Наколотили тут гороху з капустою...
ShMariam писав:Мені було б неприємно читати, якби я була Христик. Особливо, коли йдеться по інтимну сферу.
Не бачу в словах дописувача нічого образливого. Можна бути незгодним з його думкою, але те, що він нікого не образив - то факт, на мою думку.
Чесно кажучи, мало що з предмету дискусії зрозуміла, тобто може вцілому я б і не погодилася, якби там була якась чіткість (буду вдячна, якщо хтось коротко пояснить до чого вся та розмова
), але з одним згодна на всі 100%:
Олег_373 писав:дівчат та хлопців потрібно готувати до реального, а не видуманого життя
Я майже не бачила людей, які брали Шлюб зі знанням того, що вони роблять. При чому ще не дивуюсь тим, які ходять до Церкви по великих святах, або просто охрещені, але не практикуючі, ну але так роблять і християни, які відвідують різні спільноти, їздять на прощі і т.п. Навіть останні якось особливо романтизують шлюб і майбутнє життя в ньому. Наче вони не мають змоги оглянутися навколо і проаналізувати те, як живуть їх батьки/родичі/сусіди/знайомі, впевнені, що в них "так не буде, ми особливі, вибрані, створені одне для одного, а коли ми одружимося, то буде так чарівно, бо сам Бог поблагословив наш союз" ну і все у тому дусі. Забувають, що сам Бог поблагословив союз ще мільйонів, а може і мільярдів пар, і всі вони так думали, що страшенно особливі, створені одне для одного. А потім не витримали натиску проблем, труднощів, викликів. Маю повно подруг, які нещодавно повиходили заміж чи готуються до того кроку, якщо вони цікавляться моєю думкою, то завжи чесно кажу їм "дорога, придивися добре, у твого нареченого схильність до ревнощів/до авторитаризму/до-ще-чогось-у шлюбі-некорисного, подумай тричі, чи ти цього справді хочеш, потім нічого не зміниш". Ви думаєте, хоч хтось послухав? Ніхто. А тепер ходять, дзвонять і плачуть. Бо під час зустрічання думають, що ревнощі - прояв палкої любові, а авторитаризм видається їм рисою, тотожною з рішучістю чи мужністю, чи Бог зна чим... Та навіть якщо навіть в період зустрічання/нареченства все здається досконалим, то всеодно треба розраховувати на те, що після шлюбу вилізуть проблеми: вас дратуватиме те, що чоловік надто вибагливий у їжі, чи неохайний під час готування, чи з ним неможливо вийти в гості, чи в нього дивна логіка, чи він трохи безвідповідальний, чи поганий організатор, чи просто у вас не склалося в статевій сфері (от як у Христик - дуже показовий приклад, до речі, трапляється частенько). Полагодити це все не можна, можна лише змиритися чи працювати над собою, щоб змінити власне ставлення до проблеми, перестати її помічати. І треба бути готовими до проблем, подумати, чи ти матимеш змогу зносити всі труднощі, розраховувати на свою стійкість, а не бездоганність чи здатність до компромісів з боку партнера.
От дуже сумна історія про несповнені очікування навіть з відносно непоганими "вихідними даними" - віруюча жінка розповідає про те, як завалився її шлюб з чоловіком, з яким вони разом познайомилися у скаутській організації (у статті вона сама визнає, що це віщувало хороший початок, хто знає щось про скаутів - той зрозуміє). Напевне такі свідчення мають бути обов"язковим елементом програми передшлюбних наук
http://www.deon.pl/religia/wiara-i-spol ... -zona.html Шкода, що польською, просто не маю зараз можливості перекласти, а текст трохи об"ємний. Може згодом перекладу, поки що гугль транслейт вам в допомогу
Часто стикаємося з іншою проблемою: це бажання є неконтрольованим, що зрештою шкодить майбутній сім'ї.
А інші подружжя? та багато таких є) А ваші батьки? (мої, на жаль, не попадають в ту категорію, бо просто терплять одне одного)