Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Пропоную в цій темі поспілкуватись про наші улюблені сім"ї Якими способами ми йдемо за Ісусом, чи є родинна молитва, чи прививаємо з малечку дітям найсвятіше-віру і любов до Бога, Пресвятої Богородиці,Святих?
А хто звісно ще не має власної сім"ї, то цікаво якими ви бачите сучасні українські родини?

НУ...
Дякую за тему.
Стараємось молитися разом із дружиною. Донька - якщо не сить - сидить збочку, просто її хрестимо на ніч.
Вранці мої дівчата ще сплять, коли йду до праці.
В неділю ходимо з маленькою на Літургію, від 1 місяця (зараз вже більше їй року).

Маєм теж труднощі - маленька боїться священика в ризах, не завжди приймає Євхаристію. Були на літньому таборі, там знайомий отець, той самий протягом довгого часу - то більш-менш, а на парафії чомусь боїться. Але ми працюємо над цим.

Дуже гарна тема, але давайте не будемо хвалити себе... чи Бог не знає, які ми є...

Так воно вже є, що сім"ї зараз безбожні, звичайно не всі, але.....
На мою думку, в своєму домі потрібно створити, якщо можна так сказати - Святий Божий Храм. Має бути багато образів, фігурок, ніяких сварок, кожний день спільна молитва на Вервичці, читання в голос Святого Письма, необхідно знайти час для Бога, а дітей необхідно вчити ще із народження Святої Віри, першими словами дитинки мали би бути Ісус і Марія Сім"я мала би бути такою, щоб між ними замешкала Сама Пресвята Родина.
Але на жаль, втрачена навіть найменша побожність у сім"ях, тому і світ такий грішний і йде на загибель.

Ira писав:Дуже гарна тема, але давайте не будемо хвалити себе... чи Бог не знає, які ми є...

Так воно вже є, що сім"ї зараз безбожні, звичайно не всі, але.....
На мою думку, в своєму домі потрібно створити, якщо можна так сказати - Святий Божий Храм. Має бути багато образів, фігурок, ніяких сварок, кожний день спільна молитва на Вервичці, читання в голос Святого Письма, необхідно знайти час для Бога, а дітей необхідно вчити ще із народження Святої Віри, першими словами дитинки мали би бути Ісус і Марія Сім"я мала би бути такою, щоб між ними замешкала Сама Пресвята Родина.
Але на жаль, втрачена навіть найменша побожність у сім"ях, тому і світ такий грішний і йде на загибель.

Іра,ця тема започаткована якраз для того, щоб ми ділились як ми є в наших сім"ях. Звичайно, Бог знає які ми є, але ми не знаємо один про одного. Те,що написав demetris про свою сім"ю дуже схоже на мою. В мене малюку минуло 11 місяців. Стараємось молитись разом з чоловіком коли малюк спить, бо дуже хоче уваги з нашого боку . Інколи удвох можемо розважати над уривком якоїсь духовної книги чи псалма. Щодо Літургії, то буває так, що чергуємось,щоб піти до Церкви-однієї неділі він, наступної-я. Останнім часом попадаю і я і він. Стосовно малюка, то він вже знає де на стіні образ Ісуса і може показати,де Він є,коли попросити, щоб показав Ми також постійно хрестимо малюка на ніч і вранці, коли просинається.

demetris дякую за ділення

Іра,а ви одружені?Ви пишите, що втрачена навіть найменша побожність у сім"ях.Чому ви знову розписуєтесь за інших

stekona писав:Іра,а ви одружені?Ви пишите, що втрачена навіть найменша побожність у сім"ях.Чому ви знову розписуєтесь за інших

Пані Ірина, напевне, має повне право розписуватися за інших бо:

але знаєте, я думаю про Бога і Матір Божу кожний день, і живу Святим Божим Словом, Святими Посланнями

і

Я висловлюю свої думки так як вчить Свята Церква і так як вчить нас Матір Божа...

Так що раджу прислухатися до її слів.

дехто х моїх друзів має труднощі через те, що хтось з подругів "більш", а хтось "менш" "побожний".
Що тоді робити? Молитися.Не варто нікого примушувати, а прикладом свідчити духовний подвиг. Подвиг як стараня та зусилля вдосконалення, а не як щось, що заслуговую визнання чи похвали.

Іро, не хвалю себе, навпаки мене болить, що мала не приймає Євхаристію. Навіть якісь страхи з"являються "чому?", або "інші ж приймають від народження".
Свого часу ми прогавили момент (було "ще мала"), а тепер чекаємо до більш-менш усвідомлення нею суті (бо вже "завелика").

"Своїми немочами хвалитимусь..."

Я сказала, що сім"ї є безбожні але не всі, проте всі знають, який зараз світ і скільки тих дійсно побожних сімей

Дуже є проблемою, коли в сім"ї так є, що жінка побожна, а чоловік - ні, або навпаки. Це є справжній хрест і потрібно його нести і молитися за навернення свого чоловіка чи дружини.

Я ще не маю власної сім"ї, але я і моя родина дуже рідко молимося так щоб всі разом, і це дуже погано, тато не дуже хоче і часу нема, проте стараємося читати всі разом Біблію, особливо любимо розважати, це є також своєрідною молитвою, бо під час розважань Бог вивчає наше серце.

Я вважаю, що дітям потрібно прив"язувати Любов до Господа Бога і Пресвятої Діви Марії ще з пелюшок, проте і напротязі всього життя виховувати їх в Божому Дусі, щоб потім вони і своїх дітей вчили побожності.

але знаєте, я думаю про Бога і Матір Божу кожний день, і живу Святим Божим Словом, Святими Посланнями

robie, не беріть окремих цитат, бо потім втрачається суть... мені просто там докоряли, що я думаю про Лішню, священника і т.д.

Ira писав:

але знаєте, я думаю про Бога і Матір Божу кожний день, і живу Святим Божим Словом, Святими Посланнями

robie, не беріть окремих цитат, бо потім втрачається суть... мені просто там докоряли, що я думаю про Лішню, священника і т.д.

Але ж бачите як корисно вийшло, Ви зразу написали нормальну відповідь, по темі

А те, що виривати з контексту цитати справа невдячна, я в курсі.

robie писав:Але ж бачите як корисно вийшло, Ви зразу написали нормальну відповідь, по темі
А те, що виривати з контексту цитати справа невдячна, я в курсі.

ну... хоч в чомусь догодила... але то є зовсім не по даній темі

Ira писав:

robie писав:Але ж бачите як корисно вийшло, Ви зразу написали нормальну відповідь, по темі
А те, що виривати з контексту цитати справа невдячна, я в курсі.

ну... хоч в чомусь догодила... але то є зовсім не по даній темі

я мав на увазі Вашу попередню відповідь ось цю:

Я сказала, що сім"ї є безбожні але не всі, проте всі знають, який зараз світ і скільки тих дійсно побожних сімей

Дуже є проблемою, коли в сім"ї так є, що жінка побожна, а чоловік - ні, або навпаки ...

та я зрозуміла, що ти мав на увазі

Ira писав:ну... хоч в чомусь догодила...

просто ось ці мої слова є не по темі

Ira писав:та я зрозуміла, що ти мав на увазі

Ira писав:ну... хоч в чомусь догодила...

просто ось ці мої слова є не по темі

Ок. Зразу не дійшло.

Я поки-що не одружений, тільки заручений, і дітей в мене теж ще нема.

Але знаю один дуже християнський невербальний прийом виховання.
Є помилкою насправді всю увагу приділяти дитині, або принаймні робити так, щоб їй здавалося, що їй належить вся увага.
Це є перша цеглинка в розбещенні дитини, що потім вилізає боком якщо не в самій сім'ї супоти батьків, то обов'зково у стосунках з іншими людьми.

Батьки повинні собі добре усвідомлювати, що Богові найперше належить увага і прихильність. І якщо в їхньому житті справді так є, то цей порядок життя ні в якому разі не слід приховувати від дитини.

Добре є батькам молитися в кімнаті, де є дитяче ліжечко або ставити його у своїй спальні, де вонимоляться.
Дитина тоді обов'язково відчує, що не вона є "пуп Землі", а є ще Хтось, навіть більший і важливіший за неї, і почне стреміти до пізнання Його ще до того, як навчиться говорити.
Це не означає, що дитина повинна бути обділена батьківською любов'ю, але ще з перших місяців вона повинна засвоїти цей порядок - і тоді ніколи у свому житті не буде самолюбом...

Пропоную в цій темі поспілкуватись про наші улюблені сім"ї Якими способами ми йдемо за Ісусом, чи є родинна молитва, чи прививаємо з малечку дітям найсвятіше-віру і любов до Бога, Пресвятої Богородиці,Святих?
А хто звісно ще не має власної сім"ї, то цікаво якими ви бачите сучасні українські родини?

stekona запропонувала важливу тему. Думаю, що почата тема 2007 року є актуальною і сьогодні. Пропоную і надалі ділитись своїми думками.
stekona, Ваш малюк виріс, поділіться своїм досвідом.
Ми з чоловіком намагаємось вечером найменших(2 р. і 8 міс.) вкласти спати, тоді маємо можливість спокійно відмовити і вервичку , поділитись думками про прочитане в Святому Письмі. Важко вистояти і Службу Божу з малими, тому лишаюсь вдома з меншими, а чоловік зі старшими йде до храму, або навпаки:він вдома, а я до церкви.
Сподіваюсь, що багато хто з дописувачів форуму може відгукнутись на цю тему.

Також треба молитись перед їжею,коротерько,або хоча б зробити знак св.Хреста і дітей привчати,а після дякувати за їжу спожиту.А взагалі треба завжди і за все дякувати Богу,навіть за найменші дрібниці,і за терпіння.А молитися звжди і всюди,головне серцем.Дякую за тему

А ще перехрестити дітей, коли вони йдуть з дому (наприклад, до школи). Завжди прошу в Господа розуму і терпіння до дітей, бо часами дуже нелегко.
Спасибі, Ксюша, що підтримали тему

Іро, не хвалю себе, навпаки мене болить, що мала не приймає Євхаристію. Навіть якісь страхи з"являються "чому?", або "інші ж приймають від народження".
Свого часу ми прогавили момент (було "ще мала"), а тепер чекаємо до більш-менш усвідомлення нею суті (бо вже "завелика").

Думаю, що за це не треба переживати. На все свій час.

Ми з чоловіком виховуємо донечку, якій зараз рік і два місяці. Ми ходимо з нею до Церкви від 3 місяців (зимою не ходили), але Причастя вона не приймає. ми вирішили, що після Першої Сповіді і Причастя, вона буде приймати цю Тайну. Ми думамо, що тоді вона вже буде мати певні знання і розуміння.

Добре є батькам молитися в кімнаті, де є дитяче ліжечко або ставити його у своїй спальні, де вонимоляться.
Дитина тоді обов'язково відчує, що не вона є "пуп Землі", а є ще Хтось, навіть більший і важливіший за неї, і почне стреміти до пізнання Його ще до того, як навчиться говорити.
Це не означає, що дитина повинна бути обділена батьківською любов'ю, але ще з перших місяців вона повинна засвоїти цей порядок - і тоді ніколи у свому житті не буде самолюбом..

В нас на дверях висить розп'яття Христа і коли ми йдемо гуляти наша донечка завжди дає па-па Ісусикові.

"Гни гілку поки молода"- це стосується усього, зокрема і привчанні до молииви і духовного життя.

хороша тема,ще хотіла б сказати,що змалечку старшого сина привчаю до молитви,ходти до церкви,св.Причастя приймає з 1,5 рочку,але от зараз(йому 5 років) з неохотою йде до церкви,важко йому вистояти,не знаю чому.А молодшому рочок,ще не приймав Ісуса в св. Причасті,ще трішки хай підросте.Коли діти засипають, я їх перехрещую,віддаю в опіку Ісусові і Матері Божій,а щоранку посвячую дітей і чоловіка,і себе Непорочному Серцю Пречистої Діви Марії.Також читала що падре Піо,казав що чим скоріше вести дітей до св.Причастя,хай першим до них увійде Ісус,ніж не зло.

Слава Ісусу Христу!
мої від народження в Церкві. Від народження приймають Святі Тайни. Часто говорять, що дитина не знає, не розуміє - думаю, що розуміють більше, ніж дорослі...
Недавно наші діточки снідали і Оленочка каже, що заскучила за бабцею Настею (недавно була річниця відходу у Вічність), а малий їй:
_ не переживай, Оленочко, зістарієшся - зустрінетесь