Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Може хтось знає посилання, де можна знайти розважання над стаціями Хресної Дороги. Буду вдячна.

Маю готовий файл у doc-форматі. Модератори, як маю його прикріпити?

Дякую і за це. Проте таке вже маю.

мене подобається Страдецька Хресна дорога, адже її можна відмовляти не діли на Прощі. Вона за душі в чистилищі, що особливо актуально під час Посту, але є й інші потреби.

Слава Ісусу Христу
Хресна дорога .mp3
http://tab.net.ua/sites/files/site_name ... id.135913/

Слава Ісусу Христу!
фільм Документальний фільм . СТРАДЧ – БЛАГОСЛОВЕННА БОГОМ ЗЕМЛЯ
http://tab.net.ua/sites/files/site_name ... _id.14967/
Хресна дорога і страсні пісні
http://tab.net.ua/sites/files/site_name ... id.136365/

Слава Ісусу Христу!
Хресна Дорога
Івано-Франківська Духовна Семінарія імені священомученика Йосафата
Хресну Дорогу служить протоієрей Олександр Левицький
Співають студенти Духовної Семінарії д-н Андрій Регнер, Володимир Дрозда, Роман Штігер, Петро Панасюк, Мар'ян Лемчук
Аранжування — д-н Андрій Регнер на http://tab.net.ua/sites/files/site_name ... /offset.2/

Слава Ісусу Христу!
Пропоную, мабуть, незвичну Віро-Світлянську (прийняття людини розумово неповносправної та їх родин) Хресну Дорогу

Аніматорам Стацій Хресної дороги
Група прочан переходить від Стації до Стації.
Кожен аніматор відповідає лише за одну Стацію на Хресній дорозі.
Зупинки Стацій будуть пронумеровані.
Стація триває 5 хвилин.
Якщо група приходить на Стадію швидше, ніж за 5 хв., починаємо співати пісню, заплановану на початок Стації.
Розпочинаючи Хресну дорогу на Стаціях о …….. год., кожен аніматор виголошує Вступне слово (лише один раз).



ХРЕСНА ДОРОГА «ВІРИ І СВІТЛА» В УКРАЇНІ
Вартості «Віри і Світла» — наш подарунок для світу


На Стації Хресної дороги у супроводі провідників групи ідуть з піснею «Чи ти був на Голгофі» О ….. год. звучать церковні дзвони й аніматори розпочинають зі Вступного слова. Пропонований час для першої Стації зі вступом - 10 хв.
Вступне слово ведучого:
Наша сьогоднішня Хресна дорога — особлива. Ми пройдемо, роздумуючи над плодами, які зростають у «Вірі і Світлі», коли з Ісусом ми йдемо щоденною хресною дорогою життя разом — друзі, приятелі, батьки.
Ідучи отак разом у дружбі й любові, ми кожного дня творимо щось прекрасне — подібно, як наші друзі на майстернях виготовляють чудові свічки та іконки. Правда, цей наш витвір годі побачити чи потримати в руках — його можна лише побачити і відчути очима серця: це вартості «Віри і Світла». І ними ми хочемо сьогодні поділитися зі світом. Нехай це буде нашим святковим, подарунком для України.






Стація 1: 1-ша вартість — Вартість спільноти

Гасло: «Дивіться, як вони любляться!»

Подарунок для світу: Приймати інших і єднатися з іншими.


1. У супроводі провідника група приходить на стадію.
2. Співаємо 1 куплет пісні «Любіться, мої діти»
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



У нашому сьогоднішньому суспільстві людина почуває себе відкиненою, самотньою. Це викликає страх.
У «Вірі і Світлі» ми живемо прийняттям, відкритими обіймами, завжди готові прийти на допомогу одні одним. Тому що ми живемо спільнотою, екуменічним духом, до якого нас закликав Ісус: «Щоб усі були одно».
Ось наш подарунок для світу: приймати інших і єднатися з іншими, щоб люди, дивлячись на нас, могли сказати як про перших християн: «Дивіться, як вони любляться!»



4. Опісля аніматор заохочує подати собі Знак миру — як символ прийняття і єднання один з одним.
5. Усі члени групи обмінюються знаком миру зі словами «Мир Тобі».
6. Група вирушає до наступної стації, співаючи ту ж саму пісню «Любіться, мої діти»


Стація 2: 2-га вартість —Вартість серця

Гасло: «Чи ти мене любиш?»

Подарунок для світу: Прийти до вбогих і потребуючих; спокійно переносити свої болі та власну розбитість


1. У супроводі провідника група приходить на стацію.
2. Співаємо пісню «Де милосердя і любов»
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



Наш світ вивищує понад усе вартість розуму. Але розум творить поділ. Розум осуджує і каже, що одні кращі від інших, розум відкидає нижчих, слабших, розум творить ворогів і війни.
У «Вірі і Світлі» відносинами керує серце. А серце об'єднує. Серце відкриває красу іншої людини. Серце потішає і зцілює. Серце солідарне з тими, хто терпить.
Ось наш подарунок для світу: прийти до вбогих і потребуючих; спокійно переносити свої болі та власну розбитість.



4. Опісля аніматор запрошує заспівати з рухами пісню «Тому, хто біля тебе, руку дай...»
5. Усі члени групи співають її з рухами.
6. Група вирушає до наступної стації, продовжуючи співати ту ж саму пісню «Тому, хто біля тебе, руку дай...»



Стація 3: 3-тя вартість — Вартість тіла

Гасло: Шануймо тіло — Божий дар!

Подарунок для світу: Дарувати доброту мовою нашого тіла — нашими очима, руками, нашою поведінкою.


1. У супроводі провідника група приходить на стацію.
2. Співаємо пісню «Господь мій пастир є»
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



Господь наш Пастир. Він піклується про нас, годує, напуває наше тіло, зігріває його теплим одягом. Але світ поводиться з людським тілом, як з предметом: використовує для дослідів, власної приємності, робить з нього ідола.
У «Вірі і Світлі» ми розуміємо тіло як помешкання душі. Часами вона замешкує так глибоко, що тіло стає неповносправним. Ми обходимося з ним з великою пошаною, немов зі скарбом, служимо йому, як це робив Христос.
Ось наш подарунок для світу: дарувати доброту мовою нашого тіла — нашими очима, руками, нашою поведінкою.



4. Опісля аніматор запрошує усіх взятись за руки і заспівати пісню «Як ніжна лань прагне до водних потоків»
5. Усі члени групи беруться за руки і співають пісню.
6. Група вирушає до наступної стації, продовжуючи співати ту ж саму пісню.


Стація 4: 4-а вартість — Вартість святкування

Гасло: Царство Боже подібне до бенкету!

Подарунок для світу: Не боятися реагувати спонтанно і з почуттям гумору, сприймати життя як гру.


1. У супроводі провідника група приходить на стацію.
2. Співаємо пісню «В моїм серці Цар живе»:
В моїм серці Цар живе,
А прапор його радість є (2)
А прапор його радість є.
Піднесу прапор високо високо (2)
Нехай пізнає цілий світ (2)
Нехай всі люди побачуть, побачуть (2),
Що в моїм серці Цар живе (2).
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



Праця — це важлива частина нашого життя. Але нерідко після праці люди не знають, що робити зі своїм часом: їсти, дивитися телевізор, спати... Напевно, ми знаємо таких людей, які кажуть, що ненавидять вихідні, бо не знають, куди себе подіти. Бо коли закінчується праця, людина залишається сама з собою — і тоді нам хочеться втекти від себе самих. «Віра і Світло» є місцем свята. Ми бавимося, танцюємо, співаємо, часами пустуємо, щоб висловити почуття нашого серця. Ісус часто порівнював Царство Боже до бенкету. Ісус запрошує нас святкувати.
Ось наш подарунок для світу: не боятися реагувати спонтанно із почуттям гумору, сприймати життя як гру.



4. Аніматор запрошує всіх до гри «І рам пам пам»:
І рам пам пам (2)
А гулі, гулі, гулі, гулі
Рам пам пам
А гулі, а гулі
А гулі, гулі, гулі, гулі
Рам пам пам.
5. Усі члени групи бавляться.
6. Група вирушає до наступної стації з піснею «В моїм серці Цар живе»

Стація 5: 5-та вартість —Прийняття терпіння й болю

Гасло: Віднаходити красу у терплячому тілі

Подарунок для світу: Приймати власне терпіння і біль, не встидатися своїх обмежень, не боятися говорити про важливість наших терплячих братів і сестер.


1. У супроводі провідника групка приходить на стадію.
2. Співаємо 1 куплет пісні «О зціли нас, Господи»
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



Загальним явищем сьогодні є втеча від терпінь. Людина втікає від дійсності: у наркотики, алкоголь, розваги, самогубство. Вона втікає від свого життя. І це є неправдою перед самим собою.
У «Вірі і Світлі» ми живемо співчутливістю-солідарністю, обіймаємо тих, що терплять: батьків, їхніх дітей, приймаємо свої власні зранення. Ми віднаходимо красу тих, хто є розбитими і зраненими.
Ось наш подарунок для світу: приймати своє терпіння і біль, не встидатися власних обмежень, не боятися говорити про важливість наших терплячих братів і сестер.



4. Опісля аніматор запрошує заспівати пісню з рухами «Коли на морі велика буря» - буря є символом терпінь, страждань і болю у нашому житті-морі.
5. Група співає з рухами.
Звучать дзвони.
6. Група вирушає до наступної стації з піснею «Знаю, що важко, та з вірою йду»



Стація 6: 6-та вартість — Простота і правда

Гасло: Відкрий наші очі — побачимо правду

Подарунок для світу: Бути носіями простоти і правди


1. У супроводі провідника група приходить на стадію.
2. Співаємо пісню «Відкрий наші очі — побачимо правду»
Відкрий наші очі — побачимо правду
Один одного любити назавжди.
Відкрий серця наші — відчуємо радість,
У вірі й любові зустрінемо Бога.
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



Світ не звик сприймати себе таким, яким він є. Ми невпевнені, чи світ сприйме нас такими, якими ми є. Ми боїмося. Тому приховуємо те, ким ми є і намагаємось бути такими, якими нас хочуть бачити інші. Довкола нас стільки масок, неправди і фальшивості.
«Віра і Світло» вражає кожного своєю простотою і правдою. Нема потреби себе ховати: ми знаємо, що ми всі рівні і всі прийняті такими, якими ми є. Яка свобода!
Ось наш подарунок для світу: підходити до кожної особи з відкритою повагою, без страху, без самооборони, з чистою душею — бути носіями простоти і правди.



4. Тоді аніматор запрошує заспівати з рухами пісню «Любить Бог мене, таким, яким я є»
5. Усі члени групи співають її з рухами.
6. Група вирушає до наступної стації, продовжуючи співати ту ж саму пісню


Стація 7: 7-ма вартість — Вартість глибини душі

Гасло: Тратити час для серця

Подарунок для світу: Запросити інших заглибитись у внутрішність: присвятити час для іншого, сповільнити свій крок, ідучи з немічним


1. У супроводі провідника група приходить на стацію.
2. Співаємо пісню «Нехай дух Господній»
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



Сьогодні багато з нас каже, що не має часу. Справді, світ не дає нам часу, щоб щось могло проникнути в наше серце. Є багато інформації, яку годі засвоїти, образки життя проносяться перед нашими очима з великою швидкістю — ніщо не може закоренитися і залишається поверховим.
«Віра і Світло» спонукає нас тратити час з нашими приятелями, проникати в їхні серця і їхнє життя. Це вартує — тратити час для серця.
Ось наш подарунок для світу: запросити інших увійти у внутрішність: присвятити час для іншого, сповільнити свій крок, ідучи з немічною людиною поруч.



4. Аніматор закликає групу утворити коло і деякий час побути в тиші. Потім пояснює, як будемо «пускати іскру» (тиснемо руку тому, хто стоїть справа від нас, той хто «отримав іскру», передає її далі — тисне руку наступній від себе особі справа і т.д.)
5. Група «пускає іскру».
6. Опісля аніматор запрошує заспівати пісню «Любов твоя в моїм серці як океан»
7. Усі члени групи співають її.
8. Група вирушає до наступної стації, продовжуючи співати ту ж саму пісню


Стація 8: 8-ма вартість —Жити в довір'ї до Бога

Гасло: «Повіруй Мені!»

Подарунок для світу: Бути знаком радості серед терпінь і прикладом цілковитої довіри до Бога.


1. У супроводі провідника група приходить на Стацію.
2. Співаємо пісню «Прийдіть, діти, ви усі мої»
3. По закінченні пісні — слово аніматора:



На цій землі ми живемо, переслідувані страхом: що нас можуть не любити чи не признавати, страх за здоров'я, за наше майбутнє, страх смерті. І нерідко це викликає розпач.
У «Вірі і Світлі» ми маємо довір'я до Бога. Ісус є для нас прикладом, як іти, віддаючи себе в руки Небесного Отця.
Це дуже важливо в нашому житті — довіряти. Тільки вірячи, що Ісус перебуває в іншій особі, ми можемо відважитись, дозволити іншому вести себе. Ми довіряємо, тому що любимо і віримо, що Ісус любить нас. Ісус навчив нас молитися — і це є джерелом нашої відваги і нашої рівноваги.
Ось наш подарунок для світу: бути знаком радості серед терпінь і прикладом цілковитої довіри до Бога.



4. Група співає пісню «Повіруй мені, буду тебе вести»
Повіруй мені, буду тебе вести.
Повіруй мені, бо розумію тебе.
Повіруй мені, я тебе не покину.
Повіруй мені, бо я люблю тебе.
5. Звучать дзвони.
6. Група вирушає до наступної стації, продовжуючи співати ту ж саму пісню.




Стація 9: 9-та вартість — Ніжність і приязнь

Гасло: Наша харизма — це наша ласкавість

Подарунок для світу: Бути відкритим і доброзичливим, не чекаючи винагороди


1. У супроводі провідника група приходить на Стацію.
2. Співаємо 1 куплет пісні «Божа любов мене наповняє»
Божа любов мене наповняє,
Божа любов серця огріва,
Божа любов нас усіх єднає,
Божої любові ми є спільнота.
Славмо, співаймо, Бога прославляймо
Славмо, співаймо, Господа хвалім.
Славмо, співаймо, Бога прославляймо
Божу любов несім у кожен дім.
3. По закінченні пісні — слово аніматора:


Усі ми чули латинську приповідку: «Людина людині вовк». Багато людей вірить, що це так. Тому вони нікому не довіряють, на праці використовують одне одного, в торгівлі обманюють. Де взяти людині хоч трішки тепла?
Ключевим слово у «Вірі і Світлі» є слово «приязнь». Ми чуємося підтримувані, ніколи не є самі. Ми можемо ділитися своїми труднощами і своїми радощами, не боячись, що за це треба платити.
Ось наш подарунок для світу: бути відкритими і доброзичливими, не чекаючи винагороди.


4. Аніматор запрошує членів групи взятись за руки, утворивши коло. Він говорить:
Ми віримо, що можемо змінити світ — своєю ніжністю і ласкавістю. Але навернення інших —- це дар, це повільна переміна, вона триває довгий час. Тому за це треба молитися. Піднесімо свої руки вгору і промовмо до нашого Небесного Отця молитву «Отче наш» за перетворення усього суспільства, за перетворення сердець з каменю на серця живі.
5. Група промовляє «Отче наш».
6. Аніматор запрошує членів групи заспівати з рухами пісню «Бог любить всіх людей»
7. Група співає пісню з рухами.
8. Група вирушає до наступної стації, продовжуючи співати ту ж саму пісню.

Стація 10: 10-та вартість —Жити, танцюючи

Гасло: Життя — це танець!

Подарунок для світу: Голосити правду, що життя, подароване людству Богом, є прекрасним і закликати усіх жити, немов танцюючи.


1. Усі групи приходить на Стацію, співаючи «Знаю, що важко, та з вірою йду»
2. Аніматор виголошує слово:



Радіймо в Господі! Радіймо всі! — Такі слова є у нашій віросвітлянській пісні. Це одна із тих пісень, яка чи не найкраще передає дух «Віри і Світла» — у Божій радості жити на цьому світі і дякувати Нашому Творцеві за дар життя.
Життя неможливе без руху. У «Вірі і Світлі» ми багато рухаємося, ми бавимося, ми скачемо і ми танцюємо. Ми любимо танцювати. І це наша особлива ознака. Усі, хто нас бачать, починають радіти разом з нами, їм хочеться танцювати разом з нами. І вони вже не соромляться цього робити. Бо танець — такий природній стан нашого тіла! У танці ми почуваємося справжніми, вільними, у танці ми стаємо самим собою. Ми — наче вогонь, який запалює серця людей, що нас оточують. Ми є силою, духовною енергією і тому повинні ширити її у нашому суспільстві, у всьому світі.
Ось наш подарунок для світу: голосити правду, що життя, подароване людству Богом, є прекрасним і закликати усіх жити, немов танцюючи.



3. Аніматор запрошує членів групи взятись за руки і розпочати Танець Віри і Світла».
4. Звучить музика. Усі спільноти танцюють у хороводі.

ХРЕСНА ДОРОГА
Текст Жана Ваньє
*Боже, Ти Бог мій…
Вступ
Хто б повірив тому, що ми чули? (Ісая, 53)
Каже Ісая про людину суму, відкинену та зневажену і продовжує:
Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. (Ісая 53,5)
Це пророцтво говорило про Ісуса – людину скорботи, зневаженого і розп’ятого. Хто міг повірити, що через свою смерть ця людина дасть нам життя? Хто міг повірити, що розіп’ятий цього світу міг би дати життя?
Натхненна самим цим текстом рання Церква любила співати слова Апостола Павла:
Він, існуючи в Божій природі,
не вважав за здобич свою рівність з Богом,
а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги,
ставши подібним до людини.
подобою явившись як людина, Він понизив себе,
ставши слухняним аж до смерті,
смерті ж – хресної! (Фл. 2, 6-8).
Ісус обрав дорогу самозречення. Він спустився до темряви та людської слабкості, щоб взяти все на себе, але Він знову піднявся разом з усіма своїми людськими братами та сестрами до Свого люблячого Батька. Ісус запрошує всіх нас слідувати за ним в Його подорожі вниз, щоб потім разом з Ним піднятися в славі Його Отця.
*Нехай Дух Господній…
Стація 1. Ісуса засуджують до смерті
Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані. (Ісая 5,53)
Ісуса, зі зв’язаними руками та ногами, з терновим вінком, одягненим у багряницю, привели до Пилата. Він був бідним царем, приниженим, царем сердець, царем сопричастя сердець. Люди кричали: «Розіпни його! Розіпни його!».
Під цими словами приховувалося розчарування. «Він нас зрадив. Ми гадали, що він мужній, достатньо могутній, щоб визволити нас від гноблення римлян!». Їм був непотрібний маленький і слабкий Месія, який шукав не сили, а лише єдності сердець.
А ми, де ми сьогодні?
Чи є ми близькими до чоловіків та жінок, засуджених хворобою, відчуженням, зневагою та вбогістю?
Молитва
Ісусе, з лагідним та покірним серцем, зі зв’язаними руками та ногами, царю сердець, дай нам своє серце віддане в руки Отця. Допоможи нам ніколи не засуджувати інших, не таких як ми або відкинених.
*О, Ісусе, тихий і покірний…
Стація 2. Ісус бере тягар хреста
Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його,
- ні вигляду принадного не було в ньому. (Ісая, 53, 2)
Виснажений Ісус бере на свої знесилені плечі дошки з важкого дерева.
Він приймає випробування. Він зберігає спокій.
Вже я не сам; бо мій Отець зі мною (Іван, 16, 32)
Щодня ми покликані нести цей хрест.
«Коли хто хоче йти за мною, нехай себе зречеться , візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною» (Лука, 9).
Для кожного з нас є час випробування.
Молитва
Ісусе, дякую тобі за те, що Ти йдеш перед нами. Ми хочемо наслідувати Тебе. Дай нам таку силу твого Святого Духа, щоб ми день за днем могли ставати все більш схожими на Тебе, приймаючи різноманітність, яка очистить нас і яка так об’єднає нас у Тобі, що прийде Твоє царство любові.
*Величаю, Господи, славлю Тебе…
Стація 3. Ісус падає під тягарем хреста
Зневажений, останній між людьми,
чоловік болів, що зазнав недуги; (Ісая 53,3)
Ісус падає від знесилення. Він падає під тягарем великих гріхів та жорстокості людей. Він падає на очах у тих, які глузували з Нього, бо вони бажали сильного Месію. Він же був слабким, Він був сумним. Хто Його підняв?
Молитва
Сьогодні так багато людей стали жертвами депресії, звалені горем, відчуженням, спустошені почуттям провини. Вони безробітні, є іммігрантами або мають дуже хитке здоров’я. Їхні друзі покинули їх, не знаючи ні що робити з ними, ні як підійти до них. Вони хочуть, щоб ті були сильними і спроможними щось зробити. Серед нас є слабкі, чоловіки та жінки смутку, які впали і плачуть. Хто їх підійме?
*Благословен, хто йде…
Стація 4. Ісус зустрічає свою матір
Як один з тих, від котрих люди ховають своє обличчя,
зневажений, і ми Його нізащо мали (Ісая 53, 3б).
Матір Ісуса не сховалась. Вона знала хто Він, улюблений Син Отця, Він був її улюбленим сином, її єдиним сином. Вона знала про Його місію любові і супроводжувала Його до кінця.
Вони поглянули одне на одного. З люблячим та співчутливим обличчям Марія сказала до Нього: «Я завжди з Тобою. Я довіряю Тобі».
Молитва
Отче, дай нам таку любов і довіру, яка дозволить нам залишатися близькими до тих, хто страждає, присвятити себе тим, хто несе хрест відкинення, дивитися з любов’ю на тих, хто страждає, ніколи не втікати, але супроводжувати їх до кінця, сказати всім нашим єством: «Я довіряю тобі. Я з тобою».
*Не лякайсь…
Стація 5. Симон Киренейський допомагає Ісусу нести хрест
Та Він наші недуги взяв на себе,
Він ніс на собі наші болі.
ми ж, ми гадали, що Його покарано,
що Бог Його побив, принизив. (Ісая, 53,4)
Селянин, звичайна людина, Симон, повертаючись додому з поля, отримав наказ від солдатів допомогти Ісусу. Солдати боялися, що Ісус, будучи знесиленим, не зможе дійти до кінця. Симон поглянув на Ісуса. Він був зворушений Його стражданнями і сумним спокоєм в його погляді. Він допоміг Йому нести важкого хреста, навіть не знаючи, що то Ісус був тим, Хто ніс наші страждання.
Чи готові ми іти з тими, хто прибиті стражданнями, допомогти їм нести їхній хрест, не кажучи ані слова?
Молитва
Ісусе, Ти, що таємно перебуваєш у тих, хто впав і плаче, дай нам любові і сили бути з ними, нести з ними їхню надто важку ношу.
*Де милосердя і любов…
Стація 6. Вероніка витирає обличчя Ісуса
Він же був поранений за гріхи наші,
роздавлений за беззаконня наші. (Ісая 53, 5а)
О жінко, о Вероніко! Ти, яка любила Ісуса! Ти, яка наважилася залишити натовп, щоб витерти Його обличчя, Його очі, залиті кров’ю та потом. Його обличчя, красиве і водночас таке спотворене, відтепер назавжди відбите в пам’яті твого серця. Ти ніколи не забувала цього люблячого і вдячного погляду.
Молитва
Ісусе, дай нам сьогодні відвагу та силу любові, щоб відректися від себе, покинути наші зручності і страхи, відмовитися від байдужості натовпу, щоб витерти Твоє обличчя в обличчі бідняка, побачити Тебе в його погляді.
*В мирі, мирі, Боже, Твоїм…
Стація 7. Ісус падає другий раз
Його ранами ми були зцілені.
Незважаючи на зустріч зі своєю матір’ю, на присутність Симона та доброту Вероніки, Ісус падає вдруге. Його тіло поранене. Тепер мені, нам всім вирішувати, чи бути там з Ним, чи допомогти Йому знову. Чи можемо ми вірити, що торкаючись Його ран, будемо зцілені?
Молитва
Інколи ми також падаємо під вагою депресії, агонії позбавлення чи відокремлення, фізично і психічно страждаємо. Ми очікуємо, що хтось прийде і підійме нас, щоб повернути нам впевненість в собі та в житті. Чи будеш ти там, брате, сестро?
*О, Господи, почуй мене…
Стація 8. Ісус втішає жінок
Усі як вівці ми блукали;
кожен з нас ходив своєю дорогою (Ісая 53, 6)
Так багато чоловіків та жінок сьогодні блукають нашими містами та селами, не маючи ні орієнтира, ані провідника. Вони плачуть, коли жахи війни, геноциди та табори біженців показують на телебаченні. Ісус втомлено каже: «Не плачте наді мною, а плачте над собою і своїми дітьми!» (Лука 23). Плачмо над нашим світом.
Молитва
Ісусе, хай з’являться в нашій церкві і суспільстві добрі пастирі, провідники і свідки, які пробудять надію та покажуть шлях до єдності і миру.
*Повіруй Мені…
Стація 9. Ісус падає втретє
Провини нас усіх Господь поклав на Нього. (Ісая, 53)
Ісус взяв всі наші гріхи на себе. Його вбила наша жорстокість та побої. Його, лагідного, Який любить кожного з нас. Його серце було розірвано страхом і ненавистю, які живуть у нас і які заважають нам прийняти любов. Він спустився до глибин відчаю.
Молитва
Ісусе, твій пророк провістив Добру Новину для людей: «Я дам вам нове серце і новий дух вкладу в ваше нутро. Я вийму кам’яне серце з вашого тіла й дам вам серце тілесне» (Єзекиїл 36,26). Розбий наше кам’яне серце, забери наші страхи: відкрий нас для любові і для твоєї присутності. Ти прийшов, щоб жити в єдності сердець кожного з нас і щоб дати нам життя. Прийди, Ісусе, прийди!
*Ісусе Христе, Ти світло між нами…
Стація 10. З Ісуса знімають одяг
Його мордовано, та Він упокорявся і не розтуляв своїх уст (Ісая 53,7)
Ісус був обдертим, Його позбавили енергії та будь-якого руху, здерли честь і гідність, і врешті, зняли з Нього одяг. Він був оголений, полишений на огляд і насмішки людей. Він казав нам:
«…чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли… візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Матвія 25, 34-35).
Молитва
Ісусе, дай нам сміливості і мужності одягти тих, хто нагий, в кого забрали честь, і огорнути їх нашою повагою.
*Ісусе, Христе, Сину Божий, Сину Марії…
Стація 11. Ісуса прибито до хреста
Немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами,
не відкривав Він уст. (Ісая 53, 7б)
Ісус прийшов, щоб перш за все вказати дорогу. Тому Він був добрим пастирем, який веде своїх овець до зелених пасовищ.
Потім він став навколішки перед апостолами, щоб вмити їм ноги та підняти їх.
Тепер Він лежить на хресті; не відкриває своїх уст. Руки і ноги Царя любові прибито цвяхами. Він віддав своє життя, пропонуючи себе в якості ягняти – жертви Богові, яка забирає гріхи світу.
Він перетворив ненависть і жорстокість, які вбили Його, на прощення і лагідність.
Молитва
Ісусе, просвіти Своїм світлом тих, які розіп’яті хворобами і стражданнями, всіх тих, які перебувають біля стін монастирів, так, щоб вони відкрили повноту життя і своє місце в Церкві, як раптова весна, що покликана зрошувати зневоднений грунт нашого світу.
*З Тобою не буде темно уночі…
Стація 12. Ісус вмирає на хресті
Насильно, скорим судом Його вхопили. (Ісая 53, 8а)
Ісус був схоплений, підданий тортурам і розіп’ятий страхом та ненавистю. Він пропонував любов, але був відкинений, самотній і Його вбили. Але ж ні, Він не був самотнім! Марія також стояла там, біля хреста. В Нього забрали все, крім цієї присутності причастя. Марія сказала Йому: «Я люблю Тебе. Я жертвую себе для Отця разом з Тобою». Меч прошив її серце. Вона була жінкою співчуття.
Молитва
Ісусе, дай нам серце, повне співчуття, щоб ми могли залишитися і стояти близько розіп’ятих цього світу і пропонувати себе Отцеві разом з ними.
*Любов Твоя, Господи, хранить мене…
Стація 13. Ісуса знімають з хреста
Хто з Його сучасників думав, що Його вирвано з землі живих
і що за гріхи народу свого Його побито аж до смерті? (Ісая 53, 8б).
Йосиф з Ариматеї, Никодим та Іван зняли тіло Ісуса з хреста. Вода та кров витекли з його проколеного серця. Вони поклали його тіло, таке гарне, тендітне і таке зболене на коліна Марії. Вона стояла там. Мовчазна, розбита, спустошена, вона плакала. Це були сльози суму та довіри.
Молитва
Отче, дивлячись на всі страждання в світі, на всю жорстокість та смерть, на яку ми наражаємося, ми просимо тебе дати нам Марію, матір Ісуса, матір розради, матір чудової любові.
* Ти, Маріє, надія моя
Стація 14. Ісуса кладуть до гробу.
Гріб Йому призначили разом з безбожними,
і зі злочинцями Його могила,
хоч Він і не вчинив насильства,
і не було обману в устах у Нього (Ісая 53,9).
Каменем було закрито гріб: все скінчилося. Петро та Апостоли були вражені і збентежені. Марія Магдалина плакала.
Марія зберігала слова та обіцянки Ісуса в своєму серці. Вона розпочала велику мовчанку цієї Суботи, дня очікувань і дня довіри. Коли здавалося, що все скінчилося, надія на обіцянки Ісуса залишилася.
Молитва
Коли наші серця розбиті і збентежені, коли відчай лякає нас, ми молимо, Ісусе, щоб ти засіяв зерно надії в нас.
* В тобі сховаюсь я…
**********************************************************************
(далі читає ведучий – той, хто читав на початку)
Він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливості, - ми, що його ранами зцілились (1 Петр. 2, 24).
Через те, що Ісус був вбитий,
Тому і Бог Його вивищив і дав Йому ім’я, що понад усяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є на славу Бога Отця. (Фл. 2, 9-11).
*Хочу я з Тобою жить…

Хресна дорога для молоді у виконанні сучасних українських виконавців, а також глибокодуховні розважання над кожною зі стацій Хресної дороги.

01 В. Павлік - Без Любові сонце гасне
02 І. Федишин - Коли біда приходить
03 Т. Курчик - Молю
04 І. Федишин - Марія
05 Л. Ваврін - І запалює як свіча
06 Семінаристи ЛДС СД - Візьми серце моє
07 Пікардійська терція - Сад ангельських пісень
08 Семінаристи ЛДС СД - У суєті
09 І. Федишин - Молімося
10 Назар Савко - Духовна одежа
11 Віталій Човник - Голгофа
12 І. Федишин - Цей хрест-це крила
13 Юрій Цвєтков - Пожалій мене, Ісусе
14 Ніна Матвієнко - Квітка-душа

http://depositfiles.com/files/926tarux9

MOD: червоним у нас на Форумі мають право писати лише модератори
Питання всім:
Які Ваші думки щодо вистав і театралізованих дійств Хресної дороги, де люди беруть на себе образ Ісуса, Марії та інших святих?
Чи варто таке робити (з дозволу єпископа)?
Які плюси і мінуси цих дійств?
Як відповідати людям, які кажуть, що брати на себе образ Христа у Розп'ятті і Марії - це богохульство?

Приклади Театралізованої Хресної дороги Івано-Франківської "Обнови" і Тернопільської семінарії

strangel-v писав:Які Ваші думки щодо вистав і театралізованих дійств Хресної дороги, де люди беруть на себе образ Ісуса, Марії та інших святих?
Чи варто таке робити (з дозволу єпископа)?
Які плюси і мінуси цих дійств?
Як відповідати людям, які кажуть, що брати на себе образ Христа у Розп'ятті і Марії - це богохульство?

Відповім вам цитатою з книги О.Теодуле Рей-Мермета "Хлопчик,з яким бавився Бог" про святого Герарда Маєлю.

У Великодний тиждень 1749 року на його долю випала велика радість: ґрупа молодих людей вирішила влаштувати в соборі живу сцену страждань Христових. Вони розділили ролі згідно обдарувань і побажань людей. На ролі солдатів, катів, святих жінок кандидатів було більш, ніж достатньо. Деякі кандидати на ролі Пилата і сотника були відхилені. Однак на роль розіп’ятого Христа добровольця не знайшлося. Тяжко було погодитися віддати себе на муки і розп’яття на хресті. Коли Ґерард довідався про це, він прийшов і прийняв роль розіп’ятого, і то в справжньому сенсі цього слова. Він був найщасливіший серед усіх.
Коли настав час прем’єри, він сказав катам: “Не жалійте мене, я покликаний терпіти!” Так вони і зробили.
Коли усе було готове, прийшло чимало людей з цікавості і співчуття. Серед них була і Ґерардова мати Бенедетта, яка нічого не знала. Поглянувши на блідого розіп’ятого мученика, який був живим образом страждань, вона знепритомніла. Люди плакали, але розіп’ятий терпів лише від того, що так мало міг наслідувати на хресті свого Приятеля.

От.Тому, думаю тут немає нічого поганого.

Вибачте. але я проти. Моє (наше) релігійне виховання зовсім інше. Спілкування з Богом має містичний характер. Я можу молитися перед іконою, яка є списом Євангелії. Мені важко зосередитись у молитві наприклад перед статуєю, чи навідь перед ілюстрацією Євангельської події (картиною) майстрів європейської школи. Якщо ви скажете, що театральна хресна дорога не вимагає молитовного розваження, то тоді для чого все це ??? Воно має право на існуваня в театрі і це є уділ мистецтва. А мистецтво це зовсім інше. Найкращим "прикладним" переживанням біблії для східного християнина є паломництва. Під час прощі на тому, чи іншому святому місці можна візуалізувати (доторкнутися розумом) до містерії. Ще раз - мистецтво і містерія це різні річі.Шкода (на мою думку), що у нашх семінаріях виховуються прокатолицькі священики, а не священики східньої Церкви, котрі бережуть своє під куполом католицької Церкви. Не знаю, чи зміг висловити те, що думаю. Одним словом мені шкода того хлопчину, котрий вимастився у фарбу .

Незнаю що сказати,,думки різні,,,,з цього приводу...
Але я не був жодного разу на такій хресній дорозі,,,,,
Тому важко щось сказати,,а думати в такому випадку-це просто фантазії...
Але знаю точно,,,якщо навіть мені би не сподобалось,,,то знайшлися би ті, кому сподобалось....і це нормально...
Головне без фанатизму.....
В таких речах,Ревність і Фанатизм...Це Антоніми???
Хто як вважає....

Масштабне дійство, яке охоплює до 50-ти учасників і тисячі присуттніх глядачів. Спрямоване на краще розуміння подій Страстей Христових.
Організатори: Товариство Українських Студентів-Католиків "ОБНОВА" м.Івано-Франківськ, Парафія Успення Пресвятої Богородиці Бучацької єпархії.
Запрошуємо всіх розділити з нами терпіння Господа нашого Ісуса Христа, який помер на Хресті за наші гріхи.

ДЕТАЛІ:
http://skalaugcc.at.ua/news/ogoloshennj ... 1-02-24-48
http://vkontakte.ru/event24453832

https://picasaweb.google.com/skalaugcc.at.ua/jfSPJL#

З того часу, коли я вперше прочитав розважання, мене не покидала ідея зробити її, цю Хресну дорогу, відеофільмом, щоб кожен зміг відчути те, що я відчував вперше, і щоразу відчуваю, коли повертаюсь до неї...
Запрошую усіх запастись терпінням (відео триває 45 хвилин), і знову разом пережити Ісусові страсті...

Блог Андрія Мартинишина: Історія однієї Хресної дороги

і ще одна коротша, але не менш важлива Хресна дорога: щоб у серці не вичерпалась любов...

Театралізована Хресна дорога відбулася у Скалі-Подільській http://www.credo-ua.org/2011/03/42828

http://skalaugcc.at.ua/news/masshtabne_ ... 1-03-27-51
http://skalaugcc.at.ua/news/prosimo_kor ... 1-03-30-55
_________________________________________________________________
Масштабне дійство «Театралізована Хресна дорога» у Скалі-Подільській

Знаю що сьогодні було щось подібне в Гошівському монастирі.Нажаль поїхати не вдалось,погода зіпсувалась.
Незнаю як проходило дійство,але обіцяли відео.

Вчора, у Львові, 03.04.2011р. відбулась Хресна Дорога вулицями міста.
Щороку вона - інша, і людей долучається більше. Висвітлювались настільки гострі й насущні проблеми. Це було не класична, вивчена напам ять, а геть інакше і, тим не інше, зворушлива та повчальна.
Піднімались питання родини, виховання дітей, монахи і миряни, держави і народ у ній, питання дітей,як найбільшого й найціннішого скарбу. Ніби й життя, але все гармонійно пов язано у Бозі. В процесі Ходи нарівні іх страсними піснями, зачитувались уривки з послань Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого і Папи Івана Павла...Пізнавально і доступно... Стільки знайомих зустріла!
Може ще хтось поділиться враженнями?

Я так, до слова...
В суботу мер Львова "танцював" на майдансі, а в неділю хреста ніс на Хресній Дорозі. ПОЛОЖЕНІЄ обязиваєт? Якось пародійно воно виглядає... Якщо навіть не слухати пліток про його "маленькі" слабкості.

Богу дякувати, що народ мав можливість молитись, за це організаторам - низький уклін! Але одного не можу зрозуміти: для чого було змішувати кесареве з Божим??? Що цe були за такі націоналістичні проповіді (патріотизм, а націоналізм - різні речі, про це свого часу говорив блаженіший Любомир), що це за покладіть руки на серце і присягніть боротись проти ворогів Украіни (звісно не дослівно передаю), або нас ведуть двоє батьків - владика Венедикт і мер Львова пан Андрій, маємо слідувати за ними. Цікаво, це відколи пан Андрій став батьком і провідником для вірних УГКЦ????? Таке відчуття, що священики отримали щось за піар для мера. Для повного комплекту бракувало ще кількох СВОБОДівців із нацистський промовами.
Так хочеться вірити, що наша Церква дійсно не є політизована, але.... Невже праця блаженнішого Любомира в цьому напрямку була марною?
Господи, захисти Церкву від політикантів у рясах.

profetes писав:Богу дякувати, що народ мав можливість молитись, за це організаторам - низький уклін! Але одного не можу зрозуміти: для чого було змішувати кесареве з Божим??? Що цe були за такі націоналістичні проповіді (патріотизм, а націоналізм - різні речі, про це свого часу говорив блаженіший Любомир), що це за покладіть руки на серце і присягніть боротись проти ворогів Украіни (звісно не дослівно передаю), або нас ведуть двоє батьків - владика Венедикт і мер Львова пан Андрій, маємо слідувати за ними. Цікаво, це відколи пан Андрій став батьком і провідником для вірних УГКЦ????? Таке відчуття, що священики отримали щось за піар для мера. Для повного комплекту бракувало ще кількох СВОБОДівців із нацистський промовами.
Так хочеться вірити, що наша Церква дійсно не є політизована, але.... Невже праця блаженнішого Любомира в цьому напрямку була марною?
Господи, захисти Церкву від політикантів у рясах.

Невже все так погано? УГКЦ більше політикує ніж інші Церкви?
Присягнутись захищати своїх дітей, батьків, землю батьків - це погане політиканство з боку священників?
Двоє батьків, а ви йдіть за своїм провідником. Садовий поведе своїх, які за нього проголосували і нічого неправильного в цьому немає. Не подобається - йдіть своєю хресною дорогою - Бог вас не осудить.

прочанка писав:Я так, до слова...
В суботу мер Львова "танцював" на майдансі, а в неділю хреста ніс на Хресній Дорозі. ПОЛОЖЕНІЄ обязиваєт? Якось пародійно воно виглядає... Якщо навіть не слухати пліток про його "маленькі" слабкості.

Чого так багато уваги "сусідкам", "політикам", і взагалі особам, які не подобаються, але ви з ними змушені були йти одною колоною?

Перепрошую - мабуть я б так само робив і ще більше б написав про "паршивих" овець, але збоку це виглядає не дуже якщо зовсім не згадувати про основне.

Про парадійність показовості християнства це велика тема. От наприклад чому саме Садовий лицемірив на Хресній дорозі? Людям не зі Львова не зовсім ясно.

захищати своє і своїх треба, це святий обов'язок кожного, але на мою думку - а форум для того і є, що висловлювати свої думки - мало не заохочувати йти боротись, шукати ворогів і нищити їх, це вже трохи перебільшено. Слуга Божий Іван Павло ІІ саме за ось такі заклики і наслідки таких закликів перепрошував свого часу світове суспільство. Це саме зробив блаженніший Любомир в часі візиту Івана Павла ІІ у Львові. Для чого провокувати, щоб в майбутньому Церква знову вибачалась. А що стосується двох батьків, то - як на мене - Церква має закликати йти за Христом на Хресній Дорозі. В Римі кожного року є Хресна Дорога в Колізеї, яку очолює папа, там мабуть також є представники влади, але ніхто не думає наголошувати на їх присутності; є, то є, нехай собі моляться, як і всі вірні.
Що стосується самого пана Андрія, то знаю, що він відвідує різні храми Львова, йде чоловік молитись до храму, і стоїть в церкві між вірними; хіба що якийсь священик з відомих йому намірів запросить до переду чи на якесь достойне місце, як от наприклад часто це видно в соборі св.Юрія.
позиція Церкви до влади різного рівня має бути такою, як наш єпископат підписується у листі до президента: з належною пошаною.

Правда,,,, мені невідомі ваші Львівскі "страсті",але як на мене дивна ситуація.Коли влада поза церквою-то недобре,коли якось бере участь в цьому-також недобре.
Як сказав один священник про діваху яка прийшла до церкви.Та діваха мабуть отразу після нічного клуба пішла до Церкви,і щоб зекономити час не переодягалась.
Так він сказав:"Добре що хоч так прийшла,ато ніколи її не бачив в церкві,хоч живе поряд з нею".Тобто це може бути початком.
А скоро у нас в місті(Фв-Фр.) буде схожа Хресна Дорога,по вулицях міста(помоєму в середу).Підозрюю що там також будуть представники адміністрації.Наш обласний голова часто присутній на такому,або його представники.Но ніяких агетацій небуло ніколи(я про таке не чув).І як на мене це набагато краще,чим його байдужість до цього.(маю підозри що наш голова не святий ,але помагає,хіба це погано????)
Розповім як у нас пройшло.

з нашого мер ніхто святого не робить, і всі ми, люди грішні. Просто в місті , направду, є багато достойних людей, які не пхаються на перші шпальти екранів і газет. Але той "омоскалений" до краю майданс у Великий Піст можна й було перенести. І мер Львова мав би це питання підняти. А то в суботу - скаче, а в неділю - плаче...
Якось воно гидко... Намагаєшся від того відсторонюватись і думати про високе і гідне, яка мало місце на цій дорозі, але... Стільки людей, як цього року, ще мабуть не було. Це дуже хороший знак і та ложка"дьогтю" в цю картину геть не вписувалась. По черзі хрест несли представники всіх львівських вузів. Інтеліґенція поруч з церквою - це чудово, але пан мер в цю картину чомусь не вписувався...

прочанка писав:з нашого мер ніхто святого не робить, і всі ми, люди грішні. Просто в місті , направду, є багато достойних людей, які не пхаються на перші шпальти екранів і газет. Але той "омоскалений" до краю майданс у Великий Піст можна й було перенести. І мер Львова мав би це питання підняти. А то в суботу - скаче, а в неділю - плаче...
Якось воно гидко... Намагаєшся від того відсторонюватись і думати про високе і гідне, яка мало місце на цій дорозі, але... Стільки людей, як цього року, ще мабуть не було. Це дуже хороший знак і та ложка"дьогтю" в цю картину геть не вписувалась. По черзі хрест несли представники всіх львівських вузів. Інтеліґенція поруч з церквою - це чудово, але пан мер в цю картину чомусь не вписувався...

Ви допис про діваху читали (попередній).