Як зрозуміти Божу волю?

[Georgij]

Можливо, не всі мені повірять, але я ніби сплю, і відколи покинув явно чи недуже порповідувати на роботі і пропагувати природнє батьківство і сімейні цінності, я взагалі не знаю, якого милого я там роблю... А ще в мене останні дні серйозний творчий депресняк, який живить безнадію реалізації творчих планів. А ще я хронічно невиспаний, і боюсь, виспатись прийдеться, що могти мати хоч якісь претензії на успіх.

І як у всій цій непідйомності знайти Божу волю? Треба більше смирення? Відчуття до кісток своєї немочі?

А Господь далі мовчить...

У мене щось схоже.... невиспаність, загнаний, купа обовязків, діти, шум, гам, якісь потреби в кожного окремі, щось забувається..... Оглядаєшся навколо себе і не можеш зрозуміти, що я роблю/маю робити, щоб жити по-Божому???
Як мені повернути мир в серці, який не знаю коли востаннє я відчував..... І..... здавалося б, що Господь далі мовчить, аж раптом лунає чітка відповідь.... вгадайте коли? - в молитві, за зачиненими дверима, коли здавалося б неможливо оті двері прикрити.... почути Бога, але ж чуємо...який каже - "Я твій Бог", а ми повторюємо щасливі і потішені....НАШ БОГ!!!!!
.... І далі все пішло-поїхало....робота, обовязки, невиспаність..... хвороби, годі дати ради.....але якось то набуло сенсу, якогось Божого спрямування. Роби як робиш, але роби добре, і не забувай хто твій Бог! Він настановив, з Його волі я в цій рутині....
Шкода, нечасто приходить таке "просвітлення"... Господи, помилуй!

[luksander]

коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і хвалишся Богом,

ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще,

упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві,

виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди

[brat Martyn]

У мене щось схоже.... невиспаність, загнаний, купа обовязків, діти, шум, гам, якісь потреби в кожного окремі, щось забувається..... Оглядаєшся навколо себе і не можеш зрозуміти, що я роблю/маю робити, щоб жити по-Божому???

А мене просто гнітить, як правило, стикатися зі світом і його дурним упалим порядком, і тоді стає шкода потрачених вісім годин щодня...
І мучуся думками: "Ну хіба ж не можна заробляти якось у цікавіший і корисніший спосіб?" - раз то ітак потрібно.
+ розуміння того, що працюючи на дядю, ні до чого толком не доробишся, бо система така, і що пора би вже самому щось сооббразить, а воно не йде.
Є в мене співробітники, що живуть на роботі, а я однозначно живу вдома....
Перестав засиджуватись по ночах, вже плющить менше, висплюсь - і далі за діла. Тільки підівчусь організовувати час.

[пілігрим]

Шукати знаків Божої волі не те , що нерозумно , а імхо небезпечно. Божа воля сама тебе знайде. Все , що Господь дозволив людині знати про Його волю є в Писанні.
"Делай , что должен , и будь , что будет" - по моєму , мудрий девіз.
А депресія , душевний неспокій - це мені (та мабуть кожному) знайоме. Мені особисто допомагає тільки молитва. "Господи , я не маю сил , допоможи мені боротись , бо сам я - ніщо".
Мені допомагає.

[luksander]

Шукати знаків Божої волі не те , що нерозумно , а імхо небезпечно.

осел пригадався, який не міг вибрати між двома копицями сіна. Буріданів?

[пілігрим]

Шукати знаків Божої волі не те , що нерозумно , а імхо небезпечно.

осел пригадався, який не міг вибрати між двома копицями сіна. Буріданів?

Бурідан , відстоюючи позицію морального детермінізму приводив приклад Арістотелевого осла , що вибирає між двома моріжками. Бурідан настоював на тому , що вибір повинен бути в сторону більшого добра.
Вже Лейбніц довів проблему до краю.Він ствердив що осел вріже дуба з голоду в процесі вибору.
Так що осел скоріше Лейбніцовий)))
Але я не це мав на увазі. В результаті пошуку знаків і волі Божої можна так зануритись в глибини своєї свідомості і підсвідомості , що не знати де опинишся.

[Georgij]

хоча розумію, що вирвано з інш.контексту, але в даному, розумію саме так:

І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале. 3 Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.(Рим.12, 23)