Митрополит Андрей Шептицький: беатифікація та визнання

[ola]

Отці про Постулятора поговорили...
Можемо продовжувати молитися у справах беатифікації
Розкажіть хтось, будь ласка, які епізоди з життя Митрополита Вас вражають найбільше. Але не на всецерковному чи соціальному рівнях, а з того, що можна взяти до особистого життя.
Дуже чекатиму!

[ola]

До речі, як та посада називається - "постулятор" чи "прокуратор"?

[Justyn]

Безумовно, справа Беатифікації Митрополита Андрея є тією, яка не тільки представить нам ще одну постать Божого чоловіка причисленого до лику святих, але скріпить ідентичність нашої Церкви на тлі Вселенської Церкви. Однак, потрібно усвідомити собі, що це не може бути справа, де повинні бути задіяні різні піар-технології для того, щоб осягнути поставлену ціль. Бо деколи застосування цих технологій нагадує передвиборчу компанію в Україні.
Це так, вступом...
А тепер по суті. Останньо Львівська газети виступила з ініціативою провести акцію «Напиши листа Папі Римському» з проханням «пришвидшити беатифікаційний процес слуги Божого Андрея Шептицького». З цієї нагоди зорганізовано прес-конференцію, на якій були присутні відомі діячі львівського форуму і не тільки. Розділяю з ініціаторами їхню турботу про те, щоб Митрополит був беатифікований якнайшвидше. Я сам щодня на Св. Літургії молюся за прославу Митрополита Андрея і Патрарха Йосифа.
Але!!! Друзі, не такими методами! Не методами організування якихось епістолярних акцій! Уявіть собі, якщо б зараз поляки розпочали таку акцію відносно беатифікації Івана Павла ІІ. Та вони б завалили цілу Римську Курію своїми листами.
На прес-конференції, згідно повідомлення Патріархату, звучали думки про те, що "Миряни мають показати своє зацікавлення справою та засвідчити свою активну позицію" або "що лист до Папи Римського — це насамперед лист до самих себе, до своєї історичної пам’яті". Це все є самообманом. Бо якщо це робиться для нас, наших вірних, тоді у Конгрегації до справ Святих повинні чемно такі листи відсилати з позначкою "Відправник помилився адресою". Згідний, що серед нашого народу потрібно поширювати культ, знання літературної спадщини Великого Митрополита. Це навіть кричуща справа! Але, скажім собі чесно, а хто (не кажу з мирян, але з Владик і священиків) прочитав повністю досих пір надруковану літературну спадщину Митрополита? Не хочеться, щоб ми були подібними до тих євреїв, яким Христос закидав, що вони хваляться тільки своїми пророками, а їхні батьки їх убивали.
Моя думка: задум добрий, тільки не по адресу. Вміли зварити, не зуміли подати!
А відносно цієї акції, то справа така: Львівська газета виграє на цьому, бо це її реклама. Але, чи справа ця допоможе процесові, глибоко сумніваюся. Краще потрібно працювати на Римській стадії процесу представникам нашої Церкви, а не горланити на усі фронти, що тільки чуда бракує! При чім чудо до культу Митрополита серед людей?!!! Це є справою, що належить до фахівців. І замість того, щоб писати оті листи Папі, то вартувало б почитати листи і послання Митрополита.
Перепрошую за різкий тон, але мене все це вже дуже наболіло! Бо як завжди щось розпочнемо, а завершити не можемо. І потім шукаємо крайніх!

[Justyn]

І ще одне...
Приходять на мою електронну поштову скриньку заклики підписатись під листом до Папи у справі беатифікації Митрополита. Можна це зробити електронним способом, зайшовши на сайт
http://www.patriyarkhat.org.ua/ukr/news/article;468/
http://www.gopetition.com/online/17935.html

Це є чиста піар-технологія! Справі Беатифікації вона абсолютно не допоможе, ба й навпаки зашкодить. Думаю, що Постулятор Римської фази процесу мав би на це відповідним чином відреагувати.

[Justyn]

І ще ...
Уважно прочитавши список людей, які поставили свої підписи під Листом до Папи, виникло в мене запитання: А чому забракло серед тих підписів тих, які організовували цю акцію?

[ola]

Дякую за ці думки. Коли я вперше прочитала про таку акцію, вона мені якось не сподобалася "інтуїтивно" Не могла "зловити за хвіст" цього враження... Здається, методи, якими діє Церква, мають-таки якось відрізнятися від чистого роду піар-технологій. Ісус каже проповідувати Євангеліє "з майданів та площ", а не "Львіську газету" чи навіть "справу беатифікації". Це правда, що у євангелізації не можемо заскорузнути, задубіти у способах "бути світлом". Сам митрополит казав, що треба оновити все у Христі.
А такі "рекламні" акції... Виглядають "роботою на позір - про людське око, що нібито щось робиться"...

[Олюнька]

Мені також не сподобалась ця акція, але вважаю, що не можна різко критикувати такі ідеї - кожен робить як вміє і його дійсні наміри нам невідомі.
Для того, щоб це перейшло в правильне русло, потрібно знайти альтернативу. Наприклад, спільні молитви в цьому наміренні, прощі тощо.

[Марійка]

Ми всі вміємо давати оцінки комусь. Зробив- не зробив? Вартує - не вартує? А що кожен з нас робить для України, для свого народу, Церкви, а головне для Ісуса. Дай Боже, щоб в Україні були такі велети духу як Андрей Шептицький і намагаймося наслідувати тих, хто гідний наслідування. А якщо всі об"єднаємося в молитві за беатифікацію митрополита Андрея, то скоро станемо свідками цього. Молімося за Україну, молімося за українських святих і Господь ласкаво винагородить нашу наполегливість!

[Justyn]

Адреса:
http://www.andrej.pl/

Шкода, що крім писання листів до Папи про приспішення беатифікації до сих пір немає сайту, де б можна було почерпнути більше інформації про нашого Митрополита Андрея.

[Михайло Шелудько]

На нашому сайті є значний розділ про митрополита Андрея. Там багато матеріялів про нього і це тільки початок.

До речи будемо вдячні, як хтось поділиться електронними текстами Кир Андрея.

[Mandrivnyk]

Шановні учасники форуму, я не претендую на роль кінокритика, та все таки хотів би започаткувати тут бесіду про запропонований режисером Олесем Янчуком фільм "Владика Андрей", який вперше демонструється в ці дні у кінотеатрах України.
1.Без сумніву, такий фільм потрібний не лише в Галичині, але й цілій Україні, бо знаємо, які міфи про митрополита наплодила радянська історія. Це взагалі велике діло в морі російськомовного "мила" українського кінематографу.
2. Та зміст фільму змушує задуматися над можливістю сприйняти образ митрополита серед широкого кола глядачів. На мою думку, він розрахований на тих, хто в загальних рисах знає основні етапи життя великого митрополита.
3.Фільм побудований на конкретних фрагментах. Дитячі роки,юність, покликання постаті нашого народу переплітаються із якимось зрадником, який доносив в НКВД відомості і якого змушували отруїти митрополита Андрея в 1944 році. Досить слабо відображено бажання молодого графа прийняти монаший сан, упущено бодай якийсь фрагмент листів матері до сина. Лише в один прекрасний день прийшов собі Роман додому і заявив, що хоче стати монахом. Не показано впливу духовенства на його вибір, його спілкування із духівником. У фільмі показано малий опір батька, який не один раз опирався рішенню сина. А у фільмі батько просто солодко погодився.
4. Мене вразило те, що митрополит у багатьох фрагментах перебуває в родинному маєтку, але досить мало місця відведено його духовній діяльності, спілкуванню із широкими верствами народу.
5.Очевидно, без художнього домислу фільм не може відбутися. Та все таки я вважаю вразиливими моментами ось такі сцени: )мала Зося закохалася в молодого Романа, і не знайшовши відповідну пару, пішла в монастир. Постає нерозділене кохання, яке показує, що до монастиря мають йти ті,в яких не склалося в особистому житті. 2)Митрополія підозрювала брата Стефана у співпраці із НКВД, який співпрацював двічі із спецслужбами: в 1939 і 1944 роках. Виходив собі монах поза святоюрські палати в цивільному і зазнавав тиску з боку московських сатрапів. Не витримував знущань і погроз. Та поступив благородно і не подав отрути до уст владики. Після смерті митрополита і арешту клиру в церкві св.Юра його відпустили і він собі одружився, на старості років тішиться внуком, лише його шантажує якийсь кагебіст, що розповість про співпрацю. Щось тут не вяжеться. А де місце Костельника і його візія в той час? Опустив режисер те, хто знищив Церкву після смерті великого Мойсея Галичини...
6. Ще раз наголошую: фільм дуже потрібний, але, на мою думку, не такий, а побудований логічно, без різких пасажів у сьогодення. Деякі сцени починаються, далі виникають якісь інші, повязані з рідними братами владики.
7.Незважаючи на представлену тут критику, врешті хвала режисеру Олесю Янчуку, акторам і спонсорам, що наважилися втілити в життя цю благородну справу!!!

[zapuhlak]

Хочу запитати учасників форуму, чи варто йти на перегляд розрекламованого фільму до кінотеатрів, в яких не так давно демонстрували "код да вінчі", незважаючи на акції протесту, які були організовані в місті церковною владою. Може дочекатися, коли фільм буде на ел.носіях і спокійно подивитися вдома чи в друзів, адже власники кінотеатрів нам постійно демонструють, що для них вигода є головним чинником і вони для її отримання переступлять будь-які бар`єри, навіть протест церкви, до якої належить переважаюча частина місцевих жителів.

[Inkvizytor]

Чи хтось ще із учасників форуму може висловити свою думку про цей фільм? Бо я, на жаль, поки що не маю змоги його подивитися, а відгуки чув досить суперечливі. Один із моїх друзів казав мені навіть, що фільм цей настільки нівелює велич митрополита, а також у деяких випадках так спотворює історію, що можна його вважати не те, що корисним, а навпаки, шкідливим, і поставити його в один ряд з "Кодом Да Вінчі". Аж так. Може, він перебільшує?

[oremus]

Люди добрі схаменіться. ви ще нічого не бачили ( доречи я токож ще не бачив) а вже хаєте...ми маємо справу з художнім твором. думаю кожна людина навіть бабуся у селі розуміє Що йде кіно дивитися а не на документальну розповідь благословенну інститутом історії церкви та Синодом..кіно, фільм. казка...і це чудово..Хочу подивитися....
Підкажіть де скачати можна ????

[Inkvizytor]

Воно то так. Тільки в такому випадку не можу зрозуміти, чого Церква так на той "Код Да Вінчі" напосілася була. Адже "коню понятно", що це кіно, фільм, казка, і що це чудово
А "Владику Андрея" я не хаю, бо не бачив. Повідомляю тільки про відгуки тих, що бачили.
А скачати, думаю, поки що нема де. Ще в кінотеатрах тільки-но закінчився показ.

[demetris]

Воно то так. Тільки в такому випадку не можу зрозуміти, чого Церква так на той "Код Да Вінчі" напосілася була. Адже "коню понятно", що це кіно, фільм, казка, і що це чудово

Ну В ибачу людина розумна, а щось таке кажете

Є речі фунламентальні і допоміжні. Так от у Да Вінчі безапеляційно викривлені фундаментальні речі. "Андрей" ще не дивився тому сказати не можу. Але читав його сценарій (ще до зйомок) і там, звісно, є що додати і виправити. Тільки не треба забувати, що для того щоб щось виправити (у наступному фільмі, наприклад) треба щось мати.

А "Владику Андрея" я не хаю, бо не бачив. Повідомляю тільки про відгуки тих, що бачили.

Краще їх на форум запросіть


п.с. Перший варіант сценарію був "збагачений" значно бульшою кількістю непотрібних та неправильних речей. І Церква (духовенство і миряни) таки вробила вагомий вклад для того, щоб фільм вийшов такий як є. Треба буде знайти час переглянути "від і до", щоб мати ґрунт для подальших дискусій.

[ola]

demetris, Ви вже подивилися "Владику Андрея"? що скажете?

[o.Mykil]

Фільм такий собі... Могло бути набагато краще, але добре, що хоч те є на початок.
Як на мене, дуже мало показано про початкові кроки в монашестві великого Митрополита Андрея (життя в новіціяті тощо). Все якось дуже швидко там відбувається. Нема перекладу з нім. мови...

[o.Mykil]

Чув, що у Львівській постуляції є вже немала книга з чудами, що вчинені за посередництвом Митр. Андрея, різні свідчення про оздоровлення тощо... Але, мабуть, справа беатифікації цього великого достойника не всім вигідна в Римі найперше...

[Justyn]

Друзі, розпочав я цю тему і не думав в неї входити знову. Хочу тільки перестерегти думки тих, які думають, що вся провина за затримку беатифікаційного процесу Великого Митрополита Андрея лежить на якомусь ватиканському чиновникові. Це є абсолютно не так. Але, треба зрозуміти...
1) Чи є інакодумці щодо беатифікації Митрополита Андрея? Та звичайно що є! Але це нормальний процес, що кожний має свою думку і її відстоює. Ось, у випадку Папи Івана Павла ІІ... Там ще не стільки противників. І здається воля чиновників Римської Курії, і Папи Венедикта є, щоб його беатифікувати. Але... Чекають відповідного часу... але... не зложивши руки, але дають аргументовані відповіді на закиди.
І щодо Митрополита є закиди різного характеру, але на них треба вчасно відповідати, а не кричати, що Ватикан винен.
Треба знати і дотримуватись процедури 1981 року.. Говорю це для тих, хто обізнаний зі справою.

[o.Mykil]

І щодо Митрополита є закиди різного характеру, але на них треба вчасно відповідати, а не кричати, що Ватикан винен.
Треба знати і дотримуватись процедури 1981 року.. Говорю це для тих, хто обізнаний зі справою.

А хто постійно в нас кричить стосовно Рима?
Читав якось недавно в Неті, що один сучасний римо-католицький священик у Польщі висловлювався негативно про Шептицького, про його відношення до ОУН-УПА тощо. А одна пані, що відвідує римо-католиків, казала якось... що А. Шептицького... ніколи не проголосять блаж. чи святим. Тобто є проблема певна, як на мене, і з боку декотрих польських братів, особливо у політичному аспекті...

А чекати можна довго й нудно...

[диякон Петро]

Читав якось недавно в Неті, що один сучасний римо-католицький священик у Польщі висловлювався негативно про Шептицького, про його відношення до ОУН-УПА тощо.

http://www.cerkiew.home.pl/Forum/viewtopic.php?t=312

http://www.isakowicz.pl

http://ekai.pl/serwis/?MID=16603

http://www.isakowicz.pl/index.php?page= ... 9&nid=1264

[o.Mykil]

Читав якось недавно в Неті, що один сучасний римо-католицький священик у Польщі висловлювався негативно про Шептицького, про його відношення до ОУН-УПА тощо.

http://www.cerkiew.home.pl/Forum/viewtopic.php?t=312

http://www.isakowicz.pl

http://ekai.pl/serwis/?MID=16603

http://www.isakowicz.pl/index.php?page= ... 9&nid=1264

Так, отче-дияконе, це саме той священик - ks. Isakowicz-Zaleski
Його погляди можуть тільки посилити ворожнечу в цьому плані...
Надіюсь, ви не згідні з ним, принаймні цілком?

[ljubomyr_ps]

Читав згадані статті польськьгь священника.
Однозначно, думка його про діяльність і роль митрополита Андрея однобока і поверхова. Хто б що не запереречував і неповчав нас тим більше з чужинців - віз мусить рухатись дальше, тобто беатифікація має дойти до логічного завершення.

[Xrystia]

не всім вигідна ...

z ceho miscja podrobnishe,bud' laska.

[Xrystia]

I vzahali skil'ky ljudeu,stil'ky i dumok.
duzhe cikava knyha ravyna Kaxane "Storinkamy L'vivs'koho geto"(des' tak),de vin harno vysvitljue postat' mytropolyta.

[диякон Петро]

Надіюсь, ви не згідні з ним, принаймні цілком?

http://www.cerkiew.home.pl/Forum/viewto ... 2&start=20

[диякон Петро]

один сучасний римо-католицький священик у Польщі

http://pl.wikipedia.org/wiki/Tadeusz_Isakowicz-Zaleski

[диякон Петро]

«Усі нитки вели до святого Юра»
Культура
Розмова з Ґжеґожем ЛІНКОВСЬКИМ, режисером документального фільму «Блаженний... Праведник?»


Ви саме монтуєте документальний фільм про митрополита Андрея Шептицького. Чи можете сказати кілька слів про цей фільм?


Це детективний фільм. Його сюжет полягає в тому, що отець Стефан Батрух у різних місцях світу – в Україні, По-льщі, Ізраїлі, пробує довідатися, чому так довго триває беатифікаційний процес митрополита Шептицького і процес за внеском про присвоєння звання «Праведник серед народів світу». Відомо, що в першому випадку це триває вже понад 50 років, а в другому 16 разів відкидався внесок. Останнім разом не був відкинений, залишено хвіртку, тобто справа не закрита, тільки залишена для чергового розгляду.

Чекає вона на це вже два роки. Фільм починається поясненням, у чому полягає різниця між шовінізмом і патріотизмом. Я постійно змагаюся з різними стереотипами в поглядах поляків на українців, українців на поляків, одних і других на євреїв та навпаки. Творять вони таку піну, що плаває на поверхні і яку я мушу весь час відкидати, щоб уникнути враження постійної напруги між тими народами. Шептицький мені являється як постать, що рішуче діє для їхнього поєднання. У ті часи про це навіть годі було думати.


Чи вдалося Вам знайти відповіді на поставлені питання?


Так. Частково вони будуть показані у фільмі — не хочу цього розказувати, але напевно історія з беатифікацією та званням «Праведник серед народів світу» виникає передусім зі стереотипного мислення, з невміння подивитися на митрополита в значенні трансцендентному. Не можна розглядати цю постать без історичного контексту. У Яд Вашем цього контексту не розуміють, не розуміють його і поляки, не розуміють навіть українці, які не усвідомлюють цієї постаті. Думаю, що вона щойно чекає на свій ренесанс. Хоч українці повинні до неї сягати, бо вона була профетична. Шептицький завжди говорив, що Україна буде незалежна.
Тепер є добрий момент, якщо йдеться про беатифікаційний процес. Виглядає на те, що закінчився етап збирання різних документів, задавання питань — також і тих стереотипних – і відповідей на них, врешті той історичний контекст узято до уваги. Крім того, у порівнянні з Пієм XII Шептицький виглядає набагато краще. Отож, був він єдиним ієрархом, який під час II Світової війни настільки виразно запротестував проти нацистської системи, проти Голокосту, який створив у Греко-католицькій церкві організовану акцію рятування євреїв. Шептицький переховував у себе у Святоюрському палаці відомі постаті єврейського світу: Давида Кахане, д-ра Хамайдеса, сина Єхескеля Левіна — Курта, який, до речі, розказує про це все у фільмі. Крім того, є документи і докази на те, включно з картками, що попереджували окремих греко-католицьких священиків перед арештами, бо в їхніх парафіях видавалося забагато метрик євреям. Шептицький створив цілу систему в монастирях Студитського чину, де рятуванням євреїв займалися близько кількасот монахів і монахинь. Отож, такі документи вже зібрані. Бракує тільки чуда. З того, що говорив єпископ Гринчишин — бо ми віднайшли і єпископа Гринчишина, тобто постулатора, який протягом 48-ми років вів у Ватикані беатифікаційний процес — є чудо в США. Звичайно, остаточне рішення прийме Папа Римський.


Незважаючи на ті прекрасні заслуги, про які Ви говорили, нагонка на митрополита Шептицького триває вже 50 років і в мене складається враження, що останнім часом набирає сили. Чому?


На мою думку, вона ведеться виключно з політичних міркувань людьми, які не розуміють історичного контексту і будують свій політичний образ виключно на вічному пригадуванні кривд. Відомо, що в історії й українського народу, і народу польського діялося різне, однак ці народи повинні з того очиститися, самі повинні зробити розрахунок зі своїм сумлінням.
У Польщі існує ще такий стереотип-ний міф Кресів, такий спосіб мислення про ті місця, що оцінює негативно все, що там діялося. Тому трагедія Волині дуже часто використовується до політичних дій. Тепер так діється, наприклад, за справою о. Ісаковича-Залеського, який порушує ці теми, але рідко використовує документовані факти, також щодо митрополита Шептицького. Не знайдено жодного документа, який підтверджував би, що Шептицький казав греко-католицьким священикам убивати. Це якесь безглуздя! [...]

Повний зміст статті: 28 грудня

«Наше слово» №51, 21 грудня 2008 року

http://nslowo.pl/content/view/259/73/

[диякон Петро]

Але в інтерв'ю для «Речі Посполитої» о. Ісакович-Залеський сказав, що Шептицький підтримував А. Гітлера...

Передусім, треба знати історичний контекст. Уже два роки у Львові перебувають совіти. Пригноблюють Церкву, проводять арешти, політична ситуація дуже важка. Раптом приходять німці. Шептицький був капеланом в австро-угорських відділах, трохи знає ту прусько-австро-угорську дисципліну і йому здається, що після терору, якого зазнали, прихід армії того типу означатиме введення сякого-такого порядку. Особливо після періоду безголів’я та нищення релігії. Його цікавила передусім релігія, він не був, на мою думку, політиком, він був духовним, моральним і релігійним провідником. Той лист до Гітлера, якого, до речі, ніхто не може знайти, мав значення виключно жесту ввічливості. Я думаю, що багато воєвод на тих землях повелися подібно у відношенні до нової окупаційної влади. Передусім для того, щоб рятувати своїх громадян. Я сам із Люблинщини, отож знаю з родинних розмов, як виглядав прихід совітів після 17 вересня, а як прихід німців. Німці карали за порушення окупаційних прав, але не було ще винищення євреїв. Звичайно, були т.зв. Дні Петлюри, тобто погром у Львові, що почався 25 липня 1941 р., коли німці використали різні напруження та вміло напустили міський мотлох проти євреїв. Шептицький відразу вислав священиків, щоб стримати те юрмище, і видав відповідну відозву до Церкви. Пишуть про це і Левін, і Хамайдес. Привітання Гітлера жодною мірою не можна розцінювати як співпрацю. У фільмі я відразу в це вдаряю: я дуже перепрошую, але якщо це була співпраця, то чому Шіндлер, який був членом NSDAP — і не тільки співпрацював, а й був частиною того режиму — отримує звання «Праведника»? У випадку Шептицького, який почував відповідальність за свою Церкву, це в жодному випадку не була зрада.


Отець Ісакович-Залеський закидає також Шептицькому, що той поблагословив створення СС Галичина, направляючи священиків капеланами до того злочинного формування. Греко-католицькі священики були теж капеланами в інших злочинних формуваннях — батальйонах «Нахтіґаль» і «Роланд»...


Це чергове знеславлення. Існує різниця в часі, коли була створена СС Галичина, а коли відбулося навіть не благословення, тільки звернення до тих священиків, які стали капеланами. Це 1943-44 рр., німці програють, зараз знову увійдуть совіти. У такій ситуації формування, у яких служать українці, можуть бути ядром майбутніх порядкових служб на тих теренах. Виразно про це говорить історик Шимон Редліх, який досліджував ті документи. Нема жодного прикладу, що греко-католицькі священики брали участь у вбивствах. Жодного! Зрештою, Ватикан закрив беатифікаційний процес, тобто вже не дискутує на цю тему. Відкинув теж арґументи, про які говорить о. Ісакович-Залеський. Отець Ісакович-Залеський повинен послухати того, що сказав Іван Павло II у Львові під час проповіді в греко-католицькому обряді: ми б хотіли, щоб за нашого життя великий митрополит був беатифікований. Крім того, як-що о. Ісакович-Залеський часом сідає у сповідниці — а повинен, бо він священик — то було б добре, якби трохи інакше подивився на проблему розрахунку з минулим і пробачення провин, про що, зрештою, говорить йому колишній його зверхник Іван Павло II: поляки й українці, ви мусите у певному моменті залишити те, що було, і зробити спільний крок далі. Це так, як у випадку віднайдених мною документів. Коли архієпископ Більчевський звернувся до митрополита Шептицького, щоб він засудив волинський злочин, Шептицький йому відповів: зробімо це разом!


Чому Ви робите фільм про митрополита Шептицького?

Зустрівся я з цією постаттю вже раніше — під час роботи над фільмом про Еміліана Ковча «Парох Майданека», де постійно говорилося про митрополита. Шептицький значно вплинув на відношення греко-католиків до інших націй, наприклад євреїв. Говорив, яким чином слід поводитися в складних ситуаціях, які завдання священиків. Найкращим прикладом того впливу митрополита був саме о. Е. Ковч, якого називали «парохом Майданека». Однак він не був парохом лише для християн, до нього приходили теж і євреї. Він дуже помагав усім людям. Пізніше я зустрічався з іншими прикладами греко-католицьких священиків, які рятували євреїв під час війни. Однак усі нитки вели до святого Юра!

«Наше слово» №51, 21 грудня 2008 року