Romko1 писав:Мене цікавила чи буде гріхом мастурбація з медичною ціллю, тоді коли людині не до похоті. З наведених вище доказів я бачу що церква зайняла по цьому питанні дуже категоричну позицію. Тоді треба аналогічно вважати за гріх прийняття наркотиків під час четвертої стадії раку і визнати за гріх крадіжки під час голодомору селянами колосків пшениці з колгоспного поля.
Четверта стадія раку і голодомор- це вже питання життя і смерті,а не медицинські поблеми до яких і можна нежить зарахувати,а ви тут мастурбацію привязали. Щодо наслідків утримання,то колись мені потрапив в руки якийсь радянський журнал,трошки надірваний без обгорток,який згодом пішов на розпалювання вогнища на шашлики,але перед тим, з привички встиг його погортати і прочитав,як уже пізніше зрозумів цікаву річ. В одній статті йшлося про досліження десь в роках між 1 і 2 світовими війнами ,здається в Америці, над людьми,які жили утриманням з власної волі чи примусово(вязні,вояки,хворі на різні хвороби) Єдине,що памятаю був найнижчий процент захворювань на простату серед католицьких монахів.Ще тоді здивувася,що комуністична преса таке могла написати задля пропаганди здорового способу життя,поставивши, як приклад монахів,та ще й католицьких.Може хтось краще чув про подібне дослідження.
заважаючою раціонально мислити мішаниною з наркотиком, крадіжжю і Галілеєм всеж зайшла мова про людину хвору) перепрошую - пишуть в ПП про потребу прокоментувати
, наркоман це на все життя, якщо кидати то можна вмерти і ля..ля..ля..., а з метадоном можна " щасливо жити і хліб жувати " (одним словом купа маячні щоб виправдати своє існування чи посаду нарколога ).. . І як варіант пропунують замісну терапію, метадон, як згадувалось (аналогія анонізм для лікування простати ). Все.., людина змирилась зі своєю неміччю (невстояла ) , настав той перелом коли він повірив лікарям і свому колишньому досвіду, гіркому досвіду де не міг позбутись пристрасті до кайфу. Повірте, у наркомана є такі моменти коли йому кайфа не хочиться, ні.., йому хочиться тільки добре себе почувати (типа анонізм без похоті ). Але..правда така.., йому хочиться кайфу ( я за наркоманів..за Вас не знаю 
) , і по своїй слабкості він повірив лікарям, бо це зручніше і доступніше . Все, він себе рахує хворим, життя без цього просто не можливе. Він має виправдання своїй слабкості, типа, я не винен, ну неможу і все (насправді це є дуже сумна ситуація.., бо це правда.., але не його і не Божа, це чиясь правда яку він зробив своєю ). Просто зручно. І 98 % залежних на терапії вживають попутньо інші наркотики для підсилення ефекту ( тобто якщо Церква закриє на це очі..., то самі розумієте..., люди отримають розрішення на гріх і хороше виправдання для цього, не можна людині довіряти вирішувати..що є добре, а що зле. Людина слабка якщо до Бога не прибігає ). Тобто мозку чи тій гидоті в нутрі хочиться кайфу. Так, коли дуже погано то хочиться просто бути повносправним.., але по своїй суті це не можливо, людина в полоні слабкості ( хвороба є наслідком гріховної нарко пристрасті..наслідок рабства гріха ) , вона не має свободи вибору..., бо це є слабкість.., без цього можна жити.
. Не парся з цього приводу, все буде оК .
.
