Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Тетянка
гість
гість
Повідомлень: 3
З нами з: 01 травня 2011, 19:07

Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення Тетянка » 02 травня 2011, 14:26

Слава Ісусу Христу!
Прошу вашої допомоги. В моїй сім"ї досить важка ситуація, яка триває вже близько 10 років. Старша сестра після важкого, але вимушеного розлучення, подалася до секти назви якої ми й досі напевне не знаємо. Вона каже: "Я християнка", от і все. Дуже змінилася її поведінка, вчинки стали алогічними, з батьками в постійних сварках, дітей виховує всупереч здоровому глузду. Був період, коли вона наче повернулася в УГКЦ, але це тривало недовго і було наче "оманливим маневром" і знову те саме. Жодні переконання, довірливі розмови і спроби пояснити абсурдність її дій ні до чого не призвели.
Тепер про основне, що й випливає з назви теми. Як правильно ми, рідні, повинні ставитись до неї? Як реагувати на слова "приймайте мене такою як я є, або не приймайте взагалі"? Ситуація ускладнена ще й тим, що мій чоловік є хресним її сина.
Розумію, що ми повинні самі прийняти такі рішення, але цікавить, що в таких випадках говорить церква. Намагатись й надалі повернути її до нашого обряду чи залишити все як є?


Довго шукала по форуму, але відповідної теми не знайшла, в разі якщо все таки є щось схоже, прошу модераторів перенести моє повідомлення туди. Дякую.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення ShMariam » 02 травня 2011, 14:40

Христос воскрес! Щиро співчуваю Вашій ситуації. Думаю, що пробувати повернути треба, тільки робити це мудро, аби зовсім не відвернути.
По-перше, треба молитися, жертувувати св. Причастя... Це само собою зрозуміло.
А щодо розмов на тему релігії... Вона хоче розмовляти на цю тему? З нею можна вести нормальну дискусію (чому та секта, а не УГКЦ і т. д.)? Бо, якщо так, то тут, на Форумі, ми в цьому допоможемо. :wink:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення о.Олег » 02 травня 2011, 14:53

Тетянка писав:Слава Ісусу Христу!
Прошу вашої допомоги. В моїй сім"ї досить важка ситуація, яка триває вже близько 10 років. Старша сестра після важкого, але вимушеного розлучення, подалася до секти назви якої ми й досі напевне не знаємо. Вона каже: "Я християнка", от і все. Дуже змінилася її поведінка, вчинки стали алогічними, з батьками в постійних сварках, дітей виховує всупереч здоровому глузду. Був період, коли вона наче повернулася в УГКЦ, але це тривало недовго і було наче "оманливим маневром" і знову те саме. Жодні переконання, довірливі розмови і спроби пояснити абсурдність її дій ні до чого не призвели.
Тепер про основне, що й випливає з назви теми. Як правильно ми, рідні, повинні ставитись до неї? Як реагувати на слова "приймайте мене такою як я є, або не приймайте взагалі"? Ситуація ускладнена ще й тим, що мій чоловік є хресним її сина.
Розумію, що ми повинні самі прийняти такі рішення, але цікавить, що в таких випадках говорить церква. Намагатись й надалі повернути її до нашого обряду чи залишити все як є?


Довго шукала по форуму, але відповідної теми не знайшла, в разі якщо все таки є щось схоже, прошу модераторів перенести моє повідомлення туди. Дякую.

бачите - секти бувають дуже різні (навіть зовнішньо християнські можуть бути такими, які стараються підкорити собі людину) і... Ви (сім'я/родина) найперше самі намагайтеся бути християнами, а стосовно неї - пильнуйте, щоб не було небезпеки для життя/здоров'я її та діточок. Стосовно ж повернення її до Христової Церкви... - просіть, переконуйте, старайтеся з нею говорити, але... без насильства. З того, що читаю у Вас - людина переживає кризу і напевно в час, коли вона потребувала допомоги, їй помогли/підтримали якісь (з організації, яку Ви не можете ідентифікувати) люди: не думаю, що можна вимагати від неї забути про пережите - те що можете, так це бути поруч, щоб саме Ви/сім'я/родина були тими, на кого вона б могла опертися в будь-якій ситуації. Старайтеся стати їй другом. Приймати людину потрібно дійсно "такою, як вона є", але кликати (призивати, пояснювати, молитись, проповідувати...) потрібно до Божого життя в Його Церкві
терпеливості Вам і нехай Бог Вас Благословить
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Тетянка
гість
гість
Повідомлень: 3
З нами з: 01 травня 2011, 19:07

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення Тетянка » 02 травня 2011, 15:18

Дякую за відповіді, це для мене дуже цінно!
Все правда, і про підтримку, яку в свій час їй надали "браття", і про їхнє всепоглинаюче розуміння, але й ми, як родина, не стояли осторонь. Усі ці десять років ми намагалися бути поруч. Мабуть наша любов була спонукаючою до руху вперед , а їхня підживлювала її жалість до себе.

Так, з нею можливо спілкуватися на релігійні теми, але це виходить "собі дорожче". Зомбування та навіювання ще ніхто не відміняв. Направду, опускаються руки! Є велике бажання дистанціюватися від неї, як від сектантки, але є проблема, як бути з нею, як зі сестрою ??????? з племінником ????

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення ShMariam » 02 травня 2011, 15:28

Тетянка писав:

Так, з нею можливо спілкуватися на релігійні теми, але це виходить "собі дорожче". Зомбування та навіювання ще ніхто не відміняв. Направду, опускаються руки! Є велике бажання дистанціюватися від неї, як від сектантки, але є проблема, як бути з нею, як зі сестрою ??????? з племінником ????

:( Тоді точно молитва тут більше допоможе.

Я так розумію, ті сектанти беруть за основу Біблію? Не знаю чи поможе, але виділіть основні питання, в яких відрізняється наша віра від їхньої, а ми вже допоможемо з аргументами.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення ShMariam » 02 травня 2011, 15:48

Так, між іншим: viewtopic.php?f=7&t=2385&p=33329#p33329 Останній мій допис (від 2.05.11)
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення о.Олег » 02 травня 2011, 16:22

Тетянка писав:Дякую за відповіді, це для мене дуже цінно!
Все правда, і про підтримку, яку в свій час їй надали "браття", і про їхнє всепоглинаюче розуміння, але й ми, як родина, не стояли осторонь. Усі ці десять років ми намагалися бути поруч. Мабуть наша любов була спонукаючою до руху вперед , а їхня підживлювала її жалість до себе.

Так, з нею можливо спілкуватися на релігійні теми, але це виходить "собі дорожче". Зомбування та навіювання ще ніхто не відміняв. Направду, опускаються руки! Є велике бажання дистанціюватися від неї, як від сектантки, але є проблема, як бути з нею, як зі сестрою ??????? з племінником ????

так все вірно: людину, що її любиш, хочеш підтримати, не будеш вводити в оману, давати марні надії - це... як з тим хірургом, що для того, щоб людина вижила, мусить провести її через біль... А людина буває в таких станах, коли хоче себе обманути... і тут якраз часто і з'являються, серед "мороку" тих, хто "мене не розуміють", люди, які "люблять мене такою, як я є": привітні, доброзичливі, усміхнені...
Не знаю, як було у тому випадку, але в Семінарії у нас був гурток, члени якого концентрували увагу на вивченні сектантства. Один з них розповідав, як семінаристи декілька разів бували на зібраннях єговістів: посадили їх окремо одне від одного (його посадили біля старших поважних людей) і ніби і розумієш, що промовець зі сцени сипле дурницями, але праворуч/ліворуч тебе сидять поважні люди, очі яких горить захопленням, а тут ще обернувся - позаду дівчата гарно тобі усміхаються... - це все створює таку психологічну атмосферу, в якій ніби розчинюєшся. І приклади, приклади, приклади... історій людей, в яких "було все погано/ще гірше", але тепер - знайшли "істину" і "тепер все ОК".
Багато хто піддається :(
В кожному разі - молитися треба і вчитися пояснити віру Христової Церкви
Благословення Господнє на Вас!
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення andrey s. » 02 травня 2011, 16:45

Христос Воскрес!!!
Дозволю і собі дати Вам пораду.Зрозумійте,я знаю що люди Вам співчувають у цьому горі,і знаю як бісить Вашу сестру коли їй хтось співчуває,жаліє,бажає добра.
Знаєте,,з свого життєвого досвіду, можу тільки додати до того що написав о.Олег тільки одне.Треба якось мудро зробити так,щоб на якись час позбавити її впливу тої секти.Тобто якщо грубо сказати,вирвати її на деякий час.
Суть в тому,що це те що потрібно.А як цього добитися ще вже інша справа.Можна грамотно і мудро це спланувати,так щоб вона навіть нічого не підозрювала.Знаю і інші способи,але це будуть трохи "концерти",тобто буде конфлікт.Я кажу за грубу силу.Але це має бути також дуже спланована річ,тобто місце підготовано,люди які будуть поруч,і багато іншого.На рахунок таких кроків,скажу одразу,це велика відповідальність,і якщо не впевненні чи зробите все до кінця,то навіть не починайте,бо зробите тільки гірше.
Але це звичайно при умові що Ви згодні на цю жертву,тобто вирвати її з відти.Було би ідеально якби в її житті появилась людина яку вона би підпустила до себе.Погодьтесь,10 років зробили свою справу,і "стіна" між Вами є.У вас напевне своя сімя,і тут є свої нюанси.
А до дискусій і розмов на релігійну тему,в такій ситуації я ставлюсь скептично.Це все дуже потрібно,але,,але..
ЇЇ треба "вирвати з осередку зла",бо всі Ваші старання в цьому(розмови про Бога,любов,...) перетворюються тільки на те що шкодить,тобто не то щоб шкодило,а просто у неї розвивається "імунітет" до такого.І для прикладу 10 днів праці,розмов,наопуумлень,так якби дають результат,але всього один "похід" її в ту секту зводить на нівець це все,а навіть вона стає сильніша в "злому",і слідуючий раз буде ще важче.
А скільки такого було за 10 років.........Там виростає якись не пробивний пансир....
А коли вона якись час побуде без впливу цих "уродів",от тоді вже вона може когось чути,і тоді у спокійному тоні можна вести якісь бесіди.
І звичайно треба молитися,але для цього потрібно самій старатись бути святою,в прямому сенсі цього слова.
Ніколи наш щирий намір не пропаде,і Бог обовязково вислухає Ваші молитви,і скерує ситуацію в потрібне для цього русло.Навіть не сумнівайтесь в цьому,що Ваша жертва(любов до Бога) буде прийнята.
Прошу зрозуміти,що це не якісь конкретні і адресовані саме Вам поради.В цьому випаду, по інтернету, ніхто ніяких конкретних порад Вам не дасть.Бо ніхто нічого не знає,та і Ви самі навіть про тих "уродів" нічого не знаїте.То про що може бути мова????
Тільки хіба хтось розповість конкретні випадки з життя,як їх подолали,і все таке.А Ви собі просто візьмете до уваги,і все ретельно зваживши зробити якісь висновки.А молитва це не так просто,бо в такому стані(розпачу) можна наробити фатальних помилок.А коли є молитовний стан,то Ви на ситуацію дивитись по іншому,більш зваженно,обєктивно,без лишніх ємоцій.Суть в тому,що така "гадость" вміє використовувати жаль і співчуття інших,собі на користь.
А те що Ви ворога не знаїте,то це дуже погано.Про ворога треба знати максемум можливого.(ворог це ця секта).Вам самій не получиться грамотно прослідити і зібрати інформацію(хоча все можливо).Але якщо це велике місто,то варто скористатись щось типу "часного дедиктива",або людини яка це вміє і зможе зберегти конфедеційність.Зрозумійте,,зазвичай там є кримінал,або його можна знайти.І якщо він є,то можна це використати.Бо коли ці "уроди" впадуть у її очах,то це 99% успіху,особливо коли це подати в час коли вона здатна когось чути.
Взагалі я не впевненний чи варто про таке писати на форум,я про те,що я написав.Бо раніше такого собі не дозволяв,і бачу тут мінуси.
Маю надію що Бог це перетворить на +.
Все,більше додати нічого,просто незнаю що ще.
Нехай Господь укріпить Вас у цьому випробуванні,бо Ви її надія.
З Богом.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення o.Mykil » 02 травня 2011, 19:09

Чи вправдовує моральне життя протестантів їх духовні блуди viewtopic.php?f=24&t=2170

Хрещення від "протестантів" viewtopic.php?f=24&t=2207

З протестантизму додому viewtopic.php?f=22&t=1655

Протестанти та католицькі чуда viewtopic.php?f=22&t=1865

ГЛАВА УГКЦ ВВАЖАЄ НАГАЛЬНОЮ ПОТРЕБУ ЗАХИСТИТИ УКРАЇНЦІВ ВІД ВПЛИВУ СЕКТ http://risu.org.ua/ua/index/all_news/st ... ions/42097

КАНОНІЧНИЙ АСПЕКТ ПОВЕРНЕННЯ ЧЛЕНА СЕКТИ ДО КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ http://icl.org.ua/index.php?option=com_ ... &Itemid=66
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Володимир ІФ
дописувач
дописувач
Повідомлень: 57
З нами з: 29 квітня 2010, 20:38
Звідки: Івано-Франківськ

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення Володимир ІФ » 02 травня 2011, 21:34

На мою думку найкращий спосіб побороти сектантство - це стати кращими від них.В духовному та фізичному вимірі.Допоки цього не буде секти будуть і далі існувати.Адже людина,котра пережила негативний досвід і не знайшла підтримки серед церковної громади буде шукати її серед інших громад.Тому в першу чергу в таких випадках потрібно постійно молитися за неї,бо без допомоги згори нічого не можемо діяти,а потім постійно проявляти любов до неї.Не просте це діло,бо тут можна і на спротив натрапити,та терпіння здолає все.

Тетянка
гість
гість
Повідомлень: 3
З нами з: 01 травня 2011, 19:07

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення Тетянка » 03 травня 2011, 09:57

Знаю, що нічого не відбувається даремно. Це терпіння дано нашій родині не просто так, просто важко про це постійно пам"ятати. Та й з любов"ю теж проблематично...
Молю вервицю до св.Йосафата.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення andrivovk » 12 травня 2011, 21:50

Як ставитися католикові до протестантів

II. Об отделённых Церквах и церковных общинах на Западе

19. Церкви и церковные Общины, которые отделились от Римского Апостольского Престола либо в эпоху величайших переломных событий, начавшихся на Западе на исходе средневековья, либо в последующее время, соединены с Католической Церковью особой родственной близостью и связью вследствие того, что в предшествующие века христианский народ продолжительно жил в церковном общении.

Поскольку же из-за разнообразия в своём возникновении, вероучении и духовной жизни эти Церкви и церковные общины значительно отличаются не только от нас, но и друг от друга, то дать их точное описание — дело чрезвычайно трудное, и здесь мы не намереваемся взяться за него.

Хотя экуменическое движение и желание мира с Католической Церковью возобладало ещё не везде, мы всё же надеемся, что во всех постепенно будут возрастать экуменическое чувство и взаимное уважение друг к другу.

Однако следует признать, что между этими Церквами и общинами — с одной стороны, и Католической Церковью — с другой существуют весьма значительные разногласия: не только исторического, социологического, психологического и культурного характера, но, в первую очередь, в истолковании истины Откровения. Но для того, чтобы, несмотря на эти различия, можно было облегчить налаживание экуменического диалога, ниже мы желаем дать определённые указания, которые могут и должны стать основанием для такого диалога и побудить к нему.

20. Прежде всего наша мысль обращается к тем христианам, которые открыто исповедуют Иисуса Христа как Бога и Господа, единственного Посредника между Богом и людьми, во славу единого Бога, Отца, и Сына, и Святого Духа. Притом мы знаем, что существуют немаловажные расхождения с вероучением Католической Церкви — даже в вопросе о Христе, воплотившемся Слове Божием, и о деле искупления, а потому и о тайне и служении Церкви, а также об участии Девы Марии в деле спасения. И всё же мы радуемся, видя, что отделённые от нас братья взирают на Христа как на источник и средоточие церковного общения. Движимые желанием единения со Христом, они всё более и более влекутся к поискам единства, а также к тому, чтобы повсюду подавать народам свидетельство своей веры.

21. Любовь наших братьев ко Священному Писанию, благоговение перед ним, доходящее почти до культа, приводит их к постоянному и тщательному изучению Священного Текста: ведь Евангелие "есть сила Божия ко спасению всякому верующему, во-первых, Иудею, потом и Еллину." (Рим 1, 16).

Призывая Святого Духа, они в самих Священных Писаниях ищут Бога, словно говорящего с ними во Христе, пророками предвозвещённом, в Слове Божием, ради нас воплотившимся. В Писаниях они созерцают жизнь Христа и то, чему Божественный Наставник учил и что Он совершил ради спасения людей, особенно же тайны Его смерти и воскресения.

Но, хотя христиане, отделённые от нас, утверждают Божественный авторитет Священных Книг, они отлично от нас, и причём по-разному, понимают взаимоотношения между Писанием и Церковью, в Которой, согласно католической вере, аутентичное учительство занимает первостепенное место в изложении и проповеди писаного Слова Божия.

Тем не менее Священные Речения являются в этом диалоге превосходным средством в могучей руке Божией для достижения того единства, которое Спаситель предлагает всем людям.

22. Всякий раз, когда таинство Крещения по установлению Господню преподаётся должным образом и принимается с надлежащим расположением духа, благодаря ему человек действительно сочетается распятому и прославленному Христу и возрождается к участию в Божественной жизни, по слову Апостола: "Быв погребены с Ним в крещении, в Нем вы и совоскресли верою в силу Бога, Который воскресил Его из мёртвых" (Кол 2, 12).3

Следовательно, крещение устанавливает таинственные узы единства, существующие между всеми возрождёнными через него. Однако само по себе крещение есть лишь начало и исходная точка, поскольку оно всецело устремляется к обретению полноты жизни во Христе. Поэтому крещение направлено к полноте исповедания веры, к полному включению в установление спасения, которого пожелал Сам Христос, и, наконец, к полному вхождению в евхаристическое общение.

Хотя отделённые от нас церковные общины лишены полного единства с нами, проистекающего из крещения, и хотя мы верим в то, что они — прежде всего в силу отсутствия таинства Священства — не сохранили подлинной и целостной сущности Евхаристической тайны, всё же, вспоминая о смерти и воскресении Господа на Святой Вечере, они исповедуют, что в причастии Христовом обозначается жизнь, и ожидают Его пришествия во славе. Поэтому необходимо, чтобы вероучение о Вечере Господней, о прочих таинствах и Богопочитании, а также о церковных служениях, составило предмет диалога.

23. Христианская жизнь этих братьев питается верой во Христа, укрепляется благодатью крещения и слушанием Слова Божия. Проявляется же она в частной молитве, в размышлении над Библией, в жизни христианской семьи, в богослужении общины, собравшейся для того, чтобы воздать хвалу Богу. К тому же их богослужение нередко содержит очевидные элементы древней совместной литургии.

Вера во Христа приносит плоды в восхвалениях и благодарностях за благодеяния, принятые свыше; к этому присоединяется живое чувство справедливости и искренняя любовь к ближнему. Притом эта действенная вера породила немало учреждений, целью которых является облегчение духовных и телесных бедствий, воспитание молодёжи, создание более справедливых условий общественной жизни, прочное установление всеобщего мира.

Даже если многие из христиан не всегда понимают Евангелие в нравственных вопросах так же, как католики, и принимают иные решения в самых затруднительных вопросах, встающих перед современным обществом, всё же они, как и мы, хотят придерживаться Слова Христова как источника христианской добродетели и повиноваться апостольской заповеди: "И всё, что вы делаете, словом или делом, всё делайте во имя Господа Иисуса Христа, благодаря через Него Бога и Отца" (Кол 3, 17). Это может послужить исходным пунктом для экуменического диалога о том, как следует применять Евангелие в нравственных вопросах.

24. Таким образом, вкратце изложив условия, при которых обычно осуществляется экуменическая деятельность, и указав те начала, которыми оно должно руководствоваться, мы с упованием обращаем взоры к будущему. Сей Святейший Собор призывает верующих воздерживаться от всяческого легкомыслия и необдуманного рвения, способных повредить подлинному продвижению к единству. Ведь их экуменическая деятельность может состояться лишь в том случае, если она будет полностью и искренне католической, то есть верной истине, воспринятой нами от Апостолов и Отцов, и согласной с верой, которую всегда исповедовала Католическая Церковь, но вместе с тем неизменно устремляющейся к той полноте, до которой Господь желает взрастить Своё Тело с течением времени.


Джерело : Документи 2 Ват.Собору, Декрет про екуменізм.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення Омельян » 05 січня 2016, 13:17

о.Олег писав:бачите - секти бувають дуже різні (навіть зовнішньо християнські можуть бути такими, які стараються підкорити собі людину) і... Ви (сім'я/родина) найперше самі намагайтеся бути християнами, а стосовно неї - пильнуйте, щоб не було небезпеки для життя/здоров'я її та діточок. Стосовно ж повернення її до Христової Церкви... - просіть, переконуйте, старайтеся з нею говорити, але... без насильства. З того, що читаю у Вас - людина переживає кризу і напевно в час, коли вона потребувала допомоги, їй помогли/підтримали якісь (з організації, яку Ви не можете ідентифікувати) люди: не думаю, що можна вимагати від неї забути про пережите - те що можете, так це бути поруч, щоб саме Ви/сім'я/родина були тими, на кого вона б могла опертися в будь-якій ситуації. Старайтеся стати їй другом. Приймати людину потрібно дійсно "такою, як вона є", але кликати (призивати, пояснювати, молитись, проповідувати...) потрібно до Божого життя в Його Церкві
терпеливості Вам і нехай Бог Вас Благословить
З повагою, о.Олег

так, і читав "Про екуменізм", але від недавна (мабуть це відчутно з моїх запитань) багато довелось спілкуватися з різними (дуже-дуже різними) протестанськими братами і сестрами. Наприклад - з дівчиною років 25, яка якось назвала своюобщину і, коли я ніяк не міг зрозуміти що воно таке, назвалась лютеранкою (і вона: проти жінок-священиків, проти гомосексуальних "подружь" - на мої запаитання), а тоді, буквально того ж дня - з (також!) лютеранкою-пастором (хоча в неї дозволені ті "шлюби", але, заявила "особисто проти і жодному не приймала участі і не прийматиму, бо Біблія заперечує"). А є ще інші, в яких так і не розібрався звідкіля. Навіть "візантійського обряду" ( :shock: ) хтось назвався, а хтось говорив, що є католиком, але "реформованим" :) Відповідно - не дивно, що серед такого роду назв люди заплутуються і потрапляють кудись, з чим потім себе ідентифікують. З іншого боку - чи не варта б тут дати якусь загальну картину, цілість, з якої відштовхуючись можна було б вести якісь логічні роздуми "що є що"/"хто є хто" а, відтак, допомогти більш-менш знаючи, що вчать і яка в результаті проблема віри чи моралі? Можливо це потребуватиме часу чи запрошення когось знаючого. Це не спішно - все розумію: всі загружені роботою, особливо священики в Свята...
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення о.Олег » 18 січня 2016, 18:05

Христос Раждається!
Омельян писав:... назвалась лютеранкою (і вона: проти жінок-священиків, проти гомосексуальних "подружь" - на мої запаитання), а тоді, буквально того ж дня - з (також!) лютеранкою-пастором (хоча в неї дозволені ті "шлюби", але, заявила "особисто проти і жодному не приймала участі і не прийматиму, бо Біблія заперечує"). А є ще інші, в яких так і не розібрався звідкіля. Навіть "візантійського обряду" ( :shock: ) хтось назвався...

перепрошую - було хтів :) зазіхнути відповісти на все повністю чинно і послідовно, але, бачу, не виходить, тому спробую почати з лютеран.
Якщо дивитись загально, переважна більшість сучасних лютеранських юрисдикцій ведуть свої початки від лютеран XVI століття. Принаймі вони самі себе визнають їхніми спадкоємцями (навіть, якщо :) можна з великою долею ймовірності передбачити, що сам о.Мартін відхрещувався б від таких заявлених нащадків руками й ногами).
Всі (наскільки мені відомо - дійсно всі, без винятків) лютерани визнають своїми віросповідними документами:
- три Символи Віри: Апостольський , Нікейський , Афанасієвський .
- Аугсбургське Ісповідання
- Катехизм Лютера .

Як правило, лютерани визнають значимість і всіх інших текстів Concordia - Книги Згоди (і, власне, основна різниця між лютеранами, яких можемо стрінути, саме у тому, що для одних Concordia - це безумовно справжні тексти, єдино правильне тлумачення Біблії, а для інших - просто важливе ісповідання віри, яке, однак, може з часом бути і корегованим).

Далі - важливо розуміти, що майже всі сучасні євангельсько-лютеранські (не путати з іншими "євангельськими" без зазначення "лютеранські" :) - реформаторські церковні об`єднання також можуть себе так називати і саме їх ми часто чуємо під назвою "евангелисти") Церкви входять в одне з трьох міжнародних об'єднань: Всесвітню лютеранську федерацію (LWF ), Міжнародну лютеранську раду ( ILC ) та Конфесійну Євангельсько-лютеранську конференцію (CELC ).

LWF - найбільше об'єднання. Переважна більшість лютеранських церковних спільнот (і майже всі великі за чисельністю общини, за винятком Синоду Міссурі) входять саме до його складу. Серед тих хто входить до складу LWF є певні відмінності, але, здебільшого - це ліберали. "Лібералізм", про який йдеться, означає, насамперед, те, що ці церковні об`єднання, як правило, не приймають вчення про повну безпомилковість Біблії. Щоб загострити це розрізнення, нагадаю, що протестанти-фундаменталісти зазвичай говорять, що Біблія є "до останньої крапки"Слово Боже. Ліберальна протестантська позиція (у тому числі, що вирізняє в окрему групу лютеран LWF) полягає в тому, що Біблія містить Слово Боже. Відповідно, такі церковні спільноти допускають історичну критику біблійних текстів. До якої міри в цій критиці слід заходити, а до якої ні, що в Біблії можна приймати символічно, а що ні - якихось загальних чи зобов'язуючих рішень не існує. Кожен богослов, кожен клирик чи мирянин це питання вирішує сам за себе. Тому в рамках LWF, більше того навіть в рамках однієї і тієї ж юрисдикції, що входить до LWF - можуть бути дуже різні думки/погляди: від вельми консервативних, до вельми скептичних. Хоча при цьому зберігається певна загальна богословська традиція, загальний, якщо так можна висловитися, стиль думки. Як і в XVI столітті, сучасне лютеранське богослов'я, лютеранська герменевтика, і лютеранське практичне благочестя майже завжди будуються на розрізненні Закону та Євангелія. Але тлумачить цей принцип по-різному. Так ось: стрінута лютеранка жінка-пастор скоріш за все з цього об'єднання - майже всі (є кілька винятків, якщо не помиляюсь, але як правило) церковні спільноти, що входять до складу LWF, висвячують жінок для "служіння Слова і Таїнств". А от вже, що стосується благословення одностатевих "шлюбів", то ця тема за останні десятиліття стала в LWF проблемою, через яку вони (і Слава Богу, що не мають загального "одобрямс") сваряться. Практику "гомосексуальних одружень" мають Церква Швеції, Євангельсько-лютеранська Церква Америки і ряд інших (в основному - європейських) церковних об`єднань. У лютеран інших частин світу ця практика не поширена, а африканські лютерани виступають з різкими протестами. Тут треба уточнити, що в Європі (у тому числі в Німеччині і в Скандинавських країнах) чисельність лютеран останні десятиліття неухильно скорочується, а в Африці та Азії - вибухово зростає, тому сьогодні лютеранськими церковними спільнотами з найбільшою чисельністю у світі є (покищо є) Церква Швеції, але перспектива на недалеке майбутнє за лютеранськими церковними спільнотами Танзанії, Ефіопії, Індії, Мадагаскару, Індонезії. А це значить, що переконання лютеран Азії та Африки ігнорувати небезпечно, тому LWF в цілому уникає прийняття якихось чітких рішень з приводу узаконення "одностатевих союзів". Тим більше, що користаючи з цього конфлікту, Міжнародна лютеранська рада (ILC, про яку напишу нижче) активно намагається перетягувати африканських лютеран до себе. Зрештою - ці панове-лютерани доволі гнучкі і якихось "переходів" від них я поки не зауважував, а відслідковувати особисті переходи не думаю, що можливо (хіба, можливо, десь ведуться якісь обрахування і мені про це просто не відомо), бо LWF вельми прихильна до екуменічних ідей: на сьогодні багато спільнот, що входять до LWF, мають сопричастя з реформатами, англіканами, методистами, і т.п.

ILC - об'єднує консервативну меншість лютеран. Найбільша (і єдина, що налічує кілька мільйонів людей) Церква в його складі - Лютеранська Церква Синод Міссурі. Інші церковні спільноти в його складі - або консервативні лютеранські церковні об`єднання, що в якийсь момент усвідомили єдність своїх поглядів з "міссурійцями", або церковні спільноти, які виросли з місій Синоду Міссурі. ILC - це біблійні фундаменталісти. Вони приймають вчення про безпомилковість Біблії, відкидають символічне тлумачення та історичну критику біблійних текстів. У той же час, це послідовно конфесійне об'єднання. Вони приймають Concordia не настільки, наскільки вона є вірним тлумаченням Біблії, але саме тому, що вона є вірним тлумаченням Біблії. Інакше кажучи, вони приймають її повністю і беззастережно. Своє богослов'я вони намагаються будувати на Отцях Реформації XVI століття і лютеранських Схоластах XVII століття (Герхард http://www.pravenc.ru/text/164895.html , Каловіус (є в мережі, але все, що знаходжу, видає на сайтах різний непотріб - хіба самі шукайте), та ін.). У деяких екуменічних діалогах беруть участь, але сопричастя ні з ким, хто не входять до складу ILC, не мають. Дуже строгі в питаннях догматики, в обрядах допускають певне розмаїття (впливи реформації), висвячування жінок в ILC заборонено, як заборонені і одностатеві "шлюби".

CELC - це ультраконсервативне об'єднання невеликих лютеранських Церков навколо Вісконсинського синоду https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0 ... 0%BE%D0%B4 . Про них можна сказати те ж саме, що про ILC, тільки якщо мати на увазі, що вони набагато жорсткіші аж до сектантської нетерпимості. В екуменічних діалогах не беруть участі взагалі, жінки у них не мають права навіть голосувати в парафіяльних зборах, і т.п. :) Але, цікаво, що якраз в Україні вони проявили свою гнучкість (не в сфері догматики чи етики, а в сфері обрядів): їхня місцева юрисдикція - Українська лютеранська церква - є єдиною в світі (інших не знаю) лютеранською Церквою візантійського обряду.

Ще раз перепрошую, що не можу відповідати більш повно, але стараюся
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Омельян
дописувач
дописувач
Повідомлень: 86
З нами з: 24 березня 2015, 15:25

Re: Як ставитися католику до протестантів та сектантів

Повідомлення Омельян » 22 січня 2016, 11:54

А "сопричастя" з тими чи іншими - це щось подібного, як у нас "співслужіння євхаристії"? Питаюся, бо стикався з твердженням, що в лютеран існує переконання, що кожен віруючий (не лише пастор: не памятаю, чи питав, але ще раз заакцентую - вони вірять в Таїнство Священства?) може промовити "Прийміть, ...це є Тіло Моє" і можна приступати до Таїнства, відповідно: що таке тоді це "сопричастя" мало б означати?
Слава Ісусу Христу.
"Молитва є зустріччю з Богом. Милостиня - зустріччю з ближнім. Піст - це зустріч з самим собою".

Блаженнійший Любомир Гузар


Повернутись до “Інші Церкви та Спільноти”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей