Християнин і насильство

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Michail » 03 липня 2014, 14:30

ShMariam писав:
Michail писав:Чому Бог визволявши ізраїльтян чудесним способом не може це зробити і для християн українців?
Може. Але чомусь любить послуговуватися людьми :pardon: Інакше, нмд, на землі вже давно був би мир, рай або щось подібне до того.

Якщо в даній ситуації людина не молиться так, якби все залежало тільки від Бога, то це є ознакою браку віри. Якщо не працює (про "працю", найважливішу під час війни :( , я вже писала), то це є ознакою браку відповідальності.

Думаю, що в нашому війську воює багато людей, далеких від Бога і Церкви. Але якщо б їм сказати, що це вони мають виконувати "брудну" роботу, бо християнин має триматися подалі від насильства..., на їх місці я би послала того християнина і його християнство... :(

Просто... бачу святість як поєднання віри + відповідальність...


Їм не треба нічого говорити. Вони вибирають, або згоджуються на те, що їх заставляють.
А християни мають свій вибір і вільні його робити. І християнин не висловлюється. що не буде робити брудну роботу. Якраз брудну він може взятись робити, наприклад за раненими доглядати, копати окопи і т.д. Хористияни просто може сказати, що Бог сказав "Не вбивай" і вибачте хлопці, я не буду цього робити. І можете посилати мене куди хочете, я в своєму виборі твердо стою. Може бути і такий християнин, який в принципі піде на війну з чітким ворогом. Наприклад з мусульманським ворогом, або з язичницьким. Але не піде воювати з іншими християнами. Теж думка має право на існування.
А є такі що підуть і на віну в нашій ситауації, відчуваючи що можуть життя покласти за свій народ, але йдучи через це вільно, ну це також вибір християнина. Але в цьому третьому випадку він зіткнеться з такими ситуаціями і зробить те за що буде каятись (це скоріше всього), ну що ж, гріх в житті людини буде, яка сказано в Новому Завіті, і винуватий буде той, хто до цього гріха призвів. А на війні винуватий в першу чергу агресор, тому гріх захисника менший. А вибір християнина вільний. Тому я і написав, що я не є пацифістом, але і "зломиголву ідеалістом" теж ні.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 03 липня 2014, 14:47

а з чого Ви робите висновок, що там проти нас християни війною пішли?
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Michail » 03 липня 2014, 15:06

о.Олег писав:а з чого Ви робите висновок, що там проти нас християни війною пішли?
З повагою, о.Олег
Я привів три можливі приклади. Третій приклад гіпотетичний, як і перші два, але спробую довести його можливість.
Знову ж таки не обовязково що християни це ініціювали, але в їх ряди стало і населення тих країв (чи добровільно, чи були обмануті, а чи примусово), ну а вже серед них християни є, принаймні такі що вірують в Ісуса Христа. Плюс мирне населення яке страждає теж можуть бути християнами. Якби тамтешнє населення стало проти терористів чіткор і разом, то все б уже припинилось.
Я не можу сказати що там нема християн, як і не можу сказати що ми всі є християнами досконалими. Всі ми в дорозі, як кажуть про себе члени неокатехуменату, але краще сказати це про всю церкву борючуся НК дуже звужують все ,концентруючись на собі).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 03 липня 2014, 15:10

Michail писав:І християнин не висловлюється. що не буде робити брудну роботу. Якраз брудну він може взятись робити, наприклад за раненими доглядати, копати окопи і т.д. Хористияни просто може сказати, [b]що Бог сказав "Не вбивай" і вибачте хлопці, я не буду цього робити.

Я думала, що не потрібно уточняти, що мала на увазі "брудну" в переносному сенсі - яка найважча для психіки...

Сховаєтеся за спинами "грішників"? Які "життя своє віддадуть за своїх друзів" (навіть не знаючи, що в Біблії це названо "найбільшою любов'ю").
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Michail » 03 липня 2014, 15:41

ShMariam писав:
Michail писав:І християнин не висловлюється. що не буде робити брудну роботу. Якраз брудну він може взятись робити, наприклад за раненими доглядати, копати окопи і т.д. Хористияни просто може сказати, [b]що Бог сказав "Не вбивай" і вибачте хлопці, я не буду цього робити.

Я думала, що не потрібно уточняти, що мала на увазі "брудну" в переносному сенсі - яка найважча для психіки...

Сховаєтеся за спинами "грішників"? Які "життя своє віддадуть за своїх друзів" (навіть не знаючи, що в Біблії це названо "найбільшою любов'ю").

Або за свої інтереси, або за свої ідеї земні. І за їх спини не потрібно ховатись. Ті, хто служить в альтернативній службі так само наражаютьсч на небезпеку як і ті хто стріляє, адже шанс медсестри дістати кулю на полі бою не дуже то й менший. З іншого боку вона обходить гріх стріляння в людей, але так смамо може загинути за друзів.

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Michail » 03 липня 2014, 15:57

ВІЙНА – ЦЕ ЗАВЖДИ ПОРАЗКА ЛЮДСТВА. ПАПА ФРАНЦИСК ПІД ЧАС ЧУВАННЯ ЗА МИР

"Але чи таким є світ у якому живемо? Таким було наступне запитання, на яке шукав відповіді Папа Франциск. За його словами, створіння зберігає свою красу, яка наповнює нас подивом, воно залишається добрим. Але існує також насильство, поділи й протистояння, війна. «Це трапляється тоді, коли людина, вершина створіння, полишає горизонт краси та добра і замикається у власному егоїзмі, – пояснив проповідник. – Коли людина думає лише про себе саму, про власні інтереси та ставить у центрі себе, коли вона захоплюється ідолами панування та влади, коли ставить себе на місце Бога, то псує усі взаємини, все руйнує, відкриваючи двері для насильства, байдужості, конфлікту»."


"У цьому контексті Папа поставив підсумкове запитання: «Чи можливо іти шляхом миру? Чи можемо вирватися із цієї спіралі болю та смерті? Чи можемо знову навчитися ходити стежками миру? Призиваючи Божу поміч, – відповів він, під материнським поглядом Богородиці Спасіння Римського люду, Цариці миру, хочу відповісти: Так, це можливо для всіх! Цього вечора хочу, щоб з кожного кінця землі ми ввізвали: Так, це можливо для всіх! Навіть більше, я хочу, щоб кожен з нас, від найменшого до найбільшого, аж до тих, які покликані управляти народами, відповіли: Так, ми хочемо цього»."


"«Браття і сестри, прощення, діалог, примирення – ось вони, слова миру для улюбленого сирійського народу, для Близького Сходу й усього світу», – сказав на завершення Папа Франциск, закликаючи всіх молитися за мир, творити мир, ставати «чоловіками та жінками примирення та миру»."

http://catholicnews.org.ua/viyna-ce-zav ... nya-za-mir

От що повинен проповідувати християнин і чим жити. А наша влада хіба зробила з саомго початку спроби діалогу, примирення і т.д. з самого початку? десять днів перемиря запізнілі були та й навіть уже непотрібні, треба було додавлювати ,якщо вже на те пішло. А з самого початку ще при кримськійй загрозі може б помогло. Ну та й далі, я вже описав яка ситуація і чиї інтереси тут будуть відіграні. Це боротьба за енергоресурси і політичні впливи. А тим часом європейські лжецінності проникають до нас і далі. В києві гей-парад хочуть влаштувати, наприклад.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 03 липня 2014, 17:04

Michail писав:... адже шанс медсестри дістати кулю ...
Ото ж то, медсестри, а не молодого здорового чоловіка.

Мені сподобався приклад Ігоря:
Michail писав:Стоп-стоп, я ж писав вище і не раз, це зовсім інша ситуація. Вона конкретна і тут довго думати не прийдеться, ти стаєш на захтист свого друга (в даному випадку мами, що ближче) і можеш за неї навіть життя покласти. Твоя мета не насильство вчинити над ворогом, а захистити маму в тому конкретному випадку де ти нічого іншо просто не моєеш зробити. Хоча спочатку ти намагаєшся попередити злочинців щоб не робили того, стараєшся запропонувати їм щось взамін щоб вони не робили злочину. А тим часом в думці просиш у Бога допомоги!. І лише якщо вони всі твої пропозиції відкидують, тоді вже ти стаєш у бій. Чітка конгкретна ситуація.


Твоя мама не розділена в собі і частина її не бере зброю в руки і не допомагає злочинцям, інша частина просто ічого не робить, а ще інша частина при цьому страждає.
Навіть непорівнюйте з тим що робиться на сході.
Зараз Ви стверджуєте, що України як такої, єдиної не існує. :( (це війна не за Донбас - для тих, хто не зрозумів). Вже повторювала не раз, що зомбування, брехня - один із методів ведення цієї війни (взагалі не тільки цієї, не в тому справа). Винищити патріотів - зробити якнайбільше манкуртів - обманути - залякати - завоювати. :pardon: :(


Michail писав:У обох сторін завжди є військові капелани які благословляють на бій...
Тільки у кожній війні є справді винний (не в кожного своя правда - правда одна).
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 03 липня 2014, 20:55

Michail писав:
о.Олег писав:а з чого Ви робите висновок, що там проти нас християни війною пішли?
З повагою, о.Олег
Я привів три можливі приклади. Третій приклад гіпотетичний, як і перші два, але спробую довести його можливість.
Знову ж таки не обовязково що християни це ініціювали, але в їх ряди стало і населення тих країв (чи добровільно, чи були обмануті, а чи примусово), ну а вже серед них християни є, принаймні такі що вірують в Ісуса Христа. Плюс мирне населення яке страждає теж можуть бути християнами. Якби тамтешнє населення стало проти терористів чіткор і разом, то все б уже припинилось.
Я не можу сказати що там нема християн, як і не можу сказати що ми всі є християнами досконалими. Всі ми в дорозі, як кажуть про себе члени неокатехуменату, але краще сказати це про всю церкву борючуся НК дуже звужують все ,концентруючись на собі).

тобто... Ви не вступитесь за свою маму/кохану/сестру, бо в одного насильника та шиї виглянуло Розп`яття. От якби мусульманин чи язичник - вступились би. Однак навіть тут є небезпека, що один із них Христовий і це він Христа ради до Вашої хати зайшов, а не грабувати/гвалтувати. А тут ще і "сестра" не піднялась проти терориста і "мама" не чітко висловилась та і "кохана" той Хрестик зауважила - от якби вони всі "чітко", то все би припинилось само собою і без Вас. А інакше через ту складність і незрозуміло Вам, чи потребують вони Вашого захисту, тому Ви беретесь бути з ними в якості санітара/прибиральника, адже саме це, а не прямий захист мами/коханої/сестри, для вас є "брудною роботою" :(
надіюсь я Вас невірно зрозумів :(
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 03 липня 2014, 21:03

о.Олег писав:тобто... Ви не вступитесь за свою маму/кохану/сестру, бо ....

надіюсь я Вас невірно зрозумів :(
З повагою, о.Олег


Я точно так само зрозуміла. Боюсь, ми все вірно зрозуміли :(
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 03 липня 2014, 21:14

ShMariam писав:
о.Олег писав:тобто... Ви не вступитесь за свою маму/кохану/сестру, бо ....

надіюсь я Вас невірно зрозумів :(
З повагою, о.Олег


Я точно так само зрозуміла. Боюсь, ми все вірно зрозуміли :(

думаю ні. Так християнин думати не може. Михайло християнин. Але пише дійсно подібно. І цьому є лише одне пояснення, яке хочу, щоб написав: Михайло в простій ситуації, в якій впевнений, діяв би відповідно до обставин навіть, якщо із зброєю в руках, а насильник був весь обвішаний Іконами. Маму/сестру/кохану захистить. І тут вся путанина в множестві словес, за якими зрозумілою є суть того, про що пише Михайло: він висловлює недовіру політикам.
Чи ми з Вами політикам довіряємо? Сумнівно. Проте ми за те, щоб відстоювати Україну. Це з тим, що ні Ви не йдете в жіночий батальйон, ні я не пішов капеланом.
(перепрошую, що не витримав павзу - не дав відповідати Михайлові: не хотів, щоб Ви із таким поганим мислем пішли спатоньки :oops: )
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 03 липня 2014, 21:33

о.Олег писав:Михайло в простій ситуації, в якій впевнений, діяв би відповідно до обставин навіть, якщо із зброєю в руках, а насильник був весь обвішаний Іконами. Маму/сестру/кохану захистить. І тут вся путанина в множестві словес, за якими зрозумілою є суть того, про що пише Михайло: він висловлює недовіру політикам.
Нмд, висловлює віру в те, що мамі/сестрі/коханій подобається насильник, отже в це не варто втручатися. Михайле, я Вас правильно зрозуміла?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
Тома
дописувач
дописувач
Повідомлень: 51
З нами з: 11 серпня 2013, 11:41

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Тома » 03 липня 2014, 22:52

ShMariam писав:Сховаєтеся за спинами "грішників"? Які "життя своє віддадуть за своїх друзів" (навіть не знаючи, що в Біблії це названо "найбільшою любов'ю").

Перепрошую, але на війну ідуть не віддавати своє життя за друзів, а відбирати життя у ворогів, які друзям не дають нормально жити.
Герої не вмирають, - вони умертвляють ворогів і заставляють їхніх друзів ховати їхні трупи під парканом!
Але чи "проти плоті і крові" наша війна?

ShMariam писав:Тільки у кожній війні є справді винний (не в кожного своя правда - правда одна).

І часто в результаті ця одна правда звучить так: "Не важливо, хто це почав". Пригадайте, як у школі б'ються хлопчаки, а потім вчительці намагаються доказати, що винен він чи він, бо він перший вдарив, а вчителька констатує, що судячи із обопільної завзятості - не важливо, хто саме почав бійку цього разу.

ShMariam писав:Нмд, висловлює віру в те, що мамі/сестрі/коханій подобається насильник, отже в це не варто втручатися. Михайле, я Вас правильно зрозуміла?

Як це не втручатися? Якщо коханій подобається насильник - то треба мочити їх обох!
Мар'ян Качмар, brat Martyn, Кипріян (Kyprijan), Тома...
«Коли-небудь потім» - небезпечна хвороба, котра рано чи пізно поховає ваші мрії разом з вами (Тімоті Ферріс).
Сайти: simport.org.ua; photography.kachmars.com; Скринька: home[пес]kachmars.com

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 03 липня 2014, 23:02

Тома писав:
ShMariam писав:Нмд, висловлює віру в те, що мамі/сестрі/коханій подобається насильник, отже в це не варто втручатися. Михайле, я Вас правильно зрозуміла?

Як це не втручатися? Якщо коханій подобається насильник - то треба мочити їх обох!

:( Я питаю серйозно (про адекватність відповіді)...

Звичайно, то дурниця, (один з епізодів в новинах) що терористи в дворі гвалтували дівчину, а люди боялися вийти... Ми ж будемо мати гріх, коли будемо їх до чогось примушувати... Хай забирають собі ВСЕ, що хочуть... Ми віддамо, це ж так по-християнськи...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 04 липня 2014, 11:51

Тома писав:...Перепрошую, але на війну ідуть не віддавати своє життя за друзів, а відбирати життя у ворогів...

намір християнина, що йде на війну - захистити. Відбирати життя не обов`язково.
З повагою о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Тома
дописувач
дописувач
Повідомлень: 51
З нами з: 11 серпня 2013, 11:41

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Тома » 04 липня 2014, 22:26

ShMariam писав: :( Я питаю серйозно (про адекватність відповіді)...

Якщо серйозно, то це зараз чи не найгостріше питання в мому житті. Чого в моєму існуванні буде більше: життя чи виживання? Які пропорції вибрати?

о.Олег писав:намір християнина, що йде на війну - захистити. Відбирати життя не обов`язково.

Нмд платники податків не для того військовим своїм потом забезпечують озброєння, щоб ті стріляли тільки туди, де нікого не зачепить... А для того, щоб вони стріляли так влучно, як тільки можливо, бо інакше дуже коштовний маскарад виходить та війна.
Якщо вже йти на війну - то воювати треба вправно і ефективно, а сентименти залишати вдома.
Мар'ян Качмар, brat Martyn, Кипріян (Kyprijan), Тома...
«Коли-небудь потім» - небезпечна хвороба, котра рано чи пізно поховає ваші мрії разом з вами (Тімоті Ферріс).
Сайти: simport.org.ua; photography.kachmars.com; Скринька: home[пес]kachmars.com

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 04 липня 2014, 22:43

Тома писав:
ShMariam писав: :( Я питаю серйозно (про адекватність відповіді)...

Якщо серйозно, то це зараз чи не найгостріше питання в мому житті. Чого в моєму існуванні буде більше: життя чи виживання? Які пропорції вибрати?
Думаю, що в такій ситуації "я" маю думати не про себе і своє життя, чи там виживання...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 05 липня 2014, 09:27

Тома писав:
о.Олег писав:намір християнина, що йде на війну - захистити. Відбирати життя не обов`язково.

Нмд платники податків не для того військовим своїм потом забезпечують озброєння, щоб ті стріляли тільки туди, де нікого не зачепить... А для того, щоб вони стріляли так влучно, як тільки можливо, бо інакше дуже коштовний маскарад виходить та війна.
Якщо вже йти на війну - то воювати треба вправно і ефективно, а сентименти залишати вдома.

безперечно - для того і стріляють, щоб влучно і ефективно. Не про сентименти мені йдеться, а про різницю наміру між "взяти в руки зброю, щоб захистити життя" (моєї сім`ї/народу тощо) і "взяти в руки зброю, щоб вбивати" (терористів/кадировців тощо). Це, Мар`яне, як з християнським хірургом, який спасає життя вагітної матері навіть, якщо знає, що дитинка загине: спасає життя, а не вбиває (хоч зі сторони спостерігача і за вислідом операції він і не буде відрізнятися від того, що робив інший хірург, який вважає нормою аборт). І тут не про "благий намір, якими встелено дорогу до пекла" (с) - тут про віру в Життєдавця-Бога, або про її відсутність-пекло
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Тома
дописувач
дописувач
Повідомлень: 51
З нами з: 11 серпня 2013, 11:41

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Тома » 06 липня 2014, 08:18

о.Олег писав:Не про сентименти мені йдеться, а про різницю наміру між "взяти в руки зброю, щоб захистити життя" (моєї сім`ї/народу тощо) і "взяти в руки зброю, щоб вбивати" (терористів/кадировців тощо). Це, Мар`яне, як з християнським хірургом, який спасає життя вагітної матері навіть, якщо знає, що дитинка загине: спасає життя...

Християнський хірург, отче, завжди намагається врятувати обидвох, а на війні ми наперед вирішуємо, що цих треба фізично винищити, щоб інші спокійніше жили. А якщо вже по правді говорити, то в цій війні, як і в інших оборонних державних війнах, ми не йдемо найперше захищати якихось там жителів, а державну територіальну цілісність. Бо для держави - це питання виживання.

Так, звісно, різниця наміру є велика, але католицька біоетика чомусь вперто вчить, що добрими мають бути не тільки наміри, але і засоби, і що добрий намір сам по собі не оправдує поганих засобів. Тільки у війні ми чомусь не називаємо поганих засобів, у війні є тільки крайні засоби і добрі наміри.

Власне питання: чому цей моральний принцип, закладений біоетикою в сфері сповнення 6-тої Заповіді, не працює на війні, щодо сповнення 5-ої?.
Мар'ян Качмар, brat Martyn, Кипріян (Kyprijan), Тома...
«Коли-небудь потім» - небезпечна хвороба, котра рано чи пізно поховає ваші мрії разом з вами (Тімоті Ферріс).
Сайти: simport.org.ua; photography.kachmars.com; Скринька: home[пес]kachmars.com

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 06 липня 2014, 12:06

Тома писав:Власне питання: чому цей моральний принцип, закладений біоетикою в сфері сповнення 6-тої Заповіді, не працює на війні, щодо сповнення 5-ої?.

Бо на війні таким чином не допускається більше зло. Допущення зла в такій ситуації (бо це велике зло і є можливість не допустити) саме по собі є гріхом.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 06 липня 2014, 17:08

Тома писав:
о.Олег писав:Не про сентименти мені йдеться, а про різницю наміру між "взяти в руки зброю, щоб захистити життя" (моєї сім`ї/народу тощо) і "взяти в руки зброю, щоб вбивати" (терористів/кадировців тощо). Це, Мар`яне, як з християнським хірургом, який спасає життя вагітної матері навіть, якщо знає, що дитинка загине: спасає життя...

Християнський хірург, отче, завжди намагається врятувати обидвох, а на війні ми наперед вирішуємо, що цих треба фізично винищити, щоб інші спокійніше жили.

аналогії завжди страждають на неповну відповідність. На те вони і аналогії. Тут мені розходилося показати на прикладі, що факт-вбивство може бути передбачуваним, але в жодному разі не бажаним для християнина. Безперечно - все складно у нашій ситуації. Однак фізичне винищення терористів/кадаровців не є ціллю. Так - може бути засобом. Однак у нашій ситуації вибору між "житиме або дитина або матір" немає - можуть вижити всі сторони конфлікту
Тома писав:А якщо вже по правді говорити, то в цій війні, як і в інших оборонних державних війнах, ми не йдемо найперше захищати якихось там жителів, а державну територіальну цілісність. Бо для держави - це питання виживання.

власне: утворення держави як таке - це питання виживання жителів/народу. Порушення її цілісності - це порушення безпеки саме тих "якихось там жителів". Безперечно - можемо говорити про різні, в т.ч брудні цілі, що їх переслідують ті чи інші представлені в нинішній українській ситуації сили/люди. Зрештою - і у всіх (без винятків) неукраїнських ситуаціях. Проте держава - система виживання її жителів. Відстоювання держави є прямим відстоюванням безпеки її жителів.
Тома писав:Так, звісно, різниця наміру є велика, але католицька біоетика чомусь вперто вчить, що добрими мають бути не тільки наміри, але і засоби, і що добрий намір сам по собі не оправдує поганих засобів. Тільки у війні ми чомусь не називаємо поганих засобів, у війні є тільки крайні засоби і добрі наміри.
Власне питання: чому цей моральний принцип, закладений біоетикою в сфері сповнення 6-тої Заповіді, не працює на війні, щодо сповнення 5-ої?.

засоби для осягнення наміру/цілі мають бути відповідними ситуації. Ми тут десь вже про це перецитовували, говорячи про Майдан.
А який у Вас контекст порівняння Заповіді "не чужолож" з Заповіддю "не вбивай"?
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 06 липня 2014, 17:26

напевне всі ми читали, але не зайвим у темі процитувати Катехизм Католицької Церкви. Не кажу, що цитування питання спростить - лише подасть напрямні:

артикул 5 П'ята Заповідь
«Не вбиватимеш» (Вих. 20,13)
«Ви чули, що було сказано давнім: «Не вбивай; І коли хтось уб'є, той підпаде судові». А Я кажу вам, що кожний хто гнівається на брата свого, підпаде судові» (Мт. 5,21-22).
2258 «Людське життя треба поважати, як щось священне», бо від самого початку воно основується на творчій дії Бога і воно назавжди залишається в особливому відношенні до Творця, своєї єдиної мети. Сам Бог є Владикою життя від його початку і до кінця; ніхто, за жодних обставин, не може привласнювати собі право прямо знищити невинну людську істоту (Конгрегація віровчення, Інструкція « Donum vitae», Вступ, 5.).

І. Пошанування людського життя

Свідчення Священної Історії

2259 У розповіді про вбивство Авеля братом його Каїном (Пор. Буг. 4, 8-12). Святе Письмо виявляє від початків історії людства присутність у людині гніву І пожадливості - наслідків первородного гріха. Людина стала ворогом свого ближнього. Бог говорить про злочинність цього братовбивства: «Що ти вчинив? Ось голос крові брата твого кличе до Мене з землі. Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки» (Буг. 4,10-11).
2260 Укладений між Богом і людством Союз витканий споминами про Божий дар людського життя та смертоносне насилля людини:
«Я буду жадати вашу кров із душ ваших (...) Хто виллє кров людську з людини, того виллята буде його кров; бо людина створена за образом Божим» (Буг. 9,5-6).
Старий Завіт завжди вважав кров святим знаком життя (Пор. Лев. 17, 14.). Ця наука актуальна на всі часи.
2261 Святе Письмо уточнює заборону П'ятої Заповіді: «Не вбивай ані безвинного, ані правого» (Вих. 23,7). Добровільне вбивство невинного тяжко суперечить гідності людської особи, золотому правилу і святості Творця. Закон, що таке вбивство виключає, є повсюдно чинним: він зобов'язує всіх і кожного, завжди і скрізь.
2262 У Нагірній проповіді Господь нагадує цю заповідь: «Не вбивай» (Мт. 5,21), і додає до неї заборону гніву, ненависті та помсти. Мало того, Христос каже Своєму учневі підставити другу щоку (Мт. 5, 22-26. 38-39.) і любити своїх ворогів (Мт. 5, 44.). Він Сам не захищався і наказав Петрові сховати меча в піхви (Мт. 26, 52.).

Законний захист

2263 Законний захист особи і суспільства не полягає у вбивстві невинного, що є свідомим душогубством. «З акту чийогось самозахисту може наступити подвійний результат: перший - збереження власного життя, другий - смерть напасника. (...) Лише перший результат є бажаним, другий - ні» Св. Тома Аквінський, Сума теології, 2-2, 64, 7.).
2264 Любов до самого себе залишається основним принципом моралі. Отже, законно є вимагати поваги до свого власного права на життя. Хто захищає своє життя, не є винним у вбивстві, навіть якщо він змушений нанести своєму супротивникові смертельний удар:
«Якщо для самозахисту хтось вдається до більшого насильства, ніж необхідно, його дії протизаконні. Якщо від насильства відбивається помірковано, то це дозволено законом. (...) І не обов'язково для спасіння душі відмовлятись від такого поміркованого захисту, щоб уникнути вбивства напасника; бо людина більш зобов'язана захистити своє власне життя, ніж життя іншого» (Св. Тома Аквінський, Сума теології, 2-2, 64, 7).
2265 Законний самозахист може бути не лише правом, а й вагомим обов'язком того, хто відповідальний за життя інших.
Захист загального добра вимагає, щоб протизаконний агресор знаходився поза можливістю шкодити. Ті, хто законно користується владою і кому довірено відповідальність за суспільство, правосильні також застосовувати зброю для знешкодження агресорів.
2266 Вимозі оберігання суспільного добра відповідають зусилля держави, спрямовані на стримування дій, які порушують права людини та фундаментальні норми громадського співжиття. Легітимна публічна влада має право й обов'язок накладати кару згідно з тяжкістю злочину. А втім, перша мета покарання - це поправа безпорядку, заподіяного проступком. Коли винуватець приймає кару добровільно, то вона має вартість спокутування. Нарешті, покарання, крім охорони громадського порядку та безпеки осіб, ставить також лікувальну мету: воно повинно, наскільки це можливо, сприяти виправленню винуватця.
2267 Традиційна доктрина Церкви не виключає застосування смертної кари, після цілковитого визначення тотожності та відповідальності того, хто винуватий, якщо це є тільки єдиний можливий ефективний шлях захисту життя людей від незаконного агресора. Якщо, однак, для безпеки і захисту людей від агресора достатньо безкровних засобів, то влада користуватиметься тільки такими засобами як більш відповідними конкретним умовам загального добра і гідності людської особи.
А втім, у наші дні, коли держава має можливість успішно приборкати злочин і знешкодити винуватця без того, щоб відібрати в нього можливість спокутувати провину, обставини, за яких абсолютно необхідно усунути винуватця, «трапляються
доволі рідко, якщо взагалі трапляються» (Іван-Павло II, Енц. « Evangelium vitae». 56.).

Навмисне вбивство

2268 П'ята Заповідь забороняє під тяжким гріхом пряме і свідоме вбивство. Вбивця і ті, хто йому добровільно у вбивстві допомагають, чинять гріх, який кличе до неба про помсту (Пор. Буг. 4, 10.)
Дітовбивство (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. «Gaudium et spes», 51.), братовбивство, батьковбивство і вбивство одного з подружжя є особливо тяжкими злочинами з огляду на природний зв'язок, який вони розривають. Турбота про євгеніку й старання про публічне здоров'я не може виправдати жодного вбивства, навіть якщо воно наказане публічною владою.
2269 П'ята Заповідь забороняє чинити що-небудь з наміром непрямо спричинити смерть людини. Моральний закон забороняє наражати когось без поважної причини на ризик смерті, як і відмовити в допомозі людині, яка перебуває у небезпеці.
Байдужість людського суспільства до обставин смертельного голоду є ганебною несправедливістю І тяжкою провиною. Торгівці, лихварська і корислива діяльність яких викликає голод І смерть їхніх братів, чинять непряме убивство. Воно рахується їм за провину (Пор. Ам. 8, 4-10.).
Ненавмисне вбивство морально не звинувачується. Але не можна виправдати людину від важкої провини, якщо вона без відповідних мотивів спричинила смерть, навіть без наміру призвести до неї.

Аборти

2270 Необхідно поважати й повністю захищати людське життя від хвилі його зачаття. Від першої хвилини свого існування за людиною повинні визнаватися її права, серед яких невіддільне право будь-якої невинної істоти - право на життя (Пор. Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 1,1.).
«Перш ніж Я уформував тебе в утробі, Я знав тебе; перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе» (Єр. 1,5).
«Кості мої не були сховані від Тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко» (Пс. 139,15).
2271 Від першого століття Церква стверджувала, що є моральним злом будь-який спричинений аборт. Це вчення не змінилося. Воно залишається непохитним. Прямий аборт, тобто бажаний як мета або засіб, тяжко суперечить моральному законові:
«Не вб'єш зародка абортом і не погубиш новонародженого» (Дидахе 2, 2; пор. Послання Псевдо Варнави 19, 5; Послання до Діогнета 5, 5; Тергуліян, Апологетик, 9, 8.)
«Бог, Володар життя, довірив людям високе служіння стерегти життя, і людина повинна виконувати його способом, гідним людини. Отже, життя повинно надзвичайно старанно охоронятися від часу самого зачаття: аборт і дітовбивство є жахливими злочинами» (II Ватиканський Собор, Паст, конят. «Gaudium et spes», 51.).
2272 Формальна співпраця в аборті становить тяжку провину. Церква накладає канонічну кару відлучення за цей злочин проти людського життя. «Хто спричинює аборт, якщо мета досягнута, підлягає відлученню силою закону (latae sententiae)» (Кодекс канонічного права, кан. 1398) «за сам факт вчинення провини» (Кодекс канонічного права, кан. 1314.) відповідно до умов, передбачених Законом. (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1323-1324) Церква не прагне, таким чином, відмовитись від милосердного ставлення. Вона виявляє тяжкість скоєного злочину, непоправну кривду, завдану невинно замордованій дитині, її батькам та всьому суспільству.
2273 Невіддільне право кожної невинної людини на життя становить складовий елемент цивільного суспільства та його законодавства:
«Цивільне суспільство та політична влада повинні визнати та поважати невіддільні права особи. Права людини не залежать ні від окремих людей, ні від батьків, ані не є привілеями, наданими суспільством чи державою; вони належать людській природі і є внутрішньо властивими людині силою творчого акту, від якого сама особа бере свій початок. Серед цих основних прав, у цій справі, треба назвати право на життя і тілесну цілісність кожної людської Істоти від зачаття аж до смерті» (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 3.).
«З моменту, коли позитивний закон позбавляє певну категорію людей захисту, який повинен бути їм наданий цивільним зако-нодавстом, тим самим держава заперечує рівність усіх громадян перед законом. Якщо держава не використовує своєї сили для служіння правам усіх громадян, зокрема - слабших, тоді самі основи законності держави під загрозою (...). Як наслідок поваги і захисту, які повинні бути забезпечені дитині від хвилини її зачаття, закон повинен передбачати кари, відповідні до кожного навмисного порушення її прав» (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 3.)
2274 Оскільки зародок (ембріон) від самого зачаття повинен вважатися особою, то він повинен бути захищений у своїй цілісності, бережений та лікований у міру можливості, як всяка інша людська істота.
Дородова діагностика морально дозволена, «якщо вона шанує життя і цілісність зародка чи людського плоду і якщо вона спрямована на індивідуальну охорону або лікування (...). Вона вагомо суперечить моральному законові, якщо, залежно від її результату, передбачає можливість аборту. Діагностика не повинна стати рівнозначною вирокові смерті» (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae»,1,2.).
2275 «Треба вважати дозволеними хірургічні втручання в людський зародок за умови, що вони зберігають життя і цілісність зародка, не несуть для нього непропорційно великого ризику, а лише скеровані на покращення стану його здоров'я чи на природне виживання окремого зародка» (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 1, 3.).
«Неморальним є виробляти людські ембріони, призначені для використання як наявний біологічний матеріал» (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae»,1, 5.)
«Деякі спроби втручання до хромосомної чи генетичної спадщини людини не є лікувальними, а лише спрямовані на продукування людей із вибраною статтю та іншими наперед встановленими якостями. Ці маніпуляції суперечать особистій гідності людської істоти», її цілості та унікальній і неповторній тотожності (Конгрегація віровчення, Інструкція «Donum vitae», 1, 6.).

Евтаназія

2276 Особи, життєва спроможність яких обмежена чи послаблена, потребують особливої пошани. Хворих та інвалідів треба підтримати, щоб вони могли вести життя, наскільки це можливо, нормальне.
2277 Якими б не були причини і засоби, пряма евтаназія полягає в тому, щоб покласти край життю інвалідів, хворих чи людей, які помирають. Вона є морально недопустима.
Так, дія чи бездіяльність, які самі собою чи у своєму намірі призводять до смерті, щоб таким чином припинити біль, становлять убивство, яке глибоко суперечить гідності людини і пошані до Живого Бога, її Творця. Помилка судження, яку хтось може зробити з доброї волі, не змінює природи цього вбивчого акту, який завжди треба осудити й виключити (Пор. Конгрегація віровчення, Декл. « Iura et bona ».)
2278 Припинення обтяжливих медичних заходів, небезпечних, надзвичайних чи непропорційних до очікуваних результатів, може вважатися слушним. Це відмова від «терапевтичної наполегливості». Тут відсутній намір завдати смерті; приймається, що в цьому випадку не можна їй перешкодити. Рішення повинне бути прийняте хворим, якщо він у цьому компетентний і здатний до цього, а якщо ні, то тими, хто має законне право, завжди шануючи розумну волю та законні інтереси хворого.
2279 Навіть якщо смерть видається неминучою, то лікування, яке звичайно належить хворій людині, легітимне не може бути перерване. Використання знеболювальних засобів для полегшення страждань того, хто помирає, навіть із ризиком укоротити його життя, вважається морально згідним із людською гідністю, якщо смерть не є бажана ні як мета, ні як засіб, а лише передбачається і толерується як неминуча. Паліативна опіка безнадійно хворих І вмираючих становить визначну форму безкорисливої любові. На цій підставі їй слід сприяти.

Самогубство

2280 Кожен відповідає за своє життя перед Богом, Який дав його. Бог залишається найвищим Володарем життя. Ми зобов'язані прийняти його з вдячністю й оберігати його задля шани Бога і спасіння наших душ. Ми є тільки управителями, а не власниками життя, даного нам Богом. Ми ним не розпоряджаємося.
2281 Самогубство суперечить природній схильності людини зберігати і продовжувати своє життя. Воно глибоко протилежне правдивій любові до себе. Воно зневажає також і любов ближнього, тому що несправедливо розриває зв'язки солідарності з родинною, національною і людською спільнотою, стосовно яких ми маємо обов'язки. Самогубство суперечить любові до Живого Бога.
2282 Якщо самогубство вчинене з наміром дати приклад, особливо для молодих, то воно стає важкою спокусою до зла. Добровільна співпраця в самогубстві суперечить моральному законові.
Важкі психічні розлади, тривога чи великий страх перед випробуванням, стражданням і тортурами можуть зменшити відповідальність самогубця.
2283 Не слід втрачати надію на вічне спасіння людей, які заподіяли собі смерть. Бог може їм дати, лише Йому відомим шляхом, нагоду спасенного каяття. Церква молиться за людей, які відібрали собі життя.

II. Пошана гідності людей

Пошана душі іншої людини: баламучення (спокуса)

2284 Баламучення - це ставлення або поведінка, яка спонукає іншу людину вчинити зло. Той, хто є причиною спокуси, наводить свого ближнього на гріх. Він посягає на його чесноти і праведність і може привести свого брата до духовної смерті. Бути причиною баламучення є важкою провиною, якщо дією чи занедбанням воно свідомо призводить іншого до важкої провини.
2285 Згіршування набирає особливої ваги залежно від влади тих, що його спричинюють, чи слабкості тих, котрі її зазнають. У цій справі Господь видав слова осуду: «Хто спокусить одного з тих малих, що вірують у Мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шиї і він був утоплений у глибині моря» (Мт. 18,6; Пор. І Кор. 8, 10-13.). Бути причиною спокуси є важкою провиною, коли цього допускаються ті, які з природи чи за посадою мають обов'язок навчати і виховувати інших, Ісус дорікає за це книжникам і фарисеям: він їх порівнює з хижими вовками в овечій одежі (Пор. Мт. 7, 15).
2286 Причиною спокуси може бути закон чи установа, мода або громадська думка. Причиною згіршення стають ті, що видають закони або встановлюють соціальні структури, які ведуть до занепаду моралі і розкладу релігійного життя або до «суспільних умов, які, безпосередньо чи посередньо, роблять важким або практично неможливим християнське життя, згідне із заповідями Найвищого Законодавця» (Пій XII, Промова 1 червня 1941 р.) Це ж стосується і керівників підприємств, що встановлюють правила, які заохочують до обману, вчителів, які «дратують» своїх учнів (Пор. Еф. 6, 4;Кол. 3,21), а також тих, які, маніпулюючи громадською думкою, відвертають її від моральних цінностей.
2287 Той, хто використовує дану йому владу в умовах, які схиляють до зла, стає причиною згіршення і є відповідальним за зло, якому він безпосередньо або посередньо сприяв. «Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак горе тому, через кого вони приходять» (Лк. 17,1).

Шанування здоров'я

2288 Життя і фізичне здоров'я є цінним добром, даним Богом. Ми повинні про них розумно дбати, враховуючи потреби інших і потреби загального добра.
Турбота про здоров'я громадян вимагає допомоги суспільства через створення умов життя, які дозволять виростати й досягти зрілості: їжа та одяг, житло, медична опіка, основне навчання, праця, суспільна допомога.
2289 Хоч моральний закон закликає до пошани тілесного життя, проте він не робить з нього абсолютної цінності. Він виступає проти новопоганської концепції, яка намагається встановити культ тіла, все йому жертвувати, обожнювати фізичну досконалість та спортивні успіхи. Селективним поділом людей на слабких і сильних така концепція може призвести до спотворення людських стосунків.
2290 Чеснота поміркованості передбачає уникнення всякого роду надміру у вживанні їжі, алкоголю, тютюну та медикаментів. Ті, хто у стані сп'яніння чи через надмірне вподобання швидкості ризикують життям інших і своїм власним на дорогах, на морі чи в повітрі, беруть на себе тяжку провину.
2291 Уживання наркотиків завдає великої шкоди здоров'ю і життю людини. Воно є важкою провиною, за винятком, коли вмотивоване медичними приписами. Таємне виробництво наркотиків і торгівля ними є прямою причиною спокуси; вони є безпосередньою співпрацею в провині, тому що спонукають до вчинків, які ясно суперечать моральному законові.



Пошана до особи і наукові дослідження

2292 Наукові, медичні та психологічні досліди на особах або групах людей можуть сприяти лікуванню хворих та поступові охорони суспільного здоров'я.
2293 Основні наукові дослідження, зокрема прикладні, становлять виразний доказ панування людини над створінням. Наука і техніка є цінним надбанням, якщо вони поставлені на службу людині і сприяють цілісному розвиткові для добра всіх. Однак вони не можуть самі в собі визначати сенс людського існування і поступу. Наука і техніка підпорядковані людині, від якої вони беруть свій початок і розвиток; поз отже, у людині та її моральних вартостях вони знаходять визначення своєї останньої мети й усвідомлення своїх меж.
2294 Оманливим є обстоювання моральної нейтральності наукових досліджень і їх застосування. Але так само вони не можуть керуватися тільки звичайною технічною ефективністю, ні користю, яка з них випливає для одних із шкодою для Інших, ні, що ще гірше, панівною ідеологією. Від науки і техніки, з огляду на їх внутрішнє значення, слід вимагати безумовного визнання основних засад моральності; вони повинні перебувати на службі людини, її невіддільних прав, правдивого і повного добра, відповідно до наміру і волі Бога.
2295 Досліди чи експерименти на людині не можуть узаконювати дій, які самі собою суперечать гідності особи та моральному законові. Можлива згода піддослідних осіб не виправдовує таких дій. Експерименти на людській істоті морально не дозволені, якщо вони призводять до непропорційного ризику (чи такого, що його можна б уникнути) для життя та фізичної і психічної цілісності людини. Тим більше, експерименти на людях не можна погодити з гідністю людини, якщо вони відбуваються без виразної згоди особи або тих, що мають на це право.
2296 Трансплантація органів відповідає моральному закону І може бути гідною похвали, якщо небезпеки і фізичний та психічний ризик, яких зазнає донор, пропорційні бажаному добру, що його отримає одержувач. Давання органів після смерті є шляхетною і корисною справою, і треба до неї заохочувати як до вияву щедрої солідарності. Воно є морально неприйнятним, якщо донор або ті, що мають на це право, не дали виразної своєї згоди. Тим більше, морально неприйнятним є безпосереднє спричинювання каліцтва або смерті одній людині, хоча б це було для того, щоб продовжити життя інших людей.

Пошана тілесної цілісності

2297 Викрадення і взяття заручників сіють терор і чинять через погрози нестерпний тиск на жертви. Вони є морально не дозволені. Тероризм безрозбірно загрожує, ранить і вбиває; він поважно суперечить справедливості і любові. Катування, тобто завдавання фізичного і морального насильства, щоб вирвати зізнання, покарати винних, залякати супротивників, задовольнити свою ненависть, суперечать пошані до особи і людської гідності. Поза контекстом медичних вказівок строго лікувального характеру ампутації, калічення або навмисна стерилізація невинних людей суперечать моральному законові (Пор. Пій XI, Енц. « Casti connubii »: DS 3722-3723.).
2298 У минулому ці жорстокі заходи загально вживались законними урядами для підтримання закону і порядку, часто без протесту з боку пастирів Церкви, які самі застосовували у своїх власних трибуналах норми римського права про тортури. Окрім цих жалюгідних фактів, Церква завжди навчала обов'язку милосердя І лагідності; вона забороняла духовним проливати кров. В останніх часах стало очевидно, що ця жорстока практика не була ні необхідною для громадського порядку, ні згідною з законними правами людини. Навпаки, ці практики ведуть до найгірших деградацій. Треба працювати над їх скасуванням. Треба молитися за жертви та їх катів.

Шана померлим

2299 Треба виявляти увагу й піклування до вмираючих, щоб допомогти їм пережити останні хвилини в гідності та спокої. їм допоможе молитва їхніх близьких. Близькі повинні подбати про те, щоб хворий у відповідному часі прийняв святі таїнства, які підготують його до зустрічі з Живим Богом.
2300 3 тілами померлих слід поводитися з пошаною і любов'ю, що випливають із віри і надії на воскресіння. Поховання померлих є вчинком милосердя до тіла (Пор. Тов. 1, 16-18.); воно вшановує дітей Божих, що є храмами Святого Духа.
2301 Розтин трупів може вважатися морально допустимим для судового дослідження або для наукових дослідів. Безоплатне віддавання органів після смерті дозволене й гідне похвали.
Церква дозволяє кремацію, якщо вона не ставить під сумнів віри у воскресіння тіла (Пор. Кодекс канонічного права, кан. 1176, § 3.).

III. Захист миру

Мир

2302 Нагадуючи запов « бивй»М.521), наш осподь имаає миру серця і засуджує аморальність злочинного гніву й ненависті.
Гнів є бажанням помсти. «Прагнути помсти, щоб причинити зло тому, кого слід покарати, не дозволено»; але похвальним є вимагати надолуження «для виправлення пороків і встановлення справедливості» (Св. Тома Аквінський, Сума теології, 2-2, 158, 1, аd 3.). Якщо гнів доходить до свідомого прагнення вбити ближнього чи важко його поранити, то він тяжко суперечить любові; він є смертним гріхом. Господь каже: «Кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові» (Мт. 5,22).
2303 Добровільна ненависть суперечить любові. Ненависть до ближнього є гріхом, якщо людина свідомо хоче йому зла. Ненависть до ближнього є тяжким гріхом, якщо хтось свідомо зичить тяжкої шкоди. «А Я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі...» (Мт. 5,44-45).
2304 Пошана до людського життя та до його зростання вимагають миру. Мир - це не тільки відсутність війни, він не обмежується забезпеченням рівноваги сил супротивників. Миру на землі не можна досягти без захисту добра людей, вільного спілкування між ними, пошани до гідності людини і народів, постійної підтримки братерства. Він є «спокоєм порядку» (Св. Августин, Про Боже місто, 19, 13.). Він є ділом справедливості (Пор. Іс. 32, 17.) і плодом любові (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 78.).
2305 Земний мир є образом і плодом миру Христа, месіанського «Князя миру» (Іс. 9,5). Своєю кров'ю на Хресті «Він убив ворожнечу у Своєму тілі» (Еф. 2,1 6; Пор. Кол. 1, 20-22.), Він примирив людей із Богом і зробив зі Своєї Церкви таїнство, святий знак єдності людського роду та з'єднання його з Богом. «Бо Він - наш мир» (Еф. 2,14). Він об'являє: «Блаженні миротворці» (Мт. 5,9).
2306 Ті, що відмовляються від насильницьких і кривавих вчинків і для захисту прав людини вдаються до засобів захисту, які доступні найслабшим, засвідчують цим євангельську любов, тільки щоб це не чинило шкоди правам та обов'язкам інших людей і суспільств. Вони законно засвідчують вагу фізичних і моральних небезпек, які постають внаслідок насильства, через матеріальне знищення і смерть людей (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 78.).

Уникнути війни

2307 П'ята Заповідь забороняє добровільне знищення людського життя. Оскільки кожна війна приносить горе і несправедливість, Церква наполегливо заохочує кожного молитися і діяти, щоб Божа Доброта звільнила нас від стародавнього рабства війни (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 81.).
2308 Кожен громадянин та кожен, хто при владі, покликані працювати, щоб уникнути воєн.
«Але доки існуватиме небезпека війни і не буде компетентної міжнародної влади, наділеної достатніми силами, доти не можна відмовити урядам, після вичерпання всіх можливостей мирного врегулювання, права на законний захист» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 79.).
2309 Треба прискіпливо визначити точні умови законного захисту за допомогою військової сили. Серйозність такого рішення підпорядковує його суворим умовам моральної законності. Для цього водночас потрібно:
– щоб шкода, завдана агресором нації чи спільноті націй, була тривалою, важкою і безперечною;
– щоб усі інші засоби для покладення цьому краю виявилися неможливими або безуспішними;
– щоб були обґрунтовані можливості успіху;
– щоб використання зброї не спричинило лиха і безладдя, важчих, ніж лихо, яке слід усунути. Під час оцінювання цих умов слід враховувати потужність сучасних засобів руйнування.
Це традиційні елементи, перелічені в доктрині про так звану «справедливу війну».
Оцінка цих умов моральної законності належить до розсудливості тих, які несуть відповідальність за загальне добро.
2310 У цих випадках публічна влада має право та обов'язок накладати на громадян зобов'язання, необхідні для національної оборони.
Ті, хто присвячує себе служінню батьківщині військовою службою, є слугами безпеки і свободи народів. Якщо вони вірно виконують свій обов'язок, вони насправді сприяють загальному добру і підтриманню миру (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 79.).
2311 Публічна влада повинна відповідним способом подбати про тих, що задля мотивів сумління відмовляються брати у руки зброю, зобов'язуючи їх іншим способом служити людській спільноті (Пор. II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 79.).
2312 Церква і людський розум стверджують постійну правосильність морального закону під час збройних конфліктів. «Факт, що війна, на нещастя, розпочалась, не означає, що все стає дозволеним між сторонами, які воюють» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 79.).
2313 Потрібно поважати й гуманно поводитися з мирним населенням, із пораненими солдатами та полоненими.
Свідомі дії, які суперечать правам людини та їх загальним принципам, а також накази, які примушують виконувати ці дії, є злочинами. Сліпий послух не є достатнім для оправдання тих, які виконують наказ. Так, винищення народу, нації чи етнічної меншості повинно бути засуджене як смертельний гріх. Існує моральний обов'язок протистояти наказам про геноцид.
2314 «Всілякі воєнні дії, спрямовані, без ніякої різниці, на знищення цілих міст та великих регіонів із їхніми жителями, є злочином проти Бога і самої людини, злочином, який повинен бути суворо і без вагань засуджений» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 80.). Небезпека новітньої війни полягає в тому, що власники наукової зброї (особливо атомної, біологічної або хімічної) мають можливість чинити такі злочини.
2315 Нагромадження зброї здається багатьом як парадоксально ефективний спосіб, щоб стримати від війни можливих супротивників. Люди, які дотримуються такої думки, вбачають у ньому найуспішніший засіб, здатний забезпечити мир між народами. Цей спосіб стримування викликає суворі моральні застереження. Гонка озброєнь не забезпечує миру. Далека від того, щоб усунути причини війни, вона ризикує їх збільшити. Витрати величезних коштів на виготовлення все нової зброї перешкоджають надавати допомогу бідному населенню (Пор. Павло VI, Енц. « Populorum progressio », 53.); вони перешкоджають розвиткові народів. Надмірне озброєння примножує причини конфліктів і збільшує ризик їх поширення.
2316 Виробництво зброї і торгівля нею торкаються загального добра націй та міжнародної спільноти. Тому публічна влада має право й обов'язок їх урегулювати. Пошук короткочасної приватної чи групової вигоди не може виправдати заходів, що розпалюють насильство і міжнаціональні конфлікти і порушують міжнародний правовий порядок.
2317 Несправедливості, надмірні нерівності економічного та суспільного розвитку, заздрість, підозрілість і гордість, які лютують між людьми і народами, безперервно загрожують мирові і спричинюють війни, Усе, що робиться для подолання цього безладдя, сприяє будуванню миру та уникненню війни:
«З огляду на гріховність людей, їм завжди загрожує небезпека війни і загрожуватиме аж до повернення Христа. Проте в міру подолання гріха, у спільній любові, люди подолають також і насильство, і здійсняться щ слова: «Вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, І не вчитимуться більше воювати» (Іс. 2,4)» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 78.).

КОРОТКО

2318 «У Його руці душа всього живого, дихання кожного людського тіла» (Іов 12,10).
2319 Усяке людське життя, від часу його зачаття аж до смерті, святе, бо Господь забажав людину задля неї самої на образ і подобу Бога, Живого і Святого.
2320 Убивство людини тяжко суперечить гідності людини та святості Творця.
2321 Заборона вбивства не скасовує права знешкодження несправедливого напасника. Законний захист є серйозним обов'язком для тих, хто відповідальний за життя інших і за загальне добро.
2322 Від свого зачаття дитина має право на життя. Безпосередні аборти, тобто бажані як мета чи засіб, є «ганебною практикою» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 27.), яка серйозно суперечить моральному законові. Церква карає канонічною карою відлучення від Церкви за цю провину проти людського життя.
2323 Оскільки від свого зачаття зародок повинен вважатися людською особою, необхідно захищати його цілісність, дбати про нього і лікувати, як кожну іншу людську істоту.
2324 Навмисна евтаназія, незалежно від її форм і мотивів, є вбивством. Вона серйозно суперечить гідності людської особи і пошані до Живого Бога, її Творця.
2325 Самогубство серйозно суперечить справедливості, надії і любові. Воно заборонене П'ятою Заповіддю.
2326 Зведення становить важку провину, коли діями чи через занедбання це свідомо веде іншу людину до тяжкого гріха.
2327 Через лихо і несправедливість, викликані всякою війною, ми повинні робити все, розумно можливе, щоб її уникнути. Церква молиться: «Рятуй нас, Господи, від голоду, пошесті і війни».
2328 Церква і людський розум стверджують постійну чинність морального закону під час збройних конфліктів. Дії, які свідомо суперечать правам людини та їх загальним принципам, є. злочинами.
2329 «Гонка озброєнь є дуже великим нещастям людства і нестерпною шкодою знедолених» (II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 81.).
2330 «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться» (Мт. 5,9).

www.catechismus.org.ua

"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 06 липня 2014, 17:36

з "Христос наша Пасха":
«Вибав, Господи, […] від меча, навалу чужих народів та міжусобної брані […] угаси гордовитість народів»
(Анафора Літургії святого Василія Великого)

Е. Збе реження ми ру в сучасному світі
986 Мир – це дар Божий. Це не тільки відсутність війни; миру неможливо досягнути без захисту добра людей, вільного спілкування між ними, пошани до гідності людини і народів, постійної підтримки братерства. Мир є ділом справедливості й плодом любові.

987 Мир є важливою цінністю, необхідною для розвитку не лише окремої людини, а й цілих народів і держав. Як цінність, мир ґрунтується на принципі пошани до людської особи, до її життя та гідності.

988 Збереження миру – обов’язок кожної людини, а зокрема християнина. Кожен покликаний до того, щоб зробити свій внесок у зміцнення та реалізацію миру через конкретні жести миру в сім’ях, на робочих місцях, у спільнотах, у громадському житті, у національних і міжнародних організаціях. Насамперед мир повинен запанувати в людському серці. Шляхом до зміцнення миру є невтомна молитва про мир, а також співпраця християн із тими, хто щиро прагне зберегти мир.

989 Досягнення миру – це також боротьба за життя. Загрозами для миру, а отже, причинами війни, є несправедливість, заздрість, підозрілість і гордість, які лютують між людьми і народами. Війна – злочин проти життя, бо приносить зі собою страждання і смерть, горе та несправедливість. Війна не може вважатися способом вирішення конфліктних питань. Для цього існують інші засоби, які відповідають гідності людини: міжнародне право, чесний діалог, солідарність між державами, дипломатія.

990 Застосування військової сили може бути допустиме лише в разі крайньої необхідності як засіб дозволеного самозахисту, а воїн-християнин є завжди захисником миру. З огляду на сучасні руйнівні методи та способи ведення війни, умов для справедливого її початку практично не існує, оскільки вона стає страшною загрозою для людства через небезпеку застосування новітньої зброї масового знищення, що може призвести до знищення життя на землі.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Тома
дописувач
дописувач
Повідомлень: 51
З нами з: 11 серпня 2013, 11:41

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Тома » 06 липня 2014, 22:55

о.Олег писав:А який у Вас контекст порівняння Заповіді "не чужолож" з Заповіддю "не вбивай"?

Маю одну подругу во Христі, в якої досить серйозні проблеми зі здоров'ям, що лікарі забороняють їй родити, через небезпеку загинути самій. Власне вона ітак не народжує нормально, роблять кесарський за кесарським, а ще вона сидить на гормонах (так сказать, підсіла до кінця життя) і їй, як мінімум, дуже важко, хоч ймовірно взагалі неможливо ефективно застосовувати МРП для відкладення наступних вагітностей. Зараз у неї троє. Чи дозволила б Церква і Ви особисто використовувати такій жінці бар'єрну контрацепцію? От такий от контекст....

Дякую за цитування, іноді воно таки дійсно стає у пригоді.
Так що даремно власне Ви по-християнськи "цькували" Михайла з Мар'яною і даремно вона була готова послати "он того християнина" і його християнство - прочитайте пункт 2311, він здатен зняти напруження в даній темі і уникнути несправедливого примусу чи осуду між християнами, коли однозначно заявляється про те, що у такій ситуації всі повинні бути зі зброєю на передовій, а інші варіанти - це не варіанти.

З майданом теж так було: якоїсь кубіти чоловік поїхав був на Майдан, так вона давай розписувати який він в неї герой, і взагалі в такі хвилини на Майдані мають бути всі, а далі описувала, які то такі-сякі ті, що не їдуть зараз на Майдан. Повірте, результат таких дописів є негативним через примус і зверхність і нікому нмд не додає свідомості чи сміливості, і тим більше не робить нікого більш дозрілими.
Востаннє редагувалось 06 липня 2014, 23:09 користувачем Тома, всього редагувалось 1 раз.
Мар'ян Качмар, brat Martyn, Кипріян (Kyprijan), Тома...
«Коли-небудь потім» - небезпечна хвороба, котра рано чи пізно поховає ваші мрії разом з вами (Тімоті Ферріс).
Сайти: simport.org.ua; photography.kachmars.com; Скринька: home[пес]kachmars.com

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Michail » 06 липня 2014, 23:03

Ну я не дуже то відчувався цькованим:) Ну це дтискусія і коли ти йдеш на неї, то передбачаєш що всіляке може бути. Кожен висловлює свої аргументи. Можливо мої аргументи можуть зранити інших співучасників дискусії, тому вибачте якщо щось не так. А я приймаю все нормально.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 06 липня 2014, 23:31

Тома писав:Так що даремно власне Ви по-християнськи "цькували" Михайла з Мар'яною і даремно вона була готова послати "он того християнина" і його християнство - прочитайте пункт 2311, він здатен зняти напруження в даній темі і уникнути несправедливого примусу чи осуду між християнами, коли однозначно заявляється про те, що у такій ситуації всі повинні бути зі зброєю на передовій, а інші варіанти - це не варіанти.
:) Я розумію, про що Ви. І визнаю - не була на Майдані (не те, що на війні), бо в моєї мами дуже сильно піднімався тиск кожного разу, коли натякала про бажання "просто поїхати і подивитися". :(
Але... зараз люблю слухати кримськотатарський гімн. Чесно кажучи, єдине, що в нім бачу нехристиянського - християнам заборонено клястися :)
Я поклявся кров обмити з ран твоїх, народе мій,
бо чому повинні гнити братчики мої в ярмі?
І якщо в житті спокійнім не терпітиму за них,
кров гаряча до краплини висохне нехай в мені!

Я поклявся світло правди в темний край принести мій,
бо чому не може брата брат побачити в пітьмі?
І якщо від цього горя не болітиме мені,
то нехай наплачу море я кривавими слізьми!

Я поклявся, давши слово, за народ померти мій,
втішити його в недолі, сльози витерти рясні.
Бо якщо я навіть ханом буду жити сотні літ,
все одно пора настане в землю полягти мені!

І звертаюся до кожного (відповідати тут не треба): чи люблю я так свій народ, як автор гімну - свій?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Християнин і насильство

Повідомлення Michail » 07 липня 2014, 11:02

ShMariam писав:
Тома писав:Так що даремно власне Ви по-християнськи "цькували" Михайла з Мар'яною і даремно вона була готова послати "он того християнина" і його християнство - прочитайте пункт 2311, він здатен зняти напруження в даній темі і уникнути несправедливого примусу чи осуду між християнами, коли однозначно заявляється про те, що у такій ситуації всі повинні бути зі зброєю на передовій, а інші варіанти - це не варіанти.
:) Я розумію, про що Ви. І визнаю - не була на Майдані (не те, що на війні), бо в моєї мами дуже сильно піднімався тиск кожного разу, коли натякала про бажання "просто поїхати і подивитися". :(


Так ото ж бо й воно. От чітка ситуація: піти за народ постояти на Майдан (вже не говорб про війну, бо то як я пояснював важкелезна тема), чи зробити так щоб конкретний ближній (мама. брат, чоловік, діти) мали мир на серці. Виходячи з правил любові, спочатку треба заповідь про любов до батьків виконати (так само до ближніх чоловіка, дітей), бо як сказано в Новому Завіті, хто не дбає про своїх близьких, а саме рідні, той хуже поганина (нажаль не памятаю щоб процитувати де точно, але є).

ПРо татарський гімн. Можемо говорити що собі лиш надумаємо. Можемо сказати що любимо свій народ. Але з досвіду Вам говорю, що ми не вміємо любити. Ми навіть поважати один одного часто не вміємо. (Був пару місяців у неокатехуменальній спільноті і пересвідчився в цьому. Але і сама їх, як вони кажуть, дорога, цього не міняє. Вона вишколює людей в покорі, але любов може дати лише Бог).Тому я можу сказати що люблю свій народ почуттями любові і це правда. Але доводити нічого не буду, а буду старатись полюбити хоча б ближніх і друзів, якщо колись Бог дасть у цьому дійти о досконалості то вже добре, тоді можна буде сказати що люблю свій народ справжньою любовю. Ісус казав що вже лише за друзів своє життя віддати то величезний вчинок, а за народ, ну то точно покликання згори. Та й взагалі добрі справи це від Бога, а особливо такі...


До речі слова гісну можна анписати і з тієї лише чутливої любові...

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Християнин і насильство

Повідомлення luksander » 07 липня 2014, 12:35

виглядає якось так, що вбивство людини стало можливим для християнина (ба! навіть священним обов*язком) тільки після того, як християнство стало державною релігією.
Ну це ж, як казав Віктор Федорович, повний "анонс": вбивство ЛЮДИНИ виправдовувати захистом території :o
п.с. Крим теж варто збройно відбивати? :shock:

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 07 липня 2014, 13:04

Тома писав:
о.Олег писав:А який у Вас контекст порівняння Заповіді "не чужолож" з Заповіддю "не вбивай"?

Маю одну подругу во Христі, в якої досить серйозні проблеми зі здоров'ям, що лікарі забороняють їй родити, через небезпеку загинути самій. Власне вона ітак не народжує нормально, роблять кесарський за кесарським, а ще вона сидить на гормонах (так сказать, підсіла до кінця життя) і їй, як мінімум, дуже важко, хоч ймовірно взагалі неможливо ефективно застосовувати МРП для відкладення наступних вагітностей. Зараз у неї троє. Чи дозволила б Церква і Ви особисто використовувати такій жінці бар'єрну контрацепцію? От такий от контекст....

"дозволили" в значенні "негріх"? Ні, звичайно. В таких випадках особисто я працюю з подружжям (з чоловіком і дружиною) і говорю про потребу утримуватись. Якщо ж не "зможуть вмістити" - до Сповіді
Тома писав:...Так що даремно власне Ви по-християнськи "цькували" Михайла з Мар'яною і даремно вона була готова послати "он того християнина" і його християнство - прочитайте пункт 2311, він здатен зняти напруження в даній темі і уникнути несправедливого примусу чи осуду між християнами, коли однозначно заявляється про те, що у такій ситуації всі повинні бути зі зброєю на передовій, а інші варіанти - це не варіанти.
З майданом теж так було: якоїсь кубіти чоловік поїхав був на Майдан, так вона давай розписувати який він в неї герой, і взагалі в такі хвилини на Майдані мають бути всі, а далі описувала, які то такі-сякі ті, що не їдуть зараз на Майдан. Повірте, результат таких дописів є негативним через примус і зверхність і нікому нмд не додає свідомості чи сміливості, і тим більше не робить нікого більш дозрілими.

якщо цькую - прошу вибачення.
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення о.Олег » 07 липня 2014, 13:08

luksander писав:виглядає якось так, що вбивство людини стало можливим для християнина (ба! навіть священним обов*язком) тільки після того, як християнство стало державною релігією.
Ну це ж, як казав Віктор Федорович, повний "анонс": вбивство ЛЮДИНИ виправдовувати захистом території :o
п.с. Крим теж варто збройно відбивати? :shock:

вбивство виправдань не має і не про територію як таку йде мова, коли говоримо про захист. Світ складний, безперечно, однак не потребується надто великої далекоглядності, щоб побачити за захистом України - захист людей, що тут живуть. Зрештою - ми це вже переживали в нашій історії неодноразово: не захистили Державу і отримали масові репресії і вбивства, голод, війни :(
ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Християнин і насильство

Повідомлення ShMariam » 07 липня 2014, 15:01

Michail писав:
До речі слова гімну можна написати і з тієї лише чутливої любові...
Автор кримсько-татарського гімну дійсно помер (вбили) за свій народ :)
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей