Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Перед сповіддю необхідно (гм... не знаю точно, чи необхідно для дійсності Таїнства, але особисто я вважаю, що необхідно) простити всім, хто мене образив. Але як... зі справжніми боргами? Тобто з грошима? Хтось позичив гроші - теж простити? Але тоді би вся банківська система кредитування (точніше, вимагання повернути назад) вважалася б апріорі гріховновною .

Ні, я розумію, що дууже бажано навчитися НЕ ЧЕКАТИ повернення назад будь-яких боргів, просто щось мені важко провести межу...

Я не просто так спитала... Я на проповіді чула, що треба прощати і грошові борги.

ShMariam писав:Я не просто так спитала... Я на проповіді чула, що треба прощати і грошові борги.

прощати=не тримати зла, а не роздавати в борг бездумно. Можливо...

Я не мала на увазі бездумно...
Просто під прощенням маємо на увазі прощення моральної шкоди, але чи тільки в тому справа?
(і не знаю, чи правильно молимося: "прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим", старіший варіант включав ширше поняття, нмсд)

Спробую трохи ширше...
Для «донора» найкраще, давши в борг, вважати , що гроші загублені і забути про них. Якщо повернуть – буде як знахідка...

(і не знаю, чи правильно молимося: "прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим", старіший варіант включав ширше поняття, нмсд)

Є ще такі переклади:

Прости нам наши грехи, потому что мы также прощаем всех, кто причинил нам зло.

Прости нам наши проступки, подобно тому, как мы простили тем, кто поступил неправильно с нами.

В любому випадку найбільшим злом для людини є гріх проти Бога, тому прощати треба і тим, хто спокусив до гріха.

В той же час

Лк.17,1-2
Сказав також Ісус учням Своїм: Неможливо не прийти спокусам, але горе тому, через кого вони приходять.
Краще було б йому, якби повісили йому на шию каменя від жорен, і кинули його в море, аніж сталося б те, що спокусив би одного з малих оцих.

Отже, даючи комусь в борг, ми спокушаємо (чи – можемо спокусити) його до гріха затримання/невіддачі боргу і тоді, - ГОРЕ НАМ!

Мт.5,42
Дай тому, хто просить у тебе, а від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

Так що, давши комусь в борг – забудьте! Бо, якщо Ви і пробачите йому моральну шкоду від неповернення боргу, залишиться за ним завдана Вам шкода матеріальна, порушення сьомої заповіді; а у Вас – ризик бути отим «спокусником».

П.с. який такий «старіший варіант»?

Подані мною варіанти російською взяті з «Єврєйского нового завєта в пєрєводє і комєнтаріях Давіда Стєрна». Переклад автор робив з койне.

luksander писав:П.с. який такий «старіший варіант»?

"І прости нам долги наші, яко ми оставляєм должникам нашим" (и оста́ви на́мъ дол[ъ]гы на́ша,
ѧко и мы оставлѧемъ дол[ъ]жникомъ на́ши[мъ]) - так я молилася в дитинстві.

Цікаво, яке значенння цього слова арамейською.

ShMariam писав:

luksander писав:П.с. який такий «старіший варіант»?

"І прости нам долги наші, яко ми оставляєм должникам нашим" (и оста́ви на́мъ дол[ъ]гы на́ша,
ѧко и мы оставлѧемъ дол[ъ]жникомъ на́ши[мъ]) - так я молилася в дитинстві.

Цікаво, яке значенння цього слова арамейською.

знаємо лише грекою ὀφειλήματα (довги, Вульгата подає debita) в Матея 6 і в Луки 11 αμαρτίας (гріхи, Вульгата подає peccata). Яке саме слово вживав Ісус... Ну от, наприклад, пропонують прослухати Отче Наш на арамейській http://catholicnews.org.ua/otche-nash-a ... voyu-isusa однак маємо розуміти, що це сирійській діалект арамейської (пешитта) і це також переклад (там свої складності, але пешитта Нового Завіту сформувався єпископом Едеським Раббулою в 5-му столітті), та ще і на діалект, до якого Ісус наврят чи мав відношення.
Існує теорія (доволі ймовірна), що Евангелія, які ми читаємо, писалися грекою (розмовний діалект, Κοινὴ), але Матей і Лука користали з якогось зараз втраченого джерела "Q" (від німецького "Quelle" - "Джерело"), однак Словом Божим, віруємо, повністю є текст грекою і його переклад на латину, а тоді вже інші переклади (і все це включно із грецьким чи латинським текстом являється Словом Божим лише в розумінні/інтерпретації Христовою Церквою), тому... не думаю, що варта гадати про слово арамейською
З повагою, о.Олег