Re: переставився до Господа отець Василь Вороновський
Додано: 03 серпня 2010, 11:24
Боже,дай йому вічний спочинок і Світло Вічне нехай освітить його,нехай спочиває з Богом.
forum.ugcc.org.ua
http://forum.ugcc.org.ua/
Так наприкінці жовтня 2002 року на декількох офіційних російських сайтах пройшло повідомлення: Патріарх Московський і всієї Русі Алексій II, що здійснював архипастирську поїздку в Астраханську єпархію, був доставлений в лікарню з серцевим нападом і підозрою на мікроінсульт. Детально про це ідеться на сайті http://ari.ru/doc/?id=1473. Протягом декількох днів стан здоров'я хворого був важким, але потім почав швидко покращуватися. Саме тоді з кіл, близьких до патріарха, поступила конфіденційна інформація про дивне видіння, що відвідало Алексія до серцевого нападу. У видінні патріархові з'явився один з перших святих Київської Руси - ігумен Феодосій Печерський, що жив, як відомо, в XI столітті й виконував обов'язки настоятеля Києво-Печерського монастиря. За життя старець Феодосій користувався великою пошаною і шанувався віруючими як чудотворець, до його думки уважно прислухалася княжа правляча верхівка і знать.
Слова святого, звернені до патріарха, не були гнівними, але були повні докору: "Відпали від Бога – ти і багато братії твоєї, і до диявола припали. І правителі Русі не правителі вже суть, а кривителі. І церква потурає їм. І не стояти вам праворуч від Христа. І чекає вас мука вогненна, скрегіт зубовний, страждання безконечні, якщо не покаєтесь, окаянні. Милість Господа нашого безмежна, але дуже довга для вас дорога до спасіння через спокутування незліченних гріхів ваших".
Святий Феодосій Печерський, що виступив як посланець Всевишнього, звернувся саме до глави Руської Православної Церкви, і сам Алексій повідомив про видіння, що відвідало його, лише найближчим людям, проте й те, що це диво стало відоме широким колам у суспільстві, теж можна вважати велінням Бога. Аморальність і моральне падіння правлячої верхівки і потурання цій гріховності з боку церкви - це біда всього народу, який повинен знайти в собі духовні сили протистояти злу.
Наскільки відомо, від Алексія, що до цих пір знаходився на лікуванні в ЦКБ, а потім переведеного в санаторій, його оточення приховало те, що таємниця патріарха була розголошена. Але і сам Алексій непрямо підтвердив надзвичайність причини своєї хвороби. За повідомленням Інтерфаксу, патріарх, кажучи про свою хворобу, назвав її "відвіданням Божим", яке дало йому можливість "поміркувати над власним життям". Це відверте визнання побічно свідчить про те, що дивне бачення дійсно відвідало главу РПЦ. "Я дякую Господа за ці відвідини, як і кожен з нас повинен дякувати Господу за скорботу і за радість", - сказав патріарх в інтерв'ю газеті "Комерсант". Не менш примітне також і обширне інтерв'ю Алексія II, дане газеті "Вісті". Воно є своєрідною сповіддю людини, яка в кінці життя переосмислює свою долю і по-новому оцінює багато подій. Звертає на себе увагу те, яким християнським містицизмом пройняті всі вислови Алексія, вчинки якого до цих пір видавали швидше світську людину, що лише зовні (так би мовити, за службовим обов'язком) проявляла свою релігійність. Створюється враження, що явлення Феодосія Печерського змусило главу РПЦ дійсно увірувати в Бога і задуматися над власним існуванням. "Православ'я не доказуєтся, а показуєтся", - помічає патріарх. "Адже віра виникає і зміцнюється не завдяки раціональним аргументам, а тому, що її дарує людині Бог. Можна увірувати, навіть багато разів переконавши себе в абсурдності релігії з точки зору розуму. А можна довести для себе існування Бога, бачити чудеса, але віруючою людиною так і не стати", - ці слова свідчать про те, які думки відвідували патріарха в дні його хвороби. "Якщо Богові завгодно щось відкрити тобі, Він зробить це так, що ти відразу зрозумієш", - відзначає Алексій у іншому місці, міркуючи про забобони. Що ж зрозумів патріарх в останні тижні, намагаючись осягнути суть даного йому Божественного одкровення? Чому таким погрозливим було попередження преподобного Феодосія?
Justyn писав:Отці_Браття і Сестри, сьогодні о 22.05 за українським часом відійшов до вічності БОГДАН ШНІЦАР, у 1993-1999 роках вихованець Люблінської Духовної Семінарії, довголітній дяк Домініканського Собору у Львові. Згадаймо його у наших молитвах! Нехай Милосердний Господь прийме його душу!
Олюнька писав:З 1999 року Богдан Шніцар працював у Патріаршій Комісії у справах молоді Української Греко-Католицької Церкви.
Сьогодні, 4 березня у храмі Пресвятої Євхаристії о 18 годині відбудеться заупокійна Літургія та парастас, у неділю, 6 березня - похорон у селі Добряни.
http://dyvensvit.org/novyny/91-lvivska-arhyjeparhija-ugkc/2581-cogodni-utvorylas-u-comu-sviti-porozhnecha
andrivovk писав:Пише, що стаття не знайдена.
Олюнька писав:andrivovk писав:Пише, що стаття не знайдена.
а тепер?
7 березня на 94-ому році життя у монастирі отців василіян в смт. Брюховичі біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк, відомий єромонах Чину св. Василія Великого з підпілля УГКЦ та часів незалежності.
Олюнька писав::oops: Упустили ми трохи з уваги.
Відійшов у вічність о. Антоній Масюк, ЧСВВ7 березня на 94-ому році життя у монастирі отців василіян в смт. Брюховичі біля Львова помер о. Антоній (Федір-Теодор) Масюк, відомий єромонах Чину св. Василія Великого з підпілля УГКЦ та часів незалежності.
А отець Антоній один з перших почав відкрито служити у Львові. Тоді всі боялися, що це чергова хитрість КГБ, аби виловити всіх підпільних священиків. Тому о. Антоній сказав: "ви, молоді, поки-що не признавайтесь, а мене старого не шкода".
З рук отця я приймала Перше Святе Причастя
Блаженніший Любомир (Гузар) висловив співчуття духовенству, монашеству та мирянам Стрийської єпархії з приводу смерті Владики Юліана (Ґбура). У листі йдеться: «Сьогодні милостивий Господь покликав до себе свого вірного слугу Владику Юліана (Ґбура). Така подія звичайно викликає два види почуттів. Перше почуття − це біль втрати. Так ми сприймаємо майже кожну смерть.
Тому бажаю висловити своє щире співчуття Вам, Преосвященний Владико, духовенству, монашеству та мирянам Стрийської єпархії. Скеровую свої співчуття також і до наших єпископів, з якими покійний співпрацював особливо тісно як Секретар Священного Синоду. Рівно ж співчуваю вірним Львівської архиєпархії, яким на початку свого перебування в Україні покійний служив як Єпископ-помічник. Звісно, висловлюю сердечне співчуття рідні покійного, яка проживає в Польщі. Дякуємо вам, що попри нелегкі обставини ви дали на служіння Богові людину, яка щиро любила свою церковну традицію та своє батьківське походження.
Як вже було згадано, у такі хвилини у нас з’являється ще одне почуття. Зазвичай ми оплакуємо померлих, і це природно для нашої людської природи. Однак наша скорбота має бути дуже короткою, бо свята віра вчить нас, що смерть − це не кінець, а тільки перерва у нашому спілкуванні, перехід до щасливої вічності з Богом. Тому, хоч це і дивно звучить, ми повинні радіти, коли хтось із наших близьких осягнув мету свого життя.
Дозвольте навести тут один спогад. Коли відбувалося введення покійного Владики Юліана на престол Стрийської єпархії, у своєму зверненні до численно зібраного народу він мовив: «Найважливіше для мене − сказати вам, що всіх вас люблю». У цьому, на мою думку, був секрет його душпастирського служіння і тих успіхів, яких йому вдалося досягнути, і сили в терпіннях, що їх йому довелося переносити.
Дорогі у Христі! Поручаймо Божій милості спільно у молитвах світлої пам’яті Владику Юліана (Ґбура), випрошуючи для нього вічної нагороди.
Вічна пам’ять покійному Владиці Юліанові!»
Департамент інформації УГКЦ
alexoise писав:Извините за невежество,а какую должность занимал Юлиан Гбур?
Олюнька писав:На 101 році життя упокоївся в Бозі отець-доктор Дмитро Блажейовський.
Сьогодні, 23 квітня, близько 6.00 на 101 році життя упокоївся в Бозі отець-доктор Дмитро Блажейовський. Історик, доктор наук, автор низки наукових праць і численних публіцистичних статей із церковної історії та українських релігійних вишивок. Рукою майстра вишито понад 350 ікон та хоругв.
26 - 27 квітня у Архикатедральному соборі Святого Юра у Львові усі охочі матимуть можливість попрощатися із спочилим у Бозі о. Дмитром.
Парастас відбудеться у Світлий вівторок, 26 квітня, о 19.00 у соборі Святого Юра, а у середу, 27 квітня, о 12.00 після Архиєрейської Божественної Літургії відбудеться чин погребення.