Загадки Біблії. Ким же був Змій у Раю(Едемський Змій) о. Йосафат Андрій Коваль, ЧСВВ
Гадюка, що говорить
Це загадка, що завжди зацікавлює читачів Біблії, і відноситься до оповідання про первородний гріх: відноситься до змія, що спокусив жінку в Раю. Ким же в насправді він був? Книга Буття твердить, що говорилося про звичайного польового змія, одного з тих, що Бог створив (3, 1). Згодом бачимо, що змій розмовляє з Євою. Але як може розмовляти, якщо це змій? І як міг бути розумнішим від людини (див. 3, 5)? Не може бути, отож звичайною твариною. Ким же тоді він був? Дехто вважає, що був звичайною твариною, тільки опанованою дияволом, щоб обманути Єву. В такому випадку змій був інструментом диявола, чому ж тоді Бог карає його, кажучи, що на череві своєму будеш повзати і їстимеш порох до кінця свого життя (3, 14), коли мав би покарані диявола? Найбільш поширене переконання серед читачів Біблії каже, що змій не був звичайною твариною, але символом, подобою диявола, літературною маскою автора, щоб описати це злорадне єство, що в насправді спокусило наших прародичів в раю.
Маска Диявола
Але це твердження зіштовхується з великою трудністю, бо більше в ніякій частині Книги Буття не згадується про диявола. Але диявол (чи сатана, що є те ж саме) є персонажем невідомим для найдавніших авторів біблійних книг; тому не з’являється більше в П’ятикнижжю Мойсея, ані в інших Історичних чи в Пророчих Книгах. Але звідки автор знає цей розділ Буття? Сучасне вчення твердить, отож, що тут не говориться про диявола. Третя група дослідників притримується думки, що цей змій не є ніяким конкретним персонажем, лише символом всяких злих бажань і почуттєвих задоволень. Так-то первородний гріх полягав у провині сексуального типу, і змій не є щось більше як сексуальний символ. Тому-то наполягається на тому, що Адам і Єва “були нагі”. Але ця гіпотеза є недопустимою, тому що сама Книга Буття каже, що Бог освятив і поблагословив подружжя, коли наказав першій парі: “Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі” (Бут 1, 28). Нема, отож, сексуального акту в первородному грісі.
Ким, отже, є той змій?
І те все задля якогось яблука
Ця трудність про змія призводить до іншої проблеми: який же гріх вчинили Адам і Ева у раю? 3агальновживаною і популярною є відповідь, що вони з’їли заборонене яблуко. Але, перш за все, варто зазначити, що в ніякій частині не згадується про яблуко. Звідки ж виникла ідея цього фрукту? А випливає це з Біблії, написаної латинською мовою. Під тим впливом, по-латині яблуко означає “малус”, і зло перекладається як “малум”, і як Адам і Єва з’їли плід зла (малум), думалося, що вони з’їли яблуко (малус). Сьогодні, коли Біблія не є вже по-латині, а по-українськи (чи іншою мовою, якою розмовляється), бачимо, що вони не з’їли яблуко, лише якийсь заборонений “плід”. Повернемось, отже до тої загадки. За те, що вони з’їли простий плід Бог покарав подібною карою? Якщо так було, то те, що сталося у Раю не було лише фатальною помилкою! 3наючи, що змій є символом (бо ж не може бути мови про дійсну тварину), також заборонений плід повинен бути символічним. Але символом чого? Якщо зможемо пояснити ким є змій, зможемо пізнати також яким же був гріх у раю.
Ким же був змій?
Найперше ми повинні мати на увазі, що змій символізує якийсь персонаж чи дійсність, зрозумілий для читачів того часу, бо якщо ні, то вони не зрозуміли б послання. Сьогодні завдяки найновішим біблійним і археологічним дослідженням знаємо, що змій, в той час, був символом ханаанської релігії, яку ізраїльтяни зустрінуть, увійшовши в Обіцяну землю.
Чому ханааняни вживатимуть за символ божества змія, коли для нас він є злий і небезпечний? Тому що давні народи бачили в ньому три прикмети.
По-перше, змій мав славу давати безсмертя, бо спосіб міняти незмінно шкіру виглядав як гарантія вічного омолодження. По-друге, забезпечував плодовитість, бо живе, повзаючи по землі, що для східних народів означає богиню Матір, що дає плід і життя. І, по-третє, передавав мудрість, тому що брак повік на очах і його пронизливий зір робив його праобразом мудрості і таємних наук. Тому-то Книга Буття представляє його як “найхитрішим з усіх польових тварин” (3, 1).
Ці три характеристики зробили із змія символ мудрості, вічного життя і безсмертя, і не лише серед ханаанян, але також для багато інших народів, як єгиптян, сумерійців і вавилонців, які вживали вигляд змія, щоб символізувати божество, яке вони почитали, яким би воно не було.
Релігія більш спокуслива
Що ж зв’язувало ізраїльтян із ханаанською релігією? Щоб це зрозуміти, потрібно мати на увазі історичні обставини, що там сталися.
Протягом століть євреї були кочовим народом. Ще від епохи Авраама, що жив близько 1800 років перед Христом, Бог, що супроводжував їх, завжди був Богом пустині, Богом гір, Богом, що турбувався і був простим Богом. Був Богом мандрівним, що подорожував і пересувався разом із групою або з родом всюди, де той був, щоб захистити його від всяких небезпеск, які траплялися у такому способі життя.
Бог євреїв був, отже спеціалістом в проблемах пустині: захища їх у випадку атак ворожих племен (Вих 17, 8 ); допомагав їм у пошуках води між камінням (Вих 17, 1); провадив у небезпечних пошуках їди (Вих 16); зсилав кари на народи-гнобителі (Вих 7, 1); показувався могутнім і страшним в громі та блискавці (Вих 19, 16 – 19); захищав справедливість і порядок у таборі.
І Бог заступався з такою делікатністю за свій народ, що протягом дня перетворювався у велику хмару (щоб прикрити сонце), і протягом ночі у вогняний стовп, щоб світити у темряві (Вих 13, 21).
Бог євреїв направду був надзвичайно обізнаним і розумним у питаннях мандрування.
Нова релігійна пожертва
Протягом 600 років (між 1800 і 1200 перед Хрисгом) Бог Ізраїля був прекрасним супроводжувачем і захисником народу. Але, починаючи з 1200 все почало мінятися. Ізраїльтяни увійшли в Обіцяну землю, у Ханаані зустрілися з місцевим населенням, тобто, ханаанянами набагато більше розвиненими як вони.
Але ж, ханааняни протягом століть перебували в цій землі, і тому не були мігрантами, вміли набагато краще працювати на полі, жили з плодів поля, з виноградників і плоду своїх стад.
Їхнй бог звався Ваал і, звичайно, був богом, що посилав їм дощ, забезпечував добрими жнивами і плодючістю поля. Звичайною формою, що представляла його, був змій, символ життя і безсмертя.
Ваал мав подругу, богиню Астарту, богиню любові і плідності. І згідно з віруванням ханаанян, Ваал і Астарта мали постійні статеві зносини, щоб підтрумувати плодовитість землі, стад і людей. Тому-то всі релігійні свята ханаанян мали відношення зі жнивами.
Оселя богів
І як віддавали культ ханааняни своїм божествам? Через священну проституцію. Будучи народом виключно землеробним, ханааняни думали, що урожайність поля і успіх жнив, головне джерело їхнього життя, залежали від сексуальної єдності Ваала зі своєю нареченою Астартою. І що повинно би принести плоди, тут на Землі, це ті самі відносини.
Для цього вони пристосовували малі помешкання біля своїх святинь, і там ханааняни здійснювали зносини зі священними проститутками.
Найперше, ханаанська релігія не мала ніякого значення для ізраїльтян. Вони знали прекрасно, що тільки Ягве був їхнім Богом, що визволив їх з Єгипту і супроводжував у пустині протягом довгих років, пильнуючи і захищаючи їх.
Але протягом років ізраїльтяни перестали бути кочовим народом, І починали сумніватися, чи Ягве був їм потрібний. Цей Бог, властивй пустині, розумітиме про працю в полі і годівлю худоби? Цей Бог самітній, без нареченої і без досвіду плодовитості, зможе їм допомогти тепер, в повій землі землеробів? Не було би краще залишити його і прибігти за допомогою до іншого з більшим досвідом у справі жнив, якими були Ваал і його наречена?
Потрібно було “актуалізувати” Бога
Крім того, ханаанська релігія була дуже звичайною і легкою до виконування. Полягала виключно у ритуальних церимоніях. Не включала ніяких моральних вимог, ані особистих завдань, ніякого навернення, не зобов’язувала практикувати справедливість, любов і повагу до інших. Вистачало священної проституції, магічного і забобонного обряду, щоб задовільнити Бога і здобути благословення врожаю. Подібна релігія була задовільняючою у порівнянні зі строгими вимогами Божого Закону.
Є легко, отож представити собі серйозну небезпеку, яку ханаанська релігія почала означати для євреїв, спадкоємців строгої релігії Мойсея.
Ягве продовжував бути великим національним Богом євреїв, але, щоб гарантувати плодовитість землі і регулярність дощів, вони почали навераттися до змія, символа Ваала. Почали віввідувати їхні (ханаанські) святині, брати участь у їхніх обрядах, потайки включатися в доми священих проституток під час великих свят.
Культ на честь божества плодовитисті був, протягом століть, постійною спокусою для ізраїльтян.
Деколи з великою силою, іншими разами – з меншою, але так, що Ваал і Астарта остаточно заспокоювали ізраїльтян, які прославляли Ягве, але віддавали честь із захопленням для Ваала і Астарти.
Тому, що послухали змія
Так сталося, коли якийсь анонімний письменник Х століття вирішив написати оповідання (теперішні 2 і 3 глави Книги Буття), щоб оголосити небезпеки, які спричинювала ханаанська релігія між його братами євреями. Згідно з тим автором, ціле суспільство (представлене в Адамі і Єві) повинно би жити в Раю. І, незважаючи на це, серед несправедливості, голоду, болю, смерті.
І причиною всього того зла не було що інше як змій, ханаанська релігія, яка вела народ до пристановища у звичайних зовнішніх обрядах і до забуття величних вимог Закону Божого. Пошуки захисту в Бога і щастя не завдяки моральному, справедливому, пристойному життю, не в служінні братам, лише завдяки простим фетишистським практикам.
Але чому автор Книги Буття каже, що змій призвів до того, що ‘їсти з дерева пізнання добра і зла”? У єврейській мові казати “добро і зло”, це те саме, що казати “все”, “всі речі”. І коли одна з ханаанських практик полягала в тому, щоб довідуватися у віщунів та чарівників про майбутні речі, було чимось дивним для доброго ізраїльтянина, який знав, що майбутнє людини тільки в Божих руках, а не у віщунів. Отож, гріх у Раю описує намагання “пізнати добро і зло”, тобто, все майбутнє людини.
Змій і сатана
Автор Книги Буття хотів скеруватися до зла, яке у його суспільстві було спричинене ханаанською релігією. Не говорить про якийсь факт, що стався на початках людства, ані не намагався звинувачувати якусь певну пару у злі, що існувало у світі. Але представляє цей гріх як вчинений на початках, щоб представити їх, тобто ночатки, для читачів, що цей гріх (внаслідок наслідування ханаанської релігії) є початком, є коренем, базою всякого іншого соціального зла. І застерігає їх про майбутню можливість будування Раю, яка втрачається через зло, яке вони продовжують чинити.
З бігом століть зникла ханаанська релігія, і тоді змій втратив своє первісне значення та перейшов до юдейської ментальності як символ зла, Божого суперника, гріха.
Коли у Вавилонському вигнанні, у пізніших століттях, ізраїльтяни пізнають фігуру сатани, диявола, будуть ототожнювані зі своїм колишнім символом зла, змієм Раю.
І тому, дев’ятсот років після Книги Буття, Книга Мудрості твердить без ніяких проблем: “Через заздрість диявола смерть увійшла у світ” (2, 24). Це вперше, коли змій Раю, що в Книзі Буття представляє ханаанську релігію, з’являється утотожненим з дияволом. І від тоді ця ідея стала популярною між нами.
Також в Одкровенні Івана Богослова, коли той говорить про дракона (тобто, про політичну владу, що є ворогом Бога), каже, що це диявол і змій (12, 9; 20, 2). Всякий ворог Бога буде, відтепер, диявол і змій.
Наш змій
Автор Книги Буття зумів знайти відповідь на велике зло свого часу. Відкрив, що бідність, соціальна несправедливість, робітничі проблеми, родинні драми, те саме життя народу, могли бутти віддалені тільки тоді, коли ізраїльтяни перестануть наслідувати того змія.
Проголосив, отже непростиму відповідальність людей перед мізерією, яку вони переживали. Трагедія, яка обгорнула суспільство, не була Божою волею, лише те, що ізраїльтяни були ведені ханаанською релігією. І ще гірше, не виглядало, що вони вважали на небезпеку, в яку їх та заплутувала. Змій був спокусливим голосом так, що народ не здавав собі справи, вів його до занедбання Божого Закону, гублячись у виснаженні магії та в релігійності виключно зовнішній і фетишистській.
Сьогодні Книга Буття запрошує нас відкрити те саме. Щоб зробити список зла, що нас оточує, і бути свідомим того, що й до нас змій підкрадається потай, що з спокусливим голосом говорить до нашого народу, до наших людей, до наших урядовців, щоб віддалити нас від Божого Закону. Що веде нас до будування нужденного суспільства, суспільства мізерії, гніту, несправедливості, залишених дітей, підкорених жінок, чоловіків без праці, соціальної, безсолідарної корупції, в той час, коли ми почуваємось релігійними, тому що практикуємо побожність і зовнішні обряди. Відкрити його з часом є великим викликом. Щоб скинути його маску, щоб не слухати його більше, і щоб так завітав до нас Рай.
Для роздумування:
1. Які пояснення пропонуються про фігуру (особу) змія? Чому вони не сприймаються?
2. Для ізраяльтян, що було символом змія? Які якості вони відкрили в ньому?
3. Яку небезпеку приносила хананейська релігія для ізраяльтян?
4. Що означає їсти з дерева пізнання добра та зла?
5. Який то є змій, що можемо віднайти сьогодні, і що відхиляє нас від здійснення Божого плану (проекту)?
6. Що можемо зробити, щоб не слухати голосу змія?