Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

До сьогоднішнього дня не можу знайти, точної з погляду церкви відповіді на це питання. Прошу священика відповісти.

Я так зрозумів що і тільки священики голосують?

А що таке "французький поцілунок"? Поцілунок він і в Африці поцілунок... ))

Якщо є справжнє кохання-то ні! Хоча ...Кохання сповняється в Бозі і є з'єднанням з Богом,то такий поцілунок виглядає досить дико...Щось я заплуталась...

Чи є французький поцілунок гріхом?

Ви маєте на увазі до одруження чи і для подружніх пар?

Для неодружених

flower писав:Для неодружених

не думаю, що тут варта голосувати. Гріховність/святість такого (як і будь-якого) вияву почуттів/думок/дій неможливо визначати шляхом голосування. Це треба виносити на яв у Сповіді.
На загал лише зазначу, що поцілунок заторкує (випливає з; може мати на меті задіяти...) інтимну сферу людини і виявляти у такий спосіб свої почуття треба обережно - це дуже вразлива сфера життя людини. Можна зранити когось і себе самого...

Тут напевно треба все таки розділити. Франц. поцілунок, чи дружній( в щоку).
Якщо, таким макаром(фр.п.) цілується подружня пара, імхо, не бачу нічого поганого. Навпаки.
Проблеми, як на мене, виникають, коли так цілуються підлітки на задніх рядах кінотеатру. Якщо дівчина до подружжя, сьогодні цілується( це вияв близкості) з одним, завтра він цілується з другою. Варто подумати чи це гріх чи ні. Особисто мислю, що все таки, треба сповідатися в цьому

Я думаю, що фр. (глибокий) поцілунок - гріх, а поцілунок в щоку - ні.

справді питання "комплексне"...
якщо це часто з різними людьми, то певно це погано...
якщо між нареченими, як вияв любові - то чому б і ні...
я розумію, що тут вже близько до чогось більшого ніж лише поцілунок, але якщо вони вже зустрічаються більше ніж 2 дні ( ) (ну хоча б місяць-два і в них серйозні наміри і вони мали розмову про "межі" такого тілесного спілкування) і цій парі вдається зберігати межу (а це легко прослідкувати й на сповіді) - то чому б і ні...

але власне через те, що кожен випадок є особливим, я погоджусь з о.Олегом, що про це варто поговорити з духівником (хоч і не обовязково в контексті сповіді, а можливо й просто духовної розмови).

цікава інфа на цю тему є тут: http://truelovewaits.at.ua/publ/1-1-0-2

про це і писав, пане Оресте. Дякую

для мене особисто - поцілунок був завжди ознакою чого дуже інтимного, особистого, де мають бути присутні глибокі почуття. На жаль, сучасна молодь( не вся,звичайно), що поцілунки можна роздавати напрво й наліво. Але це, ніби роздавати часточку душі, часточку себе людині, які того чи не потребує, чи навіть не варта тих почуттів. Ще гірше, коли люди цілуються автоматично, піддаючись чисто тілесним потребам, а не почуттям. До теми згадала фільм з Джулією Робертс - "Красотка" (рос.)Вона там - повія, але принцип - ніколи не цілуватися з клієнтом, бо поцілунок - це почуття, а все решта - просто робота, необхідність вижити. Правда, в кіно воно завжди інакше, ще й щаслива кінцівка. Вона знайшла багатого, хорошого чоловіка, який її полюбив і прийняв ту, яка була в душі, а не за професією. В житті воно трохи інакше, тому варто берегти свої поцілунки для обранців подружнього життя. А шлюби відбуваються на небесах...

тоді можна вважати, що поцілунок з коханою людиною - це не гріх, це ж щиро...

Поцілунки є різні... І не завжди у відповідних для того місцях, на жаль (як на тілі, так і у прилюдний спосіб)...

flower писав:тоді можна вважати, що поцілунок з коханою людиною - це не гріх, це ж щиро...

переважна більшість речей робиться щиро... Щоб не бути залежним від своїх "теперішніх" (щирих) почуттів - одружуйтесь=становіться відповідальними. За межами шлюбу - поцілунок може бути і гріхом... Не обов`язково "французький"- й у "щічку".
та це все виявляйте у Сповідь

Якби сучасна молодь менше брала б поганого досвіду з європейських держав, то ми б, як християнська держава, не мали б "громадянських" шлюбів на віру, бо віру там якраз і нема. В законному шлюбі пара може цілуватися, як хоче, бо той шлюб освячений церквою.

прочанка писав::( Якби сучасна молодь менше брала б поганого досвіду з європейських держав, то ми б, як християнська держава, не мали б "громадянських" шлюбів на віру, бо віру там якраз і нема. В законному шлюбі пара може цілуватися, як хоче, бо той шлюб освячений церквою.

п. Прочанко, європейські держави тут ні при чому. Невже Ви гадаєте, що в інших державах немає гріху? Не потрібно показувати пальцем на когось, треба дивитися на себе. Значиться щось не в порядку, якщо храми повні, а корупція, в тому ж Львові, одна з найбільших по Україні.

Если он от души исполнен - это никакой не грех

sapfermed писав:Если он от души исполнен - это никакой не грех

Канешно.
---------------

sapfermed писав:Если он от души исполнен - это никакой не грех

Ага, особенно от греховной души!

п. Прочанко, європейські держави тут ні при чому. Невже Ви гадаєте, що в інших державах немає гріху? Не потрібно показувати пальцем на когось, треба дивитися на себе. Значиться щось не в порядку, якщо храми повні, а корупція, в тому ж Львові, одна з найбільших по Україні.

Перепрошую, що зачепила якусь болючу струну Але чомусь погане липне швидше ніж добре, бо нам є чому повчити в європейських громадах, можете мені повірити, трохи по світу поїздила.
у львові, направду, повні храми людей. Що дуже позитивне - не тільки стареньки бабці, а молодь, молоді батьки з дітками. Це добрий знак! Навіть, якщо половина просто так ходить( це я явно перебільшую), все одно рано чи пізно щось в душі пробудиться. А корупція далеко не найбільша. Це, до речі, болюча виразка на тілі нашої України. З цим треба боротися всім, а не робити закиди. Принаймні, у нас ще не керують бандюки і дай, Боже, що ця чаша минула наш нарід.

ви маєте рацію , але оскільки в людини були питання, то мусіла на них дати відповідь.

На мою думку - це є цілком індивідуальна річ. Потрібно усвідомити до чого призводить даний поцілунок. Якщо поцілунок призводить до гріха - значить він є гріхом, якщо ні то ні.

Ні

а чому тут не розглядають протиприродність цього поцілунку ?
я розумію - сухий поцілунок, як вияв поваги/прихильності/любові...
невже людині дані губи і язик для французького поцілунку ?
це як (вибачте Преславні Отці, прочани) анальний секс, який є протиприроднім

Христос Раждається!

Witysław писав: а чому тут не розглядають протиприродність цього поцілунку ? я розумію - сухий поцілунок, як вияв поваги/прихильності/любові... невже людині дані губи і язик для французького поцілунку ?

мабуть з тої ж причини, що не розглядаємо сьогодні статевий акт подружжя виключно у репродуктивному розумінні (а: "для любові і продовження роду")

Witysław писав:це як (вибачте Преславні Отці, прочани) анальний секс, який є протиприроднім

навіть не знаю, що робити з таким порівнянням... В випадку анального сексу говоримо в результаті (розглядаючи можливість таких гм... актів в законному подружжі, як гм... таке ось вираження любові...) про гідність людини - анальний акт їй перечить. А поцілунок? Мабуть я грішний не настільки на поцілунках знаюсь , що не можу зауважити описаної Вами подібності... Хоча погоджуюсь - небезпека збочення існує

Згідний з Вами Отче Олеже, трохи перебільшив.
Не міг підібрати іншого порівняння.

Як же тоді вдіяти з весільними звичаями?

Знаю, що в давнину дружкувати і дружбувати кликали тих людей, які невдовзі мали також одружуватися. Тому весільні співи «гірко» для бояр не були такими вимушеними, хоча, зрештою, не знаю чи вони все одно дозволяли собі «французькі поцілунки».

Я згодна, що потрібно молодим людям береги духовну і тілесну чистоту, відтак наречений і наречена будуть один одному в подружньому житті найкращим подарунком, а найголовніше – будуть чистими в очах Бога.

Але як же зберегти цю чистоту, коли весільна громада просто змушує дружбу і дружку цілуватися, і їх зовсім не задовольняють невинні поцілунки? Звичайно, люди не святі – часто розділяють Христову науку і реальне життя, хоча я тоді б це зовсім не називала християнством.

Моє запитання до отця: якої міри є гріх, коли дружка не хоче цілуватись і всіляко цього уникає, просить і пояснює, а дружба й далі залишається нахабою і насильно догоджає весільній громаді? Звичайно, в поцілунку вона також не відповідає взаємністю, а стає об’єктом мало не ґвалтування…, коли усі гості разом з дружбою насильно змішують цілуватись, не піддаючись на жодні моральні умовляння дружки.

Мені здається це запитання суб’єкт–об’єктного стосунку. Наскільки особа, яку зґвалтували має гріх, якщо жодного зовнішнього приводу вона для цього не давала або ще гірше наскільки особа, яку вбили, має гріх убивства, коли ж сама стала об’єктом вбивства, не даючи для цього жодних причин. Так само чи має дружка гріх, коли робила все від себе можливе, щоб зберегти під Божою охороною чистоту святого поцілунку і свій перший поцілунок подарувати своєму чоловікові або нареченому.

Пропозиція від себе – проводити передвесільні науки для дружбів і дружок або ж ніколи не дружкувати чи дружбувати (бо трапляються і зворотні випадки). І взагалі, весільні поцілунки є поганим прикладом для молодших і дітей, навіть коли це поцілунки наречених. Добре чинять наші брати-протестанти, коли на весіллях особливо скромно поводиться молодь, так, що навіть не ходять разом дружби з дружками, а дружби тримаються боку молодого, а дружки молодої. Хоча, думаю, і серед свідомих християн традиційних конфесій на весіллі є ще гарніші приклади молодечої скромності та Божих чеснот.

Олеся, коли дружка не хоче, щоби її насильно цілували, вона завжди може дати дружбі під ребро , і це не буде для неї гріхом, а швидше навпаки . Зрозумійте мене правильно.

А гріховність фр. поцілунку треба розглядати виключно в контексті. Хіба поцілок закоханих (розглядаємо тільки поцілунки) може бути гріхом? Інша справа, що при цьому гуляє в голові. А звідси, як то кажеться, будь-ласка, докладно ...
Бо хто в серці своєму побажав, той згрішив. (не дослівно, але суть передав)

А між чоловіком і дружиною... Ну хіба бажати свою кохану дружину є гріхом?