Сторінка 3 з 4

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 14:42
Just_me
о.Олег писав:це надто часто вже і не питання "стилю" - проблема збочення віри.

Я тепер вже й не знаю, що робити... Так виходить, що я, сама того не хотячи, звела наклеп на отця, який мені дуже дорогий. Коротше, язик мій - ворог мій. Фсьо, я мовчу :sorry:

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 15:09
о.Олег
Just_me писав:
о.Олег писав:це надто часто вже і не питання "стилю" - проблема збочення віри.

Я тепер вже й не знаю, що робити... Так виходить, що я, сама того не хотячи, звела наклеп на отця, який мені дуже дорогий. Коротше, язик мій - ворог мій. Фсьо, я мовчу :sorry:

в жодному разі - не про Вашого знайомого отця мова. Говорив про загальні тенденції в світі і про неправомірність Вашого розрізнення стилів ведення до Спасення: Схід (якщо добре відчитую =Ваша Мама) і Захід (якщо добре відчитую =священик, підхід якого припав Вам до серця)
З повагою, о.олег

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 15:38
Just_me
Не зовсім, отче. Я тут можу попарно ще з десяток прикладів навести у стилі схід-захід, Але я ті навела не для того, щоб ми саме до них прив"язалися, а для того, щоб просто проілюструвати, що я маю на увазі, бо останнім часом маю трудність із загальним окресленням якоїсь ситуації, мушу тільки застосовувати конкретні приклади. І все. Можна це сприймати як казуїстику, а можна - як якесь узагальнене явище, згрубша. Я б воліла другий варіант.

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 17:03
vitalko
Just_me писав:Бачите, останнім часом закрадається в мене думка, що за цими всіма "Страхами, жалями, слізьми" ми втрачаємо час і ресурси, котрі могли б витратити на щось більш значуще і насправді корисне. Щось, що приносить реальний результат. Замість внутрішньої боротьби можна співати в хорі чи малювати картини, замість аскетизму спілкуватися із тими, хто цього потребує, а замість жалю спробувати ще раз те, що минулого разу закінчилося невдачею. Тобто можна конструктивно спрямовувати енергію. Питання як це зробити, щоб уникнути страху, жалю і сліз?
Іноді думаю, що скрушне хитання головою і усвідомлення своєї немочі, роздумування над пороками, боротьба із собою не варті ненаписаних полотен, незбудованих будинків, невихованих дітей, непосаджених дерев, нереалізованих планів, розмов, що не відбулися, радості, якою не поділилися і ще сотень тисяч інших недо.. речей, котрі не сталися, бо цей час ми витратили в обдумуванні сенсу життя, правильності вчинків, боротьбі із собою, коротше кажучи.


А чи треба їх уникати? Чи не буде це втіканням від себе? Адже чим більше пізнаєш Бога, тим більше більше себе - отже свою неміч і злобу, а це викликає і біль, і сльози, і страх, бо світло і темрява не уживаються вкупі. Болить воно, коли бачиш себе в правді, і ніц з тим не поробиш. Що тут головне, то не залишитися в цьому болі(так зробив Юда), а впасти в обійми Милосердного Батька, і просити зцілення(а Він вже чекає з розпростертими обіймами). Ось тоді сльози болю і жалю замінюються на сльози радості і щастя. Але треба не боятися входити в цей біль і страх, щоб могти зцілитися. Не думаю, що добре робити це самому, бо можна на тому зациклитися, але давати Богові себе вести(краще під наглядом когось, хто вже пройшов подібний шлях, бо :evil: також не спить і може ввести людину у відчай, тому всі моменти такої темряви треба виявляти чи сповідникові чи духівникові). Шлях цей тернистий, але без нього - ніяк. Ніхто із святих його не оминув, чому ж це так рідко звучить з амвонів? Чому так мало чути, що пізнання Бога, слідування за Христом викликає біль, і то біль великий(а з ним і радість, також велику)? Звідусіль чути: "слідуйте за Христом, і все у вас буде гаразд. Буде вам легко(просто) жити, будете щасливі." Але мало хто каже, що ця дорга терниста, що треба цілу купу синців набити аби добратися до мети(а мета - сам Бог). А чому? Тому що мало хто йде тою дорогою насправді. Для більшості - це просто теорія, яка наліво і направо розповідається, Христос проповідується, але проповідується.... викривлений. Нема досвіду пережиття Бога - ось основна проблема, тому і сказати нема конче чого, крім того, що прочитав, розказали, взнав і т.д. Чим тоді християнство відрізняється від ідеології? Нічим... :( Ось біда. :(

А в святих все по іншому. Вони Бога знають реально, не з книжок, не з проповідей, розповідей, газет, журналів..... Знають особисто. Тому навіть і не маючи якихось високих знань, можуть набагато більше про Нього розповісти, більше того, можуть Його дійсно принести в цей світ. Тому, навіть один особистий досвід переживання Бога, вартісніший ніж всі знання отримані в теорії. Питання тільки в нас самих. Чи хочемо ми побачити Бога в правді(і відповідно самих себе)? Якщо так, то треба Його про це просити. Знаю, Він сам давно цього чекає і прагне, але без нашої волі дати нам цього не може. Тому питання тільки в нас....

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 17:19
ShMariam
Just_me писав:Іноді думаю, що скрушне хитання головою і усвідомлення своєї немочі, роздумування над пороками, боротьба із собою не варті ненаписаних полотен, незбудованих будинків, невихованих дітей, непосаджених дерев, нереалізованих планів, розмов, що не відбулися, радості, якою не поділилися і ще сотень тисяч інших недо.. речей, котрі не сталися, бо цей час ми витратили в обдумуванні сенсу життя, правильності вчинків, боротьбі із собою, коротше кажучи.

Не так давно почала розуміти, що гріх є не лише в тому, коли щось там роблю неправильно, а й коли НЕ роблю багатьох добрих речей... Пишете багато про витрачання часу-енергії на обдування-каяття, але я не зовсім Вас розумію, бо, нмд, час витрачається в такому випадку хіба на чергу до Сповіді :D . Я не вмію отак сісти і обдумувати свої вчинки і сенс життя.
Just_me писав: Не розумію, який підхід себе більше виправдовує.
Відчуваю, що той, що є посередині: треба вміти і адекватно оцінювати свої вчинки, і в радості висловлювати свою любов до Бога.

Вчора о.Mykil опублікував в Контакті таке :
«Якщо ти чимось засмучений — значить ти живеш у минулому. Якщо ти чимось стурбований — значить ти живеш у майбутньому. Якщо ж відчуваєш блаженство і легкість — ти живеш у сьогоденні. Де ти точно тепер?»
З досвіду знаю, щоб здобути блаженство і легкість, особливо у важких ситуаціях, треба багато покори.

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 18:06
Just_me
vitalko писав:Звідусіль чути: "слідуйте за Христом, і все у вас буде гаразд. Буде вам легко(просто) жити, будете щасливі." Але мало хто каже, що ця дорга терниста, що треба цілу купу синців набити аби добратися до мети(а мета - сам Бог). А чому?

А чому, Віталію? Мене теж це питання цікавить "Чому"? От якраз його ми зачепили в темі "Для чого НЕ годиться християнство". І що? Стаття про те, що віра в Христа - не прогулянка весняним парком, а трунощі-труднощі-труднощі викликала у багатьох критику і несприйняття. Але я вважаю це природним, бо кожен має свій погляд на речі і в кожного свій шлях... А з іншого боку треба врахувати оцей момент, який Ви самі ж і підмітили:
vitalko писав:що дивно, хтось ціле життя Його не знає зовнішньо, але йде за Ним внутрішньо, бо має щире і відкрите серце. Така людина стає богоносцем у житті, перебуваючи, наприклад атеїстом. А дехто може бути надзвичайним проповідником, постником, богословом, всю науку Церкви знати, всі приписи виконувати, а в середині бути безводною пустелею до кінця життя, і Бога так і не засмакувати.

Ото Ви якнайкраще і підсумували усе, що можна в цій темі сказати: можна оце всі приписи-науку знати, а бути пустелею до кінця життя. А можна і не знати (відповідно, і копатися буде ні в чому) і бути богоносцем. Давно думала, що треба мені перестати думати, може і проблеми зникнуть самі по собі. А то все "горе от ума" :D

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 18:15
ShMariam
Just_me писав:Давно думала, що треба мені перестати думати, може і проблеми зникнуть самі по собі. А то все "горе от ума" :D
О ні :) - ці слова приклад того, що самокритики забагато.

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 18:42
о.Олег
Just_me писав:Не зовсім, отче. Я тут можу попарно ще з десяток прикладів навести у стилі схід-захід, Але я ті навела не для того, щоб ми саме до них прив"язалися, а для того, щоб просто проілюструвати, що я маю на увазі, бо останнім часом маю трудність із загальним окресленням якоїсь ситуації, мушу тільки застосовувати конкретні приклади. І все. Можна це сприймати як казуїстику, а можна - як якесь узагальнене явище, згрубша. Я б воліла другий варіант.

а щоб проілюструвати те, про що говорю я, можете називати випадки, які Ви назвете "Схід", а я грішний Вам два, які Ви також назвете "Схід", проте це саме "Захід" (використовуючи взяте Вами розрізнення) і навпаки. :Rose:
Хоча справа ця для мене грішного не властива (бо це дійсно - гола казуїстика) і у всій нашій розмові я лише проти того, щоб таврувати негативним (або возвеличувати позитивним) прикладом Схід/навпаки. В кожному разі радий, що Вам сподобався підхід згаданого Вами священика і про ті небезпеки, які описував - не думайте, що проти (найменше би щось такого хотів :( ) нього (мабуть ми з ним не знайомі): це лише загальні непривязані до казусу роздуми
З повагою, о.Олег

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 19:10
Just_me
о.Олег писав:проти того, щоб таврувати негативним (або возвеличувати позитивним) прикладом Схід/навпаки.

Так і я теж проти, і не думаю, що це було таврування і возвеличування. Тому й писалося із самого початку
Just_me писав:Це ані краще, ані гірше, просто інакше.
Бо боялася, що саме так це і буде сприйнято, на жаль. Я не думаю, що якийсь із підходів вдаліший. Я радше хотіла б це дізнатися. Я не завжди буду молодою і колись може наступити час, що мені буде 80 і тоді я зрозумію, що треба було все серйозніше сприймати і докопуватися до суті всіх речей. Отаке... Я думаю про це.

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 19:15
vitalko
Just_me писав: Бо боялася, що саме так це і буде сприйнято, на жаль. Я не думаю, що якийсь із підходів вдаліший. Я радше хотіла б це дізнатися.


Хм.... Якщо взяти до уваги дієвість, а тут показник, нмсд, святі - то ризикну припустити, що дієві обидва. А ми ше й маємо унікальну можливість черпати з обох, з чим усіх і вітаю :) .

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 19:16
ShMariam
ShMariam писав:
Just_me писав:Іноді думаю, що скрушне хитання головою і усвідомлення своєї немочі, роздумування над пороками, боротьба із собою не варті ненаписаних полотен, незбудованих будинків, невихованих дітей, непосаджених дерев, нереалізованих планів, розмов, що не відбулися, радості, якою не поділилися і ще сотень тисяч інших недо.. речей, котрі не сталися, бо цей час ми витратили в обдумуванні сенсу життя, правильності вчинків, боротьбі із собою, коротше кажучи.

Не так давно почала розуміти, що гріх є не лише в тому, коли щось там роблю неправильно, а й коли НЕ роблю багатьох добрих речей...
Давно хотіла запитати, та все руки не доходили. Часом потрапляю в таку ситуацію, коли відчуваю, що можу зробити добрий вчинок. Тоді відчуваю, що коли не зроблю цього, то буде значно гірше, ніж коли вчиню якийсь повсякденний гріх, з яких звичайно сповідаюся. То значить занедбання добрих справ (коли є можливість зробити, звісно і коли нема прямого обов'язку) дійсно є не меншим гріхом, а часто більшим від гріха безпосередньо через вчинок?

Re: Носіть хрести...

Додано: 09 жовтня 2012, 20:00
andrey s.
ShMariam писав:
ShMariam писав:
Just_me писав:Іноді думаю, що скрушне хитання головою і усвідомлення своєї немочі, роздумування над пороками, боротьба із собою не варті ненаписаних полотен, незбудованих будинків, невихованих дітей, непосаджених дерев, нереалізованих планів, розмов, що не відбулися, радості, якою не поділилися і ще сотень тисяч інших недо.. речей, котрі не сталися, бо цей час ми витратили в обдумуванні сенсу життя, правильності вчинків, боротьбі із собою, коротше кажучи.

Не так давно почала розуміти, що гріх є не лише в тому, коли щось там роблю неправильно, а й коли НЕ роблю багатьох добрих речей...
Давно хотіла запитати, та все руки не доходили. Часом потрапляю в таку ситуацію, коли відчуваю, що можу зробити добрий вчинок. Тоді відчуваю, що коли не зроблю цього, то буде значно гірше, ніж коли вчиню якийсь повсякденний гріх, з яких звичайно сповідаюся. То значить занедбання добрих справ (коли є можливість зробити, звісно і коли нема прямого обов'язку) дійсно є не меншим гріхом, а часто більшим від гріха безпосередньо через вчинок?

Ой Маріанно, та мені ще далеко до таких іспитів совісті (негайних по факту ситуації. І я не стану себе тиранити з цього приводу. Значить мені дано інше. ) . Я не знаю що то значить ? , і про гріх теж не знаю. :pardon:
Знаю що я не можу всього що мені хочиться зробити, тому це маєте довірити Йому, бо Він Добріший за Вас саму.
Себе жаліти якось не зручно (можуть наслідки датись знати ), а коли Він це робить.., то важко змиритись з тим, прийняти Його Лагідність, Мягкість, Благодать вкінці - кінців. От і маєм замкнуте коло.
Смирення це напевне місткий термін, як хто думає ? Чи ми супермени які завжди досконалі ? Я ні, Він так.
.....................
Доречі, Ви сьогодні гарну цитату написали, від о. Миколая. То в якоу часі Вам це цікаво ? Що маєте от зараз ?
(то умовні знаки питання )

Re: Носіть хрести...

Додано: 17 жовтня 2012, 13:20
о.Олег
ShMariam писав:Давно хотіла запитати, та все руки не доходили. Часом потрапляю в таку ситуацію, коли відчуваю, що можу зробити добрий вчинок. Тоді відчуваю, що коли не зроблю цього, то буде значно гірше, ніж коли вчиню якийсь повсякденний гріх, з яких звичайно сповідаюся. То значить занедбання добрих справ (коли є можливість зробити, звісно і коли нема прямого обов'язку) дійсно є не меншим гріхом, а часто більшим від гріха безпосередньо через вчинок?


якщо добре відчитав запитання... Повсякденний (чи інший) гріх (якщо це дійсно гріх, звичайно) гріхом є завжди і його треба старатись уникати. Натомість щодо занедбання доброї справи немає, Маряно, якоїсь аксіоми. Все буде залежати від ситуації, про яку йдеться (ну, наприклад: могла зробити добре діло, але не зробила - побачила дитину років 10-ти і не підійшла/не помогла на вулиці Львова є чимось інакшим, якби не підійшла до дитини, яка йшла по рейсах штреки), від Вашої особистої спроможності втрутитися (хлопці б`ються і повитягували ножі, а Ви не втручаєтеся особисто, бо не дасте їм ради, або не втручаєтеся особисто, бо цікаво хто кого, хоч сама їх би розкидала/призвела до розуму, якби що - самбістка з діда-прадіда :) ), від того, чи маєте чим допомогти і не помагаєте і від того, чому (з якої причини) маєте змогу дати тому, хто просить, але не даєте (наприклад - пані явно алкогольно залежна і тому не даю) або з якої причини даєте (отаке собі самовивищення - відчуваю себе надлюдиною, коли хтось переді мною плазує :( ) тощо.
З повагою, о.Олег

Re: Носіть хрести...

Додано: 17 жовтня 2012, 18:07
ShMariam
Дякую. Йдеться, переважно, про важливі речі і про виключно ті випадки, коли дійсно маю змогу допомогти - результат буде (як не я - то ніхто; або коли варто, щоб багато людей допомогли, щоб був ефект). Не допомагаю, бо боюся щось втратити (егоїзм) - спокій, гроші, вільний (якщо він є) час.

Re: Носіть хрести...

Додано: 17 жовтня 2012, 20:08
о.Олег
ShMariam писав:Дякую. Йдеться, переважно, про важливі речі і про виключно ті випадки, коли дійсно маю змогу допомогти - результат буде (як не я - то ніхто; або коли варто, щоб багато людей допомогли, щоб був ефект). Не допомагаю, бо боюся щось втратити (егоїзм) - спокій, гроші, вільний (якщо він є) час.

ну то не бійтеся втратити спокій, гроші, вільний час :Rose:
так :) - розумію, що легше сказати, аніж зробити, і кожен випадок є унікальний
до праці :Rose:

Re: Носіть хрести...

Додано: 17 жовтня 2012, 20:23
ShMariam
о.Олег писав:
ShMariam писав:Дякую. Йдеться, переважно, про важливі речі і про виключно ті випадки, коли дійсно маю змогу допомогти - результат буде (як не я - то ніхто; або коли варто, щоб багато людей допомогли, щоб був ефект). Не допомагаю, бо боюся щось втратити (егоїзм) - спокій, гроші, вільний (якщо він є) час.

ну то не бійтеся втратити спокій, гроші, вільний час :Rose:
так :) - розумію, що легше сказати, аніж зробити, і кожен випадок є унікальний
до праці :Rose:

Сама знаю. :) Питання в іншому - чи буду мати гріх, як не зроблю?

Re: Носіть хрести...

Додано: 17 жовтня 2012, 20:25
о.Олег
ShMariam писав:
о.Олег писав:
ShMariam писав:Дякую. Йдеться, переважно, про важливі речі і про виключно ті випадки, коли дійсно маю змогу допомогти - результат буде (як не я - то ніхто; або коли варто, щоб багато людей допомогли, щоб був ефект). Не допомагаю, бо боюся щось втратити (егоїзм) - спокій, гроші, вільний (якщо він є) час.

ну то не бійтеся втратити спокій, гроші, вільний час :Rose:
так :) - розумію, що легше сказати, аніж зробити, і кожен випадок є унікальний
до праці :Rose:

Сама знаю. :) Питання в іншому - чи буду мати гріх, як не зроблю?

думаю, варта сповідатися - віддати це Богові. Як і кожен сумнівний випадок
З повагою, о.Олег

Re: Носіть хрести...

Додано: 26 травня 2015, 10:39
Міра
Вже давно я роздумую на питанням -чи можливо розвиватись духовно, йти до Бога і бути щасливою (в людському сенсі)? Тобто -не мати страждань?
Всі святі і духовно багаті люди мали страждання -це те, що читаю і аналізую. І я знаю з власного досвіду, що страждання дуже сильно "приближують до Господа", якщо можна так сказати. Сама то відчула. Але ж не хочеться страждань :(
І вчора я читаю класну книгу "НЕПРОТОРЁННАЯ ДОРОГА"(Морган Скотт Пек), і там таке:
Таким образом, если вы поставили себе цель избегать боли и страданий, то я бы не советовал вам искать высших уровней сознания или духовного развития. Во-первых, вы не сможете достичь их без страдания. Во-вторых, если уж вы их достигнете, то будете призваны к служению, которое окажется более мучительным или, по крайней мере, потребует от вас больше, чем вы сейчас можете себе представить. Зачем тогда вообще стремление развиваться, можете спросить вы. Если вы задаете этот вопрос, значит, вы, скорее всего, плохо знаете, что такое радость.

Що ви про це думаєте? Погоджуєтесь чи все-таки ні..

Re: Носіть хрести...

Додано: 26 травня 2015, 13:42
ShMariam
Міра писав:Вже давно я роздумую на питанням -чи можливо розвиватись духовно, йти до Бога і бути щасливою (в людському сенсі)? Тобто -не мати страждань?...

І вчора я читаю класну книгу "НЕПРОТОРЁННАЯ ДОРОГА"(Морган Скотт Пек), і там таке:...
Що ви про це думаєте? Погоджуєтесь чи все-таки ні..


Час від часу воно в мене виникає таке питання. Хоч логічно можу пояснити. Тут треба розуміти так: що ми розуміємо під "униканням" ("хотінням" :shock: ) страждань. Напр., коли жінка виходить заміж і збирається мати дітей, вона само собою приймає, що в окремі моменти їй буде дуже нелегко. Так само як будь-хто, досягаючи чогось в своєму житті: труднощі будуть, просто в кожному випадку інші (навіть якщо це кар'єра артиста). Ясно, що в таких випадках на труднощах/стражданнях не зациклюються, але якщо поставлять собі за ціль уникати страждань, то нічого не будуть мати. І, цитуючи ту ж книжку:
Если вы задаете этот вопрос, значит, вы, скорее всего, плохо знаете, что такое радость.


Єдине, що зрозуміла практично: на стражданнях дійсно не можна зациклюватися, бо це може і зламати, і знеохотити людину. Не розумію тих, які безконечно говорять про свої хрести (в розумінні, що без того не стануть святішими), ніби намагаючись притягнути ще більше страждань (не завжди, але таке може бути). Тому що хрестів вистачить. Аскетизм і добровільні жертви Богові - нмд, це трохи інше.

Re: Носіть хрести...

Додано: 26 травня 2015, 15:28
Міра
ShMariam писав: Аскетизм і добровільні жертви Богові - нмд, це трохи інше.

Власне, я про це.
Я б виділила інше речення : "вы не сможете достичь их без страдания"
Згадалось, як один священник, попавши в руки, здається НКВД, казав другому з великою радістю: "Ми будемо мучениками!!"
От сила.. І Апостоли прагнули мученицької смерті. Здається, вони знали, що без страждання не існує вищої радості.
І от питання -на Землі Бог створив нас для щастя? Хоча, чому я запитую, я ж щаслива. Але.. є більше того. І от злий спокушає мене -посилає мені страх -ти прагнеш Господа? от ти можеш це все втратити.
Важко всі думки викласти в пару речень). Я знаю, що якщо хочеш щось залишити для себе -ти втратиш це. Віддаш Господу -отримаєш все і навіть більше. Намагаюсь так і робити.. ох і важко деколи.

Re: Носіть хрести...

Додано: 26 травня 2015, 21:00
ShMariam
І от питання -на Землі Бог створив нас для щастя? Хоча, чому я запитую, я ж щаслива. Але.. є більше того. І от злий спокушає мене -посилає мені страх -ти прагнеш Господа? от ти можеш це все втратити.
Важко всі думки викласти в пару речень). Я знаю, що якщо хочеш щось залишити для себе -ти втратиш це. Віддаш Господу -отримаєш все і навіть більше. Намагаюсь так і робити.. ох і важко деколи.


Нмд, уникання страждань не добре тільки тоді, коли це противиться Божій волі відносно певної особи, "мене". Просто треба вміти розуміти Божу волю (і просити Бога, щоб Він відкрив) саме відносно "мене" (не лише щодо заповідей).

Re: Носіть хрести...

Додано: 29 травня 2015, 11:36
Міра
ShMariam писав: Напр., коли жінка виходить заміж і збирається мати дітей, вона само собою приймає, що в окремі моменти їй буде дуже нелегко. Так само як будь-хто, досягаючи чогось в своєму житті: труднощі будуть, просто в кожному випадку інші .

Це так, і чим більше ти досягаєш, тим більше ризиків. Але щоб принести своє життя в дар Господу -треба спочатку стати особистістю. Отже, рухатись вперед і досягати), і що дуже важливо -не боятись втратити..
(Це гарно на папері, а в житті нелегко. Але можливо). Залишу цей неймовірний ролик тут
http://videoboom.cc/istoriya-alekseya-talaya/

Re: Носіть хрести...

Додано: 29 травня 2015, 22:10
ShMariam
Але щоб принести своє життя в дар Господу -треба спочатку стати особистістю.
Мається на увазі, в особливий спосіб принести своє життя в дар?
Можливо. Але, нмд, треба просто йти за своїм покликанням.

Re: Носіть хрести...

Додано: 12 травня 2016, 12:45
Міра
Ну от, раніше тут питалась про щастя і страждання, тепер напишу, як я то розумію в теперішнішній момент. :Rose:
Так, дійсно, Господь створив нас, щоб ми були щасливі :) і це прекрасно. Чим більше ти єднаєшся Господом (очищаєш свою душу, перемагаєш свої пристрасті, ЛЮБИШ), тим більше щастя відчуваєш кожного дня, кожної хвилини - в тебе направду все є, тобі все вдається, тільки ти щось захочеш -отримуєш. Ти спокійний, тебе ніщо не засмучує -ти любиш всіх. Навіть як зіштовхуєшся з жахлививими вчинками інших людей -ти всерівно любиш їх і хочеш врятувати, ніщо не тривожить твого серця -ти ж з Богом.
Але.....
Тут ти досягаєш такої любові до людей, що.. ти йдеш на все, щоб і інших врятувати. Це -жертва Богові за інших людей, і знову страждання, і муки. Це -йти за Ісусом. Але це завжди добровільно -Бог дасть знати, чи хоче цього від тебе. Господь вибирає. і це маленький відсоток всіх людей.

Re: Носіть хрести...

Додано: 19 червня 2016, 15:52
ShMariam
Не страждай без сенсу
http://www.credo-ua.org/2016/06/160474

"Святий Йоан Павло ІІ пояснює, що хрест [...] «не стосується головно обов’язку терпеливо зносити малі чи великі турботи щоденності, ані, тим більше, не означає прославляння болю як способу сподобатися Богові. Християнин шукає не страждання заради страждань, а любові». Краще навряд чи це висловиш. Ототожнення хреста з кожним стражданням може бути небезпечне, бо пропагує позицію стражденництва, а вона чужа Євангелію. "

Re: Носіть хрести...

Додано: 21 червня 2016, 09:47
о.Олег
ShMariam писав:Не страждай без сенсу
http://www.credo-ua.org/2016/06/160474

"Святий Йоан Павло ІІ пояснює, що хрест [...] «не стосується головно обов’язку терпеливо зносити малі чи великі турботи щоденності, ані, тим більше, не означає прославляння болю як способу сподобатися Богові. Християнин шукає не страждання заради страждань, а любові». Краще навряд чи це висловиш. Ототожнення хреста з кожним стражданням може бути небезпечне, бо пропагує позицію стражденництва, а вона чужа Євангелію. "

як шкода, що немає тут клавіші "дякую" :(
дякую :)
ОООО

Re: Носіть хрести...

Додано: 30 серпня 2016, 14:20
luksander
Хрест – це не зовсім про страждання; хрест – це знаряддя вбивства.
Учні Ісуса повинні ставитися до свого життя без Бога, як до життя злочинця, якого необхідно стратити на хресті.
От коли помре та «стара людина», тоді зможе народитися «людина нова».
І не варто акцентувати увагу на ношенні хреста, - хрест просто має бути весь час з християнином, щоби кожної миті він міг розпинати = умертвляти свою плоть, оту «стару людину», котра «сам собі режисер».
А страждання, про які попереджає Син Божий своїх послідовників, вони тільки показують, наскільки добре людина виконала наказ Ісуса:
- відмовся од себе, візьми хреста свого щоденно і йди за Мною слідом.
Сам же вираз «нести свій хрест» і той зміст, який вкладають в нього зараз, можливо і має право на життя, та навряд чи можна виводити його з цих слів Ісуса Христа...
:pardon:

Re: Носіть хрести...

Додано: 21 листопада 2016, 21:43
luksander
спочатку здавалося, що Церква теж погоджується з тим варіантом, що «нести свій хрест» означає терпіти зовнішні несприятливі впливи. Враховуючи моє інше бачення і важливість самої тези (на терезах же Царство Боже!) така ситуація мене дивувала.
Однак…
В катехизмовій частині молитовника є список Гріхів головних і протилежних їм чеснот.
Здається мені, що для того, щоб слідувати за Христом, який і є уособленням отих чеснот, нам і потрібен хрест. щоб умертвляти свою вражену гріхом (гріхами!) природу…
Все так просто.

Re: Носіть хрести...

Додано: 25 грудня 2016, 21:45
igormaks
На мою думку , "нести хрест" це можливість навчатися в світлі Христа , дивитися на життєві ситуації з позиції Ісуса. Для мене це наука. Змінюючи себе , ми змінюємо світ.

Re: Носіть хрести...

Додано: 27 грудня 2016, 21:43
ShMariam
От собі думаю (в контекті даної теми): спроба позбутися якої серйозної проблеми (не кажу про смертельну хворобу, з якою мусимо боротися, скоріше про деякі серйозні незручності) - це ж не означає відмовитися від хреста? А якщо трактувати хрест як покуту за свої провини? А якщо людина гм... не хоче собі чогось прощати (чи, точніше, щиро кається за гріхи минулого), тим самим свідомо приймаючи і навіть не бажаючи позбуватись проблем, через які тепер покутує (можливо)? Це дійсно християнська покора і каяття чи просто гріх гордості непрощення собі?