Монаше Життя в Україні

в Україні і у світі

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

ієром. Йоан
новик
новик
Повідомлень: 11
З нами з: 18 червня 2014, 16:54

Монаше Життя в Україні

Повідомлення ієром. Йоан » 19 червня 2014, 18:53

Слава Ісусу Христу!
Запрошую людей доброї волі роздумувати про монаше життя в УГКЦ.
Особисто як ієромонах зустрічаюся з різними людьми, що ставлять питання і на декотрі не є просто відповідати.

Сьогодні в УГКЦ монахи провадять парафії як парохи і це вже для декого стало ідеалом монашого життя. Що думаєте про це?

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення ShMariam » 20 червня 2014, 11:41

ієром. Йоан писав:Слава Ісусу Христу!
Запрошую людей доброї волі роздумувати про монаше життя в УГКЦ.
Особисто як ієромонах зустрічаюся з різними людьми, що ставлять питання і на декотрі не є просто відповідати.

Сьогодні в УГКЦ монахи провадять парафії як парохи і це вже для декого стало ідеалом монашого життя. Що думаєте про це?

Вітаємо на форумі, отче! :Rose:

Думаю, мало того, що монаше життя є само по собі покликанням, має ще бути покликання і до життя в певному згромадженні, до певної харизми. Так кажу, бо бачила дуже різний стиль (якщо можна так сказати) у василіан, салезіан, студитів. Тому важко говорити про якісь ідеали: монашество - нмд, відповідь на індивідуальне покликання, а яке воно в кожного...
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

ієром. Йоан
новик
новик
Повідомлень: 11
З нами з: 18 червня 2014, 16:54

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення ієром. Йоан » 20 червня 2014, 12:07

Щиро дякую за Вашу думку!
Християнське покликання можна реалізувати в різний спосіб, це правда.
Але хотілось би почути 1) свідчення монашого досвіду; 2) очікування мирян від осіб, що носять монаший одяг.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення о.Олег » 20 червня 2014, 20:49

якось... так сталося, що я ні не монах, ні не мирянин :pardon: - одружений священик, одна дружина - двійко діточок. :) Не знаю, чи Ви стосували питання і до мене :Search:
Однак роздумуючи над Вашим запитанням також думав написати (як тут Мар`яна написала) щось про різні харизми монаших спільнот/орденів і свобідний вибір людини, в т.ч. - в питанні вибору спільноти для реалізації свого покликання. Але думається, що те, що хотів написати про самозрозуміле очікування від монашествующих чесно служити саме там, де "твоє" місце і бути вірним своєму покликаню - це дуже тонка інтимна сфера стосунку людини з Богом і... не думаю, що навіть так загально варта лізти у своїх "чоботях" комусь в душу.
Тому те, про що всеж скажу - це про небезпеку перетворити Монастир (та і всебільше зауважую, що саме так секуляризоване суспільство часто бачить потребу в Церкві як такій) в певного роду "соціальну службу" відповідно до заявлених/очікуваних покликаними/користувачами харизм. :(
Не знаю, чи вдасться мені отак відразу пояснити свою думку-"очікування", але спробую.
Ні - не перечу потребі/обовязку Церкві/монастирям молитися і працювати. Навіть, якщо хтось скаже (і Ви - практикуючий монах, в чомусь визнаєте), що молитва (Правило) часто може/ризикує знайтись у дещо маргінальному стані через перевагу у тому чи іншому монастирі чи окремому монахові "labora", чекаю від нашої (чи монастирської, чи моєї, чи мирян) праці (тобто - не лише від ora, але і від labora) християнської, не від світу цього, глибини. Бо...
Нажаль, в нмсд переважній більшості, ми-покликані надто часто дійсно вторимо світові і навіть самі сприймаємо нашу опіку над хворими у лікарнях, допомогу неповносправним, роздавання їжі безпритульним тощо саме як певного роду "соціальну роботу". Так - служимо "як Господеві", як ті, що "бачили голодним/нагим/в`язнем" і послужили. В тому значенні, що робимо їм, потребуючим, "діло милосердя". Сповняємо свій християнський обов`язок. Однак... моє очікування від служіння - християнин повинен сприймати слабких в якості Дару Божого для світу, і свою працю як можливість допомогти "слабким" проповідувати такому перейнятому видимою красою-"сексуальністю", багатством, владою тощо світові про те, що... не в цих "цивілізаційних надбудовах" сенс життя людини, що всі колись "нагим народилися" і кожного очікує у свій час Господь. Ми-християни маємо побачити у своїх харизмах-labora подарований Богом шанс "йти і проповідувати, Хрестити...".
Власне... цього мені бракує.
Ніби всі ми переконані, що непотрібних людей не буває, що ніхто не має права бути відкиненим/забутим, що "ніхто не згрішив"...
Але "щоб виявилися Діла Божі" (Ів.9) недосить просто "бути" цим Божим Дарам - потребуючим - траплятися на наших життєвих дорогах, і недосить нам допомагати нести їхні більші чи менш важкі Хрести. Вони нас, наші монаші (та інші християнські) зусилля потребують для того, щоб бути відчищеними від бруду звинувачень "хто згрішив, що він...?", щоб бути любленими "як Христос полюбив...", щоб поставитися на відповідному високому гідному місці у Сотвореному світі і світити так, щоб кожному стало видно (Лк.8 ) "хто є людина, що Бог пам`ятає про неї"...

З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

ієром. Йоан
новик
новик
Повідомлень: 11
З нами з: 18 червня 2014, 16:54

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення ієром. Йоан » 21 червня 2014, 12:18

Отче Олеже,
Ваша думка як одруженого священика, звичайно, для мене є цінною.

Християнське покликання в монашому стані - особливе покликання у Церкві і для Церкви.

І, справді, як оцінюють монаші покликання одружені священики?

Що найбільше цінуєте та очікуєте?

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення ShMariam » 21 червня 2014, 21:17

ієром. Йоан писав:Але хотілось би почути ... 2) очікування мирян від осіб, що носять монаший одяг.

Хотіла б написати про деякі аспекти праці монахів з людьми (хоч, це стосується і одружених священиків). По-перше, у всіх монахів, які мають хоч якесь відношення до праці з людьми, не повинно бути неприступності - знаю, що дууже далеко не всі такі, але чула звинувачення в сторону деяких. :( По-друге, що пов'язане з першим, мусить бути постійне заохочення людей до духовного зростання. Бо мало розповісти як треба жити, треба вміти викликати бажання... По суті, якщо богопосвячена особа (особливо, священик) на совість виконує свої обов'язки, то це і є заохоченням. :) Потрібно шукати способи свідчення про Христа і поза безпосередніми обов'язками на парафії, а монахи якраз мали б мати на то час. :oops:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення vitalko » 27 червня 2014, 19:00

ShMariam писав: По-друге, що пов'язане з першим, мусить бути постійне заохочення людей до духовного зростання. Бо мало розповісти як треба жити, треба вміти викликати бажання... По суті, якщо богопосвячена особа (особливо, священик) на совість виконує свої обов'язки, то це і є заохоченням. :)


Від себе додам, що тільки виконання на совість обов"язків вважаю недостатнім. Монах(як, зрештою, і кожен християнин, але до монаха це перетворюється у вимогу, бо - Богу посвячений) має мати особистий досвід переживання а відповідно і пізнання Бога. Він вже тут має зустрітися з Христом, щоб могти бути свідком, а не переповідачем чужих свідчень. Як можеш давати Христа світові, коли ти сам з Ним незнайомий. Без оцього досвіду все християнство(а особливо монашество) перетворюється на якусь ідеологію.

Відразу зазначу, що це не є вимога якихось видінь чи об"явлень чи чогось такого - Бог знаходить різні шляхи для відкриття себе людям. Вимога від монаха - це мати бажання цього досвіду переживання Бога вже тут, на землі і твердий намір цієї зустрічі випросити. Тоді таке свідчення є дійсно правдиве.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Ira-arI
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 206
З нами з: 10 грудня 2015, 13:08
Звідки: планета Земля, а якщо конкретніше, то з файного міста - Тернопіль :)

Re: Монаше Життя в Україні

Повідомлення Ira-arI » 12 грудня 2015, 12:18

Слава Ісусу Христу!
Хочу висловити свою думку на рахунок цієї тези:
ієром. Йоан писав: 2) очікування мирян від осіб, що носять монаший одяг.

Під час чину облечин монаха чи монахині вручається свічка, як символ свідчення віри та «на пригадку, що чистим і чеснотливим життям та звичаєм мають стати світлом для світу на збудування ближнім і прославу Богові» (Отче, поправите мене якщо десь помилилась). Як я розумію ці слова...майбутня монахиня чи монах мають стати ніби свічкою, тобто своїми ділам мають(повинні намагатись) свідчити про Христа - ось ця думка і є моїм головним "очікуванням мирянина від осіб, що носять монаший одяг". Богопосвячені особи для нас (мирян), як приклад.

Люди чому йдуть у монастир, тому що хочуть зректися світу, розірвати зв'язки із усіма його спокусами, зрікаються себе самого, свого "я" і віддають себе у руки Божі (це моя думка). І далі вагому частину свого життя віддать і приділяють Богу(літургія, часи, особисті молитви). До чого веду - я розумію, що харизми у монаших згромадженнях різні. Одна монаша спільнота приділяє увагу(піклується) сиротам, інша молоді, ще інша доглядає важкохворих людей. Але є і так, що ти просто не можеш затримати священника чи монаха після Служби Божої, тому що вони зразу кудись біжать ))) І тоді складається враження неприступності.

Критикувати богопосвячених осіб права немаю. Всі монахи чи монахів, яких я знаю хороші люди.
Усім богопосвячентм особам бажаю лише одного витривалості і ніколи не забувати про свічку дану їм під час облечин.
Deus caritas est.


Повернутись до “Католицька Церква”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей