Что грознее всего?

[ShMariam]

Сенс життя - досить широке поняття. Під цим дехто також розуміє найближчих людей, хоч для християнина так не має бути. (То я так теоретизую, насправді я далека від того, щоб зробити сенсом життя Найголовніше ). Втрата (точніше, відхід від цілі) сенсу життя в християнина - гріх.

[Just_me]

Сенс життя - досить широке поняття. Під цим дехто також розуміє найближчих людей, хоч для християнина так не має бути. (То я так теоретизую, насправді я далека від того, щоб зробити сенсом життя Найголовніше ). Втрата (точніше, відхід від цілі) сенсу життя в християнина - гріх.

Бачите, у мене зовсім інше розуміння. Я ніколи не шукаю для Бога місця у власній системі цінностей, ані в переліку потреб. Бог - це Бог, як я можу вибирати поміж Ним і професією, або поміж Ним і друзями. Він просто є навколо, все що в мене є і я сама - це прояв Його Діяння, я постійно знаю про Його присутність. Тобто не можу сказати: Бог чи рідні? Бог чи мистецтво? Бог чи Батьківщина? Бо Бог - це і рідні, і Батьківщина, і професія, і мистецтво, і друзі - Він усе створив і усім управляє, Він Сам по Собі є Усе. Тобто мені особисто сказати, що Бог - мій сенс життя значить сказати щось настільки неймовірне, як і очевидне. Те саме, що сказати, що сенсом мого життя є мати повітря для подиху. Це те, без чого нас би не було, який зміст вважати це сенсом? Це поза сенсом, я так думаю. Тому коли мене питають "Про що ти мрієш?" "Який сенс у житті?" "Що для тебе на першому місці?" "Що у світі найціннішого?" то я, пам"ятаючи, що Бог є я не відповім "Бог". Я почну колупатися в земному, а не в Абсолюті. Навіщо, якщо Абсолютне і так Абсолютне? Може, моя думка і неправильна, але я не відокремлюю Бога від Його творіння.