Олюнька писав:luksander писав:Погано, якщо єдиним, що нас об’єднуватиме в тому соборі, буде «наша різноманітність»
Найважливішою справою є навчитися сприймати інших людей разом з їх "різноманістністю", тоді те, що зараз роз'єднює буде для нас ознакою пишності - так як букет різних квітів (мені такі подобаються
там, де є кілька різних кольорів і видів )
Знаїте,,я трохи розважав на тему різноманітності і не єдності....Скажу чесно тема ого-го,тобто для людей які сприймають все близько до серця, краще не заглиблюватись в цю тему.....
Але,,але всетаки "Досконалість Божа не має меж",і це набагато більше ніж" Люцка тупість не має меж
".
Ця думка можливо і виглядає високомірною,але не журіться,я також людина
.
Але попри все,не зважаючи ні на що,Ісус нас справді обєднав у Господі Нашому.Тобто дивлячись на історію,починаючи з часу Авраама,всі племена не були одним,а якщо брати іновірців(ті що до бовванів молились),то взагалі нічого спільного не було,ну хіба бажання повідривати голови
один-одному.
А з приходом Ісуса,ми отримали щось спільне,тобто якщо грубо сказати,то Він забрав у вибраних(Вибраний народ) і дав всім хто потребував(хотів).
І це справді сильно.
Бо навіть попри розбіжності(поділи Церкви) в способах спілкування(Прослава) з Богом,ми маєм щось спільне,і Це(Господь) на скільки ВЕЛИКЕ І ПОТУЖНЕ,що ми люди, зі своєю природою,тобто; гордістю і жорстокістю,уявою і злобою,не змогли Це розвалити на протязі 2000 років,і як би хтось там не старався,не намагався,і все таке,у нього це не вдасться.
Справді одне стадо і один Пастух.І погодьтесь, наш Пастух і є Любовю,тобто від Нього походить це "визначення",тобто Він є єталоном в цьому для всіх.
Бо якби не так,то да-а-авно би повбивав нас,іто з особливою жорстокісю.(я одного разу пас качки,і так нервувався коли не міг їх загнати в стодолу,вони від страху стали такі тупі і вперті.І якби не друг,то точно би парочку кх.хрусь...(брама би випадково впала на них
).Но потім коли вони звикли до мене,я так тішився, коли вони послушно і організовано заходили в ті вузенькі двері стодоли:) ))
Так що, думаю думка ясна,давайте будем жити так,щоб НАШ ГОСПОДЬ ТІШИВСЯ творіннями Своїми.
Думаю для людей не можливо щоб була одна Церква,це в сенсі Патріарха,Папи.(Провід).Бо це було би надто легко,і думаю саме в цьому повинна бути наша Християнська чеснота.Тобто попри все,не зважаючи ні на що,Любити Ближнього.Бо люди однієї спільноти- це одне тіло,тобто така любов не надто "крута".,а ось людина іншої спільноти(Церкви) і є тим ближнім,і така любов є "крутою"(досконалою).Але скажу чесно,правду.Ми просто не здатні до досконалої любові,поки не будемо любити себе,своє тіло(спільноту,Церкву).
Я вже чую,,ідеаліст і тд.і тп.,типу хочу бути святішим за Папу Римского(я тут таке вже чув в свій адрес).І відповім на таке,,,,так хочу,хочу бути святим,бо покликаний до ЦЬОГО,як зрештою і всі ми.Просто правда така, що я не є таким,але це мене не зупинить,тобто не позбавить такого бажання.
Просто таке бачення деколи приносить смуток,коли бачеш хитро сплановану "люцку мудрість",і зазвичай це плани не людей,тобто люди часто навіть не підозрюють, що ними рухає в таких намірах.І справді,люцка жадоба і втрачена здатність прощати, є міцним шнурочком,за який нас водять.
Часто дивився на кукловодів(Лялька на шнурочках,МАРІОНЕТКА),і розумієш,,,що ми і є тою лялькою(маріонеткою),яка сама себе дозволила привязати на ті шнурочки,бо насильно кукловод зробити це не може,такі "правила"(свобідна воля,дана Творцем).А шнурочків багато,і вони вже стали "канатами".І ці канати відомі всім,перечисляти не стану,їх багато.Но основні,які рухають головою і руками; це жадоба і заздрість,а до голови йде;гордість це визнати. І ті шнурочки ми часто бачемо,али вони нам здаються "неймовірно грубими канатами",які просто не реально обірвати.
"щось" нам таке внушає,і ми це зробили правдою,тобто дійсністю.Хоть це і брехня,тобто у "страха очі великі".Ми вже змирилися що це не реально,не реально їх порвати.
І скажу всім,що в більшості це є правдою.Тобто є чистою правдою,ми люди не в змозі обірвати ті шнурочки,особливо коли за них не думаєм
,не підозрюєм про існування тих шнурочків,бо це типу не реально,так просто, що не може бути правдою.
Але є одна правда,що не можливе у людини,Є МОЖЛИВИМ У БОГА.
І ще одна правда:"БОГУ,, щоб впливати на наше життя,Шнурочків НЕ ПОТРІБНО.".Скажу по іншому,БОГ може пообривати не то що канати,ба навіть "супер грубі і міцні ТРОСИ",Йому під силу ВСЕ.(можливо в цьому сенс "Визволитель").Треба так мало від нас,просто Попросити Його про це.І тут справді вступає в силу Істина,кожному дасться по його вірі.Але навіть таке передбачено,тобто Бог знає яка слабка у нас Віра.ВІРЮ ГОСПОДИ,ПОМОЖИ МОЄМУ НЕВІРСТВУ.
А тепер мораль казочки
..
Ми справді можимо бути одним стадом,тобто любити Ближнього,вчитися один у одного,поважати один одного,помагати один одному.
Тільки треба це прохати у ГОСПОДА.Тобто це мало можливо для нас,коли ми цього не будемо просити у Бога,щоб навчив нас і укріпив в цьому.В ЛЮБОВІ ДО БЛИЖНЬОГО...
Дякую..
Прости нам Господи, нашу тупість і байдужість.....