Пожертви на церкву: обов"язок чи ні?

[andrivovk]

Пожертви на Церкву: обов"язок чи ні? В Катехизмі УГКЦ пише таке. "Відповідно до своїх можливостей допомагати Церкві в її матеріяльних потребах." (6 церковна заповідь)

[о.Олег]

ведемо дискусію з панею Шукач. Ласкаво дозволила перенести її на Форум для ширшого обговорення. Запрошую
З повагою, о.Олег

[о.Олег]

Слава Ісусу Христу. Стикнулась з наступною ситуацією. Мої знайомі вирішили одружитись і для того щоб повінчатись в храмі вони повинні пройти науку в священника.Виявляється ця наука проводиться не при церкві а в навчальному закладі куди приходять св'ященники і є ПЛАТНОЮ(кілька сот). Від такого нововведення була неприємно здивована. Поясніть мені будь-ласка куди застосувати те що в Св.Письмі пише, що даром прийняли даром давайте. Наперед дякую за вашу відповідь з цього приводу.

[о.Олег]

Слава на віки!
гм... та не думаю, що буде надто велика проблема, якщо Ваші знайомі заявлять, що не можуть оплатити працю тих, хто дає науки.
Якщо дійсно не мають.
А загалом просто треба розуміти, що священики і миряни, які дають ці науки, виконують працю, з якої живуть. Як Господь каже в часі того ж Шлюбу, до якого готуватимуться (Пс.127, здається): "Блаженні всі, що бояться Господа, що ходять путями його. Плоди праці твоєї будеш їсти, щасливий ти, і добре тобі буде"
Передшлюбні науки - це, власне, праця.
Чи, наприклад, Апостол Павло повторює за Боговидцем Мойсеєм у 1Корінтян, 9 "не зав`язуй рота волові, що молотить" і там само дуже гарно нмсд пояснює - перегляньте http://www.bibleonline.ru/bible/ukr/53/09/

"11.Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?"

Тобто, думаю, у випадку передшлюбної Школи - це праця, за яку належить визначена працівниками оплата.

Більше того - для того, щоб Школа могла запрошувати навчених спеціалістів (священик саме тому і відсилає туди - там науки даються якісніше, аніж зазвичай спроможиться священик), оплата мусить бути. Свідчу - вже 15 років буде, як ми в Шлюбі і, хоч обоє за фахом богослови, пройшли 9 наук у Школі при ц.Михаїла в Львові і не шкодую витраченого часу/коштів й дуже вдячний, що не схалявив.
А вже сам Шлюб - не "оплата", а пожертва: добровільний жест вдячності подругів священику. Пожертви може і не бути. Даром прийняв - даром даю. Правда.., як священик скажу - шкода людей, що витрачаються на все, але забувають, що священик саме з пожертви, власне, живе. Так - є такі священики, що вимагають (такої-то) "пожертви", але це, перепрошую, не про мене. Просто свідчу, відповідаючи на запитання трошки ширше.
Якщо запутав - перепрошую і коротко ще раз на питання про оплату передшлюбних наук скажу: нормально, якщо чітко встановлюють оплату за свою працю навчання перед Шлюбом.
З повагою, о.Олег Жаровський

[о.Олег]

Дякую за відповідь. Мене до першої св. Сповіді та Причасття готував старенький священник по приватних будинках (орієнтовний рік 1989р.) і здається мені за це небуло всановленої плати, я відвідувала Марійську дружину років 10 де нас займали науками, святкуваннями, працею і так далі (безкоштовно). В цих випадках священники також з чогось жили, а за їхній труд люди були їм вдячні і щиро допомагали, а тепер коли стикаюсь з вимаганням оплати бунтуюсь (зокрема я). Можливо це тільки моя думка, але встановлення плати за науку(без неї шлюбу не дадуть) гасить відчуття що це щось особливе, важливе, таємниче, незбагнене,що це накінець Боже. Гроші на науку є чи знайдуться, а як бути з відчуттям, як пояснювати молодим людям, які формуються, що це не свого роду бізнес... Я перепрошую якщо дуже різко, не маю лихого наміру просто шукаю правельного розуміння, а не сліпого чи фанатичного. Хотілось би почитати Ваші думки про те що я написала.

[о.Олег]

священики і тоді і тепер живуть із пожертв. Батьки Ваші в якийсь спосіб помагали тому священику. Або, якщо ні - помагали інші віруючі. Ось... Школа - це щось зовсім інше. За працю Школи завжди хтось платить: Школа потребує якогось приміщення (відповідно - фінансове навантаження на утримання чогось іншого, аніж приміщення Храму) і фахівців (якщо Школа працює на постійній основі - фахівець саме із праці в тій школі і живе). Церква вважає Школи потрібними, позаяк бачить переважно низький (або, без загортань у папірчики - ніякий) рівень знань про те, в Кого і як віруємо, або, до нашої теми - часто Церква стикається із тим, що молодята не готові укласти Шлюб як єдиний і нерозривний, не знають про виклики і вимоги щодо моральності тощо. Тому і Школи. Однак Школа - не є обов`язкова. Обов`язковими є Передшлюбні Науки. Їх можна пройти і безпосередньо на Парафії у священика, що уділятиме Таїнство. Особисто підготував з декілька десятків молодят. Не памятаю, щоб хтось щось мені за це платив. Але, думаю, Школа має сенс. Незагашене відчуття "незбагненного, таємничого...", свідчу, особисто в мене і в моєї дружини в Школі не пройшло. Просто свідомо пережив ці науки і бачив/бачу їх важливість. Якщо на молодят це впливає десь так, як на (Ви пишите) Вас - візьміть, наприклад, на себе збір коштів на ці витрати Хоча - не думаю, що (зазвичай - страшні/розтратні) кошти на святкування, фотографів, машини тощо бунтують молодят. Бо є розуміння важливості їхньої праці. А праця Школи дуже важлива. Більш важлива, аніж всі ті святкування. Такі школи потрібно розвивати.
З повагою, о.Олег
ps. піднята Вами тема може бути добра для загального обговорення. Чи можна, щоб я переніс її в загальний Форум - нехай би і інші присутні сказали свої думки з цього приводу? Перепрошую, щоб було зрозуміло - без Вашого дозволу переносити бесіду на Форум не буду. Якщо дозволите - продовжимо там. З повагою, ОООО

[о.Олег]

Суть в тому, що на парафії науку не дають уже і відправляють саме в цю школу в яку приходить і парафіяльний священник. без проходження якої шлюбу не дадуть.
Я тільки "за", щоб функціонували школи такого типу навіть платні, як додаткові для тих хто хоче більш глибше пізнати щось чи відсвіжити в пам'яті те що знає або і щось нове для себе (що робить Ваша сім'я, судячи з дописів). В даному випадку відвідування школи носить обов'язковий характер і ось тут камінь спотикання, типу купи - продай. Коли я бачу священника, який працює на тій ниві на яку погодився не очікуючи за це платні я готова віддати все, а коли він говорити що за це треба стільки і стільки нехочеться давати взагалі.
(для прикладу: я працюю на роботі 5 днів на тиждень але живучи в селі де є можливість посадити городину і на зиму трошки виростити овочів, стараюсь це зробити, наш священник також живе в селі (маючи велику сім'ю) не робить цього бо йому посадять на парафії, навіть не намагається! В моєму розумінні мало б бути так: я взяв на себе обов'язок служити людям-парафії, вести їх до Бога-веду і не вимагаю чи прошу за це платні. Дадуть буду вдячний, не дадуть буду давати раду собі сам садити город, викладати в школах, працювати на роботі яку можна суміщати з священством і т.д.).
Що стосується грошей, ви праві що під час святкування грошей іде маса і не завжди на корисні речі, тому грошей вистачить і на це, суть не в них.
Якщо вважаєте що тему варто переносити для широкого обговорення, переносьте.

[ShMariam]

B моєму розумінні мало б бути так: я взяв на себе обов'язок служити людям-парафії, вести їх до Бога-веду і не вимагаю чи прошу за це платні. Дадуть буду вдячний, не дадуть буду давати раду собі сам садити город, викладати в школах, працювати на роботі яку можна суміщати з священством і т.д.).

Апостоли, очевидно, теж суміщали риболовний бізнес і одночасно ходили за Ісусом? Ні - покинули сіті (навіть буквально десь є такі слова). А після Зіслання Святого Духа? Навіть за якийсь час мусили обрати дияконів, щоб ті служили Служби Божі, бо самі не могли розірватися на все... І вже Вам о.Олег наводив слова зі Старого Завіту, підтверджені Новим - І Кор., 9, про це також в І Кор, 16.
(про це трохи тут).

До речі, одружені священослужителі в перші часи християнства, очевидно, були - І Тимотея,3.

Священик - це не професія, а покликання, якому чоловік мав би присвячувати весь свій час. Розриватися на іншу роботу - можна, якщо він при цьому виконує роботу як священик, якщо це вже свого роду служіння (але серед таких оплачуваних робіт варіантів не багато і хіба для міських). А то ситуація: замість йти правити Молебень (організовувати Веселі Канікули , в черговий раз відвідувати хворого) священик йде на город (ні, я не кажу, що не може працювати на городі, але не в збиток тому, до чого покликаний). 24 години до 48-ми, на жаль, розтягнути не реально (хоч як би я не намагалася переконати в тому себе та інших ).

[Шукач]

Між іншим люди щоб іти на Молебен який відправляє священник стараються по можливості поєднати працю і молитву і сім'ю так само як і веселі канікули. А ще десь ап. Павло говорить про те щоб кожен мав якесь ремесло (якщо я щось не путаю). Суть питання в тому що молода пара ЗОБОВ'ЯЗАНА пройти передшлюбні науки не при храмі в парафіяльного священника (чи при монастирі, він у нас також є) а в навчальному закладі куди вони прийдутьі за це ЗОБОВ'ЯЗАНА заплатити не хто скільки може а чітко вказана сума. Наука виходить купляється і продається. Мені видається що служіння священника неповинно бути настільки зав'язано на грошах як це спостерігаю останнім часом, а на прив'язанні людей до Ісуса Христа і його науці способами що невідштовхуватимуть людей. В чому помиляюсь?

[ShMariam]

Між іншим люди щоб іти на Молебен який відправляє священник стараються по можливості поєднати працю і молитву і сім'ю так само як і веселі канікули. А ще десь ап. Павло говорить про те щоб кожен мав якесь ремесло (якщо я щось не путаю)...В чому помиляюсь?

Робота священика - далеко не тільки відправляти Молебні, на які парфіяни можуть йти, а можуть і не йти... Діяльність священика - це також і праця, не лише молитва . Св. Дону Боско на беатифіакційному (чи канонізаційному?) процесі закинули, що він мало молився. В старозавітні часи було правило жертвувати десятину (я давала посилання), перші християни жертвували на Церкву і немало. Апостол пише про утримання "святих" - як про норму. Інше питання, що в наш час потреби людей взагалі зросли , відповідно - потреби священиків і їх сімей.

[Шукач]

Крім молитви яка ще праця у священників? Потреби священників зросли а можливості парафіян не дуже. (для прорівняння: парафіяльний священник приходить до церковного касира і забирає з каси 1000 грн. бо йому нарахували багато коштів за спожитий в дома газ, я не маючи достатньо коштів щоб оплатити стільки скільки мені потрібно щоб було більш менш тепло - економлю і то досить жорстко, між нами як людьми є різниця?). Питання стоїть не просто про пожертви а ПРО ПОЖЕРТВИ ОБОВ'ЯЗКОВОГО характеру, ТРЕБА і крапка.

[ShMariam]

Пожертви обов'язкового характеру були в Старому Завіті (гріх несплати десятини), та й в перші часи християнства жертувували точно більше, ніж зараз (перше, що приходить на думку - відома історія з Діянь про смерть жадібних чоловіка і жінки ).

Праця у священиків - це і Богослужіння, і Таїнства, обряди (які відбуваються під час робочого дня), відвідування хворих і ще різного роду діяльність... Священик (зокрема, парох) відповідальний перед Богом за спасіння парафіян. До прикладу: сільський фельдшер мусить багато працювати поза приймальними годинами, бо відповідальний за здоров'я і життя людей, а особливо дітей - це не жарти, у випадку ЧП спитають з нього. Тут і ненормований робочий день, і непрості рішення... Так само священик: чи будуть нормально виховані діти і молодь, якщо не буде проводитися відповідна робота на парафії? Чи будуть люди йти в секти, якщо буде організовано курси вивчення Святого Письма при церквах? А може хтось змінить своє життя - спасе свою душу після реколекцій чи вступивши, напр. в Апостольство Молитви? І ще багато різної праці, яка ніби й не є обов'язковою, але...

[о.Олег]

Крім молитви яка ще праця у священників?

та не знаю навіть, як на це відповідати... Щоб мати щось дати людям, якими покликаний провадити, священик має взяти це в Бога. Якщо священик молиться - це його праця. Сказати чесно, я дуже (безоплатно, живу на утримання від парафії) заангажований в різного роду соціальні/громадські організації/служби і, хоч вважаю цю свою працю видом молитви (діяльної, в значенні "люби ближнього") свідчу, що багато втрачаю з молитви особистої. Тому - якщо молиться - це дуже добра праця і з цієї праці, з свого служіння священик має жити. Священика утримує парафія. Інша річ - парафія може бути неспроможною утримати священика. Наприклад, прийшовши на працю в маленьке село Полянка десять років тому, парафіяни хотіли, щоб я жив на проборстві/плебанії. Але коли сіли з ними і порахували затрати на той же згаданий Вами газ/інше зрозуміли, що неспроможні утримати священика в такий спосіб - надто для парафії дорого - тому (не лише тому - я б мусів щодень їздити у Львів до спільнот, яким служу) я там не жив. Так ось - парафія утримує свого священика. Звичайно я не знаю, чи економить священик, про якого пишите, енергоносії, але надіюся, що з ним не все так погано: не розтратний, економить. Але докорінна різниця між Вами і ним таки є: він священик і парафія його утримує. У який спосіб - це вже інша справа. Парафія - жива спільнота і священик - живий. Все треба обговорювати. І, якщо "такого" священика парафія утримати не може - говоріть йому про це. Бо, перепрошую, проблемою (часто існуючою на парафіях проблемою) є, коли священик робить щось-там, особливо те, до чого парафія має пряму дотичність/відповідальність - фінанси, з чим парафіяни не погоджуються і... платять 1000 грн додатково за газ
Ось... Школи...
Повторюся, засновувати їх (ми тут з Вами однодумці) треба і одруження - гарна нагода для катехизації молоді. А фінансування Школи, обов`язковість проходження навчання я б розрізнив. Обов`язковість - так (переважно в інакший спосіб зробити щось із освіченістю людності Божої, окрім такого роду подій, як Шлюб чи Хрещення (для батьків/хресних) тощо), а зфінансами - нормально Школа піде на зустріч людям, що не можуть внести оплату. Ви ж говорите, що проблема для Вас саме в обов`язковості оплати Школи, без проведених Передшлюбних наук в якій Шлюбу не дадуть, я ж собі думаю, що без такого роду зобов`язань в Школу не дуже хтось піде (людина лінива, так вже сталося ) і спонукати таки треба. А вже якщо хтось не спроможний - йдемо на зустріч. Проте... оплатити було б добре: психологи кажуть, що неоплачене не цінять. Правда - переважно всі витрати не на молодятах (он - Вам пропонував цим зайнятися) і аргумент знімається
З повагою, о.Олег

[Шукач]

Священик (зокрема, парох) відповідальний перед Богом за спасіння парафіян. Так само священик: чи будуть нормально виховані діти і молодь, якщо не буде проводитися відповідна робота на парафії? Чи будуть люди йти в секти, якщо буде організовано курси вивчення Святого Письма при церквах? А може хтось змінить своє життя - спасе свою душу після реколекцій чи вступивши, напр. в Апостольство Молитви.

Все вище описане ВІРНО, це все необхідно робити з метою спасіння парафіян, з любов'ю та самопожертвою та ВЛАСНИМ ПРИКЛАДОМ. (для мене приклад неймовірно потягаючий навідміну від обов'язку та заставляння). Тільки нічого з того в нас немає, а щоб було треба організовувати це, заохочувати до відвідування, старатись проводити це так, щоб було видно результат і коли він буде то і парафіяни будуть вдячні (втому числі і матеріально). Я однозначно.
Молодята пройдуть навчання, без ніякого заплатять, повінчаються і, сподіваюсь, що зрозуміють і втілюватимуть в життя почуте, а не порівнюватимуть з поведінкою того хто про це розповідав. Це найважливіше на мій погляд.
Про те що священників треба утримувати, знала і погоджуюсь. З тим що утримувати їх треба так як вони цього хочуть не погоджуюсь (мається на увазі це коштує стільки, а це стільки і це ви маєте виконувати).
Пригадала собі коли будучи дитиною років 10 побачила як наш парох в себе вдома колов дрова і мені не вірилось що це він бо думала, що він завжди одягнутий у священичі ризи. А тепер будучи дорослою розумію що він просто-напросто не зловживав своїм становищем. Як щоб побачили схоже зараз повернула б допомогти, як щоб сказали зробити так в обов'язковому порядку швидше за все відмовилась би. А хочеться щоб поводились так щоб я зрадістю погоджувалась.

[ShMariam]

Оце після довгих пошуків, ходінь по різних сайтах, вивчення багатьох практик зібрав коротку статтю: запитання-відповіді про десятину. У ній намагався покладатися лише на Біблію. Коментарі частково мої, частково з інтернету якщо підходили і краще ніж я про щось розповідали.

Про_Десятину.pdf

Прочитала дуже уважно. Аналізуючи всі подані біблійні цитати, про чітку настанову-обов'язок давати десятину (саме десятину, а не пожертву взагалі) в Новому Завіті я не знайшла... Хіба, треба вийти за межі Біблії, дивитися в контексті історії, Передання, але того я вже не знаю... (хіба що те, що Десятинна церква будувалася за десятину ). Хтось знає більше?

[о.Олег]

З тим що утримувати їх треба так як вони цього хочуть не погоджуюсь (мається на увазі це коштує стільки, а це стільки і це ви маєте виконувати)...

повністю з Вами. Як і розумію проблему з обов`язковим (якщо, як Ви писали: "без цього Шлюбу не дадуть") проходженням підготовки до Шлюбу в вказаній школі за вказаною платою.
Піднята Вами проблема нмсд не належить до цієї теми про обов`язок пожертв. Це скоріше тема "Церква і бізнес" (чи якось так)


З повагою, о.Олег

[Patlatus]

Оце після довгих пошуків, ходінь по різних сайтах, вивчення багатьох практик зібрав коротку статтю: запитання-відповіді про десятину. У ній намагався покладатися лише на Біблію. Коментарі частково мої, частково з інтернету якщо підходили і краще ніж я про щось розповідали.

Про_Десятину.pdf

Прочитала дуже уважно. Аналізуючи всі подані біблійні цитати, про чітку настанову-обов'язок давати десятину (саме десятину, а не пожертву взагалі) в Новому Завіті я не знайшла... Хіба, треба вийти за межі Біблії, дивитися в контексті історії, Передання, але того я вже не знаю... (хіба що те, що Десятинна церква будувалася за десятину ). Хтось знає більше?

Справді, прямої заповіді давати десятину в Новому Завіті немає. Однак є так звані непрямі, якщо можна так сказати.
Наприклад, на Школі Християнського Життя і Євангелізації і на спільноті Благословення обов'язок давати десятину пояснюють тим, що в Євангелії від Луки 11:42 написано:
"Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м'яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати."
Тобто, цими словами "І це треба було робити", Ісус стверджує непрямо, що десятину варто давати.

Більше того, Ісус закликає до більшого - до стану досконалості, духовної убогості і не прив'язаності до матеріальних речей, багатому юнакові він радить продати усе і роздати бідним в Євангелії від Матея 19:21
"“Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною.”"

Хоча тут це подано не як наказ чи як заповідь, а швидше, як запрошення чи заклик до досконалості. Бог знає, що ми люди дуже недосконалі і нам важко жертвувати взагалі, і тому він приймає від нас будь-які жертви, на які ми спроможні, чи це сотина, чи десятина, чи п'ятина. Чи це десятина часу, чи це десятина грошей, чи це десятина чогось іншого. Як писав про це апостол Павло у другому посланні до Коринтян 9:5-15

Я вважав, отже, потрібним просити братів, щоб вони вийшли до вас перед нами і приготували заздалегідь той заповіджений щедрий ваш дар, щоб він був готовий як правдивий дар, а не як вимушений даток.
Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме.
Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо.
А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло,
як написано: «Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.»
Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости,
щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.
Бо виконання цього служіння не тільки задовольнить потреби святих, але воно стане ще обильнішим завдяки численним подякам Богові.
Спогадуючи цю прислугу, вони будуть хвалити Бога за ваш послух у визнанні Євангелії Христової та за щедрість вашого дару для них і для всіх.
І вони своєю молитвою за вас з'являються вам зичливі - заради надмірної благодаті Божої у вас.
Подяка хай буде Богові за його дар несказанний!

Бог любить того, хто дає радо.
Тому Бог буде тішитися з будь-якої жертви, чи це сотина, чи п'ятина. Не обов'язково це має бути десятина. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу.
Хоча вже в іншому місці Ісус закликає прямо до досконалості: «То ж будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт. 5,48).
Отже, який можна висновок зробити? Існує духовний закон - хто щедро сіє, той щедро жатиме. І хто має сміливість цим законом користуватися, отримує усяку благодать.

Шкода лише, що я сам не слідую цим всім словам, і дуже непостійний в плані десятини. Декілька разів пробував давати десятину на різні речі. Однак я як зерно, посіяне між терням, клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять до мого серця, та й заглушують слово, посіяне в моєму серці, і воно перестає давати плід.

[Patlatus]

Молодята пройдуть навчання, без ніякого заплатять, повінчаються і, сподіваюсь, що зрозуміють і втілюватимуть в життя почуте, а не порівнюватимуть з поведінкою того хто про це розповідав. Це найважливіше на мій погляд.

Про молодят і навчання - чесно кажучи, ще ніколи не одружувався, тому не маю поняття про ті всі технічні деталі. Однак, це, мабуть, цікаво і корисно, що є науки передшлюбні. Я одного разу хотів потрапити на вечерник спільноти Благословення у храмі Володимира і Ольги, а там не були ні спільноти, ні вечерника, але якісь чи передшлюбні науки, чи щось інше. Люди парами сиділи, і, здається, якийсь священик розповідав щось про ангелологію і про 9 видів ангелів. Це було цікаво і пізнавально, я ніколи не знав, що є аж 9 родів ангелів. Хоча я там не мав би бути. Задумався, чому на спільноті ніколи не розповідали про такі деталі. З іншого боку, якісь знайомий, чи то співробітник, чи хто, розповідав про те, що йому не подобалося, що їх змушували відвідувати передшлюбні науки. Я запитував, чи розповідали їм про Товію і Сару зі Старого Завіту, і їхню молитву перед першою шлюбною ніччю як прообраз сучасного таїнства шлюбу, а він відповів, що ні. Пригадую, про це розповідали на спільноті Благословення колись, і мені здавалося, що це дуже цікаво і стосується шлюбу, і що, мабуть, про це на всіх передшлюбних науках розказують. А, виявляється, ні.
В принципі, якби я одружувався, я був би не проти заплатити за передшлюбні науки, якби там справді було б щось цікаве, і щось таке, чого я ще досі не знаю.

Так цікаво - всі сесії (реколекції) Школи Християнського Життя і Євангелізації є платними, однак від того кількість учасників не зменшується. А навпаки, дедалі більше і більше людей відвідують ці реколекції. Я колись теж дуже бунтував, і думав, ну чому якщо вони задарма отримали, чому не віддають задарма.
Але прикол в тому, що для того, аби зробити якісь нормальні класні реколекції, орендувати приміщення, купити продукти на два обіди і вечерю, то треба гроші і ресурси. І там ще є люди, котрі щодня зранку до вечора тільки тим і займаються, що організацією тих реколекцій. Також Вікенди Святого Духа на курсі Альфи та на курсі Руах платні. Але це класно. По-перше, цінуєш, не пропускаєш конференцій\групок\Літургії та інших частин програми. По-друге, вони за оренду приміщення також, мабуть, щось платять і вони мають з чогось за це все розрахуватись.
Зрештою, завжди кажуть, що, мовляв, якщо ти не можеш заплатити, то скажи, що ти жебрак і нищеброд і не можеш розплатитись, і тоді можеш не оплачувати вартість реколекцій.
Але якщо ти не є жебраком, тоді соромно казати, що ти нібито не можеш розплатитись. Думаю, на тих передшлюбних науках теж якщо сказати, що ти жебрак і нищеброд, то дозволять проходити безоплатно.

[ShMariam]

Справді, прямої заповіді давати десятину в Новому Завіті немає. Однак є так звані непрямі, якщо можна так сказати.
Наприклад, на Школі Християнського Життя і Євангелізації і на спільноті Благословення

При всій повазі, подібні речі там є думкою лідерів. Хоча, вважаю їх високодуховними і освіченими людьми.

потрапити на вечерник спільноти Благословення у храмі Володимира і Ольги, а там не були ні спільноти, ні вечерника, але якісь чи передшлюбні науки, чи щось інше. Люди парами сиділи

Там ще є вечерник для подружніх пар http://blagoslovennya.org/pro-nas/ Перепрошую за офтоп. Просто не думаю, що на подружніх науках заглиблюються в ангеологію - дати елементарні знання з Катехизму (з того що я чула) і про подружнє життя.