Блаженніший Патріарх: діяльність, звернення, заяви

в Україні і у світі

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

chayka
гість
гість
Повідомлень: 5
З нами з: 24 жовтня 2008, 10:09
Звідки: Київ

Повідомлення chayka » 10 березня 2009, 09:23

не змогла зайти на цю сторінку - показує помилку
chayka

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2009, 10:41

chayka писав:не змогла зайти на цю сторінку - показує помилку


Дивно й самому, чому такий відразу несподіваний поворот. Вчора ніби було нормально. Значить, не судилося... :)
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Stolobut
новик
новик
Повідомлень: 15
З нами з: 19 серпня 2008, 22:37
Звідки: Львів

Повідомлення Stolobut » 01 квітня 2009, 23:21

Шось мені це нагадує таке саме зникнення книги з книгарні... цікаво а чи в бібліотеці УКУ ще є?
Я собі взагалі то на форумі видавців придбав... перечитав... і явно шось там у нашого пастира не клеїться... але то так мяко кажучи)
Semper fidelis!

Малий
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 218
З нами з: 03 травня 2008, 08:41

Повідомлення Малий » 02 квітня 2009, 00:08

Stolobut писав:Шось мені це нагадує таке саме зникнення книги з книгарні... цікаво а чи в бібліотеці УКУ ще є?
Я собі взагалі то на форумі видавців придбав... перечитав... і явно шось там у нашого пастира не клеїться... але то так мяко кажучи)

остогидли вже пусті балачки з такими бовдурами!
давай "по-дєлу"! -- ти маєш книгу, я маю, можливо ще кілька дописувачів... давай цитату з "єрессю" (вказавши координати) і будемо продовжувати дискусію.

Stolobut
новик
новик
Повідомлень: 15
З нами з: 19 серпня 2008, 22:37
Звідки: Львів

Повідомлення Stolobut » 02 квітня 2009, 09:20

Малий писав: остогидли вже пусті балачки з такими бовдурами!
давай "по-дєлу"! -- ти маєш книгу, я маю, можливо ще кілька дописувачів... давай цитату з "єрессю" (вказавши координати) і будемо продовжувати дискусію.

Шановний малий! Давай спершу почни нормально ставитись до інших а не називати їх бовдурами... а і не поспіша! бо в гонитві за бажанням довести свою правоту можна часом обпектися через власну самовпевненість! Спершу вибачення... а тоді будем говорити про конкретні координати!
Semper fidelis!

Малий
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 218
З нами з: 03 травня 2008, 08:41

Повідомлення Малий » 02 квітня 2009, 10:50

я так розумію -- жодних доказів!
а за що вибачатись? і перед ким? маєш якісь докази -- висвітлюй, а не маєш, то не махай перед очима цитатами своїх "підгорецьких божків".
Брешеш, не читав ти книжки... тай не достатньо її, щоб звинувачувати Блаженішого в ересях -- він не позиціонував свою книжку, як офіційну науку чи доктрину Церкви. Тому краще помовч!

Stolobut
новик
новик
Повідомлень: 15
З нами з: 19 серпня 2008, 22:37
Звідки: Львів

Повідомлення Stolobut » 02 квітня 2009, 21:14

За що вибачитись?!
Ну принаймі за це:
Малий писав:остогидли вже пусті балачки з такими бовдурами!

І за це також:
Малий писав:Тому краще помовч!

Для правдивого християнина попросити вибачення є в порядку речей, особливо в часі посту!!!
Малий писав:Брешеш, не читав ти книжки... тай не достатньо її, щоб звинувачувати Блаженішого в ересях -- він не позиціонував свою книжку, як офіційну науку чи доктрину Церкви. Тому краще помовч!


А тут ти нажаль не правий!!! Читав та ще й насолоджувався… ба більше виносив на дискусії зі своїми знайомим з різних кіл… тому абсолютно ствердно скажу що моя думка не є на 100 % суб’єктивною!
Ось тобі, раз ти вже почав на "ти", 1 аргумент: кард. Любомир Гузар коли ступив на шлях священства відрікався себе самого і в тому числі своїх приватних думок! Тобто це означає що коли він говорить від себе, то говорить від імені усієї Церкви, а коли говорить від імені усієї Церкви, то говорить від себе!
Виходячи з цього Він таки допустився помилки і повинен в принципі її визнати!
Semper fidelis!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 02 квітня 2009, 21:19

1 аргумент: кард. Любомир Гузар коли ступив на шлях священства відрікався себе самого і в тому числі своїх приватних думок! Тобто це означає що коли він говорить від себе, то говорить від імені усієї Церкви, а коли говорить від імені усієї Церкви, то говорить від себе!
Виходячи з цього Він таки допустився помилки і повинен в принципі її визнати!
[/quote]

Класс, а де таке написано??? Просто цікаво, що людина стає не людиною, а болтиком на службі, хоча би в Церкві.

Говорить від імені усієї Церкви, тільки Папа, екс каттедра. А є такі речі, як моту пропріо, власні роздуми, які не являються догмами, а теологуменами:)
Коли крд. Гузар говорить, наприклад, про Г.Поттера, то це означає, що вінг говорить від усієї Церкви??? Інтересно.:)
З повагою.

Stolobut
новик
новик
Повідомлень: 15
З нами з: 19 серпня 2008, 22:37
Звідки: Львів

Повідомлення Stolobut » 02 квітня 2009, 21:32

Те що кард. Л. Гузар нажаль про це забуваєі є проблемою! так як Папа представляє всю Католицьку Церкву, так само і Л. Гузар представляє УГКЦ!!!
Semper fidelis!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 02 квітня 2009, 21:54

Stolobut писав:Те що кард. Л. Гузар нажаль про це забуваєі є проблемою! так як Папа представляє всю Католицьку Церкву, так само і Л. Гузар представляє УГКЦ!!!


Покажіть мені будь ласка, бажано документи УгКЦ, де було би написано, що крім Папи, від імені Церкви говорить ще хтось? В яких випадках Папа представляє Церкву і кард.Гузар???? Поясніть будь ласка!:) І що означає, говорить?

Малий
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 218
З нами з: 03 травня 2008, 08:41

Повідомлення Малий » 02 квітня 2009, 23:38

Stolobut писав:Ось тобі, раз ти вже почав на "ти", 1 аргумент: кард. Любомир Гузар коли ступив на шлях священства відрікався себе самого і в тому числі своїх приватних думок! Тобто це означає що коли він говорить від себе, то говорить від імені усієї Церкви, а коли говорить від імені усієї Церкви, то говорить від себе!

ну і як після цього продовжувати з тобою дискусію? ти ж навіть елементарні речі перекручуєш?
але то таке.... давай-но вже до справи!
Stolobut писав:Виходячи з цього Він таки допустився помилки і повинен в принципі її визнати!

якої помилки? -- припини вдаватися до підгорецьких тактик і наведи цитату з книжки -- тоді і продовжимо розмову.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 03 квітня 2009, 12:35

аргумент: кард. Любомир Гузар коли ступив на шлях священства відрікався себе самого і в тому числі своїх приватних думок! Тобто це означає що коли він говорить від себе, то говорить від імені усієї Церкви, а коли говорить від імені усієї Церкви, то говорить від себе!
Виходячи з цього Він таки допустився помилки і повинен в принципі її визнати!


ККЦ (2034-2037) - прочитайте

Коротко: існує, Магістеріум Церкви, який католик має приймати з любовю і в послусі.

Непомильність Церкви відноситься до догматичних і моральних питань. Крім цього існують ще деякі постановлення і правила установлені Церквою, її законною владою, які також належить виконувати вірному.

Небезпомилкові висловлювання, це не значить, що в цих висловлюваннях є помилка!!!!!!!!!!!
Це рішення, або думки, які ще до кінця не було вивчені церковною владою і можуть обговорюватися.

Звичайно догматика сюди не входить:)

Не вдаваючись в довгі роздуми, можна сказати, що ідея послуху Церкві базується на подобі відносин , дитина - мама.
Церква не є щось окреме від нас. Жити з Церквою=Sentire cum Ecclesia" не протиставляти себе, навіть в питаннях меншої важності, і навіть тим людям, про яких говориться в Діян. 20,28

Так і в чім проблема з Гузаром???? Відкинув догмат про Трійцю???

П.С. http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1897.html
Церква і соціальне життя. (На українській не знайшов, вибачте)

TanyshaSmile
новик
новик
Повідомлень: 23
З нами з: 06 квітня 2009, 14:12

Повідомлення TanyshaSmile » 07 квітня 2009, 09:43

1 аргумент: кард. Любомир Гузар коли ступив на шлях священства відрікався себе самого і в тому числі своїх приватних думок! Тобто це означає що коли він говорить від себе, то говорить від імені усієї Церкви.

Там так і було написано чи висновок додав ти сам?
Життя на землі - це лише коротка мить та від неї залежить житя у вічності...

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 09 квітня 2009, 08:12

Stolobut писав:Шось мені це нагадує таке саме зникнення книги з книгарні... цікаво а чи в бібліотеці УКУ ще є?


Просто підгорецькі наробили швидко великого "шухеру", тож книга стала мегапопулярною і її, швидше всього, розкупили, а ще раз перевидавати наразі не збираються... Ще є версії? :D
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

shovgenyuk
дописувач
дописувач
Повідомлень: 65
З нами з: 21 вересня 2005, 11:26
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Гузар не вимовляє "с"

Повідомлення shovgenyuk » 13 квітня 2009, 09:44

уніати, а чому ваш Гузар і інші ватажки, також, не вимовляють літеру "с", а замість неї кажуть "ш"?
Вони всі шепеляють, чи то якась така ваша "фішка", казати, наприклад "шім"?
Православний

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Гузар не вимовляє "с"

Повідомлення o.Mykil » 13 квітня 2009, 10:09

shovgenyuk писав:уніати, а чому ваш Гузар і інші ватажки, також, не вимовляють літеру "с", а замість неї кажуть "ш"?
Вони всі шепеляють, чи то якась така ваша "фішка", казати, наприклад "шім"?


"Православний" друже, перед тим як щось писати вивчи краще правила цього релігійного форуму, а то твої найперші дописи звучать, як на мене, досить образливо та гордовито, тож може спрацювати у модератора справедливість.

А ти з якої "Істинної Православної Церкви", як не секрет? :)
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

shovgenyuk
дописувач
дописувач
Повідомлень: 65
З нами з: 21 вересня 2005, 11:26
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Гузар не вимовляє "с"

Повідомлення shovgenyuk » 13 квітня 2009, 10:18

mmm82 писав:
"Православний" друже, перед тим як щось писати вивчи краще правила цього релігійного форуму, а то твої найперші дописи звучать, як на мене, досить образливо та гордовито, тож може спрацювати у модератора справедливість.

А ти з якої "Істинної Православної Церкви", як не секрет? :)


Я задав конкретне запитання, а твоє писалово не є відповідь на запитання. Це ж факт, що Гузар каже "шім", у чому тут образа? Що є- то є ... )))

Не секрет, я з УАПЦ.
Православний

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Гузар не вимовляє "с"

Повідомлення o.Mykil » 13 квітня 2009, 10:21

shovgenyuk писав:
mmm82 писав:
"Православний" друже, перед тим як щось писати вивчи краще правила цього релігійного форуму, а то твої найперші дописи звучать, як на мене, досить образливо та гордовито, тож може спрацювати у модератора справедливість.

А ти з якої "Істинної Православної Церкви", як не секрет? :)


Я задав конкретне запитання, а твоє писалово не є відповідь на запитання. Це ж факт, що Гузар каже "шім", у чому тут образа? Що є- то є ... )))

Не секрет, я з УАПЦ.


Став питання по темі замітки, що є саме про книгу кардинала Любомира. Можеш звернутися до нього напряму. Він тут не пише.

А дописи твої я прочитав уже всі. Тож висловився при нагоді загально.

Ще чув, що УАПЦ розвалюється на ходу...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

chayka
гість
гість
Повідомлень: 5
З нами з: 24 жовтня 2008, 10:09
Звідки: Київ

Повідомлення chayka » 13 квітня 2009, 16:28

+
M

книжка за адресою

http://www.ecumenicalstudies.org.ua/ukr ... tions_IES/
chayka

shovgenyuk
дописувач
дописувач
Повідомлень: 65
З нами з: 21 вересня 2005, 11:26
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Гузар не вимовляє "с"

Повідомлення shovgenyuk » 14 квітня 2009, 12:02

mmm82 писав:
Став питання по темі замітки, що є саме про книгу кардинала Любомира. Можеш звернутися до нього напряму. Він тут не пише.

А дописи твої я прочитав уже всі. Тож висловився при нагоді загально.

Ще чув, що УАПЦ розвалюється на ходу...


А я при нагоді загально висловився про те що Гузар і багато інших уніатів замість "с" говорять "ш" )

А щодо книжки, то чому там не пише так як говорить Гузар?
Православний

Тарас_
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 217
З нами з: 17 квітня 2009, 14:33
Звідки: м Калуш, Івано-Франківська обл., Західна Україна
Контактна інформація:

ВЕЛИКОДНІЙ ПРИВІТ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА

Повідомлення Тарас_ » 19 квітня 2009, 14:08

ВЕЛИКОДНІЙ ПРИВІТ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА,
ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО
УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ



Високопреосвященним та Преосвященним Владикам,
всесвітлішим та високопреподобним священнослужителям,
преподобним ченцям та черницям,
дорогим у Христі сестрам і братам –
мирянам Української Греко-Католицької Церкви
та всім людям доброї волі



Сьогодні – Квітна неділя, день, коли ми згадуємо подію урочистого в’їзду Христа-Царя до міста Єрусалима. За давнім церковним і народним звичаєм цього дня ми вітаємо однин одного, легенько вдаряючи освяченою вербовою галузкою по рамені й кажучи: «Від нині за тиждень – Великдень». Бажаю і я привітати кожного з вас, хоч би де ви були: чи в Україні, чи на поселеннях, де є інші наші єпархії та екзархати, чи в тих чужих країнах, де немає структур нашої Церкви; хочу привітати сьогодні усіх, хто усвідомлює своє духовне та народне походження і свою належність до Української Католицької Церкви. Нинішнє традиційне вітання, це свято, Страсний тиждень з усіма його духовними скарбами, який розпочнеться завтра і, врешті, Великдень – велике торжество Христового воскресіння – є тим, що нас єднає, що робить усіх нас (хоч би ким ми були, хоч би де жили і хоч би яким було наше безпосереднє походження) братами і сестрами у Господі, дітьми одної великої родини, яку називаємо Українською Греко-Католицькою Церквою. Сердечне моє вітання вам усім!

Вже через тиждень, у Великодню неділю, ми вітатимемо одне одного словами „Христос воскрес! Воістину воскрес!”. Ці чотири слова – не просто форма вітання, а визнання нашої християнської віри. В них міститься підстава нашої віри, сама суть нашого ставлення до Господа Бога.

Звертаючись до вас цим християнським привітом, хотів би я водночас зробити ці слова змістом свого сердечного побажання для вас із нагоди Великодня. Ми можемо бажати іншим людям багато різних речей, як це ми зазвичай і робимо, але коли замислимося над сенсом слів „Христос воскрес!”, то зрозуміємо, що в них міститься усе, що для нас є суттєвим. Те, що Христос зробив і робить для нас, - ось що я хотів би бачити змістом свого побажання, а все інше, що міг би сказати і побажати від себе, повинно відійти на задній план, цілковито поступитися місцем тому, що сам Бог для нас робить і бажає в цей святочний час.

Дорогі в Христі, чи ж не палає наше серце, коли ми чуємо слова великоднього вітання? Чи не бліднуть перед очима нашої душі, нашого духу всі земні блага, а тим більше – чи не втрачають сили всі земні примани? Зникає страх. Зникає тривога. Починаємо відчувати у своєму серці якусь надзвичайну силу. Господь Бог є з нами. Він воскрес. Подолав усе лихо, і немає сьогодні у світі нічого, що могло б замінити Його, що могло б стати кращим, більш змістовним.

У цей великий урочистий час затримаймося на мить, зупинімося у круговерті щоденного життя, застановімося над змістом християнського вітання, тієї основної правди нашого життя – і все, що ми знаємо і що відбувається всередині та довкола нас, набуде іншого вигляду. Там, де було сум’яття – настане мир, а де були брехня і кривда – запанує правда і справедливість. Там, де була смерть, здавалося б кінець усього, – буде життя.

Дорогі в Христі, перед нами Страсний тиждень, найважливіший тиждень літургійного року. Будемо згадувати останні дні та години життя Ісуса Христа, а серед них найважливіші дві події: у Велику п’ятницю – смерть Ісуса Христа на хресті, у великодню неділю – Його славне воскресіння. Перша подія, на перший погляд, остаточна невдача, а, по суті, переможне цілковите віддання себе і всього світу в руки люблячого Небесного Отця. А друга – остаточна перемога над смертю і всім, що могло б відділити нас від Господа Бога.

У ці великі святкові дні ми бачимо воплоченого Сина Божого Ісуса Христа, який вповні віддав себе Небесному Отцеві. Такими, дорогі в Христі, повинен світ бачити і нас, позначених безмежним довір'ям до Господа Бога. Він має побачити нас учасниками Христової перемоги. Це надзвичайно важливо. Бо ми є християнами і наше завдання - продовжувати спасенне діло Ісуса Христа. Ми, як Христова Церква, покликані євангелізувати, тобто нести всьому світові Добру Новину про Христову перемогу над гріхом і смертю, якою Він звільнив нас від найбільших лих, не тільки говорити про те, що сталося, а й бути цього видимим знаком, живими свідками.

Дорогі у Христі, Христос воскрес!



+ ЛЮБОМИР

Дано у Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

в Квітну неділю, 5/12 квітня 2009 року

Доручаємо всечеснішим отцям-душпастирям прочитати вірним це послання у Квітну неділю, а шановним редакторам єпархіальних видань помістити його у великодньому випуску.

Тарас_
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 217
З нами з: 17 квітня 2009, 14:33
Звідки: м Калуш, Івано-Франківська обл., Західна Україна
Контактна інформація:

Повідомлення Тарас_ » 19 квітня 2009, 14:19

Я не єпархіальне видання, але на свому сайті розміщу Новину.

Тарас_
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 217
З нами з: 17 квітня 2009, 14:33
Звідки: м Калуш, Івано-Франківська обл., Західна Україна
Контактна інформація:

Любомир ГУЗАР:Ми хочемо дати людям трошки світла

Повідомлення Тарас_ » 19 квітня 2009, 14:35

Любомир ГУЗАР: Ми хочемо дати людям трошки світла в сьогоднішній темряві

УГКЦ запрошує на концерти духовної та класичної музики «З вірою і любов’ю» 1, 2, 3, 5, 7 травня в Івано-Франківську, Тернополі, Львові, Києві та Одесі

Розмовляла Оксана КЛИМОНЧУК, unian.net
ФОТО УНІАН


Голова Української греко-католицької церкви блаженніший владика Любомир Гузар відповів на запитання УНІАН. Це інтерв’ю з блаженнішим (яке ми пропонуємо вашій увазі з деякими скороченнями) відбувалося в ті дні, коли Партія регіонів вивела людей на Майдан. Владика сам почав мову про мітинги, каже що мітинги — це завжди позитивно.

— То ви не маєте нічого проти мітингів? Навіть якщо мітингує Партія регіонів?

— Мітинги — це нормальна річ у демократичній державі.

Однак виглядає неприродно й смішно, коли, як свідчать мас-медіа, на мітинги люди йдуть за гроші. Знаєте, воно якось несмачно звучить. Бо ті люди не йдуть через переконання, це не є справжній політичний мітинг. Це все одно, коли артисти платять комусь, щоб вони дуже голосно їм аплодували. Це — те ж саме. То нещире й неправдиве. Як на мене, це радше компрометує, ніж переконує.

Якби справді вийшло п’ятнадцять тисяч з переконання — це щось би значило. А як там вийшла групка людей, і то оплачена, це не справляє жодного враження, треба бути хіба сліпим і немудрим, щоб серйозно таке трактувати.

— Чи зустрічаєтеся ви з простим людом? Що вони кажуть? Чи готові вони до демонстрацій?

— На жаль, я зараз уже дуже мало спілкуюся з людьми.

Коли я жив у Італії, там часто бували різного роду демонстрації, на які справді приїздило багато народу. Але не було ніколи такого враження, що тим людям хтось заплатив. Правда, коли йшов сильний дощ, то запланований страйк чи демонстрація не відбувалися. Бо треба себе шанувати. І ці страйки щось значили, до них влада ставилася серйозно, так би мовити, це було поважне волевиявлення.

На жаль, у нас немає ще культури такого типу.

На мою думку, помаранчева революція була іншого характеру — не політична, а радше суспільна демонстрація. На жаль, змарнована, бо її використали політики і, як на мене, не дуже щасливо.

Це було так: народ сказав — без багатослів’я, але своєю присутністю, — що хоче правди й справедливості. Хочуть служби народові, а не використання народу. Політики ж народ поділили на «помаранчевих» і «біло-синіх»... Це не зовсім правильно, бо я собі можу уявити навіть комуніста «помаранчевого», тобто людину, яка служить своєму народу з переконання.

Якщо називати когось із політиків «помаранчевими» — це немов би приписувати їм великі чесноти. Але ми бачимо, що більшість із них не інакші, як усі решта. Вони не заслуговують так називатися.

От бачите, як сприйняв це Захід... Для мене то був глибоко емоційний момент, коли Президент Ющенко поїхав до Німеччини й у німецькому парламенті усі — соціалісти, демократи — прийшли з чимось помаранчевим, щоб підкреслити, що вони згодні з таким підходом до політичного спектра.

Наша помаранчева революція, на мою думку, була унікальною. У Європі за останні кільканадцять років не відбувалося нічого подібного. Тим більше, що це була цілковито мирна революція. То не була Французька революція чи Російська, то була дуже Українська революція, специфічна, неповторна, гадаю... На жаль.

— Нашого Президента зараз багато критикують. Як ви вважаєте, яка його найбільша заслуга перед українським народом?

— Я дуже його шаную за його українськість. Він справді старається збудити український патріотизм. То не для того, щоб когось ненавидіти або проти когось. Ні! Це для того, щоб ми були свідомі, хто ми є — не як політичний соціум, а як народ.

Наприклад, відзначення 370-річчя від дня народження Івана Мазепи... Мазепу може хтось любити чи не любити, але він є великий державний муж України. Особливо козацьких часів, які мали багато відважних і гарних людей, але небагато державних мужів.

Також відзначення роковин Голодомору, бою під Крутами...

Це така чинна любов до України, до українського народу. Я це дуже високо ціную.

— А чи є щось таке в діях Ющенка, що вам не подобається?

— Мені здається, що його політична поведінка не дуже успішна.

Мені дуже не подобається його Секретаріат. Бо Секретаріат має бути на службі Президента. В Італії є секретаріат, в Америці є секретаріат, але ви ніколи не знаєте, хто ці люди. Тобто Ющенко мало виявляє себе як політик. Складається таке погане, негативне враження, наче то вони використовують Президента та роблять із ним, що хочуть.

Я не кажу, що воно саме так є, але все справляє таке враження.

— А Юлія Тимошенко на вас краще враження справляє?

— Боже милий... Гадаю, вона — здібний політик. На жаль, я ніколи не мав змоги з нею говорити особисто.

Я зустрічався з нею під час якихось подій, але так, щоб поговорити на розум, то — ні, щоб мати підставу зрозуміти, що є рушійною силою в її особистості. Публічні заяви мало що свідчать про саму людину. Вони для мене не є вказівкою того, як справді хтось думає, чого бажає.

Із Президентом я мав нагоду кілька разів говорити під час особистих зустрічей. Для мене його проукраїнські дії є промовистими.

— Знаю, ви зараз готуєте великий проект у культурній чи радше — духовній сфері. Чи можете розповісти, що це таке буде?

— У післяпасхальний час — 1, 2, 3, 5 і 7 травня ми запрошуємо на концерти академічної музики «З вірою і любов’ю». 1 травня концерт відбудеться в Івано-Франківському академічному музично-драматичному театрі, 2 травня — у Тернопільському палаці культури «Березіль», 3-го — у Львівському національному академічному театрі опери та балету, 5-го — у Національній опері України в Києві й 7-го — в Одеському національному академічному театрі опери та балету.

Це дивний проект, тому що він наче сам від себе виріс. Спочатку він задумувався як фінансовий. Через нього ми хотіли заохотити людей складати пожертви на будову нашого Патріаршого собору Воскресіння Христового. Але потім, коли ми почали дискутувати над цим проектом з його режисером Архипчуком, я зрозумів, що ми можемо людям дати набагато більше, ніж просто видовище.

Чи складуть люди якісь пожертви, чи не складуть — не є головною ціллю. Безумовно, ми будемо раді кожній гривні, яку хтось складе.

Ми хочемо дати людям трошки світла в сьогоднішній темряві, у якій вони почали — не скажу ламатися, але подаватися.

Ми їм хочемо представити те, що витримало віки, витримало як щось дуже позитивне. Ми говоримо про грецьку драму, італійські опери ХІХ століття, про церковну музику віків. Ці речі промовляють не тільки до нас сьогодні, а й дві-три тисячі років тому промовляли до греків. Тому що воно вдаряє в саме єство людини, це те, що робить людину людиною. Це значить, що в тій музиці є певна вартість, яка легко не проминає.

Кризи приходять і минають. У своєму житті я бачив кілька криз, а також війни. Здавалося б, що ця криза — щось страшне, що захитає все людство аж до грунту. Повірте, це все мине. А ось мистецтво, краса вдаряє в якусь таку нотку, жилку в нашому єстві, яка дзвенить віками.

Така музика, можливо, вимагає певної публіки, яка все ж таки є настільки інтелектуально, духовно розвинута, що вміє це прийняти і зрозуміти.

Через кризу, політичні перипетії видається, що ми живемо в темній, покритій хмарами хвилині, де світ не дуже радісно й весело виглядає. Але все ж таки навіть тут, у таких обставинах, є щось, що набагато триваліше за всі ті негоди. Люди мусять застановитися глибоко відчути, що навколо них діється.

Гадаю, то буде момент певного духовного пережиття.

— Чи запросите на концерт нашу політичну еліту? Може, це їх хоч трохи облагородить?

— То було б прекрасно. То був би великий здобуток.

Біда політиків, не тільки українських, у тому, що вони все бачать крізь призму політики. Політикові потрібно, щоб він хоч інколи забував про політику, а пригадував, що він —людина.

Треба відкидати свої немочі, щоб зустрітися з красою. Не забуваймо, що краса — один з атрибутів Бога. Ми трошки забуваємо, що Бог проявляється також у красі. Ми замало бачимо красу природи або красу взагалі. Ми частіше реагуємо на добро, правду, але забуваємо, який вплив на нас може мати краса.

— Чи знайшлися вже меценати на ваш проект?

— Таких ще немає. Першими спонсорами стали виконавці, які братимуть участь у концертах, не вимагаючи тих оплат, які вони отримують на світових сценах.

— Зараз час посту. Скажіть, а як правильно постувати? І що взагалі таке піст?

— Те, що ми їмо, — це є тільки частина посту... Деякі відмовляють собі в певних стравах чи певній якості страв, щоб зберегти фігуру. Коли людина це робить, то вона робить це з любові до тіла, щоб гарно виглядати. Коли ж людина відмовляє собі в певній їжі в піст, вона це саме робить з любові до душі.

Піст є засобом приборкати певні пристрасті, так би мовити, завести певну дисципліну в своєму житті, щоб дати більше уваги духовним вартостям, ніж тілесним. Тим самим ми підносимося духом. Ми доказуємо, що не є рабами їжі.

Будь-що, від чого ми утримуємося, ставлячи перед цим духовні вартості, — це є піст.

Для нас їжа — не байдужа річ... Їжа не є сама задля їжі. Я можу часто зустрічатися з людьми, спілкуватися, але коли я з ними сідаю до столу — неважливо, що ми їмо, а важливо, що їмо разом. Це дуже важливий момент.

Їжа — це не тільки наповнити черево або скуштувати багато смачних речей. Їсти разом з кимось — це значить спілкуватися в дуже особливий, інтимний спосіб.

Пригадую «Графа Монте-Крісто» Олександра Дюма... Граф ніколи не куштував нічого в домі свого ворога.

Пам’ятаю, хтось сказав: «Піст є також тоді, коли ми їмо все, що перед нами поставили», — бо є речі, які ми любимо, і є речі, які ми не дуже любимо. Але їсти так, наче тої різниці немає, — це також перемогти свій смак.

У час посту деякі люди відмовляють собі також у кіно, театрі чи взагалі не слухають музику. Тобто є різні способи постити. Головне себе здисциплінувати, не бути залежним.

— Чи відрізняються для вас греко-католики від вірних Київського і Московського патріархату?

— Можу сказати — і так, і ні. Безумовно, що всі мають якісь свої спеціальні звички. Наприклад, греко-католики з покоління в покоління привчені, що вони мають брати участь у богослужіннях у неділі й свята. Тому в греко-католицьких церквах назагал у неділю присутньо досить багато людей.

Натомість у православній традиції такого обов’язку, як у греко-католицькій традиції, не відчувають, але вони стараються хоч на хвилинку прийти помолитися, поставити свічку, поцілувати ікону.

Друга річ, яку я спостеріг, — православні дуже серйозно ставляться до посту. Мені здається, куди серйозніше, ніж греко-католики.

Це є такі видимі розбіжності... Але люди є завжди й усюди людьми. Якщо до них гарно ставитися — щиро, відкрито, по-Божому, — вони реагуватимуть відповідно, радо з вами спілкуватимуться. Тому тут я ніколи не бачив якоїсь особливої різниці.

Коли був молодший, дуже багато їздив світом, зустрічав різних людей, різних віровизнань, різних національностей — і всюди те саме. Тобто якщо ви з людьми поводитеся як людина, люди реагують на вас як на людину.

Безумовно, всюди ви знайдете фанатиків. Я їх називаю фундаменталістами. Вони кажуть: «Якщо ти не такий, як я, то ти нічого не вартий». Так, є такі вар’яти, але назагал люди є людьми.

— Як часто їздите до Ватикану? І чи не пробували запросити Папу Римського Бенедикта XVI до України?

— Пробували... Знаю, що уряд і Президент пробували запросити. Бо ми пам’ятаємо, яке позитивне враження для багатьох людей, не тільки греко-католиків, мав візит Папи Івана Павла ІІ.

Я не передбачаю візиту в дуже короткий час, хоча не виключаю, що він у найближчих роках завітає в Україну. Я б радо побачив духовні наслідки цього візиту — такі наслідки, які були від візиту його попередника.

— Побажайте, будь ласка, щось нашим читачам у сьогоднішній нелегкий час.

— Побажав би їм не впадати на дусі, не думати, що це кінець світу. Звісно, це час нелегкий, але якби кожен з нас застановився якнайкраще використати його, усім було б легше. Наприклад, утішити пригнобленого, звернути увагу на справедливість, на правду. Навіть заманіфестувати відповідальним за цю кризу, показати, що нам болить те, що вони заподіяли... Ні, не в революційний спосіб, а так, щоб вони зрозуміли, що заподіяли велику кривду людям. Але найголовніше — оглянутися навколо себе й побачити, кому потрібно допомогти, кого підтримати.

"День" №65, середа, 15 квітня 2009

Тарас_
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 217
З нами з: 17 квітня 2009, 14:33
Звідки: м Калуш, Івано-Франківська обл., Західна Україна
Контактна інформація:

Повідомлення Тарас_ » 19 квітня 2009, 14:36

Добавляти нічого. Сказане і вислволені позиції якраз і є розмова про Церкву та Суспільство.

enginer
дописувач
дописувач
Повідомлень: 121
З нами з: 04 листопада 2008, 17:29

Повідомлення enginer » 19 квітня 2009, 22:45

А як на мене, то бракує конкретики.
Потрібно чітко формулювати свою позицію, та позицію церкви, щоб не було двозначностей та непорозумінь.
Христос Воскрес!

Тарас_
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 217
З нами з: 17 квітня 2009, 14:33
Звідки: м Калуш, Івано-Франківська обл., Західна Україна
Контактна інформація:

Повідомлення Тарас_ » 21 квітня 2009, 12:52

enginer писав:А як на мене, то бракує конкретики.
Потрібно чітко формулювати свою позицію, та позицію церкви, щоб не було двозначностей та непорозумінь.
Христос Воскрес!


Воістину Воскрес!

Конкретики не може бути у Церкви так як ми собі у всьому уявляєм-не відаєм що буде завтра.

Вимагати чіткої позиції від Церкви щодо політичних якихось уявлень-це від Лукавого. Самі ж люди не знають кого хочуть з політиків собі бачити за провідників. Від Церкви хочуть почути це? Чи цим не залучається Церква до кесареваго і боротьби політиків не в належний їй спосіб. Непорузіміння і двозначності від того що завжи котрась партія, а може й усі, брешуть. І коли Патріарх каже, що любити треба свою Батьківщину чи щось подібне вам чогось хочетсься від нього почути-яка партія найбільше любить. Неправильно це. З такими думками вітали Ісуса у Вербну Неділлю, а коли не дав відповіді і не настановив євреїв правити в Римі-у Пятницю Його розіпяли. Чи не того самого ви хочете?

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Повідомлення ljubomyr_ps » 21 квітня 2009, 22:00

Виявляється в Блаженнішого,крім багатьох чудових рис, є ще й хороше почуття гумору... :roll:
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

don Camilo
новик
новик
Повідомлень: 21
З нами з: 04 квітня 2009, 13:20
Звідки: Lviv

Повідомлення don Camilo » 22 квітня 2009, 16:51

Звісно, блаженніший може дати лише "трішки світла", бо обильне світло дає лише Христос :lol:
don Camilo

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Любомир ГУЗАР:Ми хочемо дати людям трошки світла

Повідомлення o.Mykil » 23 квітня 2009, 09:19

Тарас_ писав:Любомир ГУЗАР: Ми хочемо дати людям трошки світла в сьогоднішній темряві



Все ж таки трохи цікаво, хто насправді стоїть під цим словом "МИ"... Церква назагал чи хтось інший?..
І ще. Один наш священик вельми був здивований дещо примітивною відповіддю Глави УГКЦ про розрізнення між вірними (греко-католиками) та християнами православних конфесій. Хіба це головна різниця? :)
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Тарас_
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 217
З нами з: 17 квітня 2009, 14:33
Звідки: м Калуш, Івано-Франківська обл., Західна Україна
Контактна інформація:

Re: Любомир ГУЗАР:Ми хочемо дати людям трошки світла

Повідомлення Тарас_ » 23 квітня 2009, 20:40

mmm82 писав:
Тарас_ писав:Любомир ГУЗАР: Ми хочемо дати людям трошки світла в сьогоднішній темряві



Все ж таки трохи цікаво, хто насправді стоїть під цим словом "МИ"... Церква назагал чи хтось інший?..
І ще. Один наш священик вельми був здивований дещо примітивною відповіддю Глави УГКЦ про розрізнення між вірними (греко-католиками) та християнами православних конфесій. Хіба це головна різниця? :)


Ви не читали інтервю. Йдеться про конкретну річ. Заголовок вибрали журналісти якнайбільш креативний.

Це дивний проект, тому що він наче сам від себе виріс. Спочатку він задумувався як фінансовий. Через нього ми хотіли заохотити людей складати пожертви на будову нашого Патріаршого собору Воскресіння Христового. Але потім, коли ми почали дискутувати над цим проектом з його режисером Архипчуком, я зрозумів, що ми можемо людям дати набагато більше, ніж просто видовище.

Чи складуть люди якісь пожертви, чи не складуть — не є головною ціллю. Безумовно, ми будемо раді кожній гривні, яку хтось складе.

Ми хочемо дати людям трошки світла в сьогоднішній темряві, у якій вони почали — не скажу ламатися, але подаватися.

Ми їм хочемо представити те, що витримало віки, витримало як щось дуже позитивне. Ми говоримо про грецьку драму, італійські опери ХІХ століття, про церковну музику віків. Ці речі промовляють не тільки до нас сьогодні, а й дві-три тисячі років тому промовляли до греків.


Повернутись до “Католицька Церква”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей