Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

мене цікавить, чи є якась література про рай, який він, як там буде, бо про пекло, чистилище література є, хотілось би почитати про рай?

Не зустрічала такої книжки в наших видавництвах.Правда, десь таке читала фрагментами в якихось приватних об'явленнях (і то... думаю, там більше показано в алегоричній формі, бо ж мова про іншу реальність - те, що не може уявити жива людина). Але я приватними об'явленнями давно не захоплююся (крім деяких загальновідомих) навіть тому, що не до кінця довіряю їх автентичності... Я собі уявляю рай як відчуття щастя, коли причащаюся. Відповідно пекло уявляю як неймовірний біль за гріх(и).

"Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять" (І Кор 2, 9)
"Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, - чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, - був він узятий аж до третього неба. І знаю, що той чоловік - чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, - був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити." (ІІ Кор, 12, 2 - 4)
І в алегоричній формі в книзі Одкровення, 4:
" 1 Після цього я глянув, і от - двері відчинені на небі, і голос перший, котрий я чув, як від сурми, що говорив зо мною, - сказав: «Зійди сюди, і я покажу тобі, що мусить настати після цього.» 2 Відразу я став у дусі; і от престол стояв на небі, а на престолі - сидячий. 3 І цей сидячий був подібний з вигляду до каменя яспіса і сардія, і райдуга навкруг престола, подібна виглядом до смарагду. 4 Навкруг престола - двадцять чотири престоли, і на престолах - двадцять чотири старші, сиділи, одягнені в одежі білі, і на головах їхніх вінці золоті. 5 Від престола виходять блискавиці й голоси і громи; сім світочів огненних палають перед престолом, які є сім духів Божих. 6 Перед престолом - наче море скляне, подібне до кришталю, а в середині престола і навколо престола чотири істоти, повні очей напереді й ззаду. 7 Істота перша подібна до лева, Друга істота подібна до тельця, третя істота мала обличчя, як у людини, а четверта істота подібна до орла, летючого. 8 Чотири ті істоти мають кожна собі по шість крил; навколо і всередині повно очей, і покою не мають ні вдень, ні вночі, промовляючи: «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, хто був і хто є і хто приходить.» 9 І коли складають ті істоти славу і честь і подяку тому, хто сидить на престолі, що живе на віки вічні, 10 падають двадцять чотири старші перед тим, хто сидить на престолі, і поклоняються йому, що живе на віки вічні, і ложать вінці свої перед престолом, промовляючи: 11 «Достойний ти, Господи й Боже наш, прийняти славу і честь і силу, бо ти створив усе, і волею твоєю воно існує і створено."

Фрагменти приватних обявлень я теж читав, але це був протестантський сайт, я теж поставився до цього не зовсім серйозно, але тут постає питання, чому про муки, страждання нам відкрито набагато більше, ніж про майбутнє праведне життя. Якщо провести аналогію з методом батога і пряника, то про батіг знаєм багато, а про пряник мало.
Для мене взагалі дуже туманна уява про життя людини після смерті, ну попала людина після чистилища вже до Бога і що далі...Буде без тіла, їсти, пити значить вже не треба, а спати треба чи ні, і що взагалі робити? Одним словом туман на який напевно немає відповіді.

Трохи про рай є в книзі Потойбіччя Фуллі Горак. Теж колись цим цікавилась).

Думаю, що чим кращою людина стає, ближчою до Бога, то вже не думає про себе (як там їй буде), а просто тужить за Богом..

Ігор В писав: Якщо провести аналогію з методом батога і пряника, то про батіг знаєм багато, а про пряник мало.

Мені це не подобається. Тому зараз вже не дуже сприймаю ті книжки про чистилище і пекло. Просто з особистого досвіду знаю, що значить жахливий біль через відчуття провини (точніше, через нерозкаяння в тяжкій провині). Відчуття - "пекло в мені", "я в пеклі", проходить тільки після розкаяння і твердого наміру все виправити.

Ігор В писав:Для мене взагалі дуже туманна уява про життя людини після смерті, ну попала людина після чистилища вже до Бога і що далі...Буде без тіла, їсти, пити значить вже не треба, а спати треба чи ні, і що взагалі робити? Одним словом туман на який напевно немає відповіді.

О, та я дуже навіть прекрасно уявляю : приблизно те саме, що робимо, прийнявши святе Причастя. І в одному, і в другому випадку - зустріч з Богом, відчуття абсолютного щастя і бажання Його прославляти. У випадку смерті це буде тривати вічно (і, звісно, набагато досконаліше).

Думаю, що чим кращою людина стає, ближчою до Бога, то вже не думає про себе (як там їй буде), а просто тужить за Богом..

Так В Дискусійному клубі була гарна розмова про смерть, про те, що нас чекає.

ShMariam писав: приблизно те саме, що робимо, прийнявши святе Причастя. І в одному, і в другому випадку - зустріч з Богом, відчуття абсолютного щастя і бажання Його прославляти. У випадку смерті це буде тривати вічно (і, звісно, набагато досконаліше).

я так зрозумів, що ви відчуваєте абсолютне щастя, прийнявши святе Причастя, мені це дивно, бо я нічого не відчуваю.
Може вам так здається?

Ігор В писав:я так зрозумів, що ви відчуваєте абсолютне щастя, прийнявши святе Причастя, мені це дивно, бо я нічого не відчуваю.

Так, і це присмак Раю. https://www.youtube.com/watch?v=0ALelYbDDwo (і залежить, звичайно, коли сповідалася, як підготовлене моє серце - найкраще, коли висповідана безпосередньо перед Причастям)
В іншій темі viewtopic.php?f=8&p=61317#p61286 я намагалася вияснити, чому хтось має, а хтось не має особливі відчуття в духовному житті, але отримала відповідь типу: "Всі ми різні". Думаю, десь так і є: в кожного свій шлях, кожного Господь веде по іншому... А емоції - не найважливіше і далеко не завжди є показником.

Ігор В писав:мене цікавить, чи є якась література про рай, який він, як там буде, бо про пекло, чистилище література є, хотілось би почитати про рай?

Біблія
В другій книзі Іоана Дамаскіна «Точное изложение православной веры» є ціла глава «О рае»
Мабуть в любому підручнику з Систематичної теологія можна прочитати про рай.
Чи в Катехизисі
Рай і пекло не є засобами виховання; це, швидше, його результат.
Якщо пригадати книгу Буття, то рай, це справді місце, де людина щаслива від спілкування з Богом. Так як говорить Мар’яна.
Та чи точно таким буде і той рай, що чекає на людство в кінці? От, скажимо, дерево пізнання добра і зла?

luksander писав:Та чи точно таким буде і той рай, що чекає на людство в кінці? От, скажимо, дерево пізнання добра і зла?

Ні, не такий, це ж був земний рай до спокуси.
Це вже в Новому Завіті є натяки про рай, що на небі ("Чого око не бачило і вухо не чуло...", "...Був взятий до третього неба", "Сьогодні будеш зі Мною в раю"), описано в Одкровенні, 4.

Так, звичайно. Спільним між прийдешнім і минулим раєм є тільки можливість вільного спілкування Бога і людини.
А рай вже буде не такий, та й людина теж.

Буде кращим

А чи могли уявити собі Адам і Єва, що людина зможе так сильно наблизитися до свого Творця, що стане до Нього ближче, ніж дитина до матері (Івана, 6, 56), що стане з Ним одним духом (І Кор. 6, 17)? І це мова тільки про земне життя.