luksander писав:П.С. а ми часом не про прозелітизм говоримо?
Круте слово, "Прозелітизм".
Я його не знав.
(день пройшов не марно, нове слово взнав
)
Так, можна виразити це одним словом.
І я якось не розділяю такий підхід, бо таким чином, якщо саме це буде ціллю(а часто то так), то можливе спотворення поняття Віра.
І щоб втілити цей результат(
прагнення завербувати якомога більше прихильників, любі засоби прийнятні
.(любі це образно
)
Я не знаю, чи потрібно про це казати, но підмічав що воно так.(тобто не рідко мав таке враження, яке сформувалось після спілкування в житті з якоюсь людиною)
luksander писав:то ненамагання привести до Католицької Церкви тих, кого ми любимо, якось дивно виглядає…
І от така є відповідь , тобто таку думку я також часто чую. І само по собі, ця думка є важливою. І звичайно воно буде дивно, якщо ти собі в Католицькій Церкві, все тіп-топ, а решта собі якось спасуться, бо всетаки десь там присутні частички тієї повноти, тобто головне їх любити, бажати їм добра, і не піднімати тем які чомусь виводять їх з рівноваги і створюють напряг
.
Ну то досить загальні думки, тобто можна сказати що дві крайності.(ярий завлєкун і пасивний флегмат
)
Звичайно що всі крайності не є здоровими, і відповідно мають наслідки.
І вся Незбагненність Божа полягає у тому, що навіть з цих крайностей Він може скерувати якусь людину до Себе, навіть через того хто живе в цих крайностях.( якщо чесно, то тільки це мене заспокоює, що Бог може все і шляхи Його незбагненні)
Тобто відкрию таєвницю, тим які люблять говорити в слух, що навернули скільки і скільки заблудших овець, і при цьому зробили чи сказали так.так і так.(навели беззаперечні аргументи). Тобто якщо хтось і щось переосмислив, то не їх то заслуга, і те що ті вівці ходять до них на збори, ще не свідчить про їх спасіння чи навернення. Другими словами не потрібно плутати Божу дію і свої мозги.
Розумієте, п.Олександр, на загал можна балакати багато, і це всерівно нічого не прояснить.
Я балакав за людей які є катихитами і реально працюють на цих засадах.Склалося враження що то якись бій, саме бій, бо не скидається на те, що миру шукають. А як же Лагідність?? (хоч можливо у мене склалось помилкове враження
)
Катихизмова частина є чітко визначеною, визначеною Церквою, і що тут добавити.
Як можна в це чітко визначене поняття добавляти свої висновки чи враження, переконання чи ще щось там.
То "інформування" не входить в Катихизмову частину, а тим паче інформування з досить не однозначних моментів, з приводу яких завжди будуть кипіти пристрасті, які ні до чого доброго не ведуть.
Така Катихизація мені дуже аж щось нагадує, і то нагадування є не зовсім приємним.
Катихизм це пояснення, а не намагання зробити вибір за саму людину, яку катихізують. Це сприяння тому, щоб людина сама мала змогу зробити той вибір, з яким нас створенно і який ми вже майже втратили, в наслідок того пер. гріха.
Ато виходить досить дивна Любов.
Вроді і мусим журитись з Любові, щоб людина перебувала біля Жертовника, була причасна в тому Жертвоприношені. Та не вроді, а мусим тим журитись.
Але та журба не має перейти в розряд "манія". І саме з Любові.
Знаю точно, що мушу дбати, працювати, журитись, як сам приступаю до Жертовника, як сам витриваю у Ньому, решта в Руках Божих.
Тобто без цієї умови мої руки не стануть Руками Божими, а тільки моїми. Мої журби не стануть Божими, а тільки моїми.
Дякую.
- РПЦ-бабка 
