УГКЦ на Буковині: перспективи і розвиток

[о.Вуйко]

1. Чи потрібно на Буковині створити Екзархат?
2. Чи потрібен Єпископ УГКЦ на Буковині?

Моя власна думка:
1. Екзархат -- як перехідна церковна одиниця на стадії формування повноцінної єпархії є конечно необхідним.
2. Єпископ як очільник цього Екзархату -- духовний Батько; очільник; опікун; представник Екзархату перед Патріархом.

Хочу почути Ваші думки і критику на дану тему.

[микола]

Я так думаю, що Буковина насамперед є виликою площею для місійної діяльності але ніхто чомусь не зацікавлений цим, тому якщо був би владика то може почали б створюватись нові громади та парафії.

[romanm]

Я так думаю, що Буковина насамперед є виликою площею для місійної діяльності але ніхто чомусь не зацікавлений цим, тому якщо був би владика то може почали б створюватись нові громади та парафії.

Не тільки Буковина, дозвольте додати, я би сказав, що вся Україна. Отож не думаю, з і(и)ншого б оку, шо наші єпископи не бачать потреб церкви. Якщо потрібно буде з робити ще одного єпископа, які проблеми?


Он, о. Миколу(модератора) після єпископських свячень, весь форум зустрінеться в реалі іііі

[VLAD]

Потрібно чи нє іще одного єпископа но церква ще в цернівцях в районі "ГРАВІТОН" точно потрібна і не тільки в цьому районі, але і в інших. На що дивиться церковна влада. Чому церква МП може мати в кожному районі у Чернівцях невеличку церкву???

[o.Mykil]

Он, о. Миколу(модератора) після єпископських свячень, весь форум зустрінеться в реалі іііі

Разом зі спам-ботами. Е ні, кожному своє!:))

[FEMIDA]

Так, Так і ще раз Так !!!!!!!!!!! Дуже.................. Не ігноруйте наші прохання

[oremus]

Христос Народився!

Тема форуму "УГКЦ на Буковині: перспективи і розвиток" претендує як мінімум для обговорення науковою конференцією. На конференції потрібно представити наступні теми:
-історія УГКЦ Буковини до 1946 р.
- Підпільний рух УГКЦ в Чернівецькій області.
- Поліконфесійність буковинського краю.
- інші теми, котрі розкривають реалії сьогодення.

Я так думаю, що Буковина насамперед є великою площею для місійної діяльності але ніхто чомусь не зацікавлений цим, тому якщо був би владика то може почали б створюватись нові громади та парафії.

Така постановка питання шкідлива. Скажу чому.
Місіоне́рство (від лат. missio — доручення, надсилання) — діяльність релігійних організацій та їхніх членів, що офіційно спрямована на навернення іновірців до свого віровчення.

Оголоситити Буковину місійними теренами безглуздо. Найменша в Україні Чернівецька область має 5 православних єпархій. 2 - УПЦ МП, 2-УПЦ КП, 1- УАПЦ. Десятки православних монастирів, семінарії, єдиний в Україні факультет при Чернівецькому Національному Університеті де є спеціальність релігієзнавство на котрому вчаться православні семінаристи і дістають диплом державного зразка. Мені важко назвати чисельність некатолицьких парафій, але здається московської юрисдикції близько 400 громад, УПЦ КП десь біля 100. Буковина має 6 (ШІСТЬ) православних єпископів, серед котрих митрополити і архиєпископи а ви хочете, щоб УГКЦ оголосила Буковину теренами місійної праці.????

Наступне.

Питання про створення єпископства УГКЦ на Буковині є виключно компетенцією Синоду і Патріарха. Така потреба має бути відповіддю на реальні потреби. Неправильною є думка спочатку будуй храм (споруду), а люди прийдуть самі. Потреба збудувати церковцю є наслідком утворення громади її активного духовного життя і як уже відповідь будівництво. Наприклад мені недоводилось чути, що на Буковині є село (частина села) котре збираються десь на молитву і не мають свого духівника.... Покинутих громад немає. Навпаки є випадки (поодинокі) де є церковця а громади 2-3 особи.

Наступне.

1. Чи потрібно на Буковині створити Екзархат?
2. Чи потрібен Єпископ УГКЦ на Буковині?
Хочу почути Ваші думки і критику на дану тему.

Питання поставлено некоректно.
1. У Чернівцях (хай буде вам відомо) існує вже 15 років єпископська кафедра УГКЦ. Єпископ Коломийський і Чернівецький, котрий посідає два міста веде духовну опіку греко-католиками Буковини.
2.Інша справа - утворення двох окремих єпархій. Так, тут я схиляюся до думки, що це міг би бути вінець розвитку нашої Церкви на Буковині.

Ще одна річ.
Чи можна порівнювати життя Церкви на Буковині з життям на Східних теренах держави ???
НІ !!!
Коли говоримо про Схід України, то говоримо про те, що священики поїхали навздогін греко-католицьким родинам, котрі перенеслися з власної волі з Галичини, котрих "просили" переселитися цілими селами, осідали галицькі родини на сході після лагерів, бо їм просто не дозволяли вертати домів. Говорячи про Східні терени говоримо про вимоги і потреби часу - відповідь на духовні запити вірних. Громада просить священика - створюються церковні структури.
Буковина це інша річ.
Ще в часи Митрополита Андрея у Львові ходила поміж отцями приказка "Не хочеш маленьку громаду - поїдеш на Буковину" Ще в той час було відомо про складність (часом злиденність) служіння на Буковині.
Зверніть увагу на те, що перший дозвіл на утворення греко-католицького душпастирства прийшов тільки у 1813 році.(!) Зареєструвалися 13 невеличких громад в основному у містах. Румунська православна Церква повністю опікувалася життям на свої теренах. І сьогодні в Чернівцях маємо найбільшу у світі Резиденцію Буковинського Митрополита. Навіть цей факт є свідоцтвом монолітності православної Церкви.
Тут можна подивитися на резиденцію http://podorozh.info/?view=ob&kod=3332

Життя УГКЦ на Буковині можна порівняти із життям у діаспорі. Саме Українській діаспорі !

Хочу повернутися до думки, чи потрібно утворити окрему Чернівецьку єпархію ?
Так, потрібно.
Однак синод єпископів і Патріарх мали б перейнятися реаліями життя Церкви на Буковині. Не залишити нового єпископа на самоті із голодними панотцями, котрі будуть чекати від свого рятівника помочі. Має існувати окрема програма підтримки священиків, котрі обслуговують маленькі острівці греко-католицьких поселень. Програма котра подбає про священиків - автоматично допоможе самим вірним.

Однак такі думки на форумі свідчать, що таки розділ єпархій буде. Питання коли і хто ???

[o.Mykil]

viewtopic.php?f=3&t=1016

[ssss]

Нічне мариво у Вас братія, працювати треба!!!

[romanm]

Така постановка питання шкідлива. Скажу чому.
Місіоне́рство (від лат. missio — доручення, надсилання) — діяльність релігійних організацій та їхніх членів, що офіційно спрямована на навернення іновірців до свого віровчення.

Шановний п. oremus, прошу вибачення, але постановка вашого допису ще більше шкідлива. По перше, звідки ви взяли, що місія стосується тільки іновірців? По друге, те, що є багато православних, це нічого не значить. КЦ повинна євангелізувати, бо ми, католики, віримо(надіюся принаймі на це) що ми є істинна церква. Ніхто, звичайно не відкидає і можливість спасіння в інших церквах, але це нам не відомо як це стається.


,

УПЦ КП десь біля 100. Буковина має 6 (ШІСТЬ) православних єпископів, серед котрих митрополити і архиєпископи а ви хочете, щоб УГКЦ оголосила Буковину теренами місійної праці.????

А чому ні? Заклик Папи до нової євангелізації, по вашому виходить, що не треба цього робити, бо, нпр. в Італії, що не місто то купа всякого різного християнського і т.д. вчення.
Говорячи про те, що ось, є православні а нам там не місце, Ви не звертаєте увагу на один факт, рівняючи КЦ і інші ПЦ ви йдете проти католицького вчення, того самого "Домінус Єзус"хоча би.

Дальше. Свої слова які я привів вище, підкріплюю словами теперішнього "Ратцінгера" кард. Левади
http://www.vatican.va/roman_curia/congr ... ta_it.html

[...]

Евангелізація серед християн різних конфесій веде до діалогу і до більш глибшого навернення до Христа. Коли деякі особи вирішують, в своїй "совісті" перейти до КЦ, це рішення має бути прийняте, і ні в якому разі КЦ не має бути звинуваченою в прозелітизмі.

Англікани також християни, по такій вищенаведеній системі, не повинно і їх приймати до КЦ?

[oremus]

Шановний пане romanm.
1. Бачу ви знавець церковного права, однак існує ще й "прикладна" пастирологія, котра дає багато конкретних відповідей на теоретичні запитання.

2.Ви навели мою цитату про кількість парафій, але не точно. Я подавав 400 + 100 = 500 громад православних. І говорив про те, що вони не є іновірцями, а навпаки ми з ними одної віри (чи може вже ні?) І тому я говорив що термін "місійні терени" зовсім сюди не підходить.

3.УГКЦ на Буковині є майже в кожному районному центрі, де проживали і живуть сьогодні українці греко-католики. Може ви вважєте, що потрібно йти в кожне село, де є один, чи два галичани і там будувати нову церкву ? Це - безглуздя. Потрібно спочатку підтримати вже утворені парафії, де вірних по 10 осіб і там родина нашого священика, котра думає, як знайти кошти оплатити за житло.

Евангелізація серед християн різних конфесій веде до діалогу і до більш глибшого навернення до Христа. Коли деякі особи вирішують, в своїй "совісті" перейти до КЦ, це рішення має бути прийняте, і ні в якому разі КЦ не має бути звинуваченою в прозелітизмі.

Цікаво хто Вас такого навчив ? Або де ви таке прочитали? Термін євангелізація (нова євангелізація) було вжито виключно для оживлення існуючих парохій, для омолодження Духу церковної спільноти засобамин нових чи забутих старих методик і т.д А не зовсім приїзд нашого священика в монолітне румуномовне православне село для виступу в місцевому клюбі "збираємо парафію". Ось власне це і є справжній прозелітизм.
Хотів би побачити вас п.romanm у цьому клюбі з темою лекції: "Чи входила Буковина до складу Київської Митрополії в часі 1596 р. ?" Або іншу тему " Унія на Закарпатті 1646 року" ( Ви запитаєте, а при чім тут Буковина? І я вас те саме запитаю)
Ось такий підхід є рунівний для самої УГКЦ. Ми маємо говорити про обслуговування (якісне) існуючих парафій та про відновлення знищених каплиць та церков до 1946 р. Майбутній єпископ стане центром життя (відновлення) і там будуть пагони оновленої церкви..
А це вже інша річ

[romanm]

1. Бачу ви знавець церковного права, однак існує ще й "прикладна" пастирологія, котра дає багато конкретних відповідей на теоретичні запитання.

Отче, цікаво виходить. Бачу, що Ви не перший говорите про різницю між практикою та теорією. Зі всією повагою дозвольте звернути увагу на одну річ, якщо це так, тоді давайте заберемо багато речей, з т.зв теорії: як-то хрещення = робить святими, а на практиці не так, в книжках пишеться одне, а на практиці інше і т.д. Я не спец церковного права, взагалі ні в чому не спец. Просто , читаючи , виробив собі свою думку.

2.Ви навели мою цитату про кількість парафій, але не точно. Я подавав 400 + 100 = 500 громад православних. І говорив про те, що вони не є іновірцями, а навпаки ми з ними одної віри (чи може вже ні?) І тому я говорив що термін "місійні терени" зовсім сюди не підходить.

Віри то однієї, але не однієї депозиту= якості віри. Я навпаки, підкреслюю, що КЦ має проповідувати і серед усіх людей які не є католиками, бо навіть, якщо ми і вважаємо їх своїми одновірцями, то в строгому смислі слова, наші одновірці є РКЦ і всі ті, хто знаходиться в єднанні з Папою.

3.УГКЦ на Буковині є майже в кожному районному центрі, де проживали і живуть сьогодні українці греко-католики. Може ви вважєте, що потрібно йти в кожне село, де є один, чи два галичани і там будувати нову церкву ? Це - безглуздя. Потрібно спочатку підтримати вже утворені парафії, де вірних по 10 осіб і там родина нашого священика, котра думає, як знайти кошти оплатити за житло.

Я взагалі нічого не вважаю, але якщо Ви вважаєте, що УгкЦ суть галичанська, тоді звичайно я з Вами згоден. І скільки підтримувати ті парафії?Рік, 2, 1000? Цікаво якбитак думали ті ж самі апостоли?! Підемо дальше проповідувати, але поки підтримаємо тут.

Евангелізація серед християн різних конфесій веде до діалогу і до більш глибшого навернення до Христа. Коли деякі особи вирішують, в своїй "совісті" перейти до КЦ, це рішення має бути прийняте, і ні в якому разі КЦ не має бути звинуваченою в прозелітизмі.

Цікаво хто Вас такого навчив ? Або де ви таке прочитали? Термін євангелізація (нова євангелізація) було вжито виключно для оживлення існуючих парохій, для омолодження Духу церковної спільноти засобамин нових чи забутих старих методик і т.д А не зовсім приїзд нашого священика в монолітне румуномовне православне село для виступу в місцевому клюбі "збираємо парафію". Ось власне це і є справжній прозелітизм.

[/quote]

Кхм, там був лінк приведений, хто так мене "навчив",я і написав хто це такий. Якщо Ви священик, то повинні знати, хто такий Префект Конгрегації доктрини віри, якщо ні і не в курсі, тоді це та людина, яка в останній інстанції пояснює вчення КЦ з практичної точки зору . На рахунок румунованого села..... звичайно згоден. Таке буде до тих пір, поки політичне буде переважати над духовним. Поки ми будемо признавати якісь границі для нашої церкви. МІссія, як було приведено вище в лінку, не значить тільки оновлення парафій, Ви праві, але і те, що наука правдивої КЦ має голоситися серед усіх.Чи Ви вважаєте, що якщо православні, то там нічого не потрібно робити? Звичайно, я ненастільки наїфффф що би не розуміти одну річ, в семінаріях вчать одне, а потімжиття зовсім інше. Можна видавати на гора мільйони книг по духовноті, але якщо життя нас примушує до якихось дій, які навіть йдуть врозріз з тим же церковним вченням, звичайно, більшість не буде католицькими талебанами.


На тему 1596 і т.д. висловлюватися не буду, вже так забагато. Але якщо під цим Ви маєте наувазі т.зв. "канонічні території", ну тоді, що ж.


Дозвольте ще декілька речень. .

Отож багато думає, що місія КЦ має бути тільки серед не християн. А сама КЦ ні в якому разі не повинна проповідувати серед православних, наприклад. Приводяться нвіть слова Папи Івана Павла з 1984р. який в базиліці св. Миколая говорить, що приїхав віддати шану Східній Церкві і т.д. Але як це зрозуміти?

Звичайно, це теорія може комусь здатися. Але практика евангелізації КЦ (щодо православних, наприклад) повністю викладена в енцикліці Івана Павла Slavorum Apostoli п.27 (не маю під рукою українського перекладу, мо Ви де маєте) . Тоді трішки більше проясниться позиція КЦ щодо євангелізації не тільки не християн.

Слідуючи дискурсу, я взагалі дозволю собі сказати, що прозелітизм( в доброму значенні слова) є необхідною частиною євангелізації. П. приходить відразу після Є.А по Вашій, шановний отче, теорії, щодо неможливості євангелізації та місійної праці серед інших християн, ми йдемо проти вчення КЦ. Ось постанова Конгрегації Доктрини віри від 6/10/07 http://www.vatican.va/roman_curia/congr ... ne_it.html
п.12 переклад мій
(......Щодо цього повинно зауважитися, що якщо християнин, який не є католиком, в своїй совісті є впевнений в католицькій правдіі просить бути прийнятим в повне з єднання з КЦ, це має бути виконано як діло самого св. Духа і як вираження свободи віроісповідання. В цьому випадку не йде річ про прозелітизм, в негативному сенсі який приклеєно цьому терміну . Як ясно говорить Декрет про екуменізм 2 Вт.С « ясно, що праця підготування цих окремих людей які бажають повної єдності в КЦ в своїй натурі є іншою від екуменічної ініціативи ; але цьому не має бути ніякої опозиції, так як одна так і інша виходять від чудесного діяння самого Бога[50]. Через це, ця ініциатива має право і обов язок проповідувати в повнотіі католицьку віру серед інших християн, які свобідно вирішують щодо її прийняття"

[vitalko]

На тему 1596 і т.д. висловлюватися не буду, вже так забагато. Але якщо під цим Ви маєте наувазі т.зв. "канонічні території", ну тоді, що ж.

А так воно на практиці, на жаль, і є Недавно двоє моїх друзів-семінаристів повернулися з практики в Харківській області. І розповіли дуже цікаві але і заодно сумні факти. На всю Харківську область налічується приблизно п"ять греко-католицьких парафій, і ще декілька сіл, до яких священик доїжджає, але сталої парафії нема. Але не це дивує, насправді. А дивує те, що, як розказували хлопці, там є дуже багато сіл які не налжеать бо будь-якої з конфесій, і де ніякого храму взагалі нема. Люди при тому є віруючі,і вони не дуже вибирають куди ходити, УПЦ(МП, КП), УАПЦ чи УГКЦ. І навіть мова служіння там не грає ролі. Головне щоб був храм. В тих селах, де хоча б стоїть маленька каплиця - люди ходять, де нема - відповідно не ходять.
Питання: чого ж спить наша церква? Невже так багато коштів потрібно, щоб збудувати в селі каплицю, або просто переобладнати для цих справ сільску хату? Але ніхто цього не робить, і не через брак коштів. А через те, що бояться бути звинуваченими в прозелітизмі з боку РПЦ(яка сама нічого в даному напрямку не робить) і Риму, ставлення якого всі добре знають. А ще є випадки, коли замість того, щоб збудувати церкву, будується плебанія для священика(вона також потрібна, але можна і якусь хату винайняти на перший час) і аж потім храм. А там люди простіші і більш відверті, вони це все бачать, і просто не хочуть йти до церкви. Хлопці говорили, що якщо б на сході на область за рік створювалася хоча би одна парафія, то це би було дуже добре, але на жаль, навіть і того нема! Складається враження, що тут діє політика Втримати те, що є, а не розвиватися.
А результат з того всього можна передбачити - місце займуть протестанти. Вони не бояться бути звинуваченими в будь чому, і кошти на дім молитви знайдуть, і пастора невибагливого. То які ж тут перспективи, який розвиток?

P.S. Вибачте за відхилення від теми, просто ситуація подібна на всьому сході України.

[romanm]

А ще більше мене дивує ось який факт. Я знайомий, по роботі з багатьма священиками італійцями, наприклад, знаю, також, що багато наших вчилося і вчиться в тій же Італії. Питання: чого не беруть приклад з тих же італійців які їдуть хто зна деі як працуюють? Тре рухатися, Галичина рано чи пізно не буде така якою вона нам зараз здається, т.є. побожною і т.д. От потімі виникають такі питання, а як нам там щось робити, якщо є православні? Якщо так, тоді скажіть чітко і відверто, що це одне і те ж саме, і не лякайте людей гріхами, як-то дозвіл на розлучення і контрацептиви і т.д.

Церква повинна розвиватися усюди, на Буковині чив Криму, чи деінде. Імхо.

[oremus]

Пане romanm, тішить мене, що це форум розділ "балачка". Бо тілько тут можна собі перечити. В одному реченні трактувати вчення Церкви на свій розсуд і одночасно закликати до дотримання науки Церкви. Вже в наступній думці сказати вже інше

і не лякайте людей гріхами, як-то дозвіл на розлучення і контрацептиви і т.д.

Підтримуючи балачку дозволю собі ще одну сумнівну фразу

Галичина рано чи пізно не буде така якою вона нам зараз здається, т.є. побожною і т.д.

Якщо це так, то таки треба працювати в лоні УГКЦ.

Вернуся до балачки про Буковину і додам, що КЦ на Буковині представляє також і РКЦ, котра також хоч нечисельна але широко представлена малими острівцями у Чернівецькій області.

І наостанок, щоб завершити БАЛАЧКУ з ціє теми. Прошу вас п.romanm напишіть мені в приват я спробую поспілкуватися з буковинськими панотцями і єпископом Миколаєм, якщо у вас є відповідна формація і ви підтвердите щераз своє сильне бажання послужити в цьому чудовому але своєрідному краю, думаю у вас буде така нагода.

[vitalko]

vitalko написав:
і не лякайте людей гріхами, як-то дозвіл на розлучення і контрацептиви і т.д.

Vitalko цього не писав

[romanm]

Шановний п. oremus.Скажіть де я помиляюся щодо науки Церкви? Також щодо цитованих Вами моїх речень, небачу ніякого переення самому собі. Пояснюсь чому

1. якщо православні такі ж християни як і ми, тоді не треба накидати людям ярмо на шию в вигляді, хочаби цитованих мною проблем(контрацептиви, розводи і т.д.), тобто те, що різко відрізняється від науки КЦ.
2. Щодо Галичини. Ми вже втрачаємо і можемо втратити те, що нам здається самим побожним районом України, тут рясно цвіте все, що хочеш.
3. Я не священик, і живу не в Україні, але коли читаю дописи, не Ваші, деяких достойників УгкЦ, то реально подумую, чи не вартує, все таки, дивитися в бік РКЦ, і тоді багато питань щодо, наприклад поглядів того ж о. Ковпака, здаються мені більш ніж зрозумілими(хоча, хай буде ясно, я, особисто, його не підтримую).

А потім виходить, що тіж росіяни, з великими очима мене питають, а коли ж то Блаженнійший говорив, що якби сьогодні тре було підписувати унію, він би цього не зробив.

[oremus]

Пане romanm, я також думаю, що Унія не є єдиним шляхом до згладження Великого розколу. Як показала практика цей розкол зберігся. Якщо події 1596 року розглядати в контексті збереження ідентичності Церкви Володимирового Хрещення то й тут є проблеми, бо князь Володимир бачив таки устрій Церкви на своїх теренах зовсім іншим. Очевидно, що з висоти своїх знань, розумінь і далекоглядних поглядів такий Великий сучасник, як наш Блаженніший може робити посил суспільству про те, що Унія не той ключ до Єдності Церкви.
Я розумію вас п.romanm, що живучи в Італії ви весь час бачите дороговкази, котрі ведуть до Риму. Доречи це зовсім не зле, а навпаки добре. Але прагнучи ЄДНОСТІ мусимо стати понад власні інтереси.
Може вам здатися, що я маю занадто велику любов до наших братів православних ? То хотів би зауважити, що любов не буває велика, чи мала, любов або є, або її зовсім не має.
І ще одне братів і сестер не вибирають. (як і батьків) І від того, що я сьогодні розлютився на своїх рідних, завтра наша генетика не зміниться - вона (він) моя кровинка. Мудрий родич буде чекати, просити, братися до розмови, молитися. Гнів триває роками, але, але як каже наше прислів’я, що серце брата, як не заболить, то хоч скривиться. Я маю відчуття до наших православних родинне і готовий все забути і для цієї великої справи готовий багато чим поступитися. А ви мене переконуєте в тім, що я маю йти у православне село навертати їх до правдивої віри.
дОРЕЧИ МЕНІ ІМПОНУЄ ТАКА ІСТОРИЧНА ХРОНОЛОГІЯ КОТРА ТУТ ПОДАЄТЬСЯ
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0% ... 1%96%D1%8F

[romanm]

Я в Росії живу

[viter]

... готовий все забути і для цієї великої справи готовий багато чим поступитися.

А можна конкретніше? Чим Ви готові поступитися? Словами Христа про Петра і про те, що побудує на ньому Свою Церкву?

[romanm]

Пане romanm, я також думаю, що Унія не є єдиним шляхом до згладження Великого розколу. Як показала практика цей розкол зберігся. Якщо події 1596 року розглядати в контексті збереження ідентичності Церкви Володимирового Хрещення то й тут є проблеми, бо князь Володимир бачив таки устрій Церкви на своїх теренах зовсім іншим. Очевидно, що з висоти своїх знань, розумінь і далекоглядних поглядів такий Великий сучасник, як наш Блаженніший може робити посил суспільству про те, що Унія не той ключ до Єдності Церкви.
Я розумію вас п.romanm, що живучи в Італії ви весь час бачите дороговкази, котрі ведуть до Риму. Доречи це зовсім не зле, а навпаки добре. Але прагнучи ЄДНОСТІ мусимо стати понад власні інтереси.

Отче, Ви жартуєте, бо ніяк інакше Ваш допис не можу сприймати. Як- то унія не є єдиним шляхом? Унія = з єднання в правдах віри, а не в адміністративному вимірі. Князь Володимир бачив Церкву, як поміч в своїй політиці, те, що ми рахуємо його за рівноапостольного не значить, що він не переслідував своїх конкретних, політичних цілей також через Церкву. Володимирове хрещення було в Св. Дусі, а якщо хтось ставить національне понад католицьке, то ді що ж, напевно багатьом буде не по дорозі в такого роду церкві.

Вибачте, але при усій повазі до Блаженнійшого, з яких то пір, приватні вислови кард. Гузара стають в ряд з учительством Церкви? От цікаво було би побачити патр. Сліпого,який понад власні інтереси перейшов би до православ' я, чи він сидів втаборах за кримінал? Отче, унія мусить бути, бо правда є одна, неможливо щоби до якогось одного аргумету були різні правди, така конструкція далеко не піде.
Але звичайно. Вам на місцях видніше ( кажу це без іронії) просто шкода, що вчора люди сиділи по таборах за вірність Риму, а сьогодні все покриває любов. Тепер, наприклад, я не знаю, що я би робив, якби примушували до зради віри, пішов би я в табори, як Сліпий? Думаю -ні. Чому? ТОму, що і так всі традиції рівні і всі мають такіж способи задля спасіння як і КЦ.

[viter]

Може я помиляюся, але все частіше виникає таке відчуття, що екуменізм не є доброю річчю. Він помаленьку підмиває Камінь, на якому стоїть Церква. Справді страшні тепер часи. Колись зло працювало явно, тепер же - приховалося, і цим стало ще страшнішим.

[romanm]

Може я помиляюся, але все частіше виникає таке відчуття, що екуменізм не є доброю річчю. Він помаленьку підмиває Камінь, на якому стоїть Церква. Справді страшні тепер часи. Колись зло працювало явно, тепер же - приховалося, і цим стало ще страшнішим.

Дозволю собі сказати, що екуменізм, так само як і прозелітизм - залежно яке значення цьому дається. Прозеліт і Екуменіст, зараз мають негативний відтінок,але основа їх, не є негативною. Проблема в іншому, в бажанні сподобатися комусь, а ті "комусь" плювали на уніятів. Думаю підтверждення є купа.

[о.Олег]

Христос Раждається!

... Я маю відчуття до наших православних родинне і готовий все забути і для цієї великої справи готовий багато чим поступитися. ...

вірою?
Перерахуймо те неважливе для віри, чим можна жертвувати в користь нашої єдності з православними братами/сестрами і, нажаль, дійдемо до того, що все це будуть непотрібні жертвуваня, щось, що до єдності не веде, якщо не відректися наслідника Петра, повноти віри Церкви Христової. Про що Ви? Поясніть, якщо можна.

[oremus]

oremus написав:
... Я маю відчуття до наших православних родинне і готовий все забути і для цієї великої справи готовий багато чим поступитися. ...

вірою?
Перерахуймо те неважливе для віри, чим можна жертвувати в користь нашої єдності з православними братами/сестрами і, нажаль, дійдемо до того, що все це будуть непотрібні жертвуваня, щось, що до єдності не веде, якщо не відректися наслідника Петра, повноти віри Церкви Христової. Про що Ви? Поясніть, якщо можна.

Христос Народився!
Пояснюю свої думки.
Коли ми кажемо про єдність Церкви, то тут можемо скористатися терміном УНІЯ
Унія — союз, спілка, об'єднання, єдність. Походить від лат. unio або лат. union — «союз», «об'єднання».
Візьмемо свіжий приклад Європейську унію. Це добровільне (з власного переконання і волі цілого народу тої чи іншої держави) обєднання на засадах спільних ідей і т.д
Коли ми згадуємо нашу (Берестейську) Унію 1596 року, то одночасно розуміємо і стараємося описати історичні умови котрі радше оправдовують Унію. а це вже інша суть. І коли Блаженнійший каже про те, що мають бути інші ключі для єдності, то я розумію контекст цих слів. (можливо хтось розуміє інакше ).

Наступне

oremus написав:
... готовий все забути і для цієї великої справи готовий багато чим поступитися.


А можна конкретніше? Чим Ви готові поступитися? Словами Христа про Петра і про те, що побудує на ньому Свою Церкву?

Єдність, Злука це прийняття обидвома (трьома) сторонами засад іншої сторони, а не відкинення !!! Східна Церква має прийняти головні (фундаментальні) основи віри Західної Церкви і навпаки. Коли обидві сторони будуть готові прийняти те, що їх єднає те і стане фундаментальне в у ВІРІ Цілої Церкви. Ми маємо досвід першого Тисячоліття. ( до 1054 р.)
Коли я кажу що готовий поступитися, то маю наувазі приборкання власних амбіцій, а не засад віри.
Для кращого розуміння цих слів уявіть собі розмову в одній пустелі двох святців (схимників) наприклад Оптинської пустелі і гірської обітелі Лівану монаха Шарбеля (список можна продовжувати) Чисті серцем люди будуть говорити зовсім про інші речі.

Я хочу повторити вже сказані слова, що я готовий йти за Йосипом Сліпим до табору щоб долучитися до святої кагорти мирян і отців, котрі виказали свою приналежність до Петрової Скелі. Одночасно я відчуваю у собі сильний голос ( це радше не голос, а гласолалію) своєї християнської ідентичності київського походження. Думаю теж відчувають і греки і болгари, і серби і т.д. Я думаю це щось таке, що одного разу відчув Митрополит Андрей. Чи може хось хоче закинути Митрополитові Андрею, що він був непокірний Петровій скелі ???

Не хочу більше розвивати думку, бо ми зайшли вже в іншу тему.
Дякую всім!
Буду відповідати виключно на задану тему.

[о.Олег]

Христос Раждається!

А можна конкретніше? Чим Ви готові поступитися? Словами Христа про Петра і про те, що побудує на ньому Свою Церкву?

Єдність, Злука це прийняття обидвома (трьома) сторонами засад іншої сторони, а не відкинення !!! Східна Церква має прийняти головні (фундаментальні) основи віри Західної Церкви і навпаки.

а які фундаментальні основи віри Східної Церкви не присутні у Західної? Думаю - це важливе питання для нашого порозуміння і на Форумі (я грішний - Ви), і для світу (католики-православні)

Коли обидві сторони будуть готові прийняти те, що їх єднає те і стане фундаментальне в у ВІРІ Цілої Церкви. Ми маємо досвід першого Тисячоліття. ( до 1054 р.)

безперечно... якщо при цьому наголосі на перше тисячоліття життя Церкви не йдеться про... гм... "забути", що Церква прожила їх (тисячоліть) два і поєднання на основі лише першого засуджене Святим Престолом...

Коли я кажу що готовий поступитися, то маю наувазі приборкання власних амбіцій, а не засад віри.

і знову безперечно... якщо не згадати про те, що Петрова (його наслідника Папи) першість дуже часто подається саме як "амбіція", яку треба "приборкати", а насправді тут (якщо в угоду "єдності" забувається або інакше інтерпритується Слово: "на тобі збудую... і врата адові...") йдеться вже про зміну Еклезіології, тобто "Вірую... в Єдину Святу Соборну й Апостольську Церкву" - зміну віри...

Для кращого розуміння цих слів уявіть собі розмову в одній пустелі двох святців (схимників) наприклад Оптинської пустелі і гірської обітелі Лівану монаха Шарбеля (список можна продовжувати) Чисті серцем люди будуть говорити зовсім про інші речі.

щиро надіюся, що так

Я хочу повторити вже сказані слова, що я готовий йти за Йосипом Сліпим до табору щоб долучитися до святої кагорти мирян і отців, котрі виказали свою приналежність до Петрової Скелі. Одночасно я відчуваю у собі сильний голос ( це радше не голос, а гласолалію) своєї християнської ідентичності київського походження. Думаю теж відчувають і греки і болгари, і серби і т.д. Я думаю це щось таке, що одного разу відчув Митрополит Андрей. Чи може хось хоче закинути Митрополитові Андрею, що він був непокірний Петровій скелі ???Не хочу більше розвивати думку, бо ми зайшли вже в іншу тему. Дякую всім! Буду відповідати виключно на задану тему.

Митрополит А.Шептицький проповідував і утверджував Святу Унію. Вибачте, що продовжив з Вами дискутувати у цій темі, проте, думаю, це все торкається можливого розвитку УГКЦ, в т.ч. - на Буковині