Сповідь

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 15 грудня 2009, 12:52

Міша писав:Список може дійсно неповний, тому я буду радий якщо ви поділитися тими гріхами яких нема в списку.



:) Я не священик. Але думаю, що не надто важливо мати списки гріхів. Можна мати коротенький список, а потім на сповіді, з духівником говорити. Бо може бути щось подібне на це:
"Не хватала ли мужчин своею рукою за тайный уд?" - для жінок.

Або:"явственно исповедать все свои согрешения, в которые он от рождения впал. И со многими ли пал, с мужеским ли или женским полом, или чрез естественные согрешения впал, или с четвероногим, в пьянстве, или трезв был, и кое время в том пребыл".

Це требник який вживався в 18 ст. в РПЦ.Так що бачите, різного роду списки, можуть ще більш усугубити психічний стан каянника.

Я НЕ кажу що вони не потрібні. Я питаю, чи вони потрібні? Але це все ІМХО.

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Сповідь

Повідомлення Yur » 15 жовтня 2010, 17:13

Парадокс сповіді
Якось в розмові з одним священиком він мене запитав: а навіщо ти ходиш до сповіді. Правду кажучи я одразу і не знайшовся аби відповісти, на це здавалось би просте для християнина запитання. Й коли подумав собі, зрозумів, що основною причиною моїх походів до сповідальниці є Святе Причастя.
Саме бажання прийняти Христа у своє серце заставляє повсякчас думати про свою чистоту, котрої так не вистачає. А де ж іще очиститися, як не у Святій Сповіді.
Хоча, до самої Сповіді останнім часом приступаю уже не з таким ентузіазмом. І ось чому.
Щирість і відвертість зі священиком, без котрої не уявляю собі сповіді, як не дивно віштовхує мене від самої сповіді. Парадокс полягає в тому, що священик очевидно відчуваючи цю щирість і відвертість, немов би проникається симпатією, намагається підбадьорити, дає легеньку покуту. А для мене воно немов ножем по тілі, бо ще більше відчуваю свою нікчемність перед моїм Господом Ісусом Христом. Воістину (51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив (Псалом 50)
Вроді би й не стільки тих злих вчинків, зате язик як слід не вгамований. Іноді півслова вистачає аби пірнути у живе. А вітер думок скільки усілякого бруду понаносить ..

Окрім того регулярні зустрічі у сповідальниці зі священиком зближують чисто по-людськи, й тим самим немов би у противагу Божому, за яким приходжу. А з часом людина пізнає одна одну, її думки, й говорити уже немає про що. Зостаєшся сам перед Господом, іще більше не здатен звести очі на Нього.

Часто пригадуються мені сповіді в о.Зінько, нехай з Богом спочиває. З виду строгий і суховатий, а насправді як той рентген людських душ, одним дотиком здатен просвітити й виявити, і дати чіткий діагноз, котрий запам'ятовується назавжди. Мало їх тепер таких ..
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Олюнька » 16 жовтня 2010, 13:07

Yur писав:Окрім того регулярні зустрічі у сповідальниці зі священиком зближують чисто по-людськи, й тим самим немов би у противагу Божому, за яким приходжу.

Можна сповідатись в різних священиків, проблема вирішиться. 8)
Yur писав:Хоча, до самої Сповіді останнім часом приступаю уже не з таким ентузіазмом.

Буває у всіх таке. Інколи дуже важко себе "завести" до сповіді. Напевно то такий вид спокус злого. Дала собі слово регулярно сповідатися і не вестись на таке, не повірите - допомагає :)
:) теж любила сповідатись в о. Зінька, тепер часто сповідаюсь а Преображенці або о. редемптористів на Замарстинівській.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 16 жовтня 2010, 14:17

Олюнька писав:Буває у всіх таке. Інколи дуже важко себе "завести" до сповіді. Напевно то такий вид спокус злого. Дала собі слово регулярно сповідатися і не вестись на таке, не повірите - допомагає :)

Та проблема власне не в тому аби себе "завести" до сповіді, внутрішня потреба є завжди. Але без "внутрішного вогнику" якось воно перетворюється на рутину.
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Олюнька » 18 жовтня 2010, 18:21

Yur писав:Та проблема власне не в тому аби себе "завести" до сповіді, внутрішня потреба є завжди. Але без "внутрішного вогнику" якось воно перетворюється на рутину.

А може проблема в тому, що шукаємо той "внутрішній вогник"? Часто про це питаю себе. Виходить, йду до сповіді, щоб мені полегшало (корисливість), а не тому, що каюся?.. :oops:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 18 жовтня 2010, 19:04

Олюнька писав: А може проблема в тому, що шукаємо той "внутрішній вогник"? Часто про це питаю себе. Виходить, йду до сповіді, щоб мені полегшало (корисливість), а не тому, що каюся?.. :oops:

Взагалі полегшення не так після сповіді, як після Святого Причастя. Коли уже не віриш, а знаєш: так, Він у мені, а я у Ньому! Але дуже не комфортно приступати до Божого тіла і крові нечистим. Очиститися ж можна лише висповідавшись перед Богом. Й тут чомусь губиться сама особа священика/посередника.
От з о.Зінько не губилася. Пригадую якось сповідався в одного монаха, що висвятився, теж не губилась. А зараз не знаходжуся.
Можливо ця відстороненість уже в мені сидить, таке враження що лише Ісус мене й розуміє, а глянути Йому у вічі не смію ..
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

luksander
старець
старець
Повідомлень: 974
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення luksander » 18 жовтня 2010, 20:17

А коли каєшся без сповіді священикові, щоб не чекати нагоди, і відчуваєш: Ісус простив тобі і Він в тобі, а ти в Ньому - це нормально? на сповіді, звичайно ж, пригадуєш той гріх.

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 18 жовтня 2010, 20:57

luksander писав:А коли каєшся без сповіді священикові, щоб не чекати нагоди, і відчуваєш: Ісус простив тобі і Він в тобі, а ти в Ньому - це нормально? на сповіді, звичайно ж, пригадуєш той гріх.

Гадаю перед кожною сповіддю людина повинна прокрутити усе те, чим завинила перед Господом. Як і сама форма подання перед священиком має бути достойною.
Інша справа отой зв'язок між священиком і тим хто сповідається повинен бути особливим ., і не механічним, і не запанібратським.
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення viter » 18 жовтня 2010, 23:50

Олюнька писав:Виходить, йду до сповіді, щоб мені полегшало (корисливість), а не тому, що каюся?.. :oops:

Може я не правильно розумію покаяння, але, на мою думку, вже сама потреба того, щоб полегшало і є складовою покаяння. Чому важко? - Бо згрішив. А раз усвідомив, що згрішив, то вже не можливо не каятися. Ті, що не свідомі свого гріха, то їм і не важко і каятися потреби не відчувають.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
viter
Модератор
Модератор
Повідомлень: 858
З нами з: 13 травня 2009, 15:03
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення viter » 18 жовтня 2010, 23:55

Yur писав:таке враження що лише Ісус мене й розуміє, а глянути Йому у вічі не смію ..

Чому не смієте? На те Син Божий і воплотився щоб ми сміли. До кого ми грішні прийдемо за прощенням, як не до Ісуса? Чи будемо ховатися від Бога як Адам? Знаємо чим то ся закінчило.
Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного.

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 19 жовтня 2010, 13:01

viter писав:
Yur писав:таке враження що лише Ісус мене й розуміє, а глянути Йому у вічі не смію ..

Чому не смієте? На те Син Божий і воплотився щоб ми сміли. До кого ми грішні прийдемо за прощенням, як не до Ісуса?

У тому то й справа, що приходимо за прощенням, а Він кличе за Собою ..
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
kristik
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 275
З нами з: 17 травня 2010, 11:49
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення kristik » 19 жовтня 2010, 15:42

Yur писав:
viter писав:
Yur писав:таке враження що лише Ісус мене й розуміє, а глянути Йому у вічі не смію ..

Чому не смієте? На те Син Божий і воплотився щоб ми сміли. До кого ми грішні прийдемо за прощенням, як не до Ісуса?

У тому то й справа, що приходимо за прощенням, а Він кличе за Собою ..


А попросивши пробачення і отримавши прощення можна і треба піти за Ісусом. Як от Він навчає нас в притчі про багатого юнака!!!
Ми думаємо, що Бог бачить нас зверху, але Він бачить нас зсередини.
Жильбер Сесброн

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Олюнька » 19 жовтня 2010, 16:30

viter писав:
Олюнька писав:Виходить, йду до сповіді, щоб мені полегшало (корисливість), а не тому, що каюся?.. :oops:

Може я не правильно розумію покаяння, але, на мою думку, вже сама потреба того, щоб полегшало і є складовою покаяння. Чому важко? - Бо згрішив. А раз усвідомив, що згрішив, то вже не можливо не каятися. Ті, що не свідомі свого гріха, то їм і не важко і каятися потреби не відчувають.

Так, згіршила - усвідомила провину. Тому йду сповідатись не для того, щоб стало легше, а для того, щоб перепросити Бога - Того, кого образила своїм гріхом. А полегшення, то вже результат прощення. Хоча інколи, зробімо проекцію на людські відносини, після прощення нам не завжди стає легше, бо залишається усвідомлення вини, вдячність за прощення часто ще більше пробуджує сором за скоєне. :sorry:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 19 жовтня 2010, 22:40

kristik писав:А попросивши пробачення і отримавши прощення можна і треба піти за Ісусом. Як от Він навчає нас в притчі про багатого юнака!!!

Тот ж і воно. Юнак не стільки за прощенням приходив, бо й так усе виконував, як відчував поклик серця, а стати серед обраних не зумів. Апостоли ж зуміли.
.. Бо багато покликаних, та вибраних мало! (Луки 14:24)
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Олюнька » 20 жовтня 2010, 11:07

Yur писав:
kristik писав:А попросивши пробачення і отримавши прощення можна і треба піти за Ісусом. Як от Він навчає нас в притчі про багатого юнака!!!

Тот ж і воно. Юнак не стільки за прощенням приходив, бо й так усе виконував, як відчував поклик серця, а стати серед обраних не зумів. Апостоли ж зуміли.
.. Бо багато покликаних, та вибраних мало! (Луки 14:24)

то більше стосується теми покликання, а не прощення.
Згадаймо гарасинского зціленого, якомі Ісус сказав:
Луки, 8 писав:38 А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи:
39 “Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 20 жовтня 2010, 15:14

Олюнька писав:то більше стосується теми покликання, а не прощення.

Так у тому то й справа, що прихрдячи зі щирими намірами до сповідальниці й обіцяючи більше не грішити, людина чудово розуміє, що остаточно позбутися гріху -- піти за Ним! Полишивши світське ..
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення brat Martyn » 20 жовтня 2010, 18:56

Легче покаяться, чем перемениться, легче поплакаться, нежели изменить свою жизнь.(митрополит Антоній Сурозький)
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

luksander
старець
старець
Повідомлень: 974
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення luksander » 20 жовтня 2010, 19:36

Пане Yur, а що таке "світське"? Ну і "не світське"? В контексті Вашого висловлювання.

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 20 жовтня 2010, 20:44

luksander писав:Пане Yur, а що таке "світське"? Ну і "не світське"? В контексті Вашого висловлювання.

Світське, те від чого Апостоли (й не тільки вони одні) відмовились, пішовши за Христом.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом. (Луки 18:28)
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

luksander
старець
старець
Повідомлень: 974
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення luksander » 20 жовтня 2010, 20:56

Дякую. Це вже зовсім інший рівень життя, мабіть.

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 20 жовтня 2010, 22:42

luksander писав:Дякую. Це вже зовсім інший рівень життя, мабіть.

Господнє Слово промовляє до кожного.

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. (Луки 18:29,30)


Й коли не знаходимо у собі сили осягнути цей рівень, по-крайній мірі не варто отой власний світський прирівнювати до Божого небесного. Таке від лукавого.
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Olya » 21 жовтня 2010, 10:56

Yur писав:Так у тому то й справа, що прихрдячи зі щирими намірами до сповідальниці й обіцяючи більше не грішити, людина чудово розуміє, що остаточно позбутися гріху -- піти за Ним! Полишивши світське ..


Прекрасно розумію п.Юрія. Дуже часто також так думаю, що потрібно залишити світське і присвятити життя Господу . Але на мою думку - це не в прямому значенні залишити родину, а просто потрібно змінити насамперед світський спосіб мислення. Залишивши світське (як зробили ті, що пішли в монастирі) люди все одно потребують покаяння в Сповіді і відчувають ще більшу відповідальність. Залишаючись у світі - виховуючи дітей, ми також служимо Господу тим, що виховуємо дітей так, щоб вони стали справжніми християнами, нам потрібно прищепити їм змалку любов до Господа. Ми часто хочемо служити Господу на стороні, але найбільше наше покликання, коли ми одружились є проповідування і навчання в своїх родинах ,що до речі є в деяких випадках ще важче, ніж розповідати про Господа чужим людям (це я сама зрозуміла недавно :oops: )
Не зможемо ми повністю залишаючись у світі полишити світське. Адже ми ходимо на роботу, спілкуємось... Але ми можемо піти за Ним люблячи Його, прославляючи, навчаючи інших навіть своєю поведінкою. Стараючись допомогти іншим людям, ми робимо це для нашого Господа (залишаючись мирянами).

А на рахунок Сповіді - то добре мати духовного провідника, який дає поради, повчання, який добре вас знає і допомагає крокувати до Бога (інколи падаючи, як діти, але підіймаючись ми через Сповідь очищуємось і крокуємо далі до нашого люблячого Батька). Та й остаточно позбутися гріху навряд чи нам вдасться, але старатися не грішити потрібно... :Rose:
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 21 жовтня 2010, 15:59

Olya писав: Прекрасно розумію п.Юрія. Дуже часто також так думаю, що потрібно залишити світське і присвятити життя Господу . Але на мою думку - це не в прямому значенні залишити родину, а просто потрібно змінити насамперед світський спосіб мислення.

Мислення можна змінити, Євангелію ні.
І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. (Луки 18:28-30)


Olya писав:А на рахунок Сповіді - то добре мати духовного провідника

Хто Є Той Духовний Провідник!?.
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення brat Martyn » 21 жовтня 2010, 18:06

Анекдот для Юрія про покликання і Сповідь:

Приходить якось одна дівиця до старця на Сповідь:
- "Батюшка, я вже досягла сьомого рівня духовної досконалості, що мені робити далі, щоб освятитися ще більше?"
- "Заміж! Негайно заміж!!!"
:ROFL: :ROFL: :ROFL:

і порада роздумати над Таїнством Господнього воплочення... :)
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 21 жовтня 2010, 20:20

brat Martyn писав:Анекдот для Юрія про покликання і Сповідь:
Приходить якось одна дівиця до старця на Сповідь:
- "Батюшка, я вже досягла сьомого рівня духовної досконалості, що мені робити далі, щоб освятитися ще більше?"
- "Заміж! Негайно заміж!!!"
:ROFL: :ROFL: :ROFL:
Ви чекали чогось іншого від "батюшки" :o

brat Martyn писав:і порада роздумати над Таїнством Господнього воплочення... :)
Маєте нагоду започаткувати нову гілку. Разом і порозмірковуємо :)
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Olya » 22 жовтня 2010, 08:45

Yur писав:Мислення можна змінити, Євангелію ні.
І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне. (Луки 18:28-30)



Я напевне не можу зрозуміти Вас пане Юрію, за що вибачаюсь. Ви хочете полишити родину і піти... але куди? Просто Ви наводити кожного разу цю цитату з Біблії.

Якраз мислення (думка ) на мою думку також відіграє велику роль у духовному розвитку. В Святому Письмі у посланні ап.Павла римлянам 8 (Життя з Ісусом Христом) якраз наголошується, що (...бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом - про духовне....)
Також в цьому ж посланні про розумну службу (Рим.12) (Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, - повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтеся до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, - добро, приємність та досконалість (Рим.12:1,2)
Також пишеться в Святому Письмі про те, що потрібно бути тим, чим покликаний (Кор.7)
В Нагірній проповіді Ісус також говорив, хто вспадкує Царство Боже.
Можна залишаючись в родині любити , допомагати іншим, бути милосердним, бути милостивим, бути щедрим, нести Слово Боже в серця інших людей, дарувати душевне тепло, віддавати свій час задля інших, щоб хоч трішки полегшити життя. Ісус казав, хто зробив найменшому з братів - для Мене зробив. Що заважає, залишившись в родині відвідати людей в лікарні, у вязниці, допомогти бідному, розрадити того, хто плаче, нагодувати того , хто голодний? Що заважає змінити себе, просячи в Господа духа молитви, молячись просити про любов в серці, про очищення серця, думок.
Боже Царство здобувається силою - постійною працею над собою. Для цього потрібні, дуже потрібні Сповідь і Причастя. Сповідь для очищення, щоб прийняти Ісуса в серце в Причасті.

Це моя точка зору, так що вибачайте, якщо щось не так написала :Rose:
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Аватар користувача
Злий Іван
старець
старець
Повідомлень: 579
З нами з: 18 лютого 2010, 14:39
Звідки: Львів

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Злий Іван » 22 жовтня 2010, 08:52

Може п. Yur'у треба звернути увагу на таке:

Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля Мене, той її врятує. Лк. 9.24
Називайте речі своїми іменами ̶ люди краще вас розумітимуть.

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 23 жовтня 2010, 14:31

Olya писав: Я напевне не можу зрозуміти Вас пане Юрію, за що вибачаюсь. Ви хочете полишити родину і піти... але куди? Просто Ви наводити кожного разу цю цитату з Біблії.

А я не можу зрозуміти вас, пані Olya. До чого тут моя особа і мої наміри? :(

Olya писав:Також пишеться в Святому Письмі про те, що потрібно бути тим, чим покликаний (Кор.7)

Хто у чому бачить своє покликання. Ми ж, говоримо про БОЖЕ ДОСКОНАЛЕ.

Olya писав:В Нагірній проповіді Ісус також говорив, хто вспадкує Царство Боже.

.. Коли хочеш бути досконалим, піди ... (Матвія 19:21)
Думаю згодом ми зможемо про багатого юнака поговорити у відповідній гілці.

Olya писав:Можна залишаючись в родині любити , допомагати іншим, бути милосердним, бути милостивим, бути щедрим, нести Слово Боже в серця інших людей, дарувати душевне тепло, віддавати свій час задля інших, щоб хоч трішки полегшити життя. Ісус казав, хто зробив найменшому з братів - для Мене зробив. Що заважає, залишившись в родині відвідати людей в лікарні, у вязниці, допомогти бідному, розрадити того, хто плаче, нагодувати того , хто голодний? Що заважає змінити себе, просячи в Господа духа молитви, молячись просити про любов в серці, про очищення серця, думок.

Можна, усе можна, але й розраховувати маємо згідно можливостей.

Olya писав:Боже Царство здобувається силою - постійною працею над собою. Для цього потрібні, дуже потрібні Сповідь і Причастя. Сповідь для очищення, щоб прийняти Ісуса в серце в Причасті.

Знову ж. Хтось бачить себе чистим в природньому стані, а хтось шукає чистоти досконалої надприродньої ..
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4453
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення ShMariam » 23 жовтня 2010, 14:44

Yur писав:
Знову ж. Хтось бачить себе чистим в природньому стані, а хтось шукає чистоти досконалої надприродньої ..

Нарешті зрозуміла. Для вас природне - недосконале.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Yur
старець
старець
Повідомлень: 585
З нами з: 19 квітня 2010, 03:48
Звідки: Chicago Il

Re: Парадокс сповіді

Повідомлення Yur » 23 жовтня 2010, 14:59

ShMariam писав:Нарешті зрозуміла. Для вас природне - недосконале.

Досконалим Є Отець наш небесний.
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Матвія 5:48)
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! (Матвія 12:36)


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Yahoo [Bot] і 3 гостей