о.Олег писав:безперечно, пані Наталю... І, доречі, таки відкриваються припарафіяльні катехитичні школи. Правда... рівень... рівень різний. Залежний від всього того, про що Ви пишите (харизматичність, освіченість...). У контексті Львова є можливість проходити різного роду школи УГКЦ хорошого рівня... А у Вас, так розумію, такого немає? Якщо про Тернопіль - чому так, на Вашу думку?
Just_me писав:Вітаю на форумі, пані Наталю. Мені видається, що проблема із доступністю вивчення Біблії в різноманітних школах існує, але вона не така вже гостра, як видається на перший погляд. Можливо, не завжди ті школи саме на вивченні Біблії спеціалізуються, але ж цей процес відбувається в межах якогось більш широкого явища. До прикладу, в Івано-Франківську при парафіях УГКЦ є декілька спільнот (щоправда, в основному молодіжних), де можна поспілкуватися, базуючись на біблійних прикладах, таким чином молодь більше залучається до вивчення Святого Письма. Думаю, в Тернополі Ви теж можете поцікавитися даним питанням.
Дякую, думаю в Тернополі теж не проблема знайти спільноту, коли є для того духовна потреба і свідомість людини. Напевно ви праві - людям такі школи не потрібні, інакше вони були б
Доречі коли жила в центрі, ходила в нашу Катедру, і там була катехизація для дорослих теж (не тільки дітей і перед шлюбом), по-моєму по вихідних ввечері.
о.Олег писав:НаталочкаTernopil писав: ...А в нас катехизм в основному перед першим причастям і все, максимум люди самі дома читають Біблію, говорять і проповідь слухають. Того мало, ...
так. Але... невже (ні - розумію необхідність праці священика/шкіл, але... невже) те "немало" (якісніший "максимум") залежить не від самої людини?
НаталочкаTernopil писав: ...Тому то такі ведмеденки, безплатні по інтернету і приваблюють. А ще він все так вільно трактує, що мало що і гріх не всякий гріх, і церква така заканонізована, вже не та Наречена Христова...
не тому, думаю (про що вже писав вище), але з розвитком технологій... дійсно - проблема зросла...
З повагою, о.Олег
Я й сама не є такою християнкою як хотілося б. Людина слабка і шукає собі у всьому виправдання, зручностей. Мені наприклад добре читати когось типу Ведмеденка (не роблю того, але думаю суть ви розумієте) чи цього форуму коли спить дитина, бо зараз привязана до неї і вийти на довго не маю змоги. І так з постом можна знайти оправдання, з статевим життям і зі всіма іншими моментами де можливе трактування гріха (про пиятику чи сквернословія питання ж не виникають, здається, що це гріх).
Наш попередній сільський священик людина ну дуууже начитана і праведна, яким не можливо не захоплюватися, він би організував щось таке при потребі. Бо для дітей і молоді робилося в церкві дуже багато, і для нужденних, одиноких... і в основному його та ще кількох активістів силами. Решта прихожан якби не наш отець, не турбувалися б нічим.
А ще його проповіді так пояснювали прочитані уривки Євангелії, що здавалося він був в тебе вдома і знає що тобі болить і пояснить що робити, водночас базуючись на прочитаному. І зрозумілою такою мовою і для бабці і для професора і для дитини. Досі картаю себе що на якийсь диктофон не записувала. То феномен а не людина
Але він живе НМСД дуже з Богом і постійно читав, розвивався, працював, хоч і важко хворий.
Нам прихожанам часто здається, що легко бути пастором, бо ми не несемо такої відповідальності як наші отці, насправді то важка праця і постійне удосконалення, адже ви піклуєтеся про наші душі, за що щире спасибі
Вибачте за офтоп, видаліть що не по темі
От питання в тому, що я живучи останнім часом в пригороді, в селі (відразу під Тернополем, можна ходити і в місто в церкву) побачила. І що бачила до того в нас, і в Штатах (жила там підлітком), в їх протестантських церквах. А саме - наші люди заклопотані земним, не знаходять часу щоб спеціально розпитувати про якісь там ще спільноти, особливо в кого сімя, діти. Молодь ще якось активніша, бо що гріха таїти, багато (не всі) шукають там друзів, половинку, а от середнього віку люди не так. Це я на загал говорю.
о.Олег писав:спрос на різного роду біляцерковників є і буде. Кожен, хто трошки копне в історію Церкви, може в цьому пересвідчитись. І... навіть (колись про це роздумував) не знаю, чи такий стан речей більше виникає від малої кількості шкіл чи від освітченості...
+100500
Я дізналася про Ведмеденка від батька, що є знаним науковцем (матем.) і водночас він член церковного "братства" (допомагає в церкві). Він захоплювався цим отцем і радив нам почитати, але потім зясував, що насправді ті пояснення Св Письма не є признаними церквою, а особистою думкою Ведмеденка, і одразу так же категорично став противником цього вчення