Michail писав:
Зараз мученики - велика рідкість. І думаю є серед них такі що благословляють своїх ворогів. Але погано те, що їх навіть свої вважають фанатиками. В перших століттях своїх їх вважали героями. Є відмінніть.
Так, мученик зараз пішов не той, переводяться мученики, куди котимся..
(пробачте за сарказм, намагаюсь так виразити думку)
Знаєте, я зараз цитую Вас, але пишу на загал.
Суть в тому, що проблеми починаються коли мучеників стає багато, тобто багато хто думає про вінець, а навіть мріє про нього, намагаючись спланувати чи зпрямувати то мученецтво, шукаючи ту жаданну нагоду, і навчити який має бути правельний мученик.
Насамперед, для того і є Церква, щоб серед цього загалу виділити достойні приклади для наслідування, і це вже давно зроблено(звичайно будуть ще, визнанні Церквою, для нас.) А для Бога Вони всі одинакові і любі, тобто я підозрюю, що ніякий мученик не керувався бажанням щоб Його наслідували, а тільки думав про наслідування Христа. А решта, це вже дія Святого Духа в Церкві.
Доречі, Мученик, це коли людина вже вмерла фізично принявши терновий вінець на Славу Божу. При житті не існує мучеників. Існують Боговіддані люди, які не причисляють самі- себе, до мучеників за Віру, за ЇЇ сповідування. То є люди,можливо навіть дуже грішні люди, які перемогли свій гріх і світ, який той гріх породжує і вкореняє в наші серця.
На крові Мучеників багато чого тримається, можна сказати все. Тому Церква не може існувати без Мучеників, яких Сама визнала і почитає, шанує, молиться.
Але чи можуть бути ті, хто свою кров хоче спрямувати не на То. Не на життя інших, а на погибель. І не за тілесну погибель я балакаю...
Michail писав:Чи Бог заклав таку схильність в людину? (Це особисте питання, може Ви знаєте, бо десь воно вже зачіпалось.)
Ні, то змій закинув, а Єва з Адамом ковтнули. А Бог показав як то виправити, як зруйнувати то, повернувши собі втрачене.
Власне Те, Що ХРИСТОС ВОСКРЕС, Є ДОКАЗОМ ТОМУ.