Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Натрапив на відео-сюжет про поєднання між православними і греко-католиками в Отинії. Офіційним представником від УГКЦ виступає канцлер Коломийсько-Чернівецької єпархії о.Мельничук. Акт будуючий. Але... у коментарі журналістки говориться про спільну Літургію. Отож запитання: чи це відповідає дійсності, чи може журналіст помилилася? Якщо так, то потрібно дати спростування.
Інша справа, що тут вже пішла політика, бо заслуги приписуються сільському голові і хиба депутату від БЮТ.
Ось посилання на сюжет:
http://play.ukr.net/videos/show/key/ab0 ... cf827fbc5/

подивився сюжет...
мда уж... і якщо не помиляюсь там був і римо-католицький священник!? не думаю, щоб вони відважились правити спільну Літургію. Наш ксьонз говорить про спільну молитву -- про Літургію каже лише журналістка, хоча...

Наш отець говорить про молитовну відправу. Не думаю, що журналістка розбирається в тонкощах літургіки. Молебен міг бути, чому ні.




http://www.cerkva.info/2009/09/23/rozjasnennia.html

Сюжетик зроблений у плані сенсації.
Це не була Свята Літургія.
Ну сьогодні часом трапляються якісь поодинокі випадки, коли греко-католик і православний правлять Святу Літургію. То я ще не чув, щоб правилась спільно Свята Літургія, між православними (нез'єдиненими) і римо-католиками. Там чітко видно, що є аж два римо-католики.
У тому сюжеті отці не говорять, що це була Свята Літургія.

А ось і відповідь!


Офіційне повідомлення щодо молитовного єднання вірних та громад УГКЦ та УПЦ КП

Офіційне повідомлення щодо молитовного єднання вірних та громад УГКЦ та УПЦ КП на канонічній території Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

Відкликаючись на резонансні повідомлення засобів масової інформації щодо єднання православних та греко-католиків на Прикарпатті, прес-центр Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ повідомляє наступне:

Духовенство на вірні Української Греко-Католицької Церкви дякують Богові та Пречистій Діві Марії за припинення міжконфесійних протистоянь в містах і селах нашої єпархії.

Добра воля вірних та духовенства Церков УГКЦ та УПЦ КП, натхненна словами нашого Господа Ісуса Христа: "Щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі" (Ів. 17, 21) дає все більше можливостей молитовного єднання в багатьох аспектах духовно-національного життя єдиного українського народу.

Єпископат та духовенство УГКЦ та Православних Церков часто співслужать нелітургічні Богослужіння - Молебні, панахиди, освячення пам'ятних хрестів та ін., прагнучи налагодити добрі взаємовідносини, і це є добрим знаком часу.

Однак, це молитовне єднання ще не має змоги виливатися в повне Євхаристійне Сопричастя наших Церков.

Тому, згідно Кодексу канонів Східних Церков та заряджень ієрархії Церкви, духовенство Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ не бере участі у спільній Євхаристії з православними Церквами, як і духовенство православних Церков не співлужить Святі Літургії з греко-католиками.

Хочемо зазначити, що в м.Отинія, священик УПЦ КП з громадою були присутні на Святковій храмовій відправі як поважні гості, які, однак, не брали участі у Пресвятій Євхаристії. Священик УПЦ КП не здійснював Освячення Найсвятіших Тайн та не приступав до Спільної Чаші.

Джерело:Прес-служба Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ

http://christusimperat.org/uk/node/18604

Мудра і вчасна відповідь.
Похвала прес-секретареві єпархії!

Незнав про існування такої різниці. Цікава пізнавальна інформація.

Щоби не відкривати нову тему. На одному з сайтів Упц МП надибав на таке, лінк не даю, щоби рейтинг не піднімати:

Святая Церковь молится о ненавидящих и обидящих нас. Отныне в Свято-Успенском Патриаршем Одесском, Свято-Пантелеимоновском, Свято-Ильинском и Свято-Иверском мужских монастырях будет возноситься молитва о том, чтобы Господь вразумил скорбями и болезнями озлобленных, обезумевших клеветников на Христа и Его Святую Церковь.Ольгу Князь, Светлану Годовенко и Лилию Фещенко.



Народ, може хто тут є з православних і зможе мені пояснити що це таке? Бо я від такого "православія" чи то дійсно є таке в ПЦ і я помиляюся?

romanm писав:Щоби не відкривати нову тему. На одному з сайтів Упц МП надибав на таке, лінк не даю, щоби рейтинг не піднімати:

Святая Церковь молится о ненавидящих и обидящих нас. Отныне в Свято-Успенском Патриаршем Одесском, Свято-Пантелеимоновском, Свято-Ильинском и Свято-Иверском мужских монастырях будет возноситься молитва о том, чтобы Господь вразумил скорбями и болезнями озлобленных, обезумевших клеветников на Христа и Его Святую Церковь.Ольгу Князь, Светлану Годовенко и Лилию Фещенко.



Народ, може хто тут є з православних і зможе мені пояснити що це таке? Бо я від такого "православія" чи то дійсно є таке в ПЦ і я помиляюся?

Слава Ісусу Христу!
тобто я грішний правильно розумію, що ці достойні монаші спільноти будуть просити Бога не просто про розкаяння, а про обильні тяжкі хвороби і скорботи для рабів Божих Ольги, Світлани та Лілії?
Шкода бідних: що ж ці пані таке страшне зробили?
Шкода, бо і така постановка питання має сенс, якщо згадати Старий Завіт, скажімо - Псалми, наприклад 128 (129)- відкрилося:
"Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, і нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в`язальник, і не скаже прохожий до них: "Благословення Господнє на вас, благословляємо вас Ім`ям Господа!". ".

З Барійського (Bari) документу Спільної Міжнародної Комісії для богословського діалогу між Католицькою і Православною Церквою „Віра, Тайни і єдність Церкви”, 16.06.1987 р.

(3) Через цей основоположний характер віри потрібно сказати, що віру потрібно розглядати як передуючу умову, яка є вже звершена в самій собі, перед сакраментальним сопричастям, що вона однак помножується через сакраментальне сопричастя, котре є виразом життя Церкви та засобом для духовного росту кожного з її членів. Це потрібно обдумати, щоб не братися за проблему віри як умови єдності в недостатній спосіб. Але воно не має затемняти факт, що віра є такою умовою, та що не може бути жодного сакраментального сопричастя без сопричастя у вірі, як у загальному значенні, так і в значенні догматичних формулювань....
(28) Якщо є незаперечним, що різниці представляють відкидання раніших догм Церкви і є не лише різницями в богословському способі висловлювання, тоді явно стоїться перед справжнім розколом у вірі; тоді немає більше жодної можливості для сакраментального сопричастя. Бо віра мусить бути визнана словами, які виражають саму істину. ...

Думаю, коментарі зайві.