Сторінка 3 з 13

Додано: 13 червня 2009, 19:01
Anatolij
romanm писав:
Ось то то і воно. У хвилину смерті, а не після смерті. Не в кімнаті, призиваючи іменя святих і кроплячи водою наліва і направо.


А де написано, що в кімнаті заборонено молитись? "Зайди в кімнату, зачини двері і молись в тайні, а Господь, що бачить тайне - віддасть тобі". І де і хто забороняв цю практику кропити свяченою водою душі неохрещених чи в чистилищі? яку догму ця практика порушує? чим підриває вчення Церкви? Хіба нам остаточно відомо, дкуди попадає душа після смерті - в пекло чи рай чи ще кудись? якщо ми напевне не знаємо, то чому б не допомогти цій людині?

Тайна хрещення існує для живих людей, а ці люди (діти), що померли в утробі матері - вони померли, не народившись, отже і хрестити їх можна після смерті. Які умови - такі закони...


Ніхто не забороняє, навіть мови нема. Річ не йде про закореніння, а йде про те, що хрещення вводить нас в Троічність Бога. Крути тут не крути, але хто не хрещений, не може увійти в Царство небесне. Милосердя може бути і евтаназія, але чи це так?


евтаназія - це вбивство і це очевидно. я ж не пропоную аборти чи знищення раси заради нації... Милосердя має свою особливість і евтаназії не стосується.

Нехрещені також спасаються, про це написано в Посланні Павла: "Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки" (Рм. 3 : 14-15)



Напевно ви рахуєте, що церковні закони самі по собі і для нас вони не придатні. Ну що ж , ваше право.


Ще раз - який Церковний закон порушує ця практика?


Згрішили прародителі. Тут також є тонкощі в слові "вина" = culpa, думаю отці, які тут є присутні зможуть пояснити чіткіше, що це значить. Господь відкупив, але хрещення НЕОБХІДНЕ, щоби зєднатися з ним. Все решта , звичайно віддаємо Богу. Але ставити усіх під одну гребінку, не бачу резону.


Під гребінкою стоять усі - бо перворідний гріх на усіх. З Господом ми зєднуємося у Святому Причасті, а Хрещення - ще раз підкреслюю - це акт відречення від дявола і прийняття Господньої Жертви відкуплення. Але погани, які ніколи не чули про Господа і перебувають у владі дявола можуть також спасатися, як уже було сказано вище, адже господня жертва - вона стосується усіх людей - хрещених і нехрещених, але різниця у тому, що "а що ви бачили, - то й гріх зостається на вас". Тобто хто слухає і виконує, хто слухає і не виконує, хто не слухає і виконує і хто не слухає і не виконує. Все чітко і визначено. 4 категорії - 1 і 3 на спасіння.

Бог може усе, може спасати і хрещених і нехрещених, і самогубців і сатаністів і всіх, якщо хтось із представників людської раси заступиться перед Господом за них. Милосердя - воно існує тільки на Землі, там - лише Справедливість. Там Господній Трон, перед ним - душа, а збоку дявол. І душа, немаючи добрих діл, не зможе себе захистити. Але якщо ми, - ті, що мають владу більшу за владу дявола силою і благодаттю Христовою заступимся за душу, якою б грішною вона не була, Господь її помилує, бо Йому дуже боляче, коли хоч одна душа пропадає, і дуже радіє, коли хоч хтось пожертвує заслуги Господньої Жертви за душу, бо цього вистачить для її спасіння.

Я не кажу, що душі неохрешених перебувають у пеклі, я кажу, що силою нашої віри вони можуть перебувати у Раю, а не в якихось лімбо і т.д.

Додано: 13 червня 2009, 20:17
romanm


Тайна хрещення існує для живих людей, а ці люди (діти), що померли в утробі матері - вони померли, не народившись, отже і хрестити їх можна після смерті. Які умови - такі закони...


Це, напевно ваші закони такі. Немає в християнському вченні хреститися за когось, так ніби за цю особу. Символічно воно було в перші віки, але СИМВОЛІЧНО. Зараз таку практику мають тільки мормони.




евтаназія - це вбивство і це очевидно. я ж не пропоную аборти чи знищення раси заради нації... Милосердя має свою особливість і евтаназії не стосується.



Чому? Милосердя теж, щоби чоловік не мучився. Також тут, те, що ви цитували. Я кажу що те на одному й тому ж рівні - обман, що таке хрещення дійсно хрещення. Як і обман то, що евтаназія - милосердя.

Нехрещені також спасаються, про це написано в Посланні Павла: "Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки" (Рм. 3 : 14-15)


Звичайно, щастя людини без Бога неможливе. Але гарантовано ставити на один рівень і хрещених і нехрещених - нонсенс. Інакше все вчення Церкви, втрачає сенс.


Напевно ви рахуєте, що церковні закони самі по собі і для нас вони не придатні. Ну що ж , ваше право.


Ще раз - який Церковний закон порушує ця практика?


Квазі практика, яка немає ніякого підтвердження від самої Церкви. Хрещення приймається ТІЛЬКИ живими, а за померлих нам залишається тільки молитися ввіддаючи все на милосердя Боже. Тут в мене також виникає таке питання. Молитися на Літургії за нехрещених можливо? Звичайно! Але це щось для них дає? Не думаю. Чому? Тому, що не хрещені, з такої точки зору не приймають участі, на відміну від хрещених, в Бозі.

Тоді сповідайтеся також за померлих. За Сталіна, Гітлера. Якщо можна хрестити посмертно, то і сповідатися можна, приймати священство, шлюб і т.д. Чи ніі?



Під гребінкою стоять усі - бо перворідний гріх на усіх.


Наслідки, наслідки. Це велика різниця.


З Господом ми зєднуємося у Святому Причасті, а Хрещення - ще раз підкреслюю - це акт відречення від дявола і прийняття Господньої Жертви відкуплення.


Відповідь буде. Зараз нема часу

Додано: 14 червня 2009, 10:34
Igor
Олюнька писав:Давайте подивимся як Ісус творив чуда.

Давайте!

Олюнька писав:Клав сліпому на очі болото, тоді казав йти вмитись в Сілоамській купелі.

Якщо ми зробимо те саме, відбудеться оздоровлення?

Олюнька писав:Також глухонімому клав пальці у вуха.

Якщо зробимо аналогічно, буде оздоровлення?

Олюнька писав:А інших зціляв одним словом, а інколи і мовчки.

А тут нам як робити, щоб витримати традицію, започатковану Христом?

Олюнька писав:Цим Ісус показав, що людина є слабка істота,

Цим Ісус показав, що насамперед віра рятує людину і робить її сильною.

Олюнька писав: яка потребує видимої дії - обряду.

На попередніх прикладах я Вам уже наголосив чого вартий обряд без віри, саме на цьому завжди наголошував Христос. Натомість ми(людство) завжди намагаємось загнати віру в рамки своїх обрядів і традицій, дуже часто при цьому упускаючи саму суть обряду.

Додано: 14 червня 2009, 21:05
Anatolij
romanm писав:Це, напевно ваші закони такі. Немає в християнському вченні хреститися за когось, так ніби за цю особу. Символічно воно було в перші віки, але СИМВОЛІЧНО. Зараз таку практику мають тільки мормони.


А чому немає? Де написано, що такого вчення немає? хто казав, що така практика неприпустима чи заборонена? Вкажіть посилання на когось, хто репрезентує Церковну владу і я з послуху зміню свою позицію. Десятий раз пишу - що не заборонено, - те дозволено в намірах Святої Любові... Звісно ж молитися за них можна і треба, але це питання стосується Св. Тайн, тобто Хрещення.


Чому? Милосердя теж, щоби чоловік не мучився. Також тут, те, що ви цитували. Я кажу що те на одному й тому ж рівні - обман, що таке хрещення дійсно хрещення. Як і обман то, що евтаназія - милосердя.


Людина в комі не мучиться, бо нічого не відчуває - мучаться близькі, яким влом сидіти з хворим, витрачати гроші, які відрікаються хреста.
Питання нації - не милосердя, а справедливість. А таке хрещення може і не являється справжнім хрещенням, але силу хрещення має.


Звичайно, щастя людини без Бога неможливе. Але гарантовано ставити на один рівень і хрещених і нехрещених - нонсенс. Інакше все вчення Церкви, втрачає сенс.


Я не писав, що хрещені і нехрещені рівні в правах, я кажу, що нехрещені також спасаються, але як вийняток, тобто якщо вони не знають, що таке християнська віра, то чому не мають права на спасіння? Читайте Послання Св Павла до Римлян, там усе пояснено.

Напевно ви рахуєте, що церковні закони самі по собі і для нас вони не придатні. Ну що ж , ваше право.


Ще раз - який Церковний закон порушує ця практика?


Квазі практика, яка немає ніякого підтвердження від самої Церкви. [/quote]

Але і не є забороненою!

Хрещення приймається ТІЛЬКИ живими, а за померлих нам залишається тільки молитися ввіддаючи все на милосердя Боже.


Але ж Церква чомусь не відносить померлих-нехрещених в один ряд із хрещеними-померлими???!!! Чомусь для одних чистилище-рай-пекло, а для інших - якесь лімбо. Якщо хрещені-нехрещені не в однакових правах, то і закони відносно "звичайних" померлих не можуть відноситися до "винятково-померлих". Якщо людина ніколи не народжувалася - хіба вона не людина? - Людина! Але закони Церковні, що стосуються живих (зокрема Тайнств) її не можуть стосуватися, бо ця людина не жива! Але як людина, вона потребує спасіння, яке можливе тільки через спасіння! А спасіння можливе тільки через Хрещення.

Звісно ж, логічно можна приписати процес спасіння цієї душі до того ж спасіння поган без хрещення, але тут є вийняток: "так як Церква охрещує немовлят, тобто людей, не володіючих свобідною волею, правом вибору через відсутність свідомості через ранній вік, а хрещення практично проводять і виконують сторонні люди, ближні-рідні, то чому б не охрестити цих, "не просвітлених Світлом Істини" нехрещених у нашу, католицьку Віру?". Люди, сторонні, християни - чому вони не можуть бути в ролі "хрещених" і заступатися за них? Молитися - можна і треба, але тут питання не в спокутуванні гріхів ближніх і їхніх кар, а у введення їх у спільноту Містичного Тіла Христового, Його вірних.

Можете оспорювати цю тему скільки завгодно, адже усе залежить від віри, а в кожного вона різна, як і інші індиферентні погляди, ідеї, смаки і т.д.

Тут в мене також виникає таке питання. Молитися на Літургії за нехрещених можливо? Звичайно! Але це щось для них дає? Не думаю. Чому? Тому, що не хрещені, з такої точки зору не приймають участі, на відміну від хрещених, в Бозі.


То що, Церква немає, що робити і те "Єктенія о оглашенних" є непотрібним заповненням часу під час Літургії? - Ні. Значить має якусь користь для нехрещених! Хоча ця ектенія стосується живих-нехрещених.

Тоді сповідайтеся також за померлих. За Сталіна, Гітлера. Якщо можна хрестити посмертно, то і сповідатися можна, приймати священство, шлюб і т.д. Чи ніі?


Чому хрещені батьки не сповідаються і не причащаються за своїх похресників? Це єдина Тайна (Хрещення), дозволена Церквою для проведення над людиною, яка ще не володіє вільною волею і свідомістю для вибору. А причащатися можна за всіх - і живих і мертвих в намірі винагородження за них і полегшенні їхнім кар.
Сповідь є індивідуальною і дійсна лише за наявності сповідника і того, хто сповідається.
Скажете - хрещення немовлят відбувається за їх участю. Але ж вони живі, а ми говоримо про неживих.

Не хочу заглиблюватися у містику, з "невтаємничими" на таку тему говорити не можна, але душі цих нехрещених перебувають у місцях їхньої смерті. для прикладу в горах, де жили колись люди, які тікали від "християнського світу" і були язичниками жили на умовах "закону виживання", багато дітей, ненароджених помирали, адже не існувало поняття лікарні, повитух і т.д., жінки самі нарорджували, діти від відсутності гігієни помирали, а через нелюдські умови життя помирали ще в утробах матерів. Тож коли (рідко, але буває) ідеш вночі попри місця "вимерлих" предків, чути голос цих дітей, вони плачуть і місцевих жителів цим феноменом не здивуєш. але коли цих дітей хоча б перехристити - вони перестають плакати і навіть деколи починають сміятися, тобто радіти...
То чому б не спробувати їх охрестити в такий, не заборонений Церквою, спосіб? Ще раз повторюю - все залежить від віри і любові, адже "тому, хто спасається, все сприяє на добро", тож нічого поганого тут немає.

Якщо людині (простій, мирянину, в критичний час за відсутності священика) дано право хрестити живих, то чому не дозволено хрестити мертвих?

Додано: 14 червня 2009, 21:18
Anatolij
Деякі старці на прохання матерів, у котрих немовлята народжувались мертвими або помирали нехрещеними, випадково, під час важких пологів, деяких необережностей, а тому не прийнявши хрещення, давали зразки молитов для їхнього поминання на домашній молитві. Щоб Господь охрестив їх в морі Своїх щедрот і спас невимовною своєю милістю.
http://ruh-za-zhyttia.org.ua/?p=89

Тобто ми, люди, матеріально здійннюємо акт віри - обряд ( в домашніх умовах, - приватні практики), а у духовному вимірі власне хрещення здійснює сам Господь.

Додано: 15 червня 2009, 07:52
romanm
То чому б не спробувати їх охрестити в такий, не заборонений Церквою, спосіб? Ще раз повторюю - все залежить від віри і любові, адже "тому, хто спасається, все сприяє на добро", тож нічого поганого тут немає.

Якщо людині (простій, мирянину, в критичний час за відсутності священика) дано право хрестити живих, то чому не дозволено хрестити мертвих?




а не хрестять мертвих, тому, що цей обряд для живих. От і все. Це таънство яке є необхідне для входа в Церкву. Хрещення дітей, немовлят, підрозуміває не те, що сама дитина хоче прийняти Христа, а те, що батьки хочуть навчити цього. Тим паче, що хрещення, це не є магічна процедура яка дає пропуск в Рай, так, що повторюся, для мене таке хрещення - нонсенс.


Катехизм КЦ

IV. Хто може отримати хрещення?

1246 « Можливість отримати хрещення має кожна людина, і тільки людина яка є неохрещена ( подивіться на укр. мові, тут переклад мій)
І в катехизмі ККЦ, канон 1261 , який я вам процитував нічого не пишеться про хрещення після смерті, а про надію, яку маємо не Боже милосердя.

Також тут, документ на цю тему.
http://www.vatican.va/roman_curia/congr ... ts_en.html - англійська

http://www.vatican.va/roman_curia/congr ... ts_it.html - італійська

Не знаю чи є на українській. Якщо хтось знає, дайте лінк.


ідеш вночі попри місця "вимерлих" предків, чути голос цих дітей, вони плачуть і місцевих жителів цим феноменом не здивуєш. але коли цих дітей хоча б перехристити - вони перестають плакати і навіть деколи починають сміятися, тобто радіти...


Або стають упирями і пють кров в людей. Особливо в таких місцях. Нда, дивні речі творяться на землі.
Пробачте, але я в це не вірю. Таке є неможливо. По одній причині, написано вище. Не може душа гуляти сама по собі.

Додано: 15 червня 2009, 15:45
Anatolij
Прочитайте книжку о. Габріеля Аморта, яку я вже називав, там усе написано. Слабка у Вас віра...

Додано: 15 червня 2009, 17:13
romanm
Anatolij писав:Прочитайте книжку о. Габріеля Аморта, яку я вже називав, там усе написано. Слабка у Вас віра...


Тобто ви ставите вище книжку Аморта, вся моя повага до цього священика, ніж катехизм і офіційний документ Св. Столиці?

Додано: 15 червня 2009, 21:47
Anatolij
romanm писав:
Anatolij писав:Прочитайте книжку о. Габріеля Аморта, яку я вже називав, там усе написано. Слабка у Вас віра...


Тобто ви ставите вище книжку Аморта, вся моя повага до цього священика, ніж катехизм і офіційний документ Св. Столиці?


Ні в катехизмі, ні в інших церковних документах про цю практику ніде не згадується. Згадується факт, що душі померлих з певних причин можуть перебувати на землі, у певних місцях, де вони колись жили.

Тепер наступне:
я зі свого боку закриваю тему, адже сьогодні мав змогу говорити із священиком на цю тему і він сказав, що Церква нічого спільного з такого роду практикою немає і назвав це вигадкою людей.
Отже, я зрікаюся всього, вище написаного мною в якості підтримки цієї практики, тобто власне молитви-хрещення нехрещених дітей. Це рішення прийняте виключно із послуху представнику Церкви. :o

Додано: 16 червня 2009, 07:18
romanm
Тобто ви ставите вище книжку Аморта, вся моя повага до цього священика, ніж катехизм і офіційний документ Св. Столиці?

Ні в катехизмі, ні в інших церковних документах про цю практику ніде не згадується. Згадується факт, що душі померлих з певних причин можуть перебувати на землі, у певних місцях, де вони колись жили.


Я зовсім не мав наміру сперечатися з вами, чи щось там доказувати, або, типу, показувати якусь свою мудрість, якої в мене і так нема.

Просто було бажання щоби ви це зрозуміли не просто так, а що на те є цілком логічні пояснення.
А душі померлих ніколи не можуть жити на тих місцях, такого немає. Хоча, якщо ви покажете якийсь офіц. документ, то нема питань.

Додано: 16 червня 2009, 11:29
Anatolij
romanm писав:А душі померлих ніколи не можуть жити на тих місцях, такого немає. Хоча, якщо ви покажете якийсь офіц. документ, то нема питань.



Я чув, що "це" викладають у семінаріях та монастирях, а простим смертним ця інформація не доступна. В сестри моєї мами помер чоловік, який працював при церкві. Так парох тієї церкви давав їй читати книжки, які рекомендовано читати тільки священослужителям і там про такі речі і ще загадковіші більше розписано, але вона не могла комусь передавати ці книжки, тож дещо переказувала усно... про той світ, про цей світ. Інформації, книжок на подібні теми у книгарнях не буває, тобто у вільному продажі з доступом для мирян.

Тому я збираю "крихти" у вигляді апокрифів, праць святих, особливо містиків як католицької так і православної віри. Раніше перечитував вступи до книг з магії, демонології, але там багато того, що суперечить Церковній науці. Але є те, що не суперечить і там багато цікавого. Тому я для себе беру до уваги те, що відповідає, наприклад, візіям Катерини Еммеріх, св. Йосифи, св. Івана Боско, св. Фаустини та ін., що стосується різного роду "паранормального" чи містичного... Головне треба бути обережним і завжди треба консультуватися зі священиком, а краще взагалі не цікавитися - з досвіду знаю, що дещо може тобтою зацікавитися... :)

Додано: 16 червня 2009, 11:44
romanm


Я чув, що "це" викладають у семінаріях та монастирях, а простим смертним ця інформація не доступна. В сестри моєї мами помер чоловік, який працював при церкві. Так парох тієї церкви давав їй читати книжки, які рекомендовано читати тільки священослужителям і там про такі речі і ще загадковіші більше розписано, але вона не могла комусь передавати ці книжки, тож дещо переказувала усно... про той світ, про цей світ. Інформації, книжок на подібні теми у книгарнях не буває, тобто у вільному продажі з доступом для мирян.


Від вас про це чую вперше. Дозволю собі сказати, що такого немає. В семінарії вчать те, що вчать. ТОбто немає ніякої закритої інфи. Тим паче, що зараз і миряни вчаться з майбутніми священиками, ну і не всі семінаристи приймають свячення. Так що такі справи.

Але є те, що не суперечить і там багато цікавого. Тому я для себе беру до уваги те, що відповідає, наприклад, візіям св. Івана Боско


А які візії цього святого? Цікаво Знаю що він бачив демонів, навіть "получав" від них. Але здебільшого його історії для молоді мали повчальний характер. Так мені здається.

Додано: 16 червня 2009, 11:55
Anatolij
romanm писав:Від вас про це чую вперше. Дозволю собі сказати, що такого немає. В семінарії вчать те, що вчать. ТОбто немає ніякої закритої інфи. Тим паче, що зараз і миряни вчаться з майбутніми священиками, ну і не всі семінаристи приймають свячення. Так що такі справи.


То треба підтвердження когось, хто справді навчався у семінарії. Я таких знайомих не знаю, але кажу ж, про це казав той священик, що був певний час духівником сестри моєї мами і він забороняв комусь ці книжки передавати, казав, що мирянам їх читати не можна, просто робить їй виняток, бо він її духівник. Також мені розповідала знайома, брат якої закінчує теологічну академію, що їм викладають такі речі, що у побуті називаються паранормальним, забобонним і все таке. Багато розказувала про дзеркала, чому їх закривають у домі, де є померлий... Але ще раз повторюю - це лише "крихти", до яких можна отримати доступ.

Але є те, що не суперечить і там багато цікавого. Тому я для себе беру до уваги те, що відповідає, наприклад, візіям св. Івана Боско


А які візії цього святого? Цікаво Знаю що він бачив демонів, навіть "получав" від них. Але здебільшого його історії для молоді мали повчальний характер. Так мені здається.


Є одна з його візій, коли він потрапив до пекла і все там бачив. Про це можна прочитати з книги о. Л. Г. де Сегюра "Пекло. Чи існує? Яке воно?"

Додано: 29 липня 2009, 14:31
Юра
sloveniat писав:Коли б'ють себе в груди, то говорять: "Господи, будь милостивий мені грішному", як поводив себе митар, коли прийшов у храм.


правильно. коли б'ють себе в груди то наслідують приклад митаря. Тобто щирого покаяння перед Богом. І ще, бити в груди треба себе сильно і щиро, а не для вигляду. І якщо буде боляче - то відчуєш, що в тобі ще сидить якийсь гріх (я про душу, а не про те, щоб набити собі синяка на грудях) :)

Додано: 31 липня 2009, 13:53
orest
Юра писав:І ще, бити в груди треба себе сильно і щиро, а не для вигляду. І якщо буде боляче - то відчуєш, що в тобі ще сидить якийсь гріх (я про душу, а не про те, щоб набити собі синяка на грудях) :)
:Yahoo!:
Дмитре, ми ж справді "не митарі" :D
а якщо подумати, то митар бив себе в груди, бо ще не знав Христа, через якого (Його смерть на хресті, - саме тому і хрестимось!!!) є прощення гріхів та спасення!!!

Додано: 04 серпня 2009, 14:51
Олюнька
orest писав:Дмитре, ми ж спрвді "не митарі" :D
а якщо подумати, то митар бив себе в груди, бо ще не знав Христа, через якого (Його смерть на хресті, - саме тому і хрестимось!!!) є прощення гріхів та спасення!!!


Гарна думка, дякую. :)

Молимося за братів, а сестри як?

Додано: 09 вересня 2009, 18:02
filosof
цікавить питання стосовно вживання під час Літургії та інших богослужінь звернення: "молимось за всіх братів наших" та інші фрази, схожі до цієї

чому тільки за братів?!
а за сестер хіба ні?
по невеликих громадах буває, що окрім самого священика більше й нема на богослужінні присутніх когось із чоловічого роду, тому якось воно трохи кумедно виглядає, коли священик взиває: "молимось за братів наших", а жінки-сестри відповідають: "Господи, помилуй"

тому, чи не було справедливо, молитися за братів і сестер наших?
тобто чи можливі певні корективи?


може вже раніше розглядалася дана тема, якщо так - підкажіть де саме

Додано: 09 вересня 2009, 19:54
o.Mykil
І мене це дещо дивувало та інколи дивує... Думаю, відповідна літургійна комісія ще над цим подумає та внесе певні зміни до Служебника зокрема.
Знаю, що деякі священики в часі ектеній добавляють "і сестер наших", якщо хтось у храмі є присутній з таких. У чоловічих монастирях, наприклад, часто буває з тим просто. У приватних каплицях хоча б.:)

Додано: 11 вересня 2009, 10:22
прочанка
Головне, що у відсотковому співвідношенні - жінок набагато більше відвідує служби Божі.

Додано: 11 вересня 2009, 10:45
o.Mykil
прочанка писав:Головне, що у відсотковому співвідношенні - жінок набагато більше відвідує служби Божі.


Проте не думаю, що вони повсякчас відчувають якусь дискримінацію у цьому плані, принаймні я особисто ще не чув від них якихось протестів проти того, що порушено у темі замітки.

Додано: 11 вересня 2009, 10:56
прочанка
:D мабуть, просто не задумуєшся. От підняли люди питання і відразу, а дійсно, чому? А взагалі, люди звикли й приймають те, що є, і особливо у філософію не вдаються. :) в ті часи, коли писались літургії, місце жінки було визначене. "Жінка в церкві хай мовчить", каже ап. Павло. Чи не так? Євреї й по нині жінок у свій храм не пускають, десь там на затворках, мусульмани теж... Минають століття, статус жінки змінився, але старі канони ніхто не переглядає, от і вискають деколи такі "дрібнички". Але ніхто то не сприймає, як особисту образу :D . ТАМ нас буде судити справедливий СУДДя і ніхто не буде забутий

Додано: 13 вересня 2009, 15:11
Кенгуру
це питання поставлене досить справедливо, чому ми не молимося за сестер, особливо сьогодні. :)
Але особисто я вкладаю у це поняття і сестер також.
Подібно так як ми включаємо без вагань не тільки представників чоловічої статі, але і жінок також, коли говорим наприклад про:
братерство, братня любов, братерська єдність, братні народи...

Додано: 10 листопада 2009, 16:27
orest
хм...
щодо "братії", то думаю що і в церк.-слов. і в грец. (але не маю точних даних) мались на увазі власне отці та брати - насельники обителі... думаю, що даний момент є яскравим прикладом впливу монашого богослужіння на всю літургійну спадщину... і нам слід думати не просто про "правильний переклад" а про правильну нову форму і новий зміст.
також щодо матерів... тут є два, чи радше навіть три моменти:
1 - поминання святих преподобних матерів (чого нема у нас ні на проскомидії ні на молитві під час литії)
2. - поминання матерів - настоятельниць обителів і монастирів (там де є поминання всечесніших отців-настоятелів)
3. - поминання матерів (праматерів - бабусь...) напр. на литії та у літургії, коли молимось за померлих (усопших отців і братів наших... - і думаю що тут та сама проблема що і з живою братією... :D ) .
:oops:

Додано: 10 листопада 2009, 16:30
Olya
Я якщо чесно, ніколи не звертала увагу, що моляться тільки за братів. Можливо братам це більше потрібно, а може, жінки не гідні , щоб за них згадувалося в св. Літургії. :cry:

Та так хочеться, щоб і за жінок трохи згадувалося, адже жінка, як і чоловік потребує молитви (в деяких випадках, може навіть і більше).

Але якщо так моляться, значить так треба.

Додано: 10 листопада 2009, 16:51
vitalko
Але якщо так моляться, значить так треба.


Чогось мені думається що не тільки так треба. І, можливо, треба було б переглянути літургічні тексти щодо даного питання.....

Додано: 11 листопада 2009, 11:24
о.Олег
Кенгуру писав:братерство, братня любов, братерська єдність, братні народи...

церкви-сестри!! :D
а хто ще згадає, де забувають про братів?
невже це все?
нда...
"всі люди браття, за винятком тих, хто сестри..."

Додано: 11 листопада 2009, 12:10
Кенгуру
Отче Олег, - класно відповів :D

Додано: 11 листопада 2009, 12:35
Олюнька
Трошки про фемінізм: http://www.ji.lviv.ua/n17texts/krugl-stil.htm

Додано: 11 листопада 2009, 14:02
о.Олег
Кенгуру писав:Отче Олег, - класно відповів :D

класно то класно :) але невже це дійсно все з позитивного використання значення "сестри" Церквою? Бо все решта, що мені грішному приходить на ум цілком вписується у Шевченкове "а сестри, сестри - горе вам..." :(
що думаєш?

Додано: 11 листопада 2009, 15:10
о.Олег
Олюнька писав:Трошки про фемінізм: http://www.ji.lviv.ua/n17texts/krugl-stil.htm

дуже гарна дискусія. дякую