Re: Історія церкви - шліфування віри.
Додано: 09 вересня 2015, 21:09
Добре, тоді почну напевно з Євреїв.
Отже про садукеїв, тобто тих хто не вірили взагалі пророцтва про месію я вже писав. по факту дана течія проіснувала тільки до кінця періоду Другого Храму і зникла разом з його зрунуванням.
Оскільки вона покладалась тільки на закон Моєсея і його заповіт з Яхве. Оскільки Храм був знищений, а іудеї вигнані з обіцяної землі, то вірування даної течії втратили повний зміст, адже це означало для них кінець Божого союзу. В кінцевому результаті вони або прийняли різні вчення фарисеїв, або були абсорбовані народами серед яких проживали.
Фарисеї хоч і очікували Месії, однак не прийняли Ісуса як месію і досі перебувають в його очікуванні. Згодом вони систематизували свої віровчення і трансформувались в те що ми зараз називаємо Юдеями. Ісус Христос ними не розглядається як реально існуючий, або повністю заперечується його месіанські чи пророчі сторони.
Однією із течій юдаїзму є караїмство, що виникло у VIII ст. в Вавилоні. На відміну від інших юдеїв, караїми не визнають Талмуд. Відокремившись від основної маси юдеїв вони за два-три покоління стали окремою, невеликою, етноконфесійною групою. Тому більшістю юдеїв караїмство визнається окремою релігією, а не течією юдаїзму. Ця релігія ґрунтується на Торі, яку віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети. По факту є певною варіаціюєю садукейства однак немає прямого зв’язку, оскільки між ними є кілька століть розриву. Згідно юдейських звісток виник після того як Анан бен Давид образився, що головою єврейської общини в Багдаді вибрали не його, його молодшого брата, і відповідно утворив власне віровчення.
Самаритяни, Самаряни (івр. שומרונים — «Шомрон», כותים — «кутім» (тобто переселенці з месопотамського міста Кута) — нечисленна етно-релігійна група, представники якої компактно проживають у кварталі Неві-Пінхас ізраїльського міста Холон (передмістя Тель-Авіва) а також у селі Кир'ят-Луза (Неві-Кедем) біля гори Гарізім, неподалік від міста Наблус на Західному березі річки Йордан. Релігія — своєрідна версія Юдаїзму з часів перед пророками. Священні книги — Тора і Книга Ісуса Навина (у версіях які відрізняються від канонічних варіантів — особливо Книга Ісуса Навина). Чисельність — близько 700 осіб. Самаритяни уникнувши вавилонського рабства, не зберегли Тору в її оригінальному вигляді, тому також не вважаються більшістю юдеїв за одноплемінників.
Отже про садукеїв, тобто тих хто не вірили взагалі пророцтва про месію я вже писав. по факту дана течія проіснувала тільки до кінця періоду Другого Храму і зникла разом з його зрунуванням.
Оскільки вона покладалась тільки на закон Моєсея і його заповіт з Яхве. Оскільки Храм був знищений, а іудеї вигнані з обіцяної землі, то вірування даної течії втратили повний зміст, адже це означало для них кінець Божого союзу. В кінцевому результаті вони або прийняли різні вчення фарисеїв, або були абсорбовані народами серед яких проживали.
Фарисеї хоч і очікували Месії, однак не прийняли Ісуса як месію і досі перебувають в його очікуванні. Згодом вони систематизували свої віровчення і трансформувались в те що ми зараз називаємо Юдеями. Ісус Христос ними не розглядається як реально існуючий, або повністю заперечується його месіанські чи пророчі сторони.
Однією із течій юдаїзму є караїмство, що виникло у VIII ст. в Вавилоні. На відміну від інших юдеїв, караїми не визнають Талмуд. Відокремившись від основної маси юдеїв вони за два-три покоління стали окремою, невеликою, етноконфесійною групою. Тому більшістю юдеїв караїмство визнається окремою релігією, а не течією юдаїзму. Ця релігія ґрунтується на Торі, яку віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети. По факту є певною варіаціюєю садукейства однак немає прямого зв’язку, оскільки між ними є кілька століть розриву. Згідно юдейських звісток виник після того як Анан бен Давид образився, що головою єврейської общини в Багдаді вибрали не його, його молодшого брата, і відповідно утворив власне віровчення.
Самаритяни, Самаряни (івр. שומרונים — «Шомрон», כותים — «кутім» (тобто переселенці з месопотамського міста Кута) — нечисленна етно-релігійна група, представники якої компактно проживають у кварталі Неві-Пінхас ізраїльського міста Холон (передмістя Тель-Авіва) а також у селі Кир'ят-Луза (Неві-Кедем) біля гори Гарізім, неподалік від міста Наблус на Західному березі річки Йордан. Релігія — своєрідна версія Юдаїзму з часів перед пророками. Священні книги — Тора і Книга Ісуса Навина (у версіях які відрізняються від канонічних варіантів — особливо Книга Ісуса Навина). Чисельність — близько 700 осіб. Самаритяни уникнувши вавилонського рабства, не зберегли Тору в її оригінальному вигляді, тому також не вважаються більшістю юдеїв за одноплемінників.