Воістину Воскрес!
Різниця невелика, але істотна.
Той, хто має делікатне сумління, легко бачить власні недоліки і провини, якщо такі є. Але він ні не применшує, ні перебільшує їх. Визнає перед собою і перед Богом справжній стан речей, виправляє провини покаянням, не втрачає надії на Божу доброту і милосердя.
Якщо ж людина надто прискіпливо ставиться до своїх недоліків, бачить провини там, де їх немає, або дошукується їх, повертаючись знову і знову до того, що вже було прощено, якщо переживає страх, що, можливо не все визнала як потрібно, хоч об'єктивних підстав для цього немає, то мабуть її сумління не тільки делікатне, а й скрупулянтне. З латинської мови, скрупул -- це камінчик, який, коли потрапив до черевика, глодже і не дає рівно йти.
Як виправити схильність до скрупулянтства? Потрібно виховувати у собі безсумнівне довір'я до Бога, мати повну надію на Його милосердя. Для цього -- поглиблювати знання Бога, який справедливий, але і милосердний. А також ненавидячи гріх, не переносити цієї ненависті на себе, хоч і грішних.