Патріотизм та націоналізм

[Sotnik]

Igor написав
***Тепер стосовно прагнення до вступу. (В НАТО)
Це передусім прагнення до стандартів. Подумайте і самі самі скажіть, в кого вищі стандарти і технологічний рівень? Ким Ви хочете, щоб людина поверталася з армії: моральним уродом, чи висококласним професіоналом?***

Відповідаю. Я не вважаю сучасний Захід ( як, власно і Схід) еталоном, до якого треба рухатись. В першу чергу з моральних міркувань. І, по-друге, зважаючи на рівень сучасних стандартів (світова криза - не перша ознака негараздів, які виникають на Заході). В них дійсно є багато, чому можна повчитись, але не настільки багато, щоб до них приєднуватись. Бо таке приєднання різко обмежує наші можливості.

[Sotnik]

Анатолій написав
***А до чого тут Церква. Це проблема загальносуспільного рівня, ми говоримо про патріотизм, а не про ставлення Церкви до суспільних явищ. ***

Поки чекаємо відповіді священика наведу дещо із згаданого у рубриці "Запитуємо священика" раніше.

Чому появилася УГКЦ? 01-21-09 17:46

Ваше запитання дуже об'ємне і всеохопне. Тому, відповідаючи коротко, можна виділити кілька головних аспектів:
УГКЦ є органічною і невід'ємною складовою Вселенської Церкви Христової та насамперед служить тій місії, яку на Свою Церкву поклав Сам Спаситель – освячувати життя людей та провадити їх до спасіння у вічності.
УГКЦ є помісною Церквою, а отже тісно пов'язана з обставинами місця і часу, в якій їй судилося і доводиться діяти. Іншими словами, вона служить українському народові та усім, хто чується пов'язаним з українською духовною традицією і культурою.
Важливим завданням УГКЦ є свідчення про необхідність християнської єдності. Будучи Церквою східного (візантійсько-слов'янського) обряду вона одночасно перебуває в сопричасній (євхаристійній) єдності з ширшим християнським світом західної (латинсько-римської) традиції. Це свідченння єдності глибоко закорінене в історії Церкви на українських землях від часу Хрещення Русі, підтвердженне укладенням Берестейської унії та мучеництвом багатьох українських греко-католиків, а сьогодні виявляється в численнних ініціативах до примирення і поєднанння християн як в Україні, так і за її межами.

[Igor]

Для всіх тих, хто належить до Церкви і щиро намагається виконувати заповіді Господа Церква від перших днів і дотепер є не лише еталоном, але й "інструментом" для досягнення Царства Божого. Цьому заважають наші гріхи (мої, Ваші, інших віруючих і, навіть, невіруючих людей, священників). Але ж пора зрозуміти, що про Церкву треба судити по її вченню, по святих, які, слідуя за вченням Церкви досягли Царства Божого, а не по гріхах окремих членів, які Церква засуджує.

Підміна понять шановний!
Хоча це не дивно, Ваша відповідь є характерною для священника.
Я Вам задав питання стосовно Церкви як релігійної організації, яка окупувала право на істину, а відповіли Ви мені про Церкву яка є громадою християн.
Для усунення цієї недоречності введемо наступні поняття:
Церква(організація) - структурована організація, приналежність до якої чітко визначається духовним саном. До сосбливостей слід віднести поняття чіткої покори, що включає в себе однозначну непомильність і істину в останній інстанції вищих духовних чинів.
Церква(громада) - обєднання християн. Відсутня жодна ієрархічна побудова, звязки між членами громади формуються на основі власного відчуття поваги між ними. ПРавильність рішень визначається на основі рішення більшості.

Найбільш болючим з усього вищенаведеного є те, що Церква(громада) немає жодного впливу на Церкву(організацію) і це є найбільш кричущим фактом!

Стосовно підміни понять, то я щоразу, коли я говорю про відповідальність Церкви(організації) перед Церквою(громадою) опонент свідомо підміняє поняття і говорить що Церква(громада) несе відповідальність за дільність членів Церкви(організації). Але скажіть мені, як можна нести відповідальність за те, на що ти не впливаєш?

Стосовно засуду Церкви(організації)....
Скільки священників позбавлено духовного сану?
Скільки священників притягнуто до відповідальності за мирські правопорушення?
і т.д.

Я не вважаю сучасний Захід ( як, власно і Схід) еталоном, до якого треба рухатись. В першу чергу з моральних міркувань. І, по-друге, зважаючи на рівень сучасних стандартів (світова криза - не перша ознака негараздів, які виникають на Заході). В них дійсно є багато, чому можна повчитись, але не настільки багато, щоб до них приєднуватись. Бо таке приєднання різко обмежує наші можливості.

Можливості в чому?
Залишитись сам на сам з агресором?
До речі я вважаю, що за Україну наприклад з Росієї ніхто воювати не буде, нас як завжди добрі брати христиняи здадуть(приклад Грузії памятаєе?).
Але питання в іншому, чому нам самим не отримати доступ до передових технологій і не використати їх як старт для свого зростання?

[Anatolij]

Вибачайте, що втручаюсь в дискусію, просто хотів прояснити кілька моментів, принаймі для себе.

Тож ми, як християни, повинні покласти надію на Боже Милосердя і покірно йти слідами Його Святої Волі, і чекати, коли пройдуть ті умовні "40 років".

І куди зайдемо? А може не туди? А для чого вам Бог дав Волю? Розум? Руки? Ноги? Голову в кінці кінців? Щоб Ви покірно чекали поки Він усе зробить, чи щоб самі брали лопату в руки і з Божою допомогою увесь гній повикидали?
Не прикривайтесь Богом - Ви або хочете робити, або не хочете.

ТАК Я ТУТ ВКОТРЕ РОЗРИВАЮСЯ, ЩОБИ САМЕ ЦЕ І РОБИТИ, АЛЕ НЕ ПРИКРИВАЮЧИСЬ ЦЕРКВОЮ. я Ж СКАЗАВ, ЦЕРКОВНА СПРАВА - МОЛИТИСЯ, А СУСПІЛЬНА - ДІЯТИ. ТОМУ ЯКЩО БРАТИ ЦЕРКОВНУ СТОРОНУ, ТО ЯК ВИ ПРОПОНУЄТЕ ДІЯТИ??? Ви думаєте, Церква буде втручатися у справи держави? Тоді держава схоче втручатися у справи Церкви. Діяти треба, але не прикриваючись Церквою, типу як Папа скаже, як УГКЦ скаже і т.д.

Хіба? А щому тоді почали масово розголошувати про події геноциду, голодоморів, репресій? Це ж сіє ненависть. Давайте тихенько сидіти, ніби нічого не сталося, щоби нікого не зачепити, бо ми сє боєм. Про правду не можна мовчати, її треба виявляти, і не для того, щоби розпалювати ненависть, але щоби не допустити, щоб таке знову трапилося.

Свою історію треба знати, її треба закарбувати каленим залізом на лобі в кожного, щоб раз і назавжди позбутися рабської братньої психології.
Ми є сільним і мужнім народом, ми вистоювали не раз і вистоїмо зараз. Ваш вибір в тому щоб приєднатися або до свого народу, або до його ворогів. Вибір за Вами...

Саме тому про це слід говорити голосно і відверто, а не ховатися за різними "рішеннями" і позиціями Церкви. тут людина дуже прагне до своїх ворогів - москаликів. Згадайте історію, наші в свій час також до них прагнули, тіпа їм гасла подобалися "фабрики робітникам ".. і все інше. І до чого це призвело? Через нашу любов до "братнього народу" не було нікого, хто б захищав нашу Україну, окрім 300 юнаків під Крутами. І тут бачите, "свині повертаються до свого блювотиння".

[Anatolij]

Відповідаю. Я не вважаю сучасний Захід ( як, власно і Схід) еталоном, до якого треба рухатись. В першу чергу з моральних міркувань. І, по-друге, зважаючи на рівень сучасних стандартів (світова криза - не перша ознака негараздів, які виникають на Заході). В них дійсно є багато, чому можна повчитись, але не настільки багато, щоб до них приєднуватись. Бо таке приєднання різко обмежує наші можливості.

Цікаво, про які можливості Ви говорите? Адже майже всі можливості єзажди обмежуються Росією. Плани щодо НАТО - Росія зразу ж проти. Плани щодо ЄС - Росія погрожує. Так хто тут нас приєднює? Я розумію, що Ви живете на Сході і Вам добряче промивають мізки з ранку до вечора проросійською пропагандою, але слід бути обєктивним - маєте, бачу, інтернет, то чому ж не проглядаєте ЗМІ проукраїнського чи "Західного" змісту. Хоча б для цікавості і порівняння, я не кажу вже про пеівні висновки.

[Anatolij]

Але питання в іншому, чому нам самим не отримати доступ до передових технологій і не використати їх як старт для свого зростання?

За які гроші?? Помилка України - атомне розброєння. З цього треба починати. Бачите, в наш час "УВАЖАЮТ" тих, в кого ядерна зброя. Хоча мені здається, щось ці дискусії задалеко відходять від рамок християнського форуму.

[Sotnik]

Anatolij написав
***За які гроші?? Помилка України - атомне розброєння. З цього треба починати. Бачите, в наш час "УВАЖАЮТ" тих, в кого ядерна зброя. Хоча мені здається, щось ці дискусії задалеко відходять від рамок християнського форуму.***

Ви, пан Анатолій, тільки на цьому форумі християнин? А у суспільному житті для Вас Церква, заповіді.Святійший Отець і т.і. мають другорядне значення? Адже Ви постійно намагаєтесь уникнути впливу Церкви на суспільне життя, бо, цей вплив виявляється не таким, яким би Ви бажали його бачити.

[Sotnik]

Igor написав:
***Підміна понять шановний!
Хоча це не дивно, Ваша відповідь є характерною для священника.
Я Вам задав питання стосовно Церкви як релігійної організації, яка окупувала право на істину, а відповіли Ви мені про Церкву яка є громадою християн.***

Я відповів Вам як простий християнин, не поділяючи Церкву на частини. Гадаю, що і всі ті, хто давав вам відповіді раніше робили теж саме. Тож, якщо хочете отримати іншу відповідь, сформулюйте інакше питання.

[Anatolij]

Anatolij написав
***За які гроші?? Помилка України - атомне розброєння. З цього треба починати. Бачите, в наш час "УВАЖАЮТ" тих, в кого ядерна зброя. Хоча мені здається, щось ці дискусії задалеко відходять від рамок християнського форуму.***

Ви, пан Анатолій, тільки на цьому форумі християнин? А у суспільному житті для Вас Церква, заповіді.Святійший Отець і т.і. мають другорядне значення? Адже Ви постійно намагаєтесь уникнути впливу Церкви на суспільне життя, бо, цей вплив виявляється не таким, яким би Ви бажали його бачити.

Я вже казав - ситуація така, коли потрібні радикальні заходи по переосмисленні і трансформації національної самосвідомості народу. Тобто чекати певний час, поки нація самовиродиться (вплив релігійного фактору) або не чекати і проводити гуманні чистки нації (див. про Естонську модель внутр. політики).

Однією Церквою тут не поможеш, потрібне сприяння збоку держави, а воно зараз навпаки протилежне релігійному впливу - секс, алкоголь, паління, траву можна купити в кожного 5-го школяра! І держава на це закриває очі. Получається така собі битва між Церквою (відстоює моральність) і державою (сприяє аморальності), а поле битви - суспільство. Потрібно обєднати зусилля Церкви і держави для спільних ідей, але як бачимо, треба очистити владу, особливо тіньові структури, а самотужки це зробити неможливо!
Дивіться яким був Ющенко, які гасла відстоював - і що? Прийшов до влади, його взяли у свої руки, ознайомили з інструкцією, що він має а що не має робити і все!

Доречі, ознайомтеся із майбутніми патріотами нашої Батьківщини -
http://val.ua/politics/ukraine/194081.html?language=ru

[Anatolij]

Ганьба т.з. українцям!

http://uaoc.net/?p=2333

Бачите, під кого лягають наші українці? Москалі їм заплатили - от вони і душу дяволу продають! Нема українського народу - не буде України! Це ж звісно ж російська провокація, але жаль, коли наших використовують як контрацептив. А УКРАЇНЦЯМ, які підтримують Росію - ВІЧНА ГАНЬБА І СОРОМ!

[Sotnik]

Анатолій написав
***Ганьба т.з. українцям!

http://uaoc.net/?p=2333

Бачите, під кого лягають наші українці? Москалі їм заплатили - от вони і душу дяволу продають! Нема українського народу - не буде України! Це ж звісно ж російська провокація, але жаль, коли наших використовують як контрацептив. А УКРАЇНЦЯМ, які підтримують Росію - ВІЧНА ГАНЬБА І СОРОМ!***


Особисто я вірю таким джерелам інформації: http://pravoslavye.org.ua/index.php?r_t ... o&id=25042 бо раніше переконувався у брехні наведених Вами джерел.

[Anatolij]

Давайте, щоби можна було добре підготуватися до Великого Посту, залишимося кожен при своїй думці, щоби уникнути подальших конфліктів

Звісно ж після посту можна буде продовжувати

[katolik]

Почитав я тут твої, брате у Христі, думки і мені багато-що припало до серця, але остання рядки, ну, геть не сподобалися:

"Тому така революція і не буде плідною і матиме негативні наслідки. Скажіть, яка революція у світі призвела до покращення умов життя суспільства?
Тож ми, як християни, повинні покласти надію на Боже Милосердя і покірно йти слідами Його Святої Волі, і чекати, коли пройдуть ті умовні "40 років"

Тобто я противник того, щоб пасивно сидіти і чекати всі 40 років, що якось воно буде, тобто само все вирішиться. Це глупота і неправда, бо само воно не вирішиться треба боротися і докладати, кожен на своєму місці, максимум зусиль для того, щоб зміни відбулися у потрібному напрямку, а не завели націю до глибокої ями небуття...

Це власне одна з причин, чому я не поважаю патріотів, які люблять Україну та українську націю аж до глибини власної кишені, а далі... трава не рости. Повірте мені на слово, я бачив (за період 1988 по 2009 рр.) тих різних патріотів цілу купу: від націонал-демократів до унсарів та соцпоців і судив їх по справедливості та по вчинках їхніх...
Так, дійсно ти маєш рацію щодо 40 років ходіння пустелею і нашій нації лишилося яких 22 роки, але так, як жиди, за весь час ходіння, формувалися в Народ Божий шляхом боротьби, так і ми всі, кого Господь покликав будити власний народ, повинні прикладати всі зусилля у той процес формування нашого, збидлізованого та знищеного фізично і духовно, народу - в УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ.

[Sotnik]

Анатолій написав
***Давайте, щоби можна було добре підготуватися до Великого Посту, залишимося кожен при своїй думці, щоби уникнути подальших конфліктів ***

В цей діалог, брате, я вступив лише тому, що дійсно багато членів УГКЦ підтримують ту дурню, про яку ти кажеш. Тобто сподіваються настроїти народ України проти народа Росії. Це ПРОТИРЕЧИТЬ цілі заснування Української Греко-Католицької Церкви. Тож я неодмінно отримаю відповідь на питання про те, чи поділяє УГКЦ такі ворожнечі погляди. А ти, брате. якщо ти намагаєшся бути добрим християнином, краще допоможи мені отримати відповідь Церкви. Бо це і буде добрим початком посту.

[mediazmi]

Хто ми, яка наша ідентичність? - питання, котре задаємо собі протягом часу нашої незалежності. Цікава річ, ніхто подібного питання не ставив перед собою перед дев'яностими роками, бо до того часу всі знали відповідь на це питання. А сьогодні ми забули "хто ми" і шукаємо нашу "ідентичність". Одні знаходять себе на Сході, інші на Заході таким чином перестають бути тим, ким є насправді. Для одних еталон Сходу Москва - для інших Захід є все те, що протилежне східньому.
Отже, риторичне питання, може потрібно перестати шукати себе в Москві чи де інде, а просто бути самим собою...!?!?!?

[romanm]

Отже, риторичне питання, може [b][i]потрібно перестати шукати себе в Москві чи де інде, а просто бути самим собою...!?!?!?

Залежить що шукати. Істину чи ще щось. Якщо істину, то Церква є одна істинна( читай Dominus Jesus). І не залежить чи Москва чи Київ, тай риск є, = християнство з національністю. Заберіть в РПЦ риторику про єдину Русь, що лишиться???? а в католиків що забрати щобиЦерква перестала бути католицькою????

Потрібно бути християнином, шукати Царства Божого, а все решта додастся.

[vitalyk]

Це справді дуже серйозне питання, можна сказати фундаментальне. Від цього і повинна далі будуватись наша віра і на цьому спиратись!
Без історії тут важко щось одним словом відповісити. Саме в період відновлення єдності з Апостольським Престолом почалася певна термінологічна мішанина, але з допомогою Божою, якось маємо знайти відповідь спільно духовенство і мирянство!

[ljubomyr_ps]

Насамперед ми ХРИСТИЯНИ Вселенської Церкви Христової.Кожна людина - добре творіння рук Божих - є для нас Братом і Сестрою. Ми й УКРАЇНЦІ - любимо й поважаємо свою Батьківщину, свій нарід.

[o.Mykil]

Якщо, наприклад, частина греко-католиків починають копіювати в обрядовості Православну Церкву МП, то вони стають тоді більшою "загрозою" для самої Церкви (МП), ніж немоскофіли як такі... Чи ні?:crazy:

[romanm]

Якщо, наприклад, частина греко-католиків починають копіювати в обрядовості Православну Церкву МП, то вони стають тоді більшою "загрозою" для самої Церкви (МП), ніж немоскофіли як такі... Чи ні?:crazy:

100%, тут , можна сказати, на 2 боки бабка ворожила навіть стосовно, т.зв "облатинювання". Як на то пішло, то і візантійсько -український стиль, який ми маємо нині, тоже не оригінальний, а був десь змінений.

Ну але це не дивно, українці давно славляться вмінням мавпувати когось другого. Я завжди дивуюся, коли звинувачують в бідах когось другого: жидів, москалів, поляків. Приходить на думку, що слабаки, щоби виправдати свою слабкість - шукають винних. Макявеллі( хоча він і не святий і не авторитет:)) говорить, що нація, яка рахує себе жертвою чогось або когось, не має права на майбутнє.

[nikolach]

Эта тема является продолжением дискуссии, спонтанно возникшей в теме «Выборы 2010»: viewtopic.php?f=3&t=1565 . Обсуждаемая проблема показалась мне настолько интересной и важной, что для того, чтоб ее продолжить, я и открываю эту тему. К сожалению, полное название не поместилось в окошке темы, а оно звучит так:

Національна ідея: духовне відродження України (на основі взаємного пробачення, дружби і співпраці християн Сходу і Заходу)

Сегодня мы видим, что нынешние украинские политики, и в частности, оба победителя I тура президентских выборов, не способны ни объединить народ, ни привести страну к расцвету. Мало того, прогнозы на ближайшее будущее, в случае президентства любого из них – самые мрачные… Такая ситуация, как мы все уже понимаем, сложилась по причине того, что руководят поведением политиков не искренняя забота о народе, не нравственные убеждения, не вера в Бога, а - жажда власти, амбиции, тщеславие, честолюбие…

Но наши избранники – это лицо общества. В предыдущей теме очень верно прозвучало: «Скажи мне, кого ты избрал, и я скажу, кто ты».

Острый дефицит нравственности и любви к ближнему, церковный и духовный раскол – вот главная проблема нашего общества! И это, при том, что Украина – страна христианская, очень многие веруют во Христа, и все говорят о любви. К сожалению, эта любовь пока только на словах. На деле все христианские Церкви враждуют друг с другом, и также враждебно относятся друг к другу верующие этих церквей, а по их примеру - и неверующее население Востока и Запада.

Этому ли учит нас Христос? Какие же после этого мы христиане, если ненавидим друг друга, не хотим прощать, не желаем сотрудничать, не умеем любить, подаём пример взаимной ненависти нашим неверующим согражданам? Не мы ли, христиане, сами виноваты в том, что сегодня происходит в нашей стране, и что в президенты выбиваются честолюбивые и беспринципные политики, использующие доверие народа в своих амбициозных целях? Кого винить, как не самих себя?

Так, может пора уже вспомнить о своём христианском призвании, и подать другим пример любви и нравственности: простить друг другу старые обиды, протянуть руку дружбы и сотрудничества? Как иначе возрождать духовность, если не собственным примером? « По тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою,»- сказал Христос.

Вот тогда, я уверен, новый, достойный президент выйдет из среды народа.

[nikolach]

А теперь мне хотелось бы ответить на сообщения моих собеседников в теме «Выборы 2010», где я, в контексте идеи духовного возрождения Украины, говорил о возможности такого же возрождения (по примеру Украины) также в России и Беларуси, о необходимости, ради нашего будущего, христианского сотрудничества между всеми тремя государствами Руси.

[nikolach]

Національна ідея, що пропонується в контексті братства білоруського, російського і українського народів можливо і є чистою в теорії,..однак практика доказує, що за голошенням "святого триєдиного народу" криється "удав", що розповідав одним "кроликам" байки .. і, коли їх поковтав, іншим "кроликам" казки про любов і братерство ...

Уважаемый отец Олег, я уверен, что Вы, как христианский священник, не только разделяете, но и проповедуете среди своих прихожан, заповедь любви к ближнему.

Вот я и хочу пояснить, что в своих предыдущих постах я имел в виду именно это, и, прежде всего, прощение обид, дружбу и сотрудничество между собой в любви именно христиан-украинцев, в первую очередь греко-католиков и православных (и также православных между собой). И я также имел в виду, что Украина в этом плане может возглавить духовное возрождение и в других государствах Руси (России и Беларуси). Киев первым крестился, Киеву и поднимать первому знамя духовного возрождения!

Хочу подчеркнуть, что я отнюдь не призываю «стать под высокую руку» Москвы, напротив, я предлагаю начать возрождать собственную страну, собственную нацию, собственную духовную культуру. К тому же и времена изменились. Теперь никто никого «проглотить» не сможет, даже при всём желании!

[nikolach]

Продолжение

Но нельзя забывать, что мы живём в последние времена. Изменения климата, геологические катаклизмы подтверждают предсказания Иоанна Богослова о скором приходе антихриста. В одиночестве Украина не выстоит. Но существуют предсказания православных святых о том, что антихристу сумеет противостоять Русь объединенная.

Россия сегодня, так же, как и мы, оскудела духовно, и так же ищет выход из тупика, ищет свою национальную идею. Но в плане духовного возрождения мы находимся в более выгодном положении, т.к. у нас процент христианского населения намного выше, и также намного выше процент воцерковленных и по-настоящему верующих. (в России всего 1-2%). Это даёт основание полагать, что у нас намного больше шансов начать и реализовать духовное возрождение нации, и послужить в этом примером Москве и Минску (уверен, что они подхватят).

Нашему же народу, думаю, не помешает, наконец, почувствовать собственную силу и собственную историческую значимость. Для чего-то же Бог сберег Украину, несмотря на все многовековые страдания ее народа…

Вот тогда и можно будет говорить о равноправном содружестве трех независимых братских государств; не сейчас.

Но у меня к Вам, отец Олег, такой вопрос: Вы согласны с идеей необходимости взаимного прощения и духовного сотрудничества между собой греко-католиков и православных ради соблюдения заповедей Христа, ради духовного возрождения Украины?

[nikolach]

Та якось знаєте, нема потреби великої те вчити, займатися своєрідною історичною софістикою

Согласен, зачем Вам учить то, что не считаете нужным , тем более, что сегодня история так искажена . Но ведь и без истории существует масса доказательств родственности украинского и русского народов, а также тому, что русские являются выходцами из Киевской Руси.

Це швидше не Бог розділив Русь на "три народи", а людські амбіції, жадання влади, загарбницькі настрої, владна верхівка тощо, якщо то дійсно так.

Тоже согласен: человек грешен (горделив, амбициозен, властолюбив, и т.п.). Такие правители как раз и разделяют народы (не то ли самое мы видим и сегодня?). Но ведь без воли Божьей этого разделения не было бы (ведь Польша, Румыния не разделились). А нам... значит, так надо было…

У меня к Вам, отец Николай, также вопрос: Вы согласны с тем, что Украина нуждается в единении и духовном возрождении, и что первый шаг на путь к этому вполне могут сделать греко-католики и православные, по-христиански прощая друг другу обиды, стремясь к взаимопониманию, сотрудничеству, любви?

[nikolach]

А от духовне відродження як національна ідея – чудова думка.

Tornado: Теж думаю, що пора вже нарешті спільно щось робити.

прочанка: Нашому народу треба єдності і сильного лідера

Благодарю за понимание. Уверен, что так думают сегодня уже многие христиане Востока и Запада.

Только прошу понять меня правильно. Я не к экуменизму призываю (единой Церкви), а призываю к дружбе и сотрудничеству греко-католиков и православных на основе заповедей прощения и любви к ближнему ради Христа и ради будущего Украины.

[o.Mykil]

Ой, скільки повідомлень підряд створено однією особою-юзером... Забагато вже!

Так, я теж за єдність духовну навколо Христа найперше всіх людей, а не тільки православних, теж розділених на прерізні окремі вітки, греко-католиків тощо. Така бо воля Божа, що ми були одне ціле, один повносправний християнський організм. Тільки ще варто відмежувати не раз брудну політику від чистої духовності згори, що може стати великим кроком до зрушення з місця!Імхо.

[nikolach]

Ой, скільки повідомлень підряд створено однією особою-юзером... Забагато вже!.

Так, сообщение только одно, остальное - ответы. Я разделил на несколько сообщений. чтоб не было слишком громоздко.

Так, я теж за єдність духовну навколо Христа найперше всіх людей, а не тільки православних, теж розділених на прерізні окремі вітки, греко-католиків тощо. Така бо воля Божа, що ми були одне ціле, один повносправний християнський організм.

Спасибо за христианскую позицию, очень рад, что наши мысли сходятся. Если бы еще все ваши и наши так же рассуждали! Но я не знал, что у греко-католиков тоже есть разделение. Печально . По какому же признаку?.. Но, может, если мы начнем действовать, то это и для них послужит примером?

Тільки ще варто відмежувати не раз брудну політику від чистої духовності згори, що може стати великим кроком до зрушення з місця!

Вот я и предлагаю, не ждать, чтоб вмешивались политики, а начать действовать на уровне Церквей (а может, для начала, на уровне епархий, приходов,.. одного прихода). Для нас ведь главное - найти взаимопонимание и начать хоть какое-то сотрудничество на основе христианской любви, ради Украины. Ведь сколько можно враждовать! Вы согласны?

[viter]

Вот я и предлагаю, не ждать, чтоб вмешивались политики, а начать действовать на уровне Церквей (а может, для начала, на уровне епархий, приходов,.. одного прихода).

Які конкретні кроки Ви пропонуєте?

[о.Олег]

Христос Раждається!
Виглядає, що Ви хороша людина, пане nikolach. Говорите гідні речі. По суті жоден християнин (щиро на це надіюся) не здатний відповісти: "ні прощенню!", "ні духовності!" (тим більше Христа ради, а для багатьох і відродження України-Русі), "ні любові між українським-російським-білоруським народами!"... Можливо саме в контексті вище поданих гасел навіть не з`явиться потреба подумати про проповідь єдності, під видом місії святої Русі в світі.., але Господь чітко говорить про Єдність Церкви, заснованої на Скелі і дає саме їй (а не трійці народів) обітницю: "врата адові не сокрушать!".
Насправді, думається, це неправомірна підміна єдності Божого народу на частинну його єдність - "трьох народів Русі"... Без того, щоб послухати Господа нашого Ісуса Христа і зробити себе (повністю) приналежним до Його Церкви, неможливою є надія на те, що ці три народи "не сокрушаться"... Розумію, що Ви запропонуєте інше прочитання пропонованого Євангелія (про Петра-Скелю) і мені грішному дуже шкода, що Ви аж так хибите... Дійсно шкода - пропоноване Вами братство народів саме по собі добре (як і кожне полюбовне співжиття на відміну сучасного стану протистоянь), проте за відсутності повного послуху Богові - це будівля на піску, без Скелі у фундаменті: людські намагання дістатись Бога химерою Вавілонської Вежі...
Звідси і потреба для наших подальших форумних планів відродження України/світу прийти разом до розуміння потреби (навіть з допомогою пророкованої Русі) обов`язкового зв`язку з катедрою Петра. Я грішний за відродження і саме так і зробив - з`єднаний з Христом повністю, слухаючи Його Слова, будучи вірним Петрові.
Думаю/надіюся, що однаково розуміємо: заява про любов до Бога має мати свою основу у послусі до Нього (не лише частковому - повному), інакше це лише лозунг назразок існуючих надоїдливих політичних - не більше; не Християнство. Непослух Богові - гріх. Мені дійсно дуже шкода. Без того, щоб відректися схизми (вибачте - це не для образи, а констатуючи факт буття РПЦ, членом якої Ви підписуєтесь), пропаговане Вами відродження Русі не здійсниться, тому поставмо Христа "в голову угла" - "Його слухаймо", а не навіть хороших/святих людей, які говорять нам милі приємні для слуху проротства, але, нажаль, без Основи! Якщо ми одинаково розуміємо конечну необхідність такого кроку для всіх без винятку християн: спробуємо перейти від прекрасних гасел до конкретного їх втілення: реалізування Євангельського імперативу "люби!".
Цілком свідомий, пане nikolach, що ризикую, пишучи у такий спосіб до російськомовної людини, підписаної "Православный УПЦ МП", проте не думаю, що правильним буде не вказати нам (всім) у темі, що Ви відкрили, на те важливе, що Ви упускаєте.
Любити ж росіян чи православних - люблю. Прощати - прощаю (хоч багато з них продовжують кривдити мене та моїх ближніх). Співпрацювати - співпрацюю в багатьох ділянках (рівно ж як із протестантами/іншими).
Але є ще такий аспект піднятого питання: "взаємне прощеня" потребує взаємності. Її не бачимо з боку і Церкви, членом якої Ви являєтесь, і народу, на мові якого пишите. Нажаль...
Бачите - ми (люди) сотворені на Образ Божий, але грішні (не Подоба). Тому є різниця між тим, коли просимо одностороннє прощення у Бога - Він Прощає, а нам нічого не завинив і коли просимо простити людину/народ: конечно потребуємо "мови взаємності". А, нажаль, знаменною/традиційною є зауважена мною грішним тенденція у проповідників прощення/духовності забувати про те, що, наприклад, РПЦ, до якої Ви себе відносите - служить сотні років (і це триває до сьогодні) імперським інтересам Росії... Нажаль...
Можливо візьмете на себе сміливість почати цей процес прошення прощення? Ні - це не значить, що Вас всі почують і простять. Цей акт прошення пробачення потрібний найбільше власне самому просящому...
Що ж до мене - грішний, але вже простив і прощаю постійно: хоч священики РПЦ віками заходили по трупах "Пратулинських мучеників" (в "лапках", бо таке явище повторювалося і повторювалося неодноразово...) в наші Храми, зневажали (і так триває у великій мірі до нині) наші Таїнства, виявляли КГБ Сповіді, знищуючи все українське, а сьогодні (скажімо - у Львові) заперечують існування України як такої.., хоч російські загарбники забрали дім моїх дідів й сьогодні і надалі живуть там... Простив, хоча дуже болить - не за маєтки - за страшні страждання рідних, які важкезно працювали, недоїдали, будуючи своїм діткам хатку.., а тут прийшли брати-росіяни...
Я прощаю.
Але спробуйте почати, як православний, як чоловік російської культури, що пропагує прощення. Інакше для всіх, що почули Христа, не буває - з себе. За що Ви просите прощення в греко-католиків, українців? Це не українцям чи греко-католикам чи неросійським православним потрібно - це особисто Вам, православному УПЦ МП.
Інакше все, що Ви написали і відкриваючи тему, і мені особисто - не від Вас (як це не дивно звучить у звернені до автора теми...).
Інакше вся оця розмова про любов/духовність - лише розмова...
Вибачте