Убогість за наукою Ісуса Христа

[andrivovk]

Все-таки дам ще кілька фото патріарха Павла

Без імені.jpg (35.76 Кіб) Переглянуто 13506 разів

Без імені 1.jpg (38.24 Кіб) Переглянуто 13506 разів

Без імені 2.jpg (41.23 Кіб) Переглянуто 13506 разів

[Michail]

Хтось знає смак жадоби чи відчував її ? ( відчував цю переміну в сприйнятті, руйнацію від неї )

Мабуть краще запитати, хто не відчував... (На різних рівнях, звичайно, але відчувають быльшысть). Я відчував у перехідному віці (про дитинство десь до 6-8 років не кажу, бо там відчуття природні - бажати всього... воно тоді потрібно для пізнання), а кажу за вік, коли вже почав трохи розуміти християнські цінності... Та й у дорослому віці іноді буває... Якби не наука Ісуса Христа в серці, то було б постійне нервування і жадання більше і більше, так думаю...

Але такого смаку як багатії відчувають, навряд чи можу сказати, що мав...

[Just_me]

Хтось знає смак жадоби чи відчував її?

Скоріше так, ніж ні. В мене особливий бзік на продуктовому рівні - має бути вдома мішок муки і цукру (якого ніхто у моїй родині не вживає і близько, хіба на печиво), купа консерв, гречки, забитий морозильник різними запасами рибо-м"ясо-овочевими. В підсвідомості сидять спогади дитинства і думаєш: хай буде, про всяк випадок. Хоч і розумію з іншого боку, що живуть же якось люди і без цього.

[Michail]

Хтось знає смак жадоби чи відчував її?

Скоріше так, ніж ні. В мене особливий бзік на продуктовому рівні - має бути вдома мішок муки і цукру (якого ніхто у моїй родині не вживає і близько, хіба на печиво), купа консерв, гречки, забитий морозильник різними запасами рибо-м"ясо-овочевими. В підсвідомості сидять спогади дитинства і думаєш: хай буде, про всяк випадок. Хоч і розумію з іншого боку, що живуть же якось люди і без цього.

Та у Вас все нормально з цим:) Запаси мають бути в любому випадку, щоб не витрачати час бігати за ними по супермаркетам.

[ShMariam]

Хтось знає смак жадоби чи відчував її?

Скоріше так, ніж ні. В мене особливий бзік на продуктовому рівні - має бути вдома мішок муки і цукру (якого ніхто у моїй родині не вживає і близько, хіба на печиво), купа консерв, гречки, забитий морозильник різними запасами рибо-м"ясо-овочевими. В підсвідомості сидять спогади дитинства і думаєш: хай буде, про всяк випадок. Хоч і розумію з іншого боку, що живуть же якось люди і без цього.

А в мене особливий бзік відносно одягу - все мало і мало. Мабуть тому, що вічно з тим були проблеми - обмежена кількість грошей, ціни зараз... самі знаєте які, не все пасує, не все пристойно, не все якісне і не все в принципі гарне... Бачу, що заспокоюсь лише тоді, коли почну досить пристойно заробляти. От і думаю вже давно - чи не гріхом є таке вічне невдоволення і особливий блиск в очах , коли бачу гарну річ. З іншого боку - я не монахиня, до убогості не зобов'язана.

[Sputnik]

А в мене особливий бзік відносно одягу - все мало і мало.

Ну дівчина ж завжди повинна красиво виглядати, не лише зсередини, але й зовні. То ж багато одягу, це мабуть мрія всіх дівчат.
А от мій "бзік" - книги! Скільки не купуй, скільки не читай, а все малоо...(так як в мульфільмі: "маловато будет").

[о.Олег]

[andrivovk]

А от мій "бзік" - книги! Скільки не купуй, скільки не читай, а все малоо...(так як в мульфільмі: "маловато будет").

Этот муж отличался смиренномудрием, сострадательностью, воздержанием, целомудрием, молчаливостью, кротостью, обходительностью, страннолюбием и любовью к бедным. Этот удивительный муж принес нам большую пользу не потому только, что мы видели его и учились у него, но и потому, что у него было большое собрание книг — больше, чем у кого-либо в Александрии, и он охотно предоставлял пользоваться ими каждому желающему. Впрочем, он был очень беден: во всем его доме нельзя было увидать ничего другого, кроме книг, кровати и стола. Всякий человек мог свободно придти к нему, спросить о чем-нибудь для пользы душевной и читать. Я ежедневно приходил к нему и — скажу сущую правду — всегда заставал его или читающим или пишущим против иудеев, так как у него была большая ревность к обращению их на путь истины

"Луг духовний"

[ShMariam]

А от мій "бзік" - книги! Скільки не купуй, скільки не читай, а все малоо...(так як в мульфільмі: "маловато будет").

Ну, з книгами це ще найлегше - матеріально. З інтернету можна безкоштовно завантажувати і завантажувати, що й за все життя не прочитаєш.

[о.Олег]

А от мій "бзік" - книги! Скільки не купуй, скільки не читай, а все малоо...(так як в мульфільмі: "маловато будет").

Ну, з книгами це ще найлегше - матеріально. З інтернету можна безкоштовно завантажувати і завантажувати, що й за все життя не прочитаєш.

ну нє - ніщо не порівняється з книжкою

[Sputnik]

ну нє - ніщо не порівняється з книжкою

З "реальною" книжкою! яка знаходиться в твоїх руках, та видає чудовий аромат старої книги, над якою колись годинами працювали чиїсь очі.
Не люблю книг у ел. форматі. Їх використовую тільки для перегляду змісту, та задля загального ознайомлення.

[ShMariam]

ну нє - ніщо не порівняється з книжкою

З "реальною" книжкою! яка знаходиться в твоїх руках, та видає чудовий аромат старої книги, над якою колись годинами працювали чиїсь очі.
Не люблю книг у ел. форматі. Їх використовую тільки для перегляду змісту, та задля загального ознайомлення.

А я люблю. Якщо в книжці 300 сторінок, а мене цікавить ціла серія подібних , то ліпше вже буду читати з комп'ютера. Хоча так - незручно, зручніше взяти в бібліотеці. Хоч в бібліотеки зараз мало що попадає...

Взагалі книжки поділяю на дві групи: ті, які мені необхідні і корисні з огляду на мою професію (в неті, на жаль, їх мінімум, а переважно взагалі нема) - ті намагаюся купити; розважальні, для загального розвитку - такі стараюся скачати (крім вже дуууже особливих ).

[о.Олег]

ну нє - ніщо не порівняється з книжкою

З "реальною" книжкою! яка знаходиться в твоїх руках, та видає чудовий аромат старої книги, над якою колись годинами працювали чиїсь очі.
Не люблю книг у ел. форматі. Їх використовую тільки для перегляду змісту, та задля загального ознайомлення.

і я про це

[andrivovk]

А я більше люблю ел. книги. Головна перевага, що можна носити з собою і читати будь-де. А також місця не займають, на відміну від паперових. Маю в телефоні кілька тисяч. Хоча маю звичайно вдома і багато друкованих.

[Sputnik]

А я більше люблю ел. книги. Головна перевага, що можна носити з собою і читати будь-де. А також місця не займають, на відміну від паперових. Маю в телефоні кілька тисяч. Хоча маю звичайно вдома і багато друкованих.

Ну це вже звісно питання смаку та вибору. Що поробиш, потік інформаційних технологій по-троху нас захоплює...

[andrey s.]

МммДааа . Якось почитав откровення про жадобу..., і по неволі відчув себе монстром .
Таким жадібним і загребущим .
........
я взагалі мав на увазі, в запитанні , все що стосується грошей чи їх накопичення, чи заощадження .
Ну типа впевненність за рахунок їх.

[ShMariam]

я взагалі мав на увазі, в запитанні , все що стосується грошей чи їх накопичення, чи заощадження .
Ну типа впевненність за рахунок їх.

Ну, якби одяг, взуття, прикраси тощо були б безплатними (або дешевими), то я би була зовсім нежадібна...

[Sputnik]

Еех, занадто сильно щось ми прив'язані до земного...Суджу насамперед по собі. Ніби й думаю про духовне, пам'ятаю про душу, а земне - всеодно тримає

[пілігрим]

Еех, занадто сильно щось ми прив'язані до земного...Суджу насамперед по собі. Ніби й думаю про духовне, пам'ятаю про душу, а земне - всеодно тримає

Може в цьому і полягає особлива потенційна цінність людини в очах Бога? На відміну істот чисто духовних.

[andrey s.]

Дуже напевне є чудово.., коли людина піклується, Любить когось. Тоді жадобі просто не лишається місця, це вже щось якісно інакше коли є ціль. Тобто думаю у цьому секрет, коли ти щось робиш для когось ( без якихось умов ), а хтось для тебе.., тоді жадність чи надмірна заощадливість стає навіть чеснотою. А коли сам для себе..., це щось типа як ананізм.
Хоча в любому випадку можна все спаскудити, коли дбаєш щоб комусь дати матеріальне, але при цьому нічого для Душі якою піклуєшсяне даєш

[ShMariam]

Дуже напевне є чудово.., коли людина піклується, Любить когось. Тоді жадобі просто не лишається місця, це вже щось якісно інакше коли є ціль. Тобто думаю у цьому секрет, коли ти щось робиш для когось ( без якихось умов ), а хтось для тебе.., тоді жадність чи надмірна заощадливість стає навіть чеснотою. А коли сам для себе..., це щось типа як ананізм.
Хоча в любому випадку можна все спаскудити, коли дбаєш щоб комусь дати матеріальне, але при цьому нічого для Душі якою піклуєшсяне даєш

Якщо чесно, нічого не зрозуміла.

Якщо людина вкладає в себе, то, мабуть, сподівається, що з часом буде віддача і для інших. Чи я помиляюся? Вкладати кошти, час, працю можна не тільки в будинок, напр., а й у власну освіту, власне тіло, зовнішній вигляд, врешті-решт. Тільки ми не маємо гарантії, чи справді це комусь іншому колись принесе користь.

[andrey s.]

Дуже напевне є чудово.., коли людина піклується, Любить когось. Тоді жадобі просто не лишається місця, це вже щось якісно інакше коли є ціль. Тобто думаю у цьому секрет, коли ти щось робиш для когось ( без якихось умов ), а хтось для тебе.., тоді жадність чи надмірна заощадливість стає навіть чеснотою. А коли сам для себе..., це щось типа як ананізм.
Хоча в любому випадку можна все спаскудити, коли дбаєш щоб комусь дати матеріальне, але при цьому нічого для Душі якою піклуєшсяне даєш

Якщо чесно, нічого не зрозуміла.

, ну якщо це так.., то маєте привід порадіти з цього приводу. Це ж чудово .

[о.Олег]

Дуже напевне є чудово.., коли людина піклується, Любить когось. Тоді жадобі просто не лишається місця, це вже щось якісно інакше коли є ціль. Тобто думаю у цьому секрет, коли ти щось робиш для когось ( без якихось умов ), а хтось для тебе.., тоді жадність чи надмірна заощадливість стає навіть чеснотою. А коли сам для себе..., це щось типа як ананізм.
Хоча в любому випадку можна все спаскудити, коли дбаєш щоб комусь дати матеріальне, але при цьому нічого для Душі якою піклуєшсяне даєш

Якщо чесно, нічого не зрозуміла.

, ну якщо це так.., то маєте привід порадіти з цього приводу. Це ж чудово .

о - а я грішний не маю