Мені колись давали читати книгу П.Коельо здається "Алхімік", але я її не мала часу прочитати, бо якраз тоді сесія була (і так віддала не прочитану).
Але прочитавши цю замітку я рада що не читала, хоча мені її так нахвалювали...
На даний час випущено дуже багато всякої сучасної літератури (філософії, психології), але на мою думку більшість береться з уявлення людей. Тому що людина все щось шукає... Прочитає Біблію - зробила одні висновки, потім прочитає якусь кришнаїтську книжку чи буддиську - інші висновки (в які до речі щиро вірить), а потім взагалі понадіючись на себе (якщо має дар письменника) напише своє бачення, яке прочитає багато людей і повірить... і так починають зароджуватись всякі течії...
Знаєте, деколи люди, що ходять в католицькі храми і рахують себе християнами вірять в інкарнацію, вірять, що від вроків допоможе тільки зливання воску і т.д. Дуже багато навіть не читало Святого Письма, але читають різні філософські книги і здається, що кидаються, то в один бік, то в другий як маятник і толком і не знають у що вірити і що можна, а що ні...На мою думку - брак віри, не намагання працювати над собою як християнин і незнання правд віри ( ходження до хаму Божого, тому що так треба, можна сказати без участі душі, а тільки тіла. Бо душа в думках десь літає..) і породжує те, що ми зараз маємо. Тому що таку людину дуже легко звести з правдивого шляху.