Georgij писав:о.Олег писав: Думаю, священик також мав на увазі і те, що молитва Вервиці не входить в його приватне молитовне правило.
З повагою, о.Олег
Дякую, хай би воно так було
ShMariam писав:В нас в церкві, і в сусідній також, вервицю перед Літургією (ввечері) організовує дяк, або активні жіночки. Священики тим часом сповідають або готуються до Служби. Але в одній з них в жовтні священик провадить.
Гарно..
Постараємось бути активнішими, ще половина жовтня, просто є бажаючі, а я трохи зайнятий зараз, сподіваюсь до Покрови щось вирішимо
Поділюсь і я, в принципі тим, що не вийшло запровадити на нашій парафії.
Але інколи всерівно роблять так.
Тобто у нас, як писав раніше, священник не провадить вервицю, навіть не дяк. Бо маємо на парафії жіночок, які взяли на себе цю частину, тобто організацію вервиці.
То дуже гарно у них виходить, тобто обовязкові жіночки, і відповідально ставляться до того.
Мій товариш, який вже майже закінчив навчання(на Катехита), запропунував, а точніше висловився, щоб молились вервицю спільно, тобто не один голос, а два, і по черзі.(так Василіяни роблять). У Церкві два ряди лавочок(з права, і з ліва), і типу по черзі, розважання, і Богородице Діво, ну думаю ясно.
Тоді якось дійсно відчувається спільність у молитві, а ніж один голос робить все.(намірення, розважання, і молитви).
Наші жіночки і не проти, просто вони домовились по черзі, тобто по днях. І у них то добре виходить. Тут сказати нічого. А у дні, коли є достатньо людей, і хтось хоче бути другим голосом, то сідають поруч, біля одного мікрофона(який тільки з ліва), і моляться вервичку спільно.( думаю з часом буде другий мікрофон, на правій половині лавочок в Церкві)
Я навіть помітив, що так більше людей, які є присутніми в Церкві, моляться в голос(бо не всі в голос), і одна половина з одним голосом, а інша з другим.
Тут вся справа у вірних, які то хотять робити. І думаю наші отці з радістю встановлять другий мікрофон, на правий ряд лавочок.
Аби тільки було кому молитись. Бо не всі мають змогу бути кожин день в Церкві, і не всі можуть провадити, тобто бути за мікрофоном. Тобто якось бояться, чи встидаються, чи ще щось.
Але Дякувати Богу маємо на парафії жіночок(дві жіночки і дві дівчинки), які то роблять. І за це, їм, мій респект і подяка.(навіть попри те, що у одної дівчинки такий тоненький і смішний голосочок
, але я звик
, хоч і не одразу
)
Вервиця то є ядерна зброя проти душевного неспокою, і ще купу всякого доброго і потрібного. А коли спільна вервиця, і що саме головне, ти відчуваєш цю спільність молитви, то вже термоядерна.
. (головне без люцких надмірностей, ато противник навчиться протистояти тій "зброї", коли надміру нею махати. То суто мій погляд, і можливо хибний)
Я читав устав однієї молодіжної спільноти, так там обовязкових 10 вервиць в день. Якось то дивно для мене.
.(що звичайно не говорить за поганість чи шкоду цього)
Мені дуже сподобалась вервиця. У свій час, мене навчили, одну в день, но стабільно і якісно. Тобто був час вервиці, і то чудово.
Нажаль зараз я запустив то. Мушу направити, бо то є чудова практика.
А як у кого, є різниця спільної вервиці і приватної??? ( у мене як коли, но приватна якось інакше. Тобто мені подобається спільна вервиця, але коли є відчуття комфорту у спільності, з якою молишся)
Дякую.