Аскетизм

[о.Олег]

Я от як думаю: ми маємо так багато святих і всі вони свою святість довели в різний спосіб. Хтось мученицькою смертю, хтось життям в умертвленні, хтось - невтомною діяльністю на користь Церкви, а хтось - просто собі жив і нічого для святості не робив, просто все робив як слід. Останніх особливо багато тепер, коли святими стають лікарі, матері - ті, які не робили нічого надприродного. То значить, що є люди, яких до святості приближає аскетизм, а є ті, для яких він може стати перепоною. Так вірю і так відчуваю.

думаю... тут у нас поплуталось "визнані/проголошені святими" і "святі". Переконаний/вірую, що проголошених святих - малюсінький відсоточок від всього багатства святих Божих. І тут питання не у аскетизмі як такому чи його відсутності, а у тому, що Христова Церква ставить нам у приклад, проголошуючи того чи іншого свого представника святим. А перепоною... - якщо людина була Божим аскетом: точно свята, хоч може і не проголошена/прославлена
З повагою, о.Олег

[Just_me]

А перепоною... - якщо людина була Божим аскетом: точно свята, хоч може і не проголошена/прославлена

Дивіться, отче, спробую пояснити на то му прикладі, який згадували Ви самі і який поданий в Біблії - краще бути неодруженим. Так, краще, якщо тверезо подивитися на речі і також якщо проаналізувати, скільки із тих, хто проголошений святими не мали родини. Але є такі проголошені святими, які стали святими саме тому, що ту родину мали, бо освятилися через виконання родинних і материнських обов"язків. Думаю, їм НЕ краще було бути неодруженими. І якщо вже проводити аналогію між Павловим "краще бути неодруженим" і "краще практикувати аскезу", то не цілком певна, що

якщо людина була Божим аскетом: точно свята

, бо якщо людина не одружена, то це не значить, що вона свята.

[о.Олег]

надто багато "якби", Олю. Немає тут місця для "якби": тверджу, що кожен Божий Аскет - святий (незалежно від визнання в якості святого). А те, чи він/вона був би хорошим батьком/жінкою/тощо і де б краще належав Богові - це не моє гадати. Це його/її вибір. Якщо ж про Аскетизм саме в стосунку "відмова від одруження"... Апостол твердить універсально - краще не одружуватись. Але Апостол не вирішує замість "Тебе", а констатує те, що йому Бог Дав знати і на що наважився сам "заради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить" (Мт.19).
З повагою, о.Олег

[Just_me]

надто багато "якби"

Насправді жодного. В моєму дописі жодного "якби". І говорю я це не для того, щоб вдаватися в якісь буквальності, а тому, що "якби" там не можна вставити по змісту. Не кажу, що якби одружилися, були б святими. Хочу, щоб ми розуміли одне одного. Підтримую апостола в дусі його висловлювання (в дусі, бо думаю, що власне в ньому, а не в букві справа), тобто неодруженому дорога до святості і ширша, і коротша, і легша, і простіша. Про це свідчать факти і моє власне переконання. Але кажу, що є святі, які стали святими саме з умовою наявності чоловіка/жінки/дітей (от як Джанна Беретта Молла).

[ShMariam]

тобто неодруженому дорога до святості і ширша, і коротша, і легша, і простіша.

Ширша, легша, але довша. Це моє переконання (як на гору - можна підніматися серпантином, а можна як скелолази ).

В першу чергу - покликання і свідомий вибір своєї життєвої дороги. Але я б не казала, що Шлюб (і взагалі життя в світі) і аскетизм так треба протиставляти: поза сексуальною сферою є маса способів умертвлення. З другого боку (з чого починалася розмова), виглядає як мінімум смішно звинувачувати в деяких "гріхах", які є дійсно гріхами для монаха, світську людину.

[Just_me]

Ширша, легша, але довша.

Це хіба у тому випадку довша, коли одруженого чоловіка жінка задзьобає до інфаркту Той гигне від серцевого удару і опиниться на Небі А так то ні. Одружені середньостатистично живуть довше ))) Вибачте за оффтоп )))

[о.Олег]

надто багато "якби"

В моєму дописі жодного "якби"...

маю на увазі

... Думаю, їм НЕ краще було бути неодруженими...

тобто: якби були неодруженими, то було б гірше. А це основа будь-якого прикладу святості всупереч одруженню, який б Ви не привели. Розуміємося? Так ось: "якби" (фантазуванням) місця просто не має бути - є людина/люди, які прожили своє життя з Богом і були або не були прославлені, однак жодного протиставлення одного святого Божого іншому через "якби" (був неодруженим, то... ). Перепрошую, що настоюю, але вважаю це важливим.
З повагою, о.Олег

[о.Олег]

Ширша, легша, але довша.

Це хіба у тому випадку довша, коли одруженого чоловіка жінка задзьобає до інфаркту

в священиків це називається "священомучениця"

[ShMariam]

Ширша, легша, але довша.

Це хіба у тому випадку довша, коли одруженого чоловіка жінка задзьобає до інфаркту Той гигне від серцевого удару і опиниться на Небі А так то ні. Одружені середньостатистично живуть довше ))) Вибачте за оффтоп )))

Ну то правильно, я ж кажу, що довша, а не коротша.
А взагалі не тільки про земне життя йдеться (дорога - комусь треба "долізати" по смерті) і різної висоти вершини (святості) покоряють одні і другі...

[Just_me]

Ну то правильно, я ж кажу, що довша, а не коротша.

Зазвичай ні - дорога неодружених коротша. Але напевне менше імовірності мати інфаркт чи потрапити до психіатричного стаціонару

[ShMariam]

Ну то правильно, я ж кажу, що довша, а не коротша.

Зазвичай ні - дорога неодружених коротша. Але напевне менше імовірності мати інфаркт чи потрапити до психіатричного стаціонару

Бррр.. я заплуталася.
Нмд, коротша і складніша - в монахів (і в священиків теж), легша, але довша - в людей без особливих покликань. Але загалом все індивідуально.

[Just_me]

в людей без особливих покликань

Мар"яно, людей без особливих покликань не буває Ти сама-то в це віриш, що написала?

[brat Martyn]

Нмд, коротша і складніша - в монахів (і в священиків теж), легша, але довша - в людей без особливих покликань. Але загалом все індивідуально.

А хіба у Бога бувають не особливі покликання?

[о.Олег]

в людей без особливих покликань

Мар"яно, людей без особливих покликань не буває Ти сама-то в це віриш, що написала?

так. І тому вони непорівнювані. Бо особливі

[ShMariam]

в людей без особливих покликань

Мар"яно, людей без особливих покликань не буває Ти сама-то в це віриш, що написала?

Один священик на проповіді вжив цей вислів. Мав на увазі покликаних до священства або до монашого стану.

[vitalko]

в людей без особливих покликань

Мар"яно, людей без особливих покликань не буває Ти сама-то в це віриш, що написала?

Один священик на проповіді вжив цей вислів. Мав на увазі покликаних до священства або до монашого стану.

Так от собі думав, щоби такого відповісти, і згадалася мені фраза св. Вінчецо Палотті: "Святий - це той, хто на тому місці, де перебуває, чинить Божу волю". Ось чого насамперед треба навчитися - чути, розуміти і виконувати Божу волю там, де ти є. Бо ти саме тут і саме тепер - невипадково. І коли Бог тобі пропонує певну дорогу(одруження в тому числі, бо сам Він його встановив), то знає, що робить. Отже на ній є все для твого освячення. Тільки треба вияснити котра саме твоя дорога, і нею йти. Думаю в процесі стане ясно і яку аскезу на ній практикувати. Але завжди пропозиція Бога перша буде.