Використання науки для трактування(поснення) певних догм
Додано: 03 вересня 2015, 22:44
Я розумію, що Ватикан старається йти в ногу, але все ж там є бюрократична машина, яка трохи довго розкручується.
І виходячи з принципу, що все що не заборонено - те можна, то деколи берусь інтерпретувати окремі релігійні догми, базуючись певних наукових публікаціях останніх років.
Наприклад буквально останнє десятиліття(?) розвинулась така наука як Епігенетика. Вона стверджує, що кожна людина своїм дітям передає не тільки гени своїх батьків, які вона отримала в момент народження. А власне певну понадгенетичну інформацію, яка 100% залежить як людина прожила своє життя до моменту зачаття дітей(чи скоріше моменту дозрівання сперматозоїдів і яйцеклітин).
Відповідно "Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене," не просто слова з Біблії, а науковий факт. І все що людина робить відіб’ється на її дітях. Дуже часто це працює краще ніж погрози пеклом.
Чи не варто лізти поперд батька і робити свої власні трактовки?
Ясно, що коли Собор чи Папа вирішать, що не прав, то нема питань. Але до того часу ніби можна.
І виходячи з принципу, що все що не заборонено - те можна, то деколи берусь інтерпретувати окремі релігійні догми, базуючись певних наукових публікаціях останніх років.
Наприклад буквально останнє десятиліття(?) розвинулась така наука як Епігенетика. Вона стверджує, що кожна людина своїм дітям передає не тільки гени своїх батьків, які вона отримала в момент народження. А власне певну понадгенетичну інформацію, яка 100% залежить як людина прожила своє життя до моменту зачаття дітей(чи скоріше моменту дозрівання сперматозоїдів і яйцеклітин).
Відповідно "Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене," не просто слова з Біблії, а науковий факт. І все що людина робить відіб’ється на її дітях. Дуже часто це працює краще ніж погрози пеклом.
Чи не варто лізти поперд батька і робити свої власні трактовки?
Ясно, що коли Собор чи Папа вирішать, що не прав, то нема питань. Але до того часу ніби можна.
) в науці, але і... певну роль просвітителя, який може розрізнити чим наука займається, а чим наука не займається (і, відповідно, що може довести, а що не може ні довести, ні заперечити). Адже надто багато людей, що говорять про віру і про науку... мішають все до одної купи і із цієї купи потім вибратися без сторонньої помочі не можуть. Але людина віруюча (homo credens) мала б бути в той сам час і людиною розумною (homo sapiens), а не просто повторювати самовозвеличуюче sapiens sapiens, яке досить доречно у багатьох випадках висміюють як "гомо-цапус". Про це трохи говорив тут (і, якщо добре пам`ятаю, декілька раз повторював різним дописувачам) в контексті теми "Еволюція і креаціонізм" 