Історія церкви - шліфування віри.

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 09 вересня 2015, 21:09

Добре, тоді почну напевно з Євреїв.

Отже про садукеїв, тобто тих хто не вірили взагалі пророцтва про месію я вже писав. по факту дана течія проіснувала тільки до кінця періоду Другого Храму і зникла разом з його зрунуванням.
Оскільки вона покладалась тільки на закон Моєсея і його заповіт з Яхве. Оскільки Храм був знищений, а іудеї вигнані з обіцяної землі, то вірування даної течії втратили повний зміст, адже це означало для них кінець Божого союзу. В кінцевому результаті вони або прийняли різні вчення фарисеїв, або були абсорбовані народами серед яких проживали.

Фарисеї хоч і очікували Месії, однак не прийняли Ісуса як месію і досі перебувають в його очікуванні. Згодом вони систематизували свої віровчення і трансформувались в те що ми зараз називаємо Юдеями. Ісус Христос ними не розглядається як реально існуючий, або повністю заперечується його месіанські чи пророчі сторони.

Однією із течій юдаїзму є караїмство, що виникло у VIII ст. в Вавилоні. На відміну від інших юдеїв, караїми не визнають Талмуд. Відокремившись від основної маси юдеїв вони за два-три покоління стали окремою, невеликою, етноконфесійною групою. Тому більшістю юдеїв караїмство визнається окремою релігією, а не течією юдаїзму. Ця релігія ґрунтується на Торі, яку віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети. По факту є певною варіаціюєю садукейства однак немає прямого зв’язку, оскільки між ними є кілька століть розриву. Згідно юдейських звісток виник після того як Анан бен Давид образився, що головою єврейської общини в Багдаді вибрали не його, його молодшого брата, і відповідно утворив власне віровчення.

Самаритяни, Самаряни (івр. שומרונים‎ — «Шомрон», כותים — «кутім» (тобто переселенці з месопотамського міста Кута) — нечисленна етно-релігійна група, представники якої компактно проживають у кварталі Неві-Пінхас ізраїльського міста Холон (передмістя Тель-Авіва) а також у селі Кир'ят-Луза (Неві-Кедем) біля гори Гарізім, неподалік від міста Наблус на Західному березі річки Йордан. Релігія — своєрідна версія Юдаїзму з часів перед пророками. Священні книги — Тора і Книга Ісуса Навина (у версіях які відрізняються від канонічних варіантів — особливо Книга Ісуса Навина). Чисельність — близько 700 осіб. Самаритяни уникнувши вавилонського рабства, не зберегли Тору в її оригінальному вигляді, тому також не вважаються більшістю юдеїв за одноплемінників.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 10 вересня 2015, 20:36

Можна спробувати? :oops:

Отже, початок християнства. Йду далі за Символом віри:
"І в Єдиного Господа, Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця родженого, перед всіма віками (тут опускаю, бо до наступної фрази ніби дійшли трошки пізніше?) Він задля нас людей і нашого ради спасіння зійшов з Небес, і воплотився з Духа Святого, і Марії Діви, і став Чоловіком".

Отже, перша єресь полягала в тому, що Ісус - не Христос, не Син Божий (і вже не важливо: фарисей/не фарисей - багато просто не повірили).

А от з тих, що повірили, вже цікавіше - багато відступили від віри, коли зайшла мова про Євхаристію:
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» 53 А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. 54 Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. 55 Бо тіло моє - їжа правдива, і кров моя - правдивий напій. 56 Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. 57 Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною. 58 Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.» 59 Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі. 60 Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» 61 Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу? 62 А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, - що тоді? 63 Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух - ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя. 64 Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його. 65 Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.» 66 Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.
(Івана, 6) Цікаво, що поширена зараз єресь, дуже поширена - у багатьох протестантів, у Свідків точно.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 10 вересня 2015, 20:46

Сина Божого, Єдинородного, від Отця родженого, перед всіма віками

оцей кусок за швидко взяли.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 10 вересня 2015, 20:49

Wolodymyr писав:
Сина Божого, Єдинородного, від Отця родженого, перед всіма віками

оцей кусок за швидко взяли.

Взагалі про Ісуса Христа, чи як? Бо Ісус зразу себе називав Сином Божим, а
Єдинородного, від Отця родженого, перед всіма віками
може й заскоро.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 10 вересня 2015, 20:52

До речі, най- найважливіша правда, що Ісус - Христос зараз тут потребує доведення! Ну, ми тут не просто зібралися перераховувати єресі, правда?

Сенс розмови в тому, щоб розказати історію звідки виник наш Символ Віри наприклад, і чому власне сповідуємо ті чи інші релігійні догмати і як свої догмати оправдовують інші.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 10 вересня 2015, 20:53

Поки ми ще не задалеко пішли. то вернусь до
Він для нас людей і ради нашого спасіння зійшов з небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком.

Отще ще кілька релігійних вчень які признали існування і вчення Ісуса, але в своїй певній формі.


Гностицизм (від лат. gnostikos «обізнаний»; грец. γνῶσις «знання») — релігійне дуалістичне вчення пізньої античності, у 2-3 століттях, що прийняло певні моменти християнства, грецької філософії та східних релігій. Гностицизм претендував на «правдиве» знання про Бога та повне розуміння таємниць світобудови. З ним пов'язане виникнення маніхейства. Справив значний вплив на середньовічні єресі та неортодоксальну містику сучасного часу.

Маніхе́йство ( фарсі آیین مانی Āyin e Māni; кит. 摩尼教; піньїнь:Móní Jiào) — складене з вавилонсько-халдейських, юдейських, християнських, іранських (зороастризм) гностичних уявлень синкретичне релігійне вчення перса Мані, або Манеса.[1] Поруч із зороастризмом і мітраїзмом маніхейство було однією з найвпливовіших іранських релігій.

Шість сакральних книг маніхейства було написано сирійською арамейською мовою, але незабаром, задля поширення релігії, було перекладено іншими мовами (пехлеві, согдійською, уйгурською, китайською, латиною, грецькою, коптською).

Вчення Мані — це дуалістичне вчення про боротьбу добра і зла. Беручи своє коріння із гностицизму, воно вимагало від певного кола адептів найсуворішої врівноваженості, особливо щодо харчування, статевого життя, фізичної праці. Більшість маніхейських мирян дотримувалися лише деяких із необхідних правил, що не позбавляло їх можливості спасіння.

Оскільки Мані вважав себе останнім і головним із пророків Бога добра (перед ним пророками були Авраам, Мойсей, Заратуштра, Ісус, Будда), він прагнув поєднати всі основні віровчення і замінити їх, тому він зазнав переслідувань з боку представників усіх цих релігій, зокрема з боку зороастрійських священиків, від рук яких і помер. Попри це, маніхейство набуло певного впливу поза межами держави Сассанідів, а пізніше Аббасідів: на схід — до Китаю і Сибіру, на захід — до Іспанії і Галлії; Августин, який згодом різко виступав проти маніхейства, протягом 7 років був адептом цього культу.

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 10 вересня 2015, 20:54

ShMariam писав:До речі, най- найважливіша правда, що Ісус - Христос зараз тут потребує доведення! Ну, ми тут не просто зібралися перераховувати єресі, правда?

Сенс розмови в тому, щоб розказати історію звідки виник наш Символ Віри наприклад, і чому власне сповідуємо ті чи інші релігійні догмати і як свої догмати оправдовують інші.


Це скоріше тема месіанських пророцтв. Вона сама по собі дуже величезна. Не знаю чи варто в конкретно цій темі зачіпати.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення andrivovk » 10 вересня 2015, 20:56

Wolodymyr писав:караїмство...Ця релігія ґрунтується на Торі, яку віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети.


Нагадує протестантів :)
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 10 вересня 2015, 20:59

Пророцтва, може й не всі (гарна збірка, тільки не сподобалося заігрування з числами, але то таке...):

Код: Виділити все

Месія народиться у Вифлеємі
Пророк Міхея (біля 700 р. до Христа.) каже: "Ти ж, Вифлеєме-Єфрато), занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юдеїв. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних".
Даниїл (605-530 до Христа) пророкував, що від часу відбудови Єрусалиму (453 р.) до публічного виступу Месії мине 69 річних седмиць (тобто 69x7 років), а до смерті Месії — 69 з половиною річних седмиць.
Цю звістку Даниїл отримав від Архангела Даниїла, коли одного разу складав жертву і молився про звільнення з вавілонської неволі (Дан. 9, 21).
Цар Кир дозволив євреям відбудувати святиню і будинки (536 р.), але заборонив відновлювати мури міста. Лише Цар Артаксеркс на 20 році свого панування (453 р.) велів відбудувати мури і брами Єрусалиму (II Ездр. 2, 1-8). Отже, коли до 453 року додамо 483 (69x7) або 486,5 (69x7), одержимо якраз 30 рік (відповідно 33,5) після народження Христа.
Месія народиться з покоління Давидового, з Діви.
Через пророка Ісаію звістив Бог цареві Ахазові, що може бажати якогось знаку Божої всемогутності. Але цар не схотів жодного знаку, тоді пророк сказав: "Оце ж сам Господь дасть вам знак: ось дівиця зачала, і породить сина, і дасть Йому ім'я Емануїл" (Іс. 7, 14). Через пророка Єремію Бог пророкує: "... пробуджу для Давида праведний пагін, що владарюватиме як цар і буде мудрим, буде чинити на землі суд і справедливість" (Єр. 23, 5).
Перед Месією прийде предтеча, який буде навчати в пустині і буде вести ангельський спосіб життя.
Ісаія говорить про предтечу так: "Голос чути: Стеліть Господу дорогу в пустині, рівняйте у степу шлях нашому Богу! Нехай кожна долина заповниться, кожна гора й пагорб нехай знизиться!" (Іс. 40, 3-4). Малахія каже: "Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу переді мною і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій" (Мал. З, 1). Тим предтечею Месії був Йоан Хреститель.
Три царі (мудреці) з далеких країв принесуть Месії дари і поклоняться Йому (Пс. 71, 10).
Коли народиться Месія, буде вбито багато дітей. "...У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахель плаче за дітьми своїми, заспокоїтись не хоче, бо їх уже немає" (Єр. 31, 15). Рахель, мати великого племені, яка померла у Вифлеємі і там же похована (Буття 35, 19), символізує тут весь ізраїльський народ.
Месія втече до Єгипту (Іс. 19, 1) і повернеться.
Пророцтва про особу Месії
Месія буде Богом і людиною одночасно.
"Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано, влада на плечах у нього, і дадуть йому ім'я: "Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь світу" (Іс. 9, 5).
Месія буде священиком, як Мелхіседек.
У псалмі Давида говорить Бог Отець до Месії: "Ти — Єрей повіки на зразок Мелхіседека" (Пс. 109, 4). Христос жертвував хліб і вино під час Тайної вечері, і понині щодня жертвує на престолах через своїх заступників священиків.
Месія буде великим пророком і учителем.
Бог сказав Мойсеєві: "Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти" (Второзак. 18, 18). Тому євреї називали Месію "пророком, що має прийти у світ" (Йоан 6, 14). Отже, Месія повинен був навчати і пророкувати (Іс. 49, 1-6).
Пророцтва про страсті Месії
Месія в'їде до Ерусалиму, сидячи на ослиці (Зах. 9, 9). Буде проданий за 30 срібняків.
Біля 500 року до Христа, Захарія провістив: "...І вони відважили мені мою плату — тридцять срібних. Але Господь сказав мені: "Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили". І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю" (Зах. 11, 12-13).
Месію зрадить один з його товаришів (Пс. 40, 10; Йоан 13, 30). Учні покинуть Його під час Його страждань (Зах. 13, 7).
Коли піймали Ісуса Христа, учні покинули Його і повтікали (Мар. 14, 50), лише Петро та Йоан ішли за Ним аж на подвір'я архієрея (Йоан 18, 15).
З Месії будуть кепкувати (Пс. 21, 7), будуть Його бити, плювати на Нього (Іс. 50, 6), бичувати Його (Пс. 72, 14), увінчають терням (Піснь піс. З, 11), будуть напувати жовчю і оцтом (Пс. 68, 22). Його одяг ділитимуть жеребкуванням (Пс. 21, 19).
Воїни ділили під хрестом одяг Спасителя; кому дістанеться верхній одяг, вирішував жеребок (Йоан 19, 23).
Руки і ноги будуть пробиті (Пс. 21, 17).
Засуджених лише прив'язували до хреста шнурами, але Спасителя було прибито цвяхами. Тому Месія міг пізніше показати свої рани Томі і сказати: "Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій" (Йоан 20, 27).
Месія буде терплячим у своїх муках, як ягня (Іс. 53, 7), і навіть молитиметься за своїх ворогів (Іс. 53, 15).
Месія умре добровільно за наші гріхи (Іс. 53, 4-7).
Пророцтва про прославлення Месії
Його тіло буде нетлінним (Пс. 15, 10).
Месія повернеться на небо (Пс. 63, 34) і засяде праворуч Бога Отця (Пс. 109, 1).
Його наука з Єрусалиму, з гори Сіон (Йоіль, 2, 28; Пс. 109,4), пошириться по усій землі.
До Його Царства увійдуть і віддадуть честь Месії поганські народи всієї землі (Пс. 21, 28-29).
Убивці Месії (євреї) будуть жорстоко покарані і розсіяні поміж народами (Второзак. 28, 64).
Єрусалим разом зі святинею буде знищений, занепаде єврейське священство, святиню ніколи вже не відбудують (Дан. 9, 26-27; Ос. З, 4).
В усіх куточках землі будуть приносити чисту жертву (Малах. 1, 11).
Колись Месія буде судити всіх людей (Пс. 109, 6), а перед судом зішле на землю Іллю (Малах 4, 5).
Прообразами страстей і смерті Месії були Авель, Ісаак, Яків, Йосиф, Давид, пасхальне ягня, жертва в день примирення і мідяний вуж.
Авель — перший праведник між людьми, Ісус Христос — перший між всіма святими. Авель - пастир складає милу Богові жертву, брат з ненависті убиває його; Христа убивають його брати євреї.
Ісаак — єдиний, улюблений син свого отця, сам несе на гору дерево, покірно клякає на жертовному вівтарі, але Ангел повертає його батькові; Ісус Христос, принісши себе в жертву, воскресає.
Якова переслідує рідний брат, але він прощає йому; Ісуса Христа переслідують євреї, але вони поєднаються з ним наприкінці світу. Яків, хоч має багатого батька, іде в чужу землю, щоб привести звідти побожну жінку; Ісус Христос сходить на землю, щоб узяти тут собі святу обручницю — Свою Церкву. Щоб завоювати любов обручниці, Яків довго служить; для любові Церкви Христос служить людям 33 роки. Яків мав дванадцять синів, найулюбленішим був Йосиф; Христос мав дванадцять апостолів, найулюбленішим був Йоан (Буття 25-33). Брати з ненависті продають Йосифа за 20 срібняків у неволю, він терпить у в'язниці між двома злочинцями; Ісуса зраджують за 30 срібняків, Він гине на хресті між двома розбійниками. Йосиф, отримавши найбільшу шану, рятує свій народ від голодної смерті; Ісус Христос, давши людям Євангеліє, рятує їх від смерті душі.
Давид народився у Вифлеємі, у молодості зазнав зневаги, озброєний пращею і камінням перемагає велетня Голіафа. Ісус Христос на хресному дереві перемагає диявола п'ятьма Своїми ранами. Давида вибирають царем; Ісус Христос є царем Церкви.
Євреї перед виходом з Єгипту в надвечір'я великого свята вбивають великоднє ягня, невинне ягня є одночасно і жертвою, і їжею, його кров на дверях єврейських домівок охороняє від дочасної смерті; кров Ісуса береже нас від смерті духовної.
Мойсей наказав вивісити в пустині мідяного вужа; хто, укушений змією, подивиться на нього — вилікується. (Числа 21, 6-9). Ісуса Христа розпинають на хресному дереві, хто вірить у Нього — отримає спасіння. Тому Ісус Христос каже: "Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, — так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним" (Йоан 3, 14-15).
Прообразами учительської місії Христа були Ной, Мойсей і Архангел Рафаїл.
Ной — єдиний праведний між своїми сучасниками, Ісус Христос — єдиний без гріха; Ной будує корабель, Ісус — Церкву; Ной рятує людський рід від загибелі, Ісус — від вічної смерті; Ной складає милу Богові жертву, вийшовши з корабля після закінчення потопу, Ісус, ідучи зі світу; за посередництвом Ноя Бог дає людям новий завіт і посилає їм райдугу, як знак, що не буде більше карати людство потопом; подібно Бог робить і з Ісусом, даючи Його нам у Пресвятій Євхаристії.
Мойсей, будучи дитиною, щасливо уникає загибелі, проводить юність у Єгипті, 40 днів перед оголошенням законодавства постить; Ісус поводиться так само перед оголошенням Євангелія. Мойсей звільняє ізраїльтян із неволі і веде їх до обіцяної землі, Ісус Христос звільняє нас із неволі диявола і веде до Церкви. Мойсей творить чудеса для підтвердження свого Божого посланництва, молиться за свій народ, з'являється на горі Синай (Христос — на горі Фавор), є посередником Старого Завіту (Ісус — Нового). Архангел Рафаїл сходить з неба, щоб керувати вчинками Товії, Ісус Христос — усього людства; супроводжує його досить довго (Ісус - 33 роки), звільняє його від сліпоти (Ісус - від сліпоти духовної).
Прообразом священичої місії Месії є Мелхіседек.
Мелхіседек (цар справедливості) був царем Салиму (царем світу). Ісус Христос є вічним Царем справедливості і світу. Мелхіседек не лише цар, але і священик, жертвує хліб і вино (Буття 14).
Прообразом воскресіння е Йона.
Йона три дні перебуває всередині риби (Христос стільки ж у лоні землі) (Мат. 12, 40). Йона закликає до покаяння ніневітян, Ісус Христос - євреїв (Йона, 3).
Прообразом Христової Церкви е корабель Ноя.
Корабель Ноя, збудований з міцного дерева, рятує людей від смерті (від духовної смерті нас рятує Церква, переказуючи заслуги хресного дерева). Поза кораблем рятунку не було (нема спасіння поза Церквою). На кораблі Ноя знаходилися різні тварини (до Церкви належать всі народи). Хвилі підносили корабель щораз вище (переслідування очищають і зміцнюють Церкву). Корабель опинився на скелі (Церква стоїть на камені (скелі), прообразом якої є Петро).
Прообразом Пресвятої Євхаристії є манна.
Манна була білою, як вовна ягняти, була для ізраїльтян щоденним кормом (Христос щодня сходить на престол), падала з неба лише протягом переходу євреїв через пустиню (Таїнство Пресвятої Євхаристії приймаємо лише під час нашої дочасної мандрівки). Людство готується до приходу Спасителя.
Бог вибрав собі ізраїльський народ, нащадків Авраама і Сам готував його до приходу Спасителя.
Потоп відбувся приблизно 1650 року після створення людини. Авраам, прийшов на світ 300 років пізніше, тобто десь біля 1950 р. перед Христом. Бог покликав його з його вітчизни до святої землі Палестини (Буття 12). Нащадкам Авраама (ізраїльтянам) Бог визначив долю святого народу ("Ви будете в мене царством священиків, народом святим" Вихід 19, 6). Те, що Бог вибрав один народ серед інших, не означало, що Він інші народи ігнорує, навпаки, це свідчить про те, що Бог піклувався про все людство. Кожного разу, обіцяючи людям прихід Спасителя, Бог зазначав, що той Спаситель як нащадок вибраного народу, ущасливить всі народи (Буття 12, 3; 26, 4).


http://promin-lubovi.narod.ru/public/12/pub12st4.htm
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 10 вересня 2015, 21:00

andrivovk писав:
Wolodymyr писав:караїмство...Ця релігія ґрунтується на Торі, яку віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети.


Нагадує протестантів :)

Вивчали би протестанти трохи історію, то би не думали що вони одні такі мудрі. Бо насправді все нове, то просто забуте старе. І знали би що з тим старим сталось.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення andrivovk » 10 вересня 2015, 21:10

Wolodymyr писав:
andrivovk писав:
Wolodymyr писав:караїмство...Ця релігія ґрунтується на Торі, яку віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети.


Нагадує протестантів :)

Вивчали би протестанти трохи історію, то би не думали що вони одні такі мудрі. Бо насправді все нове, то просто забуте старе. І знали би що з тим старим сталось.

Та то так, але з ними треба акуратно, терпеливо обходитися, бо як каже бл.Джон Ньюман

Зображення

То буде просто словесний пінг-понг.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 10 вересня 2015, 21:22

Доречі, якби хто мав час і натхнення і пішов читати вікі по мому лінку про маніхейство, то побачив би велику схожість маніхейства, з тим що в принципі сповідують більшість не дуже близьких до церкви християн.

Отже так би мовити єрись перша і дуже поширена, більшість навіть не здагадуються, що є єретиками, хоч ходять що тижня до церкви:
Християни кажуть, що Бог єдиний і він створив все.
Не християни, що є 2 бога добрий і злий. Або 2 сили, добра і зла. І що вони рівні по силі.

Просто нагадаю.
Повторення закону 5:7
Хай не буде тобі інших богів при Мені


В принципі це треба напевно було зачепити ще на початку теми.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 10 вересня 2015, 21:37

Основні ідеї гностицизму: матерія - зло, дух - добро; ідея гнозису - спеціального знання, інтуїтивного, містичного пізнання Бога (від чого гностики почувалися вищими від інших). До речі, т.зв. "прєлєсті" (жаль, що в КЦ навіть нема відповідника) - "сучасний" прояв (до певної міри!) гностицизму? Чи де можна побачити прояви гностицизму? (часом не Нью Ейдж і т.п.?) По суті, як я зрозуміла, гностицизм в перших століттях християнства - це була така собі мішанина християнства з поганством.

Wolodymyr писав:Доречі, якби хто мав час і натхнення і пішов читати вікі по мому лінку про маніхейство, то побачив би велику схожість маніхейства, з тим що в принципі сповідують більшість не дуже близьких до церкви християн.

Маніхейство зараз згадують у тих випадках, коли хтось розглядає матерію (і тіло, зокрема) як зло. Чесно кажучи, від деяких явно маніхейських ідей народ Божий повністю (?) очистився хіба в наш час (не значить, що раніше Церква помилялася - просто офіційно про то не говорили). У всякому разі,зараз вже значно менше католиків, які будуть на повному серйозі стверджувати, що подружні стосунки - зло (хай і необхідне).
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення о.Олег » 11 вересня 2015, 05:48

Wolodymyr писав:Доречі, якби хто мав час і натхнення і пішов читати вікі ...

обережно з вікіпедією - перевіряйте інформацію
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення andrivovk » 11 вересня 2015, 12:41

Якщо я правильно розумію, ранні Вселенські Собори скликалися, щоб осудити якусь єресь. Нікейський, наприклад - аріянство (Заперечувало Божество Ісуса). Потім було монофізитство - тут навпаки - Божество приймали, а відкидали людську природу Ісуса. Потім монофеліти. Вони казали, що в Ісуса є тільки одна воля - Божа. А пізніше монергісти - вже казали, що є дві волі в Ісусі - Божа і людська, але людська ніякої ролі не відігравала. Так ніби вона собі для краси була. :D

Якщо щось наплутав, то поправте мене.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 11 вересня 2015, 12:47

Зараз ми до цього дійдем, не переживайте.
В принципі можете і самі написати, але більше ніж пів речення на кожен собор, за 2-3 абзаци хоча б

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 11 вересня 2015, 13:13

Тобто, починаємо з Вселенських соборів? До 325 р. схизм і єресей (крім вище згаданих), ну і крім аріанства (засудженого на І Вселенському Соборі) не було? Я не знаю, просто питаю. :pardon:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 11 вересня 2015, 16:19

Отже були євреї, що не прийняли Христа. були що прийняли, а ще були погани, які увірували і тут ми одержуємо нове розділення, вже не тільки в віроученні, а і у традиційності.
"Єрусалимський Собор"
один із перших християнських соборів, що зібрав апостолів і старійшин християнської церкви в Єрусалимі. Собор описаний у книзі Дій апостолів, його проведення як правило датується 49 роком. Основним питанням собору став Закон Моїсеєвий, що передбачав обов'язкове обрізання і захищався фарисеями (Дії 15:5). Протилежної точки зору дотримувались апостол Павло і Святий Варнава. Рішенням собору стало відмова від юдейських практик обрізання, жертвоприношень тварин в Єрусалимському храмі, левірату, відвідування єврейських синагог, зберігання суботнього спокою і безлічі інших обрядових ритуал ів, за які юдеїв викривав ще сам Христос.(напр. Мт. 23:38-46)). І, хоча християни з євреїв і надалі намагалися дотримуватися старозавітних обрядів (Дії 21:21-28), рішення собору ознаменували розрив християнства з юдаїзмом і сприяли поширенню християнства серед язичників

Серед зовнішніх приписів, постановою собору християнам було наказано утримання від ідолопоклонства, жертовної крові, а також заборону віруючим робити іншим того, що собі не хочуть(Дії 15:28-29).

Єрусалимський собор іноді вважається єдиним собором, на якому були присутні апостоли; проте вони збиралися і раніше, зокрема для обрання 12-го апостола (Матвія) замість відпавшого Іуди (Дії 1:13-26), та для обрання семи дияконів (Дії 6:1-6) і в інших випадках.

Дії 15:1-29
15 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
4 Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
5 Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!
13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.
14 Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.
15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:
16 Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!
18 Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.
19 Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,
20 але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.
21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
22 Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,
23 написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!
24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,
26 людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
28 Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
29 стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 11 вересня 2015, 16:21

Мт. 22:36-46
36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? 37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. 38 Це найбільша й найперша заповідь. 39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. 40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. 41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, 42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. 43 Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: 44 Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. 45 Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? 46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Ів 7:22
Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? 37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. 38 Це найбільша й найперша заповідь. 39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. 40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. 41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, 42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. 43 Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: 44 Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. 45 Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? 46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.


Дії 1:13-17
13 А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів. 14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. 15 Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив: 16 Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив, 17 бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв. 18 І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось... 19 І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови. 20 Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший. 21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами, 22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення. 23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія. 24 А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав, 25 щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце. 26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 11 вересня 2015, 18:56

На кожному уточнювались якісь частини віровчення. навіть не знаю чи чіпати все чи зразу переходити до великих єрисей.
Перші доекуменічні синоди
Екумені́зм (грец. οἰκουμένη, буквально означає «заселений світ») — ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій. Екуменічний рух ставить перед собою завдання[1]: краще пізнати всі Церкви і їхнє вчення, звертаючи увагу на об'єднувальні елементи утворити основу спільного практичного діяння, прямуючи до єдності, яку проповідував Христос.
155 - Синод в Римі
193 - Синод в Римі
193 - Синод в Єфесі
251 - Синод в Карфагені
258 - Синод в Коньї (центральна Анатолія)
264 - Синод в Антіохії
246-247 - Синод в Аравії
306 - Синод в Ельвірі (зараз Гренада, Іспанія)
311 - Синод в Карфагені
314 - Синод в НеоКесарії
314 - Синод в Анкирі(зараз Анкара)
314 - Синод в Арлі(південа Франція)
Розлядали різні питання церковного обряду: коли христити, на скільки відлучати від певних таїнст за певні провини і тд.
https://en.wikipedia.org/wiki/Ancient_c ... ecumenical)

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення о.Олег » 11 вересня 2015, 20:41

ShMariam писав:Тобто, починаємо з Вселенських соборів? До 325 р. схизм і єресей (крім вище згаданих), ну і крім аріанства (засудженого на І Вселенському Соборі) не було? Я не знаю, просто питаю. :pardon:

евіонітів (евіонізм) ще не згадували, якщо уважно прочитав. Це якщо до маніхеїв з гнозою. А були ще до 4ст. фриги/монтаністи (харизмати? :) ), новаціани, донатисти, квадродецимани (чотиридесятники) і ще може кого згадаю. А - ті ж ніколаїти...
зрештою - помалу може що познаходимо :)
ОООО
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення andrivovk » 11 вересня 2015, 23:02

о.Олег писав:А - ті ж ніколаїти...
ОООО


З "Католической Энциклопедии, том 3"

НИКОЛАЇТИ (Νικολαϊται) — ранньохристиянська секта I ст. Згадується в Одкровенні Йоана Богослова, що хвалить Ефеську Церкву за ненависть до «діл николаїтів» (Одкр 2, 6), ганить Пергамску Церкву за те, що в ній скриваються «ті, що держать вчення николаїтів», і описує їх як прихильників вчения Валаама (Одкр 2, 14-15; ср. Числ 31, 16; 25, 1-2; 2 Петр 2, 15; Юд 11). Ймовірно, николаїти вели неморальний спосіб життя, перекручуючи вчення ап. Павла про свободу (1 Кор 10, 23); однак можливо, що «блуд» николаїтів — метафоричне описання їх невірності істинному Богові.

Немає достатніх підстав пов'язувати николаїтів з Миколаєм із Антіохії (Діян 6, 5), одним з 7 єрусалимських дияконів, як це робили Іриней Ліонский (Проти єресей, 1, 26, 3; 3, 11, 1) і деякі інші ранньохристиянські письменники. Климент Александрійський вказує, що слова Миколая Антіохийського були неправильно тлумачені николаїтами, які апелювали до його авторитету.


Особливо хочеться звернути увагу на виділене мною. Св.Іван Дамаскин теж ніби пов'язував николаїтів з дияконом Миколаєм.
Востаннє редагувалось 14 вересня 2015, 17:00 користувачем andrivovk, всього редагувалось 1 раз.
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 12 вересня 2015, 12:19

Пропоную не просто перечисляти єресі (схизми, спільноти, що в результаті утворювалися), а давати їм короткий аналіз, зокрема в порівнянні з сучасними єресями. :wink: (буду мати час, розпишу вище згадані детальніше).
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 13 вересня 2015, 21:06

квадродецимани (чотиридесятники)

святкували Великдень разом з євреями - 14 нісана (як теперішні свідки Єгови :wink: )

донатисти

Єресі:
дійсність і дія св. Тайн залежить від гідності того, хто уділює св. Тайни і того, що приймає св. Тайни (св. Тайни викликають свої наслідки ex opere operantis, а не ex opere operato);
правдива Христова Церква складаться тільки з досконалих (праведних) — грішники не є членами Церкви.

На думку донатистів, характеристичною ознакою істинної церкви є святість, що виражається в особистій досконалості її служителів; таїнства втрачають свою силу, якщо вчинені священнослужителями, що провинилися проти церкви, або в церкві, що зберігає зв'язок з винними. Донатисти відносили себе до «Церкви мучеників», або «Церкви досконалих», були проти повторного прийому в Церкву тих, хто відрікся від своєї віри в часи переслідувань, проти послуху імператорській владі.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0 ... 0%B7%D0%BC

Вгадайте, з ким вони в мене асоціюються (про святість Церкви, а не про Таїнства)... :(

евіонізм

Така собі суміш християнства та іудаїзму.
Ересі: заперечення Божественості Ісуса Хориста; спасіння залежить суто від виконання закону (Євангеліє - закон)

А ще був гностичний (теософський) евіонізм.
http://psm.in.ua/psm/08.aspx-298.html

новаціани

Єресь: відмовляють у прощенні гріхів (смертних) тим, що згрішили після Хрищення (навіть після покаяння)

"Сповідання віри" (лютеранські ресурси).

Монтаністи

Колишній язичницький жрець Монтан з Фрігії (на кордоні з Мізією), навернувшись від поганства до християнства (близько 156), став проповідувати живе духовне спілкування з Богом, вільне від ієрархії та обрядів, що проявляється у т. зв. «індивідуальних харизмах», тобто особливих дарах Святого Духа. Послідовники Монтана, між якими виділялися особливо дві пророчиці, Пріска (або Прісцилла) і Максиміла, визнавали свого вчителя за Параклета (Духа-Утішителя), обіцяного Ісусом Христом в Євангелії Іоанна.
Монтанізм, вважаючи, що сутність християнства полягає виключно в релігійному ентузіазмі, своїм запереченням всякої ієрархічної та богослужбової форми конфліктував з офіційною Церквою, а своєю зневагою до розумової сторони релігії представляв протилежність гностицизму, з яким, однак, послідовники Монтана сходилися в тому, що справжніми духовними християнами (пневматиками) і «святими» вважали лише себе, а більшість звичайних віруючих християн визнавали за нижчий рід людей — душевних (психіків).

Монтанізм проповідував крайній аскетизм, категоричну заборону повторних шлюбів і прагнення до мучеництва в ім'я Христа — як прямий шлях у Царство Небесне.

Пророчий дар у монтаністів проявлявся у впадінні в екстатичний стан, а зміст пророцтв зводився, головним чином, до проголошення швидкого другого пришестя Христа, причому фрігійське поселення Пепузи оголошувалося Новим Єрусалимом.

Оскільки монтаністи залишали недоторканними основні християнські догмати і повставали проти Церкви тільки щодо дисципліни і моралі, заявляючи себе тут крайніми ригористами, — то багато важливих предстоятелів церкви (Іриней Ліонський, Елевтерій Римський) дивилися спочатку на цей рух поблажливо, більше строго поставився до нього папа Віктор, а згодом монтанова, або катафрігійска, єресь була остаточно засуджена Першим вселенським собором в Нікеї (325)
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0 ... 0%B7%D0%BC

Звісно, спілкування з Богом є необхідною частиною відносин з Богом, і я обома руками але... люди забули, що диявол вміє маскуватися під голос Божий?
Коротше кажучи, наслідком зневаги до розумової сторони релігії (слова Апостола відносно цього явища - "Все перевіряйте!") є власні фантазії, "прєлєсті" (духовний обман), - дуже надіюся, що не гірше. :( Тут само собою ясно, з ким асоціюються монтаністи. Інша справа, що зараз фактично важко визначити (в т.ч. поза КЦ), де дійсно харизма, а де... (Цікаво, а як це все співвіснувало з харизматичною (на той час ще? чи вже ні?) Церквою? (наскільки знаю, на початку християнства харизми були нормою)
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 14 вересня 2015, 15:44

Гм, харизми і зараз є нормою. Питання хто як ними користується.
http://www.catechismus.org.ua/index.php ... &Itemid=41
- дає нам, як справжнім свідкам Христа, особливу силу Святого Духа для поширення і захисту віри словом і діями, щоб мужньо сповідувати ім'я Христове і ніколи не соромитися Хреста (Пор. Флорентійський Собор: DS 1319; II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 11, 12): «Пригадай собі, що ти отримав духовну печать, Духа мудрості й розуму, Духа поради і сили, Духа пізнання і побожності, Духа страху Господнього, і бережи те, що ти отримав. Бог Отець позначив тебе Своїм знаком, Христос Господь зміцнив тебе і вклав у твоє серце завдаток Духа» (Св. Амвросій, Про таїнства, 7, 42.).

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 14 вересня 2015, 16:19

https://en.wikipedia.org/wiki/Marcion_of_Sinope
Маркіон Синопський (бл. 110 — † 160) — християнський «єретик» II ст.
Докетизм: Ісус не народився, але з'явився людям, щоб позбавити їх від влади матерії. Тіло Спасителя не було речовинно, оскільки речовина є зло - але, разом з тим, воно не було і просто примарою (як вчили гностики): воно було дійсним тілом, хоча і невидимим, і таким яке прийняло зовнішню примарну форму, тому не могло відчувати фізичних страждань. Спасіння вчинене Сином верховного Бога було не тільки для живих, але і для померлих, для чого Він сходив у пекло, де були позбавлені від мук язичники і старозавітні грішники; але старозавітні святі відмовилися послухатися Його і залишилися в колишньому стані, вважаючи, що Христос спокушає їх, як їх спокушав перш Деміург-Яхве.
Дуалізм: Бог Старого Завіту не має нічого спільного з істинним Богом - Отцем Небесним. Ніякого попереднього одкровення про явище в світ цього істинного Месії дано не було; справжнього Месію люди повинні були розпізнати за вченням і ділами його. Цей син всеблагого верховного Бога з'явився в Капернаумі в 15-й рік царювання Тиверія і, з метою звернути до себе іудеїв, говорив, що він - той Месія, якого сповіщали Пророки Деміурга. Деміург, не знаючи про те, хто цей Месія, і заздрячи його славі, порушив ворожнечу до нього між іудеями, а бог матерії, диявол, спонукав і язичників з'єднатися з ними у ворожнечі до Сина Божого; таким чином, Спаситель світу був розп'ятий. Згодом повинен і до них прийти Месія - Месія Деміурга, який збере синів Ізраїля з усіх країн, створить всесвітню монархію іудеїв і дарує їм земне блаженство, а людей піддасть муках, крім врятованих Сином всеблагого Бога: душі їх будуть звільнені від матерії, тобто плоті , і, перебуваючи в тілах духовних, будуть мешкати з Богом і в Бозі. Воскресіння тіл в їх земному вигляді Маркіон заперечував.
Аскетизм: Маркіон забороняв шлюб і вимагав обітниці безумовного цнотливості при хрещенні, зречення від усіх задоволень, стриманості в їжі до найменшої її заходи, причому безумовно заборонялося м'ясо і вино; особливо наполягав на непохитності у вірі під час гонінь; називав своїх послідовників «сотоваришами в ненависті і скорботи». Маркіоніти не тільки не уникали переслідувань за Христа, але нерідко провокували їх, і їх громада пишалася достатком своїх мучеників. Хто відчував себе не в силах виконувати всі ці вимоги, той залишався в суспільстві маркіонітов лише на ступені «оприлюдненого», хоча, всупереч практиці церкви, і оголошені у них допускалися до всіх таїнств. У разі смерті оприлюдненого допускалася заміна його для хрещення іншою людиною.
За заявами самого Маркіона, він нічого не запозичив ні від грецької філософії, ні з Єгипту або Персії, і не визнавав іншого джерела для релігійного вчення, крім Святого Письма (хоча Іполит в «Філософуменах» вказує в його системі риси вчення Емпедокла).

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 15 вересня 2015, 18:17

Wolodymyr писав:Питання хто як ними користується.Питання хто як ними користується.
http://www.catechismus.org.ua/index.php ... &Itemid=41
Питання в тому, чи в конкретному випадку це харизма від Бога, чи то "дар" від диявола, чи навіть власна фантазія. Але тут це офтоп.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 21 вересня 2015, 17:30

Напевно перейду до вселенських соборів.

Почну трохи з далека:
Костянти́н I, Костянти́н Вели́кий, Фла́вій Вале́рій Ауре́лій Константи́нус, також Святи́й Костянти́н (лат. Flavius Valerius Aurelius Constantinus) (* 27 лютого 272 — † 22 травня 337) — римський імператор, перший християнин на троні, а також православний святий, іменований рівноапостольним. Католиками не визнається святим. Його мати Олена також канонізована православна свята. Бувши поганином, у 312 перед битвою із своїм суперником Максентієм, правителем Італії, мав видіння хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воякам намалювати монограми Христа на своїх щитах і здобув перемогу. Своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем.
Оттаку імперію він залишив по собі.
Зображення

Wolodymyr
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 295
З нами з: 20 серпня 2015, 20:30

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення Wolodymyr » 21 вересня 2015, 17:46

В єдину, святу соборну й апостольську Церкву.

Пе́рший Ніке́йський собо́р
вселенський собор християнської церкви, що відбувся 325 року у місті Нікея (нині Ізник, Туреччина). Собор скликано імператором Константином Великим для того, щоб поставити крапку в суперечці між єпископом Олександром і Арієм. На соборі Папа Сільвестр був представлений двома легатами. У загальній кількості собор зібрав від 250 до 318 єпископів і багато пресвітерів і дияконів, тривав більше двох місяців — і став першим вселенським Собором в історії християнства. Хоч досі жодного протоколу Собору не збереглося, про рішення, прийнятих на цьому соборі відомо з пізніших джерел, у тому числі з діянь наступних Всесвітніх соборів.
Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження.
Також було складено символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським.
Зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської (6-й й 7-й канони).
Собор також установив час святкування Пасхи у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення.
Прийнято 20 канонів церковного життя

Перед тим як перейти до власне Арія, то хотів би зачепити частину Символа Віри де говориться про церкву.
Отже
Εἰς μίαν, Ἁγίαν, Καθολικὴν καὶ Ἀποστολικὴν Ἐκκλησίαν.
Ейс, міан, Агіан, Католікен кай Апозтолікен Екклезіан - в одну(єдину), святу, соборну і апостолську церкву.
Хороший розділ катихизму на цю тему http://www.catechismus.org.ua/index.php ... &Itemid=38

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Історія церкви - шліфування віри.

Повідомлення ShMariam » 21 вересня 2015, 19:11

Костянти́н I, Костянти́н Вели́кий, ... Католиками не визнається святим.


Так??? :shock:

Хоч перевіряйте, що цитуєте (у Вікіпедії вже хтось виправив цю дурницю).
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281


Повернутись до “Інші Церкви та Спільноти”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей