"Завтра" Католицької Церкви

в Україні і у світі

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

"Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення Just_me » 12 березня 2013, 23:21

Наштовхнули мене на роздуми висловлювання кардинала Ратцінгера, датовані 1969 роком про майбутнє Церкви, з них хотіла б і розпочати нову тему :)
Як на мене, ну дууууже точно відображає нашу сучасність:
Із нинішньої кризи вийде Церква, яка багато чого втратить. Вона стане нечисленною і муситиме розпочати заново, більш-менш від основ. Вона більше не зможе мешкати в будинках, які поставила собі за часів достатку.

Разом зі зменшенням числа своїх вірних вона втратить також і більшу частину суспільних привілеїв. Вона заново розпочне від малих груп, від рухів та від меншості, яка заново поставить Віру в центр досвіду.

Це буде Церква більше духовна, яка не припише собі політичного мандату, фліртуючи раз із лівими, раз із правими. Вона буде вбога і стане Церквою вбогих.

Тоді люди побачать це маленьке стадо вірних як щось зовсім нове: відкриють його як надію для себе, якої завжди потай шукали.

Слова, сказані 24 грудня 1969 року на завершення циклу виступів на радіо Hessian Rundfunk.


А що думаєте про майбутнє Церкви ви?
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
Georgij
старець
старець
Повідомлень: 768
З нами з: 27 червня 2011, 07:54

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення Georgij » 13 березня 2013, 00:05

Є таке бажання погодитись зі всім вище сказаним. Справді, відображає сучасність.
Така Церква - це правдиве "посольство Небесного Царства"
фліртуючи раз із лівими, раз із правими.
не може такою бути...Гріх називатиме гріхом, засуджуватиме його, цуратиметься його, через це й буде страждати... Мене завжди непокоїло дипломатичне мовчання на гріх, в противагу тому, як себе вів Йоан Хреститель, докоряючи Іродові за гріхи.... Таким має бути пророк. Де наші пророки? Читаючи Дадахе, не раз замислююся, бо щось важко розпізнати серед тих принципів, вчень теперішню церкву, її життя.... Можливо "завтра" настане переломний момент?
Гнітять мене гріхи, але вони не здолають Божого милосердя до мене.

Patlatus
дописувач
дописувач
Повідомлень: 137
З нами з: 05 серпня 2011, 11:57

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення Patlatus » 13 березня 2013, 22:14

Поживемо - побачимо...

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення Just_me » 13 березня 2013, 22:52

Patlatus писав:Поживемо - побачимо...

О! Ну то на тому й зійдемся :lol:
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення vitalko » 13 вересня 2013, 10:54

Черниці у США: Ми правіші за Святий Престол

Невдовзі після свого обрання Папа Франциск виявив занепокоєність ситуацією в США, де сестри-монахині увійшли в конфронтацію з Конгрегацією віровчення та попередником Папи Франциска — Бенедиктом XVІ.

1956 року в США місцеві — провінційні та дієцезальні — керівники жіночих чернечих конгрегацій за підтримки Святого Престолу об’єдналися в організацію, що мала б допомогти виконувати завдання та координувати зусилля. Після ІІ Ватиканського Собору більшість американських черниць дещо викривлено зрозуміли виголошений тоді заклик до оновлення. Вони почали дедалі відвертіше відкидати частини Вчення Церкви; втім, тоді це залишалося певною мірою непоміченим на загальному тлі. 1971 року організація змінила назву, ставши Конференцією лідерів богопосвячених жінок. На них звернули увагу лише після початку понтифікату Йоана Павла ІІ, якого КЛБЖ 1979 року офіційно попросила надати жінкам можливість стати священиками та єпископами. Папа тоді рішуче відмовив, а Конгрегація віровчення закликала американських монахинь дотримуватись католицького віровчення.

КЛБЖ залишила цей заклик без уваги і простувала власним шляхом. Їхнє бачення оновлення полягало у перегляді вчення Церкви у питаннях насамперед чернечих обітниць, сексуальності, моралі та церковної дисципліни. У 1980‑ті роки їхнє віддалення від католицької віри стало таким очевидним, що частина жіночих конгрегацій у США заявила про вихід із КЛБЖ і попросила Ватикан про дозвіл заснувати альтернативну структуру, більш вірну Магістеріумові Церкви — що й відбулося 1992 року.

Попри те, що, починаючи з 1960‑х років, чисельність монахинь у США скоротилась на 75%, КЛБЖ продовжувала полемізувати з єпископами та входити у тісні зв’язки із представниками рухів Нью-Ейдж та радикальними феміністками. Члени організації принципово відмовились від хабітів та критикують єпископів за «сексизм, відсталість, невміння визначати знаки часу, зраду ІІ Ватиканського Собору». 2007 року одна з сестер заявила, що «просунулась за межі Церкви та Ісуса». Це остаточно переконало Конгрегацію віровчення, що з американськими сестрами не все гаразд, хоч би як вони це заперечували. Починаючи з 2008 року відбувся шерег консультацій та розслідувань, результати яких довели до відома папи Бенедикта XVI. Згідно з доповідями, КЛБЖ займає позиції, що суттєво розходяться із Вченням Церкви щодо сім’ї, сексуальності, моралі, богопосвяченого життя та дисципліни у Церкві. Папа затвердив проект Конгрегації віровчення, згідно з яким КЛБЖ зобов’язувалась провести докорінну реформу.

Архиєпископ Пітер Сартейн, призначений на сьогоднішній день Апостольским делегатом до КЛБЖ із правами керівництва реформою в цій інституції, висунув програму з п’яти пунктів, що повинна допомогти американським монахиням увійти у згоду з Святим Престолом. Ця програма включає перегляд статутів, календарних планів, засобів формації та повернення Літургії Годин і Святої Меси в центр подій і заходів, організовуваних КЛБЖ. Минулого року архиєпископа Сартейна не запросили на щорічне засідання організації, заявивши про «небажаність і недоцільність його присутності». Незважаючи на те, що минув уже рік, програма, запропонована ним, не виконується. У серпні цього року арх. Сартейн таки був присутній на щорічному зібранні КЛБЖ, де звернувся до черниць на закритому засіданні. За наявною інформацією, американські сестри не збираються приймати план реформ, запропонований Святим Престолом. Екс-голова КЛБЖ Патрісія Фаррелл заявила, що КЛБЖ, яка представляє 80% американських монахинь, може відмовитись від канонічного статусу в Церкві, якщо знайде вимоги Святого Престолу «такими, з якими не можна погодитись».

Єдине тіло Церкви знову хворіє через людську самовпевненість: мовляв, ми краще за Апостольський Престол знаємо, як служити Богові. Як завжди, зрештою все ризикує закінчитися на служінні іншому богові.

Молімося за зцілення Тіла Христового.

http://www.credo-ua.org/2013/09/101847

Наскільки, все таки, важлива чеснота послуху. Нема послуху - нема віри. Все дуже просто, на жаль. :(
Ото ж, кажу насамперед собі: Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе! Мр. 14.38
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення vitalko » 04 листопада 2013, 18:26


Якщо Церква - це душа народу.

Коли я чую про «антиклерикальні настрої в середовищі мирян», то думаю, справедливо було б ввести в обіг також зворот «антимирянські настрої в середовищі клиру». Чому, коли починаєш говорити щось на захист української мови, це відразу «антиросійський проект»? А коли починаєш захищати гідність кожного охрещеного і миропомазаного християнина, то це відразу «антиклерикальний настрій»?

Коли я якось сказав знайомому духівнику семінарії, що в нас немає богослов'я «мирян» (хоча в певному сенсі всі сьогодні є мирянами. Хіба окрім монахів-схимників. Cьогодні всі (і миряни і духовенство) живуть в одній і тій самій дійсності і просякнуті нею) і його треба розвивати, то він слушно відповів: «Справді, в нас миряни мають право хіба підмести в храмі». Прочитавши кілька записів з одного блогу, я вкотре переконуюсь, наскільки сильним є, і стає більшим, розрив між церковним дискурсом, пропонованим священиками, і життям суспільства, вірних. Нещодавно один священик, якого я надзвичайно поважаю, говорив проповідь про Церкву як «структуру». Розповідав про служіння церковного проводу, магістеріум. Він також звернув увагу на те, що під рясою часто може ховатись щось зовсім негідне (всім відомо, що в семінарію йде немало тих, хто має страшні комплекси і бажають компенсувати це увагою суспільства і повагою), але він на це сказав словами Христа: «Слухайте, що вони говорять, але не робіть, що вони роблять». Так то воно так… Я зі всім погоджуюсь. Ніколи й не подумав би виступати проти непомильності Церкви в питаннях віри і моралі. Але, на жаль, не все так просто стосовно отої «практики». Священикам і «здравствующім» і майбутнім варто дуже глибоко вивчати сучасну культуру, філософію, на що вони геть не звертають належної уваги. А це архи-важливо. Ти проповідуєш в конкретній культурі, не ХІХ, не ХІІІ століття, а ХХІ. Ще й зі всіма відповідними українськими складовими цього часу. Це постмодерн, люди! Постмодерна культура, це культура дітей (Культура споживацтва виховує також дітей, інфантильних, імпульсивних і вередливих істот, які будуть брати кредити на телефон з андроїдом). Сьогодні люди – як діти. Вони не будуть слухати, що Ви їм говорите, а дивитись що Ви робите! І вірять тільки і тільки Вашим діям (яскравим свідченням цього є стрімка деградація суспільства, слова промовлені з амвону залишаються непочутими). І в цьому феномен папи Франциска. Мій малий каже мамі, що він п'є чай за комп’ютером, бо так робить тато! Ось це картина постмодерну. Без розуміння цього всі мега-катехитичні проекти будуть розбиватись, як Титанік об айсберг. «Лікарю, вилікуй себе сам», – говорить сучасний світ Церкві. Ми всі живемо в дискурсі постмодерну (пострадянському (!!!)) і священики і вірні. Всі роблять те саме: купують ті самі товари, ходять у ті й самі місця, дають ті самі хабарі, «рішають питання»… Але коли священик переступає поріг Церкви, він немов абстрагується від цього, так немов того всього не існує. І говорить ніби з космосу, послання з далеких планет. Для людей когнітивний дисонанс, який при цьому утворюється, стає чинником того, що церковна дійсність перетворюється на оперетку, двогодинну оперетку в неділю. Мене абсолютно не тішить велелюдність наших прощ (у православних – мощі, у греко-католиків – прощі). Я дивлюсь на стан суспільства: агресія, індивідуалізація, гроші, гроші, гроші, корумпованість, споживацтво… Якщо Церква це душа народу, то мені страшно за цю душу. Вже дуже страшно. Без докорінного переосмислення своєї ідентичності, не східної, західної чи рубіжної, над якої ми ламали голови 20 років, а євангельської, буде біда.

Коли говорили вчора на цю тему з моєю колегою по роботі. Вона щиро сказала: «Я не вірю, що священики не переживають тих спокус, які ставить сучасний світ. Не переживають спокус віри, сімейних криз. Чому вони про це нам не говорять?». Я також переконаний, що це переживають всі. В тому числі сімейні кризи. Моя давня знайома нещодавно розлучилась зі своїм чоловіком, священиком, наприклад. Кризи є. Кризи віри, сім'ї. Спокуси сучасного світу, корупції, кумівства… Чому в храмі дуже рідко можна почути про це від «першої особи»: «Я борюсь з цим так і так». Адже абстрактним повчанням ніхто не повірить, а особистому досвідові – так. Це культура дитячості, ніхто не слухає, що Ви говорите, а дивляться, що Ви робите.Саме тому вірять Папі Франциску.

Вже після написання помітив наскільки ці думки пересікаються з словами ректора Mundelein Seminary/University of Saint Mary of the Lake о. Роберта Баррона Чому люди йдуть з Церкви?

P.S. Щоб уникнути звинувачень в «антиклерикалізмі» (яких мені зрештою годі уникнути) додам, що пишу це лише з любові до Церкви і з турботою про її майбутнє. А оскільки і Папа, і Блаженіший Святослав постійно закликають брати на себе відповідальність за Церкву, то от і намагаюсь це робити.


http://www.credo-ua.org/2013/11/105072

Чесно скажу, автор ніби мої думки озвучив.... Так багато гарних слів чуєш з амвону про добро, любов, милосердя, в яких так багато абстракції і так мало конкретики, мало душі, так мало серця... А ще гірше, коли слова розходяться з ділом... І на жаль, так часто є.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
пілігрим
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 347
З нами з: 15 жовтня 2011, 02:35

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення пілігрим » 09 листопада 2013, 16:20

Звертаюсь до о.Олега.

Отче Олег.
Пропоную Вашій увазі ось цю інформацію:

"http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1492542
Ватикан пішов на незвичний крок і почав всесвітнє опитування, щоб зрозуміти, що саме католики думають про вчення церкви про шлюб та сімейне життя.

Папа Франциск скликає єпископів обговорити в Римі в жовтні майбутнього року можливу реформу, яка б враховувала сучасні соціальні реалії - такі як співжиття до шлюбу, контрацепція і одностатеві союзи, повідомляє Російська служба Бі-бі-сі.

Понтифік відчуває тиск з боку католиків у багатьох країнах світу, які незадоволені забороною на використання контрацепції.

Дискусії викликає і позбавлення причастя розлучених і повторно одружених католиків.

У липні папа римський Франциск заявив, що гомосексуалістів не слід дискримінувати, а, навпаки, треба інтегрувати в суспільство, а також висловився за те, щоб жінкам було надано більше ролі в церкві."

Прошу , при можливості і бажанні , відповісти , чи бере участь УГКЦ в цьому опитуванні? Чи є вже питання ? (у римо-католиків України вже є). Яка , на Вашу думку , мета цього опитування? І які , на Вашу думку , можуть бути практичні кроки Святого Престолу за результатами цього опитування?
Κύριε ελέησον

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення о.Олег » 09 листопада 2013, 23:08

пілігрим писав:Прошу , при можливості і бажанні , відповісти , чи бере участь УГКЦ в цьому опитуванні? Чи є вже питання ? (у римо-католиків України вже є). Яка , на Вашу думку , мета цього опитування? І які , на Вашу думку , можуть бути практичні кроки Святого Престолу за результатами цього опитування?

- поки такого розпорядження не було
- вивчення проблем моралі серед католиків
- зосередження уваги при катехизації
ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
пілігрим
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 347
З нами з: 15 жовтня 2011, 02:35

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення пілігрим » 09 листопада 2013, 23:17

о.Олег писав:
пілігрим писав:
- зосередження уваги при катехизації
ОООО

Якщо католики-конгресмени Іллінойсу не розуміють різниці між осудженням грішника і осудженням гріха , то мабуть і слушно.
Отче , а ви не припускаєте , що результати опитувань можуть бути використані як підстава для легитимізації ревізії морально-етичного вчення Церкви?
Κύριε ελέησον

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення о.Олег » 10 листопада 2013, 15:26

пілігрим писав:
о.Олег писав:
пілігрим писав:
- зосередження уваги при катехизації
ОООО

Якщо католики-конгресмени Іллінойсу не розуміють різниці між осудженням грішника і осудженням гріха , то мабуть і слушно.
Отче , а ви не припускаєте , що результати опитувань можуть бути використані як підстава для легитимізації ревізії морально-етичного вчення Церкви?

в жодному разі. Звичай (і, відповідно, результати, що його можуть виявити) може бути взятий до уваги лише у тому випадку, якщо не суперечить Закону
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення vitalko » 11 листопада 2013, 21:10

Не знаю, чи до цієї теми, чи ні(воно швидше підходить до "сьогодні" Католицької Церкви), але подаю тут:

Про священиків-чоловіків і священиків-альфонсів.

Код: Виділити все

Нещодавно в інтернеті виринуло кілька цікавих роздумів про священиків та мирян. Цікава дискусія, пов’язана із курсом на оживлення парафії, який взяла УГКЦ. Мої спогади і, пов’язані з цим роздуми, стосуються перш за все священиків.

Нелегко є писати про тих, з ким ти разом стоїш за престолом, займаєшся спортом, відпочиваєш, у кого сповідаєшся. Я зовсім не претендую на те, щоб написати щось, про що ніхто не знає. І тим більше не вважаю підняті проблеми якимось «табу».  Я б хотів, так би мовити, показати «темний бік місяця», те, що мені ніколи не подобалося і за що мені часто буває соромно. Не один раз на сповіді чи на форумі просив вибачення за свого співбрата священика. Я про це ніколи не писав і майже ніколи не згадував вголос, але настав час згадати деякі моменти, які відштовхують від нас наших мирян.

Спілкуючись по багатьох форумах, сповідаючи людей, у звичайних розмовах із мирянами, я бачу великі сподівання на священиків. На прикладі одного випадку, я хочу показати, як ми священики можемо ці сподівання реально втілювати в життя. У нашій єпархії 7 років тому відбувався Собор в Уневі, присвячений розвитку молодіжного апостоляту. Звичайно, що серед запрошених було чимало священиків та молоді. Я дуже хотів, щоб між отцями та молоддю запанували приязні стосунки. Це подолало б різні упередження одних до інших. Тому і запропонував, щоб під час обіду молодь сіла поміж священиків, щоб з ними неформально поспілкуватися. Те що тоді відбулося, я ніколи не забуду. Деякі священики в ультимативній формі вказали молоді, що їх місця за іншим столом. Молоді люди, які навіть особисто знали цих священиків, подумали, що це якийсь жарт. Але серйозні та обурені обличчя духовних отців швидко зігнали усмішки із хлопців та дівчат. Я намагався всю ситуацію розбавити жартами, але всередині ледь стримував сльози. Ми з молоддю разом сіли за інший стіл і той час, що залишився на Соборі, став для мене нестерпним. Після обіду всі делегати собору пішли до храму на молитву Часу. Я не пригадую молитви, зате пригадую сльози на очах дорогих мені людей, з ким ми разом працювали на таборах, співали, танцювали, вибудовували грандіозні плани оживлення молодіжного середовища. Плодами того Собору були якісь рішення, про які давно ніхто не пам’ятає. Плодами це назвати важко, радше відмовками. Але я запам'ятав лише ці сльози. Наскільки я міг, пізніше старався закликати молодь не опускати руки і залишатися собою. Сьогодні ці молоді люди помітно подорослішали. Чимало з них є активними мирянами в нашій Церкві. Я радий, що подібні ситуації загартовували, а не ламали їх. І як не дивно, від них я черпаю натхнення до праці, а не від священиків, які постійно є делегатами єпархіальних Соборів. Я вже не згадуватиму про те, як не один раз червонів від сорому на єпархіальних священичих курсах, коли миряни-викладачі вислуховували «перли» у вигляді запитань чи жартів на свою адресу. Пізніше я, як старший на курсах, особисто підходив та перепорошував за наших отців, розуміючи, наскільки той викладач перевершує нашого брата не лише інтелектуально, але і духовно.

Нещодавно на наших священичих реколекціях, а потім і за столом одного із храмових празників, виникла дискусія щодо участі мирян у Церкві. Майже всі священики висловилися в той спосіб, що сьогодні ми, як Церква надто багато приділяємо уваги мирянам. Круглі столи, конференції, Собори, а тепер ще і мова про живу парафію, більшістю з отців сприймається як загроза їхнього матеріального добробуту та духовної влади. Але на перше місце ставляться матеріальні страхи. Священики звикли жити у своєму світі, говорити своєю мовою, мати свої інтереси. Інтереси мирян їх цікавлять набагато менше. Мені не приносить задоволення про це говорити, але чимало моїх співбратів бачать інші парафії не як поле для сіяння, а як на поле для збирання. Парафії сприймаються у категоріях «скільки там номéрів», «яка там зарплата», «скільки кілометрів до міста», «Чи дають сумку?», «Чи багато похоронів та хрестин» і т.п. Майже нікому не цікаво, скільки в школі навчається учнів, які є братства чи сестрицтва, скільки в селі мешкає сектантів, скільки вірних щомісяця сповідається чи причащається. Нещодавно прочитав вислів одного австрійського філософа Отто Вейнінгера у праці «Стать і характер», який ділив всіх жінок на 2 типи: матерів і повій. Це визначається через їх спосіб думання, висловлювання та вчинки. Для мене священики також поділяються на 2 види: чоловіків та альфонсів (не плутати із Альфонсом Лігуорі, його ім’я починається з великої букви). Ті, що є «чоловіками», сприймають парафію дуже відмінно від того, як на неї дивляться священики-альфонси. Священики-чоловіки люблять, дбають і не зраджують свою парафію. У своїх парафіянах вони бачуть дітей, які бувають пустотливими, можуть помилятися, потребують уваги, а можуть навіть перерости своїх батьків у рості, знанні, та мати свій власний досвід. Тато, який любить свою дитину, радіє з її успіхів, проводить з нею свій вільний час, молиться за неї. Теж саме і з священиком, він має жити і керуватися інтересами своїх вірних, щоправда і священича сім’я від цього не повинна чутися обділеною увагою. Зберегти цей паритет є чи не найскладнішим завданням одруженого священика. Хтось скаже це неможливо, але маємо як взірець о.Омеляна Ковча.

Священик-альфонс, шукає ту парафію, яка може найкраще забезпечити його матеріально. Якщо є можливість її покинути і пристати до іншої, більш забезпеченої матеріально (найчастіше це вимірюється категоріями номерів), він не роздумуючи це зробить. Він вбачає у мирянах, як у дітях жінки альфонс, перешкоду для досягнення власних, особистих цілей. Він не буде дбати за дітей, а якщо і буде це робити, то знову ж таки, щоб мати з цього власний зиск.  А з цього напрошується невтішний висновок: багатьом з нас, священиків, активність мирян є невигідною економічно. Якщо в родині дбають про розвиток дитини, тоді повинні вкладати гроші у різносторонній її розвиток: заняття музикою, спортивні секції, поїздки, тощо. Подібно є і з парафіяльною активністю. Вона неодмінно потягне за собою матеріальні витрати. І чомусь, багатьом священикам це виглядає як зазіхання на їх власний матеріальний достаток. На мою думку, це є коренем проблеми. Духівники у семінаріях повинні навчитися визначати чоловіків та альфонсів ще тоді, коли вони навчаються у семінарії. Якщо семінарист шукає собі легкого життя, не бере жодної участі у семінарійному житті, не має іскри до безкорисливого служіння, міняє семінарії чи поступає туди, де простіше поступити, з нього виросте священик-альфонс. Не хотілося б, щоб із таких священиків пізніше у нас з’явилися єпископи-альфонси. У монастирях також чимало монахів-альфонсів, хоча, згідний, читати про це трохи на грані каламбуру.

Якщо говорити спрощено, наші священики дивляться на активних мирян, як на людей, що крадуть «їхній» час і «їхні» гроші. Я знаю парафії, де священики тримають своїх вірних у страху. Цей страх навіюється із амвони. Полягає він у тому, що будь-яка критика дій священика, запитання до нього, пропонування якихось нових ідей, вважається виступом проти самого Бога, що неодмінно буде каратися до того і того покоління. Як ідеал, наводиться приклад православних вірних по селах у Центральній та Східній Україні, де вірні мають сліпий послух своїм пастирям. Дослівно воно звучить майже так: «Там парафіяни можуть простити священику все, тобто сімейну зраду, пияцтво, грошолюбство, бо це зветься в народі «біс попутав». Не сприймають хіба куріння». Для багатьох моїх знайомих отців, це майже ідеальний образ мирянина. Для того, щоб мирянин був ідеальним, він мав би характеризуватися такими якостями: ходити до Церкви, давати десятину, сповідатися 1 раз в рік і по можливості, займати якусь посаду, задавати якнайменше питань. Якщо ми не піднімемо планку до себе самих і наших мирян, «стратегія 2020» залишиться на папері. Якщо зуміємо щось зробити для того, щоб підняти моральний та освітній рівень наших священиків, тоді миряни матимуть належну повагу та реалізовуватимуть своє покликання належним чином.

Дякую тим мирянам, які незважаючи на згіршення, нерозуміння, залякування, залишаються глибоко віруючими людьми. Знаю, що ці мої думки читатимуть люди, з якими я неодноразово «схрещував шпаги», заступаючись за добре ім’я того чи іншого священика. Першою думкою в них буде щось, на зразок цього «Ага, ми казали!» Але я залишаюся при своїй думці. Незважаючи на альфонсів, маємо і чимало чоловіків. Дуже хочу, щоб мої думки уможливили, здавалося б, нездійснене: переміна якогось альфонса на чоловіка.

P.S.

Всі схожості із реальними подіями чи людьми у цій статті, прошу вважати невигаданими.


http://www.credo-ua.org/2013/11/105465
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення о.Олег » 16 листопада 2013, 22:35

і що хто хотів би сказати з приводу статті?
ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення andrivovk » 16 листопада 2013, 23:49

о.Олег писав:і що хто хотів би сказати з приводу статті?
ОООО

Ну в принципі, він правий. Для чого відокремлюватися від мирян і створювати якусь свою касту? Як ми є одне тіло, то для чого робити щось зовсім протилежне? Ніби є Церква духовних осіб і Церква мирян. :pardon:
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення vitalko » 17 листопада 2013, 00:01

Та, що скажу, знаю священиків як з першої так і з другої групи. Але є в тому частина вини в нашій ментальності українській, з дулями в кишені і з страхом. Бо навіть там де люди явні зловживання бачать, то не прийдуть і в очі отцю нічого не скажуть, щоб не втратити лице, чи ворогом не стати. Лише тоді вже, коли накипить, все закінчується якимось скандалом з шумом і всіма негативними наслідками(як з тим отцем, що хоронити когось не хотів). Але часом до тої точки так ніколи і не накипить, тому всі тихенько мовчать, і самі згіршуються, і отцю хіба духовна шкода. Бо по собі знаю, якщо часом хтось тобі пальцем не тицьне в твій промах, то і не зрозумієш, що саме в цьому грішиш, і треба працювати над виправленням.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення vitalko » 17 листопада 2013, 00:14

andrivovk писав:
о.Олег писав:і що хто хотів би сказати з приводу статті?
ОООО

Ну в принципі, він правий. Для чого відокремлюватися від мирян і створювати якусь свою касту? Як ми є одне тіло, то для чого робити щось зовсім протилежне? Ніби є Церква духовних осіб і Церква мирян. :pardon:


Часто і сам щось подібне відчуваю, і часом мені здається(і краще це би дійсно здавалося), що деякі отці забувають, що те, що вони діють в імені Христа, і через їхні руки Він до нас, грішних, сходить, є даром, а кожен дар є незаслуженим. Бо якби був заслужений - то був би заробітною платнею. І що цей дар - є шляхом до їхнього спасіння, але щоб спастися - ним треба йти, наслідуючи Христа. Тоді все було б гаразд.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
пілігрим
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 347
З нами з: 15 жовтня 2011, 02:35

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення пілігрим » 18 листопада 2013, 21:02

ПАПА ФРАНЦИСК ОТЛУЧИЛ ОТ ЦЕРКВИ СТОРОННИКА ОДНОПОЛЫХ БРАКОВ


Рим, 28 сентября 2013 г.
Отлучен от церкви был Грег Рейнольдс, основавший реформистское движение "Инклюзивные католики", которое призывает пересмотреть точку зрению католической церкви на женщин-священников и гомосексуализм. Рейнольдс устраивал неофициальные бракосочетания однополых пар в Мельбурне и настаивал на том, что его деятельность направлена на улучшение церкви, сообщает Росбалт.

Как отмечает The National Catholic Reporter, Рейнольдс был "шокирован" своим отлучением, хотя ранее архиепископ Денис Харт уже планировал лишить Рейнольдса сана.

Ранее Франциск пообещал не осуждать священников за их нетрадиционную ориентацию. По его словам, священникам-гомосексуалистам следует отпустить их грехи. Духовный пастырь католиков также заявил, что никакие лобби не должны существовать, в том числе гей-лобби.

http://www.pravoslavie.ru/news/64449.htm

Обнадійливо :)
Κύριε ελέησον

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення о.Олег » 19 листопада 2013, 09:24

пілігрим писав:... Рейнольдс был "шокирован" своим отлучением...

:D біднятко
не знав, що Шлюб є союзом чоловіка і жінки?
дуже шкода, звичайно, але без відлучень від Христа тут не обійтись :(
ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
alexoiser
початківець
початківець
Повідомлень: 37
З нами з: 23 травня 2011, 20:41

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення alexoiser » 21 листопада 2013, 15:31

ПАПА ФРАНЦИСК ОТЛУЧИЛ ОТ ЦЕРКВИ сторонники ОДНОПОЛЫХ браков
Давно пора прекратить эту содомию.
"Блажен, кто не осуждает себя в том, что избирает". ( К Римлянам 14:22)

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення luksander » 21 листопада 2013, 23:01

alexoiser писав:
ПАПА ФРАНЦИСК ОТЛУЧИЛ ОТ ЦЕРКВИ сторонники ОДНОПОЛЫХ браков
Давно пора прекратить эту содомию.

А что, КЦ пропагандировала "содомию"?
или "штатное" отлучение может повлиять на сознание католиков сильнее, чем последние энциклики/интервью Папы?
:(

Аватар користувача
alexoiser
початківець
початківець
Повідомлень: 37
З нами з: 23 травня 2011, 20:41

Re: "Завтра" Католицької Церкви

Повідомлення alexoiser » 22 листопада 2013, 11:56

Я не говорил,что КЦ пропагандирует содомию,главное истребить этот страшный грех и не давать к нему повода.
"Блажен, кто не осуждает себя в том, что избирает". ( К Римлянам 14:22)


Повернутись до “Католицька Церква”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей