "поющій фонтан", я звертався до Львівських, бо, думав, там до Свічада ближче :)

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 19 травня 2009, 16:22

ola писав:вибачте, що не зі Львова і не отець :oops:
Є книжка "Визнання екзорциста" Аморта українською. Вислати?


Даруйте шо турбую, але висилайте і мені, якщо не важко звісно... :)
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
ola
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 211
З нами з: 21 серпня 2007, 01:27
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення ola » 19 травня 2009, 16:23

П.С. перепрошую. Франківськ тоже гарне місто, ослобливо "поющій фонтан", я звертався до Львівських, бо, думав, там до Свічада ближче


мир :)

Книжка Аморта, здається, вийшла у "Добрій книжці". Це, правда, трохи дивне видавництво, зате львівське :roll:

Стягнула з нету. Здається, то частина, не порівнювала (переклад з польської Неоніли Стефурак :wink: )
Пишіть на мейл або можете пошукати самі, впевнена, впораєтеся :)
Вернися до дому свого, і розкажи, які речі великі вчинив тобі Бог! (Луки 8, 39)

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення viter » 19 травня 2009, 16:34

romanm писав:Тут також проблема в тоолкуванні Біблії. Любий, мало мальски освічений батюшка, скаже, що це не трактується дослівно. Цим, автор показує милосердя Бога. Увага йде на 6 стих.

Шановний Роман, якщо Ви не священик, то може не варто так впевнено трактувати текст Біблії? Пробачте.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 19 травня 2009, 16:49

[/quote]
Шановний Роман, якщо Ви не священик, то може не варто так впевнено трактувати текст Біблії? Пробачте.[/quote]

Добре, тоді так: невпевнено

Тут також проблема в толкуванні Біблії. Любий, мало мальски освічений батюшка, скаже, що це не трактується дослівно. Цим, автор показує милосердя Бога. Увага йде на 6 стих.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 19 травня 2009, 16:50

Шановний Роман, якщо Ви не священик, то може не варто так впевнено трактувати текст Біблії? Пробачте.


Добре, тоді так: невпевнено

Нууу тут також проблема в толкуванні Біблії. Любий, мало мальски освічений батюшка, скаже, що це не трактується дослівно. Цим, автор показує милосердя Бога. Увага йде на 6 стих. Напевно. Не знаю, може і не так. :)

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 20 травня 2009, 11:43

Тему про вроки, пороблення тощо перенесено до іншої вітки для зменшення флуду на форумі http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=826
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Про забобони...

Повідомлення viter » 24 липня 2009, 20:06

Хотілося б дізнатися думку форумчан, особливо священиків, про забобони. Чи справді в усіх них немає ніякої реальної основи? Ось, наприклад, кажуть, що не можна нічого давати з хати після заходу сонця. Чи справді?
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 24 липня 2009, 20:57

Особисто я думаю? що щось все таки є. Не марно народ підмічає В мене, особисто, сталися деякі речі в житті, після яких, я не те що став вірити в забобони, але до деяких подій ставлюся з пересторогою.


Є ангели, а є і злі духи. До чого тут це? Як ангели допомагають, то другі пакостять.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 25 липня 2009, 10:10

romanm писав:Є ангели, а є і злі духи. До чого тут це? Як ангели допомагають, то другі пакостять.


Тобто злі духи можуть пакостити, для прикладу, тільки з допомогою чорного кота, до котів інших кольорів вони доступу не мають. :lol:

Як на мене, то ці всі забобони, то брєд. Це ще лишилося з дохристиянських часів, коли кожній речі надавали особливих властивостей, вірили що в кожній речі є дух. Це ідолопоклонство. До нас дійшли лише формулювання забобонів. От про віддавання речей після заходу сонця. Вважалось, що ти з цією річчю відаєш духа добробуту з хати.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 25 липня 2009, 16:27

Чому нічого не можна давати у ту пору, тобто після заходу сонечка? На якій основі? А якщо до нашої хати зайде, наприклад, подорожній та попросить щось їсти-пити (чи зі собою одягу тощо), то невже діло милосердя не переважує людських необгрунтованих вигадок на позабіблійному грунті?

Коли зникає правдива віра, тоді приходять на її місце ЗАБОБОНИ (МАРНОВІРСТВО). А це вже зі сфери окультного. Як відомо, тут на форумі була теж порушена раніше тема забобонства сучасної відомої лжевчительки Гарафіни Маковій http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=1007&start=0

Її явні забобони (не раз у принадних обгортках) ширяться нині із дивовижною швидкістю, зокрема серед християн... Чому грішимо проти найпершої заповіді Бога???
Востаннє редагувалось 25 липня 2009, 21:17 користувачем o.Mykil, всього редагувалось 1 раз.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 25 липня 2009, 16:53

Забобон — це фальшиве наслідування справжньої побожності (Соб. Трид. 22).

Забобон — це фальшиве релігійне переконання, яке спонукає нас покладати надію на певні благі і часто навіть небезпечні дії; або відлякує нас (фальшиве релігійне переконання) від звичайних речей, наділяючи їх надприродною СИЛОЮ. Напр., якщо хтось носить із собою якесь зілля, переконаний в тому, що вона врятує його від небезпеки або обдарує достатком, то він грішить забобоном, тому що те зілля не має такої сили ні за своєю природою, ні за наказом Божим. Забобоном є також віра в те, що голос сови здатний спричинити смерть, або якщо заєць пережене автомобіль, то станеться нещастя; голос сови не має за своєю природою жодної сили, щоб когось умертвити, так само і заєць не має такої сили, щоб перевернути машину. Було б забобоном також вважати, що коли краще покропиш свяченою водою якусь річ, або коли її посвятити сім разів, то вона набере більшої сили. Забобоном є також віра в так званий "Божий лист", який часто поширюють між людьми. Він не має ніякої церковної ваги, а написала його світська людина, котрій вдалося велику кількість людей ввести в оману і т.д. Однак, не вважається забобоном, якщо людина заздалегідь за певними ознаками передбачає дощ або вітер. Якщо кури піють, кажемо, що буде дощ. Чому? Тому що на організм цих птахів впливає повітря, як впливає воно на людину, хвору ревматизмом, котра відчуває сильніший біль напередодні дощу. Не можна вважати також забобоном і те, якщо по сонцю або по місяцю розпізнають якусь зміну, тому що це також робиться на основі певних ознак і т.д.. Забобон бере свій початок у поганстві. Церква, на кожному кроці намагається поборювати забобони. Цікаво, що забобони зустрічаємо передусім серед таких людей, котрі не вірять не визнають релігії. Безвір'я і забобон завжди йдуть у парі...

Джерело: http://www.promin-lubovi.narod.ru/public/9/pub9st5.htm

Забобонство абсурдне завжди http://www.christusimperat.org/uk/node/14462
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 25 липня 2009, 19:18

Може й так:)
Якщо не повторите це післання 20 раз, то на комп зійде вірус :( :D

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 25 липня 2009, 21:10

ЗАБОБОНИ, ЧОРНИЙ КІТ І ВРОКИ

Однієї суботи побачив я чималу метушню людей перед храмом, майже як базар. Запитав я сестру -монахиню: "Що воно таке?" - а вона мені у відповідь: "То багато весіль буде сьогодні, щось шістнад­цять, і так кожної суботи в часі м'ясниць, цілий день". Я здивувався: "Чому аж цілий день?". І сестра відповіла: "Так мусить бути, бо кажуть, коли б стрінулись і побачились молоді невісти, було би потім велике-велике нещастя". Я тільки ахнув, от тобі і маєш...

Така хибна і дивовижна віра-думка такого лякливого і грізного звичаю. Це зветься забобоном і їх багато у світі, не тільки в нас, а теж в інших християнських народів різних-прерізних.

Забобони - то дивна, а часами і смішна вигадка, що творить всілякі труднощі і перешкоди для нерозумного страху, без ніякої основи і рації. Ось тобі перейшов дорогу кіт, ще й в додатку чорний, завертаєш, не йдеш далі, бо стріне тебе якесь нещастя. При чому тут кіт (може, й він кимось наполоханий!)? Колись носили воду у відрах і горе, коли комусь доро­гу перетяла якась Настя із порожніми відрами, пропав ти, чоловіче, може, й калікою станеш... Або є інша якась Параня з поглядом і очима справж­ньої відьми, погляне па тебе і ось діагноз - вроки забезпечені, кишки виблюєш і два дні відлежиш, чоловіче, напівживий і білий як крейда...

Забобонам можна дати таке визначення: "Це хибний-помилковий і вигаданий культ-пошана з вірою до якогось предмету, особи чи явища, приписування йому фіктивної, невластивої і безпідставної сили, дії, чин­ності чи впливу на когось чи па щось". Або простіше: "Це звичайна собі вигадка для пояснення чогось невідомого чи незрозумілого, що може дати якесь добро або якесь лихо".

Ось чоловік вибрався в дорогу возом, кіньми. Виїздив зі села через дірявий міст і бистроокий кіль не помітив тим разом діри в мості і зламав собі ногу. То справді велика трагедія і нещастя. Дядько не ди­виться на звичайну і просту причину того лиха (недбальство села!), а шукає в пам'яті незвичайної причини і нагадав собі, що, виїжджаючи зі свого подвір'я, дорогу перебіг йому перед самими кіньми наляканий чимсь кіт. Досвідчені коні не налякалися дуже, а тільки своє занепокоєн­ня чи невдоволення виявили, рухаючи відповідно своїми вухами... Але забобонний дядько заявляє: "От і причина лиха, не треба було їхати, бо і сон якийсь дивний спився і таке вийшло...". Були й такі, що котів вбива­ли як "ворогів народу".

Забобонів є дуже багато, деякі з них - то залишки поганства, може їм бути багато сотень років. Християнство їх викорінювало, але народ беріг їх, шукав па свої лиха причин і способів берегти себе і лікувати такі лиха, з чого теж постало т. зв. "знахарство".

Знахарі, які лікували квітами, зелами, листям, корінням і медом та іншими ліками з природи, справді лікували і їхнім лікуванням цікави­лись успішно медики і фармакологи, але то не забобони. Забобонний знахар - це той, хто "замовляв" рани (пригадаймо твір Івана Франка "Захар Беркут"), "зашіптував", "заклинав", хоч ці дивовижні слова і рухи впливали не раз корисно на переляканого своєю недугою чоловіка, часами на сам вид беззубої баби-"шепетухи".

Те саме з різними гороскопами, ворожками і віщунами (в основно­му циганками), які, маючи сильну психічну інтуїцію, фантазію, знаючи читати почування людини з її обличчя, очей, рухів, способу мови, висказують свої ворожби, заклинан­ня всілякими незрозумілими фразами і мовою, що їх можна для всіляких ситуацій життя за­стосувати. 1 чоловік потім каже: "А добре мені циганка говори­ла, а я їй не вірив"...

Віра в забобонні практики не має ніяких основ і є нісеніт­ницею. Скільки недуг відкри­ли за останнє п'ятдесятиліття, а скільки нових ліків! А забобон­ний чоловік знав один діаг­ноз - вроки і один лік - ви­ливати віск!.. Чи вугілля гасити у воді...

Забобони ставали релігійними віруваннями у хибних релігіях. Вони не мають нічого спільного з релігією, а радше релігіям шкодять і їх компрометують. Тому й постало твердження Маркса, що "релігія - опі­ум для народу", неграмотних людей.

Забобони компрометують самі себе, особисту культуру особи, коли вона приймає забобон як щось дійсне і об'єктивне, а не як вигадку. Ідеш в гості до приятеля, якого не бачив п'ятдесят років, він відчиняє двері з сердечним: "А-а-а-а! Ну-у-у!". Простягаєте руку, а він одразу: "О ні, через поріг не можна! Заходь!". От і привітались! Чому якесь недома­гання шлунка треба лікувати чорною куркою? Звідки м'ясник знає, кот­ра з великої кількості зарізаних курок була чорна? А ще треба з тією зарізаною чорною куркою досвітком обійти хату три рази навколо! А як живеш в помешканні на двадцятому поверсі?

Уважні будьмо на нісенітниці, якими є забобони. Не плутати теж забобонів з народними побутовими обрядами, які є гарними символами (не страхами!), які мають мудрі, повчальні, виховні думки - от як плетення вінків (але не для ворожіння на Івана Купала!), різдвяний дідух, різні весільні звичаї. Багато з них є поганського походження. Церква їх не повикидала, а освятила своїм благословенням (т. зв. "інкультурація"), і вони означають подяку Богові за Його дари, молитву-прохання, щоб Він беріг плоди праці. Виїжджаючи орати, дядько робив перед кіньми знак хреста батогом - то чудова молитва для благословення його праці!

Коли приймаємо деякі звичаї зі зрозумінням їхньої символіки, зі знанням, а не пустою вірою в якісь "чари" чи таємничу страшну силу злих духів, тоді ці забобони перестають бути забобонами. Причиною забобонів є незнання і брак віри в Бога, Його поміч, Провидіння, мило­сердя і Його благословення. Чому боятися числа 13, наче воно було б небезпечне, диявольське, а диявол неначе мав би більшу силу як Творець всесвіту? Який доказ на те, що число 13 погане, небезпечне? Чому носи­ти на шиї засушену жаб'ячу лапку чи якийсь штучний козячий ріжок? Бо вони приносять щастя? Який зв'язок жаб'ячої лапки зі щастям? Гарно віталися колись наші батьки: "Дай, Боже, щастя!".

Не змішуйте забобонів з релігією і не називайте релігію забобоном! У справжній релігії є Бог, що дійсно існує, Він створив людину, Він нас любить, Він нас спасає, Він у вічності на нас чекає! А забобони - то нісенітниці, які видумала і страхає ними себе людина!



о. Іван МУЗИЧКА


«Місіонар», № 3 (149), березень 2005 р.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
Shargo
новик
новик
Повідомлень: 26
З нами з: 25 жовтня 2009, 17:16
Звідки: Україна
Контактна інформація:

Пятниця 13

Повідомлення Shargo » 13 листопада 2009, 14:57

Сьогоднішній день, є причиною багатьох страхів, але чи це можливо для віруючої людини?
:x
Про магічний вплив числа 13 http://www.credo-ua.org/2009/11/8250/ :lol:
"думати - не боляче, вірити - не страшно"

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Повідомлення Olya » 13 листопада 2009, 15:11

Моя думка така, що неможна вірити в забобони. А страх перед п"ятницею 13 - є також забобоном. На все є воля Божа, а число і день ніякого значення мати не можуть.
Людям чомусь притаманно вірити у містику і магію (як в цьому випадку чисел). Головне психологічно не настроюватися, що щось має погане статися.
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 13 листопада 2009, 15:26

8) совєцькі вчоні доказали, шо коли мирно спящому прокричати на вухо :P "13!!" він з ужаса перед тим цифром ше довго не стулит вока :shock:
Востаннє редагувалось 13 листопада 2009, 18:24 користувачем о.Олег, всього редагувалось 1 раз.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Bing [Bot] і 4 гостей