Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

о.Олег писав:

ShMariam писав:Можливо. Але щодо часу.... питанням часу можна будь-що виправдати (маю на увазі, власну безвідповідальність, байдужість), принаймні, мені це завжди вдається...

Ігнатіанські реколекції ніколи не проходили, Мар`янко?

Ні, а це до чого?

ShMariam писав:Ні, а це до чого?

не знаю, чи зможу пояснити... Просто хороша система для християнина, щоб не загубитися
ОООО

о.Олег писав:

ShMariam писав:Ні, а це до чого?

не знаю, чи зможу пояснити... Просто хороша система для християнина, щоб не загубитися
ОООО

Якщо б це було у формі аудіозапису чи що...

це треба переживати в реалі Переважно - в мовчанці
ОООО

о.Олег писав:це треба переживати в реалі Переважно - в мовчанці
ОООО

Тільки но вернувся звідти і всім раджу. Був вже втретє, і кожен раз відчував, як благодать Божа спливає Ніагарським водоспадом - тільки бери і лови(не будь, власне, байдужим).

Тому таки так, їх треба переживати в реалі, і реального(не уявного) Бога на них, також. Він кожного до цієї реальної зустрічі з собою кличе.

Мовчанка - це круто. Часом не можу всидіти в кухні в тиші, щоб якесь радіо не грало.
А як Вам Інгнатіанські реколекції помагають щодо байдужості?

Ivan_Red писав:Мовчанка - це круто. Часом не можу всидіти в кухні в тиші, щоб якесь радіо не грало.
А як Вам Інгнатіанські реколекції помагають щодо байдужості?

о - тепер будемо чекати на Віталька

Ivan_Red писав:Мовчанка - це круто. Часом не можу всидіти в кухні в тиші, щоб якесь радіо не грало.
А як Вам Інгнатіанські реколекції помагають щодо байдужості?

На цих реколекціях Бог по особливому відкриває себе(ну бо полягають, по суті, в переживанні/слуханні Слова Божого), ну і коли пізнаєш ближче Бога, то бачиш, що він постійно творить. Такий собі невтомний художник, який безперестанно малює картину світу, твого життя, життя інших. Бог - не спить, він завжди діє. Йому - не байдуже. Коли бачиш це в Бозі, а в собі - постійний стан сну духовного(тієї ж байдужості, по суті смерті), то з"являється бажання прокинутися, не бути байдужим, творити, тобто жити, а не існувати. Ось це пробудження, власне, і допомагає.

vitalko писав:

Ivan_Red писав:Мовчанка - це круто. Часом не можу всидіти в кухні в тиші, щоб якесь радіо не грало.
А як Вам Інгнатіанські реколекції помагають щодо байдужості?

На цих реколекціях Бог по особливому відкриває себе(ну бо полягають, по суті, в переживанні/слуханні Слова Божого), ну і коли пізнаєш ближче Бога, то бачиш, що він постійно творить. Такий собі невтомний художник, який безперестанно малює картину світу, твого життя, життя інших. Бог - не спить, він завжди діє. Йому - не байдуже. Коли бачиш це в Бозі, а в собі - постійний стан сну духовного(тієї ж байдужості, по суті смерті), то з"являється бажання прокинутися, не бути байдужим, творити, тобто жити, а не існувати. Ось це пробудження, власне, і допомагає.

Детальніше про реколекції: http://dc.lviv.ua/zhuttya_v_isusi_hrict ... oyoli.html

Дуже цікаво

а в мене проблема і із Ігнатіанськими реколекціями - священика завжди дьоргають і на себе особисто часу завжди не вистарчає: якби не відповів на чиюсь потребу, то (до теми) зарахують до байдужих
ОООО

о.Олег писав:а в мене проблема і із Ігнатіанськими реколекціями - священика завжди дьоргають і на себе особисто часу завжди не вистарчає: якби не відповів на чиюсь потребу, то (до теми) зарахують до байдужих
ОООО

Не зрозуміла?

ShMariam писав:Не зрозуміла?

і серед повальної реколекційної мовчанки люди потребують поговорити

о.Олег писав:

ShMariam писав:Не зрозуміла?

і серед повальної реколекційної мовчанки люди потребують поговорити

Так розумію (десь читала, як це відбувається), що розмовляють зі священиком після тої мовчанки, і то священик має бути відповідно навчений. Чи Ви просто самі хотіли помовчати, а Вам не дали?

ShMariam писав:

о.Олег писав:

ShMariam писав:Не зрозуміла?

і серед повальної реколекційної мовчанки люди потребують поговорити

Так розумію (десь читала, як це відбувається), що розмовляють зі священиком після тої мовчанки, і то священик має бути відповідно навчений. Чи Ви просто самі хотіли помовчати, а Вам не дали?

ага

Чи для всіх підходять ігнатіанські реколекції (на думку тих, хто там бував)?

(при певних психічних відхиленнях і т.д. і т.п. - очевидно, не підходять, але я питаю загалом про здорових людей)

о.Олег писав:а в мене проблема і із Ігнатіанськими реколекціями - священика завжди дьоргають і на себе особисто часу завжди не вистарчає: якби не відповів на чиюсь потребу, то (до теми) зарахують до байдужих
ОООО

Шифруватися треба. На моїх перших реколекціях з нами їздив о. Андрій з Прилбич, який нікому не говорив, шо він отець. Я подумав, шо просто собі чоловік. Його правда місцеві "батюшки" миттю розкусили і змусили служити для нас Літургію, але не більш того.

Єдиний священик відповідальний за розмови на цих реколекціях є той, хто їх проводить. Всім решта варто просто побути егоїстами в цей час для Бога. Як то кажуть морда кірпічом і до побачення

Я це на повному серйозі. Бо інакше мало що візьмеш для себе. На реколекції приходиш, щоб ПОЧУТИ насамперед, ділитися, то вже потім.

А звідки Ви знаєте? Може Бог хотів від о.Олега, щоб він в той час послужив іншим людям. (Просто, коли б не просила в Бога, щоб відкрив мені Свою волю щодо мене, то як не йдеться про виправлення з гріхів, то про кісь конкретні добрі вчинки, зокрема про допомогу іншим людям. Завжди. )
Ці реколекції ж для того, щоб зрозуміти Божу волю, що Він хоче від "мене"?

ShMariam писав:Чи для всіх підходять ігнатіанські реколекції (на думку тих, хто там бував)?

(при певних психічних відхиленнях і т.д. і т.п. - очевидно, не підходять, але я питаю загалом про здорових людей)

Як казав на останніх о. Михайло - не для всіх, бо самі реколекції, знову ж таки за о. Михайлом, це твердий шматок хліба, який треба добре пожувати перш ніж ковтнути. По собі скажу, там відбувається багато духовної боротьби, на які треба бути готовим, коли туди їдеш. Але за це і нагороду отримуєш також щедру. Проте коли хтось свідомом шукає Бога, то може їхати туди без вагань. Він там його знайде.

ShMariam писав:А звідки Ви знаєте? Може Бог хотів від о.Олега, щоб він в той час послужив іншим людям. (Просто, коли б не просила в Бога, щоб відкрив мені Свою волю щодо мене, то як не йдеться про виправлення з гріхів, то про кісь конкретні добрі вчинки, зокрема про допомогу іншим людям. Завжди. )
Ці реколекції ж для того, щоб зрозуміти Божу волю, що Він хоче від "мене"?

Е... можливо для когось і так. Особисто я на них пізнаю перш за все Бога і.... себе на шляху до Нього. Тому на них я крайній егоїст(в житті я егоїст також, але на них - це однозначно позитивна риса).

Ну... я прагматик. Давно розумію, що відчуття своєї грішності, відчуття піднесення від зустрічі з Богом - це дуже класно, але в міру своєї емоційності я на таке (і на відповідні молитви) здатна і поза реколекціями. А от на конкретні вчинки, які би засвідчували мій жаль за гріхи, мою любов до Бога, - завжди усвідомлюю, що ой як не здатна.

Але як є духовна боротьба, значить і користь від них є. Вже писала, що "відходила" курс РУАХ, бо майже заставили , але на Вікенді Святого Духа мала духовну боротьбу (в якій, так, переміг Бог ), отже користь очевидна.