Щастя?

[о.Олег]

А Господь вчить нас бути щасливими: діткнутись до вічності можна/треба вже тут.

Прошу уточнити, де Христос цьому вчить?

трошки вище перечитайте мій допис від 13 березня 2011, 21:03.
З повагою, о.Олег

[Йосип Вісаріоноаич]

Блаженный [евр. ашре; греч. макариос, букв. "счастливый"].3) в НЗ спасение и блаженство неразрывно связаны с Царством Божиим, путь в к-рое открывается верой в жертву Иисуса Христа и исполнением Его учения (Лк 14:15; Откр 19:9). След., блажен тот, кто принимает Иисуса и Его слово (Мф 16:17; 24:46; Лк 1:45; 11:28; Откр 1:3), кто верит в Него (Ин 20:29) и не соблазнится о Нем (Мф 11:6). Особенно призваны радоваться Царству Божию нищие духом, плачущие, кроткие, алчущие и жаждущие правды, милостивые, чистые сердцем, миротворцы и изгнанные за правду (Мф 5:3 и след.; ср. Лк 6:20 и след.); очи и уши видящих и слышащих Иисуса названы блаженными (Мф 13:16; Лк 10:23). Ср. также -> Запо-веди блаженства.
II. Блаженный = "спасенный" от глаголов, означающих "спасать", - евр. йаша, греч. содзеин:

Прошу уточнити

[о.Олег]

...Прошу уточнити

блаженний перекладається щасливий

[romanm]

...Прошу уточнити

блаженний перекладається щасливий

не завжди у випадку з Марією по іншому

[Йосип Вісаріоноаич]

...Прошу уточнити

блаженний перекладається щасливий

Незавжди. Найчастіше блаженний перекладається як спасенний. Особливо у Новому Завіті.

[о.Олег]

...Прошу уточнити

блаженний перекладається щасливий

Незавжди. Найчастіше блаженний перекладається як спасенний. Особливо у Новому Завіті.

повнішої інформації Вам не подам, аніж вже подав
та і не бачу різницю між щастям в Бозі і спасенням в Бозі
З повагою, о.Олег

[kristik]

Так, у 73 (72) псалмі описано скороминуче суб”єктивно-психологічне щастя безбожників.
І описана лише надія (як на мене), що “праведні осягнуть славу” і “благо” (спасіння) /вірш 28/, тобто рай (або іншими словами обєктивно-реальне щастя). Про обєктивно-реальне щастя праведника, у цій суто земній реальності, у цьому псалмі нічого не говориться.
Згадана, у 3 вірші, заздрість “щасливій долі грішних” є багатомовною про реальне життя цього праведника, який написав цей псалом.

Об´єктивно-реальне... суб´єктивне... та яка різниця? Щастя є лиш одне - правдиве щастя - це життя в Бозі, з Богом і для Бога! Навіть я велика грішниця інколи його (щастя) відчуваю, але так як грішу, то й дуже часто втрачаю цю благодать. І, можливо жити щасливо вже й на землі, особливо (я так думаю), його відчувають/відчували святі.
А дочасне, матеріальне це далеко не щастя. Як відомо багаті теж плачуть.

[Йосип Вісаріоноаич]

“Повнота усього, вічність і абсолютність — сутнісні умови щастя; якщо їх немає, немає і щастя”

“І його (щастя) немає не тому, що у людства ще немає засобів для його досягнення, як у це вірили передові люди вісімнадцятого століття, а тому, що структура цієї дійсності не може винести сукупності усього, вічності і абсолюту, без котрих мрія про щастя, за якою ми постійно гонемося, вислизує з наших рук. На землі щастя немає не лише сьогодні, його не було і вчора, його не буде і завтра, бо природа земного життя не може винести щастя”

“Оселі щастя можуть бути зведені тільки на Святій Горі, тільки в Новому Єрусалимі, якому не потрібне ні сонце, ні місяць, “бо слава Божа освітила його, і світильник його — Агнець” /Одкр.21,23/ і де “смерті не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло” /Одкр.21,4/. Путь на вічну Гору проходить через Голгофу. Це путь Христа і кожної людини, і це, накінець, путь усього людства.”

/А. Мацейна/

[andrey s.]

Незнаю,,но підозрюю що чисто люцкий пощук щастя,,на мою думку його тільки віддаляє...
І тут не дивно,,що ми хочимо пояснити"субєктивно ,чи обєктивно-реально".,і все в цьому дусі..
Надати цьому визначенню душевного стану якусь форму,або вагу чи розмір...
але це зазвичай кінчається банально по люцки,,тобеж будуть щасливі і ні...(серед одної опщини)
Навіть я підозрюю що пошуки того щастя в духовному(релігійному) аспекті трохи віддаляє від істини..
Звичайно при умові "пізнання Бога" ради отримання якоїсь благодаті,щастя.Юдарів,ласк...
Знаєте,,Бог послав Сина не для того щоб ми були щасливими,,щастя(благодать) це як бонус який отримували ті що приймали Христа(доречі всім своїм євством)..
Скорше скидається на визволення,,відкуплення,,
Бо будучи створиними з свобідною волею,,ми самі себе зробили рабами,,рабами цього світу,,рабами гріха...
І навряд чи мали би шанс це повернути,.якби не Син,,якого послав Отець,,і що тут ще скажиш...
Ісус нікому тут на землі не обіцяв люцкого щастя,,,Бо визначив що щастя в Отці,і пожертвувув Себе ради нас,,цим вказавши шлях..
Я думаю що істене щастя це Бог,,і пізнавши (прийнявши) Бога будем щасливі,,кожен по своєму,,але спільне це Бог..
Хоча це теорія,,яку я стараюсь зробити практекою...Тобеж якщо я так думаю,,то ще далекий від прийняття Бога всім своїм єством..
Але коли я раб світу,,то це нереально для мене..
Але я знаю,,що неможливе у людей,,можливе у Бога..Бо Він переміг світ,,і дав всі засоби,,щоб світ не переміг мене і кожного з нас.
І це мене дуже тішить і підтримує..
Дякую...

[о.Олег]

/А. Мацейна/

подобається мені Maceina, але він говорить про осягнення повноти щастя, а я грішний відповідаю на Ваше запитання "де Христос вчить нас бути щасливими"
дискутуйте уважніше
З повагою, о.Олег

[Йосип Вісаріоноаич]

/А. Мацейна/

подобається мені Maceina, але він говорить про осягнення повноти щастя, а я грішний відповідаю на Ваше запитання "де Христос вчить нас бути щасливими"

А я думав, що Ви вже забули про моє запитання. У виписці з того словника (невідомого походження) наданого Вами 13 березня, я відповіді не знайшов. Буду вдячний Вам за відповдь з посиланям на Новий Завіт.

[о.Олег]

/А. Мацейна/

подобається мені Maceina, але він говорить про осягнення повноти щастя, а я грішний відповідаю на Ваше запитання "де Христос вчить нас бути щасливими"

А я думав, що Ви вже забули про моє запитання. У виписці з того словника (невідомого походження) наданого Вами 13 березня, я відповіді не знайшов. Буду вдячний Вам за відповдь з посиланям на Новий Завіт.

ні - не забув. Матеріал процитований з Енциклопедії Брокгауза. В Заповідях Блаженства Господь нас вчить бути щасливими (макаріой, див. Мт.5,3-12; Лк,6,20-23).
З повагою, о.Олег
PS: Ваше справжнє ім'я Юрій (Yur)?

[Йосип Вісаріоноаич]

Дякую Вам за відповідь.

[andrivovk]

Що заважає українцям бути щасливими http://www.credo-ua.org/2011/03/42274

[andrey s.]

Що заважає українцям бути щасливими http://www.credo-ua.org/2011/03/42274

Таке є,,це нормальне спостереження...
Але є така штука як мінталетет,,і нажаль запозичиння Українцями чогось з інших культур не завжди на користь загалу...
Бо маємо звичку до того "що блистить",,а це не значить що воно добре....

[Йосип Вісаріоноаич]

"Як певний ідеал (див.: eudajmonizm), щастя в земному житті неможливе. Але може бути досягнуто в якості нагороди за земні справи в загробному житті (рай).
Згідно Арістотеля щастя є дією відповідно до своєї природи. Риби щасливі плавати, а птахи - літати. Натомість, природу людини характеризує здатність мислити й творити політичні організації, відтак найщасливішим є філософ і державний діяч. Аристотель однак і применшував роль фізіологічних потреб (він відчував, що щаслива людина повинна бути добре нагодована)

Можна також досягти щастя, що розуміється як суб'єктивно найкраще положення в житті і оцінюється як:
міра радощів життя (наприклад, в епікурействі)
сила характеру, що унезалежнює людину від обставин (наприклад, в стоїцизмі або буддизмі)

Згідно християнству абсолютним щастям є безпосередній контакт з Богом – визначається святим Фомою Аквінським як блаженне бачення. Боецій писав, що Бог є Щастям, і люди можуть бути щасливі, беручи участь в щасті Бога.

Згідно вчення ісламу щастя пов'язане з поведінкою відповідною волі Аллаха – відтак праведні особи щасливі, а грішники нещасливі – як в земному житті так і загробному.

Згідно вчення буддизму, неможливо досягти щастя, слідуючи бажанням, адже повне їх задоволення неможливе. Єдиний шлях до досягнення міцного щастя полягає у відмові від цих бажань. Таким чином досягається стан нірвани." /Вікіпедія/

[Володимир85]

Щастя – безкорисна любов до Бога і безкорисне служіння Йому в цій любові. Такого щастя потрібно прагнути і все робити для його досягнення. З ним ніщо в світі не зрівняється.

[andrivovk]

Дослідження: молитва робить людей щасливими http://www.credo-ua.org/2011/12/55111

[andrivovk]

Св.Іван Віанней пише "Нет, нет, братья мои, скажем прямо: ничто не может сделать человека несчастным в этом мире, кроме недостатка веры. И если человек отдаст себя на служение Богу, то, несмотря на все земные испытания, он не может не быть счастливым." http://jmvianney.narod.ru/memc21.htm

Цілком з ним згідний.Недавно в одній газеті було опитування людей.Питалося, що зараз є для нас найбільшою проблемою.І одні писали, що криза економічна, другі - що фінансова, скільки-то % - що політича, ще інші ще щось там...Але ж найбільша наша біда - криза віри, бо від неї йдуть всі ті наслідки.

[Just_me]

Св.Іван Віанней пише "Нет, нет, братья мои, скажем прямо: ничто не может сделать человека несчастным в этом мире, кроме недостатка веры. И если человек отдаст себя на служение Богу, то, несмотря на все земные испытания, он не может не быть счастливым." http://jmvianney.narod.ru/memc21.htm

Цілком з ним згідний.Недавно в одній газеті було опитування людей.Питалося, що зараз є для нас найбільшою проблемою.І одні писали, що криза економічна, другі - що фінансова, скільки-то % - що політича, ще інші ще щось там...Але ж найбільша наша біда - криза віри, бо від неї йдуть всі ті наслідки.

Візьму на себе сміливість Вам заперечити. Не всі люди з тих чи інших причин віруючі (розчарування, брак виховання з родинниго дому, просто відсутня можливість почути Слово Боже). Але трохи перефразуємо класика "Кожен щасливий однаково, але нещасний по-своєму". Думаю, монах, який безперервно молиться має такий самий шанс на щастя як і закоханий в свою роботу та учнів педагог чи відданий своїй справі лікар-атеїст.

[andrey s.]

Візьму на себе сміливість Вам заперечити. Не всі люди з тих чи інших причин віруючі (розчарування, брак виховання з родинниго дому, просто відсутня можливість почути Слово Боже). Але трохи перефразуємо класика "Кожен щасливий однаково, але нещасний по-своєму". Думаю, монах, який безперервно молиться має такий самий шанс на щастя як і закоханий в свою роботу та учнів педагог чи відданий своїй справі лікар-атеїст.

Візьму і я трішки сміливості у Вас , і теж трішки , типа заперечу.

Поданне Св.Іваном Віаннейейем звичайно стосується Християнства і віри Християнскої.
Але всеж можна балакати за духовність на загал, яка не обмежується Релігією, або зокрема Християнством, воцерковленним життям, і все у цьому дусі.
Знаєте, я чув пояснення богословске, що навіть атеїсти, які живуть далеким від Церкви життям, але всеж є прикладами встого доброго, того, що Церква Христова покликана плекати і розвивати.
Ну так ось, вони мають Божі Дари, які з якихось причин їм передались(як і чому, то зовсім інша тема), і мають наповненний(тобто не пустий) духовний світ, який називають совістю, сумлінням, чи порядністю чи вихованням. Але все це є Божим, якщо навіть вони про це не балакають і не підозрюють.
І що головне, духовність це коли не тільки берем, а власне віддаєм більше, ніж берем. (бо і в Християнстві можна тільки брати, брати і брати, а на томість...голяк , ніц не маю, самому мало.)

Тобто якби спитали у вихованої в комунізмі людини, то вона би сказала, що є брак ідейності, людянності, моральних устоїв.
Просто Християнство це досконало впорядкувало і подало, ясне усвідомлення того, що все добре що маємо, Ісходить від Нього, який Є Отцем Світла.

У кожного, не залежно від стану в якому він реалізується(Сімя, робота, монашество чи священство, чи будь як) є місце для Бога, який його робить повнішим, а від так щасливішим.
І проблеми починаються коли це місце пустіє, пустіє, і пустіє. Занедбується.
Бо істинним є те, що це місце пустим бути не може, воно полюбому чимось наповнюється. І от те "щось" може мати не Божий початок, і це не залежно від Релігійності чи Атеїзму, чи будь як.
От тоді починається загальний капец, коли ті "наповненні тим "щось"" контактують між собою, тобто люди в світі без духовних цінностей.
Життя.
Спасіння у Бога, це факт.

[Just_me]

навіть атеїсти, які живуть далеким від Церкви життям, але всеж є прикладами встого доброго, того, що Церква Христова покликана плекати і розвивати.
Ну так ось, вони мають Божі Дари, які з якихось причин їм передались(як і чому, то зовсім інша тема), і мають наповненний(тобто не пустий) духовний світ, який називають совістю, сумлінням, чи порядністю чи вихованням. Але все це є Божим, якщо навіть вони про це не балакають і не підозрюють.

І я про це ж. Навідміну від слів

ничто не может сделать человека несчастным в этом мире, кроме недостатка веры.

[andrey s.]

І я про це ж.Навідміну від слів

Та власне я заперечував Вам , а не п.Андрію.
Тобто це значить, що Ви про це саме, тільки іншими словами?????
Бо якось не зрозуміло, Ви про те що я, чи про те що Андрій, чи ми всі про одне і теж.
Мудруємо.

[andrivovk]

...Він (колишній політв'язень, психіатр 65-річний Семен Глузман.) , а також Блаженніший кардинал Любомир Гузар, економіст Богдан Гаврилишин, письменник Євген Сверстюк, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович і ще шестеро громадських діячів поважного віку об'єднались у громадську ініціативу «1 грудня». Ініціаторами об'єднання стали три провідні українські церкви. Їх непокоїть низький рівень моральності в суспільстві. У цьому вони бачать причину більшості наших проблем.

http://www.credo-ua.org/2011/12/55929

[Just_me]

Та власне я заперечував Вам, а не п.Андрію

Не знаю, що Ви мали на увазі, але сказали, що навіть атеїсти мають ті риси, які складають людські вартості.

навіть атеїсти, які живуть далеким від Церкви життям, але всеж є прикладами встого доброго

І я про те, що віра в Бога не є виключним критерієм, який дає "зелене світло" людському щастю, про що написано в цитаті п. andrivovk

ничто не может сделать человека несчастным в этом мире, кроме недостатка веры

В атеїстів явний брак віри, але це не робить їх більш нещасними чи менш щасливими, їх шанси нмсд такі ж, як і у віруючої людини.

[Володимир85]

В атеїстів явний брак віри, але це не робить їх більш нещасними чи менш щасливими, їх шанси нмсд такі ж, як і у віруючої людини.

Справа в тому, що атеїст, звичайно ж, може бути щасливим, роблячи багато добрих справ, але думаю, мову слід вести про різні рівні щастя. Віруюча людина може бути набагато щасливішою, формуючи особистісні відносини з Господом у безкорисній любові, служінні і прославлянні Його. І хто в житті досяг високого рівня таких відносин – світиться неймовірним щастям

[vitalko]

В атеїстів явний брак віри, але це не робить їх більш нещасними чи менш щасливими, їх шанси нмсд такі ж, як і у віруючої людини.

Говоримо абстрактно, нсмд. Бо треба брати конкретного атеїста і конкретного віруючого. І ще має значення не якийсь конкретний момент у житті - типу, "я купив собі машину і зараз щасливий.". Може і так, щасливий, але скільки то щастя в тебе буде тривати? І чи має воно яке небудь значення у цілому?

Єдине правдиве щастя, нсмд, то одного прекрасного дня почути: "Прийди благословенний/благословенна Отця, мого, візьми у спадщину Царство...." А якщо я пізнаю Того, Хто обіцяє мені в майбутньому Царство, вже тепер. І коли я знаю, що Він є тим Царством, і все більше заглиблююся в це таїнство Бога, знаю, що я ніколи не сам, що живу не для безглуздого продовження виду, який має врешті себе знищити, знаю що Бог називає мене своєю дитиною і любить безмежною любов"ю, то чи моє щастя буде таке саме як і того, хто гониться за невловимим щастям, яке прагне знайти в тлінних речах? Як гадаєте?

[andrey s.]

Як гадаєте?

Сприйму це, як запитання на загал, тобто пробачте якщо запитання адресовано тільки п. "просто я ", а я тут пхаю свої 5 коп.
Гадаю, якщо зараз я це пишу, то щось мене в тому щасті(що в тлінних речах) не влаштовує.

Не знаю, що Ви мали на увазі, але сказали, що навіть атеїсти мають ті риси, які складають людські вартості.

І я про те, що віра в Бога не є виключним критерієм, який дає "зелене світло" людському щастю, про що написано в цитаті п. andrivovk

На загал так, я розважав у цьому дусі, але таким чином розважав, щоб поступово прийти до якогось висновку.
А прихожу до того, що щастя не можна зрозуміти в порівнянні з кимось, чи атеїстом, чи Християнином.
А від так, я не можу претендувати на навязування комусь того ЩАСТЯ, казати, що хтось Не Щасливий.
Особисто я прагну знайти в Господі нашому, найти Щастя у Спасінні.
Я глибоко переконаний, от переконаний і все, що у кожного своя дорога то того Щастя(навіть у атеїста), і Бог дивно провадить нас до Себе, незбагненно(уявіть, Прийти і болісно померти, щоб Воскреснути, і цим вказати дорогу до Щастя.Хіба не дивно???).
А якщо балакати по складному, тобто ускладнюючи все, то можу сказати, що я сподіваюсь, вірю, що Атеїст чи Християнин, будь хто, відчуває внутрішній поклик, те що закладено у кожному з нас, і це має різне вираження в тій "хімічній реакції ", між світом і конкретною людиною.
І щоб продуктом цієї реакції була Вічність(Вічне Життя), без сумніву потрібен "каталізатор", і це Господь Бог, Він є "каталізатором"(Дорогою) до Вічного Щастя.
Доречі, "каталізатор" прискорює реакцію, робить її більш активною, і при цьому не витрачається.(якщо я не сплутав щось )
Ото намудрував
Пробачте вже мені.
Вірю що Господь кожного веде до Щастя, якщо навіть той "хтось" про це не підозрює. (а ось сама дорога може бути і не зовсім "Щасна", з погляду йдучого, або споглядаючого за цією ходою , який сам шукає Щастя, якщо навіть про це не думає, підсвідомо.)

[vitalko]

Як гадаєте?

Сприйму це, як запитання на загал, тобто пробачте якщо запитання адресовано тільки п. "просто я ", а я тут пхаю свої 5 коп.
Гадаю, якщо зараз я це пишу, то щось мене в тому щасті(що в тлінних речах) не влаштовує.

Та це і було питання на загал. Як і роздуми, що були також на загал, тільки викладені від першої особи

[Just_me]

Єдине правдиве щастя, нсмд, то одного прекрасного дня почути: "Прийди благословенний/благословенна Отця, мого, візьми у спадщину Царство...."

Це безумовно так.

чи моє щастя буде таке саме як і того, хто гониться за невловимим щастям, яке прагне знайти в тлінних речах? Як гадаєте?

Не кожен атеїст прагне знайти щастя в тлінних речах, звідки таке бачення? Хтось - у дітях та родині (тлінне? Може й так, але ж і християни бажають для себе того ж), інші - в самовідданій праці, хтось у мистецтві. І ви, і я, і ми тут присутні- християни, але не можемо думати настільки вузько, щоб вважати, що інші не осягнуть того ж, що і ми прагнемо, тільки іншим шляхом.